Молекулярні кристали: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
Зв'язки між молекулами молекулярного кристалу виникають завдяки [[ван дер Ваальсові сили|ван дер Ваальсовим силам]], [[водневий зв'язок|водневим зв'язкам]] або [[диполь]]-дипольній взаємодії у випадку, коли індивідуальні молекули мають власний [[дипольний момент]].
Зв'язки між молекулами молекулярного кристалу виникають завдяки [[ван дер Ваальсові сили|ван дер Ваальсовим силам]], [[водневий зв'язок|водневим зв'язкам]] або [[диполь]]-дипольній взаємодії у випадку, коли індивідуальні молекули мають власний [[дипольний момент]].


Характерним представником молекулярних кристалів є кристал [[нафталін]]у. До молекулярних кристалів належать також кристали льоду й сухого льоду (СО<sub>2</sub>).
Характерним представником молекулярних кристалів є кристал [[нафталін]]у. До молекулярних кристалів належать також кристали [[лід|льоду]] й [[діоксид вуглецю|сухого льоду]] (СО<sub>2</sub>).


Завдяки слабкій взаємодії між молекулами молекулярні кристали мають низькі температури плавлення.
Завдяки слабкій взаємодії між молекулами молекулярні кристали мають низькі температури плавлення.

Версія за 07:19, 1 листопада 2007

Молекулярні кристали - кристалічні твердотільні речовини, молекули яких зберігають цілісність в твердій фазі.

Зв'язки між молекулами молекулярного кристалу виникають завдяки ван дер Ваальсовим силам, водневим зв'язкам або диполь-дипольній взаємодії у випадку, коли індивідуальні молекули мають власний дипольний момент.

Характерним представником молекулярних кристалів є кристал нафталіну. До молекулярних кристалів належать також кристали льоду й сухого льоду (СО2).

Завдяки слабкій взаємодії між молекулами молекулярні кристали мають низькі температури плавлення.

Характерними електронними збудженнями в молекулярних кристалах є екситони Френкеля.