Відмінності між версіями «Механіка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
(Скасування редагування № 24686399 користувача 192.230.35.67 (обговорення))
Мітка: Скасування
 
(Не показані 48 проміжних версій ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Механіка''' ({{lang-ru|механика}}, {{lang-en|mechanics}}, {{lang-de|Mechanik f}}) (гр. mechanike, mechane - [[знаряддя]], [[споруда]]) в загальному розумінні [[наука]] про механічний [[рух]] та рівновагу тіл і взаємодію, що виникає при цьому між тілами. Відноситься механіка до природничих наук.
+
'''Механіка''' (від {{lang-el|Μηχανική}}, mechane&nbsp;— [[знаряддя]], [[споруда]], мистецтво побудови машин)&nbsp;— в загальному розумінні [[наука]] про [[Рух (механіка)|механічний рух]] та рівновагу тіл і взаємодію, що виникає при цьому між тілами. Належить до природничих наук. Також це розділ фізики який вивчає закон механічного руху і механічної взаємодії. Термін «механіка» ввів у науку [[Арістотель]].<ref> Механіка. // {{БСЭ}} </ref> [[Вольтер]] уважав, що «історія механічних мистецтв є, імовірно, найкориснішою з усіх».
   
Механіку поділяють на загальну механіку, механіку суцільних середовищ і прикладну механіку. В кожному з цих розділів розрізняють статику, кінематику й динаміку. До загальної механіки відносять аналітичну механіку, небесну механіку, балістику, теорію гіроскопів, теорію стійкості руху, а також теорію коливань, біомеханіку, теоретичну механіку тощо. Основу механіки суцільних середовищ становить гідроаеромеханіка, газова динаміка, механіка деформівного твердого тіла. До прикладної механіки відносять механіку ґрунтів і сипких тіл, будівельну механіку, [[опір матеріалів]] та ін.
+
Механіку поділяють на загальну механіку, механіку суцільних середовищ і прикладну механіку. В кожному з цих розділів розрізняють статику, кінематику й динаміку. До загальної механіки відносять аналітичну механіку, небесну механіку, балістику, теорію гіроскопів, теорію стійкості руху, а також теорію коливань, біомеханіку, теоретичну механіку тощо. Основу механіки суцільних середовищ становить гідроаеромеханіка, газова динаміка, механіка деформованого твердого тіла. До прикладної механіки відносять механіку ґрунтів і сипких тіл, будівельну механіку, [[опір матеріалів]] та ін.
   
  +
== Історія ==
Засновником механіки є [[Галілео Галілей|Ґ.Ґалілей]]. Основні закони динаміки встановив [[Ісаак Ньютон]]. Значний внесок у розвиток механіки зробили українські вчені [[Діннік Олександр Миколайович|О.М.Динник]], [[Граве Дмитро Олександрович|Д.О.Граве]], Г.М. Савін, А.Д. Коваленко, [[Кільчевський Микола Олександрович|Микола Кільчевський]] та ін. Питання механіки розробляють в інститутах [[НАН України]], на кафедрах ряду вузів країни.
 
  +
{{Main|Історія механіки}}
 
Засновником механіки вважається [[Галілео Галілей]]. Основні закони динаміки встановив [[Ісаак Ньютон]]. Значний внесок у розвиток механіки зробили українські вчені [[Діннік Олександр Миколайович|О.&nbsp;М.&nbsp;Динник]], [[Граве Дмитро Олександрович|Д.&nbsp;О.&nbsp;Граве]], Г.&nbsp;М.&nbsp;Савін, А.&nbsp;Д.&nbsp;Коваленко, [[Кільчевський Микола Олександрович|Микола Кільчевський]] та ін. Питання механіки розробляють в інститутах [[НАН України]], на кафедрах ряду вузів країни.
   
 
== Механічні дисципліни ==
 
== Механічні дисципліни ==
* [[Біомеханіка]] - наука про механічні властивості біологічних структур.
+
* [[Біомеханіка]]&nbsp;— наука про механічні властивості біологічних структур.
* [[Класична механіка]] (механіка [[Ісаак Ньютон|Ньютона]])
+
* [[Класична механіка]] (механіка [[Ісаак Ньютон|Ньютона]])
** [[Динаміка]] -- вивчення руху об'єктів під впливом [[сила (в фізиці)|сил]]
+
** [[Динаміка]]&nbsp;— вивчення руху об'єктів під впливом [[сила|сил]]
** [[Кінематика]] -- вивчення руху об'єктів без врахування сил
+
** [[Кінематика]]&nbsp;— вивчення руху об'єктів без врахування сил
** [[Статика]] -- вивчення умов рівноваги фізичних тіл
+
** [[Статика]]&nbsp;— вивчення умов рівноваги фізичних тіл
** [[Механіка Гамільтона]] та [[Механіка Лагранжа|Лагранжа]] -- формалізми класичної механіки
+
** [[Механіка Гамільтона]] та [[Механіка Лагранжа|Лагранжа]]&nbsp;— формалізми класичної механіки
 
* [[Теоретична механіка]]
 
* [[Теоретична механіка]]
 
* [[Механіка суцільних середовищ]]
 
* [[Механіка суцільних середовищ]]
Рядок 21: Рядок 23:
 
*** [[Теорія пружності]]
 
*** [[Теорія пружності]]
 
*** [[Теорія пластичності]]
 
*** [[Теорія пластичності]]
 
*** [[Механіка руйнування]]
 
* [[Прикладна механіка]]
 
* [[Прикладна механіка]]
  +
** [[Геомеханіка]]
** [[Механіка гірських порід]]
 
  +
*** [[Гірнича геомеханіка]]
 
*** [[Механіка гірських порід]]
  +
*** [[Механіка ґрунтів]]
 
** [[Опір матеріалів]]
 
** [[Опір матеріалів]]
** [[Механіка руйнування]]
 
 
** [[Будівельна механіка]]
 
** [[Будівельна механіка]]
  +
** [[Теорія машин і механізмів]]
  +
** [[Деталі машин]]
 
** [[Небесна механіка]]
 
** [[Небесна механіка]]
 
* [[Квантова механіка]]
 
* [[Квантова механіка]]
Рядок 31: Рядок 38:
 
* [[Теорія відносності|Релятивістська механіка]]
 
* [[Теорія відносності|Релятивістська механіка]]
 
* [[Акустика]]
 
* [[Акустика]]
  +
* [[Стереомеханіка]]
   
 
== Література ==
 
== Література ==
* {{МГЕ}}
+
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{cite book
+
* {{cite book
 
|автор=Федорченко А.М.
 
|автор=Федорченко А.М.
 
|назва=Теоретична механіка
 
|назва=Теоретична механіка
Рядок 41: Рядок 49:
 
|видавництво=Вища школа
 
|видавництво=Вища школа
 
|знаходження=Київ}}, 516 с.
 
|знаходження=Київ}}, 516 с.
  +
* [[Термомеханіка]] неферомагнітних електропровідних тіл за дії імпульсних електромагнітних полів з модуляцією амплітуди : [монографія] / О. Р. Гачкевич, Р. С. Мусій, Д. В. Тарлаковський ; Ін-т приклад. проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача, Нац. ун-т "Львів. політехніка", Держ. ун-т аерокосм. технологій (Моск. авіац. ін-т). – Львів : Сполом, 2011. – 216 с. : іл. – Бібліогр.: с. 183-209 (366 назв). – ISBN 978-966-665-644-8
  +
* Діяльність видатних механіків на Україні / Т. В. Путята, Б. Н. Фрадлін; Під ред. А. Д. Коваленка. — К.: Держтехвидав УРСР, 1952. — 268 с.
   
  +
== Посилання ==
[[Категорія:Механіка]]
 
  +
{{примітки}}
   
  +
{{Розділи фізики}}
[[af:Meganika]]
 
  +
[[ar:ميكانيكا]]
 
 
[[Категорія:Механіка| ]]
[[az:Mexanika]]
 
[[be-x-old:Мэханіка]]
 
[[bg:Механика]]
 
[[bn:বলবিদ্যা]]
 
[[ca:Mecànica]]
 
[[ckb:میکانیک]]
 
[[cs:Mechanika]]
 
[[da:Mekanik]]
 
[[de:Mechanik]]
 
[[el:Μηχανική]]
 
[[en:Mechanics]]
 
[[eo:Mekaniko]]
 
[[es:Mecánica]]
 
[[et:Mehaanika]]
 
[[eu:Mekanika]]
 
[[fa:مکانیک]]
 
[[fi:Mekaniikka]]
 
[[fr:Mécanique (science)]]
 
[[ga:Meicnic]]
 
[[gl:Mecánica]]
 
[[hi:यांत्रिकी]]
 
[[hr:Mehanika]]
 
[[hu:Mechanika]]
 
[[ia:Mechanica]]
 
[[id:Mekanika]]
 
[[io:Mekaniko]]
 
[[it:Meccanica (fisica)]]
 
[[ja:力学]]
 
[[ka:მექანიკა]]
 
[[kaa:Mexanika]]
 
[[km:មេកានិច]]
 
[[ko:역학 (물리학)]]
 
[[lb:Mechanik]]
 
[[lt:Mechanika]]
 
[[lv:Mehānika]]
 
[[mk:Механика]]
 
[[nl:Mechanica]]
 
[[no:Mekanikk]]
 
[[pl:Mechanika]]
 
[[pms:Mecànica]]
 
[[ro:Mecanică]]
 
[[ru:Механика]]
 
[[sh:Mehanika]]
 
[[simple:Mechanics]]
 
[[sk:Mechanika]]
 
[[sl:Mehanika]]
 
[[sq:Mekanika]]
 
[[sr:Механика]]
 
[[stq:Mechanik]]
 
[[sv:Mekanik]]
 
[[ta:விசையியல்]]
 
[[tr:Mekanik]]
 
[[tt:Механика]]
 
[[ur:آلاتیات]]
 
[[wo:Doolerandu]]
 
[[wuu:力学]]
 
[[yi:מעכאניק]]
 
[[zh:力学]]
 

Поточна версія на 16:02, 17 березня 2019

Механіка (від грец. Μηχανική, mechane — знаряддя, споруда, мистецтво побудови машин) — в загальному розумінні наука про механічний рух та рівновагу тіл і взаємодію, що виникає при цьому між тілами. Належить до природничих наук. Також це розділ фізики який вивчає закон механічного руху і механічної взаємодії. Термін «механіка» ввів у науку Арістотель.[1] Вольтер уважав, що «історія механічних мистецтв є, імовірно, найкориснішою з усіх».

Механіку поділяють на загальну механіку, механіку суцільних середовищ і прикладну механіку. В кожному з цих розділів розрізняють статику, кінематику й динаміку. До загальної механіки відносять аналітичну механіку, небесну механіку, балістику, теорію гіроскопів, теорію стійкості руху, а також теорію коливань, біомеханіку, теоретичну механіку тощо. Основу механіки суцільних середовищ становить гідроаеромеханіка, газова динаміка, механіка деформованого твердого тіла. До прикладної механіки відносять механіку ґрунтів і сипких тіл, будівельну механіку, опір матеріалів та ін.

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Історія механіки

Засновником механіки вважається Галілео Галілей. Основні закони динаміки встановив Ісаак Ньютон. Значний внесок у розвиток механіки зробили українські вчені О. М. Динник, Д. О. Граве, Г. М. Савін, А. Д. Коваленко, Микола Кільчевський та ін. Питання механіки розробляють в інститутах НАН України, на кафедрах ряду вузів країни.

Механічні дисципліни[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
  • Федорченко А.М. (1975). Теоретична механіка. Київ: Вища школа. , 516 с.
  • Термомеханіка неферомагнітних електропровідних тіл за дії імпульсних електромагнітних полів з модуляцією амплітуди : [монографія] / О. Р. Гачкевич, Р. С. Мусій, Д. В. Тарлаковський ; Ін-т приклад. проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача, Нац. ун-т "Львів. політехніка", Держ. ун-т аерокосм. технологій (Моск. авіац. ін-т). – Львів : Сполом, 2011. – 216 с. : іл. – Бібліогр.: с. 183-209 (366 назв). – ISBN 978-966-665-644-8
  • Діяльність видатних механіків на Україні / Т. В. Путята, Б. Н. Фрадлін; Під ред. А. Д. Коваленка. — К.: Держтехвидав УРСР, 1952. — 268 с.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Механіка. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)