Млинів: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (Відкинуто редагування 128.124.60.100 (обговорення) до зробленого 93.77.44.141)
Мітка: Відкіт
(Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1.) #IABot (v2.0.9.2)
 
(Не показані 27 проміжних версій 17 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Млинів'''&nbsp;— селище міського типу в [[Україна|Україні]], центр [[Млинівська селищна громада|Млинівської селищної громади]] (від 2016) [[Дубенський район|Дубенського району]] [[Рівненська область|Рівненської області]]. До 18.07.2020 — адміністративний центр [[Млинівський район|Млинівського району]] [[Рівненська область|Рівненської області]]. Селище розташоване біля [[Іква (притока Стиру)|р. Іква]] (притока [[Стир]]у),<ref>{{Citation|title=Млинів. Річка Іква|url=https://www.youtube.com/watch?v=fNYuKtrwf4o|accessdate=2022-08-20|language=uk-UA}}</ref> за 26&nbsp;км від залізничної станції [[Дубно]] на лінії Здолбунів&nbsp;— Красне. У селищі знаходиться [[Млинівський державний технікум ветеринарної медицини|Млинівський технолого-економічний фаховий коледж]]. Уперше згадується в [[XVI століття|XVI столітті]]. Статус селища міського типу надано у [[1959]] році.

Станом на 2022 рік в селищі проживало 8036 осіб<ref>https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_Сhuselnist.pdf</ref>.
{{Смт
{{Смт
| назва = Млинів
| назва = Млинів
Рядок 6: Рядок 9:
| опис прапора = Прапор Млинова
| опис прапора = Прапор Млинова
| область = [[Рівненська область]]
| область = [[Рівненська область]]
| район = [[Млинівський район]]
| район = [[Дубенський район]]
| рада = [[Млинівська селищна рада]]
| громада = [[Млинівська селищна громада]]
| код КОАТУУ = 5623855100
| код КОАТУУ = 5623855100
| засноване =
| засноване =
| зображення = Млинів, Покровський храм.jpg
| перша згадка = [[XVI століття]]
| перша згадка = [[XVI століття]]
| населення = {{стабільно}} {{Formatnum:8401}} <small>(01.01.2017)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref>
| населення = {{стабільно}} {{Formatnum:8401}} <small>(01.01.2017)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref>
Рядок 34: Рядок 38:
|офіційний сайт =
|офіційний сайт =
}}
}}
'''Млинів'''&nbsp;— селище міського типу в [[Україна|Україні]], центр [[Млинівський район|Млинівського району]] [[Рівненська область|Рівненської області]]. Селище розташоване на біля р [[Іква (притока Стиру)|Іква]] (притока [[Стир]]у), за 26&nbsp;км від залізничної станції Дубно на лінії Здолбунів&nbsp;— Красне. Харчова промисловість. [[Млинівський державний технікум ветеринарної медицини|Державний технікум ветеринарної медицини]]. Уперше згадується в [[XVI століття|XVI столітті]]. Статус селища міського типу із [[1959]] року.

Станом на 2014 рік в селищі проживає 8950 осіб.


== Археологія ==
== Археологія ==
Археологічні знахідки свідчать про те, що на території селища люди проживали ще в [[I тисячоліття до н.е.|І&nbsp;тис. до&nbsp;н.&nbsp;е.]] На північній околиці Млинова, на правому березі Ікви, виявлено сліди майстерні крем'яних знарядь, а також залишки давньоруського міста Муравиці (Моравиці), згаданого в літопису за 1149 рік.
Археологічні знахідки свідчать про те, що на території селища люди проживали ще в [[I тисячоліття до н.е.|І&nbsp;тис. до&nbsp;н.&nbsp;е.]] На північній околиці Млинова, на правому березі Ікви, виявлено сліди майстерні крем'яних знарядь, а також залишки давньоруського міста Муравиці (Моравиці), згаданого в літопису за [[1149]] рік.


[[Муравицьке городище]] знаходиться в північно-західній частині селища Млинів. Для побудови давньої фортеці використали природний останець заввишки 6-8&nbsp;м у долині правого берега Ікви, у місці впадіння в неї невеликої річки<ref>''[[Прищепа Богдан Анатолійович|Прищепа Б. А.]]'', ''Нікольченко Ю. М.'' Муравицьке городище (2001)</ref>.
[[Муравицьке городище]] знаходиться в північно-західній частині селища Млинів. Для побудови давньої фортеці використали природний останець заввишки 6-8&nbsp;м у долині правого берега Ікви, у місці впадіння в неї невеликої річки<ref>''[[Прищепа Богдан Анатолійович|Прищепа Б. А.]]'', ''Нікольченко Ю. М.'' Муравицьке городище (2001)</ref>.


== Історія ==
== Історія ==
Назву поселення пов'язують з водяними млинами на річці Ікві. Перша письмова згадка про Млинів відома з початку [[XVI]]&nbsp;ст., коли великий литовський князь Олександр подарував це поселення [[Москвитин Бобер|Москвитину Бобру]].
Назву поселення пов'язують з водяними млинами на річці Ікві. Перша письмова згадка про Млинів відома з початку [[XVI]]&nbsp;ст., коли великий литовський князь [[Олександр Ягеллончик|Олександр]] подарував це поселення [[Москвитин Бобер|Москвитину Бобру]].


* [[1508]]&nbsp;— після смерті без нащадків останнього посідача король Польщі [[Сигізмунд I Старий]] передав Млинів [[крем'янець]]кому [[намісник]]у [[Яків Монтовтович|Якову Монтовтовичу]].
* [[1508]]&nbsp;— після смерті без нащадків останнього посідача король Польщі [[Сигізмунд I Старий]] передав Млинів [[крем'янець]]кому [[намісник]]у [[Яків Монтовтович|Якову Монтовтовичу]].
* [[1562]]&nbsp;— в акті 1562 року Млинів фігурує вже як містечко Яна Монтовта-Коблинського; великим злом для мешканців містечка були міжусобиці, які точилися між місцевими феодалами.
* [[1562]]&nbsp;— в акті [[1562]] року Млинів фігурує вже як містечко Яна Монтовта-Коблинського; великим злом для мешканців містечка були міжусобиці, які точилися між місцевими феодалами.
* серпень [[1568]]&nbsp;— на Млинів напали урядник і підлеглі князя Головні-Острожецького, відібрали у селян коней, одяг, зброю та інше майно, багатьох з них побили. Експлуатація й свавілля шляхти змушували жителів села братися до зброї.
* серпень [[1568]]&nbsp;— на Млинів напали урядник і підлеглі князя Головні-Острожецького, відібрали у селян коней, одяг, зброю та інше майно, багатьох з них побили. Експлуатація й свавілля шляхти змушували жителів села братися до зброї.
* [[1648]]–[[1654]]&nbsp;— під час визвольної війни українського народу 1648—1654 років населення Млинова підтримало козаків і повсталих жителів навколишніх сіл. Боротьба з польською шляхтою не припинялася і після [[Андрусівський договір|Андрусівського договору]].
* [[1648]]–[[1657]]&nbsp;— під час визвольної війни українського народу 1648—1657 років населення Млинова підтримало козаків і повсталих жителів навколишніх сіл. Боротьба з польською шляхтою не припинялася і після [[Андрусівський договір|Андрусівського договору]].
* осінь 1648&nbsp;— повстанці зруйнували сусідній маєток Муравицю
* осінь 1648&nbsp;— повстанці зруйнували сусідній маєток Муравицю
* кінець XVII&nbsp;ст.&nbsp;— у Млинові деякий час жив український громадський діяч і поет [[Данило Братковський]]. Він брав участь у народно-визвольному русі проти польсько-шляхетського панування, мав зв'язки з керівниками козаків [[Семен Палій|Семеном&nbsp;Палієм]], С.&nbsp;Самусем, З.&nbsp;Іскрою. Придушивши селянські виступи, польська шляхта посилила гноблення місцевого населення. Власник Млинова князь [[Ходкевичі|Ходкевич]] працею кріпаків збудував собі палац, який вважався однією з найкращих архітектурних споруд Волині. Тоді у містечку було збудовано [[костел]].
* кінець XVII&nbsp;ст.&nbsp;— у Млинові деякий час жив український громадський діяч і поет [[Данило Братковський]]. Він брав участь у народно-визвольному русі проти польсько-шляхетського панування, мав зв'язки з керівниками козаків [[Семен Палій|Семеном&nbsp;Палієм]], С.&nbsp;Самусем, З.&nbsp;Іскрою.
*[[1785]] - власник села Януш Ходкевич будує костел Внебовзяття Діви Марії.
* [[1789]]&nbsp;— Ходкевичі добиваються королівського привілею про дозвіл проводити у Млинові чотири ярмарки на рік
* [[1789]]&nbsp;— Ходкевичі добиваються королівського привілею про дозвіл проводити у Млинові чотири ярмарки на рік.
*У [[1790]] році почалось будівництво [[Палац Ходкевичів у Млинові|палацу]] за проектом архітекторів Шлегеля та Слонєвського.
* [[1792]]&nbsp;— у Млинові деякий час перебуває [[Тадеуш Костюшко]].
* [[1792]]&nbsp;— у Млинові деякий час перебуває [[Тадеуш Костюшко]].
* [[1795]]&nbsp;— Млинів стає селом Волинського намісництва, через два роки&nbsp;— Дубенського повіту [[Подільська губернія|Подільської губернії]]
* [[1795]]&nbsp;— Млинів стає селом Волинського намісництва, через два роки&nbsp;— Дубенського повіту [[Подільська губернія|Подільської губернії]]
Рядок 60: Рядок 63:
[[Файл:Mlynow c.jpg|міні|left|250пкс|Художник [[Наполеон Орда]] Палац Ходкевичів у Млинові]]
[[Файл:Mlynow c.jpg|міні|left|250пкс|Художник [[Наполеон Орда]] Палац Ходкевичів у Млинові]]
Реформа 1861 року хоча і надала селянам Млинова особисту волю, але земельне забезпечення їх залишалося вкрай незадовільним. Панові належала 4971 десятина землі, у тому числі 1691 десятина орної. А близько 200 селянських родин не мали землі взагалі. Важкі матеріальні умови, безземелля змушували селян шукати засобів до існування. Частина їх працювала дворовими, наймитами в маєтку Ходкевича, решта&nbsp;— на лісопильному заводі, який став до ладу в 60-ті роки. Невелика кількість мешканців Млинова була зайнята на винокурному заводі, частина&nbsp;— на примітивному чавуноливарному заводі, де в 1903—1904&nbsp;рр. налічувалося 60 робітників. Робочий день тривав 15—17 годин. Мізерні заробітки зменшувалися через постійні штрафи. Поміщики, використовуючи старі феодальні права, забороняли жителям Млинова ловити рибу в річці, щоб і на цьому мати собі прибуток. Судова справа з цього приводу тягнулася 11 років і закінчилась на користь поміщика.
Реформа 1861 року хоча і надала селянам Млинова особисту волю, але земельне забезпечення їх залишалося вкрай незадовільним. Панові належала 4971 десятина землі, у тому числі 1691 десятина орної. А близько 200 селянських родин не мали землі взагалі. Важкі матеріальні умови, безземелля змушували селян шукати засобів до існування. Частина їх працювала дворовими, наймитами в маєтку Ходкевича, решта&nbsp;— на лісопильному заводі, який став до ладу в 60-ті роки. Невелика кількість мешканців Млинова була зайнята на винокурному заводі, частина&nbsp;— на примітивному чавуноливарному заводі, де в 1903—1904&nbsp;рр. налічувалося 60 робітників. Робочий день тривав 15—17 годин. Мізерні заробітки зменшувалися через постійні штрафи. Поміщики, використовуючи старі феодальні права, забороняли жителям Млинова ловити рибу в річці, щоб і на цьому мати собі прибуток. Судова справа з цього приводу тягнулася 11 років і закінчилась на користь поміщика.

У 1885 році містечко [[Дубенський повіт|Дубенського повіту]], центр волості, налічувалося 26 дворів, 137 жителів, існували церква, костел, синагога, єврейський дім молитви, працювали школа та поштова станція<ref>{{Cite web|title=ГПИБ {{!}} Вып. 3 : Губернии Малороссийские и юго-западные : [Харьковская, Полтавская, Черниговская, Киевская, Волынская, Подольская]. - 1885.|url=http://elib.shpl.ru/ru/nodes/22801-vyp-3-gubernii-malorossiyskie-i-yugo-zapadnye-harkovskaya-poltavskaya-chernigovskaya-kievskaya-volynskaya-podolskaya-1885#mode/inspect/page/207/zoom/7|website=elib.shpl.ru|accessdate=2021-06-08|first=Н. П.|last=ИнфоРост|language=рос|page=207/213|archive-date=18 квітня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180418092834/http://elib.shpl.ru/ru/nodes/22801-vyp-3-gubernii-malorossiyskie-i-yugo-zapadnye-harkovskaya-poltavskaya-chernigovskaya-kievskaya-volynskaya-podolskaya-1885#mode/inspect/page/207/zoom/7}}</ref>.

У к.ХІХ ст. у містечку налічувалось 62 будинки, 203 мешканця (з них 38% євреї), церква, костел.<ref>{{Cite web|title=Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VI - wynik wyszukiwania - DIR|url=http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_VI/|website=dir.icm.edu.pl|accessdate=2021-06-08|archive-date=18 лютого 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090218040235/http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_VI/}}</ref>


У червні 1906 року в Млинові відбувся страйк робітників чавуноливарного заводу, яким протягом кількох місяців не виплачували зароблених грошей. 20 червня 1906 року робітники влаштували демонстрацію, у якій взяли участь понад 200 чоловік. Місцева влада не могла своїми силами впоратись із страйкуючими. На початку грудня 1906 року на чавуноливарному заводі знову почався страйк, для придушення якого власті надіслали кінний загін поліції з [[Дубно]].
У червні 1906 року в Млинові відбувся страйк робітників чавуноливарного заводу, яким протягом кількох місяців не виплачували зароблених грошей. 20 червня 1906 року робітники влаштували демонстрацію, у якій взяли участь понад 200 чоловік. Місцева влада не могла своїми силами впоратись із страйкуючими. На початку грудня 1906 року на чавуноливарному заводі знову почався страйк, для придушення якого власті надіслали кінний загін поліції з [[Дубно]].


Власті не дбали про благоустрій Млинова. Скупченість, захаращеність вулиць і дворів призводила до частих пожеж, що тяжко позначалось на становищі його мешканців. Лише під час пожеж 1858 і 1905 років згоріло 60 будинків. Не було в містечку тоді ні лікарні, ні аптеки. За медичною допомогою жителям доводилось звертатися у повітову лікарню. Не набагато кращими були справи й з освітою. Двокласне парафіяльне училище у 1911 році закінчило лише 9 хлопчиків і 3 дівчинки.
Під час пожеж 1858 і 1905 років згоріло 60 будинків. За медичною допомогою жителі містечка зверталися у повітову лікарню. Двокласне парафіяльне училище у 1911 році закінчило лише 9 хлопчиків і 3 дівчинки.


=== Перша світова війна ===
=== Перша світова війна ===
Великих руйнувань зазнав Млинів у роки [[Перша світова війна|Першої Світової війни]]. Під час наступу австро-німецьких військ багато житлових будинків містечка було зруйновано.
Великих руйнувань зазнав Млинів у роки [[Перша світова війна|Першої Світової війни]]. Під час наступу австро-угорських та німецьких військ багато житлових будинків містечка було зруйновано.


У 1915 році протягом дев'яти місяців Млинів поділяла лінія фронту&nbsp;— палац Ходкевича і парк були в руках австрійських військ, а містечком володіли російські війська. У 1917—1920&nbsp;рр. Млинів, як і вся Україна, був ареною боротьби різних політичних сил та військового протистояння.
У 1915 році протягом дев'яти місяців Млинів поділяла лінія фронту&nbsp;— палац Ходкевича і парк були в руках австрійських військ, а містечком володіли російські війська. У 1917—1920&nbsp;рр. Млинів, як і вся Україна, був ареною боротьби різних політичних сил та військового протистояння.

28 травня 1919 року у містечку було замордовано Юлію та Софію [[Ходкевичі|Ходкевич]]. Палац було сплюндровано, колекції розграбовано.<ref>{{Cite web|title=Палаци Волині: зразковий Млинів|url=https://www.hroniky.com/news/view/6952-palatsy-volyni-zrazkovyi-mlyniv|website=Хроніки Любарта|date=2017-01-27|accessdate=2021-06-08|archive-date=8 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210608185715/https://www.hroniky.com/news/view/6952-palatsy-volyni-zrazkovyi-mlyniv}}</ref>


=== У складі Другої Речі Посполитої ===
=== У складі Другої Речі Посполитої ===
Восени 1920 року Млинів у черговий раз захопили польські війська. За Ризьким мирним договором між Польщею і більшовицькою Росією він відійшов до Польщі. Під польською адміністрацією прискорились подальший занепад Млинова й скорочення його населення. 1921 року в містечку налічувалось 185 будинків із загальною кількістю населення 1263 чоловіка. Працювали фабрика мила, олійниця, пекарня, бойня. Селяни дуже потерпали від малоземелля, робітники одержували мізерну плату за свою виснажливу працю. Ціни на товари й продукти залишалися високими, важким тягарем для трудящого населення були численні податки і штрафи. Поряд з важким соціальним гнітом жителі містечка зазнавали національного гноблення. Польський уряд проводив політику полонізації населення. Офіційною мовою була лише [[польська мова|польська]].
Восени 1920 року Млинів захопили польські війська. За [[Ризький мир (1921)|Ризьким мирним договором]] містечко відійшло до Польщі. Під польською адміністрацією прискорились подальший занепад Млинова й скорочення його населення.

1921 року в містечку налічувалось 185 будинків із загальною кількістю населення 1263 особи. Працювали фабрика мила, олійниця, пекарня, бойня. Селяни дуже потерпали від малоземелля, робітники одержували мізерну плату за свою виснажливу працю. Ціни на товари й продукти залишалися високими, важким тягарем для трудящого населення були численні податки і штрафи. Поряд з важким соціальним гнітом жителі містечка зазнавали національних обмежень. Польський уряд проводив політику полонізації населення. Офіційною мовою була лише [[польська мова|польська]].


У 1929&nbsp;р. на містечко Млинів поширені правила міської забудови<ref>[http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19290410347/O/D19290347.pdf Rozporządzenie Ministra Robót Publicznych w porozumieniu z Ministrem Spraw Wewnętrznych z dnia 10 maja 1929 r. rozciągające przepisy dla gmin miejskich na niektóre osiedla gmin wiejskich na obszarze województwa wołyńskiego.&nbsp;— Dz.U. 1929 nr 41 poz. 347]{{ref-pl}}</ref>.
У 1929&nbsp;р. на містечко Млинів поширені правила міської забудови<ref>[http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19290410347/O/D19290347.pdf Rozporządzenie Ministra Robót Publicznych w porozumieniu z Ministrem Spraw Wewnętrznych z dnia 10 maja 1929 r. rozciągające przepisy dla gmin miejskich na niektóre osiedla gmin wiejskich na obszarze województwa wołyńskiego.&nbsp;— Dz.U. 1929 nr 41 poz. 347]{{Недоступне посилання}}{{ref-pl}}</ref>.


Із 1929 по 1932 рік у Млинові будувалось приміщення семирічної школи, на спорудження якого витрачено 180 тис. злотих. Причому держава виділила для цієї мети лише 63 тис. злотих, а більшу частину стягли з населення. Місцеве населення фактично не мало медичного обслуговування. Хоч у Млинові й були приватна аптека та один лікар, проте жителі не завжди могли скористатися їх послугами, бо за лікування доводилося платити великі гроші. Такий стан селян і робітників змушував їх виїжджати в інші міста, шукати засобів до існування. Це призвело до того, що в 1930 році кількість населення зменшилась навіть у порівнянні з 1921 роком.
Із 1929 по 1932 рік у Млинові будувалось приміщення семирічної школи, на спорудження якого витрачено 180 тис. злотих. Причому держава виділила для цієї мети лише 63 тис. злотих, а більшу частину стягли з населення. Місцеве населення фактично не мало медичного обслуговування. Хоч у Млинові й були приватна аптека та один лікар, проте жителі не завжди могли скористатися їх послугами, бо за лікування доводилося платити великі гроші. Такий стан селян і робітників змушував їх виїжджати в інші міста, шукати додаткових засобів до існування. Це призвело до того, що в 1930 році кількість населення зменшилась навіть у порівнянні з 1921 роком.


=== Друга світова війна ===
=== Друга світова війна ===
Рядок 87: Рядок 98:


Із [[1959]] року Млинів є селищем міського типу, в економіці якого головну роль відіграють промислові підприємства.
Із [[1959]] року Млинів є селищем міського типу, в економіці якого головну роль відіграють промислові підприємства.
Після розпаду СРСР в смт. Млинів відбулося багато змін, які погано вплинули на економіку селища. Було закрито численні заводи та фабрики, які приносили велику користь населенню, а також забезпечували майже всіх громадян роботою. Також були зруйновані та виснажені майже всі дороги, забруднилася та заболотилася річка Іква.
Після розпаду СРСР в смт. Млинів відбулося багато змін, які погано вплинули на економіку селища. Було закрито численні заводи та фабрики, які приносили велику користь населенню, а саме забезпечували майже всіх громадян роботою. Також були зруйновані та виснажені майже всі дороги, забруднилася та заболотилася річка Іква.


=== Новітня історія ===
=== Новітня історія ===
Рядок 119: Рядок 130:
* [[Млинівська центральна районна бібліотека]]
* [[Млинівська центральна районна бібліотека]]
* [[Млинівська районна бібліотека для дітей та юнацтва]]
* [[Млинівська районна бібліотека для дітей та юнацтва]]
* [http://www.m8i.de/wkola_ua/wkola_ua1.html Млинівська дитяча художня школа]
* [http://www.m8i.de/wkola_ua/wkola_ua1.html Млинівська дитяча художня школа] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121112130103/http://www.m8i.de/wkola_ua/wkola_ua1.html |date=12 листопада 2012 }}
* Млинівська дитяча музична школа
* Млинівська дитяча музична школа
* [[Млинівський краєзнавчий музей]]
* [[Млинівський краєзнавчий музей]]
* Районний центр дозвілля
* Районний центр дозвілля
* [http://mbtsh.ucoz.ua/index/0-2 Млинівський будинок творчості школярів Млинівської районної ради Рівненської області]
* [http://mbtsh.ucoz.ua/index/0-2 Млинівський будинок творчості школярів Млинівської районної ради Рівненської області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150223135044/http://mbtsh.ucoz.ua/index/0-2 |date=23 лютого 2015 }}


== Релігія ==
== Релігія ==
[[Файл:Церква Млинів 1932.jpg|міні|250пкс| Церква в Млинові, 1932]]
[[Файл:Церква Млинів 1932.jpg|міні|250пкс| Церква в Млинові, 1932]]
* [[Свято-Покровська церква (Млинів)|Свято-Покровська церква]] УПЦ Київського патріархату
* [[Свято-Покровська церква (Млинів)|Свято-Покровська церква]] УПЦ Київського патріархату
* [http://cerkva.mlyniv.rv.ua/ Свято-Михайлівська церква УПЦ Київського патріархату]
* [http://cerkva.mlyniv.rv.ua/ Свято-Михайлівська церква УПЦ Київського патріархату] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150217190017/http://cerkva.mlyniv.rv.ua/ |date=17 лютого 2015 }}
* [https://web.archive.org/web/20150217185804/http://gorodok-monastyr.org.ua/uk/skity/193-svyato-voznesenske-podvor-e-smt-mliniv.html Свято-Вознесенське подвір'я від Свято-Миколаївського жіночого монастиря УПЦ МП]
* [https://web.archive.org/web/20150217185804/http://gorodok-monastyr.org.ua/uk/skity/193-svyato-voznesenske-podvor-e-smt-mliniv.html Свято-Вознесенське подвір'я від Свято-Миколаївського жіночого монастиря УПЦ МП]
* [[Свято-Вознесенський собор (Млинів)|Свято-Вознесенський собор]] УПЦ МП
* [[Свято-Вознесенський собор (Млинів)|Свято-Вознесенський собор]] УПЦ МП
Рядок 137: Рядок 148:


== Освіта ==
== Освіта ==
* [http://mlynivskashkola.ucoz.ua/ Млинівська ЗОШ І-ІІІ ст №&nbsp;1]
* [http://mlynivskashkola.ucoz.ua/ Млинівська ЗОШ І-ІІІ ст №&nbsp;1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150223133642/http://mlynivskashkola.ucoz.ua/ |date=23 лютого 2015 }}
* [http://mlynivschool3.at.ua/ Млинівська ЗОШ І-ІІІ ст №&nbsp;3]
* [http://mlynivschool3.at.ua/ Млинівська ЗОШ І-ІІІ ст №&nbsp;3] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150223121728/http://mlynivschool3.at.ua/ |date=23 лютого 2015 }}
* [http://www.college.mlyniv.rv.ua/ Млинівських технолого-економічний коледж] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150223133623/http://www.college.mlyniv.rv.ua/ |date=23 лютого 2015 }}
* [http://mgg.mlyniv.rv.ua/ Млинівська гуманітарна гімназія]
* [http://www.college.mlyniv.rv.ua/ Млинівських технолого-економічний коледж]


== Спорт ==
== Спорт ==
Стадіон «[[Колос (стадіон, Млинів)|Колос»,]] завдяки реконструкції у 2002 році, має криті трибуни, які можуть вмістити 850 глядачів<ref>[http://radiotrek.rv.ua/news/stadion_iz_vodoymoyu_ta_plyazhem_otrymaie_fk_veres_u_2iy_lizi_foto_227164.html Стадіон із водоймою та Пляжем отримає «Верес-Рівне» у 2-ій Лізі]</ref>. На території стадіону є бігові доріжки, футбольне поле, 2 міні-футбольних поля, 3 майданчика для пляжного волейболу, баскетбольний майданчик, хокейна [[ковзанка]] та тенісний корт. Також на території ЗОШ №&nbsp;3 знаходиться сучасний міні-футбольний майданчик з синтетичним покриттям.
Стадіон «[[Колос (стадіон, Млинів)|Колос»,]] завдяки реконструкції у 2002 році, має криті трибуни, які можуть вмістити 850 глядачів<ref>{{Cite web |url=http://radiotrek.rv.ua/news/stadion_iz_vodoymoyu_ta_plyazhem_otrymaie_fk_veres_u_2iy_lizi_foto_227164.html |title=Стадіон із водоймою та Пляжем отримає «Верес-Рівне» у 2-ій Лізі |accessdate=15 червня 2018 |archive-date=15 червня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180615163308/http://radiotrek.rv.ua/news/stadion_iz_vodoymoyu_ta_plyazhem_otrymaie_fk_veres_u_2iy_lizi_foto_227164.html }}</ref>. На території стадіону є бігові доріжки, футбольне поле, 2 міні-футбольних поля, 3 майданчика для пляжного волейболу, баскетбольний майданчик, хокейна [[ковзанка]] та тенісний корт. Також на території ЗОШ №&nbsp;3 знаходиться сучасний міні-футбольний майданчик з синтетичним покриттям.


У Млинові розвинені такі види спорту:
У Млинові розвинені такі види спорту:
* Футбол та міні-футбол. Команда ФК «Млинів» є учасником [[Чемпіонат Рівненської області з футболу|чемпіонату області з футболу]] (1 ліга). У сезоні 2003—2004 Млинівський футбольний клуб «[[Іква (Млинів)|Іква]]» мав статус професійного клубу та брав участь в [[Чемпіонат України з футболу 2003—2004: друга ліга|Чемпіонаті України]] (2 ліга) та [[Кубок України з футболу 2003—2004|кубку України з футболу]]. ФК «Іква» був першим клубом гравця збірної України з футболу [[Гоменюк Володимир Михайлович|Володимира Гоменюка]]. Кожного року в Млинові проходить відкритий зимовий чемпіонат району з міні-футболу<ref>{{Cite web|url=http://roff.rv.ua/|title=Рівненська обласна федерація футболу|website=roff.rv.ua|accessdate=2016-10-12}}</ref>.
* Футбол та міні-футбол. Команда ФК «Млинів» є учасником [[Чемпіонат Рівненської області з футболу|чемпіонату області з футболу]] (1 ліга). У сезоні 2003—2004 Млинівський футбольний клуб «[[Іква (Млинів)|Іква]]» мав статус професійного клубу та брав участь в [[Чемпіонат України з футболу 2003—2004: друга ліга|Чемпіонаті України]] (2 ліга) та [[Кубок України з футболу 2003—2004|кубку України з футболу]]. ФК «Іква» був першим клубом гравця збірної України з футболу [[Гоменюк Володимир Михайлович|Володимира Гоменюка]]. Кожного року в Млинові проходить відкритий зимовий чемпіонат району з міні-футболу<ref>{{Cite web|url=http://roff.rv.ua/|title=Рівненська обласна федерація футболу|website=roff.rv.ua|accessdate=2016-10-12|archive-date=10 травня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160510022000/http://roff.rv.ua/}}</ref>.
* Волейбол та пляжний волейбол. Млинівська волейбольна команда «Камаз-Агро» є учасником та багаторазовим призером відкритих чемпіонатів Волинської та Рівненської областей. Кожного літа в Млинові проходять обласні змагання з пляжного волейболу, а з 2016 року в селищі проходить один із етапів чемпіонату України<ref>{{Cite web|url=http://www.fvu.in.ua/index.php/2011-12-01-15-51-06/2804-chempionat-ta-kubok-ukrainy-2016.html|title=Чемпіонат та Кубок України 2016|last=FVU|website=www.fvu.in.ua|accessdate=2016-10-12|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161013075204/http://www.fvu.in.ua/index.php/2011-12-01-15-51-06/2804-chempionat-ta-kubok-ukrainy-2016.html|archivedate=2016-10-13|deadurl=yes}}</ref>.
* Волейбол та пляжний волейбол. Млинівська волейбольна команда «Камаз-Агро» є учасником та багаторазовим призером відкритих чемпіонатів Волинської та Рівненської областей. Кожного літа в Млинові проходять обласні змагання з пляжного волейболу, а з 2016 року в селищі проходить один із етапів чемпіонату України<ref>{{Cite web|url=http://www.fvu.in.ua/index.php/2011-12-01-15-51-06/2804-chempionat-ta-kubok-ukrainy-2016.html|title=Чемпіонат та Кубок України 2016|last=FVU|website=www.fvu.in.ua|accessdate=2016-10-12|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161013075204/http://www.fvu.in.ua/index.php/2011-12-01-15-51-06/2804-chempionat-ta-kubok-ukrainy-2016.html|archivedate=2016-10-13|deadurl=yes}}</ref>.
* Хокей. Взимку в Млинові функціонує [[ковзанка]], на якій відбуваються товариські аматорські турніри, участь в яких беруть колективи Рівненської та Волинської областей.
* Хокей. Взимку в Млинові функціонує [[ковзанка]], на якій відбуваються товариські аматорські турніри, участь в яких беруть колективи Рівненської та Волинської областей.
Рядок 160: Рядок 170:
* [[Приступа Євген Никодимович]]&nbsp;— ректор [[Львівський державний університет фізичної культури|Львівського державного університету фізичної культури]].
* [[Приступа Євген Никодимович]]&nbsp;— ректор [[Львівський державний університет фізичної культури|Львівського державного університету фізичної культури]].
* [[Луцюк Павло Сергійович]]&nbsp;— заслужений юрист України, діяч адвокатської спільноти.
* [[Луцюк Павло Сергійович]]&nbsp;— заслужений юрист України, діяч адвокатської спільноти.
* [[Кірись Олексій Сергійович]]&nbsp;— вояк ЗСУ, батальйон «Айдар»<ref>[http://www.cerkva.info/en/news/diocesan-news/8251-osvyachennya-memorialnoyi-doshky-zagyblomu-v-ato-mlynivchanynu.html Освячення меморіальної дошки загиблому в АТО млинівчанину]</ref>.
* [[Кірись Олексій Сергійович]]&nbsp;— вояк ЗСУ, батальйон «Айдар»<ref>{{Cite web |url=http://www.cerkva.info/en/news/diocesan-news/8251-osvyachennya-memorialnoyi-doshky-zagyblomu-v-ato-mlynivchanynu.html |title=Освячення меморіальної дошки загиблому в АТО млинівчанину |accessdate=3 квітня 2016 |archive-date=15 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160415124010/http://www.cerkva.info/en/news/diocesan-news/8251-osvyachennya-memorialnoyi-doshky-zagyblomu-v-ato-mlynivchanynu.html }}</ref>.
* [[Довгалюк Віктор Олександрович]]&nbsp;— україно-німецький художник та скульптор.
* [[Довгалюк Віктор Олександрович]]&nbsp;— україно-німецький художник та скульптор.
* [[Штурхецький Сергій Володимирович]]&nbsp;— журналіст, науковець, депутат Рівненської обласної ради (2010—2015).
* [[Штурхецький Сергій Володимирович]]&nbsp;— журналіст, науковець, депутат Рівненської обласної ради (2010—2015).
*Ламдан Іцхак (1899–1954) – ізраїльський поет<ref>{{Cite web|title=Ламдан Ицхак|url=https://eleven.co.il/jewish-literature/in-hebrew/12309/|website=Электронная еврейская энциклопедия ОРТ|date=2009-02-09|accessdate=2019-04-15|language=|first=|last=|publisher=}}</ref>.
* Ламдан Іцхак (1899–1954) – ізраїльський поет<ref>{{ЕЄЕ|12309|Ламдан Ицхак}}</ref>.


=== Мешкали ===
=== Мешкали ===


* [[Галас Роман Євгенович|Роман Галас]]&nbsp;— український військовик, командир взводу 16-го окремого мотопіхотного батальйону, що загинув 8 серпня 2015-го при боях з сепаратистами поблизу Артемівська під час [[Війна на сході України|війни на сході України]]<ref name="Галас">{{cite web |url=http://www.cerkva.info/en/news/patriarch/7252-rivnenska-eparhiya-novyny-20-08-2015.html |назва=На Рівненщині провели в останню путь Захисника України |автор= |дата= |веб-сайт=http://www.cerkva.info/ |видавець=УПЦ Київського Патріархату |url-архіву=https://web.archive.org/web/20150923221816/https://www.cerkva.info/en/news/patriarch/7252-rivnenska-eparhiya-novyny-20-08-2015.html |дата-архіву=23 вересня 2015 |мертвий-url=yes |дата-доступу=21 січня 2019}}</ref>.
* [[Галас Роман Євгенович|Роман Галас]]&nbsp;— український військовик, командир взводу 16-го окремого мотопіхотного батальйону, що загинув 8 серпня 2015-го при боях з сепаратистами поблизу Артемівська під час [[Війна на сході України|війни на сході України]]<ref name="Галас">{{cite web |url=http://www.cerkva.info/en/news/patriarch/7252-rivnenska-eparhiya-novyny-20-08-2015.html |назва=На Рівненщині провели в останню путь Захисника України |автор= |дата= |вебсайт=http://www.cerkva.info/ |видавець=УПЦ Київського Патріархату |url-архіву=https://web.archive.org/web/20150923221816/https://www.cerkva.info/en/news/patriarch/7252-rivnenska-eparhiya-novyny-20-08-2015.html |дата-архіву=23 вересня 2015 |мертвий-url=yes |дата-доступу=21 січня 2019}}</ref>.
* [[Цимбалюк Євген Павлович]]&nbsp;— письменник, краєзнавець, заслужений журналіст України, головний редактор літературно-краєзнавчого журналу Рівненщини «Погорина».
* [[Цимбалюк Євген Павлович]]&nbsp;— письменник, краєзнавець, заслужений журналіст України, головний редактор літературно-краєзнавчого журналу Рівненщини «Погорина».
* [[Андрухов Анатолій Петрович]]&nbsp;— керівник оркестру народних інструментів, педагог, Заслужений працівник культури України (1995 рік), лауреат обласної мистецької премії ім. Германа Жуковського. Член Рівненської обласної асоціації композиторів Всеукраїнської музичної спілки.
* [[Андрухов Анатолій Петрович]]&nbsp;— керівник оркестру народних інструментів, педагог, Заслужений працівник культури України (1995 рік), лауреат обласної мистецької премії ім. Германа Жуковського. Член Рівненської обласної асоціації композиторів Всеукраїнської музичної спілки.
Рядок 174: Рядок 184:


== Пам'ятки ==
== Пам'ятки ==
[[File:Пам'ятник поету Т. Г. Шевченку смт Млинів 02.jpg|150пкс|Пам'ятник поету Т. Г. Шевченку в смт Млинів, 2007 рік|right]]
* Пам'ятник Тарасу Шевченку було встановлено 2007 року навпроти будівлі РДА]<ref>{{Cite web|title=Пам’ятник Тарасу Шевченку|url=https://zruchno.travel/ObjectEntity/ObjectEntity?idCrm=4c3c49f8-1092-9c22-4a2d-58bee1c64953&lang=ua|website=Zruchno.Travel - національний туристичний портал|accessdate=2020-09-20|language=ua|archive-date=13 жовтня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201013005326/https://zruchno.travel/ObjectEntity/ObjectEntity?idCrm=4c3c49f8-1092-9c22-4a2d-58bee1c64953&lang=ua}}</ref> на місці, де до того за часів радянської влади стояв пам'ятник [[Ленін Володимир Ілліч|Леніну]], — на кошти з його продажу. У відкритті пам'ятника брав участь академік НАН України [[Жулинський Микола Григорович|Микола Жулинський]], що був на той час радником [[Президент України|Президента України]].<ref>{{Cite web|title=Ленін подарував життя Шевченку. Культура - Новини Рівного та області|url=https://rivnepost.rv.ua/news/lenin-podaruvav-zhittya-shevchenku|website=Рівне Вечірнє|accessdate=2020-09-20|language=uk|archive-date=13 жовтня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201013160517/https://rivnepost.rv.ua/news/lenin-podaruvav-zhittya-shevchenku}}</ref>
* [[Палац Ходкевичів у Млинові]]
* [[Палац Ходкевичів у Млинові]]
* [[Садиба Корецьких]]
* [[Садиба Корецьких]]
* [[Млинівський парк]]
* [[Млинівський парк]]
* [[Пам’ятник Тарасу Шевченку (смт Млинів)|Пам'ятник Тарасу Шевченку]]
* [[Пам'ятник Степану Бандері (смт Млинів)|Пам'ятник Степану Бандері]]
* [[Пам'ятник Степану Бандері (смт Млинів)|Пам'ятник Степану Бандері]]


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist|2|refs=
{{reflist|2|refs=
<ref name="розподіл за мовою">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову|веб-сайт=Банк даних Державної служби статистики України|дата-доступу=30 грудня 2018}}</ref>
<ref name="розподіл за мовою">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову|вебсайт=Банк даних Державної служби статистики України|дата-доступу=30 грудня 2018|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref>
<ref name="Волинь">{{cite web |url=https://www.volyn.com.ua/news/108117-u-mlynovi-otrymuiut-elektroenerhiiu-priamo-z-vody |назва=У Млинові отримують електроенергію прямо з води |автор= |дата=27.07.2018 |веб-сайт=https://www.volyn.com.ua/ |видавець=Волинь |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=21 січня 2019}}</ref>
<ref name="Волинь">{{cite web |url=https://www.volyn.com.ua/news/108117-u-mlynovi-otrymuiut-elektroenerhiiu-priamo-z-vody |назва=У Млинові отримують електроенергію прямо з води |автор= |дата=27.07.2018 |вебсайт=https://www.volyn.com.ua/ |видавець=Волинь |url-архіву=https://web.archive.org/web/20190121232500/https://www.volyn.com.ua/news/108117-u-mlynovi-otrymuiut-elektroenerhiiu-priamo-z-vody |дата-архіву=21 січня 2019 |мертвий-url= |дата-доступу=21 січня 2019 }}</ref>
<ref name="КадастрІхтіофауни">{{книга|автор=Гроховська Ю. Р., Воловик Г. П., Кононцев С. В., Мошинський В. С., Мандигра, М. С., Мосніцький В. О. |заголовок=Кадастр іхтіофауни Рівненської області |посилання=http://ep3.nuwm.edu.ua/3870/1/Кадастр%20іхтіофауни%20зах.pdf |відповідальний=за ред. Мошинського В. С., Гроховської Ю. Р. |місце=[[Рівне]] |видавництво=ТзОВ «Дока центр» |рік=2012 |сторінки=25, 37, 41 |сторінок=200 |серія= |isbn=978-966-2695-02-1 }}</ref>
<ref name="КадастрІхтіофауни">{{книга|автор=Гроховська Ю. Р., Воловик Г. П., Кононцев С. В., Мошинський В. С., Мандигра, М. С., Мосніцький В. О. |заголовок=Кадастр іхтіофауни Рівненської області |посилання=http://ep3.nuwm.edu.ua/3870/1/Кадастр%20іхтіофауни%20зах.pdf |відповідальний=за ред. Мошинського В. С., Гроховської Ю. Р. |місце=[[Рівне]] |видавництво=ТзОВ «Дока центр» |рік=2012 |сторінки=25, 37, 41 |сторінок=200 |серія= |isbn=978-966-2695-02-1 }}</ref>
}}
}}


== Джерела та література ==
== Джерела та література ==
* ''Андрощук О. В.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Mlyniv_smt Млинів&nbsp;— смт Рівненської обл] // {{ЕІУ/7}}&nbsp;— С.7—8.
* ''Андрощук О. В.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Mlyniv_smt Млинів&nbsp;— смт Рівненської обл] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160924185715/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Mlyniv_smt |date=24 вересня 2016 }} // {{ЕІУ/7}}&nbsp;— С.7—8.
* {{SgKP|VI|547|Młynów (pow.dubieński)}}.— S. 547. {{ref-pl}}
* {{SgKP|VI|547|Młynów (pow.dubieński)}}.— S. 547. {{ref-pl}}


== Посилання ==
== Посилання ==
{{Commonscat|Mlyniv}}
{{Commonscat|Mlyniv}}
* [http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_VI/547 Młynów&nbsp;— Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VI]{{ref-pl}}
* [http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_VI/547 Młynów&nbsp;— Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VI] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305194839/http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_VI/547 |date=5 березня 2016 }}{{ref-pl}}
* [http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007242 Mlynow: «Life under the German Occupation», according to Yehudit Rudolf]{{ref-en}}
* [http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007242 Mlynow: «Life under the German Occupation», according to Yehudit Rudolf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081210090744/http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007242 |date=10 грудня 2008 }}{{ref-en}}
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=27874 Облікова картка]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=27874 Облікова картка]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
{{нормативний контроль}}
{{нормативний контроль}}


{{Дубенський район}}
{{Млинівський район}}
{{Млинівський район}}
{{Населені пункти Рівненської області}}
{{Населені пункти Рівненської області}}
Рядок 205: Рядок 217:
[[Категорія:Млинів|*]]
[[Категорія:Млинів|*]]
[[Категорія:Млинівський район]]
[[Категорія:Млинівський район]]
[[Категорія:Районні центри Рівненської області]]
[[Категорія:Колишні районні центри України]]
[[Категорія:Селища міського типу Рівненської області]]
[[Категорія:Селища міського типу Рівненської області]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]

Поточна версія на 06:29, 23 листопада 2022

Млинів — селище міського типу в Україні, центр Млинівської селищної громади (від 2016) Дубенського району Рівненської області. До 18.07.2020 — адміністративний центр Млинівського району Рівненської області. Селище розташоване біля р. Іква (притока Стиру),[1] за 26 км від залізничної станції Дубно на лінії Здолбунів — Красне. У селищі знаходиться Млинівський технолого-економічний фаховий коледж. Уперше згадується в XVI столітті. Статус селища міського типу надано у 1959 році.

Станом на 2022 рік в селищі проживало 8036 осіб[2].

смт Млинів
Mlyniv COA.png Mlyniv h.png
Герб Млинова Прапор Млинова
Млинів, Покровський храм.jpg
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Дубенський район
Громада Млинівська селищна громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване
Перша згадка XVI століття
Магдебурзьке право 1789
Статус із 1959 року
Площа 20,52 км²
Населення 8401 (01.01.2017)[3]
Густота 412,7 осіб/км²
Поштовий індекс 35100
Телефонний код +380 3659
Географічні координати 50°30′50″ пн. ш. 25°36′24″ сх. д.H G O
Водойма річка Іква (притока Стиру)
Млинівське водосховище


Відстань
Найближча залізнична станція: Дубно
До станції: 26 км
До обл. центру:
 - фізична: 47 км
 - автошляхами: 51 км
Селищна влада
Адреса 35100, Рівненська обл., Млинівський р-н, смт. Млинів, вул. Степана Бандери, 1
Карта
Млинів. Карта розташування: Україна
Млинів
Млинів
Млинів. Карта розташування: Рівненська область
Млинів
Млинів

Commons-logo.svg Млинів у Вікісховищі

Археологія[ред. | ред. код]

Археологічні знахідки свідчать про те, що на території селища люди проживали ще в І тис. до н. е. На північній околиці Млинова, на правому березі Ікви, виявлено сліди майстерні крем'яних знарядь, а також залишки давньоруського міста Муравиці (Моравиці), згаданого в літопису за 1149 рік.

Муравицьке городище знаходиться в північно-західній частині селища Млинів. Для побудови давньої фортеці використали природний останець заввишки 6-8 м у долині правого берега Ікви, у місці впадіння в неї невеликої річки[4].

Історія[ред. | ред. код]

Назву поселення пов'язують з водяними млинами на річці Ікві. Перша письмова згадка про Млинів відома з початку XVI ст., коли великий литовський князь Олександр подарував це поселення Москвитину Бобру.

  • 1508 — після смерті без нащадків останнього посідача король Польщі Сигізмунд I Старий передав Млинів крем'янецькому наміснику Якову Монтовтовичу.
  • 1562 — в акті 1562 року Млинів фігурує вже як містечко Яна Монтовта-Коблинського; великим злом для мешканців містечка були міжусобиці, які точилися між місцевими феодалами.
  • серпень 1568 — на Млинів напали урядник і підлеглі князя Головні-Острожецького, відібрали у селян коней, одяг, зброю та інше майно, багатьох з них побили. Експлуатація й свавілля шляхти змушували жителів села братися до зброї.
  • 16481657 — під час визвольної війни українського народу 1648—1657 років населення Млинова підтримало козаків і повсталих жителів навколишніх сіл. Боротьба з польською шляхтою не припинялася і після Андрусівського договору.
  • осінь 1648 — повстанці зруйнували сусідній маєток Муравицю
  • кінець XVII ст. — у Млинові деякий час жив український громадський діяч і поет Данило Братковський. Він брав участь у народно-визвольному русі проти польсько-шляхетського панування, мав зв'язки з керівниками козаків Семеном Палієм, С. Самусем, З. Іскрою.
  • 1785 - власник села Януш Ходкевич будує костел Внебовзяття Діви Марії.
  • 1789 — Ходкевичі добиваються королівського привілею про дозвіл проводити у Млинові чотири ярмарки на рік.
  • У 1790 році почалось будівництво палацу за проектом архітекторів Шлегеля та Слонєвського.
  • 1792 — у Млинові деякий час перебуває Тадеуш Костюшко.
  • 1795 — Млинів стає селом Волинського намісництва, через два роки — Дубенського повіту Подільської губернії
  • 1804 — Млинів стає селом Волинської губернії Росії.

У 1840-х роках у Млинові перебував відомий польський письменник — етнограф Юзеф Крашевський. Опису Млинова, зокрема палацу Ходкевича, він присвятив розділ у своїй книзі «Спогади з Волині, Полісся й Литви».

Художник Наполеон Орда Палац Ходкевичів у Млинові

Реформа 1861 року хоча і надала селянам Млинова особисту волю, але земельне забезпечення їх залишалося вкрай незадовільним. Панові належала 4971 десятина землі, у тому числі 1691 десятина орної. А близько 200 селянських родин не мали землі взагалі. Важкі матеріальні умови, безземелля змушували селян шукати засобів до існування. Частина їх працювала дворовими, наймитами в маєтку Ходкевича, решта — на лісопильному заводі, який став до ладу в 60-ті роки. Невелика кількість мешканців Млинова була зайнята на винокурному заводі, частина — на примітивному чавуноливарному заводі, де в 1903—1904 рр. налічувалося 60 робітників. Робочий день тривав 15—17 годин. Мізерні заробітки зменшувалися через постійні штрафи. Поміщики, використовуючи старі феодальні права, забороняли жителям Млинова ловити рибу в річці, щоб і на цьому мати собі прибуток. Судова справа з цього приводу тягнулася 11 років і закінчилась на користь поміщика.

У 1885 році містечко Дубенського повіту, центр волості, налічувалося 26 дворів, 137 жителів, існували церква, костел, синагога, єврейський дім молитви, працювали школа та поштова станція[5].

У к.ХІХ ст. у містечку налічувалось 62 будинки, 203 мешканця (з них 38% євреї), церква, костел.[6]

У червні 1906 року в Млинові відбувся страйк робітників чавуноливарного заводу, яким протягом кількох місяців не виплачували зароблених грошей. 20 червня 1906 року робітники влаштували демонстрацію, у якій взяли участь понад 200 чоловік. Місцева влада не могла своїми силами впоратись із страйкуючими. На початку грудня 1906 року на чавуноливарному заводі знову почався страйк, для придушення якого власті надіслали кінний загін поліції з Дубно.

Під час пожеж 1858 і 1905 років згоріло 60 будинків. За медичною допомогою жителі містечка зверталися у повітову лікарню. Двокласне парафіяльне училище у 1911 році закінчило лише 9 хлопчиків і 3 дівчинки.

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Великих руйнувань зазнав Млинів у роки Першої Світової війни. Під час наступу австро-угорських та німецьких військ багато житлових будинків містечка було зруйновано.

У 1915 році протягом дев'яти місяців Млинів поділяла лінія фронту — палац Ходкевича і парк були в руках австрійських військ, а містечком володіли російські війська. У 1917—1920 рр. Млинів, як і вся Україна, був ареною боротьби різних політичних сил та військового протистояння.

28 травня 1919 року у містечку було замордовано Юлію та Софію Ходкевич. Палац було сплюндровано, колекції розграбовано.[7]

У складі Другої Речі Посполитої[ред. | ред. код]

Восени 1920 року Млинів захопили польські війська. За Ризьким мирним договором містечко відійшло до Польщі. Під польською адміністрацією прискорились подальший занепад Млинова й скорочення його населення.

1921 року в містечку налічувалось 185 будинків із загальною кількістю населення 1263 особи. Працювали фабрика мила, олійниця, пекарня, бойня. Селяни дуже потерпали від малоземелля, робітники одержували мізерну плату за свою виснажливу працю. Ціни на товари й продукти залишалися високими, важким тягарем для трудящого населення були численні податки і штрафи. Поряд з важким соціальним гнітом жителі містечка зазнавали національних обмежень. Польський уряд проводив політику полонізації населення. Офіційною мовою була лише польська.

У 1929 р. на містечко Млинів поширені правила міської забудови[8].

Із 1929 по 1932 рік у Млинові будувалось приміщення семирічної школи, на спорудження якого витрачено 180 тис. злотих. Причому держава виділила для цієї мети лише 63 тис. злотих, а більшу частину стягли з населення. Місцеве населення фактично не мало медичного обслуговування. Хоч у Млинові й були приватна аптека та один лікар, проте жителі не завжди могли скористатися їх послугами, бо за лікування доводилося платити великі гроші. Такий стан селян і робітників змушував їх виїжджати в інші міста, шукати додаткових засобів до існування. Це призвело до того, що в 1930 році кількість населення зменшилась навіть у порівнянні з 1921 роком.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

З 11 по 14 вересня 1939 р. у Млинові розміщувалася штаб-квартира головнокомандувача польської армії Ридза-Сміґлого.

Після «приєднання» в 1939 році західноукраїнських земель до Радянської України та утворенням районів у тодішній Рівненській області, Млинів став районним центром і був віднесений до категорії сіл. У ньому розмістились районні організації, розпочались соціалістичні перетворення. Сотні жителів Млинова були заарештовані Радянською владою і вислані до Сибіру.

22 червня 1941 року з Млинівського аеродрому піднялася ланка винищувачів під командуванням старшого лейтенанта Іванова Івана Івановича. О 04.25 біля села Великі Загірці Іванов здійснив перший повітряний таран в історії німецько-радянської війни. Вже 24 червня 1941 року Млинів було окуповано гітлерівцями. Але ще тиждень в Млинівському районі проходила частина найбільшої танкової битви Другої світової війни, відомої як битва за Дубно-Луцьк-Броди, у результаті якої Червона армія втратила до 30 червня 2648 танків (85 % від наявних) проти німецьких втрат в 260 машин. Протягом періоду окупації нацисти розстріляли у Млинові та його околицях 1118 осіб, більшість з яких були євреї.

Млинів зразу після війни був напівзруйнованим селом, у якому проживало лише 462 мешканці. У повоєнний період Млинів відбудовувався і розвивався на засадах соціалістичної економіки, комплексно, відповідно до свого статусу районного центру переважно сільськогосподарського регіону України.

Із 1959 року Млинів є селищем міського типу, в економіці якого головну роль відіграють промислові підприємства. Після розпаду СРСР в смт. Млинів відбулося багато змін, які погано вплинули на економіку селища. Було закрито численні заводи та фабрики, які приносили велику користь населенню, а саме забезпечували майже всіх громадян роботою. Також були зруйновані та виснажені майже всі дороги, забруднилася та заболотилася річка Іква.

Новітня історія[ред. | ред. код]

8 серпня 2015 року в Млинові оголошена триденна жалоба за своїм земляком Романом Галасом, що поліг 8 серпня 2015 у боях з терористами поблизу Артемівська[9].

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:

Мова Відсоток
українська 98,54 %
російська 1,40 %
болгарська 0,01 %
словацька 0,01 %

Культура[ред. | ред. код]

У Млинові функціонує:

Релігія[ред. | ред. код]

Церква в Млинові, 1932

Освіта[ред. | ред. код]

Спорт[ред. | ред. код]

Стадіон «Колос», завдяки реконструкції у 2002 році, має криті трибуни, які можуть вмістити 850 глядачів[11]. На території стадіону є бігові доріжки, футбольне поле, 2 міні-футбольних поля, 3 майданчика для пляжного волейболу, баскетбольний майданчик, хокейна ковзанка та тенісний корт. Також на території ЗОШ № 3 знаходиться сучасний міні-футбольний майданчик з синтетичним покриттям.

У Млинові розвинені такі види спорту:

  • Футбол та міні-футбол. Команда ФК «Млинів» є учасником чемпіонату області з футболу (1 ліга). У сезоні 2003—2004 Млинівський футбольний клуб «Іква» мав статус професійного клубу та брав участь в Чемпіонаті України (2 ліга) та кубку України з футболу. ФК «Іква» був першим клубом гравця збірної України з футболу Володимира Гоменюка. Кожного року в Млинові проходить відкритий зимовий чемпіонат району з міні-футболу[12].
  • Волейбол та пляжний волейбол. Млинівська волейбольна команда «Камаз-Агро» є учасником та багаторазовим призером відкритих чемпіонатів Волинської та Рівненської областей. Кожного літа в Млинові проходять обласні змагання з пляжного волейболу, а з 2016 року в селищі проходить один із етапів чемпіонату України[13].
  • Хокей. Взимку в Млинові функціонує ковзанка, на якій відбуваються товариські аматорські турніри, участь в яких беруть колективи Рівненської та Волинської областей.
  • Бокс. На території колишнього маслозаводу функціонує секція боксу та кікбоксингу.
  • Гребля. База відпочинку «Елінг» є діючим місцем розташування секції греблі, де кожен школяр може отримати навички греблі на байдарках та каное.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У Млинові, над річкою Іква, розташована Млинівська гідроелектростанція[14]. Крім того, неподалік селища, також на цій річці, розташоване Млинівське водосховище[15].

Персоналії[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Мешкали[ред. | ред. код]

  • Роман Галас — український військовик, командир взводу 16-го окремого мотопіхотного батальйону, що загинув 8 серпня 2015-го при боях з сепаратистами поблизу Артемівська під час війни на сході України[9].
  • Цимбалюк Євген Павлович — письменник, краєзнавець, заслужений журналіст України, головний редактор літературно-краєзнавчого журналу Рівненщини «Погорина».
  • Андрухов Анатолій Петрович — керівник оркестру народних інструментів, педагог, Заслужений працівник культури України (1995 рік), лауреат обласної мистецької премії ім. Германа Жуковського. Член Рівненської обласної асоціації композиторів Всеукраїнської музичної спілки.

Команда КВН «Бомба» з Млинова перемогла у Вищій українській лізі КВН 2010 року[18].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятник поету Т. Г. Шевченку в смт Млинів, 2007 рік

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Млинів. Річка Іква (uk-UA). Процитовано 20 серпня 2022. 
  2. https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_Сhuselnist.pdf
  3. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  4. Прищепа Б. А., Нікольченко Ю. М. Муравицьке городище (2001)
  5. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Вып. 3 : Губернии Малороссийские и юго-западные : [Харьковская, Полтавская, Черниговская, Киевская, Волынская, Подольская]. - 1885.. elib.shpl.ru (рос). с. 207/213. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 8 червня 2021. 
  6. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VI - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 18 лютого 2009. Процитовано 8 червня 2021. 
  7. Палаци Волині: зразковий Млинів. Хроніки Любарта. 27 січня 2017. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  8. Rozporządzenie Ministra Robót Publicznych w porozumieniu z Ministrem Spraw Wewnętrznych z dnia 10 maja 1929 r. rozciągające przepisy dla gmin miejskich na niektóre osiedla gmin wiejskich na obszarze województwa wołyńskiego. — Dz.U. 1929 nr 41 poz. 347[недоступне посилання](пол.)
  9. а б На Рівненщині провели в останню путь Захисника України. http://www.cerkva.info/. УПЦ Київського Патріархату. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 21 січня 2019. 
  10. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 грудня 2018. 
  11. Стадіон із водоймою та Пляжем отримає «Верес-Рівне» у 2-ій Лізі. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018. 
  12. Рівненська обласна федерація футболу. roff.rv.ua. Архів оригіналу за 10 травня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016. 
  13. FVU. Чемпіонат та Кубок України 2016. www.fvu.in.ua. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016. 
  14. У Млинові отримують електроенергію прямо з води. https://www.volyn.com.ua/. Волинь. 27.07.2018. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019. 
  15. Гроховська Ю. Р., Воловик Г. П., Кононцев С. В., Мошинський В. С., Мандигра, М. С., Мосніцький В. О. Кадастр іхтіофауни Рівненської області / за ред. Мошинського В. С., Гроховської Ю. Р. — Рівне : ТзОВ «Дока центр», 2012. — С. 25, 37, 41. — ISBN 978-966-2695-02-1.
  16. Освячення меморіальної дошки загиблому в АТО млинівчанину. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 3 квітня 2016. 
  17. Ламдан Ицхак // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  18. Команда КВН «Бомба» (Млинів) стала чемпіоном Вищої Української ліги КВН 2010 року — МЛИНІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015. 
  19. Пам’ятник Тарасу Шевченку. Zruchno.Travel - національний туристичний портал (ua). Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 20 вересня 2020. 
  20. Ленін подарував життя Шевченку. Культура - Новини Рівного та області. Рівне Вечірнє (укр.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 20 вересня 2020. 

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]