Мохаммед Мосаддик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:05, 20 лютого 2018, створена RarBot (обговореннявнесок) (Шаблон:Персона -> Шаблон:Особа)
Jump to navigation Jump to search
Мохаммед Мосаддик
перс. محمد مصدق
Mossadeghmohammad.jpg
Народився 16 червня 1882(1882-06-16), 1880[1][1][2][3][4][5] або 19 травня 1882(1882-05-19)
Тегеран, Центральний район[d], Тегеран, Іран
Помер 5 березня 1967(1967-03-05)[6][2]
Ahmadabad-e Mosaddeq[d], Ahmadabad Rural District[d], Central District[d], Nazarabad County[d], Альборз, Іран
Громадянство Flag of Iran.svg Іран
Діяльність політик, дипломат, письменник
Alma mater  • Інститут політичних досліджень
 • Паризький університет
Науковий ступінь докторський ступінь[d][7]
Посада member of the Islamic Consultative Assembly[d], Прем'єр-міністр Ірану, member of the Islamic Consultative Assembly[d], Список міністрів закордонних справ Ірану[d], Валі (правитель) і Валі (правитель)
Партія Національний фронту Ірану
Конфесія шиїти
Автограф Mohammad mossadegh Signature.svg

Мохаммед Мосаддик (перс. محمد مصدق‎, 16 червня 1882(18820616), Персія — 5 березня 1967, с. Ахмадабад, Іран) — демократично обраний прем'єр-міністр Ірану з 1951 по 1953 рр., коли його уряд було скинуто внаслідок державного перевороту, організованого британською службою розвідки та американським ЦРУ.

Діяльність

Адміністрація Мосаддика ініціювала широкий діапазон прогресивних соціальних та політичних реформ, що стосувалися зокрема соціального забезпечення та орендування землі. Важливим наслідком політики його уряду була націоналізація нафтової промисловості Ірану, що перебувала під британським контролем із 1913.

Усунуто від влади 19 серпня 1953 внаслідок державного перевороту, організованого британськими та американськими спецслужбами, які поставили на його місце генерала Фаслоллу Зегеді. Мосаддик потрапив до в'язниці, проте через його велику популярність в країні, шах Мохаммед Реза Пехлеві зрештою звільнив його, після чого Мосаддик провів решту життя під домашнім арештом. Помер у селі Ахмадабаді.

Примітки

Джерела

Література