Митницький Едуард Маркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:56, 6 лютого 2020, створена BunykBot (обговорення | внесок) (автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едуард Митницький
Ім'я при народженні Едуард Маркович Митницький
Народився 4 серпня 1931(1931-08-04) (88 років)
Київ, Київська область, УРСР
Помер 31 жовтня 2018(2018-10-31) (87 років)
Київ, Україна
Громадянство Україна Україна
Діяльність театральний режисер
актор
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Відомі учні Лазорко Дмитро Олексійович і Месеча Олег Олексійович
Заклад Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
Роки активності 1956 — 2018
Нагороди
орден Дружби (Російська Федерація) орден «За заслуги» I ступеня орден «За заслуги» II ступеня Орден «За заслуги» III ступеня
Народний артист Росії Народний артист УРСР
IMDb nm0593926

Едуа́рд Ма́ркович Митни́цький (4 серпня 1931, Київ — 31 жовтня 2018, Київ) — радянський і український театральний режисер, засновник та художній керівник Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Народний артист Української РСР (1988), Народний артист Росії (2004).

Життєопис[ред. | ред. код]

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Багатолітній головний режисер
Searchtool.svg В робочому кабінеті
Searchtool.svg Режисер презентує своїх акторів
Searchtool.svg Роздуми про нові постановки

Закінчив Київський педагогічний інститут (1956) та Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1964), де з 1993 р. його професор.

Працював у театрах Рязані, Києва.

1973—1975 — художній керівник Київського театру оперети.

З 1994 року — художній керівник Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.

Знявся у фільмах: «Дорога нікуди[ru]» (1992), «Вальдшнепи» (1996). Нагороджений Орденом Дружби народів (2003).

Серед учнів Митницького український режисер Дмитро Лазорко.

Помер 31 жовтня 2018 року на 87-му році життя.[1][2]

Родина[ред. | ред. код]

Творчість[ред. | ред. код]

Режисерські роботи в театрі[ред. | ред. код]

Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А. В. Луначарського
Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького
Рязанський державний обласний театр драми
Казанський великий драматичний театр імені В. И. Качалова[ru]
Воронежський театр драми імені О. В. Кольцова[ru]
Миколаївський академічний художній російський драматичний театр
Ростовський академічний театр драми ім. М. Горького
Одеський обласний академічний російський драматичний театр
Київський театр оперети
  1. 1971 — «Місто закоханих» Д. Кісіна, музика Л. Колодуба
  2. 1974 — «Весілля Кречинського» О. Сухово-Кобиліна, музика О. Колкера
Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
  1. 1984 — «Вечір» А. Дударєва
  2. 1985 — «Рейс о 12.00» Ю. Бедзика
Російський драматичний театр Литви[ru]
Рижський державний театр оперети
Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Володимира Магара
Словацький національний театр ім. Заборського
Болгарський театр ім. апостола Карамитєва
Театр в м. Лейпциг
Театр в м. Альтенбург
Київський палац «Україна» (Театр пісні)
Навчальні театри
Народні театри
Центральне телебачення (Москва)
Радіовистави (1963—1990)

Акторська фільмографія[ред. | ред. код]

Визнання і нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра. Детальна інформація про постановки режисера.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Мистецтво України. Біографічний довідник. К., 1997. — С.413;
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. _ с.860;
  • Хто є хто в Україні. К., 2000. — С.310.