Редагування Монастириська

{{Otheruses|Монастириська (значення)}}
{{Місто України|
   назва           = Монастириська
 | прапор          = 
 | опис прапора    = Прапор Монастириськ
 | герб            = Monastyrska_gerb.png
 | опис герба      = Герб Монастириськ
 | зображення      = У центрі Монастириськи.jpg
 | зображення_розмір = 
 | зображення_підпис  = У центрі Монастириськ, травень [[2010]] року
 | розташування    = Monastyryska Raion.svg
 | mapx            = 210
 | mapy            = 107
 | регіон          = [[Тернопільська область]]
 | район           = {{Тр-М}}
 | код КОАТУУ      = 6124210100
 | засноване       = [[1433]]
 | магдебурзьке право =
 | статус          = [[1454]]
 | населення       = {{зменшення}} {{Formatnum:5887}} <small>(01.01.2017)</small><ref name="Населення">{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref>
 | площа           = 11
 | ref-площа       =
 | густота         = 558
 | поштові індекси = 48300—305
 | код             = 355
 | координати      = {{coord|49|5|18|N|25|10|0|E|scale:100000|display=inline,title}}
 | висота          = 312
 | водойма         = [[Коропець (притока Дністра)|Коропець]]
 | станція         = [[Бучач (станція)|Бучач]]
 | відстань        = 19
 | залізниця о     = 144
 | ref-залізниця о =
 | автошлях о      = 77,3
 | ref-автошлях о  = 
 | фізична о       =
 | ref-фізична о   =
 | залізниця с     =
 | фізична с       =
 | автошлях с      = 500
 | міста-побратими = 
 | день міста      = 
 | адреса          = вул. Шевченка, 19, м. Монастириська, Тернопільська обл., 48300  
 | веб-сторінка    = 
 | мер             = [[Старух Андрій Олегович]]
 | ремарки         =
}}

'''Монастири́ська''' (також '''[[Монастирище (значення)|Монастирище]]''' у давніших,<ref>''[[Рудницький Степан Львович|Рудницький С]].'' Українські козаки // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала.&nbsp;— К. : Наукова думка, 1995.&nbsp;— С.&nbsp;258.&nbsp;— ISBN 5-319-01072-9.</ref> діаспорних<ref>''[[Андрусяк Микола Григорович|Андрусяк Никола]].'' Минуле Бучаччини // {{ББ|31; 36; 42}}</ref><ref>[[Рибак Норберт Миколайович|Рибак Норберт]]. Польський історик Б. Руліковські про місто Монастириська // [[Бучач і Бучаччина]]…&nbsp;— С.&nbsp;593.</ref> та інших джерелах<ref>[http://www.medievist.org.ua/2013/04/1632_18.html Українські землі за описом «Полонії» Шимона Старовольського (1632)]</ref>, '''''Манастириська, Манастирища''''')&nbsp;— [[місто]] в [[Тернопільська область|Тернопільській області]]. Адміністративний центр [[Монастириський район|Монастириського району]]. До Монастириськ приєднано село Підгородне (раніше&nbsp;— Фільварки), хутори Березівка та Дубовиця.

Розташоване на берегах річки [[Коропець]] (притока [[Дністер|Дністра]]), за 87&nbsp;км від обласного центру і 18&nbsp;км від найближчої залізничної станції ([[Бучач (станція)|Бучач]], залізничного сполучення немає).

Площа Монастириськ&nbsp;— 521&nbsp;га. Населення&nbsp;— 5 887 осіб (01.01.2017)<ref name="Населення"/>.

Є пам'ятки природи місцевого значення&nbsp;— 2 [[ясен]]и віком 160 і 210 років, мають діаметри 105 і 135 см<ref>''Тернопільський державний педагогічний інститут.'' Проблеми екології рідного краю.&nbsp;— Тернопіль, 1993.&nbsp;— С.&nbsp;106.</ref>. Розташовані на вул. Шевченка, 69, поряд із церквою Успіння Пресвятої Богородиці<ref>[http://spadok.te.ua/2-436 Спадок Тернопілля]</ref>.
[[Файл:Рослини Монастириськ.JPG|міні|праворуч|200пкс|[[Підсніжник звичайний]] і [[печіночниця благородна]]]]
[[Файл:Ліс Монастириськ.JPG|міні|праворуч|200пкс|Вирубана ділянка лісу]]

== Географія ==

=== Розташування і фізична географія ===

=== Корисні копалини ===

=== Клімат ===
Клімат помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря +7,3ºС, безморозний період триває 160—165 днів. Опадів випадає 520—600&nbsp;мм на рік. Сума температур, вищих від 10ºС, коливається віл 2500ºС до 2700ºС. Місто належить до району «теплого Поділля», де весна настає на два тижні раніше, ніж на решті території [[Тернопільська область|Тернопільської області]]<ref>''Заставецька О., Заставецький Б., Ткач Д.'' Географія Тернопільської області…&nbsp;— С.&nbsp;29.</ref>.

=== Ґрунти ===
Найпоширенішими ґрунтами є ясно-сірі опідзолені. Вони сформувалися на лесах і лесоподібних суглинках під лісовою рослинністю. Вміст гумусу невеликий&nbsp;— 1,3&nbsp;%-1,8&nbsp;%. Ці ґрунти мають кислу реакцію, тому для підвищення їхньої родючості необхідне вапнування, внесення органічних і мінеральних добрив<ref>''Заставецька О., Заставецький Б., Ткач Д.'' Географія Тернопільської області…&nbsp;— С.&nbsp;37—38.</ref>.

=== Рослини ===
{{розширити}}

=== Тварини ===
{{розширити}}

== Історія ==

=== Археологічні знахідки ===
На околицях міста виявлено археологічні знахідки трипільської культури (IV—III тисячоліття до нашої ери) та бронзової доби (II тисячоліття до нашої ери)<ref>''Куневич Б.'' Моє Тернопілля…&nbsp;— С.&nbsp;128.</ref>. З часів Київської Русі на території Монастириської міської ради збереглися залишки валів трьох городищ<ref>[http://www.oda.te.gov.ua/monastyryska/ua/728.htm Монастириська районна державна адміністрація]</ref>.

=== Походження назви ===
Первісна назва міста була '''Підгородне''', потім Монастирище,<ref>''[[Андрусяк Микола Григорович|Н.&nbsp;Андрусяк.]]'' Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина…&nbsp;— С. 32.</ref> поляки перейменували його в Monasterzyska<ref name="МельнТрак3">''[[Мельничук Богдан Іванович (письменник та краєзнавець)|Мельничук Б.]], [[Тракало Василь Йосипович|Тракало В.]]'' Монастириська і околиці в спогадах емігрантів.&nbsp;— Тернопіль&nbsp;: КЖВ «Тернопіль», 1993.&nbsp;— С.&nbsp;3.</ref>. Назва міста вживається як іменник множини, а не прикметник жіночого роду: правильно казати ''«у Монастириськах»'', а не ''«у Монастириській»''<ref>[http://www.castles.com.ua/mo.html Монастириська] // Замки та храми України</ref>.

=== Легенда про походження ===
У давні часи на горі висотою 368 метрів стояв замок для захисту від кочової орди.

За легендою, у XIII столітті володарем замку був боярин Собко, що привіз після походу на половців воєнну здобич і половецьку князівну Атю, яка була надзвичайної вроди. Боярин покохав її та хотів одружитися, але дівчина відмовлялась, сумувала за рідним краєм і одної ночі втекла на Лису гору, де стала відьмою. Боярин з розпачу постригся в монахи, замок перебудував на монастир, а містечко перейменував в Монастирище. Під час другого татарського нападу монастир спалено і зруйновано, після чого він не відбудовувався. Місто добре розвивалось, бо лежало на перехресті Чорного шляху<ref name="МельнТрак3"/>.

=== Польський період ===
[[Файл:Monasterzyska_tarnopol_coa_XVI.png|thumb|right|200px|Герб Монастириськ із 1630 року (Пилява Потоцьких та Сокира)]]
Перша писемні згадки зустрічаються в документах [[1433]] та [[1437]]<ref>[http://polona.pl/item/665606/23/ Akta grodzkie i ziemskie].&nbsp;— T. XII.&nbsp;— S. 27.&nbsp;— №&nbsp;230.</ref> року як власність лицаря Сигізмунда. З [[1454]] по [[1465]] років Монастириська&nbsp;— власність [[Теодорик Бучацький Язловецький|Теодорика Бучацького-Язловецького]], згодом&nbsp;— [[Михайло «Мужило» Бучацький|Міхала «Мужила» Бучацького]], з 1468&nbsp;р. ними володів [[Монастирський Іван|Ян із Язловця]], з 1478 року&nbsp;— Ян з [[Порохова|Порохови]]<ref>''Клименко О., [[Хаварівський Богдан-Роман Васильович|Хаварівський Б.]]'' Міська геральдика Тернопільщини.&nbsp;— Тернопіль&nbsp;: КЖВ «Воля», 2003.&nbsp;— С.&nbsp;318—319.&nbsp;— ISBN 966-528-179-8.</ref>. Польські джерела свідчать, що обидва імені належали одному чоловікові<ref>''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej korony Polskiej w Porchowej // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.&nbsp;— T.&nbsp;18.&nbsp;— S.&nbsp;175.&nbsp;— (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I).&nbsp;— ISBN 978-83-89273-79-6. {{ref-pl}}</ref>. [[Адам Бонецький]] стверджував, що у 1469 році найстарший син [[галицькі каштеляни|галицького каштеляна]] [[Ян Кола (галицький каштелян)|Яна Коли]] Ян-«старший» (?—1472) викупив від [[Язловецькі|Язловецьких]] продане їм раніше [[Устя]], а також набув Монастириська<ref>''[[Адам Бонецький|Boniecki A]].'' [https://polona.pl/item/10355918/364 Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— Warszawa, 1907.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— T. 10.&nbsp;— S. 344—345. {{ref-pl}}</ref>

У [[1454]]&nbsp;р. згадується як місто з [[магдебурзьке право|магдебурзьким правом]], замком<ref>''Клименко О., Хаварівський Б.'' Міська геральдика Тернопільщини…&nbsp;— С. 318—319.</ref>.

[[1490]]&nbsp;р. [[Мухи повстання|селянські загони під проводом Мухи]] звільнили місто від поляків. У 1498 році 70 тисяч молдаван, турків під проводом молдавського господаря Штефана III спустошило околиці Галича, зокрема містечка Монастириська, [[Коропець]]<ref name="Монастирищина405">''Козубський П., Гулей І.'' Монастирищина у боротьбі за незалежність України…&nbsp;— С.&nbsp;404—405.</ref>.

[[Вікторин Сененський]] (або Ян Сененський після шлюбу з Анною Бучацькою, донькою [[Давид Бучацький|Давида Бучацького]]<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/buczaccy01.html#A3 Buczaccy] {{ref-pl}}, [http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/sienienscy01.html#A1 Sienienscy (01)] {{ref-pl}}</ref>) після шлюбу з А.&nbsp;Бучацькою, став власником ([[дідич]]ем), збудував біля дороги на [[Бучач]] кам'яний замок. [[1552]]&nbsp;р. власником стає [[Ян Сененський (подільський воєвода)|Ян Сененський]] (кальвініст<ref>[[:pl:Jan Sienieński (wojewoda podolski)|Jan Sienieński (wojewoda podolski)]]</ref>, майбутній [[Подільські воєводи|воєвода подільський]], †бл. [[1599]]&nbsp;р.), отримує від короля [[Сигізмунд II Август|Сигізмунда II Августа]] привілей на проведення щотижневих торгів у п'ятницю та щорічних ярмарків. [[1557]]&nbsp;р. королівським привілеєм додано торг на свято Воздвиження Чесного Хреста<ref>''Kowalski S. J.'' Powiat buczacki i jego zabytki.&nbsp;— Biały Dunajec-Ostróg&nbsp;: Wołanie z Wołynia, 2005.&nbsp;— S. 201.&nbsp;— ISBN 83-88863-16-9.</ref><ref name="КХ319">''Клименко О.,&nbsp;Хаварівський Б.'' Міська геральдика Тернопільщини…&nbsp;— С.&nbsp;318—319.</ref>.

У [[1578]] році татари і турки, знову прийшовши на Галичину, взяли в облогу Монастириськ. Деякий час захисники стримували їх натиск, ворогам вдалося захопити містечко; пограбувавши, вщент спалили, зруйнували його. Для покращення оборони в [[1600]] році завершилося спорудження замку. Місто позначене на мапі 1613&nbsp;р. (з помилковим розташуванням нижче за течією Дністра). В [[1621]] році Поділлям пройшлись татари, [[замок Монастирища|замок]] у Монастириськах зруйновано<ref name="Монастирищина405"/>.

У жовтні [[1629]] року [[реєстрові козаки]] та королівські жовніри<ref>''[[Рудницький Степан Львович|Рудницький С]].'' Українські козаки // Коли земля стогнала.&nbsp;— К. : Наукова думка, 1995.&nbsp;— С. 258.&nbsp;— ISBN 5-319-01072-9.</ref> під командуванням [[Грицько Чорний|Грицька Чорного]] і [[Стефан Хмелецький|Стефана Хмелецького]] (загальне командування [[Руські воєводи|руського воєводи]] [[Станіслав Любомирський (воєвода краківський)|Станіслава Любомирського]]) під Монастириськами розбили частину орди кримських татар, які із залишками великої здобичі поверталися після [[Битва під Бурштином|погрому у битві]] поблизу [[Конюшки (Рогатинський район)|Конюшок]] та [[Бурштин (місто)|Бурштина]].<ref>''Козубський П., Гулей І.'' Монастирищина у боротьбі за незалежність України. Люди, події факти…&nbsp;— С.&nbsp;8.</ref>

Від [[1630]] року&nbsp;— власність [[Потоцькі|Потоцьких]],<ref name="КХ319"/> які перебудували замок під палац. Власниками міста були воєвода смоленський [[Александер Ян Потоцький]], по його смерті [[1714]] року вдова Тереза з [[Тарли|Тарлів]], їх син, [[львівські каштеляни|львівський каштелян]] граф [[Юзеф Потоцький (каштелян)|Юзеф Потоцький]]<ref>''Ostrowski J. K.'' Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach…&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— S. 84.</ref>.

[[Файл:Stefan_Czarnecki_at_Monasterzyska_in_1653.PNG|thumb|left|300px|[[Битва під Монастирищем]] 1653&nbsp;р.]]
Під час [[Хмельниччина|Національно-визвольної війни]] під проводом [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], навесні [[1653]] року, [[Стефан Чарнецький]] очолив каральний похід 8-тисячного війська на Брацлавщину, але, при [[Битва під Монастирищем|облозі Монастирища (нині Черкаська область)]], потерпів поразку від козаків під проводом [[Іван Богун|Івана Богуна]]. У [[1655]] році окремі козацькі загони проходили через Монастириськ. З їх наближенням до містечка священик з Фільварок Швайка (Швайна) зібрав добровольців і підняв повстання проти польської влади, після якого отець-повстанець із загоном подався разом з козацькими військами. Владні ляхи жорстоко помстилися на місцевому населенні. З того часу за містечком залишилася могила полеглих, де щороку на Покрову проводилися богослужіння. На горбі при дорозі на Галич виднівся дерев'яний хрест. З приходом радянської влади могилу зруйновано<ref>''Козубський П., Гулей І.'' Монастирищина у боротьбі за незалежність України…&nbsp;— С.&nbsp;8—9.</ref>.

[[1667]]&nbsp;р. відбулася [[Битва під Підгайцями (1667)|битва під Підгайцями]] між військом [[Петро Дорошенко|Петра Дорошенка]] та Яна Собеського. В цей час було захоплено монастир у Монастириськах. [[1672]] року під час одного з нападів татарсько-турецьких військ і козаків на чолі з гетьманом П.&nbsp;Дорошенком спалено містечко Монастириська, зруйновано монастир, який більше не відбудовувався<ref>''Козубський П., Гулей І.'' Монастирищина у боротьбі за незалежність України…&nbsp;— С.&nbsp;.</ref>.

=== Австрійський період ===
[[Файл:Монастириська_тютюнова_фабрика_(старе_фото).jpg|thumb|right|200px|Тютюнова фабрика]]
Після першого поділу Речі Посполитої наприкінці [[1773]] року Монастириська стало центром одного з 13-ти [[дистрикт]]ів [[Галицький циркул|Галицького циркулу]] Королівства Галичини та Володимирії. [[14 березня]] [[1775]] року Галицька придворна канцелярія затвердила проект від [[11 жовтня]] [[1774]] року, за яким Галицький циркул з центром у Станіславові складався з 4-х дистриктів, Монастириський дистрикт скасовувався. [[2 вересня]] [[1780]] року губернатор Галичини був зобов'язаний провести нову адмінреформу коронного краю. [[22 березня]] [[1782]] року цісарева [[Марія Терезія]] видала патент, за яким взагалі скасовувались дистрикти, створювалися 18 циркулів (округів).<ref>''Настасяк І''. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848).&nbsp;— К. : Атіка, 2006.&nbsp;— С.&nbsp;37—39.&nbsp;— ISBN 966-3261-191-9.</ref> &nbsp;— Монастириська і навколишні села ввійшли до складу [[Станіславський округ|Станіславського округу]] [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької імперії]] (з 1804 року&nbsp;— [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]<ref name="Монастирищина405"/>).
 
За власника міста італійського шляхтича Кароля Бако де Гетте споруджено [[Монастириська тютюнова фабрика|Державну фабрику сигарет та тютюну]] ([[1797]]&nbsp;р.)<ref>''Мельничук Б., Тракало В.'' Монастириська і околиці в спогадах емігрантів…&nbsp;— С.&nbsp;15.</ref> і фабрику паперу ([[1864]]–[[1914]]&nbsp;рр.).

[[12 січня]] [[1806]]&nbsp;р. в місті взяли шлюб графиня Людвіка Потоцька (доньки Юзефа Макарія, 1789—2.IV.1874) та граф Ян Кароль Дідушицький (27.I.1774—12.II.1856, Голорусава).<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy07.html Рotoccy (07)] {{ref-pl}}</ref>

[[Пйотр Стшижевський]] на чолі військового загону пронаполенівського Тернопільського ополчення оволодів містом у 1809 році, зокрема, перебував тут під час укладення [[Шенбруннський мир|Шенбруннського миру]].<ref>''Окаринський В.'' Землі нинішньої Тернопільщини в Новий час (кінець XVIII&nbsp;ст.—1914&nbsp;р.) // {{ТІМС|1|72—73}}</ref>

У [[1848]] році в місті створений осередок «Руської Ради». Протягом [[1848]]—[[1851]] років у Східній Галичині видавалася газета «Зоря Галицька», яку в Монастириськах поширював отець Михайло Сінгалевич. У містечку збудовано Народний дім, у якому діяла читальня «Просвіти», активними діячами якої були Володимир Сіменович та [[Кисілевська Олена Львівна|Олена Кисілевська]], що заклали хор, драматичний гурток, влаштовували концерти, вистави тощо.<ref name="Монастирищина405"/>.

[[1867]]&nbsp;р. місто приєднали до [[Бучацький повіт (Королівство Галичини та Володимирії)|Бучацького повіту]]<ref>''Козубський П., Гулей І.'' Монастирищина у боротьбі за незалежність України…&nbsp;— С.&nbsp;406.</ref>. [[1875]] року розробили проект створення трьох повітових судів з центрами в Бучачі, Золотому Потоці та Монастириськах<ref>[http://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication?id=6196&from=&dirids=1&tab=1&lp=2&QI= Projekt podziału terytorialnego Królestwa Galicyi i Lodomerii i Wielkiego Księstwa Krakowskiego na okręgi sądów powiatowych].&nbsp;— Lwów, 1875.&nbsp;— 39 s. {{ref-pl}}</ref>

[[1884]] рік&nbsp;— через місто пролягла залізниця [[Івано-Франківськ|Станіслав]]-[[Ярмолинці (смт)|Ярмолинці]], що сприяла розвитку промисловості й торгівлі<ref name="Історія Тернопільських залізниць">[http://www.railway.te.ua/history_ternopil_ua.htm Історія Тернопільських залізниць]</ref>.

Наприкінці XIX&nbsp;ст. місто як посаг Потоцької (ім'я поки встановлюється) перейшло до шляхтича італійського походження Карло (Кароля) Бако де Гетте.<ref>[[Андрусяк Микола Григорович|''Андрусяк Н'']]. Минуле Бучаччини // [[Бучач і Бучаччина]]…&nbsp;— С.&nbsp;60.</ref>

[[1903]]&nbsp;р. внаслідок пожежі містечко зазнало значних пошкоджень, повністю згоріло, збереглася лише церква. Найбільше постраждали Фільварки та Березівка. Це спричинило відхід населення, економічне життя підупало<ref name="ВП7">''Козубський П.'' Монастириська // Вісті Придністров'я.&nbsp;— 1991.&nbsp;— №&nbsp;7.&nbsp;— C.&nbsp;4—5.</ref>.

З [[1906]] року в Монастириськах працював невеликий лісопильний завод і цегельня<ref name="ВП7" />.

На загальних виборах до Австрійського парламенту [[1907]] року, Монастириська ввійшло до 60 сільського змішаного округу (Бучач, Підгайці, Монастирська, Вишнівчик). Від цього округу депутатом став львівський адвокат [[Ґабль Генрик|д-р Генрик Ґабль]], заступником&nbsp;— д-р [[Цегельський Лонгин|Лонгин Цегельський]]<ref>''Коцик Р''. Бучач при кінці XIX-го і з початком XX-го століття // Бучач і Бучаччина…&nbsp;— С.&nbsp;177.</ref>.

=== Перша світова війна ===
У [[1914]] році до лав [[УСС]] приєдналися монастирищани:
* Орест Подляшецький&nbsp;— [[отаман]]
* Льонгин Горбачевський, Володимир Лазаревич, Адольф Кардаш&nbsp;— [[поручник]]и
* Євген Рибак&nbsp;— [[сотник]]
* Сидор Горбачевський, Карло Івасечко&nbsp;— [[чота|четарі]]
Також Степан Вітошинський, Володимир Вовчук, Володимир Боцюрко, Норберт та Емануїл Рибаки, Іван Гладун, Григорій Било, Володимир Левицький, Роман Нагайло, Дмитро Надморський, Володимир Радловський, Ярослав Сіменович<ref name="Монастирищина405"/>.

Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] місто зазнало руйнувань, майже все населення евакуйоване.

Московити-окупанти перетворили будівлю «Народного Дому» на міську лазню («баню»).<ref>''[[Рибак Норберт Миколайович|Рибак Н]].'' Монастириська (культурно-освітній огляд) / [[Бучач і Бучаччина]]…&nbsp;— С. 272.</ref>

=== [[Західноукраїнська Народна Республіка]] ===
[[Файл:Могила священиків в Монастириськах.jpg|міні|праворуч|Могила о.&nbsp;Захарія Подляшецького та о.&nbsp;[[Галібей Юрій-Адальберт|Юрія-Адальберта Галібея]] біля церкви Воздвиження Чесного Хреста.|279x279пкс]]
У листопаді [[1918]]&nbsp;р. в місті майже мирно встановилася влада [[ЗУНР]] і важливу роль у цьому відіграли поручник [[УСС]] Е.&nbsp;Рибак, стрілець УСС [[Рибак Норберт Миколайович|Норберт Рибак]].<ref>''Полянський О.'' Західна Україна у двох революціях.&nbsp;— Тернопіль&nbsp;: Джура, 1998.&nbsp;— С.&nbsp;33.</ref> Загони, зорганізовані в навколишніх селах, взяли під контроль найважливіші будівлі міста. Під час розброєння ешелонів на залізничній станції загинули Іван Боднарчук і Павло Слюсарчин з [[Ковалівка (Монастириський район)|Ковалівки]]<ref name="Монастирищина11">''Козубський П., Гулей І.'' Монастирищина у боротьбі за незалежність України…&nbsp;— С.&nbsp;11.</ref>.

Під час виборів делегатів Української Народної Ради представниками Монастирищини були [[Максимів Ілько|Ілля Максимів]] з [[Коропець|Коропця]] і [[Плиска Михайло|Михайло Плиска]] із [[Задарів|Задарова]]. У [[1919]] році в I гуцульському курені [[Друга Коломийська бригада УГА|ІІ Коломийської бригади]] була єврейська [[чота]], сформована із жителів [[Бучач]]а і Монастириськ. Наприкінці травня<ref>[[Шанковський Лев|''Шанковський Л.'']] Бучаччина в роки визвольної війни 1918—1920 // Бучач і Бучаччина…&nbsp;— С. 78.</ref> 1919 року Монастириська захопила польська армія. До середини липня Монастирищина переходила з рук в руки, стала ареною жорстоких боїв. У цей час було жорстоко<ref>[http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/11696/ Літопис Червоної Калини.&nbsp;— Ч.&nbsp;11.&nbsp;— Листопад 1938.]&nbsp;— С. 6.</ref> замордовано українських греко-католицьких священиків: старенького<ref>[[Шанковський Лев|''Шанковський Л.'']] Бучаччина в роки визвольної війни 1918—1920…&nbsp;— С.&nbsp;80.</ref> Захарія Подляшецького і сотрудника (помічника) [[Галібей Юрій-Адальберт|Юрія-Адальберта Галібея]], які поховані біля церкви Воздвиження Чесного Хреста. Ось як це згадує Норберт Рибак:<ref name="Монастирищина11"/>
{{Цитата|''Тортували їх нелюдсько, вирізали вуха, носи, пальці, виколювали очі, дерли живцем шкіру, парили кип'ятком.''}}

Місто звільнене вд польських військ [[13 червня]] [[1919]] року [[11-та Стрийська бригада УГА|11-ю Стрийською бригадою УГА]] [[Третій Корпус УГА|ІІІ-го корпусу УГА]] під час [[Чортківська офензива|Чортківської офензиви]] УГА.<ref>''Шанковський Л.'' Бучаччина в роки визвольної війни 1918—1920 // Бучач і Бучаччина…&nbsp;— С. 80.</ref>

=== Польська окупація ===

[[16 липня]] [[1919]] року поляки остаточно захопили Монастирищину<ref name="Монастирищина11"/>.

1 липня 1926&nbsp;р. сільські гміни Фільварки і Березівка приєднані до міської гміни Монастириськ<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19260480290 Dz.U. 1926 nr 48 poz. 290] {{ref-pl}}</ref>.

Завдяки Я.&nbsp;Лазаревичу, молодь містечка відбудувала Народний дім, у якому розміщувалися товариства «Рідна школа», «Український кооперативний банк», «Січ». Головою читальні був Адольф Кардаш, секретарем&nbsp;— адвокатський працівник Іван Аронець, що організував драматичний гурток, хор, яким керував Володимир Боцюрко.

У Монастириськах діячами [[Бучацька повітова філія «Просвіти»|Бучацької повітової філії «Просвіти»]] зроблено заходи для того, щоб створити просвітньо-організаційний осередок для судової округи Монастириська.<ref name="Колцьо">''Колцьо В.'' Праця і розвиток читалень товариства «Просвіта» в Бучаччині // Бучач і Бучаччина…&nbsp;— С. 260—262.</ref> 18 червня 1924&nbsp;р. відзначались 63-ті роковини смерті Т.Шевченка; після виконання гімну «Ще не вмерла Україна» на сцену вибіг комендант поліції (в цивільному), заборонив співати. Було арештовано голову читальні А.&nbsp;Кардаша, секретаря І.&nbsp;Аронця, диригента В.&nbsp;Боцюрка. Приїхав комісар поліції з Бучача, усно припинив діяльність читальні (діяла 30 літ).<ref name="Колцьо" /> У [[1928]]<ref>Рибак Норберт, щоправда, стверджує про заснування ним філії бл. 1930 року → Бучач і Бучаччина…— С. 273.</ref> році в містечку засновано філію товариства «Просвіта» (всі читальні з судового повіту (округу) Монастириська перейшли під її опіку<ref name="Колцьо" />). Першим головою філії був о. Л. Білинський, місцеголовою&nbsp;— професор Софрон Ласовський, секретарем&nbsp;— Н. Рибак. Організовано «Союз українок».

[[1936]] року за допомогою студентів [[Рибак Норберт Миколайович|Норберт Рибак]] заснував філію українського товариства «Луг», при ньому&nbsp;— клуб копаного м'яча (тобто футбольний) «Степ», керівником якого був О.&nbsp;Івасечко; польська адміністрація організувала філію товариства «Стшелєц».

18 вересня 1939 року радянський 25-й танковий корпус своєю 1-ю механізованою бригадою о 16 годині зайняв Монастириську і взяв у полон близько 3600 польських військовослужбовців.<ref>[http://chtyvo.org.ua/authors/Beshanov_Volodymyr/Chervonyi_blitskryh/ ''В.Бешанов.'' Червоний бліцкриг]</ref>. Після свого приходу в [[1939]] році червона влада заборонила діяльність партій та громадських організацій<ref>''Козубський П., Гулей І.'' Монастирищина у боротьбі за незалежність України…&nbsp;— С.&nbsp;13.</ref><ref>Там само.&nbsp;— С.&nbsp;407.</ref>.

Від січня [[1940]]&nbsp;— райцентр (з грудня [[1962]] по грудень [[1966]] належало до Бучацького району)<ref>''Куневич Б.'' Моє Тернопілля…&nbsp;— С.&nbsp;11—12.</ref>.

=== Гітлерівська окупація ===
[[4 липня]] [[1941]] року&nbsp;— початок гітлерівської окупації. У липні [[1943]]&nbsp;р. поблизу міста проходило з'єднання [[Ковпак Сидір Артемович|Сидора Ковпака]]. [[22 липня]] [[1944]] року Монастириська були відвойовані 30-ю стрілецькою дивізією 30-го стрілецького полку [[1-ша гвардійська армія (СРСР)|1-ї гвардійської армії]] під командуванням [[генерал-полковник]]а [[Гречко Андрій Антонович|Андрія Гречка]].

=== Радянський період ===
У травні 1946 року відбувся матч між футбольними збірними Монастириськ та Бучача, перемогли гості 6:3.<ref>''Легкий Левко''. Футбол Тернопілля.&nbsp;— Тернопіль&nbsp;: Лілея, 2002.&nbsp;— іл.&nbsp;— С. 8.&nbsp;— ISBN 966-656-002-X.</ref>

У 1965 році через реконструкцію стадіону в Бучачі місцева арена стала домашньою і для сусідів. Зокрема, влітку бучацькі футболісти, які перед цим серйозно підсилили склад, перемогли в Монастириськах команду з Бережан&nbsp;— на той час одну з найсильніших в області&nbsp;— 5:0.<ref name="НД1">Кубкові вершини «Колоса» // Нова доба.&nbsp;— №&nbsp;34 (8656, 21 серп.).&nbsp;— С. 6.</ref>

11 липня 1965 на місцевому стадіоні відбувся фінальний матч розіграшу [[Кубок Тернопільської області з футболу|Кубка Тернопільської області]] з футболу між командами [[Колос (Бучач)|«Колгоспник»]] (Бучач)&nbsp;— «Маяк» (Теребовля). З рахунком 4:2<ref name="НД1"/> перемогли футболісти з сусіднього Бучача (Ярослав Монюк&nbsp;— капітан<ref>Колгоспник&nbsp;— 2-разовий володар Кубка області з футболу // Перемога.&nbsp;— Бучач, 1969.&nbsp;— №&nbsp;82 (10 липня).&nbsp;— С. 4.</ref>).

=== Незалежна Україна ===

== Населення ==
<center><timeline>
ImageSize = width:650 height:220
PlotArea = left:70 right:40 top:20 bottom:50
TimeAxis = orientation:vertical
AlignBars = late
Colors =
  id:gray1 value:gray(0.9)
DateFormat = yyyy
Period = from:0 till:10000
ScaleMajor = unit:year increment:5000 start:0 gridcolor:gray1
PlotData =
  bar:1848 color:gray1 width:1 
   from:0 till:3391 width:15 text:3391 textcolor:blue  fontsize:8px
  bar:1867 color:gray1 width:1 
   from:0 till:3453 width:15 text:3453 textcolor:blue  fontsize:8px
  bar:1880 color:gray1 width:1 
   from:0 till:4333 width:15 text:4333 textcolor:blue  fontsize:8px
  bar:1900 color:gray1 width:1 
   from:0 till:4866 width:15 text:4866 textcolor:blue  fontsize:8px
  bar:1915 color:gray1 width:1 
   from:0 till:4372 width:15 text:4372 textcolor:blue  fontsize:8px
  bar:1921 color:gray1 width:1 
   from:0 till:2967 width:15 text:2967 textcolor:blue  fontsize:8px
  bar:1939 color:gray1 width:1 
   from:0 till:7800 width:15 text:7800 textcolor:blue  fontsize:8px
  bar:1959 color:gray1 width:1 
   from:0 till:4200 width:15 text:4200 textcolor:blue  fontsize:8px
  bar:1970 color:gray1 width:1 
   from:0 till:5000 width:15 text:5000 textcolor:blue  fontsize:8px
  bar:1979 color:gray1 width:1 
   from:0 till:5100 width:15  text:5100 textcolor:blue  fontsize:8px
  bar:1989 color:gray1 width:1 
   from:0 till:6400 width:15  text:6400 textcolor:blue  fontsize:8px
  bar:2001 color:gray1 width:1 
   from:0 till:6800 width:15  text:6800 textcolor:blue  fontsize:8px
  bar:2011 color:gray1 width:1 
   from:0 till:6134 width:15  text:6134 textcolor:blue  fontsize:8px
TextData=
  fontsize:S pos:(200,30)
  text:Динаміка населення Монастириськ у 1848-2011 роках
</timeline></center><ref name="ВП7" /><ref name="Монастириська ЗОШ">[http://monastyryska.ucoz.ru/index/istorija_shkoli/0-5 Монастириська ЗОШ]</ref><ref name="МельнТрак13">''Мельничук Б., Тракало В.'' Монастириська і околиці в спогадах емігрантів…&nbsp;— С.&nbsp;13.</ref><ref>''Заставецька О., Заставецький Б., Ткач Д.'' Географія Тернопільської області…&nbsp;— С.&nbsp;130.</ref>

'''Дані переписів різних часів'''

Територія громади складала 34.17 км². У [[1921]] році було 864 помешкання, а в [[1931]] році&nbsp;— 1176.

У [[1841]] році в містечку проживало 913 українців:
* Монастириська&nbsp;— 221
* Березівка&nbsp;— 245
* Фільварки&nbsp;— 447

За переписом [[1912]] року в Монастириськах проживало 893 українці:
* Монастириська&nbsp;— 201
* Березівка&nbsp;— 190
* Фільварки&nbsp;— 592<ref name="МельнТрак13" />

'''Національний склад'''
{| align="center" class="wikitable"
|+
! |Рік
! |Склад населення
! |Число осіб
! |Частка у %<br/>від усього населення
|-----
| rowspan=9 | 1848
| українці
| 747
| 22
|-----
| поляки
| 408
| 12
|-----
| євреї
| 1310
| 38,6
|-----
| німці
| 850
| 25
|-----
| чехи
| 8
| 0,24
|-----
| румуни
| 2
| 0,06
|-----
| мадяри
| 4
| 0,12
|-----
| вірмени
| 2
| 0,06
|-----
| татари спольщені
| 60
| 1,8<ref>''Козубський&nbsp;П.&nbsp;Й.'' Монастириська // Вісті Придністров'я.&nbsp;— 1991.&nbsp;— №&nbsp;7.&nbsp;— C.&nbsp;4.</ref>
|-----
| rowspan=4 | 1880
| українці
| 762
| 17,6
|-----
| поляки
| 1271
| 29,3
|-----
| євреї
| 2292
| 52,9
|-----
| інші
| 8
| 0,2
|-----
| rowspan=4 | 1900
| українці
| 580
| 11,9
|-----
| поляки
| 1773
| 36,4
|-----
| євреї
| 2504
| 51,5
|-----
| інші
| 10
| 0,2
|----
| rowspan=3 | 1939
| українці
| 900
| 11,5
|-----
| поляки
| 5350
| 68,7
|-----
| євреї
| 1550
| 19,8<ref name="МельнТрак13" />
|}

== Пам'ятки ==
[[Файл:Монастириські ясени.jpg|міні|праворуч|200пкс|Монастириські ясени]]

=== Природи ===
* [[Монастириські ясени]]&nbsp;— ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.

=== Архітектури ===
[[Файл:Церква Успіння Божої Матері у Монастириську.jpg|міні|200пкс|Церква Успіння Божої Матері (колишній костел)]]
[[Файл:Monastyryska, church, 2014.JPG|міні|праворуч|200пкс|[[церква Воздвиження Чесного Хреста (Монастириська)|Церква Воздвиження Чесного Хреста]]]]
* [[Церква Успіння Божої Матері (Монастириська)|церква Успіння Божої Матері]] ([[1751]]&nbsp;р., мурована, колишнє приміщення костелу, скульптор [[Пінзель|Й.-Г. Пінзель]])
* церква Введення Пресвятої Діви Марії (1873&nbsp;р., дерев'яна)
* [[церква Воздвиження Чесного Хреста (Монастириська)|церква Воздвиження Чесного Хреста]] (1892&nbsp;р., мурована, реставрована 1925&nbsp;р.)
* 5 капличок
* 3 «фігури» (скульптури) Матері Божої.
* Збереглося приміщення колишньої синагоги ([[1904]]&nbsp;р.).

=== Пам'ятники ===
* воїнам-землякам, полеглим у німецько-радянській війні ([[1951]]&nbsp;р.)
* [[Тарас Григорович Шевченко|Тарасові Шевченку]] (1993&nbsp;р., скульптор [[Голець Ярослав Васильович|Ярослав Голець]])
* Борцям за волю України (1996&nbsp;р.)
* галерею державотворців (1997&nbsp;р., скульптор [[Невеселий Микола Васильович|Микола Невеселий]]).

Встановлено
* пам'ятний знак воякові [[УПА]] Й. Русаку (1993&nbsp;р.)
* меморіальні дошки
** на честь звільнення Монастириськ від гітлерівських окупантів
** громадсько-культурній діячці [[Кисілевська Олена Львівна|Олені Кисілевській]].

== Некрополі ==
[[Файл:Братська могила радянських воїнів у Монастириську.jpg|міні|праворуч|200пкс|Братська могила радянських воїнів у міському парку Монастириськ]]
Є братські могили радянських воїнів на міському цвинтарі. У три ряди розміщено 23 могили невідомих воїнів, на яких встановлено надгробні плити.

У міському парку є братська могила радянських воїнів. На могилі пам'ятник&nbsp;— скульптура воїна на повний зріст на прямокутному постаменті східчастої форми (м.&nbsp;Монастириська, міський парк).

На міському кладовищі є могила радянського воїна В.&nbsp;П.&nbsp;Краснікова, який загинув у [[1958]]&nbsp;р. при розмінуванні складу з боєприпасами. На могилі пам'ятник&nbsp;— обеліск пірамідальної форми.

== Вулиці Монастириськ ==
Наприкінці XIX&nbsp;— на початку XX століття Монастириська були частково занедбаним брудним провінціальним населеним пунктом. У дощову погоду тут неможливо було пройти, болото на вулицях стояло по коліна.<ref name="ВП7" />
{| align="center" class="wikitable"
|+
! |№
! |Теперішня назва
! |Радянська назва
! |Довоєнна назва
|-----
| 1
| вул. Бандери С.
| вул. Гагаріна Ю.
|
|-----
| 2
| вул. Будівельника
|
|
|-----
| 3
| вул. В. Великого
| вул. Галана Я.
|
|-----
| 4
| вул. Відродження
|
|
|-----
| 5
| вул. Галицька
|
|
|-----
| 6
| вул. Гнатюка В.
| вул. Чапаєва В.
|
|-----
| 7
| вул. Горіхова
|
|
|-----
| 8
| вул. Горішня
| вул. Маяковського В.
|
|-----
| 9
| вул. Грушевського М.
| вул. Горького М.
|
|-----
| 10
| вул. Добровідка
|
|
|-----
| 11
| вул. Долішня
| вул. Дворського
|
|-----
| 12
| вул. Дорошенка
|
|
|-----
| 13
| пр. Затишний
|
|
|-----
| 14
| вул. Зелена
| вул. Галицька
|
|-----
| 15
| вул. Злуки
|
|
|-----
| 16
| вул. Кисілевської О.
|
|
|-----
| 17
| вул. Коновальця Є.
| вул. Щорса М.
|
|-----
| 18
| вул. Краснікова
|
|
|-----
| 19
| вул. Крушельницької С.
|
|
|-----
| 20
| вул. Лесі Українки
|
|
|-----
| 21
| вул. Мазепи І.
| вул. Чехова А.
|
|-----
| 22
| вул. Миру
|
|
|-----
| 23
| вул. Нова
|
|
|-----
| 24
| вул. Озерна
|
|
|-----
| 25
| вул. Павлюкевичів
|
|
|-----
| 26
| вул. Пекарська
|
|
|-----
| 27
| вул. Перемоги
|вул. Горького М.
|
|-----
| 28
| вул. Петлюри С.
|
|
|-----
| 29
| вул. Підгородня
| вул. Мічуріна
|
|-----
| 30
| вул. Сагайдачного П.
|
|
|-----
| 31
| вул. Садова
|
|
|-----
| 32
| вул. Січових Стрільців
| вул. Радянська
|
|-----
| 33
| вул. Сонячна
|вул. Горбуна
|
|-----
| 34
| вул. Стецька Я.
|
|
|-----
| 35
| вул. Стуса В.
| вул. Воровського
|
|-----
| 36
| вул. Тиха
|
|
|-----
| 37
| вул. Тичини П.
|
|
|-----
| 38
| вул. Франка І.
|
|
|-----
| 39
| вул. Хвильвого М.
| вул. Шевченка Т.
|
|-----
| 40
| вул. Хмельницького Б.
|
|
|-----
| 41
| вул. Чорновола В.
|
|
|-----
| 42
| вул. Шевченка Т.
| вул. Леніна В.
|
|-----
| 43
| вул. Шкільна
| вул. Шкільна
|
|-----
| 44
| вул. Шухевича Р.
| вул. Першотравнева
|
|}

== Промисловість ==
Промислові підприємства:
* ВАТ «Українська тютюнова компанія»&nbsp;— виробництво сигарет<ref>[http://www.ua-region.com.ua/00377377 ua-region.info]</ref>
* ВАТ «Монастириський молочний завод»&nbsp;— перероблення молока та виробництво сиру, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту<ref>[http://www.ua-region.com.ua/search/?ko=0&vibor=full.php&q=%EC%EE%ED%E0%F1%F2%E8%F0%E8%F1%FC%EA%E8%E9+%EC%EE%EB%EE%F7%ED%E8%E9+%E7%E0%E2%EE%E4 ua-region.info]</ref>
* ВАТ «Монастириське заводоуправління будівельних матеріалів»&nbsp;— виробництво будівельної цегли, облицювальної плитки, кахелю<ref>[http://www.ua-region.com.ua/00291575 ua-region.info]</ref>
* ТОВ «Галичанка»&nbsp;— виробництво робочого одягу<ref>[http://www.ua-region.com.ua/30919525 ua-region.info]</ref>
* ТОВ «Прогрес»&nbsp;— вирощування зернових та технічних культур, продукція: зерно, зернобобові, пшениця, ВРХ, молоко<ref>[http://www.ua-region.com.ua/30790143 ua-region.info]</ref>

== Транспорт ==
[[Файл:В'їзд в Монастириська.jpeg|міні|праворуч|250пкс|Знак при в'їзді в місто з боку [[Бучач]]а]]
'''Автомобільний транспорт'''

Через Монастириськ пролягає автошлях {{Автошлях Н|18}} [[Тернопіль]]&nbsp;— [[Івано-Франківськ]], від міста пролягають автодороги: {{Автошлях Т|2004}}&nbsp;— через [[Підгайці]] до [[Бережани|Бережан]], дорога місцевого значення Монастириська&nbsp;— [[Підлісне (Монастириський район)|Дрищів]] (з'єднує місто з автодорогою {{Автошлях Т|0903}} [[Галич]]&nbsp;— [[Городок (Хмельницька область)|Городок]]).

'''Залізничний транспорт'''

У [[1884]] році завершилось будівництво залізничної магістралі [[Хриплин]]&nbsp;— [[Нижнів]]&nbsp;— Монастириська&nbsp;— [[Бучач]]&nbsp;— [[Копичинці]]&nbsp;— [[Гусятин]]. У перших роках поїзд проїжджав через місто лише раз на день (Станіслав 10.00&nbsp;— Бучач 14.39), а в [[1914]] році&nbsp;— вже три рази. У час відкриття лінії Станіслав&nbsp;— Бучач ціна квитка в [[1885]] році третього класу була 1 [[гульден]] і 20 [[Крейцер (монета)|крейцерів]]<ref name="ВП7"/>. Залізниця була одноколійною, її ширина становила 1435&nbsp;мм. Після приходу радянської влади у [[1939]] році ширину колії змінили на 1520&nbsp;мм. Планувалось створення другої колії на маршруті [[Проскурів]]&nbsp;— [[Ярмолинці (смт)|Ярмолинці]]&nbsp;— Копичинці&nbsp;— [[Біла (Чортківський район)|Біла (Чортківська)]]&nbsp;— Бучач&nbsp;— Монастириська&nbsp;— Нижнів&nbsp;— Станиславів, проте ця робота припинилась з початком [[Друга світова війна|Другої світової]]. Після приходу гітлерівських окупантів відбулась нова перешивка колій під європейський стандарт.

У [[1944]] році гітлерівська адміністрація при відступі завдала відчутних пошкоджень залізниці на ділянці Бучач&nbsp;— Монастириська&nbsp;— Хриплин. За допомогою спеціальних пристосувань, які тягнув локомотив, знищувались шпали і самі рейки. Колишня залізниця місцями (в селах [[Комарівка (Монастириський район)|Комарівка]], [[Добромишль]]) проходить поруч з існуючою автодорогою {{Автошлях Н|18}} (ділянка Монастириська&nbsp;— [[Івано-Франківськ]]). На фоні місцевості можна відрізнити цілі відрізки земляного насипу, колишні мости через річки, переїзди, підпірну стіну для запобігання зсуву ґрунту між селами Комарівка та Добромишль тощо. Цю дорогу можна відновити (існував план відновлення в [[1991]]&nbsp;р.), тоді [[Тернопіль]] зможе отримати коротший шлях до [[Карпати|Карпат]]<ref name="Історія Тернопільських залізниць"/>.

== Соціальна сфера ==
[[File:Школа в Монастыриске Июнь 2017 г..JPG|міні|right|Школа]]
;Освіта

У [[1812]] році в Монастириськах працювала однокласна школа. Вчителем цієї школи був Станіслав Свенціцький. Навчання велося польською мовою. У школі вчили писати, читати, такі предмети як арифметика, географія, музика. У [[1867]] році тут розмістилася двокласна школа, вчителем якої був Еммануїл Добруцький. Від 1880-х років у Монастириськах діяла чотирикласна народна школа, де працювало 2 вчителів. У [[1912]] році відкрили польську шестикласну школу. В міжвоєнний період у містечку діяли семирічні чоловіча і жіноча школи, викладання в яких велося польською мовою. Жіноча школа розміщувалася в будинку, де тепер знаходиться [[Монастириська центральна районна бібліотека|районна бібліотека]], чоловіча&nbsp;— в старому корпусі школи.

У [[1939]]&nbsp;році відкрита [[Монастириська ЗОШ]] I—III ступенів, яка почала функціонувати з [[1946]] року. З [[1970]] навчання проводиться в новому корпусі<ref name="Монастириська ЗОШ"/>.

Заклади освіти:
* [[Монастириська ЗОШ|Монастириська ЗОШ I—III ступенів]]<ref>[http://monastyryska.ucoz.ru/index/vizitka/0-4 Монастириська ЗОШ]</ref>
* дошкільний заклад «Казка»
* дошкільний заклад «Сонечко»
* Монастириська музична школа<ref>[http://2904837.rexami.com/ rexami.com]</ref>
* Монастириська ДЮСШ, заснована у [[1989]] році, перший директор Анатолій Шаль, з [[2000]] року Марко Паньків. Власної спортивної бази не має. Для проведення навчально-тренувальних занять використовуються спортивні зали [[Монастириська ЗОШ|Монастириської]] та [[Коропець]]кої загальноосвітніх шкіл, а також стадіони цих населених пунктів. Першими тренерами були (за сумісництвом) вчителі [[Монастириська ЗОШ|Монастириської ЗОШ]] К.&nbsp;П.&nbsp;Дидина ([[волейбол]]), І.&nbsp;Б.&nbsp;Дуда ([[футбол]]), І.&nbsp;М.&nbsp;Гончар ([[легка атлетика]]). Учні школи в [[1999]] році стали переможцями обласних змагань на призи «Шкіряний м'яч».<ref>''Танчук О''. Дитячо-юнацькі спортивні школи системи освіти. Історія розвитку.&nbsp;— Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2007.&nbsp;— С.&nbsp;36.</ref>

'''Медицина'''

Наприкінці XIX&nbsp;— початку XX століття в місті поширювалися епідемічні захворювання. Причиною були брудні вулиці, які в дощову погоду перетворювалися на непрохідне болото, бідні люди жили під одним дахом з худобою. У 1890 році з тих, хто хворів інфекційними хворобами померло 21,9&nbsp;%, у 1898 році в повіті з 5121 новонародженого померло 3478<ref name="ВП7" />.

Заклади медицини:
* поліклініка
* лікарня

'''Культура'''
[[Файл:Районна бібліотека у Монастириську.jpg|міні|200пкс|Районна бібліотека]]
Палац культури, [[Монастириська центральна районна бібліотека]], центр дитячої творчості, [[Монастириський музей лемківської культури|музей лемківської культури]] (від [[1996]]), кімната-музей О.&nbsp;Кисілевської.

'''Релігія'''

'''Традиції'''

Від [[2001]] у Монастириськах відбувається щорічний всеукраїнський фестиваль лемківської культури [[Дзвони Лемківщини (фестиваль)|«Дзвони Лемківщини»]].

== Спорт ==

=== Футбол ===
* [[Будівельник (Монастириська)|Будівельник]]&nbsp;— [[Чемпіонат Тернопільської області з футболу|чемпіон Тернопільської області]] 1976 року
* [[Колос (Монастириська)|Колос]]&nbsp;— чемпіон Тернопільської області 1992 та 1992/93 років.<ref>''Легкий Левко.'' Футбол Тернопілля…&nbsp;— С. 140—141.</ref>

== Засоби масової інформації ==

=== Радіостанції ===
* '''«Говорять Монастириська»'''&nbsp;— районна комунальна радіостанція. Засновник&nbsp;— Монастириська районна рада. В ефірі&nbsp;— інформаційні, культурологічні, просвітницькі, розважальні програми та передачі для дітей. Веде мовлення на 1-му каналі проводової мережі за наступним графіком: понеділок&nbsp;— п'ятниця&nbsp;— 06:30-06:44; субота&nbsp;— неділя&nbsp;— 14:00-14:59.
* '''«Фест Забава»'''&nbsp;— музична онлайн-радіостанція. Веде мовлення за адресою [http://fest-radio.monastyryska.com fest-radio.monastyryska.com]. В ефірі&nbsp;— виключно україномовні пісні. Напрямок музики&nbsp;— фолк, автентика.

=== Друковані періодичні видання ===
* '''«Вісті Придністров'я»'''&nbsp;— районна щотижнева громадсько-політична газета. Заснована у [[1941]] році. Керівник&nbsp;— Дичко Богдан Степанович. Тижневий тираж становить 1700 примірників. Мова видання&nbsp;— [[українська мова|українська]]<ref>[http://www.gazety.biz/rubric167/rubric601/site_264.html Газети України]</ref>.

== Відомі особи ==

=== Народилися ===
* журналіст, публіцист [[Баліцький Михайло Григорович|Михайло Баліцький]]
* вчений-юрист [[Бараболяк Микола|Микола Бараболяк]]
* [[Боцюрків Іларій|Іларій Боцюрків]]&nbsp;— старшина УГА; підприємець та [[громадський діяч]] у Канаді<ref>''Мельничук Б.'' Боцюрків Іларій // {{ТЕС|4|73}}</ref>
* українська спортсменка [[Ванат Ірина Іванівна|Ірина Ванат]]
* співаки [[Вітошинський Роман Зенонович|Роман Вітошинський]], [[Лазаркевич-Крук Мирослава|Мирослава Лазаркевич-Крук]]
* громадський діяч [[Горбачевський Лонгин|Лонгин Горбачевський]]
* інженер-ядерник [[Гриневич Орест|Орест Гриневич]]
* письменниця, видавець, громадсько-культурна діячка [[Кисілевська Олена Львівна|Олена Кисілевська]]
* співак-аматор, громадський діяч [[Кокіль Осип|Осип Кокіль]]
* актриси [[Коссакова Ірина Андріївна|Ірина Коссак (Коссакова)]], М.-М.&nbsp;Лисяк
* музикант, акордеоніст і вокаліст гуртів «[[Гайдамаки (гурт)|Гайдамаки]]», «[[Kozak System]]» [[Леньо Іван Миколайович|Іван Леньо]]
* український галицький [[громадський діяч]] (також в еміграції), диригент, вояк [[УГА]], Дієвої Армії УНР [[Рибак Норберт Миколайович|Норберт Рибак]]
* граф, генерал бригади війська Польського, сенатор, таємний радник [[Антоні Потоцький]]<ref>''Kozłowski E.'' Potocki Antoni (1780—1850) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź, 1983.&nbsp;— t.&nbsp;XXVII/4, zeszyt 115.&nbsp;— S.&nbsp;792—793. {{ref-pl}}</ref>
* граф, генерал піхоти війська Польського, сенатор-воєвода Королівства Польського [[Станіслав Потоцький (1776-1830)|Станіслав Потоцький]]<ref>''Zajewski W.'' Potocki Stanisław h. Pilawa (1776—1830) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź, 1984.&nbsp;— t.&nbsp;XXVIII/1, zeszyt 116.&nbsp;— 178&nbsp;s.&nbsp;— S.&nbsp;170—172. {{ref-pl}}</ref>
* художник В.&nbsp;Росовський
* письменник С.&nbsp;Росовський
* інженер-механік, громадський діяч [[Фігель Анатолій Олександрович|Анатолій Фігель]]
* економіст Т.&nbsp;Францішек
* [[Герой України]] [[Француз Анатолій Йосипович|Анатолій Француз]]
* єврейський письменник, байкар у Польщі Горацій (Гірш) Сафрін
* окружна провідниця [[ОУН]] [[Чайківська Клавдія|Клавдія Чайківська]] (псевдо «Блискавка»).<ref>[http://www.poshuk-lviv.org.ua/book_syn/17.htm За свій народ]</ref>

=== Проживали і проживають ===
* [[Джованні Батіста Феррарі]]&nbsp;— архітектор; 1886 року виготовив проект надбудови вежі [[Костел Різдва Найсвятішої Панни Марії і Святого Щепана першого мученика (Золотий Потік)|костелу]] в [[Золотий Потік|Золотому Потоці]]<ref>''Zaucha T.'' Kościół parafialny p.w. Narodzenia Najśw. Panny Marii i Św. Szczepana pirwszego męczenika w Potoku Złotym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.&nbsp;— T.&nbsp;18.&nbsp;— 509&nbsp;il.&nbsp;— S.&nbsp;192—209.&nbsp;— (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I).&nbsp;— ISBN 978-83-89273-79-6. {{ref-pl}}</ref>
* архітектор [[Валевський Степан|Степан Валевський]]
* різьбяр А.&nbsp;Фігель
* художник-аматор [[Адам'як Павло Костянтинович|Павло Адам'як]].

=== Працювали ===
* отець [[Галібей Юрій-Адальберт]]<ref>''Пиндус Б.'' Галібей Юрій-Адальберт // {{ТЕС|1|333}}</ref>
* мистецтвознавець, краєзнавець [[Дуда Ігор Микитович|Ігор Дуда]]
* скульптор [[Пінзель Йоган|Йоан Георгій Пінзель]]
* депутат ВР УРСР К.&nbsp;Гнатів
* викладач музичної школи у 1979—1980 роках<ref>''Токарчук М.'' Гадз Петро Іванович // {{ТЕС|1|320}}</ref> [[Гадз Петро Іванович|Петро Ґадз]].
* ксьондз, громадський діяч, репресований [[Адам Врубель]].<ref>''Ханас В.'' Врубель Адам // {{ТЕС|1|310}}</ref>

=== Перебували ===
* письменники [[Олесь Гончар]], [[Андрій Малишко]], [[Михайло Павлик]], [[Іван Франко]], [[Маркіян Шашкевич]] та ін.
* [[Мефодій (Кудряков)|Митрополит Мефодій]], предстоятель [[Українська автокефальна православна церква|Української автокефальної православної церкви]]

=== Почесні громадяни ===
* [[Цимбалюк Михайло Михайлович|Михайло Цимбалюк]]<ref>''Фаріон І. (розмовляв)''. «Хочу залишити після себе добрий слід. А не наслідити…» // Високий замок.&nbsp;— 2015.&nbsp;— №&nbsp;137 (5393) (10—16 груд.).&nbsp;— С. 6.</ref>

=== Дідичі ===
* [[Антоній Лянцкоронський|Антоній Юзеф Лянцкоронський]] (1760—1830)&nbsp;— посол сеймів, член Народової комісії едукаційної, посідав маєтності [[Влодзіслав]], [[Жванець]],[[Ягільниця]], [[Заклічин]], [[Дембно]], [[Ходорів]], [[Комарно]], [[Яворів]]<ref>''Kowecki J.'' Lanckoroński Antoni Józef h. Zadora, przydomek z Brzezia // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970.&nbsp;— T. XVI/3.&nbsp;— Zeszyt 70.&nbsp;— S. 438—440. {{ref-pl}}</ref>, його онуком був [[Кароль Лянцкоронський]]<ref>''[[Адам Бонецький|Boniecki A]].'' [https://polona.pl/item/herbarz-polski-wiadomosci-historyczno-genealogiczne-o-rodach-szlacheckich-cz-1-t-13,MTAzNTU5MjE/350/#item Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— T. 13.&nbsp;— S. 344—345. {{ref-pl}}</ref>.

== Цікаві факти ==
* Місто Монастириська можна побачити у кліпі гурту [[Скрябін (гурт)|«Скрябін»]]&nbsp;— «Руїна» (альбом «[[Добряк]]»), а саме: кафе «Спокуса» (2:58), що поблизу автостанції, та [[Монастириська ЗОШ|школу]] (3:35)<ref>[http://www.youtube.com/watch?feature=player_detailpage&v=6ZIYUTfuA7g «Скрябін»&nbsp;— «Руїна» (відео в «YouTube»)]</ref>.

== Галерея ==
<gallery perrow="6" widths="140px" heights="100px">
Зображення:Пам'ятник Шевченку в Монастириськах.jpg|Пам'ятник [[Шевченко Тарас Григорович|Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченку]]
Зображення:Монастириські ясени.jpg|Монастириські ясени
Зображення:Фестиваль Дзвони Лемківщини.jpg|[[Дзвони Лемківщини (фестиваль)|Фестиваль «Дзвони Лемківщини»]]
Зображення:Народна Самооборона в Монастириськах.JPG|Пост Народної Самооборони 22 лютого 2014 року
Зображення:Меморіал загиблим на Майдані (Монастириська).JPG|Меморіал [[Небесна сотня|першим загиблим учасникам]] [[Євромайдан]]у
Зображення:Церква Воздвиження Чесного Хреста в Монастириськах.JPG|Церква Воздвиження Чесного Хреста
Зображення:Monastyryska_Catholic_Church_RB.jpg|Церква Успіння Божої Матері (колишній костел, 1751 р.)
Зображення:Монастириська міська рада.JPG|Монастириська міська рада
Зображення:Статуя Матері Божої в Монастириськах.JPG|Статуя Матері Божої
Зображення:Народне віче в Монастириськах.JPG|Народне Віче та відкрита сесія міської ради
Зображення:Молитва за Україну (Монастириська).JPG|Молитва за Україну
Зображення:Євромайдан в Монастириськах.jpg|Євромайдан у Монастириськах (грудень 2013)
Зображення:61-242-0001_Monastyryska_Wooden_Church_RB.jpg|Дерев’яна церква
Зображення:61-242-0002_Monastyryska_Church_RB.jpg|Церква Воздвиження Чесного Хреста
Зображення:61-242-0004_Monastyryska_Catholic_Church_RB.jpg|Колишній костел, тепер церква Успіння Божої Матері
Зображення:61-242-0025_Monastyryska_Shevchenko_Monument_RB.jpg|Пам’ятник Тарасові Шевченку
Зображення:61-242-0033_Monastyryska_USS_Grave_RB.jpg|Братська могила Українських січових стрільців
Монастириськ4137.jpg|Церква Введення Пресвятої Діви Марії 1873
Монастириськ4147.jpg|Дзвіниця церкви Введення Пресвятої Діви Марії 1873
Монастириськ4153.jpg|Ставок біля церкви
Монастириськ4156.jpg|Пам'ятник воїнам-землякам, полеглим у німецько-радянській війні
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
{{refbegin|2}}
* ''Андрушків Б.'' Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили.&nbsp;— Тернопіль&nbsp;: [[Підручники і посібники]], 1998.&nbsp;— С.&nbsp;19.
* {{ББ}}
* ''Вирський Д.&nbsp;С.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Monastyryska_mst Монастириська] // {{ЕІУ|7|50}}
* ''[[Дуда Ігор Микитович|Дуда І]]., Сосницький В., Уніят Г.'' Монастириська // {{ТЕС|2|554—555}}
* ''[[Заставецька Ольга Володимирівна|Заставецька О]]., [[Заставецький Богдан Іванович|Заставецький Б]]., Ткач Д.'' Географія Тернопільської області.&nbsp;— Тернопіль&nbsp;: Підручники і посібники, 2006.&nbsp;— 144&nbsp;с.&nbsp;— ISBN 966-562-836-4.
* ''Клименко О., [[Хаварівський Богдан-Роман Васильович|Хаварівський Б.]]'' Міська геральдика Тернопільщини:&nbsp;— Тернопіль&nbsp;: Воля, 2003.&nbsp;— 500&nbsp;с. (+&nbsp;8&nbsp;с. вкладка).&nbsp;— ISBN 966-528-179-8.
* ''Козубський П., Гулей І.'' Монастирищина у боротьбі за незалежність України. Люди, події, факти.&nbsp;— Тернопіль&nbsp;: КЖВ «Воля», 2010.&nbsp;— 576&nbsp;с.&nbsp;— ISBN 978-966-8569-57-9.
* ''Куневич Б.'' Моє Тернопілля.&nbsp;— Тернопіль&nbsp;: ТОВ «Новий колір», 2009.&nbsp;— 200&nbsp;с.&nbsp;— ISBN 978-966-2061-21-5.
* ''[[Мельничук Богдан Іванович (письменник та краєзнавець)|Мельничук Б.]], Тракало В.'' Монастириська і околиці в спогадах емігрантів.&nbsp;— Тернопіль&nbsp;: КЖВ «Тернопіль», 1993.&nbsp;— С.&nbsp;3.
* ''[[Міхал Балінський|Baliński М.,]] [[Тимотеуш Ліпінський|Lipiński T.]]'' [https://polona.pl/item/starozytna-polska-pod-wzgledem-historycznym-jeograficznym-i-statystycznym-opisana-t-2,ODAyNjE/85/#item Monasterzyska // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana].&nbsp;— Warszawа&nbsp;: nakład i druk S. Orgelbranda, 1845.&nbsp;— Т. ІІ.&nbsp;— Cz. 2.&nbsp;— 1442 s.&nbsp;— S. 711—712. {{ref-pl}}
* {{SgKP|VI|658| Monasterzyska}}&nbsp;— S.&nbsp;659—659. {{ref-pl}}
* ''[[Ян Островський|Ostrowski J. K]].'' Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa.&nbsp;— Kraków&nbsp;: Międzynarodowe Centrum Kultury, Antykwa, 1996.&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— 211&nbsp;s., 402 il.&nbsp;— (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I).&nbsp;— ISBN 83-85739-34-3. {{ref-pl}}
{{refend}}

== Посилання ==
{{Портал|Тернопільщина|Галичина}}
{{Вікіцитати1}}
{{Wiktionary}}
{{Commons category|Monastyryska|Монастириська}}
* [http://www.railway.te.ua/history_ternopil_ua.htm Історія Тернопільських залізниць]
* [http://www.castles.com.ua/mo.html Замки та храми України]
* [http://monastyryska.ucoz.ru/index/vizitka/0-4 Сайт Монастириської ЗОШ I—III ступенів]
* [http://polona.pl/item/1013789/0/ Стара світлина].
* [https://www.youtube.com/watch?v=KcrJJFDE3gM ПОЛІЦІЯ + виконавчий комітет проти активіста Романа Довбенка]

{{Населені пункти Тернопільської області}}
{{Історичні місця Тернопільської області}}
{{Монастириський район}}

[[Категорія:Монастириська|*]]
[[Категорія:Районні центри Тернопільської області]]
[[Категорія:Міста Тернопільської області]]
[[Категорія:Міста Тернопільського воєводства]]
[[Категорія:Населені пункти над Коропцем]]
[[Категорія:1433 в Україні]]