Перегляд вихідного коду сторінки Мйольнір

[[Файл:Mjollnir.png|thumb|right|Прикраса у вигляді Мйольніра.]]
[[Файл:A thorshammer mjölnir be22.jpg|thumb|right|Сучасний Мйольнір]]
'''Мйольнір''' ({{lang-non|Mjǫllnir}}, дослівно «Той, що розбиває»<ref>{{cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=v3Mv8B1qmM4|title=Thor's Hammer: Old Norse Pronunciation and Spelling|author=Jackson Crawford|date=12 квітня 2018|website=youtube.com|publisher=|language=англ.|archiveurl=https://web.archive.org/web/20201120155829/https://www.youtube.com/watch?v=v3Mv8B1qmM4&feature=youtu.be|archivedate=20 листопада 2020|accessdate=20 листопада 2020}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.nordicnames.de/wiki/Mj%C7%ABllnir|title=Rudolf Simek: Dictionary of Northern Mythology (1993)|date=|website=nordicnames.de|publisher=|language=англ.|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130515063442/https://www.nordicnames.de/wiki/Mj%C7%ABllnir|archivedate=15 травня 2013|accessdate=20 листопада 2020}}</ref><ref>{{cite web|url=https://onp.ku.dk/onp/onp.php?o54974|title=ONP: Dictionary of Old Norse Prose|date=|website=onp.ku.dk|publisher=[[Копенгагенський університет]]|language=англ.|archiveurl=https://web.archive.org/web/20191013222450/https://onp.ku.dk/onp/onp.php?o54974|archivedate=13 жовтня 2019|accessdate=20 листопада 2020}}</ref>)&nbsp;— у [[Германо-скандинавська міфологія|скандинавській міфології]] молот [[Тор (міфологія)|Тора]], бога [[Грім|грому]] та [[Блискавка|блискавки]]. Цей молот війни, виготовлений братами-дверґами ([[гноми (германо-скандинавська міфологія)|гномами]]) [[Ейтрі]] та [[Брокк]]ом (Брокк надував ковальські [[міх]]и), мав велетенський руйнівний потенціал та асоціювався із блискавкою. Мйольнір має властивість повертатися в руку власника після того, як його кинули й він уразив ціль. Тільки Тор та його син [[Маґні]] могли підняти Мйольнір. Про те, як Мйольнір потрапив до рук Тора, розповідається в поемі XX&nbsp;ст. «[[Драпа про Тора]]» (''Torsdråpa'').

Слово ''Mjǫllnir'' вважають спорідненим з {{lang-x-slav|*mъlni-}} («блискавка»), від якого пішли {{lang-cu|млънии}}, {{lang-orv|мълнии}}, {{lang-be|молоння}}, {{lang-bg|мълния}}, {{lang-ru|молния}} та [[Західноукраїнська мовно-літературна практика|західноукраїнське]] ''мовня''<ref>{{ЕСУМ3}}</ref> (зустрічається у [[Франко Іван Якович|І.&nbsp;Я.&nbsp;Франка]])<ref>{{Cite web|url = http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Linguistics/RareWords/M.html|title = Рідкісні українські слова|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = |archive-date = 30 вересня 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20150930185147/http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Linguistics/RareWords/M.html}}</ref>.

== Культура ==

Копії молота були популярними в [[Скандинавія|Скандинавії]] та вживались у священних церемоніях, таких як шлюб та [[жертвоприношення]] [[Альви|альвам]]. У [[Ґотланд]]і молот ще підкладали в ліжко молодятам (щоб ті мали багато дітей). У часі хрещення Скандинавських країн, молот був дуже популярним оберегом, та до певної міри конкурував із християнським [[хрест]]ом, часами їх навіть носили разом.

Сьогодні копії молота є популярною темою в ювелірних прикрасах. Також молот використовується в націоналістичній символіці.

== Грім ==
Така страшна зброя, як Мйольнір, вимагала особливої обережності й навіть Тор потребував спеціальних рукавиць, щоб мати змогу доторкнутись до молота, та спеціального пояса, що подвоював силу власника. Удар Мйольніра викликав грім, тому в більшості германських мов «грім» походить від імені Тора.

== Міф ==
За допомогою молота Тор тішив себе своїм улюбленим хобі: вбивством [[йотун]]ів. Те, що більшість міфів, які дійшли до нас, розповідають про подвиги Тора, дозволяє припустити, що Тор був найпопулярнішим божеством древньої Скандинавії.

== Інші варіанти вимови ==
* [[Данська мова|Данською]] та [[Норвезька мова|норвезькою]] мовами: ''Mjølner''
* [[Ісландська мова|Ісландською]] та [[Німецька|німецькою]] мовами: ''Mjölnir''
* [[Шведська мова|Шведською]]: ''Mjölner''

== Джерела ==
{{commons|Archaeological record of Mjöllnir}}
{{Commons category|Mjöllnir}}
* Turville-Petre, E.O.G. Myth and Religion of the North: The Religion of Ancient Scandinavia. London: Weidenfeld and Nicolson, 1964.
* Старшая Эдда. Песнь о Трюме. Перевод А.Корсуна. М.: «Художественная Литература», 1975.
* [[Гуревич Арон Якович|Гуревич А. Я.]] Избранные труды. Т. 1. Древние германцы. Викинги.&nbsp;— М.-СПб.: «Университетская книга», 1999.
* Х. Гербер. Мифы Северной Европы.&nbsp;— М.: «Центрполиграф», 2008.

== Примітки ==
{{примітки}}

{{Norse-myth-stub}}
{{Германо-скандинавська міфологія}}

[[Категорія:Германо-скандинавська міфологія]]
[[Категорія:Релігійні символи]]
[[Категорія:Доба вікінгів]]
[[Категорія:Археологічні артефакти за типом]]
[[Категорія:Германське поганство]]
[[Категорія:Бойові молоти]]
[[Категорія:Тор]]