Відмінності між версіями «Музей вторсировини»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Рядок 57: Рядок 57:
 
{{Визначні місця Києва}}
 
{{Визначні місця Києва}}
   
[[Категорія:Музеї Дніпровського району|Вторинної сировини]]
+
[[Категорія:Музеї Дніпровського району (Київ)|Вторинної сировини]]
 
[[Категорія:Історичні музеї України]]
 
[[Категорія:Історичні музеї України]]
 
[[Категорія:Вторинна сировина]]
 
[[Категорія:Вторинна сировина]]

Версія за 06:12, 16 серпня 2015

Елемент декору шафи з музею
Музей вторсировини
Портал:Музеї
Muzej vtorsirovini mlinki.JPG
Тип музей
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування м. Київ
Адреса вулиця Степана Сагайдака, 112
Засновано 2007
Режим роботи з 9:00 до 18:00 щодня крім суботи, неділі
Вартість вхід безкоштовний
Сайт ncy.org.ua/ua/page/kiivmiskvtorresursi.html

Музей вторсировини (Історико-етнографічний музей «Київміськвторресурси») є одним із найдивніших музеїв Києва. Він розташований на території заводу з переробки вторсировини «Київміськвторресурси». Це підприємство здійснює заготівлю, первинну обробку та переробку паперових, полімерних, текстильних, гумових й скляних відходів вторинної сировини, а також здійснює заготівлю металобрухту кольорових та чорних металів. Цей музей називають музеєм антикваріату або «музеєм непотрібних речей».

Історія

Колекція нинішнього музею почала формуватися з 1943 року — моменту заснування заводу. Трохи пізніше люди, дізнавшись, що на заводі приймають старовинні предмети, стали зносити їх саме сюди. Багато хто відзначає, що виник музей буквально зі звалища. Десятиліттями люди здавали у вторсировину, на їх погляд, непотрібні речі, які нині перетворилися на безцінні реліквії. Непотрібні предмети побуту працівники музею перетворюють на музейні експонати. У колекції зібрано безліч екзотичних та антикварних речей, багатьом з яких понад 200 років.

Офіційне відкриття музею відбулося 11 вересня 2007 року[1].

Експозиції

Колекція прасок
Одна з експозицій музею просто неба
Одна з експозицій музею просто неба

У музеї вторсировини дві експозиції: одна на території заводу, під дахом, а частина — просто неба. Найбільші експонати розміщені на вулиці, під навісом, а основна частина розмістилася в дерев'яному будиночку. Серед музейних експонатів можна знайти дореволюційний патефон, старовинний самовар з чоботом, комплект інструментів для катувань царської жандармерії, старовинні сани — «гринджоли», станок для переробки коноплі. Є в колекції музею й прототип сучасних ходунків — найпростіше пристосування з дерева та лози, за допомогою якого вчилися ходити діти в XVIII столітті, також в експозиції представлено довоєнну дитячу коляску й старовинну ляльку. Є також багато раритетних речей, як наприклад, перший в Російській імперії пилосос, різноманітні радіоприймачі та фотоапарати, всілякі лампи, ліхтарі, праски, раритетний атлас Куби.

Радянській тематиці присвячений цілий стенд, на якому близько 40 різних фігур Леніна, а у дворі заводу встановлено 7-метрову статую Леніна, привезену з Криму, є Книга пошани з іменами переможців у соціалістичному змаганні колективу підприємства. Інструментарій представлено старими сільськими возами, дерев'яними плугами, старовинними столярними інструментами. Є в музеї статуетка найсильнішої у світі людини — Івана Піддубного 1905 року виготовлення, снаряди та ядра часів Першої світової війни.

Ще одна цікава експозиція музею — старовинна перукарня. У спеціальному чемоданчику — перші залізні бігуді-ножиці, перший пристрій для гоління — бритва, перший металевий фен німецького виробництва. Є в музеї вторсировини навіть стародавні ікони, які звозили сюди з усієї України. Співробітники музею стверджують, що було кілька спроб викупити ікони, але їх не продали. Відвідування музею вторсировини безкоштовне.

Додаткова інформація

Музей працює щоденно з 9-00 до 18-00, вихідні — субота, неділя.

Найближча станція метро — Лівобережна.

Телефони: +38(044)517-39-63, +38(044)516-50-22.

Примітки

  1. У Києві відкрився музей вторсировини. «ForUm» (for-ua.com). 2007-09-12. Архів оригіналу за 2013-07-07. Процитовано 2011-12-30. 

Джерела

Посилання