Відмінності між версіями «Октав Мірбо»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Див. також)
 
(Не показані 7 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 27: Рядок 27:
   
 
== Біографія ==
 
== Біографія ==
Народився [[16 лютого]] [[1848]], в сім'ї лікаря. З 1859 по 1863 навчався в єзуїтському коледжі св. Франциска-Ксав'єра в Ванні (департамент [[Морбіан]]). В автобіографічному романі «''Себастьян Рок''» ({{lang-fr|''Sébastien Roch''}}) він описав свої шкільні роки. Під час франко-пруської війни 1870–1871 р. вступає до національної гвардії. Завоювавши популярність як журналіст (журнал [[Ревю Бланш]]), починає писати статті на літературні та політичні теми. Мірбо був пристрасним полемістом.
+
Народився [[16 лютого]] [[1848]], в сім'ї лікаря. З 1859 по 1863 навчався в єзуїтському коледжі св. Франциска-Ксав'єра в Ванні (департамент [[Морбіан]]). В автобіографічному романі «''Себастьян Рок''» ({{lang-fr|''Sébastien Roch''}}) він описав свої шкільні роки. Під час франко-пруської війни 1870—1871 р. вступає до національної гвардії. Завоювавши популярність як журналіст (журнал [[Ревю Бланш]]), починає писати статті на літературні та політичні теми. Мірбо був пристрасним полемістом.
   
У [[1886]] році виходять відразу дві його книги: збірка оповідань «Листи з моєї хатини» і автобіографічний роман «''Голгофа''» (Фр. ''Le Calvaire''). Разом з [[Еміль Золя|Емілем Золя]] він виступив на захист А. [[Дрейфус]]а; він проголошував промови на мітингах на його захист (1898–1899). Через рік після «''Саду тортур''» (Фр. ''Le Jardin des supplices'') (1899), Мірбо публікує новий роман — «''[[Щоденник покоївки]]''» (''Le Journal d'une femme de chambre'') (1900).
+
У [[1886]] році виходять відразу дві його книги: збірка оповідань «Листи з моєї хатини» і автобіографічний роман «''Голгофа''» ({{lang-fr|''Le Calvaire''}}). Разом з [[Еміль Золя|Емілем Золя]] він виступив на захист [[Дрейфус Альфред|А. Дрейфуса]]; він проголошував промови на мітингах на його захист (1898—1899). Через рік після «''Саду тортур''» (Фр. ''Le Jardin des supplices'') (1899), Мірбо публікує новий роман — «''[[Щоденник покоївки]]''» (''Le Journal d'une femme de chambre'') (1900).
   
 
З п'єс Мірбо найбільшою популярністю користувалася драма «''Влада грошей''» (''Les affaires sont les affaires'') (1903), що вирізняється соціальним критицизмом і напруженістю сценічної дії.
 
З п'єс Мірбо найбільшою популярністю користувалася драма «''Влада грошей''» (''Les affaires sont les affaires'') (1903), що вирізняється соціальним критицизмом і напруженістю сценічної дії.
Рядок 62: Рядок 62:
 
== Бібліографія ==
 
== Бібліографія ==
 
[[Файл:Октав Мірбо - Злодій.jpg|Thumb|right|200px|Злодій, 1923]]
 
[[Файл:Октав Мірбо - Злодій.jpg|Thumb|right|200px|Злодій, 1923]]
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BB%D1%8C,_%D0%9F%D1%8C%D0%B5%D1%80 Pierre Michel (Мишель, Пьер)] — Jean-François Nivet, ''Octave Mirbeau, l'imprécateur au cœur fidèle'', Séguier, 1990. (франц.)
+
* {{нп|П'єр Мішель|Pierre Michel|ru|Мишель, Пьер}} — Jean-François Nivet, ''Octave Mirbeau, l'imprécateur au cœur fidèle'', Séguier, 1990. (франц.)
 
* ''Cahiers Octave Mirbeau'' (1994–2013).
 
* ''Cahiers Octave Mirbeau'' (1994–2013).
   
Рядок 72: Рядок 72:
 
* [http://www.scribd.com/doc/2359004/Pierre-Michel-Octave-Mirbeau-et-le-roman Pierre Michel, ''Octave Mirbeau et le roman''] (франц.).
 
* [http://www.scribd.com/doc/2359004/Pierre-Michel-Octave-Mirbeau-et-le-roman Pierre Michel, ''Octave Mirbeau et le roman''] (франц.).
 
* [http://www.scribd.com/doc/2383792/Pierre-Michel-Bibliographie-dOctave-Mirbeau Pierre Michel, ''Bibliographie d'Octave Mirbeau'' (''Бібліографія Октава Мірбо'')] (франц.).
 
* [http://www.scribd.com/doc/2383792/Pierre-Michel-Bibliographie-dOctave-Mirbeau Pierre Michel, ''Bibliographie d'Octave Mirbeau'' (''Бібліографія Октава Мірбо'')] (франц.).
+
* http://www.bdfi.net/auteurs/m/mirbeau_octave.php
{{Bio-stub}}
+
{{бібліоінформація}}
   
 
{{DEFAULTSORT:Мірбо Октав}}
 
{{DEFAULTSORT:Мірбо Октав}}
+
{{ВП-портали|Біографії|Франція|Література|Політика}}
[[Категорія:Французькі письменники|Мірбо Октав]]
+
[[Категорія:Автори еротичної прози Франції|Мірбо Октав]]
  +
[[Категорія:Письменники-фантасти Франції|Мірбо Октав]]
  +
[[Категорія:Письменники у жанрі фентезі]]
  +
[[Категорія:Поховані на цвинтарі Пассі]]

Поточна версія на 13:32, 9 грудня 2016

Октав Мірбо
Octave Mirbeau
Октав Мірбо у 1900

Октав Мірбо у 1900
Народження 16 лютого 1848(1848-02-16)
  Тревьер (Нормандія), Франція
Смерть 16 лютого 1917(1917-02-16) (69 років)
  Париж, Франція
Поховання Пассі (кладовище)
Громадянство Франція Франція
Мова творів французька
Рід діяльності публіцист, романіст, драматург
Роки активності: 18731913
Напрямок Імпресіонізм, Експресіонізм
Жанр роман, Комедія
Magnum opus: «Щоденник покоївки»
фр. Le Journal d’une femme de chambre (1900), «У золотих кайданах»
фр. Les affaires sont les affaires (1903)
Дружина Alice Regnault[d]
Нагороди та премії
Ґонкурівська академія
Сайт: mirbeau.asso.fr
S: Роботи у Вікіджерелах
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Октав Мірбо на Вікісховищі

Октав Мірбо (фр. Octave Mirbeau; 1848 — †1917) — французький письменник, публіцист, романіст й драматург.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 16 лютого 1848, в сім'ї лікаря. З 1859 по 1863 навчався в єзуїтському коледжі св. Франциска-Ксав'єра в Ванні (департамент Морбіан). В автобіографічному романі «Себастьян Рок» (фр. Sébastien Roch) він описав свої шкільні роки. Під час франко-пруської війни 1870—1871 р. вступає до національної гвардії. Завоювавши популярність як журналіст (журнал Ревю Бланш), починає писати статті на літературні та політичні теми. Мірбо був пристрасним полемістом.

У 1886 році виходять відразу дві його книги: збірка оповідань «Листи з моєї хатини» і автобіографічний роман «Голгофа» (фр. Le Calvaire). Разом з Емілем Золя він виступив на захист А. Дрейфуса; він проголошував промови на мітингах на його захист (1898—1899). Через рік після «Саду тортур» (Фр. Le Jardin des supplices) (1899), Мірбо публікує новий роман — «Щоденник покоївки» (Le Journal d'une femme de chambre) (1900).

З п'єс Мірбо найбільшою популярністю користувалася драма «Влада грошей» (Les affaires sont les affaires) (1903), що вирізняється соціальним критицизмом і напруженістю сценічної дії.

Помер 16 лютого 1917 року в Парижі, похований на кладовищі Пассі.

Твори[ред.ред. код]

Дінго, 1924
  • Le Calvaire, роман (1886).
  • L'Abbé Jules, роман (1888) (Абат Жюль).
  • Sébastien Roch, роман (1890).
  • Dans le ciel, роман (18921893).
  • Les Mauvais bergers, трагедія (1897) (Погані пастухи).
  • Le Jardin des supplices, роман (1899) (Сад тортур).
  • Le Journal d'une femme de chambre, роман (1900) (Щоденник покоївки).
  • Les 21 jours d'un neurasthénique, роман (1901).
  • Les affaires sont les affaires, комедія (1903) (У золотих кайданах, 1908).
  • Farces et moralités, 6 комедій (1904).
  • La 628-E8, роман (1907).
  • Le Foyer, комедія (1908).
  • Dingo, , роман (1913).
  • Les Mémoires de mon ami (1919)
  • Un gentilhomme (1920).
  • Contes cruels, казки (1990).
  • L'Affaire Dreyfus (1991).
  • Lettres de l'Inde (1991).
  • Combats esthétiques (1993).
  • L'Amour de la femme vénale (1994).
  • Combats littéraires (2006).
  • Correspondance générale (2003-2005-2009).

Бібліографія[ред.ред. код]

Злодій, 1923
  • Pierre Michel[ru] — Jean-François Nivet, Octave Mirbeau, l'imprécateur au cœur fidèle, Séguier, 1990. (франц.)
  • Cahiers Octave Mirbeau (1994–2013).

Див. також[ред.ред. код]