Відмінності між версіями «Монастир Святого Серця (Львів)»
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
(шаблон, доповнення) |
G.Tuono (обговорення • внесок) |
||
| (Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
|місто = |
|місто = |
||
|країна = |
|країна = |
||
| − | | координати = <!-- |
+ | | координати = <!----> |
| архітектор = |
| архітектор = |
||
| інженер = |
| інженер = |
||
| Рядок 38: | Рядок 38: | ||
[[Файл:Sacre Coeur in Lviv left side.jpg|thumb|Sacre Coeur у Львові|200px|right|Колишній монастир ''Sacre Coeur'' у Львові, пл. Св. Юра, 1/2]] |
[[Файл:Sacre Coeur in Lviv left side.jpg|thumb|Sacre Coeur у Львові|200px|right|Колишній монастир ''Sacre Coeur'' у Львові, пл. Св. Юра, 1/2]] |
||
| − | '''Монасти́р Свято́го Се́рця''' (''повна назва:'' ''' Монасти́р Згрома́дження Сесте́р Найсвяті́шого Се́рця Ісусового'''; {{lang-la|Sacre Coeur}}) — римо-католицький [[жіночий монастир]], що проіснував століття у [[Львів|Львові]] (з [[1844]] по [[1944]]). Від комплексу монастиря залишився один корпус, |
+ | '''Монасти́р Свято́го Се́рця''' (''повна назва:'' ''' Монасти́р Згрома́дження Сесте́р Найсвяті́шого Се́рця Ісусового'''; {{lang-la|Sacre Coeur}}) — римо-католицький [[жіночий монастир]], що проіснував століття у [[Львів|Львові]] (з [[1844]] по [[1944]]). Від комплексу монастиря залишився один корпус, пам'ятка архітектури [[історизм]]у ([[неоренесанс]]у). Адреса: [[площа святого Юра]], 1/2. |
До монастирського комплексу також входив рекреаційний парк — нині сквер на площі Св. Юра. Парк спроектував і збудував у 1897 році будівничий [[Стрийський парк|Стрийського парка]] [[Арнольд Рьорінг|Арнольд Рьорінґ]]. |
До монастирського комплексу також входив рекреаційний парк — нині сквер на площі Св. Юра. Парк спроектував і збудував у 1897 році будівничий [[Стрийський парк|Стрийського парка]] [[Арнольд Рьорінг|Арнольд Рьорінґ]]. |
||
| Рядок 45: | Рядок 45: | ||
Монастир Святого Серця засновано в [[1844]] і закрито в [[1944]]. |
Монастир Святого Серця засновано в [[1844]] і закрито в [[1944]]. |
||
| − | До будівлі монастирського виховного корпусу прилягав костел Святого Серця Ісусового. Костел будували з [[1844]] по [[1855]] роки на кошти ерцгерцога [[Франц Фердинанд|Фердинанда |
+ | До будівлі монастирського виховного корпусу прилягав костел Святого Серця Ісусового. Костел будували з [[1844]] по [[1855]] роки на кошти ерцгерцога [[Франц Фердинанд|Фердинанда д'Есте]] (ім'я якого в свій час носила [[Площа Міцкевича (Львів)|площа Міцкевича]]) та архієпископа Пістека з мотивами готичного і романського стилів за проектом [[Вінцент Равський (старший)|Вінцента Равського-старшого]]. Костел теж був знесений у [[1970-ті|1970-х]] роках, а на його місці з'явилась будівля харчового блоку політехнічного інституту (корпус № 26). |
У вересні [[1946]] року на базі агрономічного та лісогосподарського факультетів політехнічного інституту в приміщеннях колишнього монастиря був заснований сільськогосподарський інститут. У 1960-х роках аграрний інститут переведено в [[Дубляни]], а приміщення передано Львівській Політехніці. Більшу частину будівель знищено в 1970-х роках при будові нового комплексу політехнічного інституту. Збереглась лише будівля виховного закладу при [[монастир]]і, нині ІІІ навчальний корпус Політехніки. |
У вересні [[1946]] року на базі агрономічного та лісогосподарського факультетів політехнічного інституту в приміщеннях колишнього монастиря був заснований сільськогосподарський інститут. У 1960-х роках аграрний інститут переведено в [[Дубляни]], а приміщення передано Львівській Політехніці. Більшу частину будівель знищено в 1970-х роках при будові нового комплексу політехнічного інституту. Збереглась лише будівля виховного закладу при [[монастир]]і, нині ІІІ навчальний корпус Політехніки. |
||
| Рядок 53: | Рядок 53: | ||
Будівля збудована в середині XIX сторіччя, у [[1885]] році проводилась реконструкція та добудова, якими займалось архітектурне бюро українського архітектора [[Левинський Іван Іванович|І. Левинського]]. Будівля цегляна, трьохповерхова, з високим цоколем, партер прикрашений [[руст]]ом. |
Будівля збудована в середині XIX сторіччя, у [[1885]] році проводилась реконструкція та добудова, якими займалось архітектурне бюро українського архітектора [[Левинський Іван Іванович|І. Левинського]]. Будівля цегляна, трьохповерхова, з високим цоколем, партер прикрашений [[руст]]ом. |
||
| − | Дім розташований на розі кварталу, головним [[фасад]]ом обернений до площі Святого Юра, боковим |
+ | Дім розташований на розі кварталу, головним [[фасад]]ом обернений до площі Святого Юра, боковим — до вулиці Карпінського. |
| − | Композиція фасадів кулісна, вони розчленовані на горизонтальні яруси лініями [[карниз]]ів. Фасади фланковані виступами [[кріповка|кріповок]], на які компонуються [[пілястра|пілястри]] з [[капітель|капітелями]] [[Архітектурні ордери#Види|композитного ордеру]]. Вікна в строгому оформленні, на першому поверсі у формі [[арка|арки]], на інших |
+ | Композиція фасадів кулісна, вони розчленовані на горизонтальні яруси лініями [[карниз]]ів. Фасади фланковані виступами [[кріповка|кріповок]], на які компонуються [[пілястра|пілястри]] з [[капітель|капітелями]] [[Архітектурні ордери#Види|композитного ордеру]]. Вікна в строгому оформленні, на першому поверсі у формі [[арка|арки]], на інших — прямокутні. |
З боку площі Святого Юра [[ризаліт]]и оздоблені високими двоярусними [[фронтон]]ами, між ними в центрі знаходиться ще один [[фронтон]], менший за розміром. Вхідний [[портал]], прикрашений доричними [[напівколона]]ми, розташований у лівому [[крило|крилі]]. План внутрішніх приміщень базується на [[коридор]]ній системі. |
З боку площі Святого Юра [[ризаліт]]и оздоблені високими двоярусними [[фронтон]]ами, між ними в центрі знаходиться ще один [[фронтон]], менший за розміром. Вхідний [[портал]], прикрашений доричними [[напівколона]]ми, розташований у лівому [[крило|крилі]]. План внутрішніх приміщень базується на [[коридор]]ній системі. |
||
| Рядок 68: | Рядок 68: | ||
</gallery></center> |
</gallery></center> |
||
| − | == Література == |
||
| + | == Джерела == |
||
| − | * ''[[Трегубова Тетяна Олександрівна|Трегубова Т. О.]]'', ''Мих Р. М.'', |
+ | * ''[[Трегубова Тетяна Олександрівна|Трегубова Т. О.]]'', ''Мих Р. М.'', «Львів. Архітектурно-історичний нарис», Київ, «Будівельник», 1989, — 272 с. ISBN 5-7705-0178-2 |
* ''Orłowicz Mieczysław, Dr'', «Ilustrowany przewodnik po Lwowie», Książnica-Atlas, Lwów-Warszawa, 1925 |
* ''Orłowicz Mieczysław, Dr'', «Ilustrowany przewodnik po Lwowie», Książnica-Atlas, Lwów-Warszawa, 1925 |
||
| − | * Гр. авторів, «Lwów. Ilustrowany przewodnik», під редакцією [[Бірюльов Юрій Олександрович|Ю. Бірюльова]], 2001, «Центр Європи», Львів |
+ | * Гр. авторів, «Lwów. Ilustrowany przewodnik», під редакцією [[Бірюльов Юрій Олександрович|Ю. Бірюльова]], 2001, «Центр Європи», Львів — «VIA-NOVA», Wrocław, мова польська, 320 с. ISBN 966-7022-26-9 (Україна) ISBN 83-88649-32-9 (Polska) |
| − | == Ресурси Інтернет == |
||
| + | == Посилання == |
||
{{Вікіпосилання |
{{Вікіпосилання |
||
|Тема = Монастир Святого Серця |
|Тема = Монастир Святого Серця |
||
| Рядок 91: | Рядок 91: | ||
}} |
}} |
||
| − | [http://postup.brama.com/usual.php?what=45211 Між двома колишніми монастирями] |
+ | * [http://postup.brama.com/usual.php?what=45211 Між двома колишніми монастирями] |
| − | |||
| − | {{coord|49|50|11|N|24|0|48|E|type:landmark_region:UA_scale:1000|display=title}} |
||
[[Категорія:Колишні римсько-католицькі культові споруди у Львові]] |
[[Категорія:Колишні римсько-католицькі культові споруди у Львові]] |
||
| Рядок 97: | Рядок 97: | ||
[[Категорія:Жіночі монастирі]] |
[[Категорія:Жіночі монастирі]] |
||
[[Категорія:Недіючі монастирі Львова]] |
[[Категорія:Недіючі монастирі Львова]] |
||
| + | [[Категорія:Засновані 1844]] |
||
Поточна версія на 20:39, 8 березня 2018
| Монастир Святого Серця (Львів) | |
|---|---|
 |
|
| 49°50′11″ пн. ш. 24°00′47″ сх. д. / 49.83638888888899743° пн. ш. 24.01333333333300146° сх. д.Координати: 49°50′11″ пн. ш. 24°00′47″ сх. д. / 49.83638888888899743° пн. ш. 24.01333333333300146° сх. д. | |
| Тип споруди | монастир |
| Розташування |  Україна, Львів |
 Монастир Святого Серця (Львів) (Україна)
|
|
Монасти́р Свято́го Се́рця (повна назва: Монасти́р Згрома́дження Сесте́р Найсвяті́шого Се́рця Ісусового; лат. Sacre Coeur) — римо-католицький жіночий монастир, що проіснував століття у Львові (з 1844 по 1944). Від комплексу монастиря залишився один корпус, пам'ятка архітектури історизму (неоренесансу). Адреса: площа святого Юра, 1/2.
До монастирського комплексу також входив рекреаційний парк — нині сквер на площі Св. Юра. Парк спроектував і збудував у 1897 році будівничий Стрийського парка Арнольд Рьорінґ.
Історія[ред. • ред. код]
Монастир Святого Серця засновано в 1844 і закрито в 1944.
До будівлі монастирського виховного корпусу прилягав костел Святого Серця Ісусового. Костел будували з 1844 по 1855 роки на кошти ерцгерцога Фердинанда д'Есте (ім'я якого в свій час носила площа Міцкевича) та архієпископа Пістека з мотивами готичного і романського стилів за проектом Вінцента Равського-старшого. Костел теж був знесений у 1970-х роках, а на його місці з'явилась будівля харчового блоку політехнічного інституту (корпус № 26).
У вересні 1946 року на базі агрономічного та лісогосподарського факультетів політехнічного інституту в приміщеннях колишнього монастиря був заснований сільськогосподарський інститут. У 1960-х роках аграрний інститут переведено в Дубляни, а приміщення передано Львівській Політехніці. Більшу частину будівель знищено в 1970-х роках при будові нового комплексу політехнічного інституту. Збереглась лише будівля виховного закладу при монастирі, нині ІІІ навчальний корпус Політехніки.
Архітектура[ред. • ред. код]
Будівля збудована в середині XIX сторіччя, у 1885 році проводилась реконструкція та добудова, якими займалось архітектурне бюро українського архітектора І. Левинського. Будівля цегляна, трьохповерхова, з високим цоколем, партер прикрашений рустом.
Дім розташований на розі кварталу, головним фасадом обернений до площі Святого Юра, боковим — до вулиці Карпінського.
Композиція фасадів кулісна, вони розчленовані на горизонтальні яруси лініями карнизів. Фасади фланковані виступами кріповок, на які компонуються пілястри з капітелями композитного ордеру. Вікна в строгому оформленні, на першому поверсі у формі арки, на інших — прямокутні.
З боку площі Святого Юра ризаліти оздоблені високими двоярусними фронтонами, між ними в центрі знаходиться ще один фронтон, менший за розміром. Вхідний портал, прикрашений доричними напівколонами, розташований у лівому крилі. План внутрішніх приміщень базується на коридорній системі.
Архітектурні елементи споруди[ред. • ред. код]
-
Пілястра на фасаді
-
Фронтон лівого крила
-
Вхід до колишнього монастиря
Джерела[ред. • ред. код]
- Трегубова Т. О., Мих Р. М., «Львів. Архітектурно-історичний нарис», Київ, «Будівельник», 1989, — 272 с. ISBN 5-7705-0178-2
- Orłowicz Mieczysław, Dr, «Ilustrowany przewodnik po Lwowie», Książnica-Atlas, Lwów-Warszawa, 1925
- Гр. авторів, «Lwów. Ilustrowany przewodnik», під редакцією Ю. Бірюльова, 2001, «Центр Європи», Львів — «VIA-NOVA», Wrocław, мова польська, 320 с. ISBN 966-7022-26-9 (Україна) ISBN 83-88649-32-9 (Polska)
