Монумент Бойової слави Збройних Сил СРСР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:41, 22 квітня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14))
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Монумент Бойової слави Збройних Сил СРСР
Монумент Славы Львов 03.jpg

49°49′55″ пн. ш. 24°02′15″ сх. д. / 49.83222222002777357° пн. ш. 24.03750000002778009° сх. д. / 49.83222222002777357; 24.03750000002778009Координати: 49°49′55″ пн. ш. 24°02′15″ сх. д. / 49.83222222002777357° пн. ш. 24.03750000002778009° сх. д. / 49.83222222002777357; 24.03750000002778009
Тип пам'ятник
Країна

 Україна

Монумент Бойової слави Збройних Сил СРСР. Карта розташування: Львів
Монумент Бойової слави Збройних Сил СРСР
Монумент Бойової слави Збройних Сил СРСР (Львів)

Монуме́нт бойової сла́ви радянських Збройних сил — монумент (меморіал) на пам'ять про Червону (Радянську) армію — одного з переможців над нацизмом у Другій світовій війні, розміщений у Львові.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Загальний вигляд меморіалу з боку Парку культури (травень 2007 р.)

Меморіал розміщено у горішній частині Парку культури та відпочинку на місці розораних могил давнього Стрийського цвинтаря, поряд з Академією сухопутних військ, там, де сходяться вулиці Стрийської та Героїв Майдану. Це традиційне місце проведення заходів присвячених Дню перемоги.

Відкритий у травні 1970 року[1] меморіал отримав назву «Монумент бойової слави Радянських Збройних Сил» (рос. «Монумент боевой славы Советских Вооруженных Сил»). Ансамбль виконано в камені та бронзі авторським колективом, до якого ввійшли скульптори Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Ярослав Мотика, художник-монументаліст Олександр Пирожков, архітектори Мирон Вендзилович та Аполлон Огранович. 1972 року роботу відзначено Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка, а 1974-го — золотою медаллю ім. М. Грекова Академії мистецтв СРСР.[2]

Загальний вигляд меморіалу зі сторони вулиці Стрийської (травень 2007 р.)

Ансамбль складається з тридцятиметрового бетонного пілона, облицьованого гранітною плиткою, бронзової центральної групи та масивної залізобетонної, облицьованої лабрадоритом стели з великими рельєфами з кованої міді. На вертикальному пілоні — горельєфи, що символізують основні роди військ: піхотинець, танкіст, артилерист, льотчик, матрос. Центр ансамблю складає скульптурна група, що складається з алегоричних фігур радянського Воїна і «Батьківщини-матері». «Батьківщина-мати» приймає присягу вірності Воїна і символічно благословляє його меч. Історія Радянської армії розкривається в шести багатофігурних горельєфах, розташованих з обох боків стели: «Народження Червоної армії», «Громадянська війна», «Визволення Західної України» (себто «Вторгнення СРСР до Польщі»), «Рік 1941-й», «Велика Вітчизняна війна (тобто „Німецько-радянська війна“)» і «Перемога».

11 травня 2007 року Львівська міськрада створила комісію, яка мала розглянути питання про можливий демонтаж меморіалу або видалення окремих його елементів як «імперсько-більшовицьких символів»[3][4][5].

Під час одного із засідань виконкому Львівської міськради у лютому 2014 року відбулося обговорення питання щодо знесення Монументу Слави на вулиці Стрийській. За результатами проведеної дискусії, дійшли до висновків, що «Монумент Слави ніхто не збирається зносити»[6].

Депутати ЛМР від фракції Української Галицької партії у квітні 2016 звернулися до міського голови Львова із заявою, в якій просили демонтували «Монумент Слави». Вони вважають його подальше існування у Львові прямим порушенням законів про декомунізацію[7].

15 лютого 2018 року невідомі представники правих організацій поглумилися над Монументом бойової слави радянських Збройних сил на вул. Стрийській у Львові.

Головне управління Національної поліції у Львівській області повідомило, що до монумента підійшли близько 30 осіб та почали відбивати від нього елементи. За допомогою молотків, ломиків і сокир вони відбили на ньому перед тим самовільно встановлений напис «Переможцям над нацизмом» та написали білою фарбою «Пам'ятник окупантам»[8][9].

Демонтаж[ред. | ред. код]

17 грудня 2018 року розпочався демонтаж монументу через його аварійний стан[10][11]. 2 лютого 2019 року було демонтовано п'ять горельєфів на честь радянських солдат зі стели пам'ятника й передано до музею «Територія Терору»[12][13][14].

3 березня було знесено стелу[15][16] й демонтовано радянську зірку.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Комский Б. Г. Холм Славы: Фотоочерк / Худож. В. В. Ковальчук. — Львів: Каменяр, 1985. — С. 86.
  2. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 257—258.
  3. У міськраді Львова 50 депутатів проти монумента Слави. zik.ua (ua). Процитовано 2017-05-12. 
  4. У Львові вимагають демонтувати радянський монумент Слави – петиція. vgolos.com.ua. Процитовано 2017-05-12. 
  5. Тінь «Бронзового солдата» у Львові? // Україна молода, 15.05.2007
  6. Львів відмовився від знесення Монументу Слави (uk). Архів оригіналу за 2017-01-26. Процитовано 2017-05-12. 
  7. Gazeta.ua (2016-04-27). У Львові хочуть демонтувати Монумент Слави. Gazeta.ua (uk-UA). Процитовано 2017-05-12. 
  8. Zaxid.net. Праві активісти збили напис «Переможцям над нацизмом» на Монументі Слави у Львові. ZAXID.NET. Процитовано 2018-02-16. 
  9. У Львові невідомі поглумилися над монументом Слави. ukranews.com. Українські новини. 2018-02-15. 
  10. Zaxid.net. У Львові обгородять аварійний Монумент Слави. ZAXID.NET (uk). Процитовано 2019-03-03. 
  11. У Львові почали зносити "символ радянської окупації" – 30-метровий Монумент слави. ТСН.ua (uk). 2018-12-17. Процитовано 2019-02-16. 
  12. Перші демонтовані барельєфи зі стели Монумента Слави у музеї «Територія Терору». www.facebook.com (en). Процитовано 2019-02-08. 
  13. Zaxid.net. Демонтовані барельєфи львівського Монументу слави передали в музей «Територія терору». ZAXID.NET (uk). Процитовано 2019-02-08. 
  14. Перші демонтовані барельєфи з Монумента слави у Львові передали до музею. zik.ua (ua). Процитовано 2019-02-08. 
  15. У Львові демонтували 30-метрову стелу Монументу Слави. ukranews_com (ua). 2019-03-04. Процитовано 2019-03-04. 
  16. Igor Martyniv (2019-03-02). Повалення радянського монумента у Львові. Відео з дрона. Процитовано 2019-03-04.