Михайлівська Борщагівка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(впорядкування шаблону, зображення)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
 
(Не показані 3 проміжні версії цього користувача)
Рядок 3: Рядок 3:
| карта розташування = Київ
| карта розташування = Київ
}}
}}
'''Миха́йлівська Борщагі́вка''' — історична місцевість міста [[Київ|Києва]]. Відомо що, між 1108 і 1113 рр. була подарована Михайлівскому Золотоверхому монастирю її титарем — київським князем [[Святополк Ізяславич|Святополком-Михайлом]] (онуком [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]).
'''Миха́йлівська Борщагі́вка''' — історична місцевість міста [[Київ|Києва]].


== Історія ==
Михайлівська Борщагівка поділялася на 5 невеличких місцевостей: ''Верби'' (нинішні [[Вулиця Маршала Бірюзова (Київ)|вулиці Бірюзова]] та [[Вулиця Стратонавтів (Київ)|Стратонавтів]]), ''Долина'' (центральна частина сел — район перетину [[Вулиця Миколи Трублаїні (Київ)|вулиці Трублаїні]] та [[Вулиця Дев'ятого Травня (Київ)|9 Травня]]), ''Чевалаки'' (кінцева частина вулиці Трублаїні), ''Макаюди'' ([[Вулиця Якова Качури (Київ)|вулиця Якова Качури]]) та ''Гайок'' (кінцець вул. Трублаїні, район будинків № 34-48 по [[Вулиця Симиренка (Київ)|вулиці Симиренка]]) разом з [[Михайлівське кладовище (Київ)|Михайлівським кладовищем]].
1526 року річка Борщівка та поле Михайлівське біля неї згадуються серед переліку володінь Михайлівського монастиря. Над річкою існували монастирські хутори, один із яких був предтечею Михайлівської Борщагівки. У описі 1686 року всі ці хутори згадані як пусті селища.


На початку XVIII століття, з початком нового заселення, у селі було лише 2 хати. 1781 року, згідно з описом Київського намісництва, їх було
В Михайлівській Борщагівці протікає невеличка річечка, яка названа офіційно [[Борщагівка (річка)|Борщагівкою]], але має також кілька інших назв — Желянь, Жилка, Нивка. Вона бере початок від Голосіївських озер, протікає через [[Теремки|Теремки-2]], [[Жуляни]], під залізницею, йде паралельно вулиці Якова Качури. В 1980, році при забудові [[Південна Борщагівка|Південної Борщагівки]] її пустили під землю. Далі русло проходить через [[Софіївська Борщагівка|Софіївську]] та [[Петропавлівська Борщагівка|Петропавлівську Борщагівку]], [[Катеринівка (Київ)|Катеринівку]] та закінчується впадаючи в [[Ірпінь (річка)|Ірпінь]].
вже 17. Село активно зростало: 1787 року тут мешкало 105 жителів.


1900 у 106 дворах мешкало 609 жителів, така сама кількість населення була й 1913 року. Працював [[Вітряні млини села Михайлівська Борщагівка|вітряк]], що належав Тихону Сафонову. 1913 року працювали бакалії Григорія Коваленка та Оксентія Рудька, а також склад пива Якова Ріхерта.
У 1686 р. Михайлівську Борщагівку згадано як пусте селище. На початку 18 ст. починається нове залюднення села. Від двох хат на початку століття до 26- у 1723 р. З часом дворів меншає(1756 р. — 14,1766 р.- 9), але джерела не розкривають причин цього. У 1766 р. в селі мешкало 65 жителів, які займалися переважно хліборобством, утримували багато худоби — 219 голів.

1923 року село увійшло до складу Микільсько-Борщагівської сільської ради. 1926 року в селі мешкало 826 жителів, було 175 дворів. Під час голодомору 1932-1933 років з 879 селян загинуло 270.

Михайлівська Борщагівка поділялася на 5 невеличких місцевостей: ''Верби'' (нинішні [[Вулиця Вербівська|вулиці Вербівська]] та [[Вулиця Стратонавтів (Київ)|Стратонавтів]]), ''Долина'' (центральна частина сел — район перетину [[Вулиця Миколи Трублаїні (Київ)|вулиці Трублаїні]] та [[Вулиця Дев'ятого Травня (Київ)|9 Травня]]), ''Чевалаки'' (кінцева частина вулиці Трублаїні), ''Макаюди'' ([[Вулиця Якова Качури (Київ)|вулиця Якова Качури]]) та ''Гайок'' (залишився від сусіднього села Микільська Борщагівка; кінцець вул. Трублаїні, район будинків № 34-48 по [[Вулиця Симиренка (Київ)|вулиці Симиренка]]) разом з [[Михайлівське кладовище (Київ)|Михайлівським кладовищем]].

Куток ''Мули'', що лежав на північний захід від вулиці 9 Травня та куток ''Черепки'', що лежав на місці сучасної промислової забудови на перехресті проспекту Корольова та вулиці Булгакова, знесено у 2-й половині 1980-х.

В Михайлівській Борщагівці протікає невеличка річечка, яка названа офіційно [[Борщагівка (річка)|Борщагівкою]], але має також кілька інших назв — Желянь, Жилка, Нивка. Вона бере початок від Голосіївських озер, протікає через [[Теремки|Теремки-2]], [[Жуляни]], під залізницею, йде паралельно вулиці Якова Качури. В 1980, році при забудові [[Південна Борщагівка|Південної Борщагівки]] її пустили під землю. Далі русло проходить через [[Софіївська Борщагівка|Софіївську]] та [[Петропавлівська Борщагівка|Петропавлівську Борщагівку]], [[Катеринівка (Київ)|Катеринівку]] та закінчується впадаючи в [[Ірпінь (річка)|Ірпінь]].


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Борщагівка (Київ)]]
* [[Борщагівка (Київ)]]

== Джерела ==
* Список населенных мест Киевской губернии / Издание Киевского губернского статистического коммитета. – Киев: Типография Ивановой, 1900.
* Широчин С., Михайлик О. Невідомі периферії Києва. Святошинський район. - К.: Скай Хорс, 2019.


{{kyiv-stub}}
{{kyiv-stub}}

{{без джерел|дата=квітень 2019}}


{{Місцевості Києва}}
{{Місцевості Києва}}

Поточна версія на 13:17, 28 вересня 2022

Михайлівська Борщагівка
Де ля Фліз Михайлівська Борщагівка 744.jpg
Де ля Фліз. Михайлівська Борщагівка (1854)
Загальна інформація
50°24′26″ пн. ш. 30°24′54″ сх. д. / 50.40722222224999882° пн. ш. 30.41500000002777782° сх. д. / 50.40722222224999882; 30.41500000002777782Координати: 50°24′26″ пн. ш. 30°24′54″ сх. д. / 50.40722222224999882° пн. ш. 30.41500000002777782° сх. д. / 50.40722222224999882; 30.41500000002777782
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Адмінодиниця Київ
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap 421866 ·R (Київ)
Карта
Михайлівська Борщагівка. Карта розташування: Київ
Михайлівська Борщагівка
Михайлівська Борщагівка
Михайлівська Борщагівка (Київ)

Миха́йлівська Борщагі́вка — історична місцевість міста Києва.

Історія[ред. | ред. код]

1526 року річка Борщівка та поле Михайлівське біля неї згадуються серед переліку володінь Михайлівського монастиря. Над річкою існували монастирські хутори, один із яких був предтечею Михайлівської Борщагівки. У описі 1686 року всі ці хутори згадані як пусті селища.

На початку XVIII століття, з початком нового заселення, у селі було лише 2 хати. 1781 року, згідно з описом Київського намісництва, їх було вже 17. Село активно зростало: 1787 року тут мешкало 105 жителів.

1900 у 106 дворах мешкало 609 жителів, така сама кількість населення була й 1913 року. Працював вітряк, що належав Тихону Сафонову. 1913 року працювали бакалії Григорія Коваленка та Оксентія Рудька, а також склад пива Якова Ріхерта.

1923 року село увійшло до складу Микільсько-Борщагівської сільської ради. 1926 року в селі мешкало 826 жителів, було 175 дворів. Під час голодомору 1932-1933 років з 879 селян загинуло 270.

Михайлівська Борщагівка поділялася на 5 невеличких місцевостей: Верби (нинішні вулиці Вербівська та Стратонавтів), Долина (центральна частина сел — район перетину вулиці Трублаїні та 9 Травня), Чевалаки (кінцева частина вулиці Трублаїні), Макаюди (вулиця Якова Качури) та Гайок (залишився від сусіднього села Микільська Борщагівка; кінцець вул. Трублаїні, район будинків № 34-48 по вулиці Симиренка) разом з Михайлівським кладовищем.

Куток Мули, що лежав на північний захід від вулиці 9 Травня та куток Черепки, що лежав на місці сучасної промислової забудови на перехресті проспекту Корольова та вулиці Булгакова, знесено у 2-й половині 1980-х.

В Михайлівській Борщагівці протікає невеличка річечка, яка названа офіційно Борщагівкою, але має також кілька інших назв — Желянь, Жилка, Нивка. Вона бере початок від Голосіївських озер, протікає через Теремки-2, Жуляни, під залізницею, йде паралельно вулиці Якова Качури. В 1980, році при забудові Південної Борщагівки її пустили під землю. Далі русло проходить через Софіївську та Петропавлівську Борщагівку, Катеринівку та закінчується впадаючи в Ірпінь.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Список населенных мест Киевской губернии / Издание Киевского губернского статистического коммитета. – Киев: Типография Ивановой, 1900.
  • Широчин С., Михайлик О. Невідомі периферії Києва. Святошинський район. - К.: Скай Хорс, 2019.