Монохроматор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:32, 8 жовтня 2016, створена Glovacki (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Схема монохроматора Черни-Тернера, в якій для розкладу світла в спектр використовується дифракційна ґратка, позначена D

Монохроматор - прилад, призначений для отримання монохроматичних плоских хвиль.

Оптичні монохроматори виділяють хвилі певної частоти із неперервного спектру. Для виділення монохроматичної хвилі світло розкладають у спектр за допомогою призми або дифракційної ґратки і пропускають через тонку щілину, яка відбирає промені певної частоти.

Аналогічним чином, електронні монохроматори дозволяють отримати пучки електронів із певною енергією.

Монохроматори використовуються у спектроскопії.