Відмінності між версіями «Модуль всебічного стиску»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Isostatic pressure deformation.png|thumb|Ілюстрація всебічного стиску]]
+
[[Файл:Isostatic pressure deformation.svg|thumb|Ілюстрація всебічного стиску]]
 
'''Мо́дуль всебі́чного сти́ску''' — характеристика пружних властивостей [[ізотропія|ізотропних]] середовищ, один із [[модулі пружності|модулів пружності]]. Він характеризує спроможність матеріалу чинити опір зміні об'єму, яка не супроводиться зміною форми і визначається відношенням величини нормального [[напруження]] ''σ'' до величини відносного об'ємного стискування ''ΔV/V'', викликаного цим напруженням. Наприклад, у води модуль всебічного стиску становить 2000 МПа — це означає, що для зменшення об'єму води на 1% слід прикласти зовнішній тиск 20 МПа.
 
'''Мо́дуль всебі́чного сти́ску''' — характеристика пружних властивостей [[ізотропія|ізотропних]] середовищ, один із [[модулі пружності|модулів пружності]]. Він характеризує спроможність матеріалу чинити опір зміні об'єму, яка не супроводиться зміною форми і визначається відношенням величини нормального [[напруження]] ''σ'' до величини відносного об'ємного стискування ''ΔV/V'', викликаного цим напруженням. Наприклад, у води модуль всебічного стиску становить 2000 МПа — це означає, що для зменшення об'єму води на 1% слід прикласти зовнішній тиск 20 МПа.
   
Рядок 24: Рядок 24:
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
* Опір матеріалів. Підручник /[[Писаренко Георгій Степанович|Г. С. Писаренко]], О. Л. Квітка, Е. С. Уманський. За ред. [[Писаренко Георгій Степанович|Г. С. Писаренка]] — К.: Вища школа,1993. — 655 с. ISBN 5-11-004083-5
+
* Опір матеріалів. Підручник /[[Писаренко Георгій Степанович|Г. С. Писаренко]], О. Л. Квітка, Е. С. Уманський. За ред. [[Писаренко Георгій Степанович|Г. С. Писаренка]] — К.: Вища школа,1993. — 655 с. ISBN 5-11-004083-4
 
* ''Тимошенко С. П., Гудьер Дж.'' Теория упругости. М.: Наука, 1979. — 560 с.
 
* ''Тимошенко С. П., Гудьер Дж.'' Теория упругости. М.: Наука, 1979. — 560 с.
   
  +
[[Категорія:Модулі у фізиці|всебічного зсуву]]
 
[[Категорія:Механіка суцільних середовищ]]
 
[[Категорія:Механіка суцільних середовищ]]
 
[[Категорія:Теорія пружності]]
 
[[Категорія:Теорія пружності]]

Поточна версія на 14:41, 6 березня 2018

Ілюстрація всебічного стиску

Мо́дуль всебі́чного сти́ску — характеристика пружних властивостей ізотропних середовищ, один із модулів пружності. Він характеризує спроможність матеріалу чинити опір зміні об'єму, яка не супроводиться зміною форми і визначається відношенням величини нормального напруження σ до величини відносного об'ємного стискування ΔV/V, викликаного цим напруженням. Наприклад, у води модуль всебічного стиску становить 2000 МПа — це означає, що для зменшення об'єму води на 1% слід прикласти зовнішній тиск 20 МПа.

Модуль всебічного стиску зазвичай позначається латинською літерою K і вимірюється в Па. Зважаючи на характерні значення модуля зручною одиницею вимірювання є мегапаскаль або гігапаскаль.

Пружні властивості середовищ описуються різними модулями, залежно від виду деформації і прикладених сил. Для газів і рідин характерною деформацією є всебічний або гідростатичний стиск. Згідно із законом Паскаля тиск в рідині чи газі діє однаково у всі сторони.

Тверде тіло теж можна стиснути з усіх боків, помістивши його в рідину.

Модуль всебічного стиску визначається для газів та рідин, як

,

де V — об'єм, p — гідростатичний тиск.

Модуль всебічного стиску завжди додатній.

Зв'язок із іншими модулями пружності[ред. | ред. код]

Наступна формула встановлює співвідношення модуля всебічного стиску із характеристиками одновісної деформації ізотропних твердих тіл.

де E — модуль Юнга, ν — коефіцієнт Пуассона.

Джерела[ред. | ред. код]