Відмінності між версіями «Молдова»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Відкинуто редагування 185.15.4.243 (обговорення) до зробленого Nickispeaki)
Мітка: Відкіт
(стиль, оформлення)
 
(Не показані 28 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 14: Рядок 14:
 
|latd=47 |latm=0 |latNS=N |longd=28 |longm=55 |longEW=E
 
|latd=47 |latm=0 |latNS=N |longd=28 |longm=55 |longEW=E
 
|largest_city = [[Кишинів]]
 
|largest_city = [[Кишинів]]
|official_languages = [[Румунська мова|Румунська]], [[Молдовська мова|Молдовська]] (діалект румунської мови)<ref>http://rferl.org/content/moldova-romanian-official-language/25191455.html</ref><ref>http://constcourt.md/libview.php?l=en&idc=7&id=512&t=/Overview/Press-Service/News/The-text-of-the-Declaration-of-Independence-prevails-over-the-text-of-the-Constitution</ref><ref>http://loc.gov/law/foreign-news/article/moldova-romanian-recognized-as-the-official-language/</ref>
+
|official_languages = [[Румунська мова|румунська]], [[Молдовська мова|молдовська]]<ref>http://rferl.org/content/moldova-romanian-official-language/25191455.html</ref><ref>http://constcourt.md/libview.php?l=en&idc=7&id=512&t=/Overview/Press-Service/News/The-text-of-the-Declaration-of-Independence-prevails-over-the-text-of-the-Constitution</ref><ref>http://loc.gov/law/foreign-news/article/moldova-romanian-recognized-as-the-official-language/</ref>
 
|government_type = [[Парламентська республіка]]
 
|government_type = [[Парламентська республіка]]
 
|leader_title1 = [[Президент Молдови|Президент]]
 
|leader_title1 = [[Президент Молдови|Президент]]
 
|leader_name1 = [[Ігор Додон]]
 
|leader_name1 = [[Ігор Додон]]
 
|leader_title2 = [[Прем'єр-міністр Молдови|Прем'єр-міністр]]
 
|leader_title2 = [[Прем'єр-міністр Молдови|Прем'єр-міністр]]
|leader_name2 = [[Павло Філіп]]
+
|leader_name2 = [[Мая Санду]]
 
|sovereignty_type = [[Розвал СРСР|Незалежність]] від [[СРСР]]
 
|sovereignty_type = [[Розвал СРСР|Незалежність]] від [[СРСР]]
 
|established_event1 = Проголошена
 
|established_event1 = Проголошена
Рядок 29: Рядок 29:
 
|area_rank = 135-а
 
|area_rank = 135-а
 
|percent_water = 1,4
 
|percent_water = 1,4
|population_estimate = {{Formatnum:4064866}} (з [[Придністровська_Молдавська_Республіка|Придністров'ям]])
+
|population_estimate = {{Formatnum:4064866}} (з [[Придністровська Молдавська Республіка|Придністров'ям]])
 
|population_estimate_year =1 січня 2016
 
|population_estimate_year =1 січня 2016
 
|population_estimate_rank = 129-а
 
|population_estimate_rank = 129-а
Рядок 36: Рядок 36:
 
|population_density_rank = 81-а
 
|population_density_rank = 81-а
 
|GDP_PPP_year = 2018
 
|GDP_PPP_year = 2018
|GDP_PPP = $21 260&nbsp;млрд.<ref name=imf2>{{cite web |url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2018/01/weodata/weorept.aspx?sy=2018&ey=2023&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&pr1.x=48&pr1.y=3&c=921&s=NGDPD%2CPPPGDP%2CNGDPDPC%2CPPPPC&grp=0&a= |title=World Economic Outlook Database, October&nbsp;2017 |publisher=[[International Monetary Fund]] |date=April 2018 |accessdate=14 April 2017}}</ref>
+
|GDP_PPP = $25 890&nbsp;млрд.<ref name=imf2>{{cite web |url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2018/01/weodata/weorept.aspx?sy=2018&ey=2023&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&pr1.x=48&pr1.y=3&c=921&s=NGDPD%2CPPPGDP%2CNGDPDPC%2CPPPPC&grp=0&a= |title=World Economic Outlook Database, October&nbsp;2017 |publisher=[[International Monetary Fund]] |date=April 2018 |accessdate=14 April 2017}}</ref>
 
|GDP_PPP_rank =
 
|GDP_PPP_rank =
|GDP_PPP_per_capita = $6 000 <ref name=imf2/>
+
|GDP_PPP_per_capita = $7 300 <ref name=imf2/>
 
|GDP_PPP_per_capita_rank =
 
|GDP_PPP_per_capita_rank =
 
|GDP_nominal_year = 2018
 
|GDP_nominal_year = 2018
|GDP_nominal = $9 202 млрд.<ref name=imf2/>
+
|GDP_nominal = $11 400 млрд.<ref name=imf2/>
 
|GDP_nominal_rank =
 
|GDP_nominal_rank =
|GDP_nominal_per_capita = $2 596<ref name=imf2/>
+
|GDP_nominal_per_capita = $3 220<ref name=imf2/>
 
|GDP_nominal_per_capita_rank =
 
|GDP_nominal_per_capita_rank =
|HDI_year = 2014
+
|HDI_year = 2018
|HDI = {{зменшення}} 0,699
+
|HDI = {{зменшення}} 0,700
|HDI_rank = 107
+
|HDI_rank = 112
 
|HDI_category = <span style="color: #FFCC00">середній</span>
 
|HDI_category = <span style="color: #FFCC00">середній</span>
 
|Gini = 26.8
 
|Gini = 26.8
Рядок 63: Рядок 63:
 
|ремарки = <sup>1</sup> ([[Гагаузька мова|гагаузька]] та [[Російська мова|російська]] є офіційними в [[Гагаузія|Гагаузії]])<br/><sup>2</sup> Перепис 2004 ([http://www.statistica.md/recensamint.php?lang=ro National Bureau of Statistics]; без [[Придністров'я]] і міста [[Тігіна]])<br/><sup>3</sup> Включаючи Придністров'я (дані ООН)
 
|ремарки = <sup>1</sup> ([[Гагаузька мова|гагаузька]] та [[Російська мова|російська]] є офіційними в [[Гагаузія|Гагаузії]])<br/><sup>2</sup> Перепис 2004 ([http://www.statistica.md/recensamint.php?lang=ro National Bureau of Statistics]; без [[Придністров'я]] і міста [[Тігіна]])<br/><sup>3</sup> Включаючи Придністров'я (дані ООН)
 
}}
 
}}
'''Респу́бліка Молдо́ва,''' або '''Молдо́ва''' ({{lang-mo|Republica Moldova}}),&nbsp;— держава в [[Східна Європа|Східній Європі]], столиця&nbsp;— місто [[Кишинів]]. На півночі, сході й півдні межує з [[Україна|Україною]], на заході&nbsp;— з [[Румунія|Румунією]]. Площа країни&nbsp;— 33 843 км² (135 місце у світі).
+
'''Молдо́ва''' ({{lang-mo|Moldova}}) — держава в [[Східна Європа|Східній Європі]]. Офіційна назва — '''Респу́бліка Молдо́ва''' ({{lang-mo|Republica Moldova}}). Столиця&nbsp;— місто [[Кишинів]]. На півночі, сході й півдні межує з [[Україна|Україною]], на заході&nbsp;— з [[Румунія|Румунією]]. Площа країни&nbsp;— 33 843 км² (135 місце у світі). Історична спадкоємниця [[Молдавське князівство|Молдавського князівства]]. [[унітарна держава|Унітарна]] [[парламентська республіка]]. Очолюється [[президент Молдови|президентом]]. Член [[ООН]], [[СОТ]], [[СНД]]. Дотримується [[нейтралітет]]у. Адміністративно поділяється на 39 одиниць першого рівня: 32 райони, 5 [[Муніципій|муніципіїв]] та 2 автономні утворення&nbsp;— [[Гагаузія|Гагаузію]] та [[Автономне територіальне утворення з особливим правовим статусом Придністров'я|Придністров’я]]. Частину Придністров’я а також муніципію [[Бендери]] контролює так звана «[[Придністровська Молдавська Республіка]]».
   
  +
== Назва ==
Молдова є [[унітарна держава|унітарною]] [[парламентська республіка|парламентською республікою]]. Це записано в [[Конституція Молдови|конституції країни]], яку було прийнято [[29 липня]] [[1994]] з наступними змінами, внесеними [[19 липня]] [[1996]] і [[5 червня]] [[2000]]. Також згідно з нею Молдова є нейтральною державою. На чолі держави є всенароднообраний президент. Молдова&nbsp;— член [[ООН]], [[СОТ]], [[СНД]].
 
 
Адміністративно поділяється на 39 одиниць першого рівня: 32 райони, 5 [[Муніципій|муніципіїв]] та 2 автономні утворення&nbsp;— [[Гагаузія|Гагаузію]] та [[Автономне територіальне утворення з особливим правовим статусом Придністров'я|Придністров’я]]. Частину Придністров’я а також муніципія [[Бендери]] контролює так звана «[[Придністровська Молдавська Республіка]]».
 
 
== Етимологія ==
 
 
Назва «Молдова» походить від [[Молдова (річка)|однойменної річки]], чия долина була політичним центром раннього [[Молдовське князівство|Молдовського князівства]]. Назва річки «Молдова» походить з легенди про дівчину на ім'я Молдова, що чекала свого коханого з війни, проте він загинув і її хотіли видати заміж за заможного пана. Молдова, натомість, стрибнула у річку, навіки залишившись цнотливою{{Джерело}}.
 
Назва «Молдова» походить від [[Молдова (річка)|однойменної річки]], чия долина була політичним центром раннього [[Молдовське князівство|Молдовського князівства]]. Назва річки «Молдова» походить з легенди про дівчину на ім'я Молдова, що чекала свого коханого з війни, проте він загинув і її хотіли видати заміж за заможного пана. Молдова, натомість, стрибнула у річку, навіки залишившись цнотливою{{Джерело}}.
 
За іншою версією, яку розповіли молдавські історики [[Димитрій Кантемір]] і [[Григорій Уреке]], князь [[Драгош I]] полював на тура, і під час полювання в річці, яка тепер відома як Молдова потонув гончак князя, якого звали Молдова. З тих пір, за легендою, річку так і назвали, а князю так сподобалися навколишні землі, що він там оселився.<ref>{{cite book|last= King |first= Charles |authorlink= Charles King (professor of international affairs) |title= The Moldovans: Romania, Russia, and the politics of culture |publisher= Hoover Press |location= |year= 2000 |chapter= From Principality to Province |url= https://books.google.com/books?id=ldBFWtuv8DQC&pg=PA13 |page= 13 |isbn= 0-8179-9792-X |accessdate= 31 October 2010
 
За іншою версією, яку розповіли молдавські історики [[Димитрій Кантемір]] і [[Григорій Уреке]], князь [[Драгош I]] полював на тура, і під час полювання в річці, яка тепер відома як Молдова потонув гончак князя, якого звали Молдова. З тих пір, за легендою, річку так і назвали, а князю так сподобалися навколишні землі, що він там оселився.<ref>{{cite book|last= King |first= Charles |authorlink= Charles King (professor of international affairs) |title= The Moldovans: Romania, Russia, and the politics of culture |publisher= Hoover Press |location= |year= 2000 |chapter= From Principality to Province |url= https://books.google.com/books?id=ldBFWtuv8DQC&pg=PA13 |page= 13 |isbn= 0-8179-9792-X |accessdate= 31 October 2010
}}</ref>
+
}}</ref>.
  +
На сьогодні ім'я Молдова&nbsp;— одне з популярних імен у Республіці Молдова.
 
  +
Румунський історик [[Гашдеу Богдан Петричейку|Богдан Петричейку-Гашдеу]], пов'язав назву річки Молдова з [[Мульде|Мулде]], річкою в [[Саксонія|Саксонії]], та Молдау, німецькою назвою чеської річки [[Вітава]]. Він доводив занесення назви річки [[ґоти|ґотами]], у ґотській мові яких слово «мулда» означає «прах», «[[пил]]». На додачу, в Румунії є інша річка, яка має назву від цього кореня, але вже зі слов'янських мов — [[Прахова]], що походить від слова «прах» і має тотожне значення з ґотським «мулда».
  +
  +
Румунський мовознавець [[Йоргу Йордан]] вважав, що слово походить від «молід» — [[смерека]], але втрату «і» важко пояснити на основі фонетики румунської мови.
   
 
== Географія ==
 
== Географія ==
[[Файл:MoldRelief.jpg|thumb|left|200px|Топографічна мапа країни.]]
+
[[Файл:MoldRelief.jpg|міні|ліворуч|200px|Топографічна мапа країни.]]
 
''Див. також: [[Географія Молдови]], [[Геологія Молдови]], [[Гідрогеологія Молдови]], [[Сейсмічність Молдови]], [[Список ссавців Молдови]].''
 
''Див. також: [[Географія Молдови]], [[Геологія Молдови]], [[Гідрогеологія Молдови]], [[Сейсмічність Молдови]], [[Список ссавців Молдови]].''
   
Рядок 84: Рядок 83:
 
Рельєф Молдови&nbsp;— [[рівнина]] з численними [[пагорб]]ами, розчленована [[Балка (яр)|балками]] та [[річка]]ми. Молдова займає південно-західну частину [[східноєвропейська рівнина|Східно-Європейської рівнини]], західну околицю [[Причорноморська низовина|Причорноморської низовини]], а на північному сході відроги Подільської височини. Середня висота 147&nbsp;м, максимальна&nbsp;— до 430 м (гори [[Баланешти]]). У межах Молдови виділяються [[Молдовське плато]], Північно-Молдовська, Південно-Молдовська та [[Нижньодністровська рівнина]], Придністровська й Тігецька височини. Плато й рівнини Молдови мають м'якохвилясту поверхню, густо розчленовану річковими долинами й балками. Височини видовжені в субмеридіональному напрямі, інтенсивно розчленовані.
 
Рельєф Молдови&nbsp;— [[рівнина]] з численними [[пагорб]]ами, розчленована [[Балка (яр)|балками]] та [[річка]]ми. Молдова займає південно-західну частину [[східноєвропейська рівнина|Східно-Європейської рівнини]], західну околицю [[Причорноморська низовина|Причорноморської низовини]], а на північному сході відроги Подільської височини. Середня висота 147&nbsp;м, максимальна&nbsp;— до 430 м (гори [[Баланешти]]). У межах Молдови виділяються [[Молдовське плато]], Північно-Молдовська, Південно-Молдовська та [[Нижньодністровська рівнина]], Придністровська й Тігецька височини. Плато й рівнини Молдови мають м'якохвилясту поверхню, густо розчленовану річковими долинами й балками. Височини видовжені в субмеридіональному напрямі, інтенсивно розчленовані.
   
Найбільш піднесена і розчленована частина [[Центральномолдавська височина|Центральномолдавської височини]]&nbsp;— [[Кодри]]&nbsp;— займає 14,5&nbsp;% площі Молдови. У межах Кодр вертикальне розчленування рельєфу становить 200—300&nbsp;м.
+
Найбільш піднесена і розчленована частина [[Центральномолдавська височина|Центральномолдавської височини]]&nbsp;— [[Кодри]]&nbsp;— займає 14,5 % площі Молдови. У межах Кодр вертикальне розчленування рельєфу становить 200—300&nbsp;м.
   
 
=== Гідрографія ===
 
=== Гідрографія ===
[[Файл:Dniester in Moldova, 2004.jpg|thumb|165px|Річка [[Дністер]]]]
+
[[Файл:Dniester in Moldova, 2004.jpg|міні|165px|Річка [[Дністер]]]]
Головні [[річка|річки]]&nbsp;— [[Дністер]] (з [[притока]]ми [[Старий Реут]], [[Бик (притока Дністра)|Бик]], [[Ботна]], [[Кам'янка (притока Дністра)|Кам'янка]] та інші) і [[Прут]] (з притоками [[Чугур]], [[Ларга (річка)|Ларга]], та інші). Багато [[Заплава|заплавних]] [[озеро|озер]]. [[Водосховище|Водосховища]].
+
Головні [[річка|річки]]&nbsp;— [[Дністер]] (з [[притока]]ми [[Старий Реут]], [[Бик (притока Дністра)|Бик]], [[Ботна]], [[Кам'янка (притока Дністра)|Кам'янка]] та інші) і [[Прут]] (з притоками [[Чугур]], [[Ларга (річка)|Ларга]], та інші). Багато [[Заплава|заплавних]] [[озеро|озер]]. [[Водосховище|Водосховища]].
   
 
=== Клімат ===
 
=== Клімат ===
Рядок 95: Рядок 94:
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
{{main|Історія Молдови}}
+
{{main|Історія Молдови|Молдавське князівство}}
   
[[Файл:Humorstefan.jpg|thumb|200px|[[Стефан III Великий]]&nbsp;— видатний [[Молдовське князівство|молдовський]] [[господар]]]]
+
[[Файл:Humorstefan.jpg|міні|200px|[[Стефан III Великий]]&nbsp;— видатний [[Молдовське князівство|молдовський]] [[господар]]]]
[[Файл:Tara Moldovei map.png|thumb|200px|Молдовське князівство в часи правління Штефана чел Маре (бл. 1500)]]
+
[[Файл:Tara Moldovei map.png|міні|200px|Молдовське князівство в часи правління Штефана чел Маре (бл. 1500)]]
[[Файл:Moldova herb.jpg|right|thumb|200px|Герб Молдови, висічений на стіні церкви у монастирі Четацуя (Mãnãstirea Cetatuia) в [[Ясси|Яссах]]]]
+
[[Файл:Moldova herb.jpg|праворуч|міні|200px|Герб Молдови, висічений на стіні церкви у монастирі Четацуя (Mãnãstirea Cetatuia) в [[Ясси|Яссах]]]]
   
У другій половині XIII&nbsp;— першій половині XIV століття південно-східна частина Дністровсько-[[Карпати|Карпатських]] земель належала до складу [[Золота Орда|Золотої Орди]]. Райони [[Карпати|карпатських]] передгір’їв безпосередньо не належали до володінь Орди, але перебували у васальній залежності від неї.
+
У другій половині XIII&nbsp;— першій половині XIV століття південно-східна частина Дністровсько-[[Карпати|Карпатських]] земель належала до складу [[Золота Орда|Золотої Орди]]. Райони [[Карпати|карпатських]] передгір'їв безпосередньо не належали до володінь Орди, але перебували у васальній залежності від неї.
У XIV столітті Золота Орда почала занепадати. У середині 1340-х [[угорці]] розгромили золотоординське війско. Землі в басейні [[Молдова (річка)|річки Молдова]] опинилися під владою [[Королі Угорщини|угорських королів]]. На цій території утворилося Молдовське князівство&nbsp;— спочатку як васальне князівство [[Королівство Угорське (1000 —1526)|Угорського королівства]].
+
У XIV столітті Золота Орда почала занепадати. У середині 1340-х [[угорці]] розгромили золотоординське військо. Землі в басейні [[Молдова (річка)|річки Молдова]] опинилися під владою [[Королі Угорщини|угорських королів]]. На цій території утворилося Молдовське князівство&nbsp;— спочатку як васальне князівство [[Королівство Угорське (1000 —1526)|Угорського королівства]].
   
Першим намісником Молдови (бл. [[1351]]–[[1353]]) був [[Драгош]], [[Волохи|волоський]] [[воєвода]] з [[Мармарощина|Мармарощини]], з ім’ям якого пов’язують виникнення Молдовського князівства. Після Драгоша Молдовою керували його сини&nbsp;— [[Сас з Молдови|Сас]] ([[1354]]–[[1358]]) і [[Балк (правитель Молдови)|Балк]] ([[1359]]).
+
Першим намісником Молдови (бл. [[1351]]–[[1353]]) був [[Драгош]], [[Волохи|волоський]] [[воєвода]] з [[Мармарощина|Мармарощини]], з ім'ям якого пов'язують виникнення Молдовського князівства. Після Драгоша Молдовою керували його сини&nbsp;— [[Сас з Молдови|Сас]] ([[1354]]–[[1358]]) і [[Балк (правитель Молдови)|Балк]] ([[1359]]).
   
 
У [[1359]], внаслідок повстання проти угорського панування, князівство стало незалежним. Першим правителем незалежного Молдовського князівства став [[Богдан I]] ([[1359]]–[[1365]]), який до того був воєводою в [[Марамуреш]]і та васалом угорського короля.
 
У [[1359]], внаслідок повстання проти угорського панування, князівство стало незалежним. Першим правителем незалежного Молдовського князівства став [[Богдан I]] ([[1359]]–[[1365]]), який до того був воєводою в [[Марамуреш]]і та васалом угорського короля.
   
Невдовзі після цього у татар було відвойовано міжріччя [[Прут]]а і [[Дністер|Дністра]].
+
Невдовзі після цього у татар було відвойовано межиріччя [[Прут]]а і [[Дністер|Дністра]].
   
Роман I Мушат (1392—1394) відсуває кордони на півдні до гирла Дунаю і Чорного моря; південна частина території між Лозиною і Дністром, названа [[Бессарабія|Бессарабією]] за ім’ям першого її власника&nbsp;— представника династії Басарабів з [[Волощина|Волощини]], разом з фортецями Килія і Четатя Албе потрапляє до природних кордонів історичної Молдови. Сам Роман I гордо називав себе великим господарем, єдиним владикою Землі Молдови від гір до моря.
+
Роман I Мушат (1392—1394) відсуває кордони на півдні до гирла Дунаю і Чорного моря; південна частина території між Лозиною і Дністром, названа [[Бессарабія|Бессарабією]] за ім'ям першого її власника&nbsp;— представника династії Басарабів з [[Волощина|Волощини]], разом з фортецями Килія і Четатя Албе потрапляє до природних кордонів історичної Молдови. Сам Роман I гордо називав себе великим господарем, єдиним владикою Землі Молдови від гір до моря.
   
 
У [[1400]] році до князівства була включені і фортеця Білгород (сучасний [[Білгород-Дністровський]]). Східним кордоном князівства була річка Дністер. Західний кордон проходив по вершинах Карпатських гір, південний&nbsp;— по [[Чорне море|Чорному морю]], річкам [[Дунай]], [[Серет (притока Дунаю)|Серет]] и [[Мілків (річка)|Мілків]]. На півночі природного кордону не було, [[Покуття]] довший час було спірною територією, через яку велись війни Молдовське князівство й [[Польща]].
 
У [[1400]] році до князівства була включені і фортеця Білгород (сучасний [[Білгород-Дністровський]]). Східним кордоном князівства була річка Дністер. Західний кордон проходив по вершинах Карпатських гір, південний&nbsp;— по [[Чорне море|Чорному морю]], річкам [[Дунай]], [[Серет (притока Дунаю)|Серет]] и [[Мілків (річка)|Мілків]]. На півночі природного кордону не було, [[Покуття]] довший час було спірною територією, через яку велись війни Молдовське князівство й [[Польща]].
Рядок 118: Рядок 117:
 
Попри перемоги, здобуті над турецькими і татарськими, угорськими і польськими полчищами, що нападали одне за одним на Молдову, [[Стефан III Великий]] (Штефан чел Маре), національний герой Молдови, змушений був зрештою поступитися султану Баязіду II влітку 1484&nbsp;р. південною частиною Молдови&nbsp;— Бессарабією&nbsp;— разом з Килією і Четатя Албе.
 
Попри перемоги, здобуті над турецькими і татарськими, угорськими і польськими полчищами, що нападали одне за одним на Молдову, [[Стефан III Великий]] (Штефан чел Маре), національний герой Молдови, змушений був зрештою поступитися султану Баязіду II влітку 1484&nbsp;р. південною частиною Молдови&nbsp;— Бессарабією&nbsp;— разом з Килією і Четатя Албе.
 
 
У 1513, через кілька років після смерті Стефана III, Молдова змушена прийняти режим отоманського сюзеренітету. Цей режим був закріплений серією двосторонніх договорів, що передбачали взаємні зобов’язання і якими Молдова визнавалася не завойованою силою зброї, а такою, яка «підкорилася» туркам. Так, замість того, щоб виплачувати султану данину, Молдова мала право жити за власними законами, проводити власну зовнішню політику, обирати власного господаря, використовувати молдовську мову в школі і церкві, а Отоманська імперія зобов’язувалася захищати цілісність Молдови.
+
У 1513, через кілька років після смерті Стефана III, Молдова змушена прийняти режим отоманського сюзеренітету. Цей режим був закріплений серією двосторонніх договорів, що передбачали взаємні зобов'язання і якими Молдова визнавалася не завойованою силою зброї, а такою, яка «підкорилася» туркам. Так, замість того, щоб виплачувати султану данину, Молдова мала право жити за власними законами, проводити власну зовнішню політику, обирати власного господаря, використовувати молдовську мову в школі і церкві, а Отоманська імперія зобов'язувалася захищати цілісність Молдови.
   
 
З цього моменту і до 1711&nbsp;р. (останнє антиосманське повстання Кантемира) господарі Молдови, проте, як і Волощини, намагаються звільнитися від сюзеренітету Порти і повернути незалежність як військовим, так і дипломатичним шляхом.
 
З цього моменту і до 1711&nbsp;р. (останнє антиосманське повстання Кантемира) господарі Молдови, проте, як і Волощини, намагаються звільнитися від сюзеренітету Порти і повернути незалежність як військовим, так і дипломатичним шляхом.
Рядок 126: Рядок 125:
 
У договорі, підписаному в Москві 7 травня 1654 р. господарем Молдови Георге Штефаном і великим князем московським Олексієм Михайловичем, Росія зобов’язувалася «шанувати честь і порядки Молдови… тобто жодним чином не втручатися у політику й управління», відвоювати фортеці Четатя Албе, Тігина і Килію разом з регіоном Буджака, які були захоплені і безпосередньо управлялися Високою Портою, і «повернути їх Молдовському князівству назавжди».
 
У договорі, підписаному в Москві 7 травня 1654 р. господарем Молдови Георге Штефаном і великим князем московським Олексієм Михайловичем, Росія зобов’язувалася «шанувати честь і порядки Молдови… тобто жодним чином не втручатися у політику й управління», відвоювати фортеці Четатя Албе, Тігина і Килію разом з регіоном Буджака, які були захоплені і безпосередньо управлялися Високою Портою, і «повернути їх Молдовському князівству назавжди».
   
===XVIII-ХІХ століття===
+
=== XVIII-ХІХ століття ===
[[Файл:Lev S. Berg - Ethnographic map of Bessarabia.jpg|200px|thumb|Етнічна мапа [[Бессарабська губернія|Бессарабської губернії]] 1907 року]]
+
[[Файл:Lev S. Berg - Ethnographic map of Bessarabia.jpg|200px|міні|Етнічна мапа [[Бессарабська губернія|Бессарабської губернії]] 1907 року]]
 
Наприкінці XVIII століття в результаті [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|російсько-турецької війни]] до [[Російська імперія|Російської імперії]] відійшло лівобережжя Дністра, в [[1812]] році&nbsp;— землі між Дністром і Прутом.
 
Наприкінці XVIII століття в результаті [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|російсько-турецької війни]] до [[Російська імперія|Російської імперії]] відійшло лівобережжя Дністра, в [[1812]] році&nbsp;— землі між Дністром і Прутом.
   
===ХХ-ХХІ століття===
+
=== ХХ-ХХІ століття ===
 
У 1918 Молдовська Демократична Республіка була включена до складу Королівства Румунія. З 1924 по 1940 існувала [[Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка]] (Молдавська АРСР) у складі Української СРР. У 1940 Королівство Румунія поступилося Бессарабією СРСР. [[Бессарабія]] після деяких змін кордонів була перетворена в Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку (МРСР).
 
У 1918 Молдовська Демократична Республіка була включена до складу Королівства Румунія. З 1924 по 1940 існувала [[Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка]] (Молдавська АРСР) у складі Української СРР. У 1940 Королівство Румунія поступилося Бессарабією СРСР. [[Бессарабія]] після деяких змін кордонів була перетворена в Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку (МРСР).
   
Рядок 137: Рядок 136:
 
== Політичний устрій ==
 
== Політичний устрій ==
 
{{main|Державний лад Молдови}}
 
{{main|Державний лад Молдови}}
Молдова є [[унітарна держава|унітарною]] [[парламентська республіка|парламентською республікою]]. Це записано в [[Конституція Молдови|конституції країни]], яку було прийнято [[29 липня]] [[1994]] з наступними змінами, внесеними [[19 липня]] [[1996]] і [[5 червня]] [[2000]]. Також згідно з нею Молдова є нейтральною державою. На чолі держави є президент, який обирається на засадах прямого рівного виборчого права шляхом таємного голосування на строк 4 роки. <ref>{{Cite web|url=http://www.presedinte.md/titlul3#5|title=Titlul III. Autoritățile publice|accessdate=2016-08-27}}</ref>
+
Молдова є [[унітарна держава|унітарною]] [[парламентська республіка|парламентською республікою]]. Це записано в [[Конституція Молдови|конституції країни]], яку було прийнято [[29 липня]] [[1994]] з наступними змінами, внесеними [[19 липня]] [[1996]] і [[5 червня]] [[2000]]. Також згідно з нею Молдова є нейтральною державою. На чолі держави є президент, який обирається на засадах прямого рівного виборчого права шляхом таємного голосування на строк 4 роки.<ref>{{Cite web|url=http://www.presedinte.md/titlul3#5|title=Titlul III. Autoritățile publice|accessdate=2016-08-27}}</ref>
[[Файл:MUS7520.jpg|міні|Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман з Прем’єр-міністром Молдови Павлом Філіпом]]
+
[[Файл:MUS7520.jpg|міні|Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман з Прем'єр-міністром Молдови Павлом Філіпом]]
 
=== Президент ===
 
=== Президент ===
 
{{main|Президент Молдови}}
 
{{main|Президент Молдови}}
 
До 2016 року президента обирали в парламенті. Після [[Парламентські вибори в Молдові 2009 (квітень)|парламентських виборів у квітні 2009]] депутати з двох спроб не змогли обрати президента&nbsp;— комуністичній коаліції забракло 1 голосу, а після [[Парламентські вибори в Молдові 2009 (липень)|дострокових виборів]] у липні вже ліберально-демократичній коаліції не вистачило голосів.<ref name="третій провал">[http://www.gart.org.ua/?page=news&element_id=22752 У Молдові втретє не змогли обрати президента] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110917045421/http://www.gart.org.ua/?page=news&element_id=22752 |date=17 вересень 2011 }}&nbsp;— ''[[Гарт (інтернет-видання)|Гарт]]''</ref> Таким чином, восени 2010 в країні відбулися ще одні дострокові парламентські вибори.<ref name="дострокові2010">[http://ukranews.com/uk/news/world/2010/05/24/19279 У Молдові восени знову пройдуть дострокові вибори в парламент]&nbsp;— ''[[UkraNews]]''</ref>
До 2016 року президента обирали в парламенті. 4 березня 2016 Конституційний суд республіки Молдова прийняв рішення, згідно до якого такий порядок визнали неконституційним. Наступні вибори президента призначили на жовтень 2016 шляхом загальнонародного голосування. <ref>{{Cite web|url=http://lex.justice.md/ru/363742/|title=Конституційний суд республіки Молдова|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref> Лідерами президентських змагань стали Ігор Додон та Майя Санду. Перший займає проросійську позицію, друга — проєвропейську<ref>{{Cite news|url=http://drgbl.net/vibori-v-moldovi/|title=Молдова вибирає між Росією і Європою|last=|first=|date=2.11.2016|language=|work=Дирижабль|accessdate=3.11.2016}}</ref>.
 
   
 
З [[11 вересня]] [[2009]] до обрання президента виконувачем його обов'язків є спікер парламенту [[Міхай Гімпу]]. Після позачергових виборів [[2010]] до березня [[2012]] виконувачем обов'язків президента був лідер Демократичної партії [[Маріан Лупу]]. [[16 березня]] [[2012]] [[Президент Молдови|президентом Молдови]] обраний [[Ніколае Тімофті]].
Після [[парламентські вибори в Молдові (квітень 2009)|парламентських виборів у квітні 2009]] депутати з двох спроб не змогли обрати президента&nbsp;— комуністичній коаліції забракло 1 голосу, а після [[парламентські вибори в Молдові (липень 2009)|дострокових виборів]] уже ліберально-демократичній коаліції не вистачило голосів<ref name="третій провал">[http://www.gart.org.ua/?page=news&element_id=22752 У Молдові втретє не змогли обрати президента]&nbsp;— ''[[Гарт (інтернет-видання)|Гарт]]''</ref>. Таким чином восени 2010 в країні відбулися ще одні дострокові парламентські вибори<ref name="дострокові2010">[http://ukranews.com/uk/news/world/2010/05/24/19279 У Молдові восени знову пройдуть дострокові вибори в парламент]&nbsp;— ''[[UkraNews]]''</ref>.
 
   
 
4 березня 2016 Конституційний суд республіки Молдова прийняв рішення, згідно з яким порядок виборів президента парламентом&nbsp;— неконституційний. Наступні вибори президента призначили на жовтень 2016 шляхом загальнонародного голосування.<ref>{{Cite web|url=http://lex.justice.md/ru/363742/|title=Конституційний суд республіки Молдова|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref> Лідерами президентських змагань стали [[Ігор Додон]] та [[Майя Санду]]. Перший займає проросійську позицію, друга — проєвропейську<ref>{{Cite news|url=http://drgbl.net/vibori-v-moldovi/|title=Молдова вибирає між Росією і Європою|last=|first=|date=2.11.2016|language=|work=Дирижабль|accessdate=3.11.2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161105012001/http://drgbl.net/vibori-v-moldovi/|archivedate=05.11.2016|deadurl=yes}}</ref>. [[Президентські вибори у Молдові 2016]] завершилися перемогою Ігоря Додона (52,11%).
З [[11 вересня]] [[2009]] до обрання президента виконувачем його обов’язків є спікер парламенту [[Міхай Гімпу]]. Після нечергових виборів [[2010]] до березня [[2012]] виконувачем обов’язків президента був лідер Демократичної партії [[Маріан Лупу]].
 
 
[[16 березня]] [[2012]] [[Президент Молдови|президентом Молдови]] обраний [[Ніколае Тімофті]].
 
   
 
=== Міжнародні організації ===
 
=== Міжнародні організації ===
 
Молдова входить до таких міжнародних організацій [[ОБСЄ]] (з 30 січня 1992), [[ООН]] (з 2 березня 1992), [[МБРР]], [[МВФ]], [[СОТ]], [[ЦЄІ]], [[СНД]].
 
Молдова входить до таких міжнародних організацій [[ОБСЄ]] (з 30 січня 1992), [[ООН]] (з 2 березня 1992), [[МБРР]], [[МВФ]], [[СОТ]], [[ЦЄІ]], [[СНД]].
  +
  +
== Нейтралітет ==
  +
Стаття 11 Конституції Молдови говорить:
  +
'' Республіка Молдова проголошує свій постійний нейтралітет. Республіка Молдова не допускає розміщення на своїй території збройних сил інших держав. ''
  +
  +
Таким чином оскільки нейтралітет Молдови закріплений в її конституції, у країни немає планів щодо вступу ні в [[НАТО]], ні в [[ОДКБ]].
   
 
== Адміністративний поділ ==
 
== Адміністративний поділ ==
 
{{main|Адміністративний поділ Молдови}}
 
{{main|Адміністративний поділ Молдови}}
{{Мапа адміністративного поділу Молдови|left}}
+
{{Мапа адміністративного поділу Молдови}}
   
 
'''Молдова''' поділяється на 39 адміністративних одиниць першого рівня: 32 райони, 5 [[Муніципій|муніципіїв]] та 2 автономні утворення&nbsp;— [[Гагаузія]] (Găgăuzia) та [[Автономне територіальне утворення з особливим правовим статусом Придністров'я|Придністров’я]] (Stînga Nistrului)<ref name="justice.md">{{cite web|url=http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=312874&lang=1|title=ЗАКОН Nr. 764 від 27.12.2001 про адміністративно-територіальний устрій Республіки Молдова|lang=ro|accessdate=2015-10-20|archiveurl=http://www.webcitation.org/6BTGTV6jX|archivedate=2012-10-17}}</ref>.
 
'''Молдова''' поділяється на 39 адміністративних одиниць першого рівня: 32 райони, 5 [[Муніципій|муніципіїв]] та 2 автономні утворення&nbsp;— [[Гагаузія]] (Găgăuzia) та [[Автономне територіальне утворення з особливим правовим статусом Придністров'я|Придністров’я]] (Stînga Nistrului)<ref name="justice.md">{{cite web|url=http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=312874&lang=1|title=ЗАКОН Nr. 764 від 27.12.2001 про адміністративно-територіальний устрій Республіки Молдова|lang=ro|accessdate=2015-10-20|archiveurl=http://www.webcitation.org/6BTGTV6jX|archivedate=2012-10-17}}</ref>.
Рядок 172: Рядок 175:
 
{{main|Економіка Молдови}}
 
{{main|Економіка Молдови}}
   
Після розпаду [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] дефіцит енергії, політична невизначеність, торговельні перешкоди і слабкий адміністративний потенціал спричинили зниження темпів розвитку економіки. В рамках амбітної економічної лібералізації Молдова ввела конвертовану валюту, лібералізувала ціни на все, припинила видавати пільгові кредити державним підприємствам, спираючись на стійку приватизацію землі, ліквідувала систему експортного контролю та лібералізувала процентні ставки. Уряд уклав угоди зі Світовим банком і Міжнародним валютним фондом для сприяння зростанню. Економіка відновлюється від занепаду в кінці 90-х років. З 1999&nbsp;р. ВВП (ПКС) мав стійке зростання наступним чином:<ref>[http://www.indexmundi.com/g/g.aspx?c=md&v=65 Moldova&nbsp;— GDP (purchasing power parity)&nbsp;— Historical Data Graphs per Year]</ref><ref>[https://www.cia.gov/Library/publications/the-world-factbook/geos/md.html Moldova]</ref>
+
Після розпаду [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] дефіцит енергії, політична невизначеність, торговельні перешкоди і слабкий адміністративний потенціал спричинили зниження темпів розвитку економіки. В рамках амбітної економічної лібералізації Молдова ввела конвертовану валюту, лібералізувала ціни на все, припинила видавати пільгові кредити державним підприємствам, спираючись на стійку приватизацію землі, ліквідувала систему експортного контролю та лібералізувала процентні ставки. Уряд уклав угоди зі Світовим банком і Міжнародним валютним фондом для сприяння зростанню. Економіка відновлюється від занепаду наприкінці 90-х років. З 1999&nbsp;р. ВВП (ПКС) мав стійке зростання наступним чином:<ref>[http://www.indexmundi.com/g/g.aspx?c=md&v=65 Moldova&nbsp;— GDP (purchasing power parity)&nbsp;— Historical Data Graphs per Year]</ref><ref>[https://www.cia.gov/Library/publications/the-world-factbook/geos/md.html Moldova]</ref>
 
{| class="wikitable"
 
{| class="wikitable"
 
|-
 
|-
 
! 1999 !! 2000 !! 2001 !! 2002 !! 2003 !! 2004 !! 2005 !! 2006 !! 2007 !! 2008 !! 2009 !! 2010 !! 2011 !! 2012 !! 2013 !! 2014
 
! 1999 !! 2000 !! 2001 !! 2002 !! 2003 !! 2004 !! 2005 !! 2006 !! 2007 !! 2008 !! 2009 !! 2010 !! 2011 !! 2012 !! 2013 !! 2014
 
|-
 
|-
| 9.70&nbsp;% || 11.30&nbsp;% || 10.30&nbsp;% || 11.00&nbsp;% || 7.79&nbsp;% || 8.58&nbsp;% ||8.41&nbsp;% || 9.07&nbsp;% || 9.76&nbsp;% || 10.67&nbsp;% || 10.13&nbsp;% || 10.99&nbsp;% || 6.80&nbsp;% || -0.70&nbsp;% || 8.90&nbsp;% || 1.80&nbsp;%
+
| 9.70 % || 11.30 % || 10.30 % || 11.00 % || 7.79 % || 8.58 % ||8.41 % || 9.07 % || 9.76 % || 10.67 % || 10.13 % || 10.99 % || 6.80 % || -0.70 % || 8.90 % || 1.80 %
 
|}
 
|}
   
Молдова&nbsp;— аграрно-індустріальна країна. На частку промисловості припадає близько 60,0&nbsp;%. У структурі споживання паливно-енергетичних ресурсів нафта, вугілля, природний газ і продукти їх переробки становлять близько 80&nbsp;%. Основні галузі промисловості: харчова, сільськогосподарське машинобудування, хімічна, текстильна, деревообробна, металургійна. Транспорт: автомобільний, залізничний, річковий. [[Міжнародний аеропорт Кишинів|Міжнародне летовище в Кишиневі]].
+
Молдова&nbsp;— аграрно-індустріальна країна. На частку промисловості припадає близько 60,0 %. У структурі споживання паливно-енергетичних ресурсів нафта, вугілля, природний газ і продукти їх переробки становлять близько 80 %. Основні галузі промисловості: харчова, сільськогосподарське машинобудування, хімічна, текстильна, деревообробна, металургійна. Транспорт: автомобільний, залізничний, річковий. [[Міжнародний аеропорт Кишинів|Міжнародне летовище в Кишиневі]].
   
 
'''Виробляється''': вино, тютюн, консервовані продукти.
 
'''Виробляється''': вино, тютюн, консервовані продукти.
   
За даними [Index of Economic Freedom, [[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2001]: ВВП&nbsp;— $ 3,7&nbsp;млрд. Темп зростання ВВП&nbsp;— (+7,3)%. ВВП на душу населення&nbsp;— $1500. Прямі закордонні інвестиції&nbsp;— $1,7&nbsp;млрд. (країна сподівається на їх збільшення до 2-2,5&nbsp;млрд.). Імпорт (нафта, природний газ, вугілля, машини, продовольство)&nbsp;— $ 2,9&nbsp;млрд (г.ч. Росія&nbsp;— 20&nbsp;%; Румунія&nbsp;— 15&nbsp;%; Україна&nbsp;— 14&nbsp;%; Німеччина&nbsp;— 11&nbsp;%; Італія&nbsp;— 6&nbsp;%). Експорт (сільськогосподарські продукти, насамперед вина і тютюн, тканини, машини і хімічна продукція)&nbsp;— $ 2,3&nbsp;млрд (г.ч. Росія&nbsp;— 40&nbsp;%; Румунія&nbsp;— 8&nbsp;%; Німеччина&nbsp;— 7,8&nbsp;%; Україна&nbsp;— 7,3&nbsp;%; Італія&nbsp;— 5,5&nbsp;%).
+
За даними [Index of Economic Freedom, [[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2001]: ВВП&nbsp;— $ 3,7&nbsp;млрд. Темп зростання ВВП&nbsp;— (+7,3)%. ВВП на душу населення&nbsp;— $1500. Прямі закордонні інвестиції&nbsp;— $1,7&nbsp;млрд. (країна сподівається на їх збільшення до 2-2,5&nbsp;млрд.). Імпорт (нафта, природний газ, вугілля, машини, продовольство)&nbsp;— $ 2,9&nbsp;млрд (г.ч. Росія&nbsp;— 20 %; Румунія&nbsp;— 15 %; Україна&nbsp;— 14 %; Німеччина&nbsp;— 11 %; Італія&nbsp;— 6 %). Експорт (сільськогосподарські продукти, насамперед вина і тютюн, тканини, машини і хімічна продукція)&nbsp;— $ 2,3&nbsp;млрд (г.ч. Росія&nbsp;— 40 %; Румунія&nbsp;— 8 %; Німеччина&nbsp;— 7,8 %; Україна&nbsp;— 7,3 %; Італія&nbsp;— 5,5 %).
   
 
== Демографія ==
 
== Демографія ==
[[Файл:Мови в Молдові 2006 ukr.jpg|thumb|right|200px|Етнічна картина у 2004 році]]
+
[[Файл:Мови в Молдові 2006 ukr.jpg|міні|праворуч|200px|Етнічна картина у 2004 році]]
 
{{Main|Населення Молдови}}
 
{{Main|Населення Молдови}}
У 2004 році в Молдові був проведений [[Перепис населення Молдови 2004|Перепис населення]]. За результатами Перепису сукупна чисельність постійного [[населення]] Молдови (без підконтрольних [[Придністровська Молдавська Республіка|ПМР]] територій) склала 3&nbsp;383&nbsp;332 осіб, у тому числі 1&nbsp;305&nbsp;655 осіб (або 38,6&nbsp;%) міського та 2&nbsp;077&nbsp;677 осіб (або 61,4&nbsp;%) сільського населення. До сукупної чисельності населення було включено й тимчасове відсутнє на території Молдови населення, чисельність якого склала 273 тисячі осіб.
+
У 2004 році в Молдові був проведений [[Перепис населення Молдови 2004|Перепис населення]]. За результатами Перепису сукупна чисельність постійного [[населення]] Молдови (без підконтрольних [[Придністровська Молдавська Республіка|ПМР]] територій) склала 3&nbsp;383&nbsp;332 осіб, у тому числі 1&nbsp;305&nbsp;655 осіб (або 38,6 %) міського та 2&nbsp;077&nbsp;677 осіб (або 61,4 %) сільського населення. До сукупної чисельності населення було включено й тимчасове відсутнє на території Молдови населення, чисельність якого склала 273 тисячі осіб.
   
Динаміка у порівнянні з переписом населення 1989 була негативною&nbsp;— чисельність населення за цей період зменшилася на 274 тисячі осіб. Скорочення населення було викликане зменшенням [[Народжуваність|народжуваності]] та від’ємним сальдо міжнародної [[Міграція населення|міграції населення]]. Характерною особливістю скорочення населення Молдови за цей період стало суттєве перевищення темпів зменшення населення міст над темпами зменшення сільського населення&nbsp;— ці показники склали відповідно 15,2&nbsp;% та 1,9&nbsp;%.
+
Динаміка у порівнянні з переписом населення 1989 була негативною&nbsp;— чисельність населення за цей період зменшилася на 274 тисячі осіб. Скорочення населення було викликане зменшенням [[Народжуваність|народжуваності]] та від’ємним сальдо міжнародної [[Міграція населення|міграції населення]]. Характерною особливістю скорочення населення Молдови за цей період стало суттєве перевищення темпів зменшення населення міст над темпами зменшення сільського населення&nbsp;— ці показники склали відповідно 15,2 % та 1,9 %.
   
Серед [[Адміністративний поділ Молдови|адміністративних одиниць Молдови]] найбільш населеними виявилися [[муніципій]] [[Кишинів]], в якому мешкали 712 тисяч осіб (21&nbsp;% усього населення країни), [[Гагаузія|автономне територіальне утворення Гагаузія]] (156 тисяч осіб) та муніципій [[Бєльці]] (128 тисяч). Населення понад 100 тисяч осіб також мали [[Кагульський район|Кагульський]], [[Гинчештський район|Гинчештський]], [[Оргейський район|Оргейський]] та [[Унґенський район]]и країни.
+
Серед [[Адміністративний поділ Молдови|адміністративних одиниць Молдови]] найбільш населеними виявилися [[муніципій]] [[Кишинів]], в якому мешкали 712 тисяч осіб (21 % усього населення країни), [[Гагаузія|автономне територіальне утворення Гагаузія]] (156 тисяч осіб) та муніципій [[Бєльці]] (128 тисяч). Населення понад 100 тисяч осіб також мали [[Кагульський район|Кагульський]], [[Гинчештський район|Гинчештський]], [[Оргейський район|Оргейський]] та [[Унґенський район]]и країни.
   
 
=== Національний склад ===
 
=== Національний склад ===
 
[[Файл:Moldova Census 2004 Population Ethnic.png|міні|350пкс|Національна структура населення Молдови у 2004 та 1989]]
 
[[Файл:Moldova Census 2004 Population Ethnic.png|міні|350пкс|Національна структура населення Молдови у 2004 та 1989]]
   
Результати Перепису визначили, що основною етнічною групою країни у 2004 році були [[молдовани]], частка яких у сукупній чисельності населення Молдови сягнула 75,8&nbsp;%, збільшившись у порівнянні з 1989 на 5,9 відсоткових пунктів. Частка найбільшої етнічної меншини країни&nbsp;— [[Українці в Молдові|українців]] у сукупному населенні Молдови протягом 1989—2004 скоротилася з 11,3&nbsp;% до 8,4&nbsp;%, а [[росіяни у Молдові|росіян]]&nbsp;— з 9,8&nbsp;% до 5,9&nbsp;%. Натомість зростання відносної чисельності продемонстрували деякі інші етнічні меншини країни&nbsp;— насамперед [[гагаузи]] та [[румуни]]. Причому частка осіб, що ідентифікують себе румунами, зросла протягом 15 років між Переписами з 0,1&nbsp;% до 2,2&nbsp;%, що пояснюється насамперед політичними причинами та популяризацією ідеї належності молдовського народу до спільної румунської нації.
+
Результати Перепису визначили, що основною етнічною групою країни у 2004 році були [[молдовани]], частка яких у сукупній чисельності населення Молдови сягнула 75,8 %, збільшившись у порівнянні з 1989 на 5,9 відсоткових пунктів. Частка найбільшої етнічної меншини країни&nbsp;— [[Українці в Молдові|українців]] у сукупному населенні Молдови протягом 1989—2004 скоротилася з 11,3 % до 8,4 %, а [[росіяни у Молдові|росіян]]&nbsp;— з 9,8 % до 5,9 %. Натомість зростання відносної чисельності продемонстрували деякі інші етнічні меншини країни&nbsp;— насамперед [[гагаузи]] та [[румуни]]. Причому частка осіб, що ідентифікують себе румунами, зросла протягом 15 років між Переписами з 0,1 % до 2,2 %, що пояснюється насамперед політичними причинами та популяризацією ідеї належності молдовського народу до спільної румунської нації.
   
78,8&nbsp;% населення Молдови зазначили [[Рідна мова|рідною мовою]] мову своєї національності. Водночас цей показник є певною мірою заниженим оскільки 18,8&nbsp;% молдован визначили своєю рідною мовою [[Румунська мова|румунську]].
+
78,8 % населення Молдови зазначили [[Рідна мова|рідною мовою]] мову своєї національності. Водночас цей показник є певною мірою заниженим оскільки 18,8 % молдован визначили своєю рідною мовою [[Румунська мова|румунську]].
   
 
==== Українці в Республіці Молдова ====
 
==== Українці в Республіці Молдова ====
 
{{main|Українці в Молдові}}
 
{{main|Українці в Молдові}}
   
Українська меншина Молдови є другою за чисельністю національною групою країни після [[Молдовани|молдован]], під час [[Перепис населення Молдови 2004|Перепису населення 2004]] 282,4 тисячі мешканців країни, тобто 8,4&nbsp;% її населення вказали себе [[Українці|українцями]]. Найчисельніша в абсолютному відношенні українська громада (58,9 тисяч осіб) мешкала у [[муніципій|муніципії]] [[Кишинів]], українці становили 8,3&nbsp;% населення столичного муніципію. У відносному вимірі найзначнішими були українські осередки в [[Окницький район|Окницькому районі]] (30,7&nbsp;% населення), а також [[Бричанський район|Бричанському районі]] (25,6&nbsp;%), [[Бєльці|муніципії Бєльці]] (23,7&nbsp;%) та [[Ришканський район|Ришканському районі]] (22,5&nbsp;%).
+
Українська меншина Молдови є другою за чисельністю національною групою країни після [[Молдовани|молдован]], під час [[Перепис населення Молдови 2004|Перепису населення 2004]] 282,4 тисячі мешканців країни, тобто 8,4 % її населення вказали себе [[Українці|українцями]]. Найчисельніша в абсолютному відношенні українська громада (58,9 тисяч осіб) мешкала у [[муніципій|муніципії]] [[Кишинів]], українці становили 8,3 % населення столичного муніципію. У відносному вимірі найзначнішими були українські осередки в [[Окницький район|Окницькому районі]] (30,7 % населення), а також [[Бричанський район|Бричанському районі]] (25,6 %), [[Бєльці|муніципії Бєльці]] (23,7 %) та [[Ришканський район|Ришканському районі]] (22,5 %).
   
 
У Придністров’ї проживає 160 тис. українців за даними придністровського перепису населення-2004.
 
У Придністров’ї проживає 160 тис. українців за даними придністровського перепису населення-2004.
   
64,1&nbsp;% українців Молдови вважали рідною мовою [[Українська мова|українську]], частка населення Молдови, що вказала українську мову основною мовою щоденного спілкування, становила 3,8&nbsp;% сукупного населення.
+
64,1 % українців Молдови вважали рідною мовою [[Українська мова|українську]], частка населення Молдови, що вказала українську мову основною мовою щоденного спілкування, становила 3,8 % сукупного населення.
   
 
У Молдові є більш ніж 300 населених пунктів, у яких українське населення становить більшість, основна маса українського населення зосереджена в північних та східних регіонах Республіки.
 
У Молдові є більш ніж 300 населених пунктів, у яких українське населення становить більшість, основна маса українського населення зосереджена в північних та східних регіонах Республіки.
Рядок 255: Рядок 258:
   
 
=== Музика ===
 
=== Музика ===
Молдовська музика має глибокі національні традиції. Для неї характерне використання таких народних музичних інструментів як най, флуер і ін. В останні десятиліття одержують розвиток сучасні музичні напрямки. У країні і за її межами стають відомими музичні рок-колективи «Zdob si Zdub» і «Гиндул Мицей», а також поп-співаки Аура, Ріки Артезіану та ін. [[Клеопатра Стратан]]&nbsp;— дочка молдовського співака Павла Стратан, занесена в книгу рекордів Гіннеса як наймолодша естрадна співачка. Почала виступати на сцені в [[2006]] році у віці трьох років. Останніми роками Молдова активно бере участь в конкурсі європейської пісні&nbsp;— «[[Євробачення|Євробаченні]]». У [[2005]] році за Молдову виступала група «Zdob si Zdub», в 2006&nbsp;— Наталія Гордієнко і Арсеніум.<ref>[http://uniport.com.ua/2006/06/10/print:page,1,uchastnica_evrovideniya_2006_natalya_gordienko__moldaviya_.html Фотосесія учасниці Євробачення 2006 від Молдови, Наталії Гордієнко]</ref>
+
Молдовська музика має глибокі національні традиції. Для неї характерне використання таких народних музичних інструментів як най, флуер і ін. В останні десятиліття одержують розвиток сучасні музичні напрямки. У країні і за її межами стають відомими музичні рок-колективи «Zdob si Zdub» і «Гиндул Мицей», а також поп-співаки Аура, Ріки Артезіану та ін. [[Клеопатра Стратан]]&nbsp;— дочка молдовського співака Павла Стратан, занесена в книгу рекордів Гіннеса як наймолодша естрадна співачка. Почала виступати на сцені в [[2006]] році у віці трьох років. Останніми роками Молдова активно бере участь в конкурсі європейської пісні&nbsp;— «[[Євробачення|Євробаченні»]]. У [[2005]] році за Молдову виступала група «Zdob si Zdub», в 2006&nbsp;— Наталія Гордієнко і Арсеніум.<ref>{{Cite web |url=http://uniport.com.ua/2006/06/10/print:page,1,uchastnica_evrovideniya_2006_natalya_gordienko__moldaviya_.html |title=Фотосесія учасниці Євробачення 2006 від Молдови, Наталії Гордієнко |accessdate=2 листопад 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071116221223/http://uniport.com.ua/2006/06/10/print:page,1,uchastnica_evrovideniya_2006_natalya_gordienko__moldaviya_.html |archivedate=16 листопад 2007 |deadurl=yes }}</ref>
   
 
=== Свята ===
 
=== Свята ===
Рядок 267: Рядок 270:
   
 
== Релігія ==
 
== Релігія ==
{{Докладніше|Православ'я в Молдавії‎}}
+
{{Докладніше|Релігія в Молдові}}
  +
{{bar box |float=right |title=Релігія в Молдові |titlebar=#ddd
  +
|left1 = Релігія
  +
|right1 = %
  +
|bars =
  +
{{bar percent|Православні|red|93.34}}
  +
{{bar percent|Протестанти|pink|1.89}}
  +
{{bar percent|Старовіри|orange|0.15}}
  +
{{bar percent|Католики|yellow|0.14}}
  +
{{bar percent|Юдеї|blue|0.11}}
  +
{{bar percent|Атеїсти|green|0.38}}
  +
{{bar percent|Нерелігійні|silver|0.98}}
  +
{{bar percent|Без відповіді|black|2.24}}
  +
{{bar percent|Інші|black|0.88}}
  +
}}
  +
  +
=== Католицтво ===
  +
{{main|Католицька церква в Молдові}}
  +
* [[Кишинівська діоцезія]]
  +
  +
=== Православ'я ===
  +
{{main|Православ'я в Молдові}}
  +
* [[Митрополія Кишиньова і східної Молдови]]
  +
* [[Молдавська православна автокефальна церква]]
  +
* [[Російська православна церква]] > [[Молдовська православна церква]]
  +
* [[Російська Православна Автономна Церква (Варсофонія)]]
  +
* [[Руська православна старообрядська церква]]
   
 
== Освіта ==
 
== Освіта ==
Рядок 283: Рядок 312:
 
* 104,4 тисячі осіб у 1998—2005.
 
* 104,4 тисячі осіб у 1998—2005.
   
З [[1996]] Республіка є повноцінним членом [[Франкофонія|Франкофонії]]. Тож чільне місце серед іноземних мов посідає [[Французька мова|французька]]. У 2009/10 навчальному році серед школярів її вивчали 52&nbsp;% як першу та 7&nbsp;% як другу. Поступалася їй [[Англійська мова|англійська]] з 48&nbsp;% та 6&nbsp;% відповідно, і [[Німецька мова|німецька]], якої загалом навчалися трохи більше за 3&nbsp;%.<ref>http://www.moldavie.fr/spip.php?article1502</ref>
+
З [[1996]] Республіка є повноцінним членом [[Франкофонія|Франкофонії]]. Тож чільне місце серед іноземних мов посідає [[Французька мова|французька]]. У 2009/10 навчальному році серед школярів її вивчали 52 % як першу та 7 % як другу. Поступалася їй [[Англійська мова|англійська]] з 48 % та 6 % відповідно, і [[Німецька мова|німецька]], якої загалом навчалися трохи більше за 3 %.<ref>http://www.moldavie.fr/spip.php?article1502</ref>
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
 
* [[Міста Молдови|Список міст Молдови]]
 
* [[Міста Молдови|Список міст Молдови]]
 
* [[Рух за об'єднання Румунії та Молдови|Рух за об’єднання Румунії та Молдови]]
 
* [[Рух за об'єднання Румунії та Молдови|Рух за об’єднання Румунії та Молдови]]
{{вікісховище|Category:Moldova|Молдова}}
 
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
{{reflist|2}}
+
{{reflist}}
   
== Джерела та література ==
+
== Джерела ==
* ''О.&nbsp;В.&nbsp;Ясь''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Moldova Молдова] // {{ЕІУ|7|30}}
+
* Ясь В.О. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Moldova Молдова] // {{ЕІУ|7|30}}
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
  +
{{ci}}
 
* [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nzvdpu/istoriya/2007_12/sekcii/sekciya%20I/chuselnist.pdf Чисельність та національний склад населення Молдовської Автономної Соціалістичної Республіки 1924—1940 рр.] {{ref-uk}}
 
* [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nzvdpu/istoriya/2007_12/sekcii/sekciya%20I/chuselnist.pdf Чисельність та національний склад населення Молдовської Автономної Соціалістичної Республіки 1924—1940 рр.] {{ref-uk}}
 
* [http://subject.com.ua/geographic/maslyak/309.html Географія. Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів]
 
* [http://subject.com.ua/geographic/maslyak/309.html Географія. Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів]
 
* [http://pidruchniki.ws/19570411/politologiya/geopolitichne_seredovische_zovnishnya_politika_respubliki_moldova Геополітичне середовище і зовнішня політика Республіки Молдова]
 
* [http://pidruchniki.ws/19570411/politologiya/geopolitichne_seredovische_zovnishnya_politika_respubliki_moldova Геополітичне середовище і зовнішня політика Республіки Молдова]
 
* [http://politics.ellib.org.ua/pages-4733.html Республіка Молдова: шлях до міжнародного визнання (1991—1995 pp.)]
 
* [http://politics.ellib.org.ua/pages-4733.html Республіка Молдова: шлях до міжнародного визнання (1991—1995 pp.)]
  +
 
{{Розташування2|nw={{UKR}}|n={{UKR}}|ne={{UKR}}|w={{ROM}}|e={{UKR}}|sw={{ROM}}|s={{ROM}}|se={{UKR}}}}
 
 
{{Молдова в темах}}
 
{{Молдова в темах}}
{{Прем'єр-міністри Молдови}}
 
{{Президенти Молдови}}
 
 
{{Європа}}
 
{{Європа}}
  +
{{ac}}
{{Рада Європи}}
 
{{ГУАМ}}
 
{{Центрально-європейська асоціація вільної торгівлі}}
 
{{ОЧЕС}}
 
{{Східне партнерство}}
 
{{СНД}}
 
{{ЄврАзЕС}}
 
 
{{ВП-портали|Молдова|Географія}}
 
 
{{DEFAULTSORT:Молдова}}
 
{{DEFAULTSORT:Молдова}}
 
 
[[Категорія:Молдова| ]]
 
[[Категорія:Молдова| ]]
 
[[Категорія:Республіки]]
 
[[Категорія:Республіки]]
Рядок 327: Рядок 344:
 
[[Категорія:Країни, що не мають виходу до моря]]
 
[[Категорія:Країни, що не мають виходу до моря]]
 
[[Категорія:Пострадянський простір]]
 
[[Категорія:Пострадянський простір]]
  +
[[Категорія:СНД]]

Поточна версія на 04:36, 10 серпня 2019

Республіка Молдова
молд./рум. Republica Moldova

Прапор Герб
Девіз: Limba noastra-i o comoara
Гімн: Limba noastră  (Румунська)
Наша мова
Розташування Молдови
Столиця
(та найбільше місто)
Кишинів
47°00′ пн. ш. 28°55′ сх. д.country H G O
Офіційні мови румунська, молдовська[1][2][3]
Форма правління Парламентська республіка
 - Президент Ігор Додон
 - Прем'єр-міністр Мая Санду
Незалежність від СРСР  
 - Проголошена 27 серпня 1991 
 - Затверджена 25 грудня 1991 
Площа
 - Загалом 33 843 км² (135-а)
 - Внутр. води 1,4 %
Населення
 - оцінка 1 січня 2016  4 064 866 (з Придністров'ям) (129-а)
 - Густота 129/км² (81-а)
ВВП (ПКС) 2018 р., оцінка
 - Повний $25 890 млрд.[4] 
 - На душу населення $7 300 [4] 
ВВП (ном.) 2018 рік, оцінка
 - Повний $11 400 млрд.[4] 
 - На душу населення $3 220[4] 
ІЛР (2018) 0,700 (середній) (112-а)
Валюта Лей (MDL)
Часовий пояс EET (UTC+2)
 - Літній час EEST (UTC+3)
Коди ISO 3166 MD / MDA
Домен .md
Телефонний код +373
1 (гагаузька та російська є офіційними в Гагаузії)
2 Перепис 2004 (National Bureau of Statistics; без Придністров'я і міста Тігіна)
3 Включаючи Придністров'я (дані ООН)
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Молдова

Молдо́ва (молд./рум. Moldova) — держава в Східній Європі. Офіційна назва — Респу́бліка Молдо́ва (молд./рум. Republica Moldova). Столиця — місто Кишинів. На півночі, сході й півдні межує з Україною, на заході — з Румунією. Площа країни — 33 843 км² (135 місце у світі). Історична спадкоємниця Молдавського князівства. Унітарна парламентська республіка. Очолюється президентом. Член ООН, СОТ, СНД. Дотримується нейтралітету. Адміністративно поділяється на 39 одиниць першого рівня: 32 райони, 5 муніципіїв та 2 автономні утворення — Гагаузію та Придністров’я. Частину Придністров’я а також муніципію Бендери контролює так звана «Придністровська Молдавська Республіка».

Назва[ред. | ред. код]

Назва «Молдова» походить від однойменної річки, чия долина була політичним центром раннього Молдовського князівства. Назва річки «Молдова» походить з легенди про дівчину на ім'я Молдова, що чекала свого коханого з війни, проте він загинув і її хотіли видати заміж за заможного пана. Молдова, натомість, стрибнула у річку, навіки залишившись цнотливою[джерело?]. За іншою версією, яку розповіли молдавські історики Димитрій Кантемір і Григорій Уреке, князь Драгош I полював на тура, і під час полювання в річці, яка тепер відома як Молдова потонув гончак князя, якого звали Молдова. З тих пір, за легендою, річку так і назвали, а князю так сподобалися навколишні землі, що він там оселився.[5].

Румунський історик Богдан Петричейку-Гашдеу, пов'язав назву річки Молдова з Мулде, річкою в Саксонії, та Молдау, німецькою назвою чеської річки Вітава. Він доводив занесення назви річки ґотами, у ґотській мові яких слово «мулда» означає «прах», «пил». На додачу, в Румунії є інша річка, яка має назву від цього кореня, але вже зі слов'янських мов — Прахова, що походить від слова «прах» і має тотожне значення з ґотським «мулда».

Румунський мовознавець Йоргу Йордан вважав, що слово походить від «молід» — смерека, але втрату «і» важко пояснити на основі фонетики румунської мови.

Географія[ред. | ред. код]

Топографічна мапа країни.

Див. також: Географія Молдови, Геологія Молдови, Гідрогеологія Молдови, Сейсмічність Молдови, Список ссавців Молдови.

Країна розташована на південному сході Європи між 26 й 30 градусами східної довготи і 45 й 48 градусами північної широти. На півночі, сході й півдні межує з Україною, на заході — з Румунією. Площа країни — 33 843 км² (136 місце у світі). Найбільша довжина території з півночі на південь — 350 км, а із заходу на схід — 150 км, на півдні відстань між західним і східним кордоном скорочується до 20-50 км.

Рельєф[ред. | ред. код]

Рельєф Молдови — рівнина з численними пагорбами, розчленована балками та річками. Молдова займає південно-західну частину Східно-Європейської рівнини, західну околицю Причорноморської низовини, а на північному сході відроги Подільської височини. Середня висота 147 м, максимальна — до 430 м (гори Баланешти). У межах Молдови виділяються Молдовське плато, Північно-Молдовська, Південно-Молдовська та Нижньодністровська рівнина, Придністровська й Тігецька височини. Плато й рівнини Молдови мають м'якохвилясту поверхню, густо розчленовану річковими долинами й балками. Височини видовжені в субмеридіональному напрямі, інтенсивно розчленовані.

Найбільш піднесена і розчленована частина Центральномолдавської височини — Кодри — займає 14,5 % площі Молдови. У межах Кодр вертикальне розчленування рельєфу становить 200—300 м.

Гідрографія[ред. | ред. код]

Річка Дністер

Головні річки — Дністерпритоками Старий Реут, Бик, Ботна, Кам'янка та інші) і Прут (з притоками Чугур, Ларга, та інші). Багато заплавних озер. Водосховища.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Молдови помірно континентальний. Середні температури січня на півночі −5°C, на півдні −3 °C, липня відповідно 19 і 22 °C. Опадів від 400 мм на півдні до 560 мм на півночі на рік.

Історія[ред. | ред. код]

Молдовське князівство в часи правління Штефана чел Маре (бл. 1500)
Герб Молдови, висічений на стіні церкви у монастирі Четацуя (Mãnãstirea Cetatuia) в Яссах

У другій половині XIII — першій половині XIV століття південно-східна частина Дністровсько-Карпатських земель належала до складу Золотої Орди. Райони карпатських передгір'їв безпосередньо не належали до володінь Орди, але перебували у васальній залежності від неї. У XIV столітті Золота Орда почала занепадати. У середині 1340-х угорці розгромили золотоординське військо. Землі в басейні річки Молдова опинилися під владою угорських королів. На цій території утворилося Молдовське князівство — спочатку як васальне князівство Угорського королівства.

Першим намісником Молдови (бл. 13511353) був Драгош, волоський воєвода з Мармарощини, з ім'ям якого пов'язують виникнення Молдовського князівства. Після Драгоша Молдовою керували його сини — Сас (13541358) і Балк (1359).

У 1359, внаслідок повстання проти угорського панування, князівство стало незалежним. Першим правителем незалежного Молдовського князівства став Богдан I (13591365), який до того був воєводою в Марамуреші та васалом угорського короля.

Невдовзі після цього у татар було відвойовано межиріччя Прута і Дністра.

Роман I Мушат (1392—1394) відсуває кордони на півдні до гирла Дунаю і Чорного моря; південна частина території між Лозиною і Дністром, названа Бессарабією за ім'ям першого її власника — представника династії Басарабів з Волощини, разом з фортецями Килія і Четатя Албе потрапляє до природних кордонів історичної Молдови. Сам Роман I гордо називав себе великим господарем, єдиним владикою Землі Молдови від гір до моря.

У 1400 році до князівства була включені і фортеця Білгород (сучасний Білгород-Дністровський). Східним кордоном князівства була річка Дністер. Західний кордон проходив по вершинах Карпатських гір, південний — по Чорному морю, річкам Дунай, Серет и Мілків. На півночі природного кордону не було, Покуття довший час було спірною територією, через яку велись війни Молдовське князівство й Польща.

Таким чином, історична Молдова охоплювала територію між Східними Карпатами (лісистими Карпатами), Дністром, Чорним морем і Дунаєм. Те, що Молдова знаходилася на перетині інтересів Австрії, Росії і Туреччини, які змагалися за першість у Південно-Східній Європі, значною мірою пояснює подальші територіальні захоплення великих імперських держав.

Попри перемоги, здобуті над турецькими і татарськими, угорськими і польськими полчищами, що нападали одне за одним на Молдову, Стефан III Великий (Штефан чел Маре), національний герой Молдови, змушений був зрештою поступитися султану Баязіду II влітку 1484 р. південною частиною Молдови — Бессарабією — разом з Килією і Четатя Албе.

У 1513, через кілька років після смерті Стефана III, Молдова змушена прийняти режим отоманського сюзеренітету. Цей режим був закріплений серією двосторонніх договорів, що передбачали взаємні зобов'язання і якими Молдова визнавалася не завойованою силою зброї, а такою, яка «підкорилася» туркам. Так, замість того, щоб виплачувати султану данину, Молдова мала право жити за власними законами, проводити власну зовнішню політику, обирати власного господаря, використовувати молдовську мову в школі і церкві, а Отоманська імперія зобов'язувалася захищати цілісність Молдови.

З цього моменту і до 1711 р. (останнє антиосманське повстання Кантемира) господарі Молдови, проте, як і Волощини, намагаються звільнитися від сюзеренітету Порти і повернути незалежність як військовим, так і дипломатичним шляхом.

У травні 1600 р. господар Волощини (Мунтенії) Михайло Хоробрий (Міхай Вітязул) також на короткий час стає господарем Молдови, об’єднавши таким чином три князівства: Волощину, Трансильванію і Молдову.

У договорі, підписаному в Москві 7 травня 1654 р. господарем Молдови Георге Штефаном і великим князем московським Олексієм Михайловичем, Росія зобов’язувалася «шанувати честь і порядки Молдови… тобто жодним чином не втручатися у політику й управління», відвоювати фортеці Четатя Албе, Тігина і Килію разом з регіоном Буджака, які були захоплені і безпосередньо управлялися Високою Портою, і «повернути їх Молдовському князівству назавжди».

XVIII-ХІХ століття[ред. | ред. код]

Етнічна мапа Бессарабської губернії 1907 року

Наприкінці XVIII століття в результаті російсько-турецької війни до Російської імперії відійшло лівобережжя Дністра, в 1812 році — землі між Дністром і Прутом.

ХХ-ХХІ століття[ред. | ред. код]

У 1918 Молдовська Демократична Республіка була включена до складу Королівства Румунія. З 1924 по 1940 існувала Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Молдавська АРСР) у складі Української СРР. У 1940 Королівство Румунія поступилося Бессарабією СРСР. Бессарабія після деяких змін кордонів була перетворена в Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку (МРСР).

У 1989 почалися націоналістичні виступи в столиці, вимоги надання молдовській мові статусу державної, етнічні тертя між молдованами з одного боку і росіянами та українцями з іншого. В 1990 році був оголошений економічний і політичний суверенітет. 27 серпня 1991 прийнята декларація незалежності Республіки Молдова, в якій Молдова проголошувалась суверенною державою зі столицею в Кишиневі. У 1992 прийнята в ООН.

Політичний устрій[ред. | ред. код]

Молдова є унітарною парламентською республікою. Це записано в конституції країни, яку було прийнято 29 липня 1994 з наступними змінами, внесеними 19 липня 1996 і 5 червня 2000. Також згідно з нею Молдова є нейтральною державою. На чолі держави є президент, який обирається на засадах прямого рівного виборчого права шляхом таємного голосування на строк 4 роки.[6]

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман з Прем'єр-міністром Молдови Павлом Філіпом

Президент[ред. | ред. код]

Докладніше: Президент Молдови

До 2016 року президента обирали в парламенті. Після парламентських виборів у квітні 2009 депутати з двох спроб не змогли обрати президента — комуністичній коаліції забракло 1 голосу, а після дострокових виборів у липні вже ліберально-демократичній коаліції не вистачило голосів.[7] Таким чином, восени 2010 в країні відбулися ще одні дострокові парламентські вибори.[8]

З 11 вересня 2009 до обрання президента виконувачем його обов'язків є спікер парламенту Міхай Гімпу. Після позачергових виборів 2010 до березня 2012 виконувачем обов'язків президента був лідер Демократичної партії Маріан Лупу. 16 березня 2012 президентом Молдови обраний Ніколае Тімофті.

4 березня 2016 Конституційний суд республіки Молдова прийняв рішення, згідно з яким порядок виборів президента парламентом — неконституційний. Наступні вибори президента призначили на жовтень 2016 шляхом загальнонародного голосування.[9] Лідерами президентських змагань стали Ігор Додон та Майя Санду. Перший займає проросійську позицію, друга — проєвропейську[10]. Президентські вибори у Молдові 2016 завершилися перемогою Ігоря Додона (52,11%).

Міжнародні організації[ред. | ред. код]

Молдова входить до таких міжнародних організацій ОБСЄ (з 30 січня 1992), ООН (з 2 березня 1992), МБРР, МВФ, СОТ, ЦЄІ, СНД.

Нейтралітет[ред. | ред. код]

Стаття 11 Конституції Молдови говорить: Республіка Молдова проголошує свій постійний нейтралітет. Республіка Молдова не допускає розміщення на своїй території збройних сил інших держав.

Таким чином оскільки нейтралітет Молдови закріплений в її конституції, у країни немає планів щодо вступу ні в НАТО, ні в ОДКБ.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]


Молдова поділяється на 39 адміністративних одиниць першого рівня: 32 райони, 5 муніципіїв та 2 автономні утворення — Гагаузія (Găgăuzia) та Придністров’я (Stînga Nistrului)[11].

Загалом у Молдові 60 міст та 917 сіл.

Частину території країни займає невизнана самопроголошена республіка Придністров’я. Території, що перебувають під її контролем, офіційно входять до Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом Придністров’я, що є однією з автономій.

Придністровська Молдавська Республіка[ред. | ред. код]

Придністровська Молдавська Республіка — державне утворення в Східній Європі, незалежність якого проголошена 25 серпня 1991, але досі не визнана іншими державами. На заході ПМР межує з Молдовою по річці Дністер, на сході — з Україною. Згідно із законодавством Молдови, Придністров’я має статус Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом.

Питання щодо статусу Придністров’я досі лишається актуальним. Міжнародна спільнота визнає регіон частиною Молдови, проте Молдова не має контролю над Придністров’ям. Водночас незалежність ПМР визнали інші самопроголошені республіки пострадянського простору — Абхазія, Південна Осетія та Нагірний Карабах.

Економіка[ред. | ред. код]

Докладніше: Економіка Молдови

Після розпаду СРСР дефіцит енергії, політична невизначеність, торговельні перешкоди і слабкий адміністративний потенціал спричинили зниження темпів розвитку економіки. В рамках амбітної економічної лібералізації Молдова ввела конвертовану валюту, лібералізувала ціни на все, припинила видавати пільгові кредити державним підприємствам, спираючись на стійку приватизацію землі, ліквідувала систему експортного контролю та лібералізувала процентні ставки. Уряд уклав угоди зі Світовим банком і Міжнародним валютним фондом для сприяння зростанню. Економіка відновлюється від занепаду наприкінці 90-х років. З 1999 р. ВВП (ПКС) мав стійке зростання наступним чином:[12][13]

1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
9.70 % 11.30 % 10.30 % 11.00 % 7.79 % 8.58 % 8.41 % 9.07 % 9.76 % 10.67 % 10.13 % 10.99 % 6.80 % -0.70 % 8.90 % 1.80 %

Молдова — аграрно-індустріальна країна. На частку промисловості припадає близько 60,0 %. У структурі споживання паливно-енергетичних ресурсів нафта, вугілля, природний газ і продукти їх переробки становлять близько 80 %. Основні галузі промисловості: харчова, сільськогосподарське машинобудування, хімічна, текстильна, деревообробна, металургійна. Транспорт: автомобільний, залізничний, річковий. Міжнародне летовище в Кишиневі.

Виробляється: вино, тютюн, консервовані продукти.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 3,7 млрд. Темп зростання ВВП — (+7,3)%. ВВП на душу населення — $1500. Прямі закордонні інвестиції — $1,7 млрд. (країна сподівається на їх збільшення до 2-2,5 млрд.). Імпорт (нафта, природний газ, вугілля, машини, продовольство) — $ 2,9 млрд (г.ч. Росія — 20 %; Румунія — 15 %; Україна — 14 %; Німеччина — 11 %; Італія — 6 %). Експорт (сільськогосподарські продукти, насамперед вина і тютюн, тканини, машини і хімічна продукція) — $ 2,3 млрд (г.ч. Росія — 40 %; Румунія — 8 %; Німеччина — 7,8 %; Україна — 7,3 %; Італія — 5,5 %).

Демографія[ред. | ред. код]

Етнічна картина у 2004 році
Докладніше: Населення Молдови

У 2004 році в Молдові був проведений Перепис населення. За результатами Перепису сукупна чисельність постійного населення Молдови (без підконтрольних ПМР територій) склала 3 383 332 осіб, у тому числі 1 305 655 осіб (або 38,6 %) міського та 2 077 677 осіб (або 61,4 %) сільського населення. До сукупної чисельності населення було включено й тимчасове відсутнє на території Молдови населення, чисельність якого склала 273 тисячі осіб.

Динаміка у порівнянні з переписом населення 1989 була негативною — чисельність населення за цей період зменшилася на 274 тисячі осіб. Скорочення населення було викликане зменшенням народжуваності та від’ємним сальдо міжнародної міграції населення. Характерною особливістю скорочення населення Молдови за цей період стало суттєве перевищення темпів зменшення населення міст над темпами зменшення сільського населення — ці показники склали відповідно 15,2 % та 1,9 %.

Серед адміністративних одиниць Молдови найбільш населеними виявилися муніципій Кишинів, в якому мешкали 712 тисяч осіб (21 % усього населення країни), автономне територіальне утворення Гагаузія (156 тисяч осіб) та муніципій Бєльці (128 тисяч). Населення понад 100 тисяч осіб також мали Кагульський, Гинчештський, Оргейський та Унґенський райони країни.

Національний склад[ред. | ред. код]

Національна структура населення Молдови у 2004 та 1989

Результати Перепису визначили, що основною етнічною групою країни у 2004 році були молдовани, частка яких у сукупній чисельності населення Молдови сягнула 75,8 %, збільшившись у порівнянні з 1989 на 5,9 відсоткових пунктів. Частка найбільшої етнічної меншини країни — українців у сукупному населенні Молдови протягом 1989—2004 скоротилася з 11,3 % до 8,4 %, а росіян — з 9,8 % до 5,9 %. Натомість зростання відносної чисельності продемонстрували деякі інші етнічні меншини країни — насамперед гагаузи та румуни. Причому частка осіб, що ідентифікують себе румунами, зросла протягом 15 років між Переписами з 0,1 % до 2,2 %, що пояснюється насамперед політичними причинами та популяризацією ідеї належності молдовського народу до спільної румунської нації.

78,8 % населення Молдови зазначили рідною мовою мову своєї національності. Водночас цей показник є певною мірою заниженим оскільки 18,8 % молдован визначили своєю рідною мовою румунську.

Українці в Республіці Молдова[ред. | ред. код]

Українська меншина Молдови є другою за чисельністю національною групою країни після молдован, під час Перепису населення 2004 282,4 тисячі мешканців країни, тобто 8,4 % її населення вказали себе українцями. Найчисельніша в абсолютному відношенні українська громада (58,9 тисяч осіб) мешкала у муніципії Кишинів, українці становили 8,3 % населення столичного муніципію. У відносному вимірі найзначнішими були українські осередки в Окницькому районі (30,7 % населення), а також Бричанському районі (25,6 %), муніципії Бєльці (23,7 %) та Ришканському районі (22,5 %).

У Придністров’ї проживає 160 тис. українців за даними придністровського перепису населення-2004.

64,1 % українців Молдови вважали рідною мовою українську, частка населення Молдови, що вказала українську мову основною мовою щоденного спілкування, становила 3,8 % сукупного населення.

У Молдові є більш ніж 300 населених пунктів, у яких українське населення становить більшість, основна маса українського населення зосереджена в північних та східних регіонах Республіки.

Культура[ред. | ред. код]

Докладніше: Культура Молдови

Культура Молдови — культура Молдовського князівства, пізніше Бессарабії і Запрутської Молдови, Молдавської АРСР, Молдавської РСР, сучасної Республіки Молдова і невизнаної Придністровської Молдавської Республіки. Молдовська культура нерозривно пов’язана з народами що населяють Молдову (в першу чергу — з молдовським народом), з молдовською мовою та іншими мовами Молдови, знаходиться у взаємодії з культурами Румунії, України і Росії, а також інших сусідніх з Молдовою країн.

Культура Республіки Молдова представлена широкою палітрою творчої діяльності: література, театр, музика, образотворче мистецтво, архітектура, кінематографія, радіомовлення і телебачення, фотомистецтво, дизайн, цирк, народна творчість, архіви і бібліотеки, книговидавництво, наукові дослідження, культурний туризм та інші.

Виконавське мистецтво[ред. | ред. код]

Академічну концертну діяльність забезпечують три концертні установи: Національна філармонія імені Сергія Лункевича (2 концертні зали, симфонічний оркестр, хорова капела, ансамбль народної музики); Органний Зал (камерний оркестр і камерний хор); Національний Палац (Концертна організація «Moldova-concert»: художні ансамблі народної музики і танців, легкої музики).

Театри[ред. | ред. код]

В Республіці Молдова 22 театральних установ: 18 драматичних театрів, Театр опери і балету, етнофольклорний театр і 2 лялькових театри. 17 театрів знаходяться в столиці країни і 5 в інших місцевостях. Головні з них успішно беруть участь у закордонних фестивалях, організовують міжнародні фестивалі, гастролюють у Франції, Італії, США, Росії, Японії, Китаї, Румунії та в інших країнах.

Образотворче мистецтво[ред. | ред. код]

Термін «образотворче мистецтво», укорінений в Республіці Молдова, охоплює три жанру: живопис (монументальний і станковий), графіки (станкова, книжкова, плакатна, рекламна та ін) і скульптура (пластика «en ronde-bosse», барельєф, високий рельєф, перспективний рельєф та ін). В останні роки в Молдові з’явилися: «відео-арт», «кінетична скульптура», «комп’ютерна графіка», «боді-арт», «перформанс» та інші.

Народне мистецтво представлено багатим розмаїттям жанрів, типів і пологів. Більшість з них відносяться до сфери «декоративних мистецтв»: кераміка, народний килим, традиційний одяг, обробка каменю й дерева, вироби зі шкіри, лози, обробка металів, народні іграшки та ін.

Виставкові зали: Виставковий центр імені Костянтина Бринкушь, Національний музей мистецтв Молдови, приватні виставкові галереї.

Фольклор[ред. | ред. код]

Фольклор в Республіці Молдова має в основі глибокі дако-латинські[джерело?] корені та представляє систему народних вірувань і звичаїв, з конкретним вираженням в музиці і танці, в усній поезії і прозі, міфології, ритуалах, народному театрі та ін. Дана культурна спадщина в цілісності свого прояву, становить велику, особливої цінності область національного мистецтва, є не тільки основою його культурної форми, але і продовжила розвиток у сучасну епоху, надаючи професійній культурі її етнічної оригінальності.

Культурна спадщина[ред. | ред. код]

У Республіці Молдова збереглася, та має чимале поширення важлива культурна спадщина: археологічні ландшафти, житлові будинки, садиби, фортеці, монастирі і церкви, роботи монументального мистецтва, пам’ятники та технічні пристрої, будівельні ансамблі — площі, вулиці, квартали, села та міські центри або етнографічні зони з традиційною архітектурою.

В культурну спадщину входять 87 музеїв країни, 5 з яких і 7 філій входять у безпосереднє підпорядкування Міністерства культури і туризму, а 66 –органів місцевого публічного управління. Їх фонди містять близько 700 000 експонатів належать до національної і світової історії та культури.

Археологічна спадщина Республіки Молдова багата стародавніми художніми творами. Знайдені зразки скульптури ще періоду пізнього палеоліту. Кераміка культури «Кукутень-Трипілля» періоду енеоліту знайдена у багатьох місцевостях Республіки Молдова, володіє безперечною художньою цінністю, представляючи цілу міфологію в зображеннях.

Культура національних меншин[ред. | ред. код]

В Республіці Молдова функціонують десятки етнокультурних асоціацій. 18 меншин — українці, росіяни, болгари, гагаузи, євреї, білоруси, поляки, німці, цигани, греки, литовці, вірмени, азербайджанці, татари, чуваші, італійці, корейці, узбеки — об’єднані у спільноти, товариства, об’єднання, центри, культурні фонди і т. д.

Згідно з принципом рівності і універсальності культурного законодавства, етнічні меншини мають можливість розвивати традиційну культуру, народну творчість. В Кишиневі працює Російський драматичний театр імені А. П. Чехова, в Чадир-Лунге (АТО) Гагаузія) Гагаузкий драматичний театр імені Михайла Чекира; в Тараклии — Театр болгар Бессарабії імені Олімпія Панова.

Музика[ред. | ред. код]

Молдовська музика має глибокі національні традиції. Для неї характерне використання таких народних музичних інструментів як най, флуер і ін. В останні десятиліття одержують розвиток сучасні музичні напрямки. У країні і за її межами стають відомими музичні рок-колективи «Zdob si Zdub» і «Гиндул Мицей», а також поп-співаки Аура, Ріки Артезіану та ін. Клеопатра Стратан — дочка молдовського співака Павла Стратан, занесена в книгу рекордів Гіннеса як наймолодша естрадна співачка. Почала виступати на сцені в 2006 році у віці трьох років. Останніми роками Молдова активно бере участь в конкурсі європейської пісні — «Євробаченні». У 2005 році за Молдову виступала група «Zdob si Zdub», в 2006 — Наталія Гордієнко і Арсеніум.[14]

Свята[ред. | ред. код]

Серед офіційних свят Молдови Новий рік, Різдво Христове, День незалежності Молдови, День національної мови. Відомим молдовським і румунським народним святом є Мерцішор (рум. Mărţişor, від рум. martie — березень) — традиційне свято зустрічі весни, який наголошується 1 березня. Більшістю населення наголошується ряд православних свят, серед яких особливо широко Великдень, Батьківський день, Трійця. З радянського періоду збереглася традиція відзначати свята 23 лютого, 8 березня, 1 і 9 травня. З нових свят треба відзначити Національний день вина, що святкувався вперше в 2002 році.

Національна кухня[ред. | ред. код]

Докладніше: Молдовська кухня

Молдовська кухня — національна кухня Молдови. Молдова розташована в регіоні багатих природних можливостей, винограда, фруктів і різноманітних овочів, а також вівчарства і птахівництва, що обусловлює багатство і різноманітність національної кухні.

Молдовська кухня складалася під впливом грецької, турецької, балканської, західноєвропейської, а пізніше — української і російської кухонь, і проте вона відрізняється самобутністю.

Релігія[ред. | ред. код]

Докладніше: Релігія в Молдові
Релігія в Молдові
Релігія %
Православні
  
93.34%
Протестанти
  
1.89%
Старовіри
  
0.15%
Католики
  
0.14%
Юдеї
  
0.11%
Атеїсти
  
0.38%
Нерелігійні
  
0.98%
Без відповіді
  
2.24%
Інші
  
0.88%

Католицтво[ред. | ред. код]

Православ'я[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

У Молдові працюють такі заклади освіти:

  • 35 вишів.
  • 1551 шкіл, гімназій, ліцеїв.
  • 51 коледж.
  • 1295 дитячих садків.
  • 8 оздоровчих структур.
  • 56 дитячих таборів.
  • 116 лікарняних установ.

Випускниками університетів стали:

  • 17,4 тисячі осіб у 2005.
  • 104,4 тисячі осіб у 1998—2005.

З 1996 Республіка є повноцінним членом Франкофонії. Тож чільне місце серед іноземних мов посідає французька. У 2009/10 навчальному році серед школярів її вивчали 52 % як першу та 7 % як другу. Поступалася їй англійська з 48 % та 6 % відповідно, і німецька, якої загалом навчалися трохи більше за 3 %.[15]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://rferl.org/content/moldova-romanian-official-language/25191455.html
  2. http://constcourt.md/libview.php?l=en&idc=7&id=512&t=/Overview/Press-Service/News/The-text-of-the-Declaration-of-Independence-prevails-over-the-text-of-the-Constitution
  3. http://loc.gov/law/foreign-news/article/moldova-romanian-recognized-as-the-official-language/
  4. а б в г World Economic Outlook Database, October 2017. International Monetary Fund. April 2018. Процитовано 14 April 2017. 
  5. King, Charles (2000). From Principality to Province. The Moldovans: Romania, Russia, and the politics of culture. Hoover Press. с. 13. ISBN 0-8179-9792-X. Процитовано 31 October 2010. 
  6. Titlul III. Autoritățile publice. Процитовано 2016-08-27. 
  7. У Молдові втретє не змогли обрати президента Архівовано 17 вересень 2011 у Wayback Machine. — Гарт
  8. У Молдові восени знову пройдуть дострокові вибори в парламент — UkraNews
  9. Конституційний суд республіки Молдова. 
  10. Молдова вибирає між Росією і Європою. Дирижабль. 2.11.2016. Архів оригіналу за 05.11.2016. Процитовано 3.11.2016. 
  11. ЗАКОН Nr. 764 від 27.12.2001 про адміністративно-територіальний устрій Республіки Молдова (ro). Архів оригіналу за 2012-10-17. Процитовано 2015-10-20. 
  12. Moldova — GDP (purchasing power parity) — Historical Data Graphs per Year
  13. Moldova
  14. Фотосесія учасниці Євробачення 2006 від Молдови, Наталії Гордієнко. Архів оригіналу за 16 листопад 2007. Процитовано 2 листопад 2012. 
  15. http://www.moldavie.fr/spip.php?article1502

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Молдова