Редагування Млинів

{{Смт
| назва           = Млинів
| герб            = Mlyniv COA.png
| опис герба      = Герб Млинова
| прапор          = Mlyniv_h.png
| опис прапора    = Прапор Млинова
| область         = [[Рівненська область]]
| район           = [[Млинівський район]]
| рада            = [[Млинівська селищна рада]]
| код КОАТУУ      = 5623855100
| засноване       = згадується в [[XVI століття|XVI столітті]]
| населення       = {{стабільно}} {{Formatnum:8401}} <small>(01.01.2017)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref>
| площа           = 20,52
| статус          = [[1959]]
| магдебурзьке право = [[1789]]
| щільність       = 412,7
| поштовий індекс = 35100
| телефонний код  = 3659
| висота          =
| ref-висота      =
| водойма         = річка [[Іква (притока Стиру)]]
| станція         = [[Дубно (станція)|Дубно]]
| відстань        = 26
| фізична р       =
| залізниця р     =
| автошлях р      =
| фізична о       = 47
| ref-фізична о   =
| залізниця о     =
| автошлях о      = 51
| адреса          = 35100, Рівненська обл., Млинівський р-н, смт. Млинів, вул. Ватутіна, 1
| голова          =
|офіційний сайт = www.}}
'''Млинів'''&nbsp;— селище міського типу в [[Україна|Україні]], центр [[Млинівський район|Млинівського району]] [[Рівненська область|Рівненської області]]. Селище розташоване на біля р [[Іква (притока Стиру)|Іква]] (притока [[Стир]]у), за 26&nbsp;км від залізничної станції Дубно на лінії Здолбунів&nbsp;— Красне. Харчова промисловість. [[Млинівський державний технікум ветеринарної медицини|Державний технікум ветеринарної медицини]]. Уперше згадується в [[XVI століття|XVI столітті]]. Статус селища міського типу із [[1959]] року.

Станом на 2014 рік в селищі проживає 8950 осіб.

== Археологія ==
Археологічні знахідки свідчать про те, що на території селища люди проживали ще в [[I тисячоліття до н.е.|І&nbsp;тис. до&nbsp;н.&nbsp;е.]] На північній околиці Млинова, на правому березі Ікви, виявлено сліди майстерні крем'яних знарядь, а також залишки давньоруського міста Муравиці (Моравиці), згаданого в літопису за 1149 рік.

[[Муравицьке городище]] знаходиться в північно-західній частині селища Млинів. Для побудови давньої фортеці використали природний останець заввишки 6-8&nbsp;м у долині правого берега Ікви, в місці впадіння в неї невеликої річки<ref>''[[Прищепа Богдан Анатолійович|Прищепа Б. А.]]'', ''Нікольченко Ю. М.'' Муравицьке городище (2001)</ref>.

== Історія ==
Назву поселення пов'язують з водяними млинами на річці Ікві. Перша письмова згадка про Млинів відома з початку [[XVI]]&nbsp;ст., коли великий литовський князь Олександр подарував це поселення [[Москвитин Бобер|Москвитину Бобру]].

* [[1508]]&nbsp;— після смерті без нащадків останнього посідача король Польщі [[Сигізмунд I Старий]] передав Млинів [[крем'янець]]кому [[намісник]]у [[Яків Монтовтович|Якову Монтовтовичу]].
* [[1562]]&nbsp;— в акті 1562 року Млинів фігурує вже як містечко Яна Монтовта-Коблинського; великим злом для мешканців містечка були міжусобиці, які точилися між місцевими феодалами.
* серпень [[1568]]&nbsp;— на Млинів напали урядник і підлеглі князя Головні-Острожецького, відібрали у селян коней, одяг, зброю та інше майно, багатьох з них побили. Експлуатація й свавілля шляхти змушували жителів села братися до зброї.
* [[1648]]–[[1654]]&nbsp;— під час визвольної війни українського народу 1648—1654 років населення Млинова підтримало козаків і повсталих жителів навколишніх сіл. Боротьба з польською шляхтою не припинялася і після [[Андрусівський договір|Андрусівського договору]].
* осінь 1648&nbsp;— повстанці зруйнували сусідній маєток Муравицю
* кінець XVII&nbsp;ст.&nbsp;— у Млинові деякий час жив український громадський діяч і поет [[Данило Братковський]]. Він брав участь у народно-визвольному русі проти польсько-шляхетського панування, мав зв'язки з керівниками козаків [[Семен Палій|Семеном&nbsp;Палієм]], С.&nbsp;Самусем, З.&nbsp;Іскрою. Придушивши селянські виступи, польська шляхта посилила гноблення місцевого населення. Власник Млинова князь [[Ходкевич]] працею кріпаків збудував собі палац, який вважався однією з найкращих архітектурних споруд Волині. Тоді у містечку було збудовано [[костел]].
* [[1789]]&nbsp;— Ходкевичі добиваються королівського привілею про дозвіл проводити у Млинові чотири ярмарки на рік
* [[1792]]&nbsp;— у Млинові деякий час перебуває [[Тадеуш Костюшко]].
* [[1795]]&nbsp;— Млинів стає селом Волинського намісництва, через два роки&nbsp;— Дубенського повіту [[Подільська губернія|Подільської губернії]]
* [[1804]]&nbsp;— Млинів стає селом [[Волинська губернія|Волинської губернії]] Росії.

У 1840-х роках у Млинові перебував відомий польський письменник&nbsp;— етнограф [[Юзеф Крашевський]]. Опису Млинова, зокрема палацу Ходкевича, він присвятив розділ у своїй книзі «Спогади з Волині, Полісся й Литви».
[[Файл:Mlynow c.jpg|міні|left|250пкс|Художник [[Наполеон Орда]] Палац Ходкевичів у Млинові]]
Реформа 1861 року хоча і надала селянам Млинова особисту волю, але земельне забезпечення їх залишалося вкрай незадовільним. Панові належала 4971 десятина землі, в тому числі 1691 десятина орної. А близько 200 селянських родин не мали землі взагалі. Важкі матеріальні умови, безземелля змушували селян шукати засобів до існування. Частина їх працювала дворовими, наймитами в маєтку Ходкевича, решта&nbsp;— на лісопильному заводі, який став до ладу в 60-і роки. Невелика кількість мешканців Млинова була зайнята на винокурному заводі, частина&nbsp;— на примітивному чавуноливарному заводі, де в 1903—1904&nbsp;рр. налічувалося 60 робітників. Робочий день тривав 15—17 годин. Мізерні заробітки зменшувалися через постійні штрафи. Поміщики, використовуючи старі феодальні права, забороняли жителям Млинова ловити рибу в річці, щоб і на цьому мати собі прибуток. Судова справа з цього приводу тягнулася 11 років і закінчилась на користь поміщика.

У червні 1906 року в Млинові відбувся страйк робітників чавуноливарного заводу, яким протягом кількох місяців не виплачували зароблених грошей. 20 червня 1906 року робітники влаштували демонстрацію, в якій взяли участь понад 200 чоловік. Місцева влада не могла своїми силами впоратись із страйкуючими. На початку грудня 1906 року на чавуноливарному заводі знову почався страйк, для придушення якого власті надіслали кінний загін поліції з [[Дубно]].

Власті не дбали про благоустрій Млинова. Скупченість, захаращеність вулиць і дворів призводила до частих пожеж, що тяжко позначалось на становищі його мешканців. Лише під час пожеж 1858 і 1905 років згоріло 60 будинків. Не було в містечку тоді ні лікарні, ні аптеки. За медичною допомогою жителям доводилось звертатися у повітову лікарню. Не набагато кращими були справи й з освітою. Двокласне парафіяльне училище у 1911 році закінчило лише 9 хлопчиків і 3 дівчинки.

=== Перша Світова війна ===
Великих руйнувань зазнав Млинів у роки [[Перша світова війна|Першої Світової війни]]. Під час наступу австро-німецьких військ багато житлових будинків містечка було зруйновано.

У 1915 році протягом дев'яти місяців Млинів поділяла лінія фронту&nbsp;— палац Ходкевича і парк були в руках австрійських військ, а містечком володіли російські війська. У 1917—1920&nbsp;рр. Млинів, як і вся Україна, був ареною боротьби різних політичних сил та військового протистояння.

=== В складі ІІ-ї Речі Посполитої ===
Восени 1920 року Млинів у черговий раз захопили польські війська. За Ризьким мирним договором між Польщею і більшовицькою Росією він відійшов до Польщі. Під польською адміністрацією прискорились подальший занепад Млинова й скорочення його населення. 1921 року в містечку налічувалось 185 будинків із загальною кількістю населення 1263 чоловіка. Працювали фабрика мила, олійниця, пекарня, бойня. Селяни дуже потерпали від малоземелля, робітники одержували мізерну плату за свою виснажливу працю. Ціни на товари й продукти залишалися високими, важким тягарем для трудящого населення були численні податки і штрафи. Поряд з важким соціальним гнітом жителі містечка зазнавали національного гноблення. Польський уряд проводив політику полонізації населення. Офіційною мовою була лише [[польська мова|польська]].

У 1929&nbsp;р. на містечко Млинів поширені правила міської забудови.<ref>[http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19290410347/O/D19290347.pdf Rozporządzenie Ministra Robót Publicznych w porozumieniu z Ministrem Spraw Wewnętrznych z dnia 10 maja 1929 r. rozciągające przepisy dla gmin miejskich na niektóre osiedla gmin wiejskich na obszarze województwa wołyńskiego.&nbsp;— Dz.U. 1929 nr 41 poz. 347]{{ref-pl}}</ref>

Із 1929 по 1932 рік у Млинові будувалось приміщення семирічної школи, на спорудження якого витрачено 180 тис. злотих. Причому держава виділила для цієї мети лише 63 тис. злотих, а більшу частину стягли з населення. Місцеве населення фактично не мало медичного обслуговування. Хоч у Млинові й були приватна аптека та один лікар, проте жителі не завжди могли скористатися їх послугами, бо за лікування доводилося платити великі гроші. Такий стан селян і робітників змушував їх виїжджати в інші міста, шукати засобів до існування. Це призвело до того, що в 1930 році кількість населення зменшилась навіть у порівнянні з 1921 роком.

=== Друга Світова війна ===
З 11 по 14 вересня 1939&nbsp;р. у Млинові розміщувалася штаб-квартира головнокомандувача польської армії [[Едвард Ридз-Сміглий|Ридз-Сміґли]].

Після «приєднання» в 1939 році західноукраїнських земель до Радянської України та утворенням районів у тодішній Рівненській області, Млинів став районним центром і був віднесений до категорії сіл. У ньому розмістились районні організації, розпочались соціалістичні перетворення. Сотні жителів Млинова були заарештовані Радянською владою і вислані до Сибіру.

22 червня 1941 року з Млинівського аеродрому піднялася ланка винищувачів під командуванням старшого лейтенанта Іванова Івана Івановича. О 04.25 біля села Великі Загірці Іванов здійснив перший повітряний таран в історії німецько-радянської війни. Вже 24 червня 1941 року Млинів було окуповано гітлерівцями. Але ще тиждень в Млинівському районі проходила частина найбільшої танкової битви Другої світової війни, відомої як битва за Дубно-Луцьк-Броди, в результаті якої Червона армія втратила до 30 червня 2648 танків (85&nbsp;% від наявних) проти німецьких втрат в 260 машин. Протягом періоду окупації нацисти розстріляли у Млинові та його околицях 1118 осіб, більшість з яких були євреї.

Млинів зразу після війни був напівзруйнованим селом, в якому проживало лише 462 мешканці. У повоєнний період Млинів відбудовувався і розвивався на засадах соціалістичної економіки, комплексно, відповідно до свого статусу районного центру переважно сільськогосподарського регіону України.

Із [[1959]] року Млинів є селищем міського типу, в економіці якого головну роль відіграють промислові підприємства.
Після розпаду СРСР в смт. Млинів відбулося багато змін, які погано вплинули на економіку селища. Було закрито численні заводи та фабрики, які приносили велику користь населенню, а також забезпечували майже всіх громадян роботою. Також були зруйновані та виснажені майже всі дороги, забруднилася та заболотилася річка Іква.

=== Новітня історія ===
{{розширити розділ}}
8 серпня 2015 млинівчани оголосили триденну жалобу за своїм земляком Романом Галасом, що поліг 8 серпня 2015 у боях з терористами поблизу [[Артемівськ]]а<ref name="Галас"/>.

== Культура ==
У Млинові функціонує:
* [[Млинівська центральна районна бібліотека]]
* [[Млинівська районна бібліотека для дітей та юнацтва]]
* [http://www.m8i.de/wkola_ua/wkola_ua1.html Млинівська дитяча художня школа]
* Млинівська дитяча музична школа
* [[Млинівський краєзнавчий музей]]
* Районний центр дозвілля
* [http://mbtsh.ucoz.ua/index/0-2 Млинівський будинок творчості школярів Млинівської районної ради Рівненської області]

== Релігія ==
* [[Свято-Покровська церква (Млинів)|Свято-Покровська церква]] УПЦ Київського патріархату
* [http://cerkva.mlyniv.rv.ua/ Свято-Михайлівська церква УПЦ Київського патріархату]
* [http://gorodok-monastyr.org.ua/uk/skity/193-svyato-voznesenske-podvor-e-smt-mliniv.html Свято-Вознесенське подвір'я від Свято-Миколаївського жіночого монастиря УПЦ МП]
* [[Свято-Вознесенський собор (Млинів)|Свято-Вознесенський собор]] УПЦ МП
* Церква на честь преподобного Серафима Саровського
* Дім Молитви громади євангельських християн баптистів
* Церква Християн Адвентистів Сьомого Дня
* Церква Християн Віри Євангельської (П'ятидесятників)
[[Файл:Церква Млинів 1932.jpg|міні|250пкс| Церква в Млинові, 1932]]

== Освіта ==
* [http://mlynivskashkola.ucoz.ua/ Млинівська ЗОШ І-ІІІ ст №&nbsp;1]
* [http://mlynivschool3.at.ua/ Млинівська ЗОШ І-ІІІ ст №&nbsp;3]
* [http://mgg.mlyniv.rv.ua/ Млинівська гуманітарна гімназія]
* [http://www.college.mlyniv.rv.ua/ Млинівських технолого-економічний коледж]

== Спорт ==
Стадіон «[[Колос (стадіон, Млинів)|Колос»,]] завдяки реконструкції у 2002 році, має криті трибуни, які можуть вмістити 850 глядачів<ref>[http://radiotrek.rv.ua/news/stadion_iz_vodoymoyu_ta_plyazhem_otrymaie_fk_veres_u_2iy_lizi_foto_227164.html Стадіон із водоймою та Пляжем отримає «Верес-Рівне» у 2-ій Лізі]</ref>. На території стадіону є бігові доріжки, футбольне поле, 2 міні-футбольних поля, 3 майданчика для пляжного волейболу, баскетбольний майданчик, хокейна [[ковзанка]] та тенісний корт. Також на території ЗОШ №&nbsp;3 знаходиться сучасний міні-футбольний майданчик з синтетичним покриттям.

У Млинові розвинені такі види спорту:
* Футбол та міні-футбол. Команда ФК «Млинів» є учасником [[Чемпіонат Рівненської області з футболу|чемпіонату області з футболу]] (1 ліга). У сезоні 2003—2004 Млинівський футбольний клуб «[[Іква (Млинів)|Іква]]» мав статус професійного клубу та брав участь в [[Чемпіонат України з футболу 2003—2004: друга ліга|Чемпіонаті України]] (2 ліга) та [[Кубок України з футболу 2003—2004|кубку України з футболу]]. ФК «Іква» був першим клубом гравця збірної України з футболу [[Гоменюк Володимир Михайлович|Володимира Гоменюка]]. Кожного року в Млинові проходить відкритий зимовий чемпіонат району з міні-футболу.<ref>{{Cite web|url=http://roff.rv.ua/|title=Рівненська обласна федерація футболу|website=roff.rv.ua|accessdate=2016-10-12}}</ref>
* Волейбол та пляжний волейбол. Млинівська волейбольна команда «Камаз-Агро» є учасником та багаторазовим призером відкритих чемпіонатів Волинської та Рівненської областей. Кожного літа в Млинові проходять обласні змагання з пляжного волейболу, а з 2016 року в селищі проходить один із етапів чемпіонату України.<ref>{{Cite web|url=http://www.fvu.in.ua/index.php/2011-12-01-15-51-06/2804-chempionat-ta-kubok-ukrainy-2016.html|title=Чемпіонат та Кубок України 2016|last=FVU|website=www.fvu.in.ua|accessdate=2016-10-12}}</ref>
* Хокей. Взимку в Млинові функціонує [[ковзанка]], на якій відбуваються товариські аматорські турніри, участь в яких беруть колективи Рівненської та Волинської областей.
* Бокс. На території колишнього маслозаводу функціонує секція боксу та кікбоксингу.
* Гребля. База відпочинку «Елінг» є діючим місцем розташування секції греблі, де кожен школяр може отримати навички греблі на байдарках та каное.

== Відомі люди ==
;Народилися
* [[ректор]] [[Львівський державний університет фізичної культури|Львівського державного університету фізичної культури]] [[Приступа Євген Никодимович]]
* заслужений юрист України, діяч адвокатської спільноти [[Луцюк Павло Сергійович]].
* [[Кірись Олексій Сергійович]] (1981-2015)&nbsp;— вояк ЗСУ, батальйон «Айдар»<ref>[http://www.cerkva.info/en/news/diocesan-news/8251-osvyachennya-memorialnoyi-doshky-zagyblomu-v-ato-mlynivchanynu.html Освячення меморіальної дошки загиблому в АТО млинівчанину]</ref>.
* [[Довгалюк Віктор Олександрович]]&nbsp;— україно-німецький художник та скульптор.
* [[Штурхецький Сергій Володимирович]]&nbsp;— журналіст, науковець, депутат Рівненської обласної ради (2010—2015).

;Проживали
* [[Галас Роман Євгенович|Роман Галас]] ([[1975]]–[[2015]])&nbsp;— український військовик, командир взводу 16-го окремого мотопіхотного батальйону, що загинув 8 серпня 2015-го при боях з сепаратистами поблизу Артемівська під час [[Війна на сході України|війни на сході України]]<ref name="Галас">[http://www.cerkva.info/en/news/patriarch/7252-rivnenska-eparhiya-novyny-20-08-2015.html На Рівненщині провели в останню путь Захисника України]</ref>;
* письменник, краєзнавець, заслужений журналіст України, головний редактор літературно-краєзнавчого журналу Рівненщини «Погорина» [[Цимбалюк Євген Павлович]].
* [[Андрухов Анатолій Петрович]]&nbsp;— керівник оркестру народних інструментів, педагог, Заслужений працівник культури України (1995 рік), лауреат обласної мистецької премії ім. Германа Жуковського. Член Рівненської обласної асоціації композиторів Всеукраїнської музичної спілки.

Команда КВН «[[Бомба (команда КВН)|Бомба]]» з Млинова перемогла у Вищій українській лізі КВН 2010 року.<ref>[http://www.rv.gov.ua/sitenew/mlynivsk/ua/news/init/19.htm Команда КВН «Бомба» (Млинів) стала чемпіоном Вищої Української ліги КВН 2010 року&nbsp;— МЛИНІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ]</ref>

== Пам'ятки ==
* [[Палацово-парковий ансамбль Ходкевичів]]
* [[Садиба Корецьких]]
* [[Млинівський парк]]
* Пам'ятник Тарасу Шевченку
* Пам'ятник Степану Бандері

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* ''Андрощук О. В.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Mlyniv_smt Млинів&nbsp;— смт Рівненської обл] // {{ЕІУ/7}}&nbsp;— С.7—8.
* {{SgKP|VI|547|Młynów (pow.dubieński)}}.— S. 547. {{ref-pl}}

== Посилання ==
{{Commonscat|Mlyniv}}
* [http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_VI/547 Młynów&nbsp;— Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VI]{{ref-pl}}
* [http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007242 Mlynow: «Life under the German Occupation», according to Yehudit Rudolf]{{ref-en}}
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=27874 Облікова картка]

{{Млинівський район}}
{{Населені пункти Рівненської області}}
{{Волинське воєводство}}
{{Історичні місця Рівненської області}}

[[Категорія:Млинівський район]]
[[Категорія:Районні центри Рівненської області]]
[[Категорія:Селища міського типу Рівненської області]]
[[Категорія:Млинів|*]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]
[[Категорія:1508 в Україні]]