Моріс Сев

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:59, 22 грудня 2019, створена Romanbibwiss (обговорення | внесок) (→‎Біографія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Моріс Сев
фр. Maurice Scève
Maurice Scève.jpg
Народився 1501[1]
Ліон, Королівство Франція
Помер 1564
Ліон, Королівство Франція
Громадянство
(підданство)
Bannière de France style 1500.svg Франція
Діяльність поет, письменник, перекладач
Мова творів середньофранцузька[1], латина і іспанська
Роки активності з 1535
Жанр поема, блазон і елегія

CMNS: Моріс Сев у Вікісховищі

Моріс Сев (фр. Maurice Scève, бл. 1501, Ліон — бл.1560, там само) — французький поет XVI століття. Один із засновників ліонської поетичної школи.

Біографія[ред. | ред. код]

Моріс Сев належав до заможної ліонської родини. Його батько служив міським радником. Очевидно, Моріс отримав домашню освіту гуманістичного зразка, а в період з 1530 до 1533 року слухав лекції з літератури і археології у Авіньйонському університеті.

Після навчання він повернувся до Ліон, мав широке спілкування в ліонському літературному середовищі, де домінували неолатинські поети (Етьєн Доле, Нікола Бурбон) та послідовники Клемана Маро (Есторг де-Больє, Бонавентюр Депер’є).

Після відвідин Ліону королем Франциском I в 1536 році та несподіваної смерті його старшого сина, Дофіна Франції Франциска III Сев взяв участь в упорядкуванні жалобного колективного збірника. Мабуть, в тому ж таки 1536 році Сев познайомився з поетесою Пернеттою Дюгіє, відчув до неї нерозділену пристрасть, яка тривала до самої її смерті (1545).

Знайомство Маро і Сева відноситься до листопада 1536 року. 1537 року Сев керував організацією святкування з нагоди урочистого в'їзду до Ліону кардинала Феррарського та архієпископа Ліонського Іпполіто II Д'есте. 1548 року Сев очолив урочистості з нагоди в'їзду в Ліон короля Генріха II; відтоді він вважався офіційним поетом.

Після 1555 року його сліди губляться. За різними версіями, Сев міг вирушиту до Німеччини, перейти до протестантизму або померти від епідемії чуми[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. «Scève, Maurice» // Dictionnaire des lettres françaises. Le XVIe siècle. P., Fayard, 2001. — P. 1076.

Посилання[ред. | ред. код]