Мобільний зв'язок в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

16 червня 1993 року вважається датою, коли в Україні було запроваджено мобільний зв'язок і здійснено перший дзвінок з мобільного телефону. Першою компанією на ринку мобільного зв'язку стала компанія «UMC» (Ukrainian Mobile Communications — Український мобільний зв'язок, тепер — «Vodafone Україна»)[1].

Регулятором українського ринку телекомунікацій є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ).

Технології[ред. | ред. код]

Станом на 2015 рік, більшість абонентів в Україні обслуговувалися стандартом GSM, що належить до другого покоління мобільного зв'язку (2G). На той час Україна була чи не єдиною у Європі країною у якій не був повноцінно запущений зв'язок третього покоління.

23 лютого 2015 НКРЗІ провела тендер, за результатами якого усі три основні мобільні оператори в Україні (Київстар, life:) та МТС Україна) отримали ліцензії на надання послуг у стандарті UMTS. За умовами тендеру оператори зобов'язуються протягом 18 місяців після проведення конкурсу запустити мережу третього покоління на території всіх обласних центрів України, а протягом 6 років — на території всіх районних центрів і всіх населених пунктів з населенням понад 10 тисяч осіб[2][3].

Станом на серпень 2016 року, кількість користувачів стандарту UMTS (3G) сягнула 15 млн абонентів (приблизно четверта частина від загальної к-сті). 3G-мережі операторів охоплювали території на якій проживали понад 40 % населення країни[4]. За оцінками експертів, поява в Україні зв'язку 3G відбулася приблизно із десятирічним запізненням, а четверте покоління мобільного інтернету, в разі запуску у 2018 році, «затримається» в середньому на п'ять років у порівнянні із рештою світу[5].

Ліцензії 4G (LTE) на частотах 2600 та 1800 МГц були продані Київстару, lifecell та Vodafone Україна 31 січня та 6 березня 2018 року відповідно[6][7].Попередній запуск 4G у діапазоні 2600 МГц відбувся у квітні 2018 року. «Великий» запуск 4G в діапазоні 1800 МГц запланований на липень 2018 року[8].

17 травня 2019 року, у всесвітній день радіозв'язку, Петро Порошенко підписав Указ «Про забезпечення умов для впровадження системи рухомого (мобільного) зв'язку п'ятого покоління»[9], який чітко визначить графік запуску 5G у 2020 році в Україні[10].

Послуга MNP[ред. | ред. код]

Вперше НКРЗІ планувала запровадити послугу MNP (англ. Mobile Number Portability), яка дозволяє абонентам змінювати оператора та отримувати телекомунікаційні послуги зі збереженням власного номера, ще у 2013 році[11], однак це впровадження постійно відкладалося зокрема через претензії мобільних операторів. Впровадження відбулося 1 травня 2019 року[12].

Доступність[ред. | ред. код]

Загалом, в Україні налічується понад 50 мільйонів абонентів мобільного зв'язку при населенні близько 42 млн осіб, згідно з даними за 2019 рік. Тобто у багатьох українців є кілька карток мобільних операторів. Лідерами покриття мобільної мережі є Київстар, Vodafone та Lifecell. На них припадає 26,4 млн, 19,8 млн та 6,9 млн користувачів відповідно. Спільною рисою всіх трьох компаній є значна частка іноземних капіталовкладень. Це пов'язано з тим, що сама природа ринкового сектора вимагає масштабних інвестицій, які не можуть бути забезпечені українськими учасниками ринку. Будучи національними лідерами у сфері покриття 3G, усі троє взяли на себе надання 4G-зв'язку. Загальною негативною рисою на ринку є нерівномірне покриття або відсутність його у сільській місцевості[13][14].

Покриття мобільної мережі в Україні ширше, ніж покриття фіксованого доступу до Інтернету. В той час як покриття мобільною мережею існує практично у всіх містах, селищах і селах, великі Інтернет-провайдери зазвичай не проникають глибше районних центрів. У всіх великих містах є мобільний зв'язок 4G, але станом на травень 2020 року в метро не було швидкісного мобільного інтернету[13].

Згідно з дослідженням, проведеним провайдером Cable.co.uk 3 лютого та 25 лютого 2020 року, що аналізує доступність Інтернету в 228 країнах світу, мобільний інтернет в Україні найдешевший у Європі і 5-й за доступністю в світі[13].

Основні тенденції[ред. | ред. код]

На січень 2019 року українські користувачі мали 53,934 млн активних SIM-карт, що на 1,78 млн менше кількості використовуваних SIM-карт станом на січень 2018 року. У той же час населення України в 2019 році становить приблизно 42 мільйони осіб, без урахування мешканців непідконтрольних уряду територіях, що становить 1,28 SIM-карти на одного громадянина. Це можна пояснити зростаючою популярністю телефонів з двома SIM-картами[15].

Однією з важливих недавніх подій в телекомунікаційній галузі України став запуск 4G Інтернету. Офіційно запущені Указом Президента України в 2015 році, роботи з впровадження технології 4G остаточно почали втілюватися в практичні кроки тільки в кінці 2018 року — навесні і влітку того ж року «Київстар», Lifecell і Vodafone запустили 4G у великих містах. До травня 2020 року 4g-зв'язок вже охопив практично всі українські населені пункти, але його немає ні в метро, ні на міжміських маршрутах[15].

Станом на 2017 рік 32 % доходів компаній мобільних мереж припадало на надання доступу в Інтернет, включаючи 3G. Це було всього на 2 % менше, ніж виручка від голосових дзвінків, що продемонструвало цілком однозначне зрушення у потребах ринку[15]. Раніше ринок мобільних мереж був диверсифікованіший, оскільки був представлений як великим числом гравців, так і різноманітнішими індивідуальними пакетами послуг. Загальна тенденція полягає в тому, що компанії мобільних мереж раніше робили ставку на забезпечення якісніших або диверсифікованіших умов, ніж їхні конкуренти, але пакетні пропозиції зазнали значної уніфікації, тож провайдери мобільних мереж роблять ставку на те, щоб зробити свою продукцію доступнішою[13].

Досить вагомою тенденцією на українському телекомунікаційному ринку є популяризація мобільного банкінгу. Усі великі українські банки, включаючи Приватбанк, Альфа-банк, Укрсиббанк та Райффайзен Банк Аваль, мають платформи для онлайн-банкінгу. Вважається, що 47 % користувачів смартфонів в Україні регулярно користуються послугами мобільного банкінгу[15].

Цифровізація українського суспільства, а відповідно потреба у мобільному зв'язку та мобільному інтернеті зокрема, різко зросла через пандемію коронавірусу в 2020 році[15].

Доходи від мобільного зв'язку[ред. | ред. код]

За підсумками першого кварталу 2020 року, операційний дохід від мобільного зв'язку у «Київстар» склав 5,53 млрд грн, на 16,1 % більше, порівняно з першим кварталом 2019 року. Понад половина цієї суми припала на доходи від послуг мобільного інтернету: на 22,4 % більше за той же період минулого року[16].

Виручка «Vodafone Україна» в січні-березні 2020 року досягла 4,39 млрд грн — на 28 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Таким чином, Vodafone продемонстрував найвищу на ринку динаміку збільшення доходу, пов'язану зі зростанням споживання дата-послуг і збільшенням доходів від торговельної діяльності власної роздрібної мережі[16].

У lifecell дохід склав 1,58 млрд грн, підвищившись на 11,6 %, що також пояснюється зростанням попиту на мобільний інтернет[16].

Оператори[ред. | ред. код]

Основними операторами є Київстар, Vodafone Україна та lifecell, які разом займають понад 97 % ринку мобільного зв'язку в Україні[16].

# Оператор Технології К-сть абонентів, млн Власники
1 Київстар GSM, UMTS, LTE 26,3 (липень 2019)[17] 100 % Veon — кінцевий бенефеціар Вимпел-Комунікації (Росія Росія)
2 Vodafone Україна GSM, UMTS, LTE 19,6 (квітень 2019)[18] 100 % Bakcell (Азербайджан Азербайджан)
3 lifecell GSM, UMTS, LTE 6,9 (квітень 2019)[19] 100 % Turkcell (Туреччина Туреччина)
4 Інтертелеком CDMA ? 1,450 (березень 2017)[20] 49 % Odinaco Ltd (Кіпр Кіпр),
35,7 % Віктор Гушан (Росія Росія/Молдова Молдова)[21]
5 3Mob UMTS/HSPA (власна мережа)
GSM/GPRS/EDGE (мережа Vodafone Україна)[22]
? 0,25 (2018) 100 % Укртелеком — кінцевий бенефеціар Рінат Ахметов (Україна Україна)
6 Lycamobile Україна UMTS/HSPA (мережа 3Mob)
GSM/GPRS/EDGE (мережа Vodafone Україна)
? 100 % Лайкафлекс (Люксембург Люксембург) —
кінцевий бенефеціар Аліраджа Субашкаран (Велика Британія Велика Британія)
7 Yezzz! GSM/UMTS/LTE (мережа Vodafone Україна) ? 100 % Fozzy Group (Україна Україна)
8 PEOPLEnet CDMA[23] ? 100 % ПрАТ «Телесистеми України» —
кінцеві бенефеціари: офшорні закордонні компанії з 5 країн

Графіки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мобільний зв'язок в Україні uateka.com
  2. Торги з продажу 3G-частот: по одній отримали Астеліт, МТС і Київстар bbc.co.uk, 23.02.2015
  3. Кабмін погодив умови тендеру на 3G-ліцензії unn.com.ua, 02.12.2014
  4. В Україні понад 15 млн 3G-абонентів rbc.ua, 19.08.2016
  5. Швидше та дорожче: коли та як в Україні запрацює 4G Deutsche Welle, 08.02.2018
  6. НКРЗІ забезпечено проведення тендеру на отримання ліцензій на 4G у діапазоні 1800 МГц Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, 6 березня 2018
  7. Бій за частоти і візит президента: як пройшов другий 4G-аукціон innovationhouse.org.ua, 07.03.2018
  8. Коли запрацює 4G в Україні: мобільні оператори потішили приємними новинами - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 2018-04-07. 
  9. Президент дав старт технології зв'язку 5-го покоління: Стандарт 5G в Україні — нові можливості для людей
  10. Петро Порошенко підписав указ про запуск 5G в Україні
  11. 5 июля НКРСИ приняла решение касательно предоставления услуг по изменению мобильного оператора без смены номера — Mobile Number Portability (MNP)
  12. На мережах рухомого (мобільного) зв'язку України запроваджено надання послуг із перенесення абонентських номерів
  13. а б в г Ukraine: Mobile network ecosystem. Media Landscapes (en). Процитовано 2020-12-14. 
  14. Ukraine: Company profiles. Media Landscapes (en). Процитовано 2020-12-14. 
  15. а б в г д Ukraine: Main trends. Media Landscapes (en). Процитовано 2020-12-14. 
  16. а б в г «Велика трійка» в цифрах: як мобільні оператори збільшують оборот і пірнають у збитки. Mind.ua (uk). Процитовано 2020-12-14. 
  17. ELVIRA.KERIMOVA_3709 (2019-07-09). За один місяць 4,5 млн абонентів Київстар скористались літнім 4G-безлімом. kyivstar.ua (uk). Процитовано 2020-12-14. 
  18. Vodafone у 1 кварталі 2019 року: зростання доходів, трафіку та власного ритейлу. Vodafone. Процитовано 14.12.2020. 
  19. lifecell збільшив збиток і втратив абонентів. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-12-14. 
  20. День рождения Интертелеком: 16 лет успешной работы inews.com.ua, 17.03.2017
  21. Крупнейшим акционером «Интертелекома» стал кипрский офшор itexpert.org.ua, 19.08.2014
  22. Використовує GSM-мережу Vodafone Україна у режимі національного роумінгу, там, де немає покриття його UMTS-мережі.
  23. Повноцінне покриття наразі є лише у межах Дніпропетровської та Харківської областей.

Посилання[ред. | ред. код]