Відмінності між версіями «Муніципальний музей приватних колекцій імені О.В. Блещунова»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (→‎Блещунов і історія колекції: replaced: складає приблизно → становить приблизно)
Рядок 18: Рядок 18:
 
Колекція ніколи не мала систематичного характеру, обумовленими важкими умовами колекціонування і підозрілим ставленням до колекціонерів в СРСР. Це не завадило придбати до колекції як типових речей тогочасного колекціонування ([[Ікона|ікони]], латунні хрести і рельєфи сакральної тематики, випадкова [[порцеляна]], старовинні [[меблі]]), так і невеликої кількості [[живопис]]у, кабінетної [[Скульптура|скульптури]], антикварних [[меблі]]в. Музей приватних колекцій має здебільшого не художній, а декоративно-ужитковий характер збірок<ref>http://www.odessa.ua/museums/140</ref> , що нечасто зустрічається і в самій Одесі, і на теренах України.
 
Колекція ніколи не мала систематичного характеру, обумовленими важкими умовами колекціонування і підозрілим ставленням до колекціонерів в СРСР. Це не завадило придбати до колекції як типових речей тогочасного колекціонування ([[Ікона|ікони]], латунні хрести і рельєфи сакральної тематики, випадкова [[порцеляна]], старовинні [[меблі]]), так і невеликої кількості [[живопис]]у, кабінетної [[Скульптура|скульптури]], антикварних [[меблі]]в. Музей приватних колекцій має здебільшого не художній, а декоративно-ужитковий характер збірок<ref>http://www.odessa.ua/museums/140</ref> , що нечасто зустрічається і в самій Одесі, і на теренах України.
   
Фонд музею складає приблизно '''10 тисяч одиниць збереження'''.
+
Фонд музею становить приблизно '''10 тисяч одиниць збереження'''.
   
 
'''03.07.1986 року''' Одеським горвиконкомом прийняте Рішення №&nbsp;333 « Про створення в м. Одеса музея приватних колекцій, переданих в подарунок державі».
 
'''03.07.1986 року''' Одеським горвиконкомом прийняте Рішення №&nbsp;333 « Про створення в м. Одеса музея приватних колекцій, переданих в подарунок державі».

Версія за 12:21, 14 січня 2014

Одеський муніципальний музей приватних колекцій імені О.В. Блещунова Pictogram infobox palace.png
Bleshchunov Museum.jpg
46°28′42″ пн. ш. 30°44′40″ сх. д. / 46.47836840002777592° пн. ш. 30.74468400002777813° сх. д. / 46.47836840002777592; 30.74468400002777813Координати: 46°28′42″ пн. ш. 30°44′40″ сх. д. / 46.47836840002777592° пн. ш. 30.74468400002777813° сх. д. / 46.47836840002777592; 30.74468400002777813
Тип музей
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна Одеса, вул. Польська, 19
Адреса Вулиця Польська
Засновано 1986, відкритий у 1989 р.
Директор Остапова Світлана Іванівна, 2012 р.
Муніципальний музей приватних колекцій імені О.В. Блещунова. Карта розташування: Україна
Муніципальний музей приватних колекцій імені О.В. Блещунова
Муніципальний музей приватних колекцій імені О.В. Блещунова (Україна)

Муніципальний музей приватних колекцій імені О.В. Блещунова у Вікісховищі?

Одеський муніципальний музей приватних колекцій імені О. В. Блещунова — невеликий муніципальний музей, що виріс із приватної колекції О. В. Блещунова та одеських колекціонерів.

Блещунов і історія колекції

Блещунов Олександр Володимирович (1914–1991) народився в місті Харків, але мешкав в Одесі. Відомий як керівник секції альпінізму. Все життя колекціонував цікаві, незвичні або екзотичні речі. Власні колекції з додатками приватних колекцій інших одеситів подарував місту.

Колекція ніколи не мала систематичного характеру, обумовленими важкими умовами колекціонування і підозрілим ставленням до колекціонерів в СРСР. Це не завадило придбати до колекції як типових речей тогочасного колекціонування (ікони, латунні хрести і рельєфи сакральної тематики, випадкова порцеляна, старовинні меблі), так і невеликої кількості живопису, кабінетної скульптури, антикварних меблів. Музей приватних колекцій має здебільшого не художній, а декоративно-ужитковий характер збірок[1] , що нечасто зустрічається і в самій Одесі, і на теренах України.

Фонд музею становить приблизно 10 тисяч одиниць збереження.

03.07.1986 року Одеським горвиконкомом прийняте Рішення № 333 « Про створення в м. Одеса музея приватних колекцій, переданих в подарунок державі».

Приміщення музея приватних колекцій

Музейна збірка починалась як приватна колекція. Тому володар колекції О. В. Блещунов за часів СРСР не міг розраховувати ні на підтримку держави, ні на надання окремого приміщення для музея.

Будинок Блещунова — пам'ятка пересічної одеської архітектури побудови 1832 року за (типовим) проектом архітектора К. Д. Боффо.

Музейний заклад розташований в колишній квартирі свого володаря — в Будинку Блещунова. Але по смерті володаря отримав додаток до назви «імені О. В. Блещунова» та має муніципальне підпорядкування. Експозиції на 2013 рік розташовані в десяти (10) кімнатах[2], де експоновано близько 3.000 речей[3], кращих в музейній збірці.

Зали-кімнати музея

  • «Меморіальна кімната Олександра Блещунова»[4] . Її створення — логічне нагадування про засновника музея приватних колекцій.

В кімнаті збережено кабінет засновника музея та його першого керівника. Тут представлені родинні фото та реліквії, робочі меблі, письмовий стіл і крісла, роги екзотичних тварин, старий телевізор, речі і документи, пов'язані з цивільними і військовим етапами його життя. Створення меморіальної кімнати Олександра Блещунова — повернення в буржуазну культуру України значення пересічної особистості (не політичного діяча і не науковця), уваги до особи, вихолощене і зведене на нівець за роки існування СРСР.


  • Кімната «Буддійський Схід»[5] . Назва кімнати умовна, бо буддизм як релігійна система, притаманний Монголії та Тібету, становить лише неповну частину релігійного життя Китаю, Японії тощо.

В цій кімнаті логічно репрезентована невелика колекція китайської та японської порцеляни, флаконів для нюхального тютюну з напівкоштовного каменю, поодинакі зразки китайських сувоїв, різблені дерево та нефрит (камнерізні ремесла Китаю), лакові вироби Китаю. Додатками до колекцій порцеляни слугують збірки сакральної скульптури кабінетного розміру, виконані в країнах Далекого Сходу в техніці втраченого віску[6] або у формах з подальшим доопрацюванням (карбування, шліфування). Серед експонатів музея і дерев'яні дошки-матриці для друку буддиських ікон-танка[7].

  • Кімната «Західна Європа». Звичайно ж, все розмаїття мистецтва країн Європи ніяк не може репрезентувати одна музейна кімната. Неповнотою власних експонатів відомий і Музей західного і східного мистецтва (Одеса), спеціалізований саме на ції тематиці. Тому не слід поки що розраховувати на низку шедеврів західноєвропейського мистецтва в музеї приватних колекцій, бо сучасні можливості одеських колекціонерів обмежені. В музейній кімнаті репрезентовані не стільки зразки живопису (їх обмаль), скільки декоративно-ужиткове мистецтво — вироби зі скла, порцеляна європейських мануфактур, вироби керамічних центрів Голландії та Британії (кераміка Веджвуд) , меблі, костюми, історичне взуття, віяла.

Колекція віял переносить відвідувачів до забутого побуту дворянської культури з їх садибами, бібліотеками, парками і вечірками. Власні збірки історичних віял мають Ермітаж, музеї-садиби Росії тощо. Тим несподіванішими є збірки віял в музеї імені О. В. Блещунова, котрий не є музеєм-садибою і не має велетенських можливостей Ермітажа. В колекції — віяла з пір'я страусів та інших птахів, зі стулок слонової кістки, папіру з малюнками тощо.

Цікавими зразками репрезентована і порцеляна європейських мануфактур, де є вироби заводів Мейсена, Відня, Берліна, Ліможа.

Композиційним центром експозиції зроблено велике венеціанське дзеркало в різьбленій рамі. Його облямували невеликі портрети царських осіб роботи художників 18 століття.

Музейні збірки кімнат (вимушено небагаті) надають можливості проведення екскурсій за темами «Костюм і бальні аксесуари доби романтизму», «Фантазії меблевого майстра», «Секрети порцеляни».

  • Кімната «Мусульманський Схід»[8]. В 20 столітті розпочалися детальні, наукові дослідження мистецтва мусульманських країн. Підгрунтям були теоретичні настанови доби романтизму, котрі оголосили важливим для історії мистецтв не тільки античність чи відродження, а всі історичні періоди розвитку мистецтв і будь якого народу. Західна Європа вже поціновувала килимарство арабомовних країн з доби пізнього середньовіччя та відродження. Не дивно, що килими арабомовних країн представлені і в експозиції музею. Серед них — коштовний перський килим із зображенням дерева з квітами та птахами, а також хурджуми, тобто невеликі сумки-кошики в техніці килимарства[9]. Увагу привертають і металеві вироби — різноманітний посуд майстерень Персії та Середньої Азії.
  • Кімната «Сходова клітка»[10]. Невеликі музейні площі примусили використати для експонування і сходову клітку. Музейники експонують тут невелику збірку живопису художника Б. А. Смирнова-Русецького, одного з учнів М. К. Реріха.
  • Кімната «Одесика». Тематично це найбільш спірна експозиція музея, присвячена історії Одеси. Бо вона ніколи не стане універсально повною, незважаючи на різноманітність репрезентованих експонатів. Серед них чимало мемориальних речей, старовинні книги, старі газети, фото різних десятиліть, деякі твори одеських художників.
  • Кімната «Християнство». Саме тут репрезентовані ікони, російські і українські, мальовані на дошках і на полотні, збірка емалевих виробів з міста Ростов Великий, реманент сакральних споруд (невелика збірка малих дзвонів, дискоси, потири, лампади тощо).

Збірка меблів музея приватних колекції

Приємною особливістю музея приватних колекції імені Блещунова є збірка історичних та антикварних меблів. Меблярство як музейна галузь випадала з поля зору музейників України десятиліттями. Свідоцтвом чому є лише один музей меблів, розташований в місті Львів.

Про деякі зразки меблів музея Блещунова можна розповідати окремо, серед них меблі з карельської берези, давно заборонені до вивозу з теріторії Російської Федерації.

До коштовних історичних зразків належить і коромандельська ширма музея імені О. В. Блещунова, зразків якої не мають ні музеї Києва, ні музеї Львова.

Ширми уславились в Західній Європі з часів колоніалізму як екзотичний і експортний матеріал Далекого Сходу. В Короманделі ширми ніколи не виготовляли. Це був порт—перевалка в Індії, куди заходили вітрильники колонізаторів з готовими ширмами Китаю, де їх і виготовляли. Але назва закріпилася і стала історичною. Коромандельські ширми виготовляли з екзотичної деревини і прикрашали лаками, перламутром, що зробило їх окремим різновидом ужиткового мистецтва і явищем в західноєвропейському меблярстві і колекціонуванні. Зразок музея Блещунова стровинний — ширму датують 17 століттям. Має музей і одну японську ширму, виготовлену з використанням чорного шовку.

Серед цікавих зразків європейських меблів музея також «Лебедине крісло» — характерний зразок меблів доби ампір.

Благодійний фонд

З 1999 року почав діяти створений благодійний фонд «Музеум» (президент — Віталій Томчик, мандрівник, колекціонер, учень О. В. Блещунова), котрий допомагає музейному закладу.

Адреса і режим роботи

  • вул. Польская, 19

Одесса, Украина Тел.факс (048) 722-10-81; 725-04-53 e-mail: bleschunov@rambler.ru

  • Режим роботи : 10—18.00, вихідний — середа

Джерела і посилання

Примітки

Див. також