Меноніти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:04, 2 лютого 2018, створена Ivan Juzyc (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Менно Сімонс (1496–1561) — засновик менонізму

Меноні́ти — протестантський рух, що сповідує одне з вірувань голландських протестантів-анабаптистів. Засноване Менно Сімонсом віросповідання пропагує мирне співжиття в світському суспільстві, відсутність насильства, ненасильницькі методи протесту та розв'язання спірних питань, пацифізм.

Менонітство виникло в 1530-і роки в ході реформаційного руху в Нідерландах, в якому брали участь радикальні і помірні анабаптисти (від грец. "Знову хрещені").

У світі в 2006 році налічувалось 1,5 млн менонітів (2006). За правління Катерини ІІ переселені з Німеччини і Голландії в південноукраїнські степи, а відтак на північно- та південноамериканський континенти: найчисленніші в США, Канаді й Демократичній республіці Конго. Меноніти проживають або в окремих громадах, або розпорошені серед місцевого населення в півсотні країн світу.

Вирізняються від інших християнських конфесій своєю негайною і спонтанною поміччю, яку беззастережно надають потерпілим від стихійних лих. Менонітська церква сповідує добросусідство, безкорисливе й добровільне служіння ближнім, незалежно від їхнього віросповідання.

Про історію менонітів та їхнє переселення до Канади писав Арнольд Дікк.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]