Відмінності між версіями «Мокієнко Федір Васильович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (відповідне посилання)
Рядок 25: Рядок 25:
 
| автограф = Fedir Mokiienko Signature 1944.png
 
| автограф = Fedir Mokiienko Signature 1944.png
 
| звання =
 
| звання =
| битви = [[Велика Вітчизняна війна]]
+
| битви = [[Німецько-радянська війна]]
 
| нагороди ={{{!}} style="background: transparent"
 
| нагороди ={{{!}} style="background: transparent"
 
{{!}}{{Орден Вітчизняної війни 2 ступеня|1943}}{{!!}}{{Орден Вітчизняної війни 2 ступеня|1985}}{{!!}}{{Орден Червоної Зірки|1943}}
 
{{!}}{{Орден Вітчизняної війни 2 ступеня|1943}}{{!!}}{{Орден Вітчизняної війни 2 ступеня|1985}}{{!!}}{{Орден Червоної Зірки|1943}}
Рядок 38: Рядок 38:
 
У [[1929]]–[[1934]] роках навчався у [[Національний університет харчових технологій|Київському хіміко-технологічному інституті]], по закінченні якого працював на будівництві Лохвицького заводу безводного алкоголю, начальником відділу капітального будівництва Спиртотресту у Києві. Брав активну участь у партійній діяльності. [[1938]] року переїхав до [[Київ|Києва]], де працював на відповідальних посадах у Київському [[обком]]і [[Комуністична партія України|КП(б)У]], згодом обраний секретарем обкому [[Комуністична партія України|КП(б)У]].
 
У [[1929]]–[[1934]] роках навчався у [[Національний університет харчових технологій|Київському хіміко-технологічному інституті]], по закінченні якого працював на будівництві Лохвицького заводу безводного алкоголю, начальником відділу капітального будівництва Спиртотресту у Києві. Брав активну участь у партійній діяльності. [[1938]] року переїхав до [[Київ|Києва]], де працював на відповідальних посадах у Київському [[обком]]і [[Комуністична партія України|КП(б)У]], згодом обраний секретарем обкому [[Комуністична партія України|КП(б)У]].
   
На початку [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]] керував будівництвом [[Київський укріплений район|Київського укріпрайону]] та військових аеродромів. Як політпрацівник брав участь у військових діях у складі 5-ї армії Південно-Західного фронту. Воював також під [[Москва|Москвою]], на [[Кавказ|Кавказі]], брав участь у визволенні [[Україна|України]] від [[Нацизм|нацистів]], був нагороджений орденами [[Орден Вітчизняної війни|Вітчизняної війни 2-го ступеня]], [[Орден Червоної Зірки|Червоної Зірки]]. [[1943]] року відкликаний для партійної роботи, став 2-м секретарем Київського міського комітету [[Комуністична партія України|КП(б)У]] і членом бюро обкому та міськкому.
+
На початку [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] керував будівництвом [[Київський укріплений район|Київського укріпрайону]] та військових аеродромів. Як політпрацівник брав участь у військових діях у складі 5-ї армії Південно-Західного фронту. Воював також під [[Москва|Москвою]], на [[Кавказ|Кавказі]], брав участь у вигнані нацистських окупантів з [[Україна|України]], був нагороджений орденами [[Орден Вітчизняної війни|Вітчизняної війни 2-го ступеня]], [[Орден Червоної Зірки|Червоної Зірки]]. [[1943]] року відкликаний для партійної роботи, став 2-м секретарем Київського міського комітету [[Комуністична партія України|КП(б)У]] і членом бюро обкому та міськкому.
   
 
У червні [[1944]] року був затверджений головою виконкому Київської міської ради. Займався відновленням міського господарства після війни. 2 лютого [[1946]] року був звільнений з посади та призначений заступником секретаря Київського [[обком]]у КП(б)У. У [[1947]] році повернувся на робуту у виконком першим заступником голови. З [[1953]] року керував обласним управлінням легкої, місцевої та харчової промисловості. У [[1956]]–[[1958]] роках — заступник голови Київського облвиконкому. Пізніше працював управляючим трестами «Сахспецбуд», «Київоблмістпром», директором Київського лакофарбного заводу, заступником начальника ВО «Укрлакофарба».
 
У червні [[1944]] року був затверджений головою виконкому Київської міської ради. Займався відновленням міського господарства після війни. 2 лютого [[1946]] року був звільнений з посади та призначений заступником секретаря Київського [[обком]]у КП(б)У. У [[1947]] році повернувся на робуту у виконком першим заступником голови. З [[1953]] року керував обласним управлінням легкої, місцевої та харчової промисловості. У [[1956]]–[[1958]] роках — заступник голови Київського облвиконкому. Пізніше працював управляючим трестами «Сахспецбуд», «Київоблмістпром», директором Київського лакофарбного заводу, заступником начальника ВО «Укрлакофарба».

Версія за 22:10, 15 травня 2018

Федір Васильович Мокієнко
Федір Васильович Мокієнко
Голова виконкому Київської міськради депутатів трудящих
29 червня 1944 — 2 лютого 1946
Попередник: Леонід Лебедь
Спадкоємець: Федір Чеботарьов
 
Партія: КПРС
Освіта: Київський хіміко-технологічний інститут
Народження: 19 березня 1910(1910-03-19)
Кобеляки, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть: невідомо
Громадянство: Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Автограф: Fedir Mokiienko Signature 1944.png
Нагороди:
Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1943 Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1985 Орден Червоної Зірки  — 1943

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Мокі́єнко Фе́дір Васи́льович (19 березня 1910(19100319), Кобеляки, Полтавська губернія, Російська імперія — ?) — український радянський державний діяч, голова виконкому Київської міської ради депутатів трудящих у 19441946 роках.

Біографія

Народився у місті Кобеляки (нині Полтавська область) у родині робітників. Працював на цукровому заводі, вчився у ФЗУ, згодом — на комсомольській роботі. Член комуністичної партії з 1931 року. Під час колективізації направлений уповноваженим до Смілянського району Черкаської та Ставищенського району Київської областей, де особисто провадив насильницькі дії проти тамтешніх селян.

У 19291934 роках навчався у Київському хіміко-технологічному інституті, по закінченні якого працював на будівництві Лохвицького заводу безводного алкоголю, начальником відділу капітального будівництва Спиртотресту у Києві. Брав активну участь у партійній діяльності. 1938 року переїхав до Києва, де працював на відповідальних посадах у Київському обкомі КП(б)У, згодом обраний секретарем обкому КП(б)У.

На початку німецько-радянської війни керував будівництвом Київського укріпрайону та військових аеродромів. Як політпрацівник брав участь у військових діях у складі 5-ї армії Південно-Західного фронту. Воював також під Москвою, на Кавказі, брав участь у вигнані нацистських окупантів з України, був нагороджений орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, Червоної Зірки. 1943 року відкликаний для партійної роботи, став 2-м секретарем Київського міського комітету КП(б)У і членом бюро обкому та міськкому.

У червні 1944 року був затверджений головою виконкому Київської міської ради. Займався відновленням міського господарства після війни. 2 лютого 1946 року був звільнений з посади та призначений заступником секретаря Київського обкому КП(б)У. У 1947 році повернувся на робуту у виконком першим заступником голови. З 1953 року керував обласним управлінням легкої, місцевої та харчової промисловості. У 19561958 роках — заступник голови Київського облвиконкому. Пізніше працював управляючим трестами «Сахспецбуд», «Київоблмістпром», директором Київського лакофарбного заводу, заступником начальника ВО «Укрлакофарба».

Джерела