Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:08, 24 лютого 2019, створена Emerezhko (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова
Портал:Музеї
Korolev-museum-zhytomyr.jpg
50°15′10″ пн. ш. 28°40′39″ сх. д. / 50.253000000028° пн. ш. 28.67758333002777960° сх. д. / 50.253000000028; 28.67758333002777960Координати: 50°15′10″ пн. ш. 28°40′39″ сх. д. / 50.253000000028° пн. ш. 28.67758333002777960° сх. д. / 50.253000000028; 28.67758333002777960
Тип музей
Назва на честь Корольов Сергій Павлович
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна, Житомир
10008, вул. Дмитрівська, 5.
тел.: (0412) 37-20-30
mailto:spmus@com.zt.ua
Засновано музей Корольова 1970
музей космонавтики1987
Директор Дячук Ірина Дмитрівна
Сайт cosmosmuseum.info
Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова. Карта розташування: Україна
Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова
Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова (Україна)

Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова у Вікісховищі?

Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова — музей космонавтики в Україні, знаходиться у м. Житомир на батьківщині українського радянського вченого у галузі ракетобудування та космонавтикиСергія Павловича Корольова.

Зміст

Історія[ред. | ред. код]

В 1970 році було відкрито меморіальний будинок-музей академіка Сергія Павловича Корольова.

А в 1987 році — Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова.

В 1987 році було завершено будівництво спеціальної будівлі для експозиції «космос», яка була відкрита 1 червня 1991 року.

В центрі експозиції, в басейні з водою, що символізує життя, розміщена Біблія — символ мудрості.

В експозиції представлена унікальна колекція зразків космічної техніки, обладнання, спорядження космонавтів, а також документи, фотографії, сувеніри з космічної тематики. Окремий тематичний комплекс складають музейні предмети, які стосуються розвитку космонавтики в Україні.

У 1987 році музей став самостійним музеєм і одержує назву — Житомирський музей космонавтики ім. С. П. Корольова.

Склад музею[ред. | ред. код]

  • меморіальний будинок-музей Сергія Павловича Корольова.
  • експозиція «Космос» (в окремій будівлі).
  • сховище фондів та планетарій (плануються).

Наповнення[ред. | ред. код]

Багато матеріалів, документів, особистих речей передали в дарунок музею його мати — М. М. Баланина, дочка — Н. С. Корольова, дружина — Н. І. Корольова, його друзі, колеги й ін.

Галерея[ред. | ред. код]

Арештантські фото С.П. Корольова, зроблені після арешту 1938 року

Поряд з будівлею експозиції космос встановлені ракети геодезичний варіант ракети Р-5 (8A62) (ракета Р5 була перша що несла ядерний заряд, та остання з модернізації ракети А4 - Фау-2) та ракета Р-12 (8K63) (перша розроблена в Дніпрі) з двигуном на висококіпящих компонентах

Є експозиції тварини в космосі

Tvarini v kosmose

Є макети аппаратів:

Вивчення Місяцю[ред. | ред. код]

Автоматичними станціями[ред. | ред. код]

Макет Луна-1 (Є-1 №4)перший аппарат, що пройшов повз Місяця на відстані 6000 км

Копія вимпелу, що доставив аппарат Луна 2 (Є-1 №6) на Місяць

Макет Луна-3 Є-2А № 1 першого аппарату, що зфотографував зворотний бік Місяця

Луна-9 (Є-6 №13 )макет першого апарату, що здійсний м'яку посадку на Місяць.

Радянські автоматичні станції привезли приблизно 300 грамів ґрунту Місяця, в експозиції є зразки ґрунту Місяця

Программа Місяцехід (Е8)[ред. | ред. код]

Макет Лунохода-2

Малонаправлена дециметрова антена


рефлектор Лунохода-2

Шестерня Місяцехіда

Програма Н1-Л3[ред. | ред. код]
Місячний модуль Е[ред. | ред. код]

Є макети місячного модуля Е з цієї програми, що розроблявся у Дніпрі в КБ Південне.

Ракета Н1[ред. | ред. код]

Макети ракети Н1 у порівнянні з Saturn V

Магнитофон Малиш-Б[ред. | ред. код]

Є проволочний магнитофон Малиш-Б (головний конструктор Бабіч А.І) з автоматичним запуском від речі, та можливостю блокування управління. Він розроблявся для місячної програми - скафандру кречет-94. Такий магнитофон та його модифікації Малиш-БМ використовувся пізніше у політах космонавта Берегового.

касета до магнитофона



Схема польоту Кондратюка

Вивчення Венери[ред. | ред. код]

Венера-7[ред. | ред. код]

Макет апарату Венера-7 , який був першим працюючим космічний апаратом, що сів на іншу планету 15.12.1970 року.

Вега[ред. | ред. код]

Є виставковий зразок спускаємого апарату програми Вега (ВЕнера та Галілей), який у 1985 здійснив м'яку посадку на Венеру та передавав сигнал 56 хвилин. Ще в рамках цієї програми досліджували комету Галілея, на швидкості збліження 70 км за секунду.


Вивчення Марсу[ред. | ред. код]

Траєкторія польоту к Фобосу у 1988 році. Програма Фобос

Траєкторія польоту на Марс

Програма Восток[ред. | ред. код]

Першій політ людини у Космос

Макет спускаємого аппарату Восток-1 (першій з людиною на борту)[ред. | ред. код]

Вид на ілюмінатор з рівнем горізонталі

Програма Космос[ред. | ред. код]

Двигун першої ступені РД-214 (ракета Р12 та ракета Космос)

Двигун другої ступені РД-119 (Космос-2) Макет 1:10

Програма Союз[ред. | ред. код]

Спускаємий апарат Союз-27 (справжній)[ред. | ред. код]


Крісло з спускаємого апарату Союз-27[ред. | ред. код]


Макет корабля Союз-27[ред. | ред. код]


Ключ на старт спуску апарату Союз-27[ред. | ред. код]


Диктофон індівідуальний Союз-7 космонавта Джанібекова[ред. | ред. код]


Системи зв'язку[ред. | ред. код]

Заря[ред. | ред. код]

Одна з модифікацій зв'язку Заря.

Магнітофон Звезда-64[ред. | ред. код]

Перший пристрій космічного запису, який міг подавляти шуми космічного аппарату


Магнітофон Пігмей[ред. | ред. код]

(програма Союз-Аполон)

Магнітофон Планер-68[ред. | ред. код]

Конструктор Дунаєв

Для роботи на ШСЗ "Стріла-1м". Запис 12 телеграфних повідомлень (довжиною 10.5-12.5 с)

Магнітофон Тюльпан-М[ред. | ред. код]

Диктофон індівідуальний Союз-7[ред. | ред. код]

Їжа космонавтів[ред. | ред. код]

Борщ

Хліб бородинський

Свинина з лечо

Аварійний запас космонавта

Блок автоматичного керування Р-12[ред. | ред. код]

Є блок керування ракети Р-12. Це була одна з наймасовіших ракет на території Радянського Союзу, та поява саме цих ракет на Кубі викликала Карибську кризу. Це була перша ракета, яка була розроблена в Дніпрі.

Це була перша ракета, яка мала автоматичне керування.


Міжнародни програми вивчення космосу[ред. | ред. код]

Є макет аппарату Інтеркосмос-1 з програми Інтеркосмос


Спектрограф для фотографування Сонця

Аппарат ШСЗ Ореол-3 1981 (призначений для вивчення природи полярних сяйв) Oreol 3 (Aureole 3, AUOS-Z-M-A-IK, ARCAD 3)[1]

системи з потужностямі сігналами що відрізняються на 10-12 порядків. Була вирешена складна задача по ізоляції перешкод

12 експериментів (4 з Радянського союзу, 7 з Франції, 1 сумісний)


Морскій старт[ред. | ред. код]

Макет ракети Зенит-2 та Зеніт-3SL Масштаб 1:100

Леонід Каденюк[ред. | ред. код]

Особисті речі космонавта Леонід Каденюк з місії NASA STS-87


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Житомирський музей космонавтики ім. С.П. Корольова / брошура. - Житомир: Житомирська міська рада, 2003. - 8 с.



  1. Кб Південне-6. epizodsspace.airbase.ru. Процитовано 2019-02-24.