Відмінності між версіями «Монархізм»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
(вікіфікація, стиль)
(Не показані 6 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 9: Рядок 9:
   
 
Найбільшим об'єднанням монархістів у світі є '''[[Міжнародна монархічна конференція]]'''. Станом на [[11 січня]] [[2010]] року, ММК об'єднувала 67 монархічних організацій та ЗМІ з 31 країни світу<ref> [http://internationale.monarchiste.com/?l=gb Monarchist Conference&nbsp;— SUPPORT MONARCHISTS]</ref>. Президентом ММК є Крішна Прасад Сігдель ([[Непал]]), генеральним секретарем ММК&nbsp;— Сильван Руссільон ([[Франція]]). Також існують [[Міжнародна монархічна ліга]] і [[Товариство об'єднаних роялістів]].
 
Найбільшим об'єднанням монархістів у світі є '''[[Міжнародна монархічна конференція]]'''. Станом на [[11 січня]] [[2010]] року, ММК об'єднувала 67 монархічних організацій та ЗМІ з 31 країни світу<ref> [http://internationale.monarchiste.com/?l=gb Monarchist Conference&nbsp;— SUPPORT MONARCHISTS]</ref>. Президентом ММК є Крішна Прасад Сігдель ([[Непал]]), генеральним секретарем ММК&nbsp;— Сильван Руссільон ([[Франція]]). Також існують [[Міжнародна монархічна ліга]] і [[Товариство об'єднаних роялістів]].
 
   
 
== Монархічні партії ==
 
== Монархічні партії ==
У деяких республіканських країнах монархісти активно беруть участь в політичній боротьбі. Наприклад, у Болгарії [[Національний рух за стабільність і схід]] (колишній Національний рух «Симеон II») входить до числа провідних партій країни і деякий час навіть була правлячою партією. У Чехії існує [[Монархічна партія Чехії і Моравії]], серед членів якої є декілька глав муніципалітетів і депутати ряду муніципальних зборів.
+
У деяких республіканських країнах монархісти активно беруть участь в політичній боротьбі. Наприклад, у Болгарії [[Національний рух за стабільність і схід]] (колишній Національний рух «Симеон II») входить до числа провідних партій країни і деякий час навіть була правлячою партією. У Чехії існує [[Монархічна партія Чехії і Моравії]], серед членів якої є декілька глав муніципалітетів і депутати ряду муніципальних зборів. Відома своєю діяльністю британська партія [[Торі (партія)|Торі]].
   
 
== Український монархізм ==
 
== Український монархізм ==
Рядок 23: Рядок 22:
 
Після відновлення незалежності [[Україна|України]] діячі [[Гетьманський рух|гетьманського руху]] розробили проект державного устрою України під назвою [[Українська Трудова Дідична Монархія|Українська Трудова Дідична (тобто спадкова) Монархія]]. Ідея базувалася на [[Український консерватизм|теоретичному вченні]] [[Липинський В'ячеслав Казимирович|В.Липинського]] та була уніфікована у документі під назвою '''«Конституційні основи Української Держави в світлі програмових засад Гетьманського руху»''', що, по суті, став проектом [[Конституція|конституції]] майбутньої [[Монархія|монархічної]] української держави.
 
Після відновлення незалежності [[Україна|України]] діячі [[Гетьманський рух|гетьманського руху]] розробили проект державного устрою України під назвою [[Українська Трудова Дідична Монархія|Українська Трудова Дідична (тобто спадкова) Монархія]]. Ідея базувалася на [[Український консерватизм|теоретичному вченні]] [[Липинський В'ячеслав Казимирович|В.Липинського]] та була уніфікована у документі під назвою '''«Конституційні основи Української Держави в світлі програмових засад Гетьманського руху»''', що, по суті, став проектом [[Конституція|конституції]] майбутньої [[Монархія|монархічної]] української держави.
   
Після відновлення незалежності України почався також ренесанс специфічного ґатунку українського монархізму (або квазімонархізму).
+
Після відновлення незалежності України почався також ренесанс специфічного ґатунку українського монархізму (або квазімонархізму) <ref>[http://postup.brama.com/usual.php?what=8427 ''Андрій Квятковський.'' Сучасний український монархізм. // «Поступ» (Львів), 21.03.2003]</ref>.
  +
  +
Також у сучасній Україні є два підходи українського монархізму. Перший підхід передбачає відновлення Гетьманства і фактично є повторенням ідей Липинського і Скоропадського. Другий підхід передбачає відновлення української монархії за рахунок запрошення на престол України представників Династії Габсбургів-Лотарингських, які уже мають титул «Король Галичини і Володимирії».
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
  +
{{Div col|cols=2}}
  +
* [[Королі України]]
 
* [[Монархіст]]
 
* [[Монархіст]]
 
* [[Український консерватизм]]
 
* [[Український консерватизм]]
Рядок 33: Рядок 36:
 
* [[Липинський В'ячеслав Казимирович]]
 
* [[Липинський В'ячеслав Казимирович]]
 
* [[Роялізм]]
 
* [[Роялізм]]
  +
* [[Список королівських домів]]
  +
  +
{{Div col end}}
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 39: Рядок 45:
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
 
* [http://postup.brama.com/usual.php?what=8427 ''Андрій Квятковський.'' Сучасний український монархізм. // «Поступ» (Львів), 21.03.2003]
 
* [http://postup.brama.com/usual.php?what=8427 ''Андрій Квятковський.'' Сучасний український монархізм. // «Поступ» (Львів), 21.03.2003]
  +
* {{ВТ-ЕСБЕ|Монархисты}}
  +
  +
== Посилання ==
  +
* [http://uktk.org/ Український Традиціоналістичний клуб]
   
 
{{DEFAULTSORT:Монархізм}}
 
{{DEFAULTSORT:Монархізм}}
[[Категорія:Монархізм]]
+
[[Категорія:Монархізм| ]]
 
[[Категорія:Політичні терміни]]
 
[[Категорія:Політичні терміни]]
 
[[Категорія:Політичні ідеології]]
 
[[Категорія:Політичні ідеології]]

Версія за 20:11, 20 листопада 2018

Монархізм — політичний рух, метою якого є встановлення, збереження або відновлення монархії як форми державного правління в країні.

Монархіст — це людина, яка підтримує цю форму правління, із принципу, незалежно від монарха.

У монархічній системі монархом може бути людина, яка сидить на престолі, претендент на престол або той, хто був повалений з престолу.

Монархічні організації

Монархічні організації існують в багатьох державах світу.

Найбільшим об'єднанням монархістів у світі є Міжнародна монархічна конференція. Станом на 11 січня 2010 року, ММК об'єднувала 67 монархічних організацій та ЗМІ з 31 країни світу[1]. Президентом ММК є Крішна Прасад Сігдель (Непал), генеральним секретарем ММК — Сильван Руссільон (Франція). Також існують Міжнародна монархічна ліга і Товариство об'єднаних роялістів.

Монархічні партії

У деяких республіканських країнах монархісти активно беруть участь в політичній боротьбі. Наприклад, у Болгарії Національний рух за стабільність і схід (колишній Національний рух «Симеон II») входить до числа провідних партій країни і деякий час навіть була правлячою партією. У Чехії існує Монархічна партія Чехії і Моравії, серед членів якої є декілька глав муніципалітетів і депутати ряду муніципальних зборів. Відома своєю діяльністю британська партія Торі.

Український монархізм

Український монархізм насамперед представлений Гетьманським рухом України та Теорією українського консерватизму (також Теорія українського монархізму), розробленою В'ячеславом Липинським (сам Липинський називав цю теорію «українським гетьманським націоналізмом») .

Гетьманський рух — це громадсько-політична організація прихильників гетьмана Павла Скоропадського, що активно діяла у першій половині ХХ століття в Україні та за її межами, й ідеологічно ґрунтувалася на монархічній теорії В. Липинського.

В українській діаспорі Північної Америки існує Союз Гетьманців Державників у Північній Америці. Ця монархічна організація українців США та Канади також підтримувала ідею української гетьманської держави зі Павлом Скоропадським на чолі.

Після відновлення незалежності України діячі гетьманського руху розробили проект державного устрою України під назвою Українська Трудова Дідична (тобто спадкова) Монархія. Ідея базувалася на теоретичному вченні В.Липинського та була уніфікована у документі під назвою «Конституційні основи Української Держави в світлі програмових засад Гетьманського руху», що, по суті, став проектом конституції майбутньої монархічної української держави.

Після відновлення незалежності України почався також ренесанс специфічного ґатунку українського монархізму (або квазімонархізму) [2].

Також у сучасній Україні є два підходи українського монархізму. Перший підхід передбачає відновлення Гетьманства і фактично є повторенням ідей Липинського і Скоропадського. Другий підхід передбачає відновлення української монархії за рахунок запрошення на престол України представників Династії Габсбургів-Лотарингських, які уже мають титул «Король Галичини і Володимирії».

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання