Молекулярні кристали: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
мНемає опису редагування
м (Вилучення 10 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q899235)
Рядок 13: Рядок 13:


[[Категорія:фізика твердого тіла]]
[[Категорія:фізика твердого тіла]]

[[de:Molekülgitter]]
[[en:Molecular solid]]
[[fr:Solide moléculaire]]
[[he:גביש מולקולרי]]
[[hu:Molekularács]]
[[it:Cristallo molecolare]]
[[ja:分子結晶]]
[[pl:Kryształ molekularny]]
[[ru:Молекулярный кристалл]]
[[zh:分子晶体]]

Версія за 23:25, 24 березня 2013

Молекуля́рні криста́ли — кристалічні твердотільні речовини, молекули яких зберігають цілісність в твердій фазі.

Зв'язки між молекулами молекулярного кристалу виникають завдяки ван дер Ваальсовим силам, водневим зв'язкам або диполь-дипольній взаємодії у випадку, коли індивідуальні молекули мають власний дипольний момент.

Характерним представником молекулярних кристалів є кристал нафталіну. До молекулярних кристалів належать також кристали льоду й сухого льоду (СО2).

Завдяки слабкій взаємодії між молекулами молекулярні кристали мають низькі температури плавлення.

Характерними електронними збудженнями в молекулярних кристалах є екситони Френкеля.