Відмінності між версіями «Мокієнко Федір Васильович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
м
Рядок 17: Рядок 17:
 
| похований =
 
| похований =
 
| партія = [[КПРС]]
 
| партія = [[КПРС]]
| освіта = [[Національний університет харчових технологій|Київськbq хіміко-технологічнbq інститут]]
+
| освіта = [[Національний університет харчових технологій|Київський хіміко-технологічний інститут]]
 
| батько =
 
| батько =
 
| мати =
 
| мати =

Версія за 14:59, 9 квітня 2014

Федір Васильович Мокієнко
Федір Васильович Мокієнко
Голова виконкому Київської міськради депутатів трудящих
29 червня 1944 — 2 лютого 1946
Попередник: Леонід Лебедь
Спадкоємець: Федір Чеботарьов
 
Партія: КПРС
Освіта: Київський хіміко-технологічний інститут
Народження: 19 березня 1910(1910-03-19)
Кобеляки, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть: невідомо
Громадянство: СРСР
Автограф: Fedir Mokiienko Signature 1944.png
Нагороди:
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Фе́дір Васи́льович Мокі́єнко (1910, Кобеляки) — український радянський державний діяч, голова виконкому Київської міської ради депутатів трудящих у 1944–1946 роках.

Біографія

Федір Мокієнко народився у місті Кобеляки (нині Полтавська область) у родині робітників. Працював на цукровому заводі, вчився у ФЗУ, згодом — на комсомольській роботі. Член більшовицької партії з 1931 року. Під час колективізації направлений уповноваженим до Смілянського району Черкаської та Ставищенського району Київської областей, де особисто провадив насильницькі дії проти тамтешніх селян.

У 1929–1934 роках навчався у Київському хіміко-технологічному інституті, по закінченні якого працював на будівництві Лохвицького заводу безводного алкоголю, начальником відділу капітального будвництва Спиртотресту у Києві. Приймав активну участь у партійній діяльності. 1938 року переїхав до Києва, де працював на відповідальних посадах у Київському обкомі КП(б)У, згодом обраний секретарем обкому КП(б)У.

На початку Великої Вітчизняної війни керував будівництвом Київського укріпрайону та військових аеродромів. Як політпрацівник брав участь у військових діях у складі 5-ї армії Південно-Західного фронту. Воював також під Москвою, на Кавказі, брав участь у визволенні України від нацистів, був нагороджений орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, Червоної Зірки. 1943 року відкликаний для партійної роботи, став першим секретарем Київського міськкому КП(б)У і членом бюро обкому та міськкому.

У червні 1944 року був затверджений головою виконкому Київської міської ради. Займався відновленням міського господарства після війни. 2 лютого 1946 року був звільнений з посади та призначений заступником секретаря Київського обкому КП(б)У. У 1947 році повернувся на робуту у виконком першим заступником голови. З 1953 року керував обласним управлінням легкої, місцевої та харчової промисловості. У 1956–1958 роках — заступник голови Київського облвиконкому. Пізніше працював управляючим трестами «Сахспецбуд», «Київоблмістпром», директором Київського лакофарбного заводу, заступником начальника ВО «Укрлакофарба».

Джерела