Відмінності між версіями «Мовне запозичення»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (робот додав: ms:Kata pinjaman)
(Див. також: вікіфікація)
 
(Не показано 42 проміжні версії 26 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Запозичення''' — елемент чужої мови ([[слово]], [[морфема]], [[синтаксис|синтаксична конструкція]] та ін.), який було перенесено з одної мови до іншої в результаті мовних контактів, а також сам процес переходу елементів одної мови до іншої.
+
'''Запози́чення''' — елемент чужої мови ([[слово]], [[морфема]], [[синтаксис|синтаксична конструкція]] та ін.), який було перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів, а також сам процес (запозича́ння) переходу елементів однієї мови до іншої.
   
  +
== Опис ==
 
Зазвичай запозичуються слова, а рідше — синтаксичні та [[фразеологізм|фразеологічні вирази]]. Запозичення окремих звуків та словотворчих морфем ([[суфікс]]ів, [[префікс]]ів, [[корінь (мовознавство)|коренів]]) відбувається у процесі їхнього вторинного виділення з більшої кількості запозичених слів. Запозичення пристосовуються до системи мови-позичальниці, а іноді настільки нею засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями мови та виявляється лише за допомогою [[етимологія|етимологічного аналізу]]. Це стосується, наприклад, таких запозичень з [[тюркські мови|тюркських мов]] (тюркізмів) як ''гарбуз, кавун, отара, козак''.
 
Зазвичай запозичуються слова, а рідше — синтаксичні та [[фразеологізм|фразеологічні вирази]]. Запозичення окремих звуків та словотворчих морфем ([[суфікс]]ів, [[префікс]]ів, [[корінь (мовознавство)|коренів]]) відбувається у процесі їхнього вторинного виділення з більшої кількості запозичених слів. Запозичення пристосовуються до системи мови-позичальниці, а іноді настільки нею засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями мови та виявляється лише за допомогою [[етимологія|етимологічного аналізу]]. Це стосується, наприклад, таких запозичень з [[тюркські мови|тюркських мов]] (тюркізмів) як ''гарбуз, кавун, отара, козак''.
   
Рядок 7: Рядок 8:
 
Оскільки запозичення є результатом тривалої історичної взаємодії мов та їхнього змішування, то запозичення займають значне місце у лексиці багатьох мов. Підсилена взаємодія мов при зростаючій ролі культурних та економічних зв'язків між народами та країнами, а також при [[глобалізація|глобалізації]], призводить до виникнення особливого шару запозичень, що іменуються '''інтернаціональними словами (інтернаціоналізмами)'''. В [[українська мова|українській мові]] прикладами таких слів є ''комітет, проект, інфляція'' та інші. У європейських мовах основний фонд інтернаціоналізмів складають слова, запозичені з [[грецька мова|грецької]] та [[датинь|латинської мов]], на [[Близький Схід|Близькому]] та [[Середній Схід|Середньому Сході]] — слова з [[арабська мова|арабської]] та [[фарсі|перської]] мов, на [[Далекий Схід|Далекому Сході]] — слова з китайської мови. Інтернаціональні слова часто відносяться до спеціальної термінології різних галузей знань, техніки та міжнародних відносин.
 
Оскільки запозичення є результатом тривалої історичної взаємодії мов та їхнього змішування, то запозичення займають значне місце у лексиці багатьох мов. Підсилена взаємодія мов при зростаючій ролі культурних та економічних зв'язків між народами та країнами, а також при [[глобалізація|глобалізації]], призводить до виникнення особливого шару запозичень, що іменуються '''інтернаціональними словами (інтернаціоналізмами)'''. В [[українська мова|українській мові]] прикладами таких слів є ''комітет, проект, інфляція'' та інші. У європейських мовах основний фонд інтернаціоналізмів складають слова, запозичені з [[грецька мова|грецької]] та [[датинь|латинської мов]], на [[Близький Схід|Близькому]] та [[Середній Схід|Середньому Сході]] — слова з [[арабська мова|арабської]] та [[фарсі|перської]] мов, на [[Далекий Схід|Далекому Сході]] — слова з китайської мови. Інтернаціональні слова часто відносяться до спеціальної термінології різних галузей знань, техніки та міжнародних відносин.
   
Канали запозичень можуть бути як усні (на слух), так і книжні (письмові) (за літерами). При усному запозиченні слово зазнає більше змін, а ніж при книжному запозиченні. Якщо слово входить до мови іншого народу з одночасним запозиченням нового предмета чи поняття, то значення цього слова не міняється; але у випадку входження нового слова у якості [[синонім]]а до вже існуючого у мові слова, між цими синонімами відбувається розмежування значень та спостерігаються зсуви у первісній [[семантика|семантиці]]. Такі запозичення іноді називають '''проникненнями'''.
+
Канали запозичень можуть бути як усні (на слух), так і книжкові (письмові) (за літерами). При усному запозиченні слово зазнає більше змін, аніж при книжковому запозиченні. Якщо слово входить до мови іншого народу з одночасним запозиченням нового предмета чи поняття, то значення цього слова не міняється; але у випадку входження нового слова як [[синонім]]а до вже існуючого у мові слова, між цими синонімами відбувається розмежування значень та спостерігаються зсуви у первісній [[семантика|семантиці]]. Такі запозичення іноді називають '''проникненнями'''.
   
  +
'''Етимологічні дублети''' — це слова, що розвилися з одного кореня, але були запозичені при посередництві різних мов, або запозичені у різні часи з тієї самої мови. Етимологічні дублети мають неоднакове значення, вимову та написання. Наприклад, ''кристал'' і ''кришталь'' (з [[грецька мова|грецької]]). При запозиченні із спорідненої мови дублетами можуть стати власне слово і запозичене, наприклад, ''вузол'' (власне українське) та ''вензель'' (з [[польська мова|польської]]).
Шляхи руху слова з одної мови до іншої можуть бути ''прямими'' або ''непрямими''. Українське слово ''кришталь'' запозичене з грецької мови (κρύσταλλος «лід») через латинську (crystallus «кришталь»), [[чеська мова|чеську]] (křištál) й [[польська мова|польську]] (krzysztal); а слово ''кристал'' також запозичено з грецької мови (κρύσταλλος «лід»), але вже через латинську (crystallus «кришталь») та [[німецька мова|німецьку]] (Kristall) або [[французька мова|французьку]] (cristal). Морфологічно складне запозичене слово у мові-позичальниці зазнає спрощення та сприймається як просте непохідне. Так, у слові ''магазин'', яке прийшло до української мови через посередництво французької (''magasin'') з арабської (''mahāzin'' «склади») вже не відчувається первісного значення [[множина|множини]] та зв'язку з однокореневим йому арабським словом ''казна'' (арабське ''hazna'' «скарб, казна»), яке проникло до української мови через [[турецька мова|турецьку мову]] (''hazna, hazne''). (В арабській мові ці слова мають спільний [[корінь (мовознавство)|корінь]] ''h-z-n'').
 
  +
 
Шляхи руху слова з одної мови до іншої можуть бути ''прямими'' або ''непрямими''. Українське слово ''кришталь'' запозичене з грецької мови (κρύσταλλος «лід») через латинську (crystallus «кришталь»), [[чеська мова|чеську]] (křištál) й [[польська мова|польську]] (kryształ); а слово ''кристал'' також запозичено з грецької мови (κρύσταλλος «лід»), але вже через латинську (crystallus «кришталь») та [[німецька мова|німецьку]] (Kristall) або [[французька мова|французьку]] (cristal).
  +
  +
Морфологічно складне запозичене слово у мові-позичальниці зазнає спрощення та сприймається як просте непохідне. Так, у слові ''магазин'', яке прийшло до української мови через посередництво французької (''magasin'') з арабської (''mahāzin'' «склади») вже не відчувається первісного значення [[множина|множини]] та зв'язку з однокореневим йому арабським словом ''казна'' (арабське ''hazna'' «скарб, казна»), яке проникло до української мови через [[турецька мова|турецьку мову]] (''hazna, hazne''). (В арабській мові ці слова мають спільний [[корінь (мовознавство)|корінь]] ''h-z-n'').
   
 
При масовому запозиченні іноземних слів зі спільними коренями та різними [[суфікс]]ами або ж з різними коренями та спільними суфіксами ці словотворчі елементи можуть виділятися у мові, яка запозичує, та навіть утворювати нові слова. Так сталося, наприклад, з грецькими суфіксами ''-іст, -ізм''.
 
При масовому запозиченні іноземних слів зі спільними коренями та різними [[суфікс]]ами або ж з різними коренями та спільними суфіксами ці словотворчі елементи можуть виділятися у мові, яка запозичує, та навіть утворювати нові слова. Так сталося, наприклад, з грецькими суфіксами ''-іст, -ізм''.
   
Близько до запозичень стоять [[калька|кальки]] (структурні запозичення), коли запозичена структура виражається питомим [[лексика|лексичним матеріалом]].
+
Близько до запозичень стоять [[Калька (мовознавство)|кальки]] (структурні запозичення), коли запозичена структура виражається питомим [[лексика|лексичним матеріалом]].
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
  +
* [[Запозичені слова в українській мові]]
  +
* [[Іншомовна історія українців]]
  +
* [[Українізм]]
  +
* [[Мовний контакт]]
 
* [[Словник іншомовних слів]]
 
* [[Словник іншомовних слів]]
  +
* [[Види лексичних запозичень]]
  +
* [[Мовний пуризм]]
  +
* [[Варваризм]]
  +
* [[Неологізм]]
   
  +
== Посилання ==
[[Категорія:Мовознавство]]
 
   
  +
* [[Нові слова та значення: словник]] / [[Інститут української мови НАН України|Ін-т укр. мови НАН України]]; уклали [[Туровська Людмила Володимирівна|Л. В. Туровська]], [[Василькова Лада Миколаївна|Л. М. Василькова.]] — К.: [[Довіра (видавництво)|Довіра]], 2008. — 271 с. — ([[Словники України (серія)|Словники України]]). ISBN 978-966-507-248-5
[[ar:كلمة دخيل]]
 
  +
[[arz:كلمه سلف]]
 
  +
{{Мовні запозичення}}
[[bg:Чужди думи]]
 
  +
{{Без джерел|дата=лютий 2011}}
[[br:Amprest (yezhoniezh)]]
 
  +
[[ca:Préstec lingüístic]]
 
 
[[Категорія:Мовознавство]]
[[da:Låneord]]
 
[[de:Lehnwort]]
 
[[el:Δάνειο (γλώσσα)]]
 
[[en:Loanword]]
 
[[es:Préstamo lingüístico]]
 
[[fa:وام‌واژه]]
 
[[fi:Lainasana]]
 
[[fr:Emprunt lexical]]
 
[[gl:Préstamo]]
 
[[he:שאילת מילים]]
 
[[hr:Posuđenice]]
 
[[hu:Jövevényszó]]
 
[[id:Kata pungut]]
 
[[is:Tökuorð]]
 
[[it:Prestito linguistico]]
 
[[ja:借用語]]
 
[[jbo:fu'ivla]]
 
[[ko:외래어]]
 
[[lt:Skolinys]]
 
[[lv:Aizguvums]]
 
[[ms:Kata pinjaman]]
 
[[nah:Tlacuīltīllahtōlli]]
 
[[nds:Lehnwoort]]
 
[[nl:Leenwoord]]
 
[[nn:Lånord]]
 
[[no:Lånord]]
 
[[pl:Zapożyczenia językowe]]
 
[[pt:Empréstimo (linguística)]]
 
[[ru:Заимствование]]
 
[[sl:Prevzeta beseda]]
 
[[sv:Lånord]]
 
[[wa:Calcaedje (linwince)]]
 
[[zh:外来语]]
 

Поточна версія на 19:01, 5 жовтня 2018

Запози́чення — елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція та ін.), який було перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів, а також сам процес (запозича́ння) переходу елементів однієї мови до іншої.

Опис[ред. | ред. код]

Зазвичай запозичуються слова, а рідше — синтаксичні та фразеологічні вирази. Запозичення окремих звуків та словотворчих морфем (суфіксів, префіксів, коренів) відбувається у процесі їхнього вторинного виділення з більшої кількості запозичених слів. Запозичення пристосовуються до системи мови-позичальниці, а іноді настільки нею засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями мови та виявляється лише за допомогою етимологічного аналізу. Це стосується, наприклад, таких запозичень з тюркських мов (тюркізмів) як гарбуз, кавун, отара, козак.

На відміну від таких повністю засвоєних запозичень, так звані іноземні слова зберігають сліди свого іншомовного походження у вигляді звукових, орфографічних, граматичних та семантичних особливостей. Іноземні слова зазвичай відносяться до спеціальних галузей знань або виробництва (наприклад, ентомологія — наука про комах). Іноді вони позначають властиві чужим народам чи країнам поняття (етнографізми, регіоналізми, екзотизми) — наприклад, камамбер — сорт французького сиру. Такі слова тлумачаться словниками іншомовних слів або включаються до звичайних тлумачних словників.

Оскільки запозичення є результатом тривалої історичної взаємодії мов та їхнього змішування, то запозичення займають значне місце у лексиці багатьох мов. Підсилена взаємодія мов при зростаючій ролі культурних та економічних зв'язків між народами та країнами, а також при глобалізації, призводить до виникнення особливого шару запозичень, що іменуються інтернаціональними словами (інтернаціоналізмами). В українській мові прикладами таких слів є комітет, проект, інфляція та інші. У європейських мовах основний фонд інтернаціоналізмів складають слова, запозичені з грецької та латинської мов, на Близькому та Середньому Сході — слова з арабської та перської мов, на Далекому Сході — слова з китайської мови. Інтернаціональні слова часто відносяться до спеціальної термінології різних галузей знань, техніки та міжнародних відносин.

Канали запозичень можуть бути як усні (на слух), так і книжкові (письмові) (за літерами). При усному запозиченні слово зазнає більше змін, аніж при книжковому запозиченні. Якщо слово входить до мови іншого народу з одночасним запозиченням нового предмета чи поняття, то значення цього слова не міняється; але у випадку входження нового слова як синоніма до вже існуючого у мові слова, між цими синонімами відбувається розмежування значень та спостерігаються зсуви у первісній семантиці. Такі запозичення іноді називають проникненнями.

Етимологічні дублети — це слова, що розвилися з одного кореня, але були запозичені при посередництві різних мов, або запозичені у різні часи з тієї самої мови. Етимологічні дублети мають неоднакове значення, вимову та написання. Наприклад, кристал і криштальгрецької). При запозиченні із спорідненої мови дублетами можуть стати власне слово і запозичене, наприклад, вузол (власне українське) та вензельпольської).

Шляхи руху слова з одної мови до іншої можуть бути прямими або непрямими. Українське слово кришталь запозичене з грецької мови (κρύσταλλος «лід») через латинську (crystallus «кришталь»), чеську (křištál) й польську (kryształ); а слово кристал також запозичено з грецької мови (κρύσταλλος «лід»), але вже через латинську (crystallus «кришталь») та німецьку (Kristall) або французьку (cristal).

Морфологічно складне запозичене слово у мові-позичальниці зазнає спрощення та сприймається як просте непохідне. Так, у слові магазин, яке прийшло до української мови через посередництво французької (magasin) з арабської (mahāzin «склади») вже не відчувається первісного значення множини та зв'язку з однокореневим йому арабським словом казна (арабське hazna «скарб, казна»), яке проникло до української мови через турецьку мову (hazna, hazne). (В арабській мові ці слова мають спільний корінь h-z-n).

При масовому запозиченні іноземних слів зі спільними коренями та різними суфіксами або ж з різними коренями та спільними суфіксами ці словотворчі елементи можуть виділятися у мові, яка запозичує, та навіть утворювати нові слова. Так сталося, наприклад, з грецькими суфіксами -іст, -ізм.

Близько до запозичень стоять кальки (структурні запозичення), коли запозичена структура виражається питомим лексичним матеріалом.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]