Відмінності між версіями «Мовне запозичення»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м
(Див. також: вікіфікація)
 
(Не показані 16 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Запозичення''' — елемент чужої мови ([[слово]], [[морфема]], [[синтаксис|синтаксична конструкція]] та ін.), який було перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів, а також сам процес переходу елементів однієї мови до іншої.
+
'''Запози́чення''' — елемент чужої мови ([[слово]], [[морфема]], [[синтаксис|синтаксична конструкція]] та ін.), який було перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів, а також сам процес (запозича́ння) переходу елементів однієї мови до іншої.
   
  +
== Опис ==
 
Зазвичай запозичуються слова, а рідше — синтаксичні та [[фразеологізм|фразеологічні вирази]]. Запозичення окремих звуків та словотворчих морфем ([[суфікс]]ів, [[префікс]]ів, [[корінь (мовознавство)|коренів]]) відбувається у процесі їхнього вторинного виділення з більшої кількості запозичених слів. Запозичення пристосовуються до системи мови-позичальниці, а іноді настільки нею засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями мови та виявляється лише за допомогою [[етимологія|етимологічного аналізу]]. Це стосується, наприклад, таких запозичень з [[тюркські мови|тюркських мов]] (тюркізмів) як ''гарбуз, кавун, отара, козак''.
 
Зазвичай запозичуються слова, а рідше — синтаксичні та [[фразеологізм|фразеологічні вирази]]. Запозичення окремих звуків та словотворчих морфем ([[суфікс]]ів, [[префікс]]ів, [[корінь (мовознавство)|коренів]]) відбувається у процесі їхнього вторинного виділення з більшої кількості запозичених слів. Запозичення пристосовуються до системи мови-позичальниці, а іноді настільки нею засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями мови та виявляється лише за допомогою [[етимологія|етимологічного аналізу]]. Це стосується, наприклад, таких запозичень з [[тюркські мови|тюркських мов]] (тюркізмів) як ''гарбуз, кавун, отара, козак''.
   
Рядок 7: Рядок 8:
 
Оскільки запозичення є результатом тривалої історичної взаємодії мов та їхнього змішування, то запозичення займають значне місце у лексиці багатьох мов. Підсилена взаємодія мов при зростаючій ролі культурних та економічних зв'язків між народами та країнами, а також при [[глобалізація|глобалізації]], призводить до виникнення особливого шару запозичень, що іменуються '''інтернаціональними словами (інтернаціоналізмами)'''. В [[українська мова|українській мові]] прикладами таких слів є ''комітет, проект, інфляція'' та інші. У європейських мовах основний фонд інтернаціоналізмів складають слова, запозичені з [[грецька мова|грецької]] та [[датинь|латинської мов]], на [[Близький Схід|Близькому]] та [[Середній Схід|Середньому Сході]] — слова з [[арабська мова|арабської]] та [[фарсі|перської]] мов, на [[Далекий Схід|Далекому Сході]] — слова з китайської мови. Інтернаціональні слова часто відносяться до спеціальної термінології різних галузей знань, техніки та міжнародних відносин.
 
Оскільки запозичення є результатом тривалої історичної взаємодії мов та їхнього змішування, то запозичення займають значне місце у лексиці багатьох мов. Підсилена взаємодія мов при зростаючій ролі культурних та економічних зв'язків між народами та країнами, а також при [[глобалізація|глобалізації]], призводить до виникнення особливого шару запозичень, що іменуються '''інтернаціональними словами (інтернаціоналізмами)'''. В [[українська мова|українській мові]] прикладами таких слів є ''комітет, проект, інфляція'' та інші. У європейських мовах основний фонд інтернаціоналізмів складають слова, запозичені з [[грецька мова|грецької]] та [[датинь|латинської мов]], на [[Близький Схід|Близькому]] та [[Середній Схід|Середньому Сході]] — слова з [[арабська мова|арабської]] та [[фарсі|перської]] мов, на [[Далекий Схід|Далекому Сході]] — слова з китайської мови. Інтернаціональні слова часто відносяться до спеціальної термінології різних галузей знань, техніки та міжнародних відносин.
   
Канали запозичень можуть бути як усні (на слух), так і книжні (письмові) (за літерами). При усному запозиченні слово зазнає більше змін, а ніж при книжному запозиченні. Якщо слово входить до мови іншого народу з одночасним запозиченням нового предмета чи поняття, то значення цього слова не міняється; але у випадку входження нового слова у якості [[синонім]]а до вже існуючого у мові слова, між цими синонімами відбувається розмежування значень та спостерігаються зсуви у первісній [[семантика|семантиці]]. Такі запозичення іноді називають '''проникненнями'''.
+
Канали запозичень можуть бути як усні (на слух), так і книжкові (письмові) (за літерами). При усному запозиченні слово зазнає більше змін, аніж при книжковому запозиченні. Якщо слово входить до мови іншого народу з одночасним запозиченням нового предмета чи поняття, то значення цього слова не міняється; але у випадку входження нового слова як [[синонім]]а до вже існуючого у мові слова, між цими синонімами відбувається розмежування значень та спостерігаються зсуви у первісній [[семантика|семантиці]]. Такі запозичення іноді називають '''проникненнями'''.
   
'''Етимологічні дублети''' — це слова, що розвилися з одного кореня, але були запозичені при посередництві різних мов, або запозичені у різні часи з тієї самої мови, або . Етимологічні дублети мають неоднакове значення, вимову та написання. Нариклад, ''кристал'' і ''кришталь'' (з [[грецька мова|грецької]]). При запозиченні із спорідненої мови дублетами можуть стати власне слово і запозичене, нариклад, ''вузол'' (власне українське) та ''вензель'' (з [[польська мова|польської]]).
+
'''Етимологічні дублети''' — це слова, що розвилися з одного кореня, але були запозичені при посередництві різних мов, або запозичені у різні часи з тієї самої мови. Етимологічні дублети мають неоднакове значення, вимову та написання. Наприклад, ''кристал'' і ''кришталь'' (з [[грецька мова|грецької]]). При запозиченні із спорідненої мови дублетами можуть стати власне слово і запозичене, наприклад, ''вузол'' (власне українське) та ''вензель'' (з [[польська мова|польської]]).
   
 
Шляхи руху слова з одної мови до іншої можуть бути ''прямими'' або ''непрямими''. Українське слово ''кришталь'' запозичене з грецької мови (κρύσταλλος «лід») через латинську (crystallus «кришталь»), [[чеська мова|чеську]] (křištál) й [[польська мова|польську]] (kryształ); а слово ''кристал'' також запозичено з грецької мови (κρύσταλλος «лід»), але вже через латинську (crystallus «кришталь») та [[німецька мова|німецьку]] (Kristall) або [[французька мова|французьку]] (cristal).
 
Шляхи руху слова з одної мови до іншої можуть бути ''прямими'' або ''непрямими''. Українське слово ''кришталь'' запозичене з грецької мови (κρύσταλλος «лід») через латинську (crystallus «кришталь»), [[чеська мова|чеську]] (křištál) й [[польська мова|польську]] (kryształ); а слово ''кристал'' також запозичено з грецької мови (κρύσταλλος «лід»), але вже через латинську (crystallus «кришталь») та [[німецька мова|німецьку]] (Kristall) або [[французька мова|французьку]] (cristal).
Рядок 21: Рядок 22:
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
 
* [[Запозичені слова в українській мові]]
 
* [[Запозичені слова в українській мові]]
  +
* [[Іншомовна історія українців]]
  +
* [[Українізм]]
 
* [[Мовний контакт]]
 
* [[Мовний контакт]]
 
* [[Словник іншомовних слів]]
 
* [[Словник іншомовних слів]]
 
* [[Види лексичних запозичень]]
 
* [[Види лексичних запозичень]]
  +
* [[Мовний пуризм]]
* [[Пуризм]]
 
 
* [[Варваризм]]
 
* [[Варваризм]]
  +
* [[Неологізм]]
  +
  +
== Посилання ==
  +
  +
* [[Нові слова та значення: словник]] / [[Інститут української мови НАН України|Ін-т укр. мови НАН України]]; уклали [[Туровська Людмила Володимирівна|Л. В. Туровська]], [[Василькова Лада Миколаївна|Л. М. Василькова.]] — К.: [[Довіра (видавництво)|Довіра]], 2008. — 271 с. — ([[Словники України (серія)|Словники України]]). ISBN 978-966-507-248-5
   
 
{{Мовні запозичення}}
 
{{Мовні запозичення}}

Поточна версія на 19:01, 5 жовтня 2018

Запози́чення — елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція та ін.), який було перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів, а також сам процес (запозича́ння) переходу елементів однієї мови до іншої.

Опис[ред. | ред. код]

Зазвичай запозичуються слова, а рідше — синтаксичні та фразеологічні вирази. Запозичення окремих звуків та словотворчих морфем (суфіксів, префіксів, коренів) відбувається у процесі їхнього вторинного виділення з більшої кількості запозичених слів. Запозичення пристосовуються до системи мови-позичальниці, а іноді настільки нею засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями мови та виявляється лише за допомогою етимологічного аналізу. Це стосується, наприклад, таких запозичень з тюркських мов (тюркізмів) як гарбуз, кавун, отара, козак.

На відміну від таких повністю засвоєних запозичень, так звані іноземні слова зберігають сліди свого іншомовного походження у вигляді звукових, орфографічних, граматичних та семантичних особливостей. Іноземні слова зазвичай відносяться до спеціальних галузей знань або виробництва (наприклад, ентомологія — наука про комах). Іноді вони позначають властиві чужим народам чи країнам поняття (етнографізми, регіоналізми, екзотизми) — наприклад, камамбер — сорт французького сиру. Такі слова тлумачаться словниками іншомовних слів або включаються до звичайних тлумачних словників.

Оскільки запозичення є результатом тривалої історичної взаємодії мов та їхнього змішування, то запозичення займають значне місце у лексиці багатьох мов. Підсилена взаємодія мов при зростаючій ролі культурних та економічних зв'язків між народами та країнами, а також при глобалізації, призводить до виникнення особливого шару запозичень, що іменуються інтернаціональними словами (інтернаціоналізмами). В українській мові прикладами таких слів є комітет, проект, інфляція та інші. У європейських мовах основний фонд інтернаціоналізмів складають слова, запозичені з грецької та латинської мов, на Близькому та Середньому Сході — слова з арабської та перської мов, на Далекому Сході — слова з китайської мови. Інтернаціональні слова часто відносяться до спеціальної термінології різних галузей знань, техніки та міжнародних відносин.

Канали запозичень можуть бути як усні (на слух), так і книжкові (письмові) (за літерами). При усному запозиченні слово зазнає більше змін, аніж при книжковому запозиченні. Якщо слово входить до мови іншого народу з одночасним запозиченням нового предмета чи поняття, то значення цього слова не міняється; але у випадку входження нового слова як синоніма до вже існуючого у мові слова, між цими синонімами відбувається розмежування значень та спостерігаються зсуви у первісній семантиці. Такі запозичення іноді називають проникненнями.

Етимологічні дублети — це слова, що розвилися з одного кореня, але були запозичені при посередництві різних мов, або запозичені у різні часи з тієї самої мови. Етимологічні дублети мають неоднакове значення, вимову та написання. Наприклад, кристал і криштальгрецької). При запозиченні із спорідненої мови дублетами можуть стати власне слово і запозичене, наприклад, вузол (власне українське) та вензельпольської).

Шляхи руху слова з одної мови до іншої можуть бути прямими або непрямими. Українське слово кришталь запозичене з грецької мови (κρύσταλλος «лід») через латинську (crystallus «кришталь»), чеську (křištál) й польську (kryształ); а слово кристал також запозичено з грецької мови (κρύσταλλος «лід»), але вже через латинську (crystallus «кришталь») та німецьку (Kristall) або французьку (cristal).

Морфологічно складне запозичене слово у мові-позичальниці зазнає спрощення та сприймається як просте непохідне. Так, у слові магазин, яке прийшло до української мови через посередництво французької (magasin) з арабської (mahāzin «склади») вже не відчувається первісного значення множини та зв'язку з однокореневим йому арабським словом казна (арабське hazna «скарб, казна»), яке проникло до української мови через турецьку мову (hazna, hazne). (В арабській мові ці слова мають спільний корінь h-z-n).

При масовому запозиченні іноземних слів зі спільними коренями та різними суфіксами або ж з різними коренями та спільними суфіксами ці словотворчі елементи можуть виділятися у мові, яка запозичує, та навіть утворювати нові слова. Так сталося, наприклад, з грецькими суфіксами -іст, -ізм.

Близько до запозичень стоять кальки (структурні запозичення), коли запозичена структура виражається питомим лексичним матеріалом.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]