Меняйло Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меняйло Сергій Іванович
Sergey Meniaylo, 13 August 2014-1.jpg
Народився 22 серпня 1960(1960-08-22) (58 років)
Алагир, Північна Осетія, Російська РФСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність військовослужбовець
Alma mater Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова, Азербайджанське вище військово-морське училище[d] і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Учасник Російсько-грузинська війна
Посада міські голови Севастополя[d]
Військове звання Віце-адмірал
Партія КПРС
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» Орден Олександра Невського орден «За військові заслуги»
Ювілейна медаль «300 років Російському флоту»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
медаль «За бездоганну службу» Medal "For Strengthening of Brotherhood in Arms" medal for distinguished military service

Сергій Іванович Меняйло (рос. Сергей Иванович Меня́йло, 22 серпня 1960, Алагир, Північно-Осетинська АРСР, РРФСР) — радянський і російський воєначальник, колишній заступник командувача Чорноморським флотом РФ, віце-адмірал запасу, з 28 липня 2016 — повноважний преставник Президента Росії в Сибірському федеральному окрузі, член Ради Безпеки РФ з 12 серпня 2016 року. Під час початку тимчасової тимчасової окупації Криму Росією у 2014—2016-х був фактичним керівником Севастополя на посаді «губернатора».

Життєпис[ред. | ред. код]

Радянські часи[ред. | ред. код]

Народився 22 серпня 1960 року в Алагирі.

1983 року закінчив Каспійське вище військово-морське червонопрапорне училище ім. Кірова (Баку) за спеціальністю інженер-штурман. Після випуску був призначений командиром штурманської бойової частини на базовий тральщик Кольської флотилії Північного флоту.

З 1986 року — командир базового тральщика БТ-22. Через 5 років отримав призначення командиром морського тральщика «Контр-адмірал Власов».

1990 — обраний депутатом Мурманської обласної ради.

Після розпаду СРСР[ред. | ред. код]

1995 — закінчив військово-морську академію ім. Кузнецова, призначений начальником штабу — заступником командира з'єднання кораблів Каспійської флотилії.

З 1998 року — командир з'єднання кораблів охорони водного району.

2002 — зарахований слухачем Військової академії Генерального штабу ЗС РФ.

22 червня 2004 — начальник штабу, 2005-го — командир Новоросійської військово-морської бази.

6 червня 2007 — отримав звання «віце-адмірал».

У серпні 2008 року брав участь у десантній кампанії під час російсько-грузинської війни. Очолив загін бойових кораблів Чорноморського флоту в окупованій Росією Абхазькій автономній республіці в Грузії.

30 травня 2009 — заступник командувача Чорноморським флотом РФ.

У квітні 2010 року висунутий партією «Єдина Росія» (у групі з трьох кандидатів) на посаду глави Північної Осетії, однак Путін вніс кандидатуру не Меняйла, а іншого кандидата від Єдиної Росії Таймураза Мамсурова.

2 жовтня 2006 — нагороджений іменною вогнепальною зброєю — 9-мм пістолетом пістолетом Макарова.

Звільнення з військової служби[ред. | ред. код]

22 грудня 2011 — звільнений з посади заступника командувача Чорноморським флотом і з військової служби в запас.

Російське вторгнення в Україну 2014[ред. | ред. код]

Країни, де Меняйло під санкціями

14 квітня 2014 Олексій Чалий, який називався «виконувачем обов'язків губернатора Севастополя» з початку тимчасової анексії Криму Росією, запропонував Путіну призначити Меняйла «виконувачем обов'язків губернатора Севастополя», що Путін і зробив.

На момент захоплення Криму Росією керував державним підприємством «Кримські морські порти», яке виступало як суб'єкт господарської діяльності на акваторії п'яти портів в Криму.

9 жовтня 2014 року «Законодавчі збори Севастополя» за поданням Путіна призначили Меняйла «губернатором Севастополя». 28 липня 2016 Меняйло подав у відставку та того ж дня був призначений преставником Президента Росії в Сибірському федеральному окрузі.

Посилання[ред. | ред. код]