Музика Чорногорії
| Музика Чорногорії | |
| Держава |
 Чорногорія |
|---|---|
 Музика Чорногорії у Вікісховищі | |
 | Цю статтю потрібно вичитати та виправити в ній правописні, лексичні, граматичні, стилістичні та інші мовні помилки. (серпень 2020) |
Музика Чорногорії — один з найдавніших видів мистецтва народів, які населяють нинішню Чорногорію. Музична історія розпочинається з палеоліту.
Історія[ред. | ред. код]
Добою палеоліту датується знайдений кістяний свисток, найстаріший музичний інструмент, який коли-небудь знаходили в Європі.
З X століття розвивалась християнська літургічна музика. Як найстарішого композитора з Адріатичного узбережжя знають композитора церковних співів X-XI століття Йована Дуклі. В кінці XII століття був написаний рукопис «Літопис Попа Дуклянина», в якому описувалося використання музичних інструментів у світському житті.
З XV століття в монастирі Сент-Клари в Которі збереглися деякі літургії. Музика Чорногорії занепала під час тривалої боротьби проти османів, населення було надто стурбоване своїм виживанням, щоб присвятити себе культурній діяльності.
Чорногорська музика, як і всі інші музики регіону, пронизана впливом османської музики, а також слов'янськими, циганськими, албанськими, австро-угорськими та західними традиціями (останнім часом). Вона дуже близька до сербської музики, її найближчого сусіда, з яким вона пов'язана історією, а також з музикою, яка побутувала в колишній Югославії.
Епічні пісні[ред. | ред. код]
Багаторічна історія боротьби за свободу і незалежність чорногорців незмінно пов'язана з традиціями епічної поезії. Традиційно, епічні пісні звучали в супроводі гуслє, однострунного інструмента, на якому грає оповідач ("гусляр"), водночас співаючи чи декламуючи речетативом історії героїв та битв. Історично ці пісні мали величезну мотиваційну владу над населенням. Більшість творів у супроводі гуслє стосуються епохи Османської окупації та боротьби за звільнення від неї. Гуслярам висловлювали повагу, як найкращим воїнам.
Найдавніше співоче товариство, яке отримало назву "Єднінство", було утворене в Которі в 1839 р. У 1870 р. на Цетинє почала створюватися перша армійська музика. Небагато людей подали заявку на оркестр, тому що бути солдатом у чорногорському суспільстві було значно важливіше, ніж бути музикантом.
У XIX столітті в Которі були відкриті співочі школи (католицькі релігійні та світські). Йован Іванішевич (1860—1889) — перший помітний композитор. Алекса Іванович та Драган Мілошевич, його наступники, стажувалися в Празі.
Перша музична школа в Чорногорії була відкрита 1934 року.
Перші музичні школи виникли в Цетинє та Подгориці, одночасно з Борислав Тамінджич, Сенад Гадевич, Жарко Міркович, Шпіро Огнєнович, Мірко Негош-Петрович та Йован Іванішевич, які сприяли музичному оновленню в країні з використанням традиційних елементів. Відомі сучасні композитори=: Єлісавета Попович, Йован Мілошевич, Ілля Лакешич, Антун Хомен, Антон Погакар, Сречко Маркович , Світко Іванович, Джорджіе Радович, Бранко Зенович, Драган Ракич, Слободан Єрков, Мілівой Божович, Антун Копітович та інші.
Традиційна музика[ред. | ред. код]
Як і в Сербії, у Чорногорії була популярна сільська народна музика та пізніше сформована міська музика. У гірських районах у вжитку була пасторальна музика, яку виконували аерофонами. У регіонах Котора, старої Чорногорії та Санджака побутують різні стилі.
Музичні інструменти[ред. | ред. код]
Сучасна музика[ред. | ред. код]
Сучасна музика багата різними напрямами. Використовується спадщина колишніх югославських композиторів. Народна пісня чорногорців «О, світла травнева зоре», найстаріший з відомих варіантів тексту датується 1863 роком, наразі є державний гімн Чорногорії. Перед тим як стати гімном, це була популярна пісня з багатьма варіантами тексту. Найвідомішим рок-гуртом є «Перпер», а також «ДСТ», «Шосе».
Наприкінці 90-х років також з'явилася течія альтернативного року, музикант Маноло Семафоро успішно представляє цю тенденцію.
Посилання[ред. | ред. код]
- Musique monténégrine // visit-montenegro.com
|
