Моріс Гольдхабер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Maurice Goldhaber
Goldhaber,Maurice 1937.jpg
Народився 18 квітня 1911(1911-04-18)
Львів, Австро-Угорщина
Помер 1998(1998)
США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність австрієць
Місце проживання США
Діяльність фізик, фізик-ядерник, викладач університету
Відомий завдяки фізика
Alma mater Кембриджський університет
Науковий ступінь професор
Науковий керівник Джеймс Чедвік
Заклад Іллінойський університет
Членство Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук, Американське філософське товариство[d][1], Американська асоціація сприяння розвитку науки[1] і Американське фізичне товариство[1]
Відомий завдяки: нейтрино, хіральність
Нагороди премія Енріко Фермі
Звання доктор наук

Мо́ріс Го́льдхабер (нім. Moritz Goldhaber * 18 квітня 1911, Львів) — фізик-ядерник (США).

Біографія

Навчався в Кембриджському університеті. З 1945 — професор фізики (Іллінойський університет).

М. Гольдхабер відкрив, що ядро атома важкого водню складається з протона і нейтрона. Результати його досліджень та відкриттів 1937 року були використані під час розробки перших атомних реакторів. Вчений відкрив, що берилій є добрим гальмівником (сповільнювачем) швидких нейтронів, що сприяє кращому розщепленню атомів урану. Відтоді берилій широко використовується в ядерних реакторах.

М. Гольдхабер — член Національної академії наук, Американського філософського товариства, почесний доктор бельгійського Лювенського, Нью-Йоркського, Тель-Авівського університетів. Вчений — лауреат багатьох нагород, зокрема, Пам'ятної відзнаки Роберта Оппенгеймера, Національної медалі науки. Він також удостоєний премії Енріко Фермі за досягнення в галузі ядерної фізики (вручив особисто тодішній Президент США Білл Клінтон).

Література

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.


  1. а б в NNDB — 2002.