Відмінності між версіями «Монастир Святого Серця (Львів)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(шаблон, доповнення)
 
(Не показані 11 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Культова споруда
  
{{Культова споруда
 
| назва = Монастир Святого Серця (Львів)
  
| назва = Монастир Святого Серця (Львів)
−
| назва(офіційна) =
+
| назва(офіційна) = {{lang-la|Sacre Coeur}}
−
| тип споруди =
 +
| тип споруди = [[монастир]]
−
| зображення =
+
| зображення = Sacre Coeur in Lviv left side.jpg
−
| розмір_зображення = <!--300px (за замовчуванням — 274px) -->
 +
| розмір_зображення = 220px
−
| підпис зображення =
+
| підпис зображення = Колишній монастир «Sacre Coeur» у Львові
−
|місто =
+
| місто = [[Львів]]
−
|країна =
+
| країна = {{UKR}}
−
| координати = <!--{{Coord||||N||||E|scale:10000_type:landmark|display=inline,title}}-->
 +
|координати = {{Координати|49|50|11.56|N|24|00|48.56|E|type:landmark_region:UA_scale:1000}}
−
| архітектор =
+
| архітектор = [[Вінцент Равський (старший)]]
 
| інженер =
 
| інженер =
 
| скульптор =
 
| скульптор =
 
| художник =
 
| художник =
−
| засновник =
+
| засновник = [[Франц Фердинанд|Фердинанд д'Есте]]
 
| перша згадка =
 
| перша згадка =
−
| дата_початку_спорудження =
+
| дата_початку_спорудження = [[1844]]
−
| дата_закінчення_спорудження=
+
| дата_закінчення_спорудження= [[1855]]
−
| дата_зруйнування =
+
| дата_зруйнування = [[1944]]
 
| дата_відбудови =
 
| дата_відбудови =
 
| вартість =
 
| вартість =
 
| вмістимість =
  
| вмістимість =
 
| будівельна система =
 
| будівельна система =
−
| архітектурний стиль =
+
| архітектурний стиль = [[історизм]]
 
| релігійна конфесія =
 
| релігійна конфесія =
−
| сучасний статус =
+
| сучасний статус = не діючий
 
| реліквії =
 
| реліквії =
 
| стан =
 
| стан =
−
| адреса =
+
| адреса = м. Львів, [[Площа Святого Юра|пл. Святого Юра]], 1/2
 
| власник =
 
| власник =
 
| юрисдикція =
 
| юрисдикція =
Рядок 35: Рядок 35:
 
| підпис карти =
 
| підпис карти =
 
}}
  
}}
  +
'''Монасти́р Свято́го Се́рця''' (''повна назва:'' ''' Монасти́р Згрома́дження Сесте́р Найсвяті́шого Се́рця Ісусового'''; {{lang-la|Sacre Coeur}})&nbsp;— римо-католицький [[жіночий монастир]], що проіснував століття у [[Львів|Львові]] (з [[1844]] по [[1944]]). Від усього монастирського комплексу залишилося лише будівля виховного закладу монастиря, що є пам'яткою архітектури місцевого значення під охоронним номером 367<ref>[http://pomichnyk.org/publikatsiji/spysok-budynkiv-pamyatok-arhitektury-m-lvova.html Список будинків&nbsp;— пам’яток архітектури м.&nbsp;Львова]</ref>.
   
  +
До монастирського комплексу також входив рекреаційний парк (нині сквер на площі Святого Юра), створений у 1897&nbsp;р. будівничим [[Стрийський парк|Стрийського парку]] [[Арнольд Рьорінг|Арнольдом Рьорінгом]].
−
[[Файл:Sacre Coeur in Lviv left side.jpg|thumb|Sacre Coeur у Львові|200px|right|Колишній монастир ''Sacre Coeur'' у Львові, пл. Св. Юра, 1/2]]
  
−  
−
'''Монасти́р Свято́го Се́рця''' (''повна назва:'' ''' Монасти́р Згрома́дження Сесте́р Найсвяті́шого Се́рця Ісусового'''; {{lang-la|Sacre Coeur}})&nbsp;— римо-католицький [[жіночий монастир]], що проіснував століття у [[Львів|Львові]] (з [[1844]] по [[1944]]). Від комплексу монастиря залишився один корпус, пам’ятка архітектури [[історизм]]у ([[неоренесанс]]у). Адреса: [[площа святого Юра]], 1/2.
  
−  
−
До монастирського комплексу також входив рекреаційний парк&nbsp;— нині сквер на площі Св. Юра. Парк спроектував і збудував у 1897 році будівничий [[Стрийський парк|Стрийського парка]] [[Арнольд Рьорінг|Арнольд Рьорінґ]].
  
   
 
== Історія ==
  
== Історія ==
  +
Монастир сестер Святого Серця та пансіонат для дівчат засновано у Львові у 1844&nbsp;р. на кошти ерцгерцога [[Франц Фердинанд|Фердинанда д'Есте]] (ім'я якого в свій час носила [[Площа Міцкевича (Львів)|площа Міцкевича]]) та архієпископа Француа де Поля Піштека. Для перших чотирьох сестер було виняйнято будинок на площі Святого Юра, а за по тому розпочато його багаторічну перебудову. Будівля монастиря була готова у 1855&nbsp;р.. У 1860–1864&nbsp;рр. до будівлі монастирського виховного корпусу з боку великого саду прибудовано невеликий костел Святого Серця Ісусового. Костел споруджений у популярному тоді неготичному стилі за проектом архітектора [[Вінцент Равський (старший)|Вінцента Равського-старшого]].
−
Монастир Святого Серця засновано в [[1844]] і закрито в [[1944]].
  
   
  +
24 травня 1864&nbsp;р. костел було освячено, на честь найсвятішого Серця Ісусового та Пречистої Діви Марії, архієпископом Франциском Ксав'єром Вєжхлєвським. У 1884-1897&nbsp;рр. проводилась реконструкція та добудова приміщень монастиря Сакре-Кер, якими займалось архітектурне бюро українського архітектора [[Левинський Іван Іванович|І.&nbsp;Левинського]].
−
До будівлі монастирського виховного корпусу прилягав костел Святого Серця Ісусового. Костел будували з [[1844]] по [[1855]] роки на кошти ерцгерцога [[Франц Фердинанд|Фердинанда д’Есте]] (ім’я якого в свій час носила [[Площа Міцкевича (Львів)|площа Міцкевича]]) та архієпископа Пістека з мотивами готичного і романського стилів за проектом [[Вінцент Равський (старший)|Вінцента Равського-старшого]]. Костел теж був знесений у [[1970-ті|1970-х]] роках, а на його місці з’явилась будівля харчового блоку політехнічного інституту (корпус № 26).
  
   
−
У вересні [[1946]] року на базі агрономічного та лісогосподарського факультетів політехнічного інституту в приміщеннях колишнього монастиря був заснований сільськогосподарський інститут. У 1960-х роках аграрний інститут переведено в [[Дубляни]], а приміщення передано Львівській Політехніці. Більшу частину будівель знищено в 1970-х роках при будові нового комплексу політехнічного інституту. Збереглась лише будівля виховного закладу при [[монастир]]і, нині ІІІ навчальний корпус Політехніки.
 +
У міжвоєнний період в комплексі Сакре-Кер розташовувалася елітна гімназія та інтернат для дівчат. Під час німецької окупації у будівлях монастиря містився військовий шпиталь. Після приходу радянської влади у 1944&nbsp;р. костел та монастир були закриті, рівно через 100 років від початку їх будівництва. У 1946&nbsp;р. чорниці виїхали до Польщі, а весь комплекс Сакре-Кер перейшов у власність «[[Національний університет «Львівська Політехніка»|Львівської Політехніки]]». Вже у грудні того ж року на базі агрономічного та лісогосподарського факультетів політехнічного інституту в будівлях колишнього монастиря створено сільськогосподарський Інститут. У [[1960-ті|1960-х]]&nbsp;рр. аграрний інститут переведено до [[Дубляни|Дублян]], а приміщення повернулися до Львівської Політехніки. На початку [[1970-ті|1970-х]]&nbsp;рр. знесено костел, а сиротинець та сад колишнього монастиря ліквідано. На місці знесеного костелу з'явилась будівлі харчового блоку політехнічного інституту (навчальний корпус №&nbsp;26), а монастирського саду&nbsp;— будівля кафедри економіки та прикладної математики (навчальний корпус №&nbsp;4) за проектом архітектор Мар'єва&nbsp;П. та конструктора Хіло&nbsp;Е.<ref>''Турчин&nbsp;С.'' З історії Львівської політехніки // Будуємо інакше.&nbsp;— №&nbsp;4, 2002.&nbsp;— С. 48.</ref>. Більшість будівель знищено в 1970-х роках при будові нового комплексу політехнічного інституту. Збереглась лише будівля виховного закладу при [[монастир]]і, у якій нині міститься навчальний корпус №&nbsp;3 Політехніки.
   
 
== Архітектура ==
  
== Архітектура ==
   
  +
Будівля цегляна, трьохповерхова, з високим цоколем, партер прикрашений [[руст]]ом та розташована на розі кварталу, головним [[фасад]]ом обернена до [[Площа Святого Юра|площі Святого Юра]], бічним&nbsp;— до [[Вулиця Карпінського|вулиці Карпінського]].
−
Будівля збудована в середині XIX сторіччя, у [[1885]] році проводилась реконструкція та добудова, якими займалось архітектурне бюро українського архітектора [[Левинський Іван Іванович|І. Левинського]]. Будівля цегляна, трьохповерхова, з високим цоколем, партер прикрашений [[руст]]ом.
  
   
  +
Композиція фасадів кулісна, вони розчленовані на горизонтальні яруси лініями [[карниз]]ів. Фасади фланковані виступами [[кріповка|кріповок]], на які компонуються [[пілястра|пілястри]] з [[капітель|капітелями]] [[Архітектурні ордери#Види|композитного ордеру]]. Вікна в строгому оформленні, на першому поверсі у формі [[арка|арки]], на інших&nbsp;— прямокутні.
−
Дім розташований на розі кварталу, головним [[фасад]]ом обернений до площі Святого Юра, боковим — до вулиці Карпінського.
  
−  
−
Композиція фасадів кулісна, вони розчленовані на горизонтальні яруси лініями [[карниз]]ів. Фасади фланковані виступами [[кріповка|кріповок]], на які компонуються [[пілястра|пілястри]] з [[капітель|капітелями]] [[Архітектурні ордери#Види|композитного ордеру]]. Вікна в строгому оформленні, на першому поверсі у формі [[арка|арки]], на інших — прямокутні.
  
   
 
З боку площі Святого Юра [[ризаліт]]и оздоблені високими двоярусними [[фронтон]]ами, між ними в центрі знаходиться ще один [[фронтон]], менший за розміром. Вхідний [[портал]], прикрашений доричними [[напівколона]]ми, розташований у лівому [[крило|крилі]]. План внутрішніх приміщень базується на [[коридор]]ній системі.
  
З боку площі Святого Юра [[ризаліт]]и оздоблені високими двоярусними [[фронтон]]ами, між ними в центрі знаходиться ще один [[фронтон]], менший за розміром. Вхідний [[портал]], прикрашений доричними [[напівколона]]ми, розташований у лівому [[крило|крилі]]. План внутрішніх приміщень базується на [[коридор]]ній системі.
   
  +
<gallery>
−
== Архітектурні елементи споруди ==
  
  +
Файл:Lviv Sacre Couer Pilastra.jpg|Пілястра на фасаді
  +
Файл:Lviv Ukraine Sacre Couer fronton.jpg|Фронтон лівого крила
  +
Файл:Entrance in SacreCouer.jpg|Вхід до колишнього монастиря
  +
</gallery>
   
  +
== Джерела ==
−
<center><gallery>
  
  +
* {{книга|автор = [[Трегубова Тетяна Олександрівна|Трегубова&nbsp;Т.]], Мих&nbsp;Р.|частина= |посилання частина= |заголовок=Львів. Архітектурно-історичний нарис|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= Київ|видавництво=Будівельник|рік= 1989|том= |сторінки= |сторінок= 272|серія=|isbn=5-7705-0178-2|тираж= |}}
−
Image:Lviv Sacre Couer Pilastra.jpg|Пілястра на фасаді
  
  +
* ''[[Мечислав Орлович|Orłowicz&nbsp;M.]]'' Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.&nbsp;— Lwów-Warszawa, 1925.&nbsp;— 275 s.: 102 il. z planem miasta {{ref-pl}}
−
Image:Lviv Ukraine Sacre Couer fronton.jpg|Фронтон лівого крила
  
  +
* ''[[Бірюльов Юрій Олександрович|Biriulow Jurij]]'', ''Frucht Sergiusz'' Lwów. Ilustrowany przewodnik.&nbsp;— Lwów-Wroclaw: Via Nova, 2001.&nbsp;— 320 s. {{ref-pl}}
−
Image:Entrance in SacreCouer.jpg|Вхід до колишнього монастиря
  
   
  +
== Примітки ==
−
</gallery></center>
  
  +
{{reflist}}
   
−
== Література ==
 +
== Посилання ==
−  
−
* ''[[Трегубова Тетяна Олександрівна|Трегубова Т. О.]]'', ''Мих Р. М.'', "Львів. Архітектурно-історичний нарис", Київ, "Будівельник", 1989, - 272 с. ISBN 5-7705-0178-2
  
−
* ''Orłowicz Mieczysław, Dr'', «Ilustrowany przewodnik po Lwowie», Książnica-Atlas, Lwów-Warszawa, 1925
  
−
* Гр. авторів, «Lwów. Ilustrowany przewodnik», під редакцією [[Бірюльов Юрій Олександрович|Ю. Бірюльова]], 2001, «Центр Європи», Львів — «VIA-NOVA», Wrocław, мова польська, 320 с. ISBN 966-7022-26-9 (Україна) ISBN 83-88649-32-9 (Polska)
  
−  
−
== Ресурси Інтернет ==
  
 
{{Вікіпосилання
  
{{Вікіпосилання
 
|Тема = Монастир Святого Серця
  
|Тема = Монастир Святого Серця
Рядок 90: Рядок 84:
 
|Родовід =
 
|Родовід =
 
}}
  
}}
  +
* [http://postup.brama.com/usual.php?what=45211 Між двома колишніми монастирями]
−  
  +
* [http://any-type-tour.com/Lviv/articles.php?ch=118 Монастир Найсвятішого Серця Ісусового]
−
[http://postup.brama.com/usual.php?what=45211 Між двома колишніми монастирями]
  
−  
−
{{coord|49|50|11|N|24|0|48|E|type:landmark_region:UA_scale:1000|display=title}}
  
   
 
[[Категорія:Колишні римсько-католицькі культові споруди у Львові]]
  
[[Категорія:Колишні римсько-католицькі культові споруди у Львові]]
Рядок 99: Рядок 91:
 
[[Категорія:Жіночі монастирі]]
  
[[Категорія:Жіночі монастирі]]
 
[[Категорія:Недіючі монастирі Львова]]
  
[[Категорія:Недіючі монастирі Львова]]
  +
[[Категорія:Засновані 1844]]

Поточна версія на 10:13, 1 липня 2018

Монастир Святого Серця (Львів)
лат. Sacre Coeur
Sacre Coeur in Lviv left side.jpg
Колишній монастир «Sacre Coeur» у Львові
49°50′11″ пн. ш. 24°00′48″ сх. д. / 49.8365444° пн. ш. 24.0134889° сх. д. / 49.8365444; 24.0134889
Тип споруди монастир
Сучасний статус не діючий
Розташування Україна Україна, Львів
Архітектор Вінцент Равський (старший)
Засновник Фердинанд д'Есте
Поч. будівництва 1844
Кін. будівництва 1855
Зруйновано 1944
Стиль історизм
Адреса м. Львів, пл. Святого Юра, 1/2
Монастир Святого Серця (Львів). Карта розташування: Україна
Монастир Святого Серця (Львів)
Монастир Святого Серця (Львів) (Україна)

Монасти́р Свято́го Се́рця (повна назва: Монасти́р Згрома́дження Сесте́р Найсвяті́шого Се́рця Ісусового; лат. Sacre Coeur) — римо-католицький жіночий монастир, що проіснував століття у Львові (з 1844 по 1944). Від усього монастирського комплексу залишилося лише будівля виховного закладу монастиря, що є пам'яткою архітектури місцевого значення під охоронним номером 367[1].

До монастирського комплексу також входив рекреаційний парк (нині сквер на площі Святого Юра), створений у 1897 р. будівничим Стрийського парку Арнольдом Рьорінгом.

Історія[ред. | ред. код]

Монастир сестер Святого Серця та пансіонат для дівчат засновано у Львові у 1844 р. на кошти ерцгерцога Фердинанда д'Есте (ім'я якого в свій час носила площа Міцкевича) та архієпископа Француа де Поля Піштека. Для перших чотирьох сестер було виняйнято будинок на площі Святого Юра, а за по тому розпочато його багаторічну перебудову. Будівля монастиря була готова у 1855 р.. У 1860–1864 рр. до будівлі монастирського виховного корпусу з боку великого саду прибудовано невеликий костел Святого Серця Ісусового. Костел споруджений у популярному тоді неготичному стилі за проектом архітектора Вінцента Равського-старшого.

24 травня 1864 р. костел було освячено, на честь найсвятішого Серця Ісусового та Пречистої Діви Марії, архієпископом Франциском Ксав'єром Вєжхлєвським. У 1884-1897 рр. проводилась реконструкція та добудова приміщень монастиря Сакре-Кер, якими займалось архітектурне бюро українського архітектора І. Левинського.

У міжвоєнний період в комплексі Сакре-Кер розташовувалася елітна гімназія та інтернат для дівчат. Під час німецької окупації у будівлях монастиря містився військовий шпиталь. Після приходу радянської влади у 1944 р. костел та монастир були закриті, рівно через 100 років від початку їх будівництва. У 1946 р. чорниці виїхали до Польщі, а весь комплекс Сакре-Кер перейшов у власність «Львівської Політехніки». Вже у грудні того ж року на базі агрономічного та лісогосподарського факультетів політехнічного інституту в будівлях колишнього монастиря створено сільськогосподарський Інститут. У 1960-х рр. аграрний інститут переведено до Дублян, а приміщення повернулися до Львівської Політехніки. На початку 1970-х рр. знесено костел, а сиротинець та сад колишнього монастиря ліквідано. На місці знесеного костелу з'явилась будівлі харчового блоку політехнічного інституту (навчальний корпус № 26), а монастирського саду — будівля кафедри економіки та прикладної математики (навчальний корпус № 4) за проектом архітектор Мар'єва П. та конструктора Хіло Е.[2]. Більшість будівель знищено в 1970-х роках при будові нового комплексу політехнічного інституту. Збереглась лише будівля виховного закладу при монастирі, у якій нині міститься навчальний корпус № 3 Політехніки.

Архітектура[ред. | ред. код]

Будівля цегляна, трьохповерхова, з високим цоколем, партер прикрашений рустом та розташована на розі кварталу, головним фасадом обернена до площі Святого Юра, бічним — до вулиці Карпінського.

Композиція фасадів кулісна, вони розчленовані на горизонтальні яруси лініями карнизів. Фасади фланковані виступами кріповок, на які компонуються пілястри з капітелями композитного ордеру. Вікна в строгому оформленні, на першому поверсі у формі арки, на інших — прямокутні.

З боку площі Святого Юра ризаліти оздоблені високими двоярусними фронтонами, між ними в центрі знаходиться ще один фронтон, менший за розміром. Вхідний портал, прикрашений доричними напівколонами, розташований у лівому крилі. План внутрішніх приміщень базується на коридорній системі.

  • Пілястра на фасаді

  • Фронтон лівого крила

  • Вхід до колишнього монастиря

Джерела[ред. | ред. код]

  • Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — 272 с. — ISBN 5-7705-0178-2.
  • Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — 275 s.: 102 il. z planem miasta (пол.)
  • Biriulow Jurij, Frucht Sergiusz Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów-Wroclaw: Via Nova, 2001. — 320 s. (пол.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Список будинків — пам’яток архітектури м. Львова
  2. ↑ Турчин С. З історії Львівської політехніки // Будуємо інакше. — № 4, 2002. — С. 48.

Посилання[ред. | ред. код]

Монастир Святого Серця
у сестринських Вікіпроектах
П: Портал «Львів»
CMNS: Монастир Святого Серця у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Монастир_Святого_Серця_(Львів)&oldid=22880565