Молоточок (анатомія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:02, 13 серпня 2019, створена В.Галушко (обговорення | внесок) (вікіфікація, одрук)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Молоточок (анатомія)
Middle ear (Ukrainian).jpg
Молоточок у середньому вусі
Gray916.png
Будова лівого молоточка на малюнку з Анатомії Грея: голівка (head), місце зіткнення з коваделком (facet for incus), шийка (neck), руків'я (manubrium)
Латинська назва Malleus
Анатомія Грея subject #231 1044
Попередник 1-ша зяброва дуга
MeSH Malleus

Commons-logo.svg Молоточок (анатомія) у Вікісховищі

Молоточок (лат. malleus) — слухова кісточка середнього вуха птахів і ссавців (у тому числі людини), яка слугує для передавання звукових коливань від барабанної перетинки до коваделка та стремінця.

Походження[ред. | ред. код]

Молоточок ссавців виник зі зчленівної кістки нижньої щелепи плазунів. Форма, вага і рухомість цієї кісточки значно варіюють: у землерийок і кажанів вона зростається з коваделком в одне ціле, у кротів — полегшена за рахунок утворення обширних порожнин і потоншання кісткових стінок.

У людини[ред. | ред. код]

Молоточок середнього вуха людини прилягає до внутрішньої поверхні барабанної порожнини, з'єднуючись з барабанною перетинкою руків'ям молоточка (manubrium mallei), яка являє собою вигнутий відросток; а голівкою молоточка (caput mallei), яка знаходиться у верхній частині барабанної порожнини зростаючись з іншою кісточкою — коваделком. З барабанною перетинкою з'єднання здійснюється за допомогою зв'язок. Голівку молоточка з'єднує з його руків'ям шийка молоточка (collum mallei). Від руків'я відходять бічний відросток (processus lateralis) і передній відросток (processus anterior). До руків'я також кріпиться сухожилок м'яза, який напрягає барабанну перетинку (malleus tensor tympani). Розміри молоточка дорослої людини: загальна довжина менш ніж 1 см, довжина руків'я — 5-6 мм. Вага молоточка — близько 23 мг[1].

Протезування молоточка[ред. | ред. код]

При аномаліях слухових кісточок (у тому числі молоточка), або при їхньому руйнуванні, в отохірургії застосовуються різноманітні протези. Перший штучний молоточок з пластмаси (колумелла), запропонований хірургом Вулльштайном, з'явився у 1952 році. Колумелла встановлювалася на підшкірну платівку стремінця і зіткалася другим кінцем з вцілілим руків'ям або з барабанною перетинкою, відновленою зі шкірного клаптя. Хірург Целльнер запропонував протез, зроблений з кості соскоподібного відростка пацієнта. Надалі хірурги широко уживали протези різноманітної форми, вироблені з різних матеріалів (пластик, тефлон, тантал, навіть вугілля)[2].

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]