Відмінності між версіями «Микита (архімандрит Печерський)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(правопис)
(правопис)
Рядок 56: Рядок 56:
 
Про походження відсутні відомості. Близько 1398 року після смерті архімандрита [[Феодосій IV (архімандрит Печерський)|Феодосія IV]] обирається настоятелем [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерського монастиря]].
 
Про походження відсутні відомості. Близько 1398 року після смерті архімандрита [[Феодосій IV (архімандрит Печерський)|Феодосія IV]] обирається настоятелем [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерського монастиря]].
   
Встановив гарні стосунки з київським князем [[Іван Ольгимонтович Гольшанський|Іваном Гольшанським]] та його родиною, які стали одними з його найбільш щедрих вкладників. Відбуваєтсья відбудова монастиря, розширення його власності. В цей час Микита I впроваджує посаду намісника архімандрита, що свідчить про активні поїздки настоятелем за межі Києва. Водночас Микита завершив справу попередника щодо відновлення укріпленного подвір'я монастиря на замковій горі на випадок військової небезпеки.
+
Встановив гарні стосунки з київським князем [[Іван Ольгимонтович Гольшанський|Іваном Гольшанським]] та його родиною, які стали одними з його найбільш щедрих вкладників. Відбувається відбудова монастиря, розширення його власності. В цей час Микита I впроваджує посаду намісника архімандрита, що свідчить про активні поїздки настоятелем за межі Києва. Водночас Микита завершив справу попередника щодо відновлення укріпленного подвір'я монастиря на замковій горі на випадок військової небезпеки.
   
 
1399 року після поразки великого князя Литовського [[Вітовт]]а в битві на річці Ворскла золотоординські війська підійшли до Києва. Проте вдалося відкупитися від них, сплативши 3 тис. [[литовський гріш|грошей литовських]], з них Києво-Печерський монастир — 30 литовських грошей.
 
1399 року після поразки великого князя Литовського [[Вітовт]]а в битві на річці Ворскла золотоординські війська підійшли до Києва. Проте вдалося відкупитися від них, сплативши 3 тис. [[литовський гріш|грошей литовських]], з них Києво-Печерський монастир — 30 литовських грошей.
Рядок 62: Рядок 62:
 
Багато зусиль було докладено щодо поліпшення знань серед ченців, створення бібліотеки. За свідченням київського митрополіта [[Фотій (митрополит Київський)|Фотія]], який прибув на Русь в 1410 році, братія Києво-Печерського монастиря відрізнялася освіченістю.
 
Багато зусиль було докладено щодо поліпшення знань серед ченців, створення бібліотеки. За свідченням київського митрополіта [[Фотій (митрополит Київський)|Фотія]], який прибув на Русь в 1410 році, братія Києво-Печерського монастиря відрізнялася освіченістю.
   
Навесні 1416 року з великим військом темник Золотої Орди [[Едигей]] напав на Київ, під час чого спалив Києво-Печерський монастир. В цей час загинуло багато ченців, ймовріно серед них був архімандрит Микита.
+
Навесні 1416 року з великим військом темник Золотої Орди [[Едигей]] напав на Київ, під час чого спалив Києво-Печерський монастир. В цей час загинуло багато ченців, ймовірно, серед них був архімандрит Микита.
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==

Версія за 17:31, 5 серпня 2019

Микита
Народився невідомо
Помер бл. 1416
Київ
Підданство Велике князівство Литовське
Посада архімандрит Києво-Печерського монастиря
Термін 1398—1416 роки
Попередник Феодосій IV
Наступник Ігнатій I
Конфесія православ'я

Микита I (д/н — бл. 1416) — церковний діяч часів Великого князівства Литовського.

Життєпис

Про походження відсутні відомості. Близько 1398 року після смерті архімандрита Феодосія IV обирається настоятелем Києво-Печерського монастиря.

Встановив гарні стосунки з київським князем Іваном Гольшанським та його родиною, які стали одними з його найбільш щедрих вкладників. Відбувається відбудова монастиря, розширення його власності. В цей час Микита I впроваджує посаду намісника архімандрита, що свідчить про активні поїздки настоятелем за межі Києва. Водночас Микита завершив справу попередника щодо відновлення укріпленного подвір'я монастиря на замковій горі на випадок військової небезпеки.

1399 року після поразки великого князя Литовського Вітовта в битві на річці Ворскла золотоординські війська підійшли до Києва. Проте вдалося відкупитися від них, сплативши 3 тис. грошей литовських, з них Києво-Печерський монастир — 30 литовських грошей.

Багато зусиль було докладено щодо поліпшення знань серед ченців, створення бібліотеки. За свідченням київського митрополіта Фотія, який прибув на Русь в 1410 році, братія Києво-Печерського монастиря відрізнялася освіченістю.

Навесні 1416 року з великим військом темник Золотої Орди Едигей напав на Київ, під час чого спалив Києво-Печерський монастир. В цей час загинуло багато ченців, ймовірно, серед них був архімандрит Микита.

Джерела

  • Шабульдо Ф. М. Едигей // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.
  • Православная Энциклопедия. Т. 33. М., 2007. — С. 8-83