Відмінності між версіями «Мурали Києва»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Не показано 53 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 5: Рядок 5:
 
| кр = -
 
| кр = -
 
}}
 
}}
'''Ки́ївські му́рали''' — [[стінопис|настінні розписи]] на архітектурній площині будівель у [[Київ|Києві]], створені сучасними українськими та іноземними художниками-муралістами.
+
'''Ки́ївські му́ра́ли''' — [[стінопис|настінні розписи]] на архітектурній площині будівель у [[Київ|Києві]], створені сучасними українськими та іноземними художниками-муралістами.
   
 
Упродовж 2008—2020 років у місті з'явилось понад 170 муралів. Над ними працювали художники з [[Україна|України]], [[Австралія|Австралії]], [[Аргентина|Аргентини]], [[Бельгія|Бельгії]], [[Бразилія|Бразилії]], [[Велика Британія|Великої Британії]], [[Іспанія|Іспанії]], [[Канада|Канади]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Польща|Польщі]], [[Португалія|Португалії]], [[Пуерто-Рико]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Франція|Франції]] та інших країн<ref>[http://kyivmural.com/uk/index Каталог київських муралів Київмурал]</ref>.
 
Упродовж 2008—2020 років у місті з'явилось понад 170 муралів. Над ними працювали художники з [[Україна|України]], [[Австралія|Австралії]], [[Аргентина|Аргентини]], [[Бельгія|Бельгії]], [[Бразилія|Бразилії]], [[Велика Британія|Великої Британії]], [[Іспанія|Іспанії]], [[Канада|Канади]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Польща|Польщі]], [[Португалія|Португалії]], [[Пуерто-Рико]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Франція|Франції]] та інших країн<ref>[http://kyivmural.com/uk/index Каталог київських муралів Київмурал]</ref>.
   
 
== Еволюція вуличного мистецтва ==
 
== Еволюція вуличного мистецтва ==
[[Файл:Спас на Берестові графіті 9286168.jpg|170px|міні|Графіті, видряпані різними мовами на стінах церкви Спаса на Берестові]]
+
[[Файл:Спас на Берестові графіті 9286168.jpg|250px|міні|Графіті, видряпані різними мовами на стінах церкви Спаса на Берестові]]
   
Стрит-арт включає в себе кілька мистецьких явищ, зокрема нелегальні [[графіті]] й легальні мурали.
+
Стрит-арт включає в себе кілька мистецьких явищ, зокрема нелегальні [[графіті]] й санкціоновані мурали.
   
 
''Графіті'' зустрічаються вже у [[Первісна культура|первісних культурах]]. Вони були поширені у [[Стародавній Рим|Стародавньому Римі]], [[Середньовічне місто|середньовічних містах]]. Їх виявлено практично на всіх кам'яницях давньоруських міст. Добре відомі [[Графіті Софії Київської|графіті Софійського собору]] Києва{{sfn|Найдавніші графіті Софії Київської та її датування|2008|с=365–399}}{{sfn| Ще про натурні дослідження Софії Київської|2012|с=129–150}}<ref>{{Cite web |url= https://www.radiosvoboda.org/a/29847400.html|назва= Графіті Софії Київської свідчать про тисячолітню давність української мови |прізвище= Богдана Костюк |ім’я= |дата= 30 березня 2019|веб-сайт= Радіо Свобода|видавець= |мова=|дата-доступу= 17.11.2020}}</ref>. Стародавні написи й малюнки є на мурах [[Церква Спаса на Берестові|церкви Спаса на Берестові]]{{sfn|Корпус графіті церкви Спаса на Берестові|2013|с=}}.
 
''Графіті'' зустрічаються вже у [[Первісна культура|первісних культурах]]. Вони були поширені у [[Стародавній Рим|Стародавньому Римі]], [[Середньовічне місто|середньовічних містах]]. Їх виявлено практично на всіх кам'яницях давньоруських міст. Добре відомі [[Графіті Софії Київської|графіті Софійського собору]] Києва{{sfn|Найдавніші графіті Софії Київської та її датування|2008|с=365–399}}{{sfn| Ще про натурні дослідження Софії Київської|2012|с=129–150}}<ref>{{Cite web |url= https://www.radiosvoboda.org/a/29847400.html|назва= Графіті Софії Київської свідчать про тисячолітню давність української мови |прізвище= Богдана Костюк |ім’я= |дата= 30 березня 2019|веб-сайт= Радіо Свобода|видавець= |мова=|дата-доступу= 17.11.2020}}</ref>. Стародавні написи й малюнки є на мурах [[Церква Спаса на Берестові|церкви Спаса на Берестові]]{{sfn|Корпус графіті церкви Спаса на Берестові|2013|с=}}.
   
Однак сучасні графіті зародились у 1960-х роках як протестне явище в США і Західній Європі. [[Жан Бодрійяр]] визначив, що поява і масове поширення графіті стало результатом бунтарського руху в умовах перетворення міст на суцільне гетто знаково-кодових систем{{sfn|Kool killer|2000|с=157–159}}. Однак самі райтери заперечують зв'язок між теґами (надписами на стіні) і протестами. Графіті-райтинг&nbsp;— це звичайна підліткова [[субкультура]] написання власних прізвиськ (ніків) або назв графіті-команди{{sfn|Графіті в Києві|2020|с=}}. У 1970-х&nbsp;— 1980-х роках стрит-арт пережив трансформацію. Графіті відтоді визнають не тільки частиною молодіжної субкультури, а справжнім мистецтвом. Вуличні художники [[Жан-Мішель Баскія]], [[Кіт Гарінґ]] та інші стають відомими, а їхні твори згодом оцінять в мільйони доларів. Величезний вплив на формування сучасного вуличного мистецтва у світі мали {{нп|графіті в Нью-Йорку|нью-йоркські графіті|en|Graffiti in New York City}}{{sfn| A History of Graffiti in Its Own Words|2006|с=}}.
+
Сучасні графіті зародились у 1960-х роках в США. [[Жан Бодрійяр]] визначив, що поява і масове поширення графіті стало результатом бунтарського руху в умовах перетворення міст на суцільне гетто знаково-кодових систем{{sfn|Kool killer|2000|с=157–159}}. Однак самі райтери заперечують зв'язок між теґами (надписами на стіні) і протестами. Графіті-райтинг&nbsp;— це звичайна підліткова [[субкультура]] написання власних прізвиськ (ніків) або назв графіті-команди{{sfn|Графіті в Києві|2020|с=}}. У 1970-х&nbsp;— 1980-х роках стрит-арт пережив трансформацію. Графіті відтоді визнають не тільки частиною молодіжної субкультури, а справжнім мистецтвом. Вуличні художники [[Жан-Мішель Баскія]], [[Кіт Гарінґ]] та інші стають відомими, а їхні твори згодом оцінять в мільйони доларів. Величезний вплив на формування сучасного вуличного мистецтва у світі мали {{нп|графіті в Нью-Йорку|нью-йоркські графіті|en|Graffiti in New York City}}{{sfn| A History of Graffiti in Its Own Words|2006|с=}}.
   
 
У 1990-х роках стрит-арт докотився до України. На вулицях Києва поширена здебільшого пост-нью-йоркська каліграфія. Вуличні художники малюють у найпомітніших місцях, а також на вагонах метро, автомобілях, мостах. Складніші малюнки лишають у покинутих будівлях, на бетонних парканах уздовж залізничної лінії{{sfn|Графіті в Києві|2020|с=}}. У цілому графіті молодіжних субкультур поділяються на різні види: [[Футбольна культура|фанівські]], музичні, [[контркультура|контркультурні]], політичні тощо<ref>[http://www.ji.lviv.ua/n38texts/grafiti.htm Є. Бажкова, М. Лур'є, К. Шумов. Міські графіті] </ref>{{sfn|Графіті Революції гідності|2015|с=130—132}}.
 
У 1990-х роках стрит-арт докотився до України. На вулицях Києва поширена здебільшого пост-нью-йоркська каліграфія. Вуличні художники малюють у найпомітніших місцях, а також на вагонах метро, автомобілях, мостах. Складніші малюнки лишають у покинутих будівлях, на бетонних парканах уздовж залізничної лінії{{sfn|Графіті в Києві|2020|с=}}. У цілому графіті молодіжних субкультур поділяються на різні види: [[Футбольна культура|фанівські]], музичні, [[контркультура|контркультурні]], політичні тощо<ref>[http://www.ji.lviv.ua/n38texts/grafiti.htm Є. Бажкова, М. Лур'є, К. Шумов. Міські графіті] </ref>{{sfn|Графіті Революції гідності|2015|с=130—132}}.
  +
<!--З-поміж райтерів виділяються вуличні художники з власним яскравим стилем. Впізнаними стали, наприклад, «''Sestry Feldman''» (Ніколь і Мішель Фельдман). Вони вже першими творами намагались привернути увагу до проблем глобалізації й екології. Найулюбленішою роботою вважають абстракції переважно на [[Глибочицька вулиця|Глибочицькій вулиці]], створені під враженням від творчості шведської художниці [[Гільма аф Клінт|Гільми аф Клінт]]. Згодом захопились серією «Колоди карт Таро»&nbsp;— зображеннями карт із різними персонажами. Пізніше у малюнках з'явились інопланетяни, джунглі, фігури, стиль яких вироблений під впливом американських мультикових героїв<ref>{{cite web |url=https://bzh.life/ua/lyudi/ya-tak-vizhu-sestry-feldman-o-lyubvi-k-nelegalnomu-iskusstvu-kievskih-muralah-i-svoih-rabotah |назва= Я так бачу: Sestry Feldman про любов до нелегального мистецтва, київські мурали і свої роботи|автор= |дата=15.10.2018|веб-сайт= БЖ|видавець= |дата-доступу=19.11.2020}}</ref><ref>{{cite web |url= https://donttakefake.com/meet-sestry-fel-dman-nashi-socseti-jeto-ulicy-i-steny/|назва= Meet Сестри Фельдман: «Наші соцмережі — це вулиці і стіни»|автор= |дата=23.08.2018 |веб-сайт= |видавець= |дата-доступу= 19.11.2020}}</ref>. Стрит-арт художниці переїхали з [[Дніпро (місто)|Дніпра]] до Києва після [[Революція гідності|Революції Гідності]]. Відколи на них звернули увагу, сестер почали запрошувати оформляти арт-клуби, музичні студії та інші заклади, брати участь у фестивалях, як-от «Brave! Factory Festival». За словами дівчат, для них стрит-арт&nbsp;— це активна, динамічна дія, наповнена небезпекою. Урбаністичний простір&nbsp;— нічим необмежене полотно, у якого багато глядачів. Їхня творчість у місті розпочалась з екологічного графіті із знищуваною планетою у вигляді яєчні, що смажиться на сковорідці в підземному переході між [[Проспект Свободи (Київ)|проспектом Свободи]] й [[Вулиця Наталії Ужвій (Київ)|вулицею Наталії Ужвій]]<ref>{{cite web |url= https://zeft.in.ua/malyunki-na-vulitsya-nataliyi-uzhvij-kiyiv/|назва= Малюнки на вулиці Наталії Ужвій (Київ)|автор= |дата= 29.03.2018|веб-сайт= ZeFt. Пам’ятки України|видавець= |дата-доступу= 19.11.2020}}</ref>. Першими творами також привертали увагу на проблемах глобалізації, згубної діяльності корпорацій тощо. Найулюбленішою роботою вважають абстракції переважно на [[Глибочицька вулиця|Глибочицькій вулиці]], створених під враженням від творчості шведської художниці [[Гільма аф Клінт|Гільми аф Клінт]]. Однак Сестри Фельдман швидко захопились серією «Колоди карт Таро»&nbsp;— зображенням карт із різними персонажами. Пізніше у малюнках з'явились інопланетяни, джунглі, фігури, стиль яких вироблений під впливом мультикових героїв з американських серіалів «[[Рік та Морті]]», «[[Сімпсони]]»-->
   
  +
Графіті&nbsp;— незаконні надписи, за які передбачені штрафи. Переважна більшість настінних надписів наповнює міський простір візуальним шумом. Однак впродовж 2000-х років у Києві почали проводити офіційні фестивалі урбаністичного мистецтва. На будинках з'явились десятки ''муралів'', які, на відміну від графіті, санкціоновані місцевою владою{{sfn|Графіті в Києві|2020|с=}}.
З-поміж райтерів виділяються вуличні художники з власним яскравим стилем. Впізнаними стали, наприклад, «''Sestry Feldman''» (Ніколь і Мішель Фельдман). Вони вже першими творами намагались привернути увагу до проблем глобалізації й екології. Найулюбленішою роботою вважають абстракції переважно на [[Глибочицька вулиця|Глибочицькій вулиці]], створені під враженням від творчості шведської художниці [[Гільма аф Клінт|Гільми аф Клінт]]. Згодом захопились серією «Колоди карт Таро»&nbsp;— зображеннями карт із різними персонажами. Пізніше у малюнках з'явились інопланетяни, джунглі, фігури, стиль яких вироблений під впливом американських мультикових героїв<ref>{{cite web |url=https://bzh.life/ua/lyudi/ya-tak-vizhu-sestry-feldman-o-lyubvi-k-nelegalnomu-iskusstvu-kievskih-muralah-i-svoih-rabotah |назва= Я так бачу: Sestry Feldman про любов до нелегального мистецтва, київські мурали і свої роботи|автор= |дата=15.10.2018|веб-сайт= БЖ|видавець= |дата-доступу=19.11.2020}}</ref><ref>{{cite web |url= https://donttakefake.com/meet-sestry-fel-dman-nashi-socseti-jeto-ulicy-i-steny/|назва= Meet Сестри Фельдман: «Наші соцмережі — це вулиці і стіни»|автор= |дата=23.08.2018 |веб-сайт= |видавець= |дата-доступу= 19.11.2020}}</ref>.<!--Стрит-арт художниці переїхали з [[Дніпро (місто)|Дніпра]] до Києва після [[Революція гідності|Революції Гідності]]. Відколи на них звернули увагу, сестер почали запрошувати оформляти арт-клуби, музичні студії та інші заклади, брати участь у фестивалях, як-от «Brave! Factory Festival». За словами дівчат, для них стрит-арт&nbsp;— це активна, динамічна дія, наповнена небезпекою. Урбаністичний простір&nbsp;— нічим необмежене полотно, у якого багато глядачів. Їхня творчість у місті розпочалась з екологічного графіті із знищуваною планетою у вигляді яєчні, що смажиться на сковорідці в підземному переході між [[Проспект Свободи (Київ)|проспектом Свободи]] й [[Вулиця Наталії Ужвій (Київ)|вулицею Наталії Ужвій]]<ref>{{cite web |url= https://zeft.in.ua/malyunki-na-vulitsya-nataliyi-uzhvij-kiyiv/|назва= Малюнки на вулиці Наталії Ужвій (Київ)|автор= |дата= 29.03.2018|веб-сайт= ZeFt. Пам’ятки України|видавець= |дата-доступу= 19.11.2020}}</ref>. Першими творами також привертали увагу на проблемах глобалізації, згубної діяльності корпорацій тощо. Найулюбленішою роботою вважають абстракції переважно на [[Глибочицька вулиця|Глибочицькій вулиці]], створених під враженням від творчості шведської художниці [[Гільма аф Клінт|Гільми аф Клінт]]. Однак Сестри Фельдман швидко захопились серією «Колоди карт Таро»&nbsp;— зображенням карт із різними персонажами. Пізніше у малюнках з'явились інопланетяни, джунглі, фігури, стиль яких вироблений під впливом мультикових героїв з американських серіалів «[[Рік та Морті]]», «[[Сімпсони]]»-->
 
 
Графіті&nbsp;— незаконні надписи, за які передбачені штрафи. Однак у 2000-х роках у Києві почали проводити офіційні фестивалі урбаністичного мистецтва. На будинках з'явились десятки ''муралів'', санкціонованих місцевою владою{{sfn|Графіті в Києві|2020|с=}}.
 
   
 
<gallery caption="Графіті на київських вулицях" heights="250" mode="packed">
 
<gallery caption="Графіті на київських вулицях" heights="250" mode="packed">
Sesty Feldman (20200718).jpg|Сестри Фельдман. Із серії «Карти Таро»
+
Sestry Feldman (Карта Таро).jpg|Сестри Фельдман. Із серії «Карти Таро»
 
Контрактова площа (20190821).jpg|Графіті на Контрактовій площі
 
Контрактова площа (20190821).jpg|Графіті на Контрактовій площі
 
Даритепло (30-12).jpg|Графіті часів [[Євромайдан]]у
 
Даритепло (30-12).jpg|Графіті часів [[Євромайдан]]у
Рядок 35: Рядок 34:
 
Найпомітнішими українськими графіті-райтерами (художниками) у 2000-х роках стали {{comment|Аес|Аек}} (Олексій Бордусов) і {{comment|Waone|Ваван}} (Володимир Манжос), які з 2001 року працюють разом. Обидва з 1999 року займались класичним стайл-райтингом (на [[графіті-жаргон]]і&nbsp;— застосування індивідуального набору шрифтів і певних стильових елементів, які формують власний стиль райтера). 2004 року перейшли до малювання персонажів. За зізнанням художників, їм «цікаво було малювати казкових персонажів. Не ілюстрації до казок, а вигаданих… персонажів, в такому казково-параноїдальному стилі». Тоді ж Aec запропонував назвати дует «Інтересними казками» («Interesni Kazki»). На їхню творчість вплинули графіті вуличних художників {{нп|Ос Джемеос|Оса Джемеоса|en|OSGEMEOS}} (Os Gemeos), Нунки (Nunca), Ніни (Nina), Зезана (Zezão), Вітче (Vitche), Сіро (Ciro) та інших. Найпершою значною роботою вважають розписи на бетонній стіні уздовж [[Либідь (річка)|річки Либідь]]. 2008 року мури парканів, технічних споруд розквітнули малюнками, в яких уже впізнавався стиль «Інтересних казок». У ньому художники поєднали мотиви української народної творчості, сюрреалізму і символізму. Деякі стінописи, частково пошкоджені, збереглись, як наприклад, на [[Левандовська вулиця|Левандовській вулиці]], 10, і [[Вулиця Шота Руставелі (Київ)|Шота Руставелі]], 24 («Мавпа з барабаном»){{sfn|Інтересні казки|2012|с=}}.
 
Найпомітнішими українськими графіті-райтерами (художниками) у 2000-х роках стали {{comment|Аес|Аек}} (Олексій Бордусов) і {{comment|Waone|Ваван}} (Володимир Манжос), які з 2001 року працюють разом. Обидва з 1999 року займались класичним стайл-райтингом (на [[графіті-жаргон]]і&nbsp;— застосування індивідуального набору шрифтів і певних стильових елементів, які формують власний стиль райтера). 2004 року перейшли до малювання персонажів. За зізнанням художників, їм «цікаво було малювати казкових персонажів. Не ілюстрації до казок, а вигаданих… персонажів, в такому казково-параноїдальному стилі». Тоді ж Aec запропонував назвати дует «Інтересними казками» («Interesni Kazki»). На їхню творчість вплинули графіті вуличних художників {{нп|Ос Джемеос|Оса Джемеоса|en|OSGEMEOS}} (Os Gemeos), Нунки (Nunca), Ніни (Nina), Зезана (Zezão), Вітче (Vitche), Сіро (Ciro) та інших. Найпершою значною роботою вважають розписи на бетонній стіні уздовж [[Либідь (річка)|річки Либідь]]. 2008 року мури парканів, технічних споруд розквітнули малюнками, в яких уже впізнавався стиль «Інтересних казок». У ньому художники поєднали мотиви української народної творчості, сюрреалізму і символізму. Деякі стінописи, частково пошкоджені, збереглись, як наприклад, на [[Левандовська вулиця|Левандовській вулиці]], 10, і [[Вулиця Шота Руставелі (Київ)|Шота Руставелі]], 24 («Мавпа з барабаном»){{sfn|Інтересні казки|2012|с=}}.
 
 
У 2010—2012 роках творчість учасників «Інтересних казок» отримало широку популярність за межами України. Художників запрошували розписувати фасади і брати участь в персональних і групових виставках у США, Мексиці, Іспанії, Італії, Португалії, Нідерландів, Індії, Словаччини та Росії{{sfn|Інтересні казки|2012|с=}}.
+
У 2010—2012 роках творчість учасників «Інтересних казок» отримало широку популярність за межами України. Художників запрошували розписувати фасади і брати участь в персональних і групових виставках у США, Мексиці, Іспанії, Італії, Португалії, Нідерландів, Індії, Словаччини та Росії{{sfn|Інтересні казки|2012|с=}}. 2014 року міжнародне видання «The Huffington Post» вніс мурал «Інтересних Казок» в [[Балтимор]]і до переліку 25-ти найцікавіших проєктів вуличного мистецтва у світі<ref>{{cite web |url= https://www.huffpost.com/entry/famous-street-artists_n_5255832|назва= 25 Street Artists From Around The World Who Are Shaking Up Public Art |автор= Katherine Brooks|дата= 07.05.2014|веб-сайт= The Huffington Post|видавець= |дата-доступу= 25.11.2020}}</ref>.
 
<gallery caption="Творчість «Інтересних казок» 2008 року" heights="180" mode="packed">
 
<gallery caption="Творчість «Інтересних казок» 2008 року" heights="180" mode="packed">
 
Руставелі 24 (20201111).jpg|«Мавпа з барабаном» на Шота Руставелі, 24
 
Руставелі 24 (20201111).jpg|«Мавпа з барабаном» на Шота Руставелі, 24
Рядок 41: Рядок 40:
 
</gallery>
 
</gallery>
   
=== Мавпа з барабаном ===
+
==== Мавпа з барабаном ====
 
У 2008 році у провулку між [[Площа Льва Толстого (Київ)|площею Льва Толстого]] і вулицею Шота Руставелі на стіні напівзанедбаної технічної споруди з'явився стрит-арт «Мавпа з барабаном». На ній зображений чоловік у капелюсі, над яким ширяє скринька з крилами. З кишені його плаща стирчить газета з прогнозом погоди. Однією рукою тримає [[Буря в склянці води|філіжанку, в якій вирує буря]], і плаває вітрильник. Іншою рукою дає потиличника мавпі. Тваринка у червоних чобітках і зелено-блакитному одязі сидить на стільці і грає на барабані. Мавпа говорить про когось, хто зображений у вигляді голови. Слова зображені чорною бульбою, що виходить з її рота<ref>{{Cite web |url=http://interesnikazki.blogspot.com/2008/12/ |title= «Interesni Kazki». Роботи 2008 року|date= |format=|language=|accessdate=|archiveurl= https://web.archive.org/web/20200614211756/http://interesnikazki.blogspot.com/2008/12/|archivedate=14.06.2020|deadurl=}}</ref>. Частина тиньку обвалилась. Значна площа малюнку сильно пошкоджена.
 
У 2008 році у провулку між [[Площа Льва Толстого (Київ)|площею Льва Толстого]] і вулицею Шота Руставелі на стіні напівзанедбаної технічної споруди з'явився стрит-арт «Мавпа з барабаном». На ній зображений чоловік у капелюсі, над яким ширяє скринька з крилами. З кишені його плаща стирчить газета з прогнозом погоди. Однією рукою тримає [[Буря в склянці води|філіжанку, в якій вирує буря]], і плаває вітрильник. Іншою рукою дає потиличника мавпі. Тваринка у червоних чобітках і зелено-блакитному одязі сидить на стільці і грає на барабані. Мавпа говорить про когось, хто зображений у вигляді голови. Слова зображені чорною бульбою, що виходить з її рота<ref>{{Cite web |url=http://interesnikazki.blogspot.com/2008/12/ |title= «Interesni Kazki». Роботи 2008 року|date= |format=|language=|accessdate=|archiveurl= https://web.archive.org/web/20200614211756/http://interesnikazki.blogspot.com/2008/12/|archivedate=14.06.2020|deadurl=}}</ref>. Частина тиньку обвалилась. Значна площа малюнку сильно пошкоджена.
   
Рядок 49: Рядок 48:
 
2009 року в галереї «[[Лавра (галерея)|Лавра]]» відбувся фестиваль урбаністичного мистецтва «I love Kyiv». У ньому взяли участь графітери з [[Донецьк]]а, [[Луганськ]]а, [[Харків|Харкова]] і [[Берлін]]а. Їм віддали стіни галереї, які перетворили на єдиний арт-об'єкт{{sfn|Фестиваль Muralissimo|2010|с=}}.
 
2009 року в галереї «[[Лавра (галерея)|Лавра]]» відбувся фестиваль урбаністичного мистецтва «I love Kyiv». У ньому взяли участь графітери з [[Донецьк]]а, [[Луганськ]]а, [[Харків|Харкова]] і [[Берлін]]а. Їм віддали стіни галереї, які перетворили на єдиний арт-об'єкт{{sfn|Фестиваль Muralissimo|2010|с=}}.
   
Наступного року галерея у співпраці з [[Київська міська державна адміністрація|Київською міською державною адміністрація]] і за підтримки [[Французький інститут (Київ)|Французького культурного центру]] і [[Посольство Німеччини в Україні|Посольства Німеччини в Україні]] провели фестиваль «Muralissimo». Головною його метою була популяризація вуличного мистецтва. Водночас організатори прагнули до початку проведення Чемпіонату Європи з футболу «[[Чемпіонат Європи з футболу 2012|Євро 2012]]» створити на сірих стінах міських будинків яскраві й позитивні мурали, які б мали «кардинально змінити зовнішній вигляд столиці і приємно здивувати гостей» столиці. Кураторами фестивалю стали вуличні художники Kiot (Олександр Павлов) і Lodek (Володимир Воротньов). На їхнє запрошення до Києва приїхали українські та іноземні стрит-арт художники{{sfn|Фестиваль Muralissimo|2010|с=}}.
+
Наступного року галерея у співпраці з [[Київська міська державна адміністрація|Київською міською державною адміністрацією]] і за підтримки [[Французький інститут (Київ)|Французького культурного центру]] і [[Посольство Німеччини в Україні|Посольства Німеччини в Україні]] провели фестиваль «Muralissimo». Головною його метою була популяризація вуличного мистецтва. Водночас організатори прагнули до початку проведення Чемпіонату Європи з футболу «[[Чемпіонат Європи з футболу 2012|Євро 2012]]» створити на сірих стінах міських будинків яскраві й позитивні мурали, які б мали «кардинально змінити зовнішній вигляд столиці і приємно здивувати гостей» столиці. Кураторами фестивалю стали вуличні художники Kiot (Олександр Павлов) і Lodek (Володимир Воротньов). На їхнє запрошення до Києва приїхали українські та іноземні стрит-арт художники{{sfn|Фестиваль Muralissimo|2010|с=}}.
   
Міська влада у рамках цієї співпраці попросила розписати переходи станцій швидкісного трамваю. Водночас перший стінопис зробили дует «Інтересні казки» і Lodek (Володимир Воротньов) на території галереї. Французький художник {{comment|2Shy|Тушай}} створив «Оптичні ілюзії» на [[Гоголівська вулиця (Київ)|Гоголівській вулиці]], 32-а. Інший француз Ремед (Remed) працював над композицією на [[Золотоустівська вулиця (Київ)|Золотоустівській]], 20. Згодом мурал втратили, оскільки його повністю закрив сусідній новобуд. Ще один мурал «Інтересних казок» і «ZonenKinder» розмістили на Київській міській дитячій клінічній інфекційній лікарні, що на [[Дегтярівська вулиця|Дегтярівській]], 23{{sfn|Фестиваль Muralissimo|2010|с=}}.
+
Міська влада у рамках цієї співпраці попросила розписати переходи станцій швидкісного трамваю. Водночас перший стінопис зробили дует «Інтересні казки» і Lodek ([[Вова Воротньов|Володимир Воротньов]]) на території галереї. Французький художник {{comment|2Shy|Тушай}} створив «Оптичні ілюзії» на [[Гоголівська вулиця (Київ)|Гоголівській вулиці]], 32-а. Інший француз {{comment|Remed|Ремед}} (Гійом Альба) працював на [[Золотоустівська вулиця (Київ)|Золотоустівській]], 20, над композицією «Жінка на човні», на яку надихнули монументальні пам'ятники «[[Пам'ятний знак на честь заснування міста Києва|Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь]]» і «[[Батьківщина-Мати (Київ)|Батьківщина-Мати]]». Мурал не зберігся, оскільки його повністю закрив сусідній новобуд. Ще один мурал «Інтересних казок» і «ZonenKinder» розмістили на Київській міській дитячій клінічній інфекційній лікарні, що на [[Дегтярівська вулиця|Дегтярівській]], 23{{sfn|Фестиваль Muralissimo|2010|с=}}.
   
 
<gallery caption="Стрит-арт у галереї «Лавра»" heights="180" mode="packed">
 
<gallery caption="Стрит-арт у галереї «Лавра»" heights="180" mode="packed">
Рядок 59: Рядок 58:
 
</gallery>
 
</gallery>
   
=== Оптичні ілюзії ===
+
==== Оптичні ілюзії ====
[[Файл:Гоголівська 32 (20191025).jpg|міні|230пкс|«Оптичні ілюзії» на Гоголівській, 32]]
+
[[Файл:Гоголівська 32 (20191025).jpg|міні|230пкс|2Shy. «Оптичні ілюзії» на Гоголівській, 32]]
 
2010 року в рамках фестивалю «Muralissimo» для розпису обрали [[Брандмауер (архітектура)|брандмауер]] колишнього будинку купця Бернарда Міллера, що на Гоголівській, 32-а{{sfn|Садиба на Гоголівській, 32|2003|с=1078}}. Стан кам'яниці, зведеної у 1890-х роках, катастрофічний. Ще 1992 року в квартирі на першому поверсі провалилася підлога. 2007 року мешканці вийшли на акцію протесту, щоб влада звернула увагу на їхні проблеми. Згодом на підтримку тих вимог провели фотовиставку «Гоголівська 32», яка розповіла про життя людей в аварійній будівлі<ref>[http://yevgeniabelorusets.blogspot.com/2011/03/32-ii.html?m=1 Коментарі до фотопроєкту «Гоголівська 32»]</ref>.
 
2010 року в рамках фестивалю «Muralissimo» для розпису обрали [[Брандмауер (архітектура)|брандмауер]] колишнього будинку купця Бернарда Міллера, що на Гоголівській, 32-а{{sfn|Садиба на Гоголівській, 32|2003|с=1078}}. Стан кам'яниці, зведеної у 1890-х роках, катастрофічний. Ще 1992 року в квартирі на першому поверсі провалилася підлога. 2007 року мешканці вийшли на акцію протесту, щоб влада звернула увагу на їхні проблеми. Згодом на підтримку тих вимог провели фотовиставку «Гоголівська 32», яка розповіла про життя людей в аварійній будівлі<ref>[http://yevgeniabelorusets.blogspot.com/2011/03/32-ii.html?m=1 Коментарі до фотопроєкту «Гоголівська 32»]</ref>.
   
 
Розписати будинок запропонували бельгійсько-французькому художнику Олів'є 2Shy. Він починав у 1990-х роках із графіті в паризьких поїздах. З 2004 року брав участь в різних проєктах вуличного мистецтва, які проходили у [[Бельгія|Бельгії]], [[Франція|Франції]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Фінляндія|Фінляндії]] тощо. Про його твори пишуть, як про яскравий, барвистий і спонтанний Всесвіт. Його візуальна мова наївна, але водночас непокірна. 2Shy у своїх творах поєднує зухвалі кольори, елементи [[Масова культура|поп-культури]], [[комікс]]ів і [[Відеогра|комп'ютерних ігор]] з [[Оп-арт|оптичним мистецтвом]]<ref>[http://www.2shywashere.com/ABOUT About Olivier «2SHY»]</ref><ref>[https://ggagallery.com/2shy GGA Gallery: 2SHY]</ref>. Власне, мурал «Оптичні ілюзії» («Лабіринт») на будинку №&nbsp;32-а&nbsp;— це 3D-лабіринт зі сходами, по яких пересуваються чудернацькі істоти. У верхньому лівому кутку художник поставив підпис «2Shy», оплетений павутинням. Над стінописом Олів'є працював з 25 до 28 жовтня 2010 року.
 
Розписати будинок запропонували бельгійсько-французькому художнику Олів'є 2Shy. Він починав у 1990-х роках із графіті в паризьких поїздах. З 2004 року брав участь в різних проєктах вуличного мистецтва, які проходили у [[Бельгія|Бельгії]], [[Франція|Франції]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Фінляндія|Фінляндії]] тощо. Про його твори пишуть, як про яскравий, барвистий і спонтанний Всесвіт. Його візуальна мова наївна, але водночас непокірна. 2Shy у своїх творах поєднує зухвалі кольори, елементи [[Масова культура|поп-культури]], [[комікс]]ів і [[Відеогра|комп'ютерних ігор]] з [[Оп-арт|оптичним мистецтвом]]<ref>[http://www.2shywashere.com/ABOUT About Olivier «2SHY»]</ref><ref>[https://ggagallery.com/2shy GGA Gallery: 2SHY]</ref>. Власне, мурал «Оптичні ілюзії» («Лабіринт») на будинку №&nbsp;32-а&nbsp;— це 3D-лабіринт зі сходами, по яких пересуваються чудернацькі істоти. У верхньому лівому кутку художник поставив підпис «2Shy», оплетений павутинням. Над стінописом Олів'є працював з 25 до 28 жовтня 2010 року.
   
=== «Сновидіння» ===
+
==== «Сновидіння» ====
  +
[[Файл:Сновидіння (2020).jpg|міні|230пкс|Володимир Манжос й Олексій Бордусов. «Сновидіння» на вулиці Вадима Гетьмана, 30]]
2011 року пройшов другий фестиваль «Muralissimo». У ньому знову взяли участь художники Володимир Манжос (Waone) та Олексій Бордусов (Аес). Команда «Інтересних казок» 29 квітня представила роботу «Сновидіння». Будинок зі стінописом розташований на розі [[Вулиця Вадима Гетьмана|вулиць Вадима Гетьмана]] (№&nbsp;30) і [[Борщагівська вулиця (Київ)|Борщагівської]], поруч з Індустріальним мостом, навпроти торговельного центру. Мурал добре видно на пожвавленій ділянці міста.
 
  +
2011 року пройшов другий фестиваль «Muralissimo». У ньому знову взяли участь художники Володимир Манжос (Waone) й Олексій Бордусов (Аес). Команда «Інтересних казок» 29 квітня представила роботу «Сновидіння». Будинок зі стінописом розташований на розі [[Вулиця Вадима Гетьмана|вулиць Вадима Гетьмана]] (№&nbsp;30) і [[Борщагівська вулиця (Київ)|Борщагівської]], поруч з Індустріальним мостом. Мурал добре видно на пожвавленій ділянці міста.
   
Художники у властивому їм стилі зобразили [[Сюрреалізм|сюрреалістичний]] світ [[сновидіння|сновидінь]]. До нього в лівому верхньому кутку потрапляє людина з ліхтариком. Двері їй відчинила фіолетова однонога істота з ключем. Справа навпочіпки сидить жінка, у якій замість голови циліндричний акваріум-океан з рибами. Ляда в середину циліндра відчинена і туди по драбині влазить чоловік. Зверху&nbsp;— однощогловий вітрильник. Від нього по провислому мосту ідуть люди. Ліворуч зображена велетенська жовта голова, образ сучасної цивілізації з атомними станціями, нафтовими вишками, заводами, будівлями. Однак цивілізація не стоїть міцно. Вона тане і поступово стікає у каналізацію.
+
Художники у властивому їм стилі зобразили [[Сюрреалізм|сюрреалістичний]] світ [[сновидіння|сновидінь]]. До нього в лівому верхньому кутку потрапляє людина з ліхтариком. Двері їй відчинила фіолетова однонога істота з ключем. Справа навпочіпки сидить жінка, у якій замість голови циліндричний акваріум-океан із рибами. Ляда в середину циліндра відчинена і туди по драбині влазить чоловік. Зверху&nbsp;— однощогловий вітрильник. Від нього по провислому мосту ідуть люди. Ліворуч зображена велетенська жовта голова, образ сучасної цивілізації з атомними станціями, нафтовими вишками, заводами, будівлями. Однак цивілізація не стоїть міцно. Вона тане і поступово стікає у каналізацію.
   
=== Мурал на Олеся Гончара, 9 ===
+
==== Мурал на Олеся Гончара, 9 ====
[[Файл:Гончара, 9 (20190519).jpg|міні|170пкс|Мурал на Олеся Гончара, 9]]
+
[[Файл:Гончара, 9 (20190519).jpg|міні|170пкс|Zbiok. Мурал на Олеся Гончара, 9]]
2011 року на фестиваль «Muralissimo» запросили польського художника Славоміра Чайковського з [[Вроцлав]]а, який працює під ніком Zbiok. Він&nbsp;— випускник художнього відділення [[Зеленогурський університет|Зеленогурського університету]]. На фестивалі його представили як найцікавішого серед міжнародної спільноти вуличного художника. Zbiok творив у Великій Британії, Іспанії, Німеччині, Чехії, Росії, США. У 2009 році став лауреатом Ґран-прі в IX конкурсі імені Гепперт для живописців-початківців. Міністр культури і національної спадщини Польщі призначив Чайковському стипендію<ref name="Zbiok">[http://muralissimo.blogspot.com/2011/06/zbiok.html#more Фестиваль «Muralissimo»: Zbiok]</ref>.
+
2011 року на фестиваль «Muralissimo» запросили польського художника Славомира Чайковського з [[Вроцлав]]а, який працює під ніком Zbiok. Він&nbsp;— випускник художнього відділення [[Зеленогурський університет|Зеленогурського університету]]. На фестивалі його представили як найцікавішого серед міжнародної спільноти вуличного художника. Zbiok творив у Великій Британії, Іспанії, Німеччині, Чехії, Росії, США. У 2009 році став лауреатом Ґран-прі в IX конкурсі імені Гепперт для живописців-початківців. Міністр культури і національної спадщини Польщі призначив Чайковському стипендію<ref name="Zbiok">[http://muralissimo.blogspot.com/2011/06/zbiok.html#more Фестиваль «Muralissimo»: Zbiok]</ref>.
   
На творчість Славоміра вплинули художники початку ХХ століття і нью-йоркські графітери 1980-х років. Польський мураліст у своїх творах робить акцент на пошуку власної ідентичності. У його малюнках переплітаються реалістичні зображення з ілюзорними образами<ref>[https://warm.if.ua/news/zbiok-nova-mystetska-rezydentsiia-u-frankivsku ZBIOK: нова Мистецька резиденція у Франківську]</ref>. Водночас у Києві, як стверджує художник, дуже багато муралів, які схожі на яскраву рекламу в гіпермаркеті. Такий стінопис подібний до простої ілюстрації, яка ігнорує проблему утворення публічного міського простору. Вони розраховані лише на візуальний ефект і не мають глибоких сенсів<ref>[https://gk-press.if.ua/slavomir-zbiok-chajkovskyj-lyudy-v-polshhi-reaguyut-na-muraly-protylezhno-yak-u-frankivsku/ Славомір ZBIOK Чайковський: «Люди в Польщі реагують на мурали протилежно, як у Франківську»]</ref>.
+
На творчість Славомира вплинули художники початку ХХ століття і нью-йоркські графітери 1980-х років. Польський мураліст у своїх творах робить акцент на пошуку власної ідентичності. У його малюнках переплітаються реалістичні зображення з ілюзорними образами<ref>[https://warm.if.ua/news/zbiok-nova-mystetska-rezydentsiia-u-frankivsku ZBIOK: нова Мистецька резиденція у Франківську]</ref>. Водночас у Києві, як стверджує художник, дуже багато муралів, які схожі на яскраву рекламу в гіпермаркеті. Такий стінопис подібний до простої ілюстрації, яка ігнорує проблему утворення публічного міського простору. Вони розраховані лише на візуальний ефект і не мають глибоких сенсів<ref>[https://gk-press.if.ua/slavomir-zbiok-chajkovskyj-lyudy-v-polshhi-reaguyut-na-muraly-protylezhno-yak-u-frankivsku/ Славомир ZBIOK Чайковський: «Люди в Польщі реагують на мурали протилежно, як у Франківську»]</ref>.
   
 
Мурал на Олеся Гончара намальований на чотириповерховому будинку. За словами кураторів фестивалю, у сплетених постатях проявляються проблеми домінування і складних ієрархічних відносин. Фігури і композиція в цілому відсилають до творчості [[Фернан Леже|Фернана Леже]] і [[Пабло Пікассо]]<ref name="Zbiok"></ref>.
 
Мурал на Олеся Гончара намальований на чотириповерховому будинку. За словами кураторів фестивалю, у сплетених постатях проявляються проблеми домінування і складних ієрархічних відносин. Фігури і композиція в цілому відсилають до творчості [[Фернан Леже|Фернана Леже]] і [[Пабло Пікассо]]<ref name="Zbiok"></ref>.
  +
  +
==== «Кохання» ====
  +
У жовтні 2011 року французький художник ''3ttman'' (Луї Ламбер) розцвітив муралом «Кохання» п'ятиповерховий будинок на [[Вулиця Митрополита Василя Липківського|вулиці Митрополита Василя Липківського]], 16. Зображення схоже на яскраву арену цирку, на якому зіткнулись люди і фантастичні тварини різної статі. Однак у верхній частині картини зароджується кохання у вигляді квітки. Вона притягує дівчину і хлопця, які намальовані за мить до поцілунку<ref>{{cite web |url= https://archive.vn/PO4ei|назва= Веселка «Muralissimo» прикрашає Київ (архів)|автор= |дата= 24.10.2011|веб-сайт= Тиждень.ua|видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref>.
  +
  +
Луї Ламбер розтлумачив свою картину, як алегорію кохання і дружби, а також людства в цілому. Люди постійно ведуть безглузді війни. Але водночас вони допомагають один одному піднятися і тоді вони здатні досягти мир між народами. Перед приїздом художник мав вже ескіз, але в Києві познайомився із живописом [[Примаченко Марія Оксентіївна|Марії Приймаченко]]. Він надихнувся її образами. І, за його словами, «відбулась зустріч різних культур». Однак у своєму малюнку він прибрав трагізм, який притаманний творам відомої українки. Стрит-артер повідомив, що він зазвичай використовує яскраві фарби, щоб подарувати людям радість<ref>{{cite web |url= https://archive.vn/17zHy|назва=ТОП-10 найцікавіших зразків київського стрит-арту (архів)|автор= |дата= 23.04.2014|веб-сайт= Espreso.TV|видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref><ref>{{cite web |url=https://artukraine.com.ua/a/strit-artist-3ttman-ya-ispolzoval-yarkie-kraski-chtoby-podarit-lyudyam-radost/|назва= Стрит-артист 3ttman: «Я використовував яскраві фарби, щоб подарувати людям радість»|автор= |дата= 25.10.2011|веб-сайт= Art Ukraine|видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref>.
   
 
== Стінописи 2014—2015 років ==
 
== Стінописи 2014—2015 років ==
Події 2014 року в останні дні й після [[Революція гідності|Революції Гідності]]&nbsp;— [[Небесна сотня|розстріл Небесної Сотні]], [[Російська інтервенція до Криму (2014)|російська інтервенція до Криму]], [[Російсько-українська війна (з 2014)|Російсько-українська війна]]&nbsp;— стали глибоким потрясінням для українського суспільства. Водночас вони спричинили сплеск патріотичних почуттів українців. Люди намагались висловити свої емоції простими засобами. Упродовж усього 2014 року графіті доповнили зображеннями кольорів національного прапора. Фарбування парканів і мостів у синьо-жовті барви набуло поширення у багатьох регіонах країни. На думку польського художника Славоміра Чайковського (Zbiok), в акціях перефарбування проявилося прагнення спільноти відірватись від радянського минулого і через власну самоідентифікацію об'єднатись у спільній дії<ref>[https://kurs.if.ua/news/lyudyna_mynulogo_ta_lyudyna_maybutnogo_yakyy_mural_stvoryuie_polskyy_hudozhnyk_zbiok_u_frankivsku_41842.html/ Людина минулого та Людина майбутнього: що за мурал створює польський художник Zbiok]</ref>. Молоді протестувальники у місцях протистояння із силовиками також наносили графіті («[[Ікони Революції]]»).
+
Події 2014 року в останні дні й після [[Революція гідності|Революції Гідності]]&nbsp;— [[Небесна сотня|розстріл Небесної Сотні]], [[Російська інтервенція до Криму (2014)|російська інтервенція до Криму]], [[Російсько-українська війна (з 2014)|Російсько-українська війна]]&nbsp;— стали глибоким потрясінням для українського суспільства. Водночас вони спричинили сплеск патріотичних почуттів українців. Люди намагались висловити свої емоції простими засобами. Упродовж усього 2014 року графіті доповнили зображеннями кольорів національного прапора. Фарбування парканів і мостів у синьо-жовті барви набуло поширення у багатьох регіонах країни. На думку польського художника Славомира Чайковського (Zbiok), в акціях перефарбування проявилося прагнення спільноти відірватись від радянського минулого і через власну самоідентифікацію об'єднатись у спільній дії<ref>[https://kurs.if.ua/news/lyudyna_mynulogo_ta_lyudyna_maybutnogo_yakyy_mural_stvoryuie_polskyy_hudozhnyk_zbiok_u_frankivsku_41842.html/ Людина минулого та Людина майбутнього: що за мурал створює польський художник Zbiok]</ref>. Молоді протестувальники у місцях протистояння із силовиками також наносили графіті («[[Ікони Революції]]»).
   
 
Художники не залишились осторонь і спробували підтримати патріотичний дух своїми творами. Упродовж 2014—2015 років вуличні митці отримали найширшу підтримку з боку міської влади.
 
Художники не залишились осторонь і спробували підтримати патріотичний дух своїми творами. Упродовж 2014—2015 років вуличні митці отримали найширшу підтримку з боку міської влади.
   
=== Ікони революції ===
+
==== Ікони революції ====
 
{{main|Ікони Революції}}
 
{{main|Ікони Революції}}
 
{{Панорама|Ікони революції.jpg|600px|Триптих «Ікони Революції» (колаж)|центр}}
 
{{Панорама|Ікони революції.jpg|600px|Триптих «Ікони Революції» (колаж)|центр}}
 
«Ікони Революції»&nbsp;— найвідоміші [[графіті]] Революції Гідності. Пам'ятка історії. Створені на фасаді будинку на [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вулиці Михайла Грушевського]], 4, під час акцій протесту.
 
«Ікони Революції»&nbsp;— найвідоміші [[графіті]] Революції Гідності. Пам'ятка історії. Створені на фасаді будинку на [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вулиці Михайла Грушевського]], 4, під час акцій протесту.
   
Художник під псевдонімом #Sociopath у ніч проти 10 лютого 2014 року аерозольними фарбами за допомогою підготовленого трафарету наніс на стіну [[триптих]]. Композиція складається з портретів культових українських діячів, зображених у вигляді учасників Революції Гідності, і цитат з їхніх творів: «Вогонь запеклих не пече» ([[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]]), «Хто визволиться сам, той буде вільний» ([[Леся Українка]]), «Наше все життя&nbsp;— війна» ([[Франко Іван Якович|Іван Франко]])<ref>{{Cite web |url= https://facebook.com/therealSociopath/photos/a.127869604053425.24285.127860240721028/507300206110361/?type=3|title= Сторінка Фейсбуку Sociopath. Учасники арт-групи «Бімба production»|date= 11.02.2016|format=|language=укр.|accessdate=|archiveurl= http://web.archive.org/web/20201108191236/https://m.facebook.com/therealSociopath/photos/дякую-тим-хто-рівно-2-роки-тому-в-цю-ніч-був-зі-мною-на-грушевського-і-допомагав/507300206110361/|archivedate=8.11.2020|deadurl=}}</ref><ref>{{Cite web |url= https://m.facebook.com/media/set/?set=a.247579392082445.1073741876.127860240721028&type=3&__tn__=%2As-R|title= Сторінка Фейсбуку Sociopath. Графіті. Фотографії 10 лютого 2014|date= 10.02.2014|format=|language=укр.|accessdate=|archiveurl= https://web.archive.org/web/20201108192236/https://m.facebook.com/media/set/?set=a.247579392082445.1073741876.127860240721028&type=3&__tn__=%2As-R|archivedate=8.11.2020|deadurl=}}</ref><ref>{{Cite web |url= https://m.facebook.com/therealSociopath/photos/a.247579392082445/247579412082443/?type=3&source=43&refid=56|title= Ікони Революції. Фотографії 10 лютого 2014|date= 10.02.2014|format=|language=укр.|accessdate=|archiveurl= https://web.archive.org/web/20201108192645/https://m.facebook.com/therealSociopath/photos/a.247579392082445/247579412082443/?type=3&source=43&refid=56|archivedate=8.11.2020|deadurl=}}</ref>.
+
Художник під псевдонімом [[Sociopath (художник)|#Sociopath]] у ніч проти 10 лютого 2014 року аерозольними фарбами за допомогою підготовленого трафарету наніс на стіну [[триптих]]. Композиція складається з портретів культових українських діячів, зображених у вигляді учасників Революції Гідності, і цитат з їхніх творів: «''Вогонь запеклих не пече''» ([[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]]), «''Хто визволиться сам, той буде вільний''» ([[Леся Українка]]), «''Наше все життя&nbsp;— війна''» ([[Франко Іван Якович|Іван Франко]])<ref>{{Cite web |url= https://facebook.com/therealSociopath/photos/a.127869604053425.24285.127860240721028/507300206110361/?type=3|title= Сторінка Фейсбуку Sociopath. Учасники арт-групи «Бімба production»|date= 11.02.2016|format=|language=укр.|accessdate=|archiveurl= http://web.archive.org/web/20201108191236/https://m.facebook.com/therealSociopath/photos/дякую-тим-хто-рівно-2-роки-тому-в-цю-ніч-був-зі-мною-на-грушевського-і-допомагав/507300206110361/|archivedate=8.11.2020|deadurl=}}</ref><ref>{{Cite web |url= https://m.facebook.com/media/set/?set=a.247579392082445.1073741876.127860240721028&type=3&__tn__=%2As-R|title= Сторінка Фейсбуку Sociopath. Графіті. Фотографії 10 лютого 2014|date= 10.02.2014|format=|language=укр.|accessdate=|archiveurl= https://web.archive.org/web/20201108192236/https://m.facebook.com/media/set/?set=a.247579392082445.1073741876.127860240721028&type=3&__tn__=%2As-R|archivedate=8.11.2020|deadurl=}}</ref><ref>{{Cite web |url= https://m.facebook.com/therealSociopath/photos/a.247579392082445/247579412082443/?type=3&source=43&refid=56|title= Ікони Революції. Фотографії 10 лютого 2014|date= 10.02.2014|format=|language=укр.|accessdate=|archiveurl= https://web.archive.org/web/20201108192645/https://m.facebook.com/therealSociopath/photos/a.247579392082445/247579412082443/?type=3&source=43&refid=56|archivedate=8.11.2020|deadurl=}}</ref>.
   
 
Наказом [[Міністерство культури України|Міністерства культури України]] від 15 жовтня 2014 року №&nbsp;869 графіті надано статус пам'ятки історії на «місці бойових дій та масової загибелі громадян в районі вулиці Грушевського у Києві під час акцій протесту у лютому 2014 року». Арт-об'єкт є частиною експозиції Музею Майдану<ref>[http://document.ua/pro-zanesennja-obektiv-kulturnoyi-spadshini-do-derzhavnogo-r-doc210640.html Наказ Міністерства культури України №&nbsp;869 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» від 15 жовтня 2014 року]</ref>.
 
Наказом [[Міністерство культури України|Міністерства культури України]] від 15 жовтня 2014 року №&nbsp;869 графіті надано статус пам'ятки історії на «місці бойових дій та масової загибелі громадян в районі вулиці Грушевського у Києві під час акцій протесту у лютому 2014 року». Арт-об'єкт є частиною експозиції Музею Майдану<ref>[http://document.ua/pro-zanesennja-obektiv-kulturnoyi-spadshini-do-derzhavnogo-r-doc210640.html Наказ Міністерства культури України №&nbsp;869 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» від 15 жовтня 2014 року]</ref>.
 
2 вересня 2017 року графіті було стерто. Але під тиском громадськості 14 жовтня триптих відновили.
 
2 вересня 2017 року графіті було стерто. Але під тиском громадськості 14 жовтня триптих відновили.
   
=== Мурал у сквері Небесної Сотні ===
+
==== Мурал у сквері Небесної Сотні ====
 
[[Файл:Сквер НС стріт-артисти.jpg|міні|220 пкс|Мурал у сквері Небесної Сотні. Автор Алешандре Фарту (другий справа) зі своєю командою]]
 
[[Файл:Сквер НС стріт-артисти.jpg|міні|220 пкс|Мурал у сквері Небесної Сотні. Автор Алешандре Фарту (другий справа) зі своєю командою]]
 
{{main|Сквер Небесної Сотні (Київ)}}
 
{{main|Сквер Небесної Сотні (Київ)}}
Рядок 100: Рядок 105:
 
Вуличний художник за допомогою техніки [[сграфіто]] зробив на стіні будинку зображення майданівця [[Нігоян Сергій Гагікович|Сергія Нігояна]] площею у 100 квадратних метрів. Фарту пояснив, що центральним елементом композиції є очі Нігояна, які є «очима всієї [[Небесна сотня|Небесної Сотні]]»{{sfn|Kyiv Street Art|2017|с=312—315}}<ref>[http://hmarochos.kiev.ua/2015/07/09/u-skveri-nebesnoyi-sotni-z-yavilos-oblichchya-sergiya-nigoyana/ У Сквері Небесної Сотні з'явилось обличчя Сергія Нігояна]</ref>.
 
Вуличний художник за допомогою техніки [[сграфіто]] зробив на стіні будинку зображення майданівця [[Нігоян Сергій Гагікович|Сергія Нігояна]] площею у 100 квадратних метрів. Фарту пояснив, що центральним елементом композиції є очі Нігояна, які є «очима всієї [[Небесна сотня|Небесної Сотні]]»{{sfn|Kyiv Street Art|2017|с=312—315}}<ref>[http://hmarochos.kiev.ua/2015/07/09/u-skveri-nebesnoyi-sotni-z-yavilos-oblichchya-sergiya-nigoyana/ У Сквері Небесної Сотні з'явилось обличчя Сергія Нігояна]</ref>.
   
2016 року в [[Барселона| Барселоні]] Сквер Небесної Сотні, в якому акцентом виступає мурал, отримав нагороду «Особлива згадка 2016» на конкурсі «Європейська нагорода за урбаністичний публічний простір» ({{lang-en|The European Prize for Urban Public Space}}), найавторитетніший урбаністичний конкурс в Європі<ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/07/160705_rl_square_prize Проєкт скверу Небесної сотні відзначили у Барселоні]</ref><ref>[https://styler.rbc.ua/ukr/zhizn/skver-nebesnoy-sotni-poluchil-nagradu-konkurse-1467659609.html Сквер Небесної сотні отримав нагороду на конкурсі в Барселоні]</ref><ref>[https://kyivcity.gov.ua/borotba_za_skver_nebesno_sotni/ Боротьба за сквер Небесної Сотні]</ref><ref>[http://www.polukr.net/uk/blog/2016/07/skver-nebesnoi-sotni-v-kyyevi-vidznachyly-na-mizhnarodnomu-urban-konkursi/ Сквер Небесної сотні в Києві відзначили на міжнародному урбан-конкурсі]</ref><ref>[https://kyiv.24tv.ua/skver_nebesnoyi_sotni_yakiy_otrimav_prestizhnu_nagorodu_mozhut_zabuduvati_n702708 Сквер Небесної Сотні, який отримав престижну нагороду, можуть забудувати]</ref>.
+
2016 року на найавторитетнішому європейському урбаністичному конкурсі в [[Барселона| Барселоні]] Сквер Небесної Сотні, в якому акцентом виступає мурал, відзначили нагородою «Особлива згадка»<ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/07/160705_rl_square_prize Проєкт скверу Небесної сотні відзначили у Барселоні]</ref><ref>[https://styler.rbc.ua/ukr/zhizn/skver-nebesnoy-sotni-poluchil-nagradu-konkurse-1467659609.html Сквер Небесної сотні отримав нагороду на конкурсі в Барселоні]</ref><ref>[https://kyivcity.gov.ua/borotba_za_skver_nebesno_sotni/ Боротьба за сквер Небесної Сотні]</ref><ref>[http://www.polukr.net/uk/blog/2016/07/skver-nebesnoi-sotni-v-kyyevi-vidznachyly-na-mizhnarodnomu-urban-konkursi/ Сквер Небесної сотні в Києві відзначили на міжнародному урбан-конкурсі]</ref><ref>[https://kyiv.24tv.ua/skver_nebesnoyi_sotni_yakiy_otrimav_prestizhnu_nagorodu_mozhut_zabuduvati_n702708 Сквер Небесної Сотні, який отримав престижну нагороду, можуть забудувати]</ref>.
   
=== Відродження ===
+
==== Відродження ====
[[Файл:Відродження (25072014).jpg|міні|200пкс|«Відродження» (2014)]]
+
[[Файл:Відродження (25072014).jpg|міні|200пкс|Жульєн Маллан й Олексій Кислов. «Відродження» (2014)]]
 
2014 року з'явились перші мурали, які спричинили в Києві бум на вуличне мистецтво. Навіть місцева влада почала сприяти організаторам в проведенні в Києві масштабних арт-фестивалів. Мурали створювали в рамках міжнародних проєктів, як-от фестиваль «[[Французька весна в Україні|Французька весна]]». Його щовесни організовують [[Посольство Франції в Україні|французьке посольство]], [[Французький інститут (Київ)|Французький інститут в Україні]] й [[Альянс Франсез]]. Метою фестивалю є ознайомлення із французькою культурою і реалізація різних спільних проєктів культурного обміну.
 
2014 року з'явились перші мурали, які спричинили в Києві бум на вуличне мистецтво. Навіть місцева влада почала сприяти організаторам в проведенні в Києві масштабних арт-фестивалів. Мурали створювали в рамках міжнародних проєктів, як-от фестиваль «[[Французька весна в Україні|Французька весна]]». Його щовесни організовують [[Посольство Франції в Україні|французьке посольство]], [[Французький інститут (Київ)|Французький інститут в Україні]] й [[Альянс Франсез]]. Метою фестивалю є ознайомлення із французькою культурою і реалізація різних спільних проєктів культурного обміну.
   
Одна із програм Французького інституту проводиться під егідою [[ЮНІСЕФ]]. У її рамках планувалось розписати стіни двох дитячих будинків у [[Севастополь|Севастополі]]. Для цього запросили художника Жюльєна Маллана, відомого під ніком ''Seth''. Він уже відвідував Україну 2011 року, коли знімав документальний фільм про вуличне мистецтво. Жюльєну мав допомагати севастополець Олексій Кислов. Однак з початком [[Російсько-українська війна (з 2014)|Російсько-української війни]] плани змінились. Вирішили створити мурал у Києві. Для нього куратор культурних програм Французького інституту Олег Соснов обрав будинок на [[Вулиця Боричів Тік|вулиці Боричів Тік]], 33/6-а, що на розі з [[Андріївський узвіз|Андріївським узвозом]]. 14 квітня 2014 року художники презентували стінопис «Відродження»<ref>[https://youtu.be/UfWwrxxDgrU Олексій Кислов, Жюльєн Маллан та Олег Соснов про арт-об'єкт на Андріївському узвозі] на YouTube. 14.04.2014</ref><ref>{{cite web |url = https://zeft.in.ua/mural-vidrodzhennya-na-vulitsi-borichiv-tik-33-kiyiv/|назва = Мурал «Відродження» на вулиці Боричів Тік, 33|прізвище = |ім'я = |дата = |веб-сайт = ZeFt. Пам’ятки України |видавець = |дата-доступу = 16.11.2020}}</ref>.
+
Одна із програм Французького інституту проводиться під егідою [[ЮНІСЕФ]]. У її рамках планувалось розписати стіни двох дитячих будинків у [[Севастополь|Севастополі]]. Для цього запросили художника Жульєна Маллана, відомого під ніком ''Seth''. Він уже відвідував Україну 2011 року, коли знімав документальний фільм про вуличне мистецтво. Жульєну мав допомагати севастополець Олексій Кислов. Однак з початком [[Російсько-українська війна (з 2014)|Російсько-української війни]] плани змінились. Вирішили створити мурал у Києві. Для нього куратор культурних програм Французького інституту Олег Соснов обрав будинок на [[Вулиця Боричів Тік|вулиці Боричів Тік]], 33/6-а, що на розі з [[Андріївський узвіз|Андріївським узвозом]]. 14 квітня 2014 року художники презентували стінопис «Відродження»<ref>[https://youtu.be/UfWwrxxDgrU Олексій Кислов, Жульєн Маллан та Олег Соснов про арт-об'єкт на Андріївському узвозі] на YouTube. 14.04.2014</ref><ref>{{cite web |url = https://zeft.in.ua/mural-vidrodzhennya-na-vulitsi-borichiv-tik-33-kiyiv/|назва = Мурал «Відродження» на вулиці Боричів Тік, 33|прізвище = |ім'я = |дата = |веб-сайт = ZeFt. Пам’ятки України |видавець = |дата-доступу = 16.11.2020}}</ref>.
   
  +
==== Єдність ====
Однак не всі сприйняли позитивно стінопис на узвозі. Згодом і куратор Олег Соснов визнав, що мурал вийшов занадто декоративним<ref>{{cite web |url= https://supportyourart.com/conversations/olegsosnov |назва = Розмова з Олегом Сосновим про стрит-арт та мурали |прізвище = |ім'я = |дата = 30.05.2019|веб-сайт = Your Art |видавець = |дата-доступу = }}</ref>.
 
  +
[[Файл:Єдність (18-11-2020).jpg|міні|200пкс|Жульєн Маллан. «Єдність»]]
 
  +
2014 року мураліст Seth (Жульєн Маллан) створив ще один стрит-арт. На електрощитовій, що на [[Ольгинська вулиця (Київ)|Ольгинській вулиці]], 3, він намалював графіті «Єдність». Малюнок складається з двох фігур у синьо-жовтому вбранні, які притулились одна до одної спинами і нерозривно зчепились руками. Їхня міцність підтримується мотузкою у формі тризубу. Герб є також на ланцюжку, який тримають постаті.
=== Єдність ===
 
[[Файл:Єдність (18-11-2020).jpg|міні|200пкс|«Єдність»]]
 
2014 року мураліст Seth (Жюльєн Маллан) створив ще один стрит-арт. На електрощитовій, що на [[Ольгинська вулиця (Київ)|Ольгинській вулиці]], 3, він намалював графіті «Єдність». Малюнок складається з двох фігур у синьо-жовтому вбранні, які притулились одна до одної спинами і нерозривно зчепились руками. Їхня міцність підтримується мотузкою у формі тризубу. Герб є також на ланцюжку, який тримають постаті.
 
   
 
На створення графіті художника надихнули прояви солідарності протестувальників під час Революції гідності. Візуальну картинку, яку транслювали ЗМІ, створювала велика кількість національних прапорів і символіки на [[Майдан Незалежності|Майдані Незалежності]] і прилеглих вулицях. Окрім того, сторонні спостерігачі звертали увагу на те, що майданівці під час протестів загортались у прапори, ніби вони могли захистити їх, як бронежилети{{sfn|Навігатор по муралах: Київ|2018|с=}}<ref>[https://vkieve.net/street-art/strit-art-na-olginskoj Стрит-арт на Ольгинській, 3]</ref><ref>[https://zeft.in.ua/mural-na-vulitsi-olginska-3-kiyiv/ Julien Malland. Мурал на вулиці Ольгинській, 3]</ref>.
 
На створення графіті художника надихнули прояви солідарності протестувальників під час Революції гідності. Візуальну картинку, яку транслювали ЗМІ, створювала велика кількість національних прапорів і символіки на [[Майдан Незалежності|Майдані Незалежності]] і прилеглих вулицях. Окрім того, сторонні спостерігачі звертали увагу на те, що майданівці під час протестів загортались у прапори, ніби вони могли захистити їх, як бронежилети{{sfn|Навігатор по муралах: Київ|2018|с=}}<ref>[https://vkieve.net/street-art/strit-art-na-olginskoj Стрит-арт на Ольгинській, 3]</ref><ref>[https://zeft.in.ua/mural-na-vulitsi-olginska-3-kiyiv/ Julien Malland. Мурал на вулиці Ольгинській, 3]</ref>.
   
=== Диптих «Святий Юрій» і «Час змін» ===
+
==== Диптих «Святий Юрій» і «Час змін» ====
 
{{multiple image
 
{{multiple image
 
| align = right
 
| align = right
Рядок 129: Рядок 132:
 
| caption2 = <center>''«Святий Юрій»''</center>
 
| caption2 = <center>''«Святий Юрій»''</center>
 
}}
 
}}
Одним з ініціаторів створення нового муралу-[[диптих]]а був координатор проєктів Французького інституту в Україні Олег Соснов. Він обрав для них будинки. Однак на початку спалахнув скандал. На [[Велика Житомирська вулиця|Великій Житомирській]], 38, де планувати створити один із муралів уже існував 3D-стінопис «Старе місто». Його створила команда «Spray Way» на замовлення компанії «[[Перша приватна броварня]]». Коли ж термін контракту на розміщення реклами сплив, мали все зображення зафарбували, щоправда стерли лише назву фірми. Після цього, за словами художника Ярослава Єфремова, майже ніхто навіть не здогадувався, що на муралі рекламується пиво. За розпорядженням Шевченківської райадміністрації рекламу затинькували. Це обурило громадськість.
+
Одним з ініціаторів створення нового муралу-[[диптих]]а був координатор проєктів Французького інституту в Україні Олег Соснов. Він запросив вуличних художників Олексія Бордусова (Аес) і Володимира Манжоса (Waone) з «Інтересних Казок». Бордусов взявся за «Святого Юрія» на [[Велика Житомирська вулиця|Великій Житомирській]],38, а Манжос&nbsp;— за «Час змін» на [[Стрілецька вулиця (Київ)|Стрілецькій]], 6{{sfn|Kyiv Street Art|2017|с=316—319}}. 15 жовтня 2014 року киянам уже представили мурал «Святий Юрій».
[[Файл:В Житомирська 38 (20140713).jpg|міні|ліворуч|150пкс|«Старе місто» проіснувало до 2014]]
 
У той же час Олег Соснов запросив вуличних художників Олексія Бордусова (Аес) і Володимира Манжоса (Waone) з «Інтересних Казок». Бордусов взявся за «Святого Юрія» на Великій Житомирській, 38, а Манжос&nbsp;— за «Час змін» на [[Стрілецька вулиця (Київ)|Стрілецькій]], 6{{sfn|Kyiv Street Art|2017|с=316—319}}. 15 жовтня 2014 року киянам уже представили мурал «Святий Юрій».
 
   
 
Митці виконали роботу під впливом тогочасних подій, зокрема анексії Криму й війни на Донбасі. Олексій Бордусов пояснював: «Сюжет моєї роботи відображає події в країні і символізує боротьбу добра зі злом в цілому. Це&nbsp;— інтерпретація класичного образу боротьби зі змієм. Змій в даному контексті&nbsp;— всі ті біди, які випали на нашу землю&nbsp;— агресія внутрішня і зовнішня, ненависть, війна та її жертви»{{sfn|Kyiv Street Art|2017|с=16—19}}.
 
Митці виконали роботу під впливом тогочасних подій, зокрема анексії Криму й війни на Донбасі. Олексій Бордусов пояснював: «Сюжет моєї роботи відображає події в країні і символізує боротьбу добра зі злом в цілому. Це&nbsp;— інтерпретація класичного образу боротьби зі змієм. Змій в даному контексті&nbsp;— всі ті біди, які випали на нашу землю&nbsp;— агресія внутрішня і зовнішня, ненависть, війна та її жертви»{{sfn|Kyiv Street Art|2017|с=16—19}}.
Рядок 137: Рядок 138:
 
Олег Соснов зазначив, що весь проєкт коштував близько 170 тисяч гривень. Фарбою забезпечив спонсор&nbsp;— компанія Sadolin. Решта покрилась за рахунок ініціаторів проєкту. Володимир Манжос заявив: «Ми хочемо висловити свій погляд на ситуацію в Україні і просто зробити добру справу&nbsp;— порадувати мешканців Києва»{{sfn|Interesni Kazki знову в Києві|2014|с=}}<ref>[https://zeft.in.ua/mural-svyatij-yurij-na-vul-velika-zhitomirska-38/ Мурал «Святий Юрій» на вул. Велика Житомирська, 38]</ref><ref>{{Cite web |url= https://lb.ua/culture/2014/10/17/282932_ukrainskie_hudozhniki_interesni.html|title= Українські художники Interesni Kazki створили в Києві мурал «Святий Юрій»|date= 17.10.2014|format=|language=укр.|accessdate=|archiveurl= https://web.archive.org/web/20201108172701/https://lb.ua/culture/2014/10/17/282932_ukrainskie_hudozhniki_interesni.html|archivedate=8.11.2020|deadurl=}}</ref>.
 
Олег Соснов зазначив, що весь проєкт коштував близько 170 тисяч гривень. Фарбою забезпечив спонсор&nbsp;— компанія Sadolin. Решта покрилась за рахунок ініціаторів проєкту. Володимир Манжос заявив: «Ми хочемо висловити свій погляд на ситуацію в Україні і просто зробити добру справу&nbsp;— порадувати мешканців Києва»{{sfn|Interesni Kazki знову в Києві|2014|с=}}<ref>[https://zeft.in.ua/mural-svyatij-yurij-na-vul-velika-zhitomirska-38/ Мурал «Святий Юрій» на вул. Велика Житомирська, 38]</ref><ref>{{Cite web |url= https://lb.ua/culture/2014/10/17/282932_ukrainskie_hudozhniki_interesni.html|title= Українські художники Interesni Kazki створили в Києві мурал «Святий Юрій»|date= 17.10.2014|format=|language=укр.|accessdate=|archiveurl= https://web.archive.org/web/20201108172701/https://lb.ua/culture/2014/10/17/282932_ukrainskie_hudozhniki_interesni.html|archivedate=8.11.2020|deadurl=}}</ref>.
   
  +
== Видатні діячі та історичні події ==
== Розвиток стрит-арту в 2015—2017 роках ==
 
  +
Упродовж 2015—2020 років створили низку муралів, присвячених видатним українським діячам і важливим подіям. Два мурали стосуються [[Леся Українка|Лесі Українки]] та її творчості.
[[Файл:Свобода (20190906).jpg|міні|200пкс|Мурал «Свобода» на вулиці Івана Франка, 12]]
 
[[Файл:Лабіринт (20201111).jpg|міні|200пкс|«Лабіринт» на Дмитрівській, 62/20]]
 
Сплеск популярності муралів у Києві припадає на 2014—2016 роки. У цей час у місті реалізували кілька масштабних арт-проєктів: «''City Art''», «''Mural Social Club''», «''Dynamic Urban Culture Kyiv''»{{sfn|Kyiv Street Art|2017|с=}}.
 
   
  +
З нагоди 100-річчя української революції з'явилась галерея портретів видатних українців, які зіграли надзвичайно важливу роль у становленні держави. Над ними працював харків'янин Андрій Пальваль зі своєю командою «Kailas-V».
2016 року Київ разом зі [[Львів|Львовом]], [[Маріуполь|Маріуполем]], [[Одеса|Одесою]] і [[Харків|Харковом]] приєднався до міжнародного проєкту урбаністичного мистецтва «''Art United Us''». У столицю прибули відомі у світі художники: Себас Веласко ([[Вулиця Олеся Гончара (Київ)|вулиця Олеся Гончара]], 36-а) і Liqen з Іспанії ([[Братиславська вулиця (Київ)|Братиславська вулиця]], 12), Ернесто Мараньє із США (Синій птах із квітів, на [[Бульвар Лесі Українки (Київ)|бульварі Лесі Українки]], 5), Алекс Максіов з України («Свобода» на [[Вулиця Івана Франка (Київ, Шевченківський район)|вулиці Івана Франка]], 12), RekaOne з Австралії (диптих «Батьківщина» на [[Проспект Миколи Бажана|проспекті Миколи Бажана]]), Smates (Барт Смітс) із Бельгії (Два фламінго на бульварі Лесі Українки, 30/45). Мурали також створили Рікі Лі Гордон з ПАР («Кожна річка впадає в море» на [[Вулиця Саксаганського (Київ)|вулиці Саксаганського]], 61), Еммануель Джарус з Канади («Велосипедист» на [[Вулиця В'ячеслава Липинського (Київ)|вулиці В'ячеслава Липинського]], 13), Рустам К'юбік (Рустам Салемгараєв, «Лабіринт» на [[Дмитрівська вулиця (Київ, Шевченківський район)|Дмитрівській]], 62/20), Франко Фасолі з Аргентини («Культурне вторгнення» у [[Десятинний провулок (Київ)|Десятинному провулку]], 7).
 
   
  +
==== Леся Українка ====
З-поміж інших у Києві працювали Тарас Arm з України («Політ птахів» у [[Георгіївський провулок (Київ)|Георгіївському провулку]], 9), іспанський художник Ґонсало Борондо (проспект Героїв Сталінграду, 16-д), португальський художник Pantonio (проспект Перемоги, 95), українська команда «Up Town» (проспект Перемоги, 73/1), Алекс Максіов (один із найбільших в Україні муралів «Стриж» на вулиці Академіка Булаховського, 40), Aec (Олексій Бордусов) і Waone (Володимир Манжос) з дуету «Interesni Kazki».
 
  +
{{multiple image
  +
| align = right
  +
| footer = <center>'''Леся Українка'''</center>
  +
| image1 = Contra spem spero (20201111).jpg
  +
| width1 = 169
  +
| alt1 =
  +
| caption1 = <center>''«Contra spem spero!»''</center>
  +
| image2 = Стрілецька, 28 (20160623).jpg
  +
| width2 = 170
  +
| alt2 =
  +
| caption2 = <center>''«Конвалія»''</center>
  +
}}
  +
14 липня 2015 року художник з Австралії [[Гвідо ван Гелтен]] завершив мурал «Конвалія» на [[Стрілецька вулиця (Київ)|Стрілецькій вулиці]], 28. Коли стрит-артер дізнався про Лесю Українку, за його словами, «сильну жінку і сильну особистість», то вирішив, що як не вона, то більш ніхто не вартий бути зображений. Гвідо працював також під враженням її вірша «[[Конвалія (вірш)|Конвалія]]»<ref>[https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=504 Леся Українка «Конвалія»]</ref>. Саме ця квітка намальована разом із дівчиною у вишиванці{{sfn|Kyiv Street Art. 2010-2017|2017|с=144—147}}<ref>[https://youtu.be/fyz89CsxChY Мурал Лесі Українки прикрасив одну з будівель в центрі Києва]. Відео</ref><ref>{{cite web|url= https://zeft.in.ua/mural-lesya-ukrayinka-na-vul-striletska-28/|назва= Мурал «Леся Українка» на вулиці Стрілецька, 28|автор= |дата= |веб-сайт= ZeFt. Пам’ятки України|видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref>.
   
  +
У листопаді 2017 року на [[Велика Васильківська вулиця|Великій Васильківській]], 39, на місці мурала-реклами київського банка, з'явився новий стінопис. Художник із [[Коста-Рика|Коста-Рики]] ''Mata Ruda'' (Карл Міллер Еспіноза), який взяв участь у проєкті «Art United Us», намалював профіль Лесі Українки з квіткою всередині{{sfn|Kyiv Street Art. 2010-2017|2017|с=208—211}}<ref>{{cite web |url= https://prolviv.com/blog/2017/11/09/u-kyievi-ziavyvsia-mural-prysviachenyi-contra-spem-spero-lesi-ukrainky/|назва=У Києві з’явився мурал, присвячений «Contra spem spero!» Лесі Українки|автор= |дата=09.11.2017 |веб-сайт= Про Львів|видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref>. Це&nbsp;— відсилання до вірша поетеси «[[Contra spem spero!]]» («Без надії сподіваюсь»):
Своє оригінальне світосприйняття відобразили на київських мурах іноземні художники Ana Maria з Пуерто-Рико («El Abrazo del Sosiego» на [[Тургенєвська вулиця (Київ)|Тургенєвській]], 2), Кенор Мартінез Ванберген з Іспанії (абстракція на [[Проспект Перемоги (Київ)|проспекті Перемоги]], 114/2), [[Гвідо ван Гелтен]] з Австралії (українка на бульварі Лесі Українки, 36-а), Аарон Лі-Хілл із Канади («The Impact Of Discovery» на території Київського політехнічного університету на проспекті Перемоги, 37), Ернесто Мараньє із США («Павич», на проспекті Бажана, 5-е), {{нп|Окуда Сан Міґель||en|Okuda San Miguel}} з Іспанії («The World-Love is Ours» на [[бульвар Академіка Вернадського|бульварі Академіка Вернадського]], 87), бельгійський художник ROA («Кролик, пацюк і [[сурикат]]» на вулиці Олеся Гончара, 32-а), італійський художник з ніком 2501 (найвищий мурал в Європі «Воля» на [[Проспект Володимира Маяковського (Київ)|проспекті Маяковського]], 1-в).
 
   
  +
{{Текст|
== Екологічні мурали ==
 
  +
Я на вбогім сумнім перелозі<br/>
  +
Буду сіять барвисті квітки,<br/>
  +
Буду сіять квітки на морозі,<br/>
  +
Буду лить на них сльози гіркі.<br/>
  +
  +
І від сліз тих гарячих розтане<br/>
  +
Та кора льодовая, міцна,<br/>
  +
Може, квіти зійдуть&nbsp;— і настане<br/>
  +
Ще й для мене весела весна<ref>[https://www.l-ukrainka.name/uk/Verses/NaKrylachPisen/ContraSpemSpero.html Леся Українка «Contra spem spero!»]</ref>.
  +
}}
  +
  +
==== Михайло Грушевський ====
  +
Першим із серії, присвяченій добі [[Українська революція|Української революції]] (1917—1921), став портрет [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського]]. Місцева влада надала для нього будинок №&nbsp;75 на [[Вулиця Січових Стрільців (Київ)|вулиці Січових Стрільців]], на стіні якого був мурал-реклама будівельної компанії. Над портретом площею 160 квадратних метрів художники працювали майже тиждень, використавши понад 150 аерозолів. Публіці його представили 22 листопада 2015 року з нагоди 150-річчя видатного українського історика, політичного і громадського діяча<ref>{{cite web |url=https://zeft.in.ua/mural-mihajlo-grushevskij-na-vul-sichovih-striltsiv-75/ |назва=Мурал «Михайло Грушевський» на вул. Січових Стрільців, 75 |автор= |дата= |веб-сайт= ZeFt. Пам’ятки України|видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref>.
  +
  +
==== Гетьман Павло Скоропадський ====
  +
14 грудня 2015 року завершили портрет гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]]. Для муралу обрали будинок №&nbsp;12 на розі [[Старовокзальна вулиця (Київ)|Старовокзальної]] та [[Жилянська вулиця|Жилянської вулиць]], неподалік від центрального вокзалу, де за майже століття до того розгортались бурхливі події{{sfn|Навігатор по муралах: Київ|2018|с=}}.
  +
  +
==== Симон Петлюра ====
  +
22 травня 2019 року на [[вулиця Братів Зерових|вулиці Братів Зерових]], 14/18 відкрили мурал, який присвятили [[Головний Отаман військ і флоту УНР|Головному отаманові]] [[Армія Української Народної Республіки|військ УНР]] і Голові [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії УНР]] [[Петлюра Симон Васильович|Симонові Петлюрі]] з нагоди його 140-річчного ювілею<ref>{{Cite web |url=https://kyivcity.gov.ua/event/Event_22_travnya_u_solomyanskomu_rayoni_vidkriyut_mural_iz_zobrazhennyam_simona_petlyuri/|title= Відкриття у Солом’янському районі муралу із зображенням Симона Петлюри|date=21.05.2019 |format=|language=укр.|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20200922164247/https://kyivcity.gov.ua/event/Event_22_travnya_u_solomyanskomu_rayoni_vidkriyut_mural_iz_zobrazhennyam_simona_petlyuri/|archivedate=22.09.2019|deadurl=}}</ref>. Художник Андрій Пальваль завершив мурал площею в 150 квадратних метрів за п'ять днів, використавши понад 370 аерозолів з фарбою. Він відтворив портрет Петлюри, зроблений художником Артуром Орленовим<ref>[https://solom.kyivcity.gov.ua/news/7195.html?PrintVersion Мурал із зображенням Симона Петлюри. КМДА]</ref><ref>{{Cite web |url= https://www.istpravda.com.ua/short/2019/05/22/155713/|title= У Києві з'явився мурал із зображенням Петлюри|date=22.05.2019|format=|language=укр.|accessdate=|archiveurl= https://web.archive.org/web/20200920203804/https://www.istpravda.com.ua/short/2019/05/22/155713/|archivedate=20.09.2020|deadurl=}}</ref>.
  +
  +
==== Петро Франко ====
  +
24 серпня 2020 року на [[Вулиця Авіаконструктора Антонова (Київ)|вулиці Авіаконструктора Антонова]], 7, з'явився портрет [[Франко Петро Іванович|Петра Франка]], військового льотчика, старшини [[Українські січові стрільці|Легіону Українських січових стрільців]], командира першого Летунського відділу [[Українська галицька армія|Української галицької армії]], сина українського письменника Івана Франка. У нижньому лівому кутку малюнка вміщені текст з анотацією і [[QR-код]] з відсиланням на життєпис Петра Франка. Портрет намалював Михайло Дяченко, а відтворив його на муралі Андрій Пальваль<ref>{{cite web |url= https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/statti/plastun-letun-i-deputat-do-dnya-narodzhennya-petra-franka|назва= Пластун, летун і депутат: до дня народження Петра Франка|автор= Наталка Позняк-Хоменко|дата= |веб-сайт=[[Український інститут національної пам'яті|УІНП]]|видавець= |дата-доступу= 23.11.2020}}</ref>
  +
  +
==== «Герої Крут» ====
  +
У грудні 2018 року серію робіт, підготовлених до сотої річниці боротьби українського народу за свою незалежність, доповнили муралом «Герої Крут» на [[Велика Васильківська вулиця|Великій Васильківській]], 111/113, біля [[Національний палац мистецтв «Україна»|палацу мистецтв «Україна»]]. Його створили у пам'ять про героїв [[бій під Крутами|бою під Крутами]]. Ініціаторами виступили творці стрічки «[[Крути 1918]]», [[Київська міська державна адміністрація]], Печерська райдержадміністрація, громадська організація «I live Ukraine», проєкт «Київські мурали», за фінансової підтримки ТОВ «Полісан». Роботу виконав художник Андрій Пальваль із творчої групи «Kailas-V»<ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-kyiv/2596275-u-kievi-zavitsa-mural-prisvacenij-bou-pid-krutami.html |назва= У Києві з'явиться мурал, присвячений бою під Крутами|автор= |дата= 07.12.2018|веб-сайт= Укрінформ|видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref>
  +
<gallery caption="Історичні портрети" heights="220" mode="packed">
  +
Скоропадський (20201111).jpg|Павло Скоропадський
  +
Симон Петлюра (2020).jpg|Симон Петлюра
  +
Петро Франко (2020).jpg|Петро Франко
  +
Герої Крут (20190521).jpg|Герої Крут
  +
</gallery>
  +
  +
== Розвиток стрит-арту в 2015—2018 роках ==
  +
Сплеск популярності муралів у Києві припадає на 2014—2016 роки. У цей час у місті реалізували кілька масштабних арт-проєктів: «''City Art''», «''Mural Social Club''», «''Dynamic Urban Culture Kyiv''», «''Art United Us''»{{sfn|Kyiv Street Art|2017|с=}}.
  +
  +
У столицю прибули художники Себас Веласко, Liqen, Ернесто Мараньє, RekaOne, Smates (Барт Смітс), Рікі Лі Гордон, Еммануель Джарус, Франко Фасолі. Своє оригінальне світосприйняття відобразили на київських мурах іноземні художники Ana Maria з Пуерто-Рико («El Abrazo del Sosiego» на [[Тургенєвська вулиця (Київ)|Тургенєвській]], 2), Кенор Мартінез Ванберген з Іспанії (абстракція на [[Проспект Перемоги (Київ)|проспекті Перемоги]], 114/2), [[Гвідо ван Гелтен]] з Австралії (українка на бульварі Лесі Українки, 36-а), Ернесто Мараньє із США («Павич», на проспекті Бажана, 5-е), бельгійський художник {{нп|ROA (художник)|ROA|en|ROA (artist)}} («Кролик, пацюк і [[сурикат]]» на вулиці Олеся Гончара, 32-а), італійський художник з ніком 2501 (найвищий мурал в Європі «Воля» на [[Проспект Володимира Маяковського (Київ)|проспекті Маяковського]], 1-в).
  +
<gallery caption="Мурали 2015&nbsp;— 2016" heights="250" mode="packed">
  +
Мурал The World Love фт (2020).jpg|«The World-Love is Ours» (фрагмент) на Вернадського, 87
  +
Свобода (20190906).jpg|Мурал «Свобода» на вулиці Івана Франка, 12
  +
Лабіринт (20201111).jpg|«Лабіринт» на Дмитрівській, 62/20
  +
</gallery>
  +
  +
=== Екологічні мурали ===
 
У Києві в постчорнобильську добу особливо нагально стоять екологічні проблеми. 2014 року на [[Тургенєвська вулиця (Київ)|Тургенєвській вулиці]] створили стрит-арт «Вітряки», що закликав до переходу до альтернативних джерел енергії. 2015 року з'явився мурал «Переправа» на [[Волоська вулиця (Київ)|Волоській вулиці]], згодом «Зміна клімату» на [[Вулиця Гусовського|вулиці Гусовського]] та інші.
 
У Києві в постчорнобильську добу особливо нагально стоять екологічні проблеми. 2014 року на [[Тургенєвська вулиця (Київ)|Тургенєвській вулиці]] створили стрит-арт «Вітряки», що закликав до переходу до альтернативних джерел енергії. 2015 року з'явився мурал «Переправа» на [[Волоська вулиця (Київ)|Волоській вулиці]], згодом «Зміна клімату» на [[Вулиця Гусовського|вулиці Гусовського]] та інші.
   
=== «Переправа» ===
+
==== «Переправа» ====
  +
{{multiple image
[[Файл:Волоська 19 (20160523).jpg|міні|260пкс|«Переправа» на Волоській, 19/22]]
 
  +
| align = right
  +
| footer = <center>'''Стрит-арт Фінтана Меґі'''</center>
  +
| image1 = Волоська 19 (20160523).jpg
  +
| width1 = 170
  +
| alt1 =
  +
| caption1 = <center>''«Переправа»''</center>
  +
| image2 = Мурал Гімнастка.jpg
  +
| width2 = 210
  +
| alt2 =
  +
| caption2 = <center>''«Гімнастка»''</center>
  +
}}
 
[[Фінтан Магі|Фінтан Меґі]]&nbsp;— австралійський вуличний художник. За власним зізнанням, його твори основані на соціальному реалізмові. Меґі через мистецтво прагне донести свої політичні (соціалістичні) та соціальні погляди. Його масштабні мурали глибоко інтегровані в міське середовище. У них досліджуються теми довкілля, глобальних кліматичних змін, споживання, промислових відходів, розмаїття культур, міграції.
 
[[Фінтан Магі|Фінтан Меґі]]&nbsp;— австралійський вуличний художник. За власним зізнанням, його твори основані на соціальному реалізмові. Меґі через мистецтво прагне донести свої політичні (соціалістичні) та соціальні погляди. Його масштабні мурали глибоко інтегровані в міське середовище. У них досліджуються теми довкілля, глобальних кліматичних змін, споживання, промислових відходів, розмаїття культур, міграції.
   
Рядок 163: Рядок 229:
 
Стінний розпис присвячений темі охорони довкілля. Водночас мурал мав привернути увагу громадськості до подільського проєкту «Самосад»<ref>{{cite web |url = http://dreamkyiv.com/brytanskyj-hudozhnyk-stvoryt-mural-na-podoli/|назва = Австралійський художник створить мурал на Подолі |прізвище = |ім'я = |дата = 16.06.2015|веб-сайт = DreamKyiv |видавець = |дата-доступу = 16.11.2020}}</ref>. Активісти ведуть боротьбу за створення скверу на пустирі на [[Спаська вулиця (Київ)|Спаській]], 15, який здали в оренду Росії у 1998 році на 49 років за символічну плату в одну гривню на рік<ref>{{cite web |url = https://hmarochos.kiev.ua/2017/10/11/samosad-na-podoli-yak-na-teritoriyi-posolstva-rf-z-yavivsya-skver/|назва =«Самосад» на Подолі: як на території посольства РФ з’явився сквер |прізвище = Салій Юлія|ім'я = |дата =11.10.2017 |веб-сайт =Хмарочос |видавець = |дата-доступу= 17.11.2020}}</ref>.
 
Стінний розпис присвячений темі охорони довкілля. Водночас мурал мав привернути увагу громадськості до подільського проєкту «Самосад»<ref>{{cite web |url = http://dreamkyiv.com/brytanskyj-hudozhnyk-stvoryt-mural-na-podoli/|назва = Австралійський художник створить мурал на Подолі |прізвище = |ім'я = |дата = 16.06.2015|веб-сайт = DreamKyiv |видавець = |дата-доступу = 16.11.2020}}</ref>. Активісти ведуть боротьбу за створення скверу на пустирі на [[Спаська вулиця (Київ)|Спаській]], 15, який здали в оренду Росії у 1998 році на 49 років за символічну плату в одну гривню на рік<ref>{{cite web |url = https://hmarochos.kiev.ua/2017/10/11/samosad-na-podoli-yak-na-teritoriyi-posolstva-rf-z-yavivsya-skver/|назва =«Самосад» на Подолі: як на території посольства РФ з’явився сквер |прізвище = Салій Юлія|ім'я = |дата =11.10.2017 |веб-сайт =Хмарочос |видавець = |дата-доступу= 17.11.2020}}</ref>.
   
Окрім цього стрит-арту Фінтан Меґі в Києві створив також мурали «Анна Різатдінова» (2015) на Стрілецькій вулиці, 12, і «Зміна клімату» (2016) на вулиці Гусовського, 10/8.
+
Окрім цього стрит-арту Фінтан Меґі в Києві створив також мурали «Гімнастка» (зображення [[Різатдінова Ганна Сергіївна|Ганни Різатдінової]]) у 2015 році на Стрілецькій вулиці, 12, і «Зміна клімату» у 2016 на вулиці Гусовського, 10/8.
   
== Арт-проєкт «City Art» ==
+
=== Арт-проєкт «City Art» ===
  +
2015 року запустили проєкт «City Art», ініціатором якого був [[Лерос Гео Багратович|Гео Лерос]]. Одним із найпріоритетніших завдань організатори визначили створення у центрі міста арт-району, в якому планувалось представити мурали провідних вуличних художників світу. Цю ідею підтримала КМДА. А Лероса призначили позаштатним радником київського мера з питань культури. У рамках проєктів «City Art» й «Art United Us» в Україні створили 70 муралів. До Києва запросили кілька зіркових стрит-артерів. У цілому на київських стінах працювали [[Гвідо ван Гелтен]], [[Фінтан Магі|Фінтан Меґі]], ''Нунка'' (Франциско Родріго да Сільва), ''JAZ'' (Франко Фасолі), Олександр Гребенюк, ''Kailas V'', Олександр Брітцев, ''Тарас Арм'' (Тарас Довгалюк), ''M-City'' (Маріуш Варас)<ref>{{cite web |url =https://web.archive.org/web/20180312182609/http://wecityart.com/portfolio/street-city-art/ |назва = Проєкт «Street City Art»|автор = |дата = |веб-сайт = Street City Art |видавець = |дата-доступу = 12.03.2018}}</ref><ref>{{cite web |url= http://styleinsider.com.ua/2015/08/city-art-sozdavaya-novyj-oblik-goroda/|назва = City Art. Створюючи новий вигляд міста|автор = |дата = 19.08.2015|веб-сайт = Style Insider|видавець = |дата-доступу = 26.11.2020}}</ref>.
[[Файл:Selfmademan (15062019).jpg|міні|260пкс|Олександр Гребенюк. «Selfmademan»]]
 
   
=== «Selfmademan» («Письменник за роботою») ===
+
==== «Selfmademan» («Письменник за роботою») ====
  +
[[Файл:Selfmademan (15062019).jpg|міні|260пкс|Олександр Гребенюк. «Selfmademan» на Олеся Гончара, 24-а]]
19 жовтня 2015 року в рамках проєкту «City Art» завершили розпис будинку на [[Вулиця Олеся Гончара (Київ)|вулиці Олеся Гончара]], 24-а. Роботу виконав Олександр Гребенюк із творчого гурту «Добрі люди», який почав кар'єру вуличного художника з 2004 року. За його словами, він лишився задоволений локацією стіни у внутрішньому подвір'ї, її фактурою і розміром. На виконання роботи йому дали всього шість днів. Графік був жорсткий. Водночас митець зізнався, що отримав цікавий досвід спілкування з місцевими мешканцями, які постійно частували його кавою і намагалися навіть нагодувати<ref name="muralisty">[https://telegraf.design/znaj-geroev-v-litso-ukrainskie-hudozhniki-muralisty/ Знай героїв в обличчя: українські художники-муралісти]</ref>
 
  +
19 жовтня 2015 року в рамках проєкту «City Art» завершили розпис будинку на [[Вулиця Олеся Гончара (Київ)|вулиці Олеся Гончара]], 24-а. Роботу виконав Олександр Гребенюк із творчого гурту «Добрі люди», який почав кар'єру вуличного художника з 2004 року. За його словами, він лишився задоволений локацією стіни у внутрішньому подвір'ї, її фактурою і розміром. Водночас графік був жорсткий. На виконання роботи йому дали всього шість днів<ref name="muralisty">[https://telegraf.design/znaj-geroev-v-litso-ukrainskie-hudozhniki-muralisty/ Знай героїв в обличчя: українські художники-муралісти]</ref>.
   
Мурал представили з назвою «Selfmademan», тобто «Людина, яка досягла всього сама». Художник присвятив твір журналістам, чиєю професією він захоплюється. Їхня робота складна і часто небезпечна. В Україні [[Список журналістів, які загинули в Україні|журналісти іноді гинуть]], виконуючи свої професійні обов'язки. Засновник проєкту «City Art» [[Лерос Гео Багратович|Гео Лерос]] впевнений, що журналісти власними зусиллями роблять собі ім'я, а тому заслуговують на те, щоб їм присвятили мурал{{sfn|Kyiv Street Art|2017|с=36–39}}.
+
Мурал представили з назвою «Selfmademan», тобто «Людина, яка досягла всього сама». Художник присвятив твір журналістам, чиєю професією він захоплюється. Їхня робота складна і часто небезпечна. В Україні [[Список журналістів, які загинули в Україні|журналісти іноді гинуть]], виконуючи свої професійні обов'язки. Куратори впевнені, що журналісти власними зусиллями роблять собі ім'я, а тому заслуговують на те, щоб їм присвятили мурал{{sfn|Kyiv Street Art|2017|с=36–39}}.
  +
[[Файл:Спаська 6 мурал (20200624).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Nunca. Мурал на [[Спаська, 6-а|Спаській, 6-а]]]]
  +
Олександр Гребенюк намалював людину, яка друкує на старій [[Друкарська машинка|друкарській машинці]]. Вона так захопилась своїми ідеями і занурилась у працю, що просто розчинилась серед аркушів паперу, які вилітають з машинки<ref>[https://www.dw.com/uk/куратор-київських-муралів-стіни-це-зброя-у-вихованні-людей/a-19280384 Куратор київських муралів: «Стіни&nbsp;— це зброя у вихованні людей»]</ref><ref>[https://zeft.in.ua/mural-na-vulitsi-olesya-gonchara-24a/ Мурал на Олеся Гончара, 24-а]</ref><ref>[http://ua.kiev-foto.info/dekor/murali/mural-selfmademan/ Мурал «Selfmademan» («Люди, які створюють себе самі»)]</ref><ref>[https://oktv.ua/ua/turizm/dostoprimechatelnosti-kieva/mural-selfmademan Мурал «Selfmademan» на вул. Гончара, 24-а]</ref><ref name="Гребенюк">[https://supportyourart.com/conversations/graphoman Олександр Гребенюк: про стрит-арт та український арт-ринок]</ref>.
   
Олександр Гребенюк намалював людину, яка друкує на старій [[Друкарська машинка|друкарській машинці]]. Вона так захопилась своїми ідеями і занурилась у працю, що просто розчинилась серед аркушів паперу, які вилітають з машинки<ref>[https://www.dw.com/uk/куратор-київських-муралів-стіни-це-зброя-у-вихованні-людей/a-19280384 Куратор київських муралів: «Стіни&nbsp;— це зброя у вихованні людей»]</ref><ref>[https://zeft.in.ua/mural-na-vulitsi-olesya-gonchara-24a/ Мурал на Олеся Гончара, 24-а]</ref><ref>[http://ua.kiev-foto.info/dekor/murali/mural-selfmademan/ Мурал «Selfmademan» («Люди, які створюють себе самі»)]</ref><ref>[https://oktv.ua/ua/turizm/dostoprimechatelnosti-kieva/mural-selfmademan Мурал «Selfmademan» на вул. Гончара, 24-а]</ref>.
 
[[Файл:Спаська 6 мурал (20200624).jpg|міні|200пкс|Мурал на [[Спаська, 6-а|Спаській, 6-а]]]]
 
 
Водночас зображений на мурі процес творення тексту радше підходить до праці літератора, аніж журналіста. Тому кияни називають мурал «Письменник за роботою».
 
Водночас зображений на мурі процес творення тексту радше підходить до праці літератора, аніж журналіста. Тому кияни називають мурал «Письменник за роботою».
   
=== Українсько-бразильський козак ===
+
==== Українсько-бразильський козак ====
 
{{main|Спаська, 6-а}}
 
{{main|Спаська, 6-а}}
Бразильський художник {{нп|Франциско Родріго да Сільва||en|Francisco Rodrigues da Silva}}, відомий як стрит-артист ''Нунка'' ({{lang-pt|Nunca}}, тобто ''Ніколи'') взявся розписати [[Спаська, 6-а|будинок №&nbsp;6-а]] на [[Спаська вулиця (Київ)|Спаській вулиці]].
+
Бразильський художник {{нп|Франциско Родріго да Сільва||en|Francisco Rodrigues da Silva}}, відомий як стрит-артер ''Нунка'' ({{lang-pt|Nunca}}, тобто ''Ніколи'') взявся розписати [[Спаська, 6-а|будинок №&nbsp;6-а]] на [[Спаська вулиця (Київ)|Спаській вулиці]].
 
Художник працював у листопаді і грудні 2015 року. Дощ і сніг стали викликом для бразильця, який звик до теплих погодних умов. Однак попри негоду Нунка завершив мурал.
 
   
 
У своєму творі художник прагнув об'єднати українську і бразильську культури. Він зобразив українського козака. Його обличчя розмальовують темношкірі руки, які символізують представників корінних народів Бразилії{{sfn|Навігатор по муралах: Київ|2018|с=}}<ref>{{Cite web |url= https://zeft.in.ua/mural-na-vulitsi-spaska-6a/|title= Мурал на вулиці Спаська, 6а (Київ)|accessdate=|archiveurl= http://web.archive.org/web/20181001143132/http://zeft.in.ua/mural-na-vulitsi-spaska-6a/|archivedate=27 червня 2020|deadurl=}}</ref>.
 
У своєму творі художник прагнув об'єднати українську і бразильську культури. Він зобразив українського козака. Його обличчя розмальовують темношкірі руки, які символізують представників корінних народів Бразилії{{sfn|Навігатор по муралах: Київ|2018|с=}}<ref>{{Cite web |url= https://zeft.in.ua/mural-na-vulitsi-spaska-6a/|title= Мурал на вулиці Спаська, 6а (Київ)|accessdate=|archiveurl= http://web.archive.org/web/20181001143132/http://zeft.in.ua/mural-na-vulitsi-spaska-6a/|archivedate=27 червня 2020|deadurl=}}</ref>.
   
== Арт-проєкт «Art United Us» ==
+
=== Проєкт «Dynamic Urban Culture Kyiv» ===
  +
[[Файл:Перемоги, 95 (20160228).jpg|міні|170пкс|Pantonio. Мурал на на проспекті Перемоги, 95]]
  +
2015 року [[Святошинський район|Святошинська районна]] держадміністрація ініціювала програму міського розвитку «Dynamic Urban Culture Kyiv»<ref>{{cite web |url= http://dreamkyiv.com/zavtra-na-svyatoshyno-vidbudetsya-vorkaut-trenuvannya/|назва= На Святошино стартує серія спортивних та арт-ініціатив |автор= |дата= 4.08.2015|веб-сайт= DreamKyiv|видавець= |дата-доступу= 20.11.2020}}</ref>. У рамках її арт-ініціатив запросили стрит-артерів оформити кілька панельних багатоповерхових будинків. З-поміж інших на [[Святошин]]і працювали португальський художник ''Pantonio'' ([[Проспект Перемоги (Київ)|проспект Перемоги]], 95), іспанський художник ''Kenor'' (проспект Перемоги, 114/2), ''Okuda'', він же {{нп|Окуда Сан Міґель|Оскар Сан Міґель Енріке|en|Okuda San Miguel}} («The World-Love is Ours» на [[бульвар Академіка Вернадського|бульварі Академіка Вернадського]], 87), український художник Алекс Максіов («Стриж» на [[вулиця Академіка Булаховського|Академіка Булаховського]], 40), українська команда «Up Town» (проспект Перемоги, 73/1), Олександр Корбан ([[Вулиця Академіка Туполєва (Київ)|Академіка Туполєва]], 3 і 7-б), ''Taras Arm'' ([[Синьоозерна вулиця|Синьоозерна]], 2-а), В'ячеслав Шум й Анастасія Меркулова ([[Клавдіївська вулиця|Клавдіївська]], 22 й Академіка Туполєва, 13-а)<ref>{{cite web |url= http://dreamkyiv.com/karta-de-dyvytys-muraly-na-svyatoshyni/|назва= Карта: Де дивитись мурали на Святошині|автор= |дата= 15.09.2015|веб-сайт= DreamKyiv|видавець= |дата-доступу= 20.11.2020}}</ref>.
   
  +
==== Фантастичні ластівки і зайці ====
=== «Берегиня» ===
 
  +
У серпні 2015 року безкоштовно розписати шістнадцятиповерхову будівлю на проспекті Перемоги, 95 зголосився португальський художник ''Pantonio'' (Антоніо Коррейя) з [[Азорські острови|Азорських островів]]. 2014 року в Парижі він створив мурал «Смерч із риб» на стіні заввишки 66 метрів, найбільший на той час розпис в Європі. Його твори відрізняють динамізм і сині із чорним відтінки. На Святошині художник у притаманному йому стилі представив світ, наповнений неймовірними тваринами&nbsp;— фантастичними ластівками і зайцями<ref>{{cite web |url= http://dreamkyiv.com/portugalskyj-hudozhnyk-stvoryt-mural-na-svyatoshyno/|назва= Португальський художник створить мурал на Святошині|автор= |дата= 14.08.2015|веб-сайт= DreamKyiv|видавець= |дата-доступу= 20.11.2020}}</ref><ref>{{cite web |url = https://zeft.in.ua/mural-na-bulvari-akademika-vernadskogo-87-kiyiv/ |назва= «The World-Love is Ours» Бульвар Академіка Вернадського 87|автор= |дата= |веб-сайт = ZeFt. Пам’ятки України |видавець = |дата-доступу = 20.11.2020}}</ref>.
[[Файл:Мурал Берегиня.jpg|міні|ліворуч|170пкс|«Берегиня» (2016)]]
 
  +
24 липня 2016 року завершили мурал «Берегиня» на тильному боці будинку у [[Провулок Тараса Шевченка (Київ)|провулку Тараса Шевченка]], 1, який фасадом обернений до [[Майдан Незалежності|Майдану Незалежності]]. Створив його художник із [[Коста-Рика|Коста-Рики]] ''Mata Ruda'' (Карл Міллер Еспіноза), який мешкає у США. З 2012 року митця запрошують окрім Сполучених Штатів, по всьому світу, зокрема до Пуерто-Рико, [[Мексика|Мексики]], України та в десятки інших місць. У своїх творах він концентрує увагу на соціальних проблемах, прагне розширити можливості для ігнорованих спільнот, ілюструє місцеві культури<ref>[https://cargocollective.com/mataruda/ABOUT About Mata Ruda]</ref>.
 
  +
==== «Абстрактно-геометричний звук» ====
  +
[[Файл:Перемоги, 114 (20160228).jpg|міні|170пкс|Kenor. Абстракції на проспекті Перемоги, 114/2]]
  +
У вересні 2015 року неподалік від гігантських ластівок на шістнадцятиповерховому житловому будинку №&nbsp;114/2, що на розі проспекту Перемоги і бульвару Академіка Вернадського, з'явився новий мурал. Організатори заявили, що жодні перешкоди не завадили завершити роботу і, зрештою, перетворити Святошин на арт-галерею просто неба<ref>{{cite web |url= https://www.obozrevatel.com/ukr/kiyany/life/82641-u-kievi-malyuyut-novij-gigantskij-mural-fotofakt.htm|назва= У Києві малюють новий гігантський мурал |автор= |дата= 7.09.2015|веб-сайт= Obozrevatel|видавець= |дата-доступу= 21.11.2020}}</ref>.
  +
  +
Над композицією працював іспанський художник ''Kenor'' (Кенор Мартінез Ванберген) з [[Барселона|Барселони]], автор багатьох абстрактних муралів у Данії, Німеччині, Польщі, Франції<ref>{{cite web |url = https://zeft.in.ua/mural-na-prospekti-peremogi-1142/|назва=Мурал на проспекті Перемоги, 114/2 (Київ)|прізвище = |ім'я = |дата = |веб-сайт = ZeFt. Пам’ятки України |видавець = |дата-доступу = 20.11.2020}}</ref>. У 1990-х роках Кенор став одним із піонерів нової хвилі «абстрактних графіті». Його називають мультидисциплінарним художником, оскільки він є і муралістом, і скульптором. Митець прагне наповнити сірий міський пейзаж яскравими абстрактними формами. У його творах відчувається техно-ритм. Сам стрит-артер називає свою техніку «абстрактно-геометричним звуком». Його абстракції&nbsp;— це своєрідна візуальна інтерпретація музики, а точніше&nbsp;— [[детройт-техно]], яка, за словами Кенора, мотивує на творчі дії<ref name="Kenor">{{cite web |url= https://unexploredcity.com/en/blog/kenor-martinez-vanbergen|назва= Kenor Martinez Vanbergen. Art in genes?|автор= |дата= 10 липня 2016|веб-сайт= UnexploredCity |видавець= |дата-доступу= 21.11.2020}}</ref>. Його динамічні миготливі композиції вирізняються насамперед виразним кольором та електризованими променями світла<ref>{{cite web |url= https://elkenor.com/biography |назва= Kenor Martinez Vanbergen: biography |автор= |дата= |веб-сайт= Веб-сайт художника|видавець= |дата-доступу= 20.11.2020}}</ref>.
  +
  +
Про мурал на Святошині Кенор заявив, що цьому сірому постіндустріальному району потрібні кольори і мистецтво. І його робота була подарунком місцевим мешканцям. У травні 2016 року до [[День Києва|Дня Києва]] стрит-артер розмалював також потяг метро, як це він зробив в [[Амстердам]]і, а після Києва у [[Метрополітен Маямі|метрополітені Маямі]]<ref name="Kenor"></ref><ref>{{cite web |url= https://m.day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/veselka-u-metro|назва= Веселка – у метро. Іспанський художник розмалював потяг київської підземки |автор= 19.05.2016|дата= |веб-сайт= День|видавець= |дата-доступу= 21.11.2020}}</ref>.
  +
  +
=== Міжнародний фестиваль «Art United Us» ===
  +
2016 року Київ разом зі [[Львів|Львовом]], [[Маріуполь|Маріуполем]], [[Одеса|Одесою]] і [[Харків|Харковом]] приєднався до міжнародного проєкту урбаністичного мистецтва «''Art United Us''» («Мистецтво нас об'єднує»). Художники за допомогою монументального мистецтва мали привернути увагу до проблем зовнішньої агресії та інформаційного зомбування<ref>{{cite web |url=https://web.archive.org/web/20160520092220/http://dreamkyiv.com/kyyivskyj-rezhyser-hoche-rozmalyuvaty-stiny-muralamy-v-usomu-sviti/|назва= Художники світу створять в Україні 100 муралів |автор=Олександра Панасюк|дата= 16.03.2016|веб-сайт= |видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref>. У столицю прибули відомі у світі художники: ''BKFoxx'' із США («Піднятися з бруду»), Себас Веласко ([[Вулиця Олеся Гончара (Київ)|вулиця Олеся Гончара]], 36-а), ''Liqen'' з Іспанії ([[Братиславська вулиця (Київ)|Братиславська вулиця]], 12), Алекс Максіов з України («Свобода» на [[Вулиця Івана Франка (Київ, Шевченківський район)|вулиці Івана Франка]], 12), Ернесто Мараньє із США («Синій птах із квітів», на [[Бульвар Лесі Українки (Київ)|бульварі Лесі Українки]], 5), ''RekaOne'' з Австралії (диптих «Мати і дочка» на [[Проспект Миколи Бажана|проспекті Миколи Бажана]]), ''Mata Ruda'' із США («Берегиня»), Smates (Барт Смітс) із Бельгії (Два фламінго на бульварі Лесі Українки, 30/45), ''Xav'' (Хав'єр Робледо) з Іспанії («Просте щастя»). Мурали також створили Рікі Лі Гордон з ПАР («Кожна річка впадає в море» на [[Вулиця Саксаганського (Київ)|вулиці Саксаганського]], 61), Еммануель Джарус з Канади («Велосипедист» на [[Вулиця В'ячеслава Липинського (Київ)|вулиці В'ячеслава Липинського]], 13), Рустам К'юбік (Рустам Салемгараєв, «Лабіринт» на [[Дмитрівська вулиця (Київ, Шевченківський район)|Дмитрівській]], 62/20), Франко Фасолі з Аргентини («Культурне вторгнення» у [[Десятинний провулок (Київ)|Десятинному провулку]], 7), ''Taras Arm'' (Тарас Довгалюк) з України («Політ птахів» у [[Георгіївський провулок (Київ)|Георгіївському провулку]], 9).
  +
<gallery caption="Фестиваль «Art United Us»" heights="220" mode="packed">
  +
Лебеді (20160623).jpg|Тарас Арм. «Політ птахів»
  +
Велосипедист (20181019).jpg|Еммануель Джарус. «Велосипедист»
  +
Кожна річка (11112020).jpg|Рікі Лі Гордон. «Кожна річка впадає в море»
  +
Культурне вторгнення 06112020.jpg|Франко Фасолі. «Культурне вторгнення»
  +
</gallery>
  +
  +
==== «Берегиня» ====
  +
[[Файл:Мурал Берегиня.jpg|міні|ліворуч|170пкс|Mata Ruda. «Берегиня» у провулку Шевченка, 1]]
  +
24 липня 2016 року завершили мурал «Берегиня» на тильному боці будинку у [[Провулок Тараса Шевченка (Київ)|провулку Тараса Шевченка]], 1, який фасадом обернений до [[Майдан Незалежності|Майдану Незалежності]]. Створив його художник ''Mata Ruda'' (Карл Міллер Еспіноза), який мешкає у США. З 2012 року митця запрошують окрім Сполучених Штатів, по всьому світу, зокрема до Пуерто-Рико, [[Мексика|Мексики]], України та в десятки інших місць. У своїх творах він концентрує увагу на соціальних проблемах, прагне розширити можливості для ігнорованих спільнот, ілюструє місцеві культури<ref>[https://cargocollective.com/mataruda/ABOUT About Mata Ruda]</ref>.
   
 
Київський мурал відображає близьку художникові тему [[Імміграція|імміграції]]. Це&nbsp;— портрет жінки, яка змушена була тікати від війни в Закавказзі. Водночас це&nbsp;— образ [[Берегиня|Берегині]], жіночий дух, який оберігає домашнє вогнище. Жінка загорнута у традиційну українську квітчасту [[хустка|хустку]] на тлі [[соняшник]]ів, одного із символів України<ref>{{cite web |url= https://zeft.in.ua/mural-bereginya-v-provulku-tarasa-shevchenko-1-kiyiv/|назва= Мурал «Берегиня» в провулку Тараса Шевченка, 1 (Київ)|автор= |дата= 16.12.2016|веб-сайт= ZeFt. Пам’ятки України|видавець= |дата-доступу= 19.11.2020}}</ref><ref>[http://kiev-foto.info/zhivopis/1903-mural-bereginya-protectress Мурал «Берегиня» («Protectress»)]</ref>.
 
Київський мурал відображає близьку художникові тему [[Імміграція|імміграції]]. Це&nbsp;— портрет жінки, яка змушена була тікати від війни в Закавказзі. Водночас це&nbsp;— образ [[Берегиня|Берегині]], жіночий дух, який оберігає домашнє вогнище. Жінка загорнута у традиційну українську квітчасту [[хустка|хустку]] на тлі [[соняшник]]ів, одного із символів України<ref>{{cite web |url= https://zeft.in.ua/mural-bereginya-v-provulku-tarasa-shevchenko-1-kiyiv/|назва= Мурал «Берегиня» в провулку Тараса Шевченка, 1 (Київ)|автор= |дата= 16.12.2016|веб-сайт= ZeFt. Пам’ятки України|видавець= |дата-доступу= 19.11.2020}}</ref><ref>[http://kiev-foto.info/zhivopis/1903-mural-bereginya-protectress Мурал «Берегиня» («Protectress»)]</ref>.
   
=== «Піднятися з бруду» ===
+
==== «Піднятися з бруду» ====
 
{{main|Судовий двір (Київ)}}
 
{{main|Судовий двір (Київ)}}
[[Файл:Піднятися з бруду (20201108).jpg|міні|450пкс|«Піднятися з бруду» (2017)]]
+
[[Файл:Піднятися з бруду (20201108).jpg|міні|450пкс|BKFoxx. «Піднятися з бруду» (2017)]]
2017 року до Києва приїхала американська художниця з [[Нью-Йорк]]а BKFoxx. Вона малює фотореалістичні мурали лише [[Фарба в аерозольних балонах|аерозольною фарбою]], без пензлів і трафаретів. Починає працювати з концепції, потім робить ескіз, фотографує його і далі наносить зображення на стіну. Художниця прагне створити якісні, потужні мурали, щоб спонукати глядача до роздумів. Їй подобається думка, що мистецтво має існувати тимчасово, допоки воно актуальне<ref>{{cite web |url=https://bkompleted.com/ |назва= Auto Bio|прізвище= |ім'я=BKFoxx |дата= |веб-сайт=Foxx News |видавець= |дата-доступу= 17.11.2020}}</ref>.
+
2017 року до Києва приїхала американська художниця з [[Нью-Йорк]]а ''BKFoxx''. Вона малює фотореалістичні мурали лише [[Фарба в аерозольних балонах|аерозольною фарбою]], без пензлів і трафаретів. Починає працювати з концепції, потім робить ескіз, фотографує його і далі наносить зображення на стіну. Художниця прагне створити якісні, потужні мурали, щоб спонукати глядача до роздумів. Їй подобається думка, що мистецтво має існувати тимчасово, допоки воно актуальне<ref>{{cite web |url=https://bkompleted.com/ |назва= Auto Bio|прізвище= |ім'я=BKFoxx |дата= |веб-сайт=Foxx News |видавець= |дата-доступу= 17.11.2020}}</ref>.
   
 
На муралі зображений чоловік у [[Берці (взуття)|берцях]], який стоїть на одному коліні. Він розгрібає бруд навколо [[Ромашка (рід)|ромашки]], щоб допомогти їй прорости зі сміття. Художниця прокоментувала, що на сюжет її надихнула пісня гурту «Voxtrot» «[https://youtu.be/ALpyEvmLf3g Rise Up in the Dirt]» («Піднятися з бруду»), де є такі слова: «''Я можу бути квіткою, піднятися із бруду''» («{{lang-en|I can be a flower, rise up in the dirt}}»). Як пояснила BKFoxx, її твір про надію, а також про зусилля, працю і боротьбу, завдяки яким найкрасивіші і найдобріші речі можуть піднятися навіть у найскромніших місцях<ref>{{cite web |url= https://web.archive.org/web/20201117201158if_/https://www.facebook.com/artunitedus/posts/709662579204148|назва= Art United Us|прізвище= |ім'я= |дата= 24 листопада 2017|веб-сайт= Facebook|видавець= |дата-доступу= }}</ref>.
 
На муралі зображений чоловік у [[Берці (взуття)|берцях]], який стоїть на одному коліні. Він розгрібає бруд навколо [[Ромашка (рід)|ромашки]], щоб допомогти їй прорости зі сміття. Художниця прокоментувала, що на сюжет її надихнула пісня гурту «Voxtrot» «[https://youtu.be/ALpyEvmLf3g Rise Up in the Dirt]» («Піднятися з бруду»), де є такі слова: «''Я можу бути квіткою, піднятися із бруду''» («{{lang-en|I can be a flower, rise up in the dirt}}»). Як пояснила BKFoxx, її твір про надію, а також про зусилля, працю і боротьбу, завдяки яким найкрасивіші і найдобріші речі можуть піднятися навіть у найскромніших місцях<ref>{{cite web |url= https://web.archive.org/web/20201117201158if_/https://www.facebook.com/artunitedus/posts/709662579204148|назва= Art United Us|прізвище= |ім'я= |дата= 24 листопада 2017|веб-сайт= Facebook|видавець= |дата-доступу= }}</ref>.
Рядок 202: Рядок 289:
 
У листопаді 2017 року видання «Streetart.Today» включило мурал «Піднятися з бруду» до семи найкращих муралів місяця{{sfn|7 Best Murals of the Month list|2017|с=}}.
 
У листопаді 2017 року видання «Streetart.Today» включило мурал «Піднятися з бруду» до семи найкращих муралів місяця{{sfn|7 Best Murals of the Month list|2017|с=}}.
   
  +
==== «Просте щастя» ====
== Розташування муралів ==
 
  +
У серпні 2017 року на [[Ямська вулиця (Київ)|Ямській вулиці]], 35/34 всесвітньо відомий іспанський художник і тату-майстер ''Xav'' (Хав'єр Робледо) створив величезний стінопис, розміром 70 на 15 метрів. На муралі «Просте щастя» він показав маленького темношкірого усміхненого хлопчика в майці. Стрит-арт художник своїм твором закликав радіти простим речам<ref>{{cite web |url= https://zeft.in.ua/mural-na-vulitsi-yamska-35-34-kiyiv/|назва= Мурал на вулиці Ямська, 35/34|прізвище = |ім'я = |дата = |веб-сайт = ZeFt. Пам’ятки України |видавець = |дата-доступу = 21.11.2020}}</ref>.
   
  +
За словами, куратора проєкту Ірини Каніщевої, ніхто не міг навіть передбачити, що образ радісного малюка, якого застали у мить сміху від дитячих ігор чи жартів, може бути образливим і викликати негативну реакцію. Однак, коли мурал був ледь готовий наполовину, проти стрит-артера посипались скарги від невеликої групи місцевих мешканців. Як з'ясувалось пізніше, найактивнішим серед них був колишній заступник начальника [[Національна поліція України|поліції]], який мешкає в тому районі. Він почав вимагати негайно припинити роботи. Невдоволені громадяни навіть переріза́ли троси [[Люлька (піднімач)|люльки]], в якій працював Хав'єр. Посадовець, який у скаргах використовував [[Расизм|расистські]] висловлювання, обурювався тим, що йому краєвид затулить чорношкіра людина. Художнику довелося навіть призупинити роботу. Справа набула розголосу і потрапила на шпальти іноземної преси<ref name="Xav">{{cite web |url=https://www.huffpost.com/entry/xav-paints-new-mural-in-kiev-and-meets-racist-resistance_b_59a6a1ece4b05fa16286be67?section=us_arts|назва= Xav Paints New Mural In Kiev And Meets Racist Resistance |автор= Jaime Rojo & Steven Harrington|дата= 30.08.2017|веб-сайт= Huffington Post|видавець= |дата-доступу= 21.11.2020}}</ref>.
  +
  +
Однак попри критику, погрози, дощ і сильний вітер, Хав'єр за місяць, замість запланованих двох тижнів, все ж таки завершив свій мурал. За словами художника, більшості мешканцям, які спілкувались із ним, його твір сподобався. Куратор Каніщева стверджує, що такі нетипові для українців арт-об'єкти мають стати культурною ін'єкцією від дискримінаційних поглядів<ref name="Xav"></ref>.
  +
  +
=== Міжнародний фестиваль «Mural Social Club» ===
  +
[[Файл:Millo (2020).jpg|міні|170пкс|ліворуч|Millo. «Любов керує світом»]]
  +
12 травня&nbsp;— 30 липня 2016 року в Україні пройшов міжнародний фестиваль сучасного мистецтва у громадському просторі «Mural Social Club». На нього запросили понад 30 українських та іноземних вуличних художників. Кураторами фестивалю стали Олег Соснов і Юлія Островська. Організатори заявили, що їхньою метою була популяризація урбаністичного мистецтва в Україні і підтримка децентралізації міської культури. Олег Соснов повідомив, що до участі у фестивалі запросили переважно концептуальних художників, чиї твори відомі у багатьох містах світу<ref>{{cite web|url=http://skyartfound.com/street-art/mural-social-club-festival-mistetstva-u-tvoemu-misti/|назва= Mural Social Club: фестиваль мистецтва у твоєму місті|автор= |дата= |веб-сайт= Sky Art Foundation|видавець= |дата-доступу= 20.11.2020}}</ref>.
  +
  +
Автором першого муралу на будівлі Центру культури та мистецтв [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|КПІ]] став відомий стрит-артер ''Li-Hill''. Водночас, за загальним задумом, для переважної більшості муралів обрали будинки у спальних районах міста. На [[Мурали Києва#Мурали Лівобережжя|Лівобережжі розмістили мурали]] Родріго Бранко, Олександра Гребенюка, Сергія Радкевича, Андрія Калькова, ''Millo'' (Франческо Камілло Джорджі), Фікоса Антоніоса. Два мурали намалювали на [[Проспект Героїв Сталінграда (Київ)|проспекті Героїв Сталінграду]], що на [[Оболонь (місцевість Києва)|Оболоні]]. Один&nbsp;— диптих із парою у танці українського художника Олександра Корбана&nbsp;— на стінах шістнадцятиповерхового будинку №&nbsp;60, інший&nbsp;— «Портали» іспанця Гонсало Борондо&nbsp;— на будинку №&nbsp;16-д.
  +
  +
2017 року в рамках фестивалю реалізували соціальний арт-проєкт «Back to school! Ukraine». Протягом цього часу з'явилися мурали «Діалог» ''JAZ'a'' (Франко Фасолі) на будівлі гімназії №&nbsp;267 і «Дорослішання» Марата Моріка на стіні сьомого корпусу КПІ.
  +
  +
Не всі із запланованих стрит-арт художників приїхали до Києва. Натомість твори одного з них&nbsp;— американського мураліста [[Зіо Зіґлер]]а&nbsp;— представили на виставці «Деформація»<ref>[https://kyiv-online.net/events/arts/art-proekt-zio-zihlera-oleksy-manna-deformatsiya/ Арт-проєкт Зіо Зіґлера й Олекси Манна]</ref>.
  +
  +
==== «Зіткнення й відкриття» ====
  +
[[Файл:Impact Of Discovery (24082019).jpg|міні|400пкс|Li-Hill. «Зіткнення й відкриття» (2016) на проспекті Перемоги, 37]]
  +
Прикрасити фасад Центру культури й мистецтв Київського політехнічного інституту запропонували {{нп|Аарон Лі-Гілл|Аарону Лі-Гіллу|en|Aaron Li-Hill}} (Li-Hill), нью-йоркському художнику канадського походження, випускнику {{нп|Онтарійський коледж мистецтва і дизайну|Онтарійського коледжу мистецтва і дизайну|en|OCAD University}}, одного з провідних навчальних закладів Канади у царині мистецтва. Художник у своїх творах досліджує вплив індустріалізації, наукового прогресу, інформаційного простору на людину. У процесі роботи застосовує різні жанри і техніки, зокрема живопис, трафарети, елементи скульптури.
  +
  +
Митець своїм твором відсилає до двох важливих відкриттів минулого. Одне з них&nbsp;— це відкриття 2012 року [[Бозон Хіггса|бозону Гіґса]]. Якраз зображені люди, які біжать назустріч один одному, символізують протони, які несуться у [[Великий адронний колайдер|Великому адронному колайдері]] зі швидкістю світла, за мить до зіткнення.
  +
  +
З іншого боку, динамічний малюнок відтворює {{нп|хронофотографія|хронофотографію|en|Chronophotography}} видатного французького винахідника [[Етьєн-Жуль Маре|Етьєна-Жуля Маре]], різновид фотографії із серії знімків рухливих предметів. Цей винахід вплинув на розвиток [[кінематограф]]у. А Маре і його сучасник [[Едвард Майбрідж]] стали прабатьками кінематографії<ref>{{cite web |url=https://zeft.in.ua/mural-the-impact-of-discovery-na-budivli-tsentru-kulturi-ta-mistetstv-kpi-kiyiv/|назва= Мурал «The Impact Of Discovery» на будівлі Центру культури та мистецтв КПІ|автор= |дата= 08.03.2018|веб-сайт= ZeFt. Пам’ятки України|видавець= |дата-доступу= 20.11.2020}}</ref>.
  +
  +
За переконанням кураторки Юлії Островської, цей масштабний мурал&nbsp;— знаковий твір для столиці<ref>{{cite web|url=http://skyartfound.com/mural-social-club-roboti/test-page-for-mural-social-club-artworks/|назва= Канадський стрит-артер Аарон Лі-Хілл розписав центр культури та мистецтв КПІ |автор= |дата= |веб-сайт= Sky Art Foundation|видавець= |дата-доступу= 20.11.2020}}</ref>.
  +
  +
== Мурали Лівобережжя ==
  +
<gallery caption="Мурали на Харківському масиві" heights="400" mode="packed" div style="float:right">
  +
Скарбниця (20170715).jpg|«Скарбниця»
  +
Нестабільність (20170715).jpg|«Нестабільність»
  +
Бажана, 9 (20170715).jpg|«Архангел Михаїл і дракон»
  +
Братерство (2020).jpg|«Братерство»
  +
</gallery>
  +
Організатори кількох фестивалів вуличного мистецтва заявили про бажання перенести мурали у {{нп|спальний район|спальні райони|en|Commuter town}}. 2016 року в рамках проєкту «Art United Us» створили галерею стінописів між станціями метро «{{м|Харківська}}» і «{{м|Вирлиця}}». Стіни багатоповерхових будинків на [[Проспект Миколи Бажана|проспекті Миколи Бажана]] прикрасили мурали «Скарбниця» (№&nbsp;5) українського художника Олександра Брітцева, «Павич» (№&nbsp;5-е) Ернесто Мараньє, «Нестабільність» (№&nbsp;7) грецького художника {{нп|INO (художник)| INO|en| INO (artist)}}, «Архангел Михаїл і дракон» (№&nbsp;9) американського художника Гая, «Мати і дочка» (№&nbsp;9-з) австралійського художника RekaOne<ref>{{cite web |url=https://zeft.in.ua/mural-skarbnitsya-na-prospekti-mikoli-bazhana-5-kiyiv/|назва=Мурал «Скарбниця» на проспекті Миколи Бажана, 5|автор= |дата= |веб-сайт=ZeFt. Пам’ятки України|видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref><ref>{{cite web |url= https://zeft.in.ua/mural-na-prospekti-mikoli-bazhana-5e-kiyiv/|назва= Мурал на проспекті Миколи Бажана, 5-е|автор= |дата= |веб-сайт=ZeFt. Пам’ятки України|видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref><ref>{{cite web |url= https://zeft.in.ua/mural-na-prospekti-mikoli-bazhana-7-kiyiv/|назва= Мурал «Instability» на проспекті Миколи Бажана, 7 |автор= |дата= |веб-сайт=ZeFt. Пам’ятки України|видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref>. На [[Харківське шосе (Київ)|Харківському шосе]] команда «Dourone» розписала мурал «Братерство» (№&nbsp;180/21), {{нп|Паола Делфін||es|Paola Delfín}}&nbsp;— «Притулок» (№&nbsp;170), Олів'є Боннар&nbsp;— стінопис на будинку №&nbsp;170<ref>{{cite web |url= https://zeft.in.ua/mural-braterstvo-na-harkivskomu-shose-180-21-kiyiv/|назва= Мурал «Братерство» на Харківському шосе, 180/21|автор= |дата= |веб-сайт= ZeFt. Пам’ятки України|видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref><ref>{{cite web |url= https://zeft.in.ua/mural-shelter-na-harkivskomu-shose-170-kiyiv/|назва= Мурал «Shelter» на Харківському шосе, 170|автор= |дата= |веб-сайт=ZeFt. Пам’ятки України|видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref><ref>{{cite web |url= https://zeft.in.ua/mural-na-harkivskomu-shose-170-kiyiv/|назва= Мурал на Харківському шосе, 170|автор= |дата= |веб-сайт=ZeFt. Пам’ятки України|видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref>.
  +
[[Файл:Універсальна мова (2020).jpg|міні|ліворуч|200 пкс|''Apollo Tores''. «Універсальна мова» («Осокорки»)]]
  +
Результатом діяльності арт-фестивалю «Mural Social Club» стали твори «Любов керує світом» ''Millo'' (Франческо Камілло Джорджі) на [[вулиця Архітектора Вербицького|вулиці Архітектора Вербицького]], 8, «Земля й небо» Фікоса Антоніоса на [[вулиця Анни Ахматової (Київ)|вулиці Анни Ахматової]], 4, мурал Андрія Калькова на школі №&nbsp;314, що на [[вулиця Княжий Затон|вулиці Княжий Затон]], 7-а, мурал із хлопчиком Родріго Бранко, «Synergetic» Олександра Гребенюка, «Фрагменти надії» Сергія Радкевича&nbsp;— всі на [[Срібнокільська вулиця (Київ)|Срібнокільській вулиці]].
  +
  +
2018 року в рамках проєкту «More Than Us» («Більше, ніж ми») станцію метро «{{м|Осокорки}}» розписали вісім художників із різних країн&nbsp;— ''Apollo Tores'' із Бразилії «Універсальна мова», ''Matthew Dawn'' «Авдіївка» і ''Spear'' із Бельгії («Мурал Знання&nbsp;— це скарб»), ''Kraser'' з Іспанії «Батьківщина», ''Jasm One'' із Швейцарії «United», ''Mata Ruda'' з Коста-Рики «Автономія», Олександр Брітцев з України «Самоткана», ''BKFoxx'' із США «Unfinished»{{sfn|Мурали Дарницького району|2017|с=}}{{sfn|Мурали на Осокорках|2018|с=}}<ref>{{cite web |url= https://bzh.life/ua/mesta-i-veshi/foto-dnya-kak-vyglyadit-mural-na-osokorkah|назва= Фото дня: як виглядає мурал на «Осокорках»|автор= |дата= 19 грудня 2018|веб-сайт= |видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref>.
  +
  +
== Умови праці художників ==
  +
{{multiple image
  +
| align = right
  +
| footer = <center>'''Підписи художників на стінах'''</center>
  +
| image1 = Paola Delfin (2020).jpg
  +
| width1 = 140
  +
| alt1 =
  +
| caption1 = <center>''Паола Делфін''</center>
  +
| image2 = Seth (2020).jpg
  +
| width2 = 140
  +
| alt2 =
  +
| caption2 = <center>''Жульєн Маллан''</center>
  +
}}
  +
Усі витрати на авіапереліт, помешкання, харчування, транспорт, фарби тощо покривали організатори. Так само вони займались підготовчими роботами. Однак повністю перешкод не вдалось уникнути. Справжнім випробуванням для іноземних художників із теплих країн стала українська погода. Іспанський художник ''Kenor'' працював над композицією на проспекті Перемоги, 114/2, в умовах негоди і задимленості від пожеж на торф'яниках під Києвом. Дощ і сніг були викликом для бразильського художника ''Нунка'', який звик до теплих погодних умов.
  +
  +
У цілому муралісти розповідали про гостинність киян. Американку BKFoxx під час роботи перехожі ледь не щодня пригощали чаєм, кавою, пирогами, шоколадками<ref>{{cite web |url= https://web.archive.org/web/20201117201158if_/https://www.facebook.com/artunitedus/posts/709662579204148|назва= Art United Us|прізвище= |ім'я= |дата= 24 листопада 2017|веб-сайт= Facebook|видавець= |дата-доступу= }}</ref>. Олександр Гребенюк зізнався, що, коли працював над муралом «Selfmademan», отримав цікавий досвід спілкування з місцевими мешканцями, які постійно частували його кавою і намагалися навіть нагодувати<ref name="muralisty"></ref>.
  +
  +
Водночас були й інші приклади. Коли стрит-артер ''Нунка'' розписував мурал на [[Спаська, 6-а|Спаській, 6-а]], невдоволені його творчістю кияни намагались завадити йому і навіть викликали поліцію. На їхню думку, не припустимо псувати пам'ятку архітектури сучасними малюнками<ref>{{Cite web |url= http://kievvlast.com.ua/news/v_kieve_novij_skandal_izza_murala_brazilskogo_hudozhnika33182|title= У Києві новий скандал через мурал бразильського художника|accessdate=|archiveurl= https://web.archive.org/web/20200628195822/http://kievvlast.com.ua/news/v_kieve_novij_skandal_izza_murala_brazilskogo_hudozhnika33182|archivedate=27 червня 2020|deadurl=}}</ref>. У серпні 2017 року під час розпису на Ямській вулиці, 35/34 іспанський художник ''Xav'' (Хав'єр Робледо) зазнав шаленої критики від невеликої групи киян, які не хотіли бачити на своєму будинку зображення «негра».
  +
  +
== Критика, псування і знищення муралів ==
  +
[[Файл:В Житомирська 38 (20140713).jpg|міні|200пкс|«Старе місто» проіснувало до 2014]]
  +
[[Файл:Осокорки Авдіївка (2020).jpg|міні|200пкс|<small>Пасажир не розібрався і поскаржився на вандалізм. Насправді Мет'ю Дон зобразив чорно-біле фото постраждалої від обстрілу Авдіївки. Його ніби обвела фломастером дитина&nbsp;— символ майбутнього покоління, якому доведеться долати наслідки війни</small>]]
  +
За час «буму муралів» у Києві зникло вже кілька стинописів. Переважна більшість із них&nbsp;— реклами. Натомість на їхньому місці з'явились, наприклад, портрет Михайла Грушевського на вулиці Січових Стрільців, 75, мурал «Contra spem spero!» на Великій Васильківській, 39.
  +
  +
Найбільше громадськість обурилась втратою 3D-стінопису «Старе місто» на Великій Житомирській, 38. Його створила команда «Spray Way» на замовлення компанії «[[Перша приватна броварня]]». Коли ж термін контракту на розміщення реклами сплив, все зображення мали зафарбувати, щоправда стерли лише назву фірми. Після цього, за словами художника Ярослава Єфремова, майже ніхто навіть не здогадувався, що на муралі рекламується пиво. 2014 року за розпорядженням Шевченківської райадміністрації рекламу затинькували, а замість неї ''Аек'' з «Інтересних казок» створив мурал «Святий Юрій»{{sfn|Interesni Kazki знову в Києві |2014|с=}}.
  +
  +
Твір француза Ремеда «Жінка на човні» на Золотоустівській, 20 фактично втрачений для глядачів, оскільки впритул до будинку з муралом звели бізнес-центр.
  +
  +
Псують також з політичних мотивів. 15 жовтня 2017 року напередодні відкриття муралу із зображенням папи Римського [[Іван Павло II|Івана Павла II]] на [[Вулиця Іоанна Павла II (Київ)|вулиці його імені]] на картину нанесли антипольські надписи. За місяць після відкриття вандали намагались пошкодити мурал «Симон Петлюра», обстрілявши його з пейнтбольного маркера зеленими кульками. Мешканці часто не зважають на мурали і чіпляють на них кондиціонери, як на Синьоозерній, 2-а, проспекті Перемоги, 114/2, або утеплюють стіни, як на вулиці Академіка Булаховського, 40{{sfn|Зіпсовані мурали|2017|с=}}<ref>{{Cite web |url=https://m.facebook.com/photo.php?fbid=10214484476885184&set=a.1676615914737 |title= Володимир В'ятрович. У Петлюру знову стріляли|date= 18.06.2019|format=|language=укр.|accessdate=|archiveurl= https://web.archive.org/web/20201108151706/https://m.facebook.com/photo.php?fbid=10214484476885184&set=a.1676615914737|archivedate=8.11.2020|deadurl=}}</ref>.
  +
  +
Іноді кияни не розуміють сенсу муралів. Коли на станції метро «Осокорки» з'явився мурал із відтворенням дитячого малюнку на зображенні [[Авдіївка|Авдіївки]], то один із пасажирів вирішив, що вандали зіпсували картину і написав заяву до поліції<ref>{{cite web |url= https://kiev.segodnya.ua/ua/kiev/kother/skandal-vokrug-murala-na-osokorkah-kievlyane-obrashchayutsya-v-policiyu-1178839.html|назва= Скандал навколо мурала на «Осокорках»: кияни звертаються до поліції |автор= Олександр Марущак |дата= 11.10.2018|веб-сайт= Сегодня|видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.obozrevatel.com/ukr/city/news/u-kievi-rozgorivsya-skandal-cherez-novij-mural-v-metro.htm |назва= У Києві розгорівся скандал через новий мурал у метро |автор= |дата= 12.10.2018|веб-сайт=Обозреватель |видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref>.
  +
  +
З 2015 року все голосніше лунали голоси проти заповнення міського простору муралами у цілому. Загострились відносини і між організаторами арт-проєктів вуличного мистецтва. Художник ''Lodek'' (Володимир Воротньов), який сам був куратором фестивалю «Muralissimo», згодом негативно поставився до санкціонованих міською владою стінописів, оскільки вони, на його думку, «не мають жодного стосунку до графіті-культури». Ця спільнота, зокрема, не сприйняла позитивно мурал «Відродження» на Андріївському узвозі. Згодом і сам куратор Олег Соснов визнав, що стінопис вийшов занадто декоративним<ref>{{cite web |url= https://supportyourart.com/conversations/olegsosnov |назва = Розмова з Олегом Сосновим про стрит-арт та мурали |прізвище = |ім'я = |дата = 30.05.2019|веб-сайт = Your Art |видавець = |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref>. Інші вважають, що у середмісті Києва не зовсім доречний, наприклад, стиль «Інтересних Казок»<ref>{{cite web |url= https://www.buro247.ua/culture/arts/new-oleg-sosnov.html|назва= Нове ім'я: Куратор Олег Соснов |автор= Марія Глазунова |дата= 12.08.2015|веб-сайт= Buro247|видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref>.
  +
  +
Противникам замовних стінописів зіграв на руку скандал із муралами на «Осокорках». На реалізацію цього проєкту витратили 3,65 мільйони гривень. Однак, за повідомленням журналістки «СТБ», художникам так і не заплатили гонорар в 1,7 мільйони гривень. Фактично пролунало звинувачення у розкраданні бюджетних коштів<ref>{{cite web |url=https://www.the-village.com.ua/village/city/city-news/280743-murali-na-osokorkah-na-scho-vitratili-koshti-z-byudzhetu |назва= Мурали на «Осокорках»: на що витратили кошти з бюджету |автор= |дата= 11.01.2019|веб-сайт= The Village |видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref>. Організатор проєкту Гео Лерос, хоча формально і не мав відношення до фінансування, надав кошторис із зазначенням витрат<ref>{{cite web |url= https://www.obozrevatel.com/ukr/kiyany/fejk-i-manipulyatsiya-kurator-skandalnih-muraliv-u-metro-kieva-oprilyudniv-vsi-vitrati.htm|назва= «Фейк і маніпуляція»: куратор скандальних муралів у метро Києва оприлюднив усі витрат |автор= |дата= 11.01.2019|веб-сайт= |видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref>. Проте багатьох така відповідь не задовольнила. Один із київських графіті-райтерів стверджував, що вся історія з тим проєктом «не про мистецтво», а про одну випадкову особу, яка використала кількох відомих художників, щоб на них заробити і прославитись{{sfn|Графіті в Києві|2020|с=}}. А мураліст Олександр Гребенюк, який співпрацював з Леросом, заявив, що «дедалі менше людей хочуть з ним працювати»<ref name="Гребенюк"></ref>. У березні 2020 року, після конфлікту з главою Офісу Президента [[Єрмак Андрій Борисович|Андрієм Єрмаком]], Гео Леросу згадали справу з муралами і відкрили кримінальне провадження за частиною 4 статті 190 [[Кримінальний кодекс України|Кримінального кодексу України]] (шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій)<ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2908954-deputat-leros-kaze-so-odna-z-vidkritih-proti-nogo-sprav-za-mural-na-osokorkah.html|назва= Депутат Лерос каже, що одна з відкритих проти нього справ - за мурал на «Осокорках»|автор= |дата= 31.03.2020|веб-сайт= |видавець= |дата-доступу= 22.11.2020}}</ref>.
  +
  +
Критики констатують, що зацікавленість муралами з боку міської влади майже зникла. За словами Євгенії Моляр, дослідниці й захисниці [[Мозаїки Києва|радянського монументального мистецтва]], ці стінописи поступово тьмяніють й облущуються, а отже, після того, як їх зафарбують комунальники, на свіжу фарбу нанесуть теґи{{sfn|Графіті в Києві|2020|с=}}.
  +
  +
== Розташування муралів ==
 
{{Mapframe маркери
 
{{Mapframe маркери
|ширина=550|висота=300
+
|ширина=550|висота=350
|широта=50.44|довгота=30.50
+
|широта=50.45|довгота=30.50
 
|масштаб=11
 
|масштаб=11
 
|текст=Розташування муралів
 
|текст=Розташування муралів
Рядок 213: Рядок 377:
 
|шир1_1= 50.438393|дов1_1= 30.518166|наз1_1=[[Файл:Руставелі 24 (20201111).jpg|200 пкс|]]<br/>Інтересні казки.<br/> Мавпа з барабаном<br/> (2008)
 
|шир1_1= 50.438393|дов1_1= 30.518166|наз1_1=[[Файл:Руставелі 24 (20201111).jpg|200 пкс|]]<br/>Інтересні казки.<br/> Мавпа з барабаном<br/> (2008)
 
|шир1_2= 50.439487|дов1_2= 30.546251|наз1_2=[[Файл:Левандовського 10 (20171115).jpg|200 пкс|]]<br/>Інтересні казки<br/> (2008)
 
|шир1_2= 50.439487|дов1_2= 30.546251|наз1_2=[[Файл:Левандовського 10 (20171115).jpg|200 пкс|]]<br/>Інтересні казки<br/> (2008)
|шир1_3= 50.452412|дов1_3= 30.494572|наз1_3=[[Файл:Гоголівська 32 (20191025).jpg|200 пкс|]]<br/>2Shy. Оптичні ілюзії <br/>(2010)
+
|шир1_3= 50.452412|дов1_3= 30.494572|наз1_3=[[Файл:Гоголівська 32 (20191025).jpg|100 пкс|]]<br/>2Shy. Оптичні ілюзії <br/>(2010)
|шир1_4= 50.449863|дов1_4= 30.488825 |наз1_4=Remed. Мурал не зберігся
+
|шир1_4= 50.444611|дов1_4= 30.441488|наз1_4=[[Файл:Сновидіння (2020).jpg|200 пкс|]]<br/>Інтересні казки.<br/> Сновидіння<br/> (2011)
|шир1_5= 50.454437|дов1_5= 30.511805|наз1_5=[[Файл:Гончара, 9 (20190519).jpg|200 пкс|]]<br/>Zbiok. Мурал<br/> (2011)
+
|шир1_5= 50.454437|дов1_5= 30.511805|наз1_5=[[Файл:Гончара, 9 (20190519).jpg|100 пкс|]]<br/>Zbiok. Мурал<br/> (2011)
|шир1_6= 50.43457|дов1_6= 30.4856|наз1_6=3ttman. Мурал<br/> (2011)
+
|шир1_6= 50.43457 |дов1_6= 30.4856|наз1_6=[[Файл:3ttman (2020).jpg|100 пкс|]]<br/>3ttman.<br/> «Кохання»<br/> (2011)
|шир1_7=50.444611 |дов1_7= 30.441488|наз1_7=Інтересні казки. Сновидіння<br/> (2011)
+
|шир1_7= 50.468077|дов1_7= 30.525303|наз1_7=[[Файл:Арт-причал (20140920).jpg|200 пкс|]]<br/>Тетяна Пирог.<br/> Арт-причал (2013)
|шир1_8= 50.455382|дов1_8= 30.508126|наз1_8=[[Файл:В Житомирська 38 (20140713).jpg|200 пкс|]]<br/>Spray Way. Старе місто<br/> (2013)
 
 
<!--ЄМ, війна-->
 
<!--ЄМ, війна-->
 
|група_мар2=fire-station |група_колір2=e32
 
|група_мар2=fire-station |група_колір2=e32
|шир2_1= 50.450534|дов2_1= 30.528922|наз2_1=[[Файл:Ікони революції.jpg|200 пкс|]]<br/>"#Sociopath". Ікони революції<br/> (2014)
+
|шир2_1= 50.450534|дов2_1= 30.528922|наз2_1=[[Файл:Ікони революції.jpg|200 пкс|]]<br/>"#Sociopath".<br/> Ікони революції<br/> (2014)
|шир2_2= 50.44714|дов2_2= 30.527969|наз2_2= [[Файл:Єдність (18-11-2020).jpg|міні|200пкс|]]<br/> Seth. Єдність (2014)
+
|шир2_2= 50.44714 |дов2_2= 30.527969|наз2_2= [[Файл:Єдність (18-11-2020).jpg|200 пкс|]]<br/> Seth. Єдність<br/> (2014)
|шир2_3=50.461433 |дов2_3= 30.516218|наз2_3= [[Файл:Відродження (25072014).jpg|200 пкс|]]<br/>Жюльєн Маллан й Олексій Кислов. Відродження<br/> (2014)
+
|шир2_3= 50.461433|дов2_3= 30.516218|наз2_3= [[Файл:Відродження (25072014).jpg|100 пкс|]]<br/>Жульєн Маллан й Олексій Кислов.<br/> Відродження<br/> (2014)
 
|шир2_4= 50.442436|дов2_4= 30.536146|наз2_4=UpTown. Я люблю Україну! (2014)
 
|шир2_4= 50.442436|дов2_4= 30.536146|наз2_4=UpTown. Я люблю Україну! (2014)
|шир2_5= 50.455322|дов2_5= 30.508326|наз2_5= [[Файл:Святий Юрій (20150328).jpg|200 пкс|]]<br/>Інтересні казки. Святий Юрій<br/> (2014)
+
|шир2_5= 50.455322|дов2_5= 30.508326|наз2_5= [[Файл:Святий Юрій (20150328).jpg|100 пкс|]]<br/>Інтересні казки.<br/> Святий Юрій<br/> (2014)
|шир2_6= 50.454475|дов2_6= 30.513203|наз2_6= [[Файл:Час змін 18112020.jpg|200 пкс|]]<br/>Володимир Манжос.<br/> Час змін
+
|шир2_6= 50.454475|дов2_6= 30.513203|наз2_6= [[Файл:Час змін 18112020.jpg|100 пкс|]]<br/>Володимир Манжос.<br/> Час змін
|шир2_7=50.454376|дов2_7=30.522045|наз2_7=[[Файл:Сквер Небесної Сотні.jpg|200 пкс|]]<br/>Vhils. Небесна Сотня<br/> (Сергій Нігоян)
+
|шир2_7= 50.454376|дов2_7= 30.522045|наз2_7=[[Файл:Сквер Небесної Сотні.jpg|200 пкс|]]<br/>Vhils.<br/> Небесна Сотня<br/> (Сергій Нігоян)
 
|шир2_8= 50.426426|дов2_8= 30.369658|наз2_8=Десантник (2015)
 
|шир2_8= 50.426426|дов2_8= 30.369658|наз2_8=Десантник (2015)
 
<!--Історія-->
 
<!--Історія-->
 
|група_мар3= embassy |група_колір3=da0
 
|група_мар3= embassy |група_колір3=da0
|шир3_1= 50.456303|дов3_1= 30.489588|наз3_1= Kailas-V. Михайло Грушевський
+
|шир3_1= 50.456303|дов3_1= 30.489588|наз3_1= [[Файл:Портрет Грушевського на будинку в Києві.jpg|200 пкс|]]<br/> Kailas-V.<br/> Михайло Грушевський
|шир3_2= 50.445133|дов3_2= 30.491892|наз3_2= [[Файл:Скоропадський (20201111).jpg|200 пкс|]]<br/>Kailas-V. гетьман Павло Скоропадський<br/> (2015)
+
|шир3_2= 50.445133|дов3_2= 30.491892|наз3_2= [[Файл:Скоропадський (20201111).jpg|100 пкс|]]<br/>Kailas-V.<br/> гетьман Павло Скоропадський<br/> (2015)
|шир3_3= 50.423565|дов3_3= 30.47183|наз3_3= Kailas-V. Симон Петлюра
+
|шир3_3= 50.423565|дов3_3= 30.47183|наз3_3= [[Файл:Симон Петлюра (2020).jpg|100 пкс|]]<br/>Kailas-V.<br/> Симон Петлюра
|шир3_4= 50.419948|дов3_4= 30.521636|наз3_4= [[Файл:Герої Крут (20190521).jpg|200 пкс|]]<br/>Kailas-V. Герої Крут<br/> (2018)
+
|шир3_4= 50.419948|дов3_4= 30.521636|наз3_4= [[Файл:Герої Крут (20190521).jpg|100 пкс|]]<br/>Kailas-V.<br/> Герої Крут<br/> (2018)
|шир3_5= 50.429476|дов3_5= 30.462402|наз3_5= Андрій Пальваль. Петро Франко (2020)
+
|шир3_5= 50.429476|дов3_5= 30.462402|наз3_5= [[Файл:Петро Франко (2020).jpg|100 пкс|]]<br/>Андрій Пальваль.<br/> Петро Франко (2020)
|шир3_6= 50.395278|дов3_6= 30.616111|наз3_6=Мурал на «Осокорках» (2018)
 
 
<!--2015-2020-->
 
<!--2015-2020-->
 
|група_мар4=city|група_колір4=090
 
|група_мар4=city|група_колір4=090
|шир4_1= 50.465954|дов4_1= 30.51807|наз4_1= [[Файл:Спаська 6 мурал (20200624).jpg|200 пкс|]]<br/>Nunca. Українсько-бразильський козак<br/> (2015)
+
|шир4_1= 50.465954|дов4_1= 30.51807|наз4_1= [[Файл:Спаська 6 мурал (20200624).jpg|100 пкс|]]<br/>Nunca.<br/> Козак<br/> (2015)
|шир4_2= 50.457119|дов4_2= 30.516068|наз4_2= [[Файл:Культурне вторгнення 06112020.jpg|200 пкс|]]<br/>Франко Фасолі.<br/> Культурне вторгнення<br/> (2015)
+
|шир4_2= 50.457119|дов4_2= 30.516068|наз4_2= [[Файл:Культурне вторгнення 06112020.jpg|100 пкс|]]<br/>Франко Фасолі.<br/> Культурне вторгнення<br/> (2015)
|шир4_3= 50.453623|дов4_3= 30.511974 |наз4_3= [[Файл:Мурал Гімнастка.jpg|200 пкс|]]<br/> Фінтан Меґі.<br/> Гімнастка<br/> (2015)
+
|шир4_3= 50.453623|дов4_3= 30.511974 |наз4_3= [[Файл:Мурал Гімнастка.jpg|150 пкс|]]<br/> Фінтан Меґі.<br/> Гімнастка<br/> (2015)
|шир4_4= 50.451729|дов4_4= 30.510391 |наз4_4= [[Файл:Стрілецька, 28 (20160623).jpg|200 пкс|]]<br/>Гвідо ван Гелтон. Конвалія<br/> (2015)
+
|шир4_4= 50.451729|дов4_4= 30.510391 |наз4_4= [[Файл:Стрілецька, 28 (20160623).jpg|100 пкс|]]<br/>Гвідо ван Гелтон.<br/> Конвалія<br/> (2015)
|шир4_5= 50.464645|дов4_5= 30.357277|наз4_5= [[Файл:Мурал The World Love (2020).jpg|200 пкс|]]<br/> Окуда. The World-Love is Ours (2015)
+
|шир4_5= 50.464645|дов4_5= 30.357277|наз4_5= [[Файл:Мурал The World Love (2020).jpg|100 пкс|]]<br/> Окуда.<br/> The World-Love is Ours<br/> (2015)
|шир4_6= 50.467571|дов4_6= 30.518463|наз4_6= [[Файл:Волоська 19 (20160523).jpg|200 пкс|]]<br/>Фінтан Магі. Переправа<br/> (2015)
+
|шир4_6= 50.467571|дов4_6= 30.518463|наз4_6= [[Файл:Волоська 19 (20160523).jpg|200 пкс|]]<br/>Фінтан Магі.<br/> Переправа<br/> (2015)
|шир4_7= 50.449272|дов4_7= 30.506359|наз4_7= [[Файл:Велосипедист (20181019).jpg|200 пкс|]]<br/>Еммануель Джарус. Велосипедист<br/> (2016)
+
|шир4_7= 50.449272|дов4_7= 30.506359|наз4_7= [[Файл:Велосипедист (20181019).jpg|100 пкс|]]<br/>Еммануель Джарус.<br/> Велосипедист<br/> (2016)
|шир4_8= 50.452641|дов4_8= 30.48901 |наз4_8= [[Файл:Лабіринт (20201111).jpg|200 пкс|]]<br/>Rustam Qbic. Лабіринт (2016)
+
|шир4_8= 50.452641|дов4_8= 30.48901 |наз4_8= [[Файл:Лабіринт (20201111).jpg|100 пкс|]]<br/>Рустам К'юбік.<br/> Лабіринт (2016)
|шир4_9= 50.449024|дов4_9= 30.458323|наз4_9= Li-Hill. Зіткнення й відкриття (2016)
+
|шир4_9= 50.449024|дов4_9= 30.458323|наз4_9= [[Файл:Impact Of Discovery (24082019).jpg|200 пкс|]]<br/> Li-Hill.<br/> Зіткнення й відкриття (2016)
|шир4_10= 50.449486|дов4_10= 30.509409|наз4_10= [[Файл:Свобода (20190906).jpg|200 пкс|]]<br/>Алекс Максіов. Свобода<br/> (2016)
+
|шир4_10= 50.449486|дов4_10= 30.509409|наз4_10= [[Файл:Свобода (20190906).jpg|100 пкс|]]<br/>Алекс Максіов.<br/> Свобода<br/> (2016)
|шир4_11= 50.451199|дов4_11= 30.505686 |наз4_11= [[Файл:ROA Кролик і щур.jpg|200пкс|]]<br/> ROA. Кролик, пацюк і сурикат (2016)
+
|шир4_11= 50.451199|дов4_11= 30.505686 |наз4_11= [[Файл:ROA Кролик і щур.jpg|100пкс|]]<br/> ROA.<br/> Кролик, пацюк і сурикат (2016)
|шир4_12= 50.450897|дов4_12= 30.521317|наз4_12= [[Файл:Мурал Берегиня.jpg|200 пкс|]]<br/>Мата Руда. Берегиня<br/> (2016)
+
|шир4_12= 50.450897|дов4_12= 30.521317|наз4_12= [[Файл:Мурал Берегиня.jpg|100 пкс|]]<br/>Мата Руда.<br/> Берегиня<br/> (2016)
|шир4_13= 50.402416|дов4_13= 30.656279|наз4_13= [[Файл:Скарбниця (20170715).jpg|200 пкс|]]<br/>Олександр Брітцев. Скарбниця<br/> (2016)
+
|шир4_13= 50.452599|дов4_13= 30.511045|наз4_13=[[Файл:Карусель (18112020).jpg|100 пкс|]]<br/> M-City.<br/> Карусель<br/> (2015)
|шир4_14= 50.403053|дов4_14= 30.660269|наз4_14= [[Файл:Нестабільність (20170715).jpg|200 пкс|]]<br/>INO. Нестабільність<br/> (2016)
+
|шир4_14= 50.437904|дов4_14= 30.536131|наз4_14=МТО. Оманлива любов<br/> (2016)
|шир4_15= 50.43615|дов4_15= 30.507109 |наз4_15= [[Файл:Кожна річка (11112020).jpg|200пкс|]]<br/> Рікі Лі Гордон. Кожна ріка впадає в море (2016)
+
|шир4_15= 50.43615|дов4_15= 30.507109 |наз4_15= [[Файл:Кожна річка (11112020).jpg|100 пкс|]]<br/> Рікі Лі Гордон.<br/> Кожна ріка впадає в море (2016)
|шир4_16= 50.435791|дов4_16= 30.544656|наз4_16=[[Файл:Піднятися з бруду фт (20201108).jpg|200 пкс|]]<br/>BKFoxx. «Піднятися з бруду»<br/> (2017)
+
|шир4_16= 50.435791|дов4_16= 30.544656|наз4_16=[[Файл:Піднятися з бруду фт (20201108).jpg|200 пкс|]]<br/>BKFoxx.<br/> «Піднятися з бруду» (2017)
|шир4_17= 50.434899|дов4_17= 30.54469|наз4_17= [[Файл:Хлопчик і море (08112020).jpg|200 пкс|]]<br/>Рустам К'юбік.<br/> Хлопчик і море<br/> (2017)
+
|шир4_17= 50.434899|дов4_17= 30.54469|наз4_17= [[Файл:Хлопчик і море (08112020).jpg|100 пкс|]]<br/>Рустам К'юбік.<br/> Хлопчик і море<br/> (2017)
|шир4_18= 50.45059|дов4_18= 30.497394|наз4_18= [[Файл:Чорне море (19102018).jpg|200 пкс|]]<br/>Джейк Айкман.<br/> Чорне море<br/> (2017)
+
|шир4_18= 50.45059 |дов4_18= 30.497394|наз4_18= [[Файл:Чорне море (19102018).jpg|100 пкс|]]<br/>Джейк Айкман.<br/> Чорне море<br/> (2017)
|шир4_19= 50.467388|дов4_19= 30.332478|наз4_19= Алекс Максіов. Стриж (2015)
+
|шир4_19= 50.467388|дов4_19= 30.332478|наз4_19= [[Файл:Mural Swift in Kyiv.jpg|200 пкс|]]<br/> Алекс Максіов.<br/> Стриж (2015)
|шир4_20= 50.45649|дов4_20= 30.382086|наз4_20= [[Файл:Перемоги, 95 (20160228).jpg|200 пкс|]]<br/>Pantonio. Ластівки і зайці<br/> (2015)
+
|шир4_20= 50.45649 |дов4_20= 30.382086|наз4_20= [[Файл:Перемоги, 95 (20160228).jpg|100 пкс|]]<br/>Pantonio.<br/> Ластівки і зайці<br/> (2015)
|шир4_21= 50.451828|дов4_21= 30.5072|наз4_21=[[Файл:Selfmademan (15062019).jpg|200 пкс|]]<br/>Олександр Гребенюк. Selfmademan<br/> (2015)
+
|шир4_21= 50.451828|дов4_21= 30.5072|наз4_21=[[Файл:Selfmademan (15062019).jpg|150 пкс|]]<br/>Олександр Гребенюк.<br/> Selfmademan<br/> (2015)
|шир4_22= 50.457146|дов4_22= 30.379841|наз4_22=[[Файл:Перемоги, 114 (20160228).jpg|200 пкс|]]<br/>Ванберген. Абстракція
+
|шир4_22= 50.457146|дов4_22= 30.379841|наз4_22=[[Файл:Перемоги, 114 (20160228).jpg|100 пкс|]]<br/>Ванберген.<br/> Абстракція
|шир4_23= 50.451088|дов4_23= 30.505322|наз4_23=Веласко. Мурал
+
|шир4_23= 50.437275|дов4_23= 30.516361|наз4_23=[[Файл:Contra spem spero (20201111).jpg|100 пкс|]]<br/>Мата Руда.<br/> Contra spem spero<br/> (2017)
|шир4_24= 50.465553|дов4_24= 30.627769|наз4_24=Liqen. El cuidado
+
|шир4_24= 50.452129|дов4_24= 30.511971|наз4_24=[[Файл:Лебеді (20160623).jpg|100 пкс|]]<br/>Тарас Арм. Лебеді<br/> (2015)
|шир4_25= 50.435097|дов4_25= 30.530315|наз4_25=Ернесто Мараньє. Синій птах із квітів (2016)
+
|шир4_25= 50.435097|дов4_25= 30.530315|наз4_25=Ернесто Мараньє.<br/> Синій птах із квітів<br/> (2016)
|шир4_26= 50.419926|дов4_26= 30.546934|наз4_26=Гвідо ван Гелтен. Українка (2015)
+
|шир4_26= 50.419926|дов4_26= 30.546934|наз4_26=Гвідо ван Гелтен.<br/> Українка<br/> (2015)
|шир4_27= 50.422886|дов4_27= 30.543139|наз4_27=Smates. Два фламінго (2016)
+
|шир4_27= 50.422886|дов4_27= 30.543139|наз4_27=Smates.<br/> Два фламінго<br/> (2016)
|шир4_28= 50.437744|дов4_28= 30.535448|наз4_28=INO. Підприємець(2016)
+
|шир4_28= 50.437744|дов4_28= 30.535448|наз4_28=INO. Підприємець<br/>(2016)
  +
|шир4_29= 50.454487|дов4_29= 30.512798 |наз4_29=[[Файл:Повчання синам Ярослава (20190519).jpg|200 пкс|]]<br/> Діма Фатум.<br/> Повчання синам Ярослава, 1054 рік<br/> (2015)
|шир4_29= 50.45599|дов4_29= 30.618924|наз4_29=Андрій Ковтун і Вікторія Лайм. Футуристичний мурал (2019)
 
|шир4_30= 50.448242|дов4_30= 30.495707 |наз4_30=Ana Maria. El Abrazo del Sosiego (2016)
+
|шир4_30= 50.525871|дов4_30= 30.517269|наз4_30=Олександр Корбан.<br/> Мурал на Оболоні<br/> (2016)
|шир4_31= 50.4244|дов4_31= 30.513165|наз4_31=XAV. Мурал (2017)
+
|шир4_31= 50.4244 |дов4_31= 30.513165|наз4_31=XAV.<br/> Просте щастя<br/> (2017)
|шир4_32= 50.436897|дов4_32= 30.490034 |наз4_32=Emmanuel Jarus. Дівчина у червоному (2017)
+
|шир4_32= 50.436897|дов4_32= 30.490034 |наз4_32=[[Файл:Дівчина (2020).jpg|100 пкс|]]<br/>Emmanuel Jarus.<br/> Дівчина у червоному (2017)
|шир4_33= 50.508015|дов4_33= 30.509056 |наз4_33=Ґонсало Борондо. Портали (2016)
+
|шир4_33= 50.508015|дов4_33= 30.509056 |наз4_33=Ґонсало Борондо.<br/> Портали (2016)
  +
<!--Лівобережжя-->
|шир4_34= 50.525871|дов4_34= 30.517269|наз4_34=Олександр Корбан. Мурал на Оболоні (2016)
 
  +
|група_мар5=city|група_колір5=090
|шир4_35= 50.402771|дов4_35= 30.658714|наз4_35=Ернесто Мараньє. Павич (2016)
 
|шир4_36= 50.403625|дов4_36= 30.66416|наз4_36=[[Файл:Бажана, 9 (20170715).jpg|200 пкс|]]<br/>Gaia. Архангел Михаїл<br/> (2016)
+
|шир5_1= 50.402416|дов5_1= 30.656279|наз5_1= [[Файл:Скарбниця (20170715).jpg|80 пкс|]]<br/>Олександр Брітцев.<br/> Скарбниця<br/> (2016)
|шир4_37= 50.40406|дов4_37= 30.665941|наз4_37=Reka One. Мати і дочка (2016)
+
|шир5_2= 50.402771|дов5_2= 30.658714|наз5_2=Ернесто Мараньє. Павич (2016)
  +
|шир5_3= 50.403053|дов5_3= 30.660269|наз5_3= [[Файл:Нестабільність (20170715).jpg|80 пкс|]]<br/>INO. Нестабільність<br/> (2016)
|шир4_38= 50.410912|дов4_38= 30.651239|наз4_38=Millo. Любов керує світом (2016)
 
  +
|шир5_4= 50.403625|дов5_4= 30.66416|наз5_4=[[Файл:Бажана, 9 (20170715).jpg|80 пкс|]]<br/>Gaia.<br/> Архангел Михаїл<br/> (2016)
|шир4_39= 50.409847|дов4_39= 30.668303|наз4_39=Dourone. Братерство (2016)
 
|шир4_40= 50.413425|дов4_40= 30.662592|наз4_40=Paola Delfín. Shelter (2016)
+
|шир5_5= 50.40406 |дов5_5= 30.665941|наз5_5=Reka One.<br/> Мати і дочка<br/> (2016)
|шир4_41= 50.437275|дов4_41= 30.516361|наз4_41=[[Файл:Contra spem spero (20201111).jpg|200 пкс|]]<br/>Мата Руда.<br/> Contra spem spero<br/> (2017)
+
|шир5_6= 50.410912|дов5_6= 30.651239|наз5_6=[[Файл:Millo (2020).jpg|100 пкс|]]<br/>Millo.<br/> Любов керує світом<br/> (2016)
|шир4_42= 50.452129|дов4_42= 30.511971|наз4_42=[[Файл:Лебеді (20160623).jpg|200 пкс|]]<br/>Тарас Arm. Лебеді<br/> (2015)
+
|шир5_7= 50.409847|дов5_7= 30.668303|наз5_7=[[Файл:Братерство (2020).jpg|80 пкс|]]<br/>Dourone.<br/> Братерство<br/> (2016)
  +
|шир5_8= 50.413425|дов5_8= 30.662592|наз5_8=Paola Delfín. Shelter (2016)
|шир4_43= 50.454487|дов4_43= 30.512798 |наз4_43=[[Файл:Повчання синам Ярослава (20190519).jpg|200 пкс|]]<br/> Діма Фатум.<br/> Повчання синам Ярослава, 1054 рік<br/> (2015)
 
|шир4_44= 50.437904|дов4_44= 30.536131|наз4_44=МТО. Оманлива любов<br/> (2016)
+
|шир5_9= 50.465553|дов5_9= 30.627769|наз5_9=Liqen.<br/> El cuidado
|шир4_45= 50.452599|дов4_45= 30.511045|наз4_45=[[Файл:Карусель (18112020).jpg|200 пкс|]]<br/> M-City.<br/> Карусель<br/> (2015)
+
|шир5_10=50.395278|дов5_10=30.616111|наз5_10=[[Файл:Універсальна мова (2020).jpg|100 пкс|]]<br/> Мурали на «Осокорках»<br/> (2018)
 
}}
 
}}
  +
{{legend|#00f|Мурали і графіті 2008—2013|border=1px solid #aaaaaa}}
  +
{{legend|#e32|Мурали і графіті 2014—2015|border=1px solid #aaaaaa}}
  +
{{legend|#da0 |Мурали з історичними персонажами і подіями|border=1px solid #aaaaaa}}
  +
{{legend|#090|Мурали 2015—2017|border=1px solid #aaaaaa}}
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 297: Рядок 463:
 
* {{Стаття|автор= Грицюк О. |назва= Соціально-політичні графіті Революції гідності (на матеріалах Києва) |посилання=http://nbuv.gov.ua/UJRN/eine_2015_45_22 |видання=Етнічна історія народів Європи|видання посилання= |рік= 2015|том= |номер=45|місяць= |сторінки =130–136|issn = |doi =|id= |формат=|дата_цитати=|мова=|ref= Графіті Революції гідності}}
 
* {{Стаття|автор= Грицюк О. |назва= Соціально-політичні графіті Революції гідності (на матеріалах Києва) |посилання=http://nbuv.gov.ua/UJRN/eine_2015_45_22 |видання=Етнічна історія народів Європи|видання посилання= |рік= 2015|том= |номер=45|місяць= |сторінки =130–136|issn = |doi =|id= |формат=|дата_цитати=|мова=|ref= Графіті Революції гідності}}
 
* {{Стаття|автор= Ірина Грищенко|назва= Замалювали: Interesni Kazki знову в Києві|посилання=https://web.archive.org/web/20200221194218/http://www.theinsider.ua/lifestyle/zarisovali-interesni-kazki-snova-v-kieve/ |видання=The Insider.ua|видання посилання= |рік= 2014|том= |номер=|місяць=26 вересня |сторінки =|issn = |doi =|id= |формат=|дата_цитати=|мова=|ref=Interesni Kazki знову в Києві}}
 
* {{Стаття|автор= Ірина Грищенко|назва= Замалювали: Interesni Kazki знову в Києві|посилання=https://web.archive.org/web/20200221194218/http://www.theinsider.ua/lifestyle/zarisovali-interesni-kazki-snova-v-kieve/ |видання=The Insider.ua|видання посилання= |рік= 2014|том= |номер=|місяць=26 вересня |сторінки =|issn = |doi =|id= |формат=|дата_цитати=|мова=|ref=Interesni Kazki знову в Києві}}
  +
* {{Стаття|автор= Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація |посилання_на_автора= |назва= Мурали Дарницького району|посилання= https://web.archive.org/web/20190724135344/https://darn.kyivcity.gov.ua/news/19360.html |відповідальний= |видання= Офіційний веб-портал КМДА |видання посилання= https://darn.kyivcity.gov.ua/news/19360.html |тип= |рік= 2017|том= |випуск= |номер= |місяць= 20 листопада |сторінки= |issn= |bibcode= |doi= |мова= |ref= Мурали Дарницького району}}
 
* {{Стаття|автор= |назва=Ініціатор створення серії графіті в Києві Гео Лерос про вибір ескізів, конфлікти з жителями, нові проекти |посилання= https://bzh.life/ua/lyudi/initsiator-sozdaniya-serii-graffiti-v-kieve-geo-leros-o-vybore-eskizov-konfliktah-s-zhitelyami-novyh-proektah|видання =Б.Ж.|видання посилання= |рік=2015 |том= |номер=|місяць= 22 липня|сторінки =|issn = |doi =|id= |формат=|дата_цитати=|мова=|ref= Гео Лерос}}
 
* {{Стаття|автор= |назва=Ініціатор створення серії графіті в Києві Гео Лерос про вибір ескізів, конфлікти з жителями, нові проекти |посилання= https://bzh.life/ua/lyudi/initsiator-sozdaniya-serii-graffiti-v-kieve-geo-leros-o-vybore-eskizov-konfliktah-s-zhitelyami-novyh-proektah|видання =Б.Ж.|видання посилання= |рік=2015 |том= |номер=|місяць= 22 липня|сторінки =|issn = |doi =|id= |формат=|дата_цитати=|мова=|ref= Гео Лерос}}
 
* {{Стаття|автор= |назва= Інтересні казки - українські муралісти|посилання= https://web.archive.org/web/20200214140237/http://www.vltramarine.ru/mag/streetart/artists/125|видання =Vltramarine|видання посилання= http://www.vltramarine.ru/mag/streetart/artists/125|рік= 2012|том= |номер=|місяць= 10 вересня|сторінки =|issn = |doi =|id= |формат=|дата_цитати=|мова=ru|ref= Інтересні казки}}
 
* {{Стаття|автор= |назва= Інтересні казки - українські муралісти|посилання= https://web.archive.org/web/20200214140237/http://www.vltramarine.ru/mag/streetart/artists/125|видання =Vltramarine|видання посилання= http://www.vltramarine.ru/mag/streetart/artists/125|рік= 2012|том= |номер=|місяць= 10 вересня|сторінки =|issn = |doi =|id= |формат=|дата_цитати=|мова=ru|ref= Інтересні казки}}
  +
* {{cite web |url= https://zeft.in.ua/tag/mural/|назва= Київські мурали|автор= |дата= 29.03.2018|веб-сайт= ZeFt. Пам’ятки України|видавець= |дата-доступу= 24.11.2020}}
 
* {{книга|автор= [[Корнієнко В'ячеслав Васильович|Корнієнко В'ячеслав]]|частина= |посилання частина= |заголовок= Корпус графіті церкви Спаса на Берестові|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознав. ім. М. С. Грушевського, Всеукр. асоц. музеїв і заповідників |місце={{К.}} |видавництво= |рік=2013|том= |сторінки= |сторінок= 303 |серія= |isbn=|тираж=|ref= Корпус графіті церкви Спаса на Берестові}}
 
* {{книга|автор= [[Корнієнко В'ячеслав Васильович|Корнієнко В'ячеслав]]|частина= |посилання частина= |заголовок= Корпус графіті церкви Спаса на Берестові|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознав. ім. М. С. Грушевського, Всеукр. асоц. музеїв і заповідників |місце={{К.}} |видавництво= |рік=2013|том= |сторінки= |сторінок= 303 |серія= |isbn=|тираж=|ref= Корпус графіті церкви Спаса на Берестові}}
 
* {{книга|автор=[[Лерос Гео Багратович|Гео Лерос]]|частина= |посилання частина= |заголовок=Kyiv Street Art. 2010-2017|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= Саміт-книга|місце={{К.}} |видавництво= |рік=2017|том= 340|сторінки= |сторінок= |серія= |isbn=|тираж=|ref= Kyiv Street Art}}
 
* {{книга|автор=[[Лерос Гео Багратович|Гео Лерос]]|частина= |посилання частина= |заголовок=Kyiv Street Art. 2010-2017|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= Саміт-книга|місце={{К.}} |видавництво= |рік=2017|том= 340|сторінки= |сторінок= |серія= |isbn=|тираж=|ref= Kyiv Street Art}}
Рядок 307: Рядок 475:
 
* {{Стаття|автор= Надія Нікітенко, В’ячеслав Корнієнко |посилання_на_автора= |назва=Ще про натурні дослідження Софії Київської|посилання= https://chtyvo.org.ua/authors/Nikitenko_Nadiia/Sche_pro_naturni_doslidzhennia_Sofii_Kyivskoi/ |відповідальний= |видання= Український археографічний щорічник |видання посилання= |тип= |рік= 2012|том= |випуск= 16/17|номер= |місяць= |сторінки=129–150 |issn= |bibcode= |doi= |мова= |ref= Ще про натурні дослідження Софії Київської}}
 
* {{Стаття|автор= Надія Нікітенко, В’ячеслав Корнієнко |посилання_на_автора= |назва=Ще про натурні дослідження Софії Київської|посилання= https://chtyvo.org.ua/authors/Nikitenko_Nadiia/Sche_pro_naturni_doslidzhennia_Sofii_Kyivskoi/ |відповідальний= |видання= Український археографічний щорічник |видання посилання= |тип= |рік= 2012|том= |випуск= 16/17|номер= |місяць= |сторінки=129–150 |issn= |bibcode= |doi= |мова= |ref= Ще про натурні дослідження Софії Київської}}
 
* {{Стаття|автор= Христина Обломська|посилання_на_автора= |назва=Нова висота: інтерв'ю з художником Володимиром Манжосом|посилання= https://vogue.ua/ua/article/culture/art/novaya-vysota.html |відповідальний= |видання= |видання посилання= |тип= |рік= 2017|том= |випуск= |номер= |місяць= 09 серпня |сторінки= |issn= |bibcode= |doi= |мова= |ref= Інтерв'ю з художником Володимиром Манжосом}}
 
* {{Стаття|автор= Христина Обломська|посилання_на_автора= |назва=Нова висота: інтерв'ю з художником Володимиром Манжосом|посилання= https://vogue.ua/ua/article/culture/art/novaya-vysota.html |відповідальний= |видання= |видання посилання= |тип= |рік= 2017|том= |випуск= |номер= |місяць= 09 серпня |сторінки= |issn= |bibcode= |doi= |мова= |ref= Інтерв'ю з художником Володимиром Манжосом}}
  +
* {{cite web |url= https://nv.ua/ukr/ukraine/events/vid-pobutovoho-vandalizmu-do-politiki-kijivski-i-ne-tilki-murali-shcho-viklikajut-nezvichajnu-reaktsiju-2487368.html |назва=Від побутового вандалізму до політики |автор= Анастасія Одінцова |дата= 31.10.2018|веб-сайт=НВ|видавець= |дата-доступу= 20.11.2020}}
 
* {{Стаття|автор= Полянська Яна|назва= Зіпсовані мурали: чому не всі малюнки люблять і бережуть|посилання=https://www.radiosvoboda.org/a/28847055.html |видання =Радіо Свобода|видання посилання= |рік=2017|том= |номер=|місяць= 10 листопада|сторінки =|issn = |doi =|id= |формат=|дата_цитати=|мова=|ref= Зіпсовані мурали}}
 
* {{Стаття|автор= Полянська Яна|назва= Зіпсовані мурали: чому не всі малюнки люблять і бережуть|посилання=https://www.radiosvoboda.org/a/28847055.html |видання =Радіо Свобода|видання посилання= |рік=2017|том= |номер=|місяць= 10 листопада|сторінки =|issn = |doi =|id= |формат=|дата_цитати=|мова=|ref= Зіпсовані мурали}}
 
* {{книга|автор= |частина=Садиба на Гоголівській, 32|посилання частина= http://new.pamyatky.kiev.ua/streets/gogolivska/sadiba|заголовок=[[Звід пам'яток історії та культури України]]. [https://archive.org/details/2_20201009_20201009_1514 Київ: М — С]|оригінал= |посилання= |відповідальний=П. Тронько та ін. |видання= |місце={{К.}} |видавництво= |рік=2003|том= 1 ч. 2. |сторінки= 1078|сторінок= |серія=|isbn=|тираж=|ref=Садиба на Гоголівській, 32}}
 
* {{книга|автор= |частина=Садиба на Гоголівській, 32|посилання частина= http://new.pamyatky.kiev.ua/streets/gogolivska/sadiba|заголовок=[[Звід пам'яток історії та культури України]]. [https://archive.org/details/2_20201009_20201009_1514 Київ: М — С]|оригінал= |посилання= |відповідальний=П. Тронько та ін. |видання= |місце={{К.}} |видавництво= |рік=2003|том= 1 ч. 2. |сторінки= 1078|сторінок= |серія=|isbn=|тираж=|ref=Садиба на Гоголівській, 32}}
Рядок 316: Рядок 485:
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
* [https://youtu.be/UfWwrxxDgrU Олексій Кислов, Жюльєн Маллан та Олег Соснов про арт-об'єкт на Андріївському узвозі] на YouTube. 14.04.2014
+
* [https://youtu.be/UfWwrxxDgrU Олексій Кислов, Жульєн Маллан та Олег Соснов про арт-об'єкт на Андріївському узвозі] на YouTube. 14.04.2014
 
* [https://youtu.be/idGXbmQ7ZGA Олег Соснов розповідає про Street Art] на YouTube. 26.11.2020
 
* [https://youtu.be/idGXbmQ7ZGA Олег Соснов розповідає про Street Art] на YouTube. 26.11.2020
   

Версія за 21:46, 26 листопада 2020

Мурали Києва
Мурал «Піднятися з бруду» (фрагмент)
Мурал «Піднятися з бруду» (фрагмент)
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Київ
Тип стінопис
CMNS: Мурали Києва у Вікісховищі

Ки́ївські му́ра́ли — настінні розписи на архітектурній площині будівель у Києві, створені сучасними українськими та іноземними художниками-муралістами.

Упродовж 2008—2020 років у місті з'явилось понад 170 муралів. Над ними працювали художники з України, Австралії, Аргентини, Бельгії, Бразилії, Великої Британії, Іспанії, Канади, Німеччини, Польщі, Португалії, Пуерто-Рико, США, Франції та інших країн[1].

Еволюція вуличного мистецтва

Графіті, видряпані різними мовами на стінах церкви Спаса на Берестові

Стрит-арт включає в себе кілька мистецьких явищ, зокрема нелегальні графіті й санкціоновані мурали.

Графіті зустрічаються вже у первісних культурах. Вони були поширені у Стародавньому Римі, середньовічних містах. Їх виявлено практично на всіх кам'яницях давньоруських міст. Добре відомі графіті Софійського собору Києва[2][3][4]. Стародавні написи й малюнки є на мурах церкви Спаса на Берестові[5].

Сучасні графіті зародились у 1960-х роках в США. Жан Бодрійяр визначив, що поява і масове поширення графіті стало результатом бунтарського руху в умовах перетворення міст на суцільне гетто знаково-кодових систем[6]. Однак самі райтери заперечують зв'язок між теґами (надписами на стіні) і протестами. Графіті-райтинг — це звичайна підліткова субкультура написання власних прізвиськ (ніків) або назв графіті-команди[7]. У 1970-х — 1980-х роках стрит-арт пережив трансформацію. Графіті відтоді визнають не тільки частиною молодіжної субкультури, а справжнім мистецтвом. Вуличні художники Жан-Мішель Баскія, Кіт Гарінґ та інші стають відомими, а їхні твори згодом оцінять в мільйони доларів. Величезний вплив на формування сучасного вуличного мистецтва у світі мали нью-йоркські графіті[en][8].

У 1990-х роках стрит-арт докотився до України. На вулицях Києва поширена здебільшого пост-нью-йоркська каліграфія. Вуличні художники малюють у найпомітніших місцях, а також на вагонах метро, автомобілях, мостах. Складніші малюнки лишають у покинутих будівлях, на бетонних парканах уздовж залізничної лінії[7]. У цілому графіті молодіжних субкультур поділяються на різні види: фанівські, музичні, контркультурні, політичні тощо[9][10].

Графіті — незаконні надписи, за які передбачені штрафи. Переважна більшість настінних надписів наповнює міський простір візуальним шумом. Однак впродовж 2000-х років у Києві почали проводити офіційні фестивалі урбаністичного мистецтва. На будинках з'явились десятки муралів, які, на відміну від графіті, санкціоновані місцевою владою[7].

Урбаністичне мистецтво у 2000—2013 роках

Муралізм із графіті-корінням

Найпомітнішими українськими графіті-райтерами (художниками) у 2000-х роках стали Аес (Олексій Бордусов) і Waone (Володимир Манжос), які з 2001 року працюють разом. Обидва з 1999 року займались класичним стайл-райтингом (на графіті-жаргоні — застосування індивідуального набору шрифтів і певних стильових елементів, які формують власний стиль райтера). 2004 року перейшли до малювання персонажів. За зізнанням художників, їм «цікаво було малювати казкових персонажів. Не ілюстрації до казок, а вигаданих… персонажів, в такому казково-параноїдальному стилі». Тоді ж Aec запропонував назвати дует «Інтересними казками» («Interesni Kazki»). На їхню творчість вплинули графіті вуличних художників Оса Джемеоса[en] (Os Gemeos), Нунки (Nunca), Ніни (Nina), Зезана (Zezão), Вітче (Vitche), Сіро (Ciro) та інших. Найпершою значною роботою вважають розписи на бетонній стіні уздовж річки Либідь. 2008 року мури парканів, технічних споруд розквітнули малюнками, в яких уже впізнавався стиль «Інтересних казок». У ньому художники поєднали мотиви української народної творчості, сюрреалізму і символізму. Деякі стінописи, частково пошкоджені, збереглись, як наприклад, на Левандовській вулиці, 10, і Шота Руставелі, 24 («Мавпа з барабаном»)[11].

У 2010—2012 роках творчість учасників «Інтересних казок» отримало широку популярність за межами України. Художників запрошували розписувати фасади і брати участь в персональних і групових виставках у США, Мексиці, Іспанії, Італії, Португалії, Нідерландів, Індії, Словаччини та Росії[11]. 2014 року міжнародне видання «The Huffington Post» вніс мурал «Інтересних Казок» в Балтиморі до переліку 25-ти найцікавіших проєктів вуличного мистецтва у світі[12].

Мавпа з барабаном

У 2008 році у провулку між площею Льва Толстого і вулицею Шота Руставелі на стіні напівзанедбаної технічної споруди з'явився стрит-арт «Мавпа з барабаном». На ній зображений чоловік у капелюсі, над яким ширяє скринька з крилами. З кишені його плаща стирчить газета з прогнозом погоди. Однією рукою тримає філіжанку, в якій вирує буря, і плаває вітрильник. Іншою рукою дає потиличника мавпі. Тваринка у червоних чобітках і зелено-блакитному одязі сидить на стільці і грає на барабані. Мавпа говорить про когось, хто зображений у вигляді голови. Слова зображені чорною бульбою, що виходить з її рота[13]. Частина тиньку обвалилась. Значна площа малюнку сильно пошкоджена.

На деяких ресурсах пояснюють, що цей стрит-арт став першою легальною працею для рекламного агентства Лео Бернетта[en], присвяченою переможцям Міжнародного фестивалю реклами «Канські леви». Куратор виставки вуличного мистецтва Рафаель Шактер відгукнувся про творчість «Інтересних казок», як про зіткнення повсякденної реальності з уявним і духовним світом. Володимир Манжос, один із художників дуету, не воліє розтлумачувати свої твори і дозволяє глядачам самім інтерпретувати зміст муралів. На створення картин його надихають досконалі форми природи, фольклор народів світу, етнічні орнаменти, середньовічні гравюри, твори Ієроніма Босха, Альбрехта Дюрера, Рене Магрітта та інших[14].

Фестиваль «Muralissimo»

2009 року в галереї «Лавра» відбувся фестиваль урбаністичного мистецтва «I love Kyiv». У ньому взяли участь графітери з Донецька, Луганська, Харкова і Берліна. Їм віддали стіни галереї, які перетворили на єдиний арт-об'єкт[15].

Наступного року галерея у співпраці з Київською міською державною адміністрацією і за підтримки Французького культурного центру і Посольства Німеччини в Україні провели фестиваль «Muralissimo». Головною його метою була популяризація вуличного мистецтва. Водночас організатори прагнули до початку проведення Чемпіонату Європи з футболу «Євро 2012» створити на сірих стінах міських будинків яскраві й позитивні мурали, які б мали «кардинально змінити зовнішній вигляд столиці і приємно здивувати гостей» столиці. Кураторами фестивалю стали вуличні художники Kiot (Олександр Павлов) і Lodek (Володимир Воротньов). На їхнє запрошення до Києва приїхали українські та іноземні стрит-арт художники[15].

Міська влада у рамках цієї співпраці попросила розписати переходи станцій швидкісного трамваю. Водночас перший стінопис зробили дует «Інтересні казки» і Lodek (Володимир Воротньов) на території галереї. Французький художник 2Shy створив «Оптичні ілюзії» на Гоголівській вулиці, 32-а. Інший француз Remed (Гійом Альба) працював на Золотоустівській, 20, над композицією «Жінка на човні», на яку надихнули монументальні пам'ятники «Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь» і «Батьківщина-Мати». Мурал не зберігся, оскільки його повністю закрив сусідній новобуд. Ще один мурал «Інтересних казок» і «ZonenKinder» розмістили на Київській міській дитячій клінічній інфекційній лікарні, що на Дегтярівській, 23[15].

Оптичні ілюзії

2Shy. «Оптичні ілюзії» на Гоголівській, 32

2010 року в рамках фестивалю «Muralissimo» для розпису обрали брандмауер колишнього будинку купця Бернарда Міллера, що на Гоголівській, 32-а[16]. Стан кам'яниці, зведеної у 1890-х роках, катастрофічний. Ще 1992 року в квартирі на першому поверсі провалилася підлога. 2007 року мешканці вийшли на акцію протесту, щоб влада звернула увагу на їхні проблеми. Згодом на підтримку тих вимог провели фотовиставку «Гоголівська 32», яка розповіла про життя людей в аварійній будівлі[17].

Розписати будинок запропонували бельгійсько-французькому художнику Олів'є 2Shy. Він починав у 1990-х роках із графіті в паризьких поїздах. З 2004 року брав участь в різних проєктах вуличного мистецтва, які проходили у Бельгії, Франції, Німеччини, Фінляндії тощо. Про його твори пишуть, як про яскравий, барвистий і спонтанний Всесвіт. Його візуальна мова наївна, але водночас непокірна. 2Shy у своїх творах поєднує зухвалі кольори, елементи поп-культури, коміксів і комп'ютерних ігор з оптичним мистецтвом[18][19]. Власне, мурал «Оптичні ілюзії» («Лабіринт») на будинку № 32-а — це 3D-лабіринт зі сходами, по яких пересуваються чудернацькі істоти. У верхньому лівому кутку художник поставив підпис «2Shy», оплетений павутинням. Над стінописом Олів'є працював з 25 до 28 жовтня 2010 року.

«Сновидіння»

Володимир Манжос й Олексій Бордусов. «Сновидіння» на вулиці Вадима Гетьмана, 30

2011 року пройшов другий фестиваль «Muralissimo». У ньому знову взяли участь художники Володимир Манжос (Waone) й Олексій Бордусов (Аес). Команда «Інтересних казок» 29 квітня представила роботу «Сновидіння». Будинок зі стінописом розташований на розі вулиць Вадима Гетьмана (№ 30) і Борщагівської, поруч з Індустріальним мостом. Мурал добре видно на пожвавленій ділянці міста.

Художники у властивому їм стилі зобразили сюрреалістичний світ сновидінь. До нього в лівому верхньому кутку потрапляє людина з ліхтариком. Двері їй відчинила фіолетова однонога істота з ключем. Справа навпочіпки сидить жінка, у якій замість голови циліндричний акваріум-океан із рибами. Ляда в середину циліндра відчинена і туди по драбині влазить чоловік. Зверху — однощогловий вітрильник. Від нього по провислому мосту ідуть люди. Ліворуч зображена велетенська жовта голова, образ сучасної цивілізації з атомними станціями, нафтовими вишками, заводами, будівлями. Однак цивілізація не стоїть міцно. Вона тане і поступово стікає у каналізацію.

Мурал на Олеся Гончара, 9

Zbiok. Мурал на Олеся Гончара, 9

2011 року на фестиваль «Muralissimo» запросили польського художника Славомира Чайковського з Вроцлава, який працює під ніком Zbiok. Він — випускник художнього відділення Зеленогурського університету. На фестивалі його представили як найцікавішого серед міжнародної спільноти вуличного художника. Zbiok творив у Великій Британії, Іспанії, Німеччині, Чехії, Росії, США. У 2009 році став лауреатом Ґран-прі в IX конкурсі імені Гепперт для живописців-початківців. Міністр культури і національної спадщини Польщі призначив Чайковському стипендію[20].

На творчість Славомира вплинули художники початку ХХ століття і нью-йоркські графітери 1980-х років. Польський мураліст у своїх творах робить акцент на пошуку власної ідентичності. У його малюнках переплітаються реалістичні зображення з ілюзорними образами[21]. Водночас у Києві, як стверджує художник, дуже багато муралів, які схожі на яскраву рекламу в гіпермаркеті. Такий стінопис подібний до простої ілюстрації, яка ігнорує проблему утворення публічного міського простору. Вони розраховані лише на візуальний ефект і не мають глибоких сенсів[22].

Мурал на Олеся Гончара намальований на чотириповерховому будинку. За словами кураторів фестивалю, у сплетених постатях проявляються проблеми домінування і складних ієрархічних відносин. Фігури і композиція в цілому відсилають до творчості Фернана Леже і Пабло Пікассо[20].

«Кохання»

У жовтні 2011 року французький художник 3ttman (Луї Ламбер) розцвітив муралом «Кохання» п'ятиповерховий будинок на вулиці Митрополита Василя Липківського, 16. Зображення схоже на яскраву арену цирку, на якому зіткнулись люди і фантастичні тварини різної статі. Однак у верхній частині картини зароджується кохання у вигляді квітки. Вона притягує дівчину і хлопця, які намальовані за мить до поцілунку[23].

Луї Ламбер розтлумачив свою картину, як алегорію кохання і дружби, а також людства в цілому. Люди постійно ведуть безглузді війни. Але водночас вони допомагають один одному піднятися і тоді вони здатні досягти мир між народами. Перед приїздом художник мав вже ескіз, але в Києві познайомився із живописом Марії Приймаченко. Він надихнувся її образами. І, за його словами, «відбулась зустріч різних культур». Однак у своєму малюнку він прибрав трагізм, який притаманний творам відомої українки. Стрит-артер повідомив, що він зазвичай використовує яскраві фарби, щоб подарувати людям радість[24][25].

Стінописи 2014—2015 років

Події 2014 року в останні дні й після Революції Гідності — розстріл Небесної Сотні, російська інтервенція до Криму, Російсько-українська війна — стали глибоким потрясінням для українського суспільства. Водночас вони спричинили сплеск патріотичних почуттів українців. Люди намагались висловити свої емоції простими засобами. Упродовж усього 2014 року графіті доповнили зображеннями кольорів національного прапора. Фарбування парканів і мостів у синьо-жовті барви набуло поширення у багатьох регіонах країни. На думку польського художника Славомира Чайковського (Zbiok), в акціях перефарбування проявилося прагнення спільноти відірватись від радянського минулого і через власну самоідентифікацію об'єднатись у спільній дії[26]. Молоді протестувальники у місцях протистояння із силовиками також наносили графіті («Ікони Революції»).

Художники не залишились осторонь і спробували підтримати патріотичний дух своїми творами. Упродовж 2014—2015 років вуличні митці отримали найширшу підтримку з боку міської влади.

Ікони революції

Докладніше: Ікони Революції
Триптих «Ікони Революції» (колаж)

«Ікони Революції» — найвідоміші графіті Революції Гідності. Пам'ятка історії. Створені на фасаді будинку на вулиці Михайла Грушевського, 4, під час акцій протесту.

Художник під псевдонімом #Sociopath у ніч проти 10 лютого 2014 року аерозольними фарбами за допомогою підготовленого трафарету наніс на стіну триптих. Композиція складається з портретів культових українських діячів, зображених у вигляді учасників Революції Гідності, і цитат з їхніх творів: «Вогонь запеклих не пече» (Тарас Шевченко), «Хто визволиться сам, той буде вільний» (Леся Українка), «Наше все життя — війна» (Іван Франко)[27][28][29].

Наказом Міністерства культури України від 15 жовтня 2014 року № 869 графіті надано статус пам'ятки історії на «місці бойових дій та масової загибелі громадян в районі вулиці Грушевського у Києві під час акцій протесту у лютому 2014 року». Арт-об'єкт є частиною експозиції Музею Майдану[30]. 2 вересня 2017 року графіті було стерто. Але під тиском громадськості 14 жовтня триптих відновили.

Мурал у сквері Небесної Сотні

Мурал у сквері Небесної Сотні. Автор Алешандре Фарту (другий справа) зі своєю командою

Представники громадського об'єднання «Місто Сад» запропонували у сквері Небесної Сотні зробити мурал-арт, присвячений загиблим майданівцям. На прохання засновниці скверу Євгенії Кулеби фахівець зі стрит-арту Олег Соснов запросив португальського художника Алешандре Фарту[en] (Vhils).

Вуличний художник за допомогою техніки сграфіто зробив на стіні будинку зображення майданівця Сергія Нігояна площею у 100 квадратних метрів. Фарту пояснив, що центральним елементом композиції є очі Нігояна, які є «очима всієї Небесної Сотні»[31][32].

2016 року на найавторитетнішому європейському урбаністичному конкурсі в Барселоні Сквер Небесної Сотні, в якому акцентом виступає мурал, відзначили нагородою «Особлива згадка»[33][34][35][36][37].

Відродження

Жульєн Маллан й Олексій Кислов. «Відродження» (2014)

2014 року з'явились перші мурали, які спричинили в Києві бум на вуличне мистецтво. Навіть місцева влада почала сприяти організаторам в проведенні в Києві масштабних арт-фестивалів. Мурали створювали в рамках міжнародних проєктів, як-от фестиваль «Французька весна». Його щовесни організовують французьке посольство, Французький інститут в Україні й Альянс Франсез. Метою фестивалю є ознайомлення із французькою культурою і реалізація різних спільних проєктів культурного обміну.

Одна із програм Французького інституту проводиться під егідою ЮНІСЕФ. У її рамках планувалось розписати стіни двох дитячих будинків у Севастополі. Для цього запросили художника Жульєна Маллана, відомого під ніком Seth. Він уже відвідував Україну 2011 року, коли знімав документальний фільм про вуличне мистецтво. Жульєну мав допомагати севастополець Олексій Кислов. Однак з початком Російсько-української війни плани змінились. Вирішили створити мурал у Києві. Для нього куратор культурних програм Французького інституту Олег Соснов обрав будинок на вулиці Боричів Тік, 33/6-а, що на розі з Андріївським узвозом. 14 квітня 2014 року художники презентували стінопис «Відродження»[38][39].

Єдність

Жульєн Маллан. «Єдність»

2014 року мураліст Seth (Жульєн Маллан) створив ще один стрит-арт. На електрощитовій, що на Ольгинській вулиці, 3, він намалював графіті «Єдність». Малюнок складається з двох фігур у синьо-жовтому вбранні, які притулились одна до одної спинами і нерозривно зчепились руками. Їхня міцність підтримується мотузкою у формі тризубу. Герб є також на ланцюжку, який тримають постаті.

На створення графіті художника надихнули прояви солідарності протестувальників під час Революції гідності. Візуальну картинку, яку транслювали ЗМІ, створювала велика кількість національних прапорів і символіки на Майдані Незалежності і прилеглих вулицях. Окрім того, сторонні спостерігачі звертали увагу на те, що майданівці під час протестів загортались у прапори, ніби вони могли захистити їх, як бронежилети[40][41][42].

Диптих «Святий Юрій» і «Час змін»

«Час змін»
«Святий Юрій»
Диптих

Одним з ініціаторів створення нового муралу-диптиха був координатор проєктів Французького інституту в Україні Олег Соснов. Він запросив вуличних художників Олексія Бордусова (Аес) і Володимира Манжоса (Waone) з «Інтересних Казок». Бордусов взявся за «Святого Юрія» на Великій Житомирській,38, а Манжос — за «Час змін» на Стрілецькій, 6[43]. 15 жовтня 2014 року киянам уже представили мурал «Святий Юрій».

Митці виконали роботу під впливом тогочасних подій, зокрема анексії Криму й війни на Донбасі. Олексій Бордусов пояснював: «Сюжет моєї роботи відображає події в країні і символізує боротьбу добра зі злом в цілому. Це — інтерпретація класичного образу боротьби зі змієм. Змій в даному контексті — всі ті біди, які випали на нашу землю — агресія внутрішня і зовнішня, ненависть, війна та її жертви»[44].

Олег Соснов зазначив, що весь проєкт коштував близько 170 тисяч гривень. Фарбою забезпечив спонсор — компанія Sadolin. Решта покрилась за рахунок ініціаторів проєкту. Володимир Манжос заявив: «Ми хочемо висловити свій погляд на ситуацію в Україні і просто зробити добру справу — порадувати мешканців Києва»[45][46][47].

Видатні діячі та історичні події

Упродовж 2015—2020 років створили низку муралів, присвячених видатним українським діячам і важливим подіям. Два мурали стосуються Лесі Українки та її творчості.

З нагоди 100-річчя української революції з'явилась галерея портретів видатних українців, які зіграли надзвичайно важливу роль у становленні держави. Над ними працював харків'янин Андрій Пальваль зі своєю командою «Kailas-V».

Леся Українка

«Contra spem spero!»
«Конвалія»
Леся Українка

14 липня 2015 року художник з Австралії Гвідо ван Гелтен завершив мурал «Конвалія» на Стрілецькій вулиці, 28. Коли стрит-артер дізнався про Лесю Українку, за його словами, «сильну жінку і сильну особистість», то вирішив, що як не вона, то більш ніхто не вартий бути зображений. Гвідо працював також під враженням її вірша «Конвалія»[48]. Саме ця квітка намальована разом із дівчиною у вишиванці[49][50][51].

У листопаді 2017 року на Великій Васильківській, 39, на місці мурала-реклами київського банка, з'явився новий стінопис. Художник із Коста-Рики Mata Ruda (Карл Міллер Еспіноза), який взяв участь у проєкті «Art United Us», намалював профіль Лесі Українки з квіткою всередині[52][53]. Це — відсилання до вірша поетеси «Contra spem spero!» («Без надії сподіваюсь»):

Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть — і настане
Ще й для мене весела весна[54].

Михайло Грушевський

Першим із серії, присвяченій добі Української революції (1917—1921), став портрет Михайла Грушевського. Місцева влада надала для нього будинок № 75 на вулиці Січових Стрільців, на стіні якого був мурал-реклама будівельної компанії. Над портретом площею 160 квадратних метрів художники працювали майже тиждень, використавши понад 150 аерозолів. Публіці його представили 22 листопада 2015 року з нагоди 150-річчя видатного українського історика, політичного і громадського діяча[55].

Гетьман Павло Скоропадський

14 грудня 2015 року завершили портрет гетьмана Павла Скоропадського. Для муралу обрали будинок № 12 на розі Старовокзальної та Жилянської вулиць, неподалік від центрального вокзалу, де за майже століття до того розгортались бурхливі події[40].

Симон Петлюра

22 травня 2019 року на вулиці Братів Зерових, 14/18 відкрили мурал, який присвятили Головному отаманові військ УНР і Голові Директорії УНР Симонові Петлюрі з нагоди його 140-річчного ювілею[56]. Художник Андрій Пальваль завершив мурал площею в 150 квадратних метрів за п'ять днів, використавши понад 370 аерозолів з фарбою. Він відтворив портрет Петлюри, зроблений художником Артуром Орленовим[57][58].

Петро Франко

24 серпня 2020 року на вулиці Авіаконструктора Антонова, 7, з'явився портрет Петра Франка, військового льотчика, старшини Легіону Українських січових стрільців, командира першого Летунського відділу Української галицької армії, сина українського письменника Івана Франка. У нижньому лівому кутку малюнка вміщені текст з анотацією і QR-код з відсиланням на життєпис Петра Франка. Портрет намалював Михайло Дяченко, а відтворив його на муралі Андрій Пальваль[59]

«Герої Крут»

У грудні 2018 року серію робіт, підготовлених до сотої річниці боротьби українського народу за свою незалежність, доповнили муралом «Герої Крут» на Великій Васильківській, 111/113, біля палацу мистецтв «Україна». Його створили у пам'ять про героїв бою під Крутами. Ініціаторами виступили творці стрічки «Крути 1918», Київська міська державна адміністрація, Печерська райдержадміністрація, громадська організація «I live Ukraine», проєкт «Київські мурали», за фінансової підтримки ТОВ «Полісан». Роботу виконав художник Андрій Пальваль із творчої групи «Kailas-V»[60]

Розвиток стрит-арту в 2015—2018 роках

Сплеск популярності муралів у Києві припадає на 2014—2016 роки. У цей час у місті реалізували кілька масштабних арт-проєктів: «City Art», «Mural Social Club», «Dynamic Urban Culture Kyiv», «Art United Us»[61].

У столицю прибули художники Себас Веласко, Liqen, Ернесто Мараньє, RekaOne, Smates (Барт Смітс), Рікі Лі Гордон, Еммануель Джарус, Франко Фасолі. Своє оригінальне світосприйняття відобразили на київських мурах іноземні художники Ana Maria з Пуерто-Рико («El Abrazo del Sosiego» на Тургенєвській, 2), Кенор Мартінез Ванберген з Іспанії (абстракція на проспекті Перемоги, 114/2), Гвідо ван Гелтен з Австралії (українка на бульварі Лесі Українки, 36-а), Ернесто Мараньє із США («Павич», на проспекті Бажана, 5-е), бельгійський художник ROA[en] («Кролик, пацюк і сурикат» на вулиці Олеся Гончара, 32-а), італійський художник з ніком 2501 (найвищий мурал в Європі «Воля» на проспекті Маяковського, 1-в).

Екологічні мурали

У Києві в постчорнобильську добу особливо нагально стоять екологічні проблеми. 2014 року на Тургенєвській вулиці створили стрит-арт «Вітряки», що закликав до переходу до альтернативних джерел енергії. 2015 року з'явився мурал «Переправа» на Волоській вулиці, згодом «Зміна клімату» на вулиці Гусовського та інші.

«Переправа»

«Переправа»
«Гімнастка»
Стрит-арт Фінтана Меґі

Фінтан Меґі — австралійський вуличний художник. За власним зізнанням, його твори основані на соціальному реалізмові. Меґі через мистецтво прагне донести свої політичні (соціалістичні) та соціальні погляди. Його масштабні мурали глибоко інтегровані в міське середовище. У них досліджуються теми довкілля, глобальних кліматичних змін, споживання, промислових відходів, розмаїття культур, міграції.

Більшість муралів Фінтана Меґі випромінюють сентиментальність. На стиль художника вплинули ілюстрації дитячих книжок і поп-сюрреалізм[en] (лоуброу-арт)[62].

Засоби масової інформації називають Фінтана Меґі «австралійським Бенксі»[63][64][65], хоча самого мураліста це обурює.

В Україну художника запросили активісти проєкту «Самосад». У червні 2015 року Фінтан Меґі на стіні будівлі Державної санітарно-епідеміологічної служби, що на Волоській, 19/22, створив мурал «Переправа». На ньому зображений чоловік у вишиванці й олень, які разом долають море[40][66][67].

Стінний розпис присвячений темі охорони довкілля. Водночас мурал мав привернути увагу громадськості до подільського проєкту «Самосад»[68]. Активісти ведуть боротьбу за створення скверу на пустирі на Спаській, 15, який здали в оренду Росії у 1998 році на 49 років за символічну плату в одну гривню на рік[69].

Окрім цього стрит-арту Фінтан Меґі в Києві створив також мурали «Гімнастка» (зображення Ганни Різатдінової) у 2015 році на Стрілецькій вулиці, 12, і «Зміна клімату» у 2016 на вулиці Гусовського, 10/8.

Арт-проєкт «City Art»

2015 року запустили проєкт «City Art», ініціатором якого був Гео Лерос. Одним із найпріоритетніших завдань організатори визначили створення у центрі міста арт-району, в якому планувалось представити мурали провідних вуличних художників світу. Цю ідею підтримала КМДА. А Лероса призначили позаштатним радником київського мера з питань культури. У рамках проєктів «City Art» й «Art United Us» в Україні створили 70 муралів. До Києва запросили кілька зіркових стрит-артерів. У цілому на київських стінах працювали Гвідо ван Гелтен, Фінтан Меґі, Нунка (Франциско Родріго да Сільва), JAZ (Франко Фасолі), Олександр Гребенюк, Kailas V, Олександр Брітцев, Тарас Арм (Тарас Довгалюк), M-City (Маріуш Варас)[70][71].

«Selfmademan» («Письменник за роботою»)

Олександр Гребенюк. «Selfmademan» на Олеся Гончара, 24-а

19 жовтня 2015 року в рамках проєкту «City Art» завершили розпис будинку на вулиці Олеся Гончара, 24-а. Роботу виконав Олександр Гребенюк із творчого гурту «Добрі люди», який почав кар'єру вуличного художника з 2004 року. За його словами, він лишився задоволений локацією стіни у внутрішньому подвір'ї, її фактурою і розміром. Водночас графік був жорсткий. На виконання роботи йому дали всього шість днів[72].

Мурал представили з назвою «Selfmademan», тобто «Людина, яка досягла всього сама». Художник присвятив твір журналістам, чиєю професією він захоплюється. Їхня робота складна і часто небезпечна. В Україні журналісти іноді гинуть, виконуючи свої професійні обов'язки. Куратори впевнені, що журналісти власними зусиллями роблять собі ім'я, а тому заслуговують на те, щоб їм присвятили мурал[73].

Nunca. Мурал на Спаській, 6-а

Олександр Гребенюк намалював людину, яка друкує на старій друкарській машинці. Вона так захопилась своїми ідеями і занурилась у працю, що просто розчинилась серед аркушів паперу, які вилітають з машинки[74][75][76][77][78].

Водночас зображений на мурі процес творення тексту радше підходить до праці літератора, аніж журналіста. Тому кияни називають мурал «Письменник за роботою».

Українсько-бразильський козак

Докладніше: Спаська, 6-а

Бразильський художник Франциско Родріго да Сільва[en], відомий як стрит-артер Нунка (порт. Nunca, тобто Ніколи) взявся розписати будинок № 6-а на Спаській вулиці.

У своєму творі художник прагнув об'єднати українську і бразильську культури. Він зобразив українського козака. Його обличчя розмальовують темношкірі руки, які символізують представників корінних народів Бразилії[40][79].

Проєкт «Dynamic Urban Culture Kyiv»

Pantonio. Мурал на на проспекті Перемоги, 95

2015 року Святошинська районна держадміністрація ініціювала програму міського розвитку «Dynamic Urban Culture Kyiv»[80]. У рамках її арт-ініціатив запросили стрит-артерів оформити кілька панельних багатоповерхових будинків. З-поміж інших на Святошині працювали португальський художник Pantonio (проспект Перемоги, 95), іспанський художник Kenor (проспект Перемоги, 114/2), Okuda, він же Оскар Сан Міґель Енріке[en] («The World-Love is Ours» на бульварі Академіка Вернадського, 87), український художник Алекс Максіов («Стриж» на Академіка Булаховського, 40), українська команда «Up Town» (проспект Перемоги, 73/1), Олександр Корбан (Академіка Туполєва, 3 і 7-б), Taras Arm (Синьоозерна, 2-а), В'ячеслав Шум й Анастасія Меркулова (Клавдіївська, 22 й Академіка Туполєва, 13-а)[81].

Фантастичні ластівки і зайці

У серпні 2015 року безкоштовно розписати шістнадцятиповерхову будівлю на проспекті Перемоги, 95 зголосився португальський художник Pantonio (Антоніо Коррейя) з Азорських островів. 2014 року в Парижі він створив мурал «Смерч із риб» на стіні заввишки 66 метрів, найбільший на той час розпис в Європі. Його твори відрізняють динамізм і сині із чорним відтінки. На Святошині художник у притаманному йому стилі представив світ, наповнений неймовірними тваринами — фантастичними ластівками і зайцями[82][83].

«Абстрактно-геометричний звук»

Kenor. Абстракції на проспекті Перемоги, 114/2

У вересні 2015 року неподалік від гігантських ластівок на шістнадцятиповерховому житловому будинку № 114/2, що на розі проспекту Перемоги і бульвару Академіка Вернадського, з'явився новий мурал. Організатори заявили, що жодні перешкоди не завадили завершити роботу і, зрештою, перетворити Святошин на арт-галерею просто неба[84].

Над композицією працював іспанський художник Kenor (Кенор Мартінез Ванберген) з Барселони, автор багатьох абстрактних муралів у Данії, Німеччині, Польщі, Франції[85]. У 1990-х роках Кенор став одним із піонерів нової хвилі «абстрактних графіті». Його називають мультидисциплінарним художником, оскільки він є і муралістом, і скульптором. Митець прагне наповнити сірий міський пейзаж яскравими абстрактними формами. У його творах відчувається техно-ритм. Сам стрит-артер називає свою техніку «абстрактно-геометричним звуком». Його абстракції — це своєрідна візуальна інтерпретація музики, а точніше — детройт-техно, яка, за словами Кенора, мотивує на творчі дії[86]. Його динамічні миготливі композиції вирізняються насамперед виразним кольором та електризованими променями світла[87].

Про мурал на Святошині Кенор заявив, що цьому сірому постіндустріальному району потрібні кольори і мистецтво. І його робота була подарунком місцевим мешканцям. У травні 2016 року до Дня Києва стрит-артер розмалював також потяг метро, як це він зробив в Амстердамі, а після Києва у метрополітені Маямі[86][88].

Міжнародний фестиваль «Art United Us»

2016 року Київ разом зі Львовом, Маріуполем, Одесою і Харковом приєднався до міжнародного проєкту урбаністичного мистецтва «Art United Us» («Мистецтво нас об'єднує»). Художники за допомогою монументального мистецтва мали привернути увагу до проблем зовнішньої агресії та інформаційного зомбування[89]. У столицю прибули відомі у світі художники: BKFoxx із США («Піднятися з бруду»), Себас Веласко (вулиця Олеся Гончара, 36-а), Liqen з Іспанії (Братиславська вулиця, 12), Алекс Максіов з України («Свобода» на вулиці Івана Франка, 12), Ернесто Мараньє із США («Синій птах із квітів», на бульварі Лесі Українки, 5), RekaOne з Австралії (диптих «Мати і дочка» на проспекті Миколи Бажана), Mata Ruda із США («Берегиня»), Smates (Барт Смітс) із Бельгії (Два фламінго на бульварі Лесі Українки, 30/45), Xav (Хав'єр Робледо) з Іспанії («Просте щастя»). Мурали також створили Рікі Лі Гордон з ПАР («Кожна річка впадає в море» на вулиці Саксаганського, 61), Еммануель Джарус з Канади («Велосипедист» на вулиці В'ячеслава Липинського, 13), Рустам К'юбік (Рустам Салемгараєв, «Лабіринт» на Дмитрівській, 62/20), Франко Фасолі з Аргентини («Культурне вторгнення» у Десятинному провулку, 7), Taras Arm (Тарас Довгалюк) з України («Політ птахів» у Георгіївському провулку, 9).

«Берегиня»

Mata Ruda. «Берегиня» у провулку Шевченка, 1

24 липня 2016 року завершили мурал «Берегиня» на тильному боці будинку у провулку Тараса Шевченка, 1, який фасадом обернений до Майдану Незалежності. Створив його художник Mata Ruda (Карл Міллер Еспіноза), який мешкає у США. З 2012 року митця запрошують окрім Сполучених Штатів, по всьому світу, зокрема до Пуерто-Рико, Мексики, України та в десятки інших місць. У своїх творах він концентрує увагу на соціальних проблемах, прагне розширити можливості для ігнорованих спільнот, ілюструє місцеві культури[90].

Київський мурал відображає близьку художникові тему імміграції. Це — портрет жінки, яка змушена була тікати від війни в Закавказзі. Водночас це — образ Берегині, жіночий дух, який оберігає домашнє вогнище. Жінка загорнута у традиційну українську квітчасту хустку на тлі соняшників, одного із символів України[91][92].

«Піднятися з бруду»

BKFoxx. «Піднятися з бруду» (2017)

2017 року до Києва приїхала американська художниця з Нью-Йорка BKFoxx. Вона малює фотореалістичні мурали лише аерозольною фарбою, без пензлів і трафаретів. Починає працювати з концепції, потім робить ескіз, фотографує його і далі наносить зображення на стіну. Художниця прагне створити якісні, потужні мурали, щоб спонукати глядача до роздумів. Їй подобається думка, що мистецтво має існувати тимчасово, допоки воно актуальне[93].

На муралі зображений чоловік у берцях, який стоїть на одному коліні. Він розгрібає бруд навколо ромашки, щоб допомогти їй прорости зі сміття. Художниця прокоментувала, що на сюжет її надихнула пісня гурту «Voxtrot» «Rise Up in the Dirt» («Піднятися з бруду»), де є такі слова: «Я можу бути квіткою, піднятися із бруду» («англ. I can be a flower, rise up in the dirt»). Як пояснила BKFoxx, її твір про надію, а також про зусилля, працю і боротьбу, завдяки яким найкрасивіші і найдобріші речі можуть піднятися навіть у найскромніших місцях[94].

У листопаді 2017 року видання «Streetart.Today» включило мурал «Піднятися з бруду» до семи найкращих муралів місяця[95].

«Просте щастя»

У серпні 2017 року на Ямській вулиці, 35/34 всесвітньо відомий іспанський художник і тату-майстер Xav (Хав'єр Робледо) створив величезний стінопис, розміром 70 на 15 метрів. На муралі «Просте щастя» він показав маленького темношкірого усміхненого хлопчика в майці. Стрит-арт художник своїм твором закликав радіти простим речам[96].

За словами, куратора проєкту Ірини Каніщевої, ніхто не міг навіть передбачити, що образ радісного малюка, якого застали у мить сміху від дитячих ігор чи жартів, може бути образливим і викликати негативну реакцію. Однак, коли мурал був ледь готовий наполовину, проти стрит-артера посипались скарги від невеликої групи місцевих мешканців. Як з'ясувалось пізніше, найактивнішим серед них був колишній заступник начальника поліції, який мешкає в тому районі. Він почав вимагати негайно припинити роботи. Невдоволені громадяни навіть переріза́ли троси люльки, в якій працював Хав'єр. Посадовець, який у скаргах використовував расистські висловлювання, обурювався тим, що йому краєвид затулить чорношкіра людина. Художнику довелося навіть призупинити роботу. Справа набула розголосу і потрапила на шпальти іноземної преси[97].

Однак попри критику, погрози, дощ і сильний вітер, Хав'єр за місяць, замість запланованих двох тижнів, все ж таки завершив свій мурал. За словами художника, більшості мешканцям, які спілкувались із ним, його твір сподобався. Куратор Каніщева стверджує, що такі нетипові для українців арт-об'єкти мають стати культурною ін'єкцією від дискримінаційних поглядів[97].

Міжнародний фестиваль «Mural Social Club»

Millo. «Любов керує світом»

12 травня — 30 липня 2016 року в Україні пройшов міжнародний фестиваль сучасного мистецтва у громадському просторі «Mural Social Club». На нього запросили понад 30 українських та іноземних вуличних художників. Кураторами фестивалю стали Олег Соснов і Юлія Островська. Організатори заявили, що їхньою метою була популяризація урбаністичного мистецтва в Україні і підтримка децентралізації міської культури. Олег Соснов повідомив, що до участі у фестивалі запросили переважно концептуальних художників, чиї твори відомі у багатьох містах світу[98].

Автором першого муралу на будівлі Центру культури та мистецтв КПІ став відомий стрит-артер Li-Hill. Водночас, за загальним задумом, для переважної більшості муралів обрали будинки у спальних районах міста. На Лівобережжі розмістили мурали Родріго Бранко, Олександра Гребенюка, Сергія Радкевича, Андрія Калькова, Millo (Франческо Камілло Джорджі), Фікоса Антоніоса. Два мурали намалювали на проспекті Героїв Сталінграду, що на Оболоні. Один — диптих із парою у танці українського художника Олександра Корбана — на стінах шістнадцятиповерхового будинку № 60, інший — «Портали» іспанця Гонсало Борондо — на будинку № 16-д.

2017 року в рамках фестивалю реалізували соціальний арт-проєкт «Back to school! Ukraine». Протягом цього часу з'явилися мурали «Діалог» JAZ'a (Франко Фасолі) на будівлі гімназії № 267 і «Дорослішання» Марата Моріка на стіні сьомого корпусу КПІ.

Не всі із запланованих стрит-арт художників приїхали до Києва. Натомість твори одного з них — американського мураліста Зіо Зіґлера — представили на виставці «Деформація»[99].

«Зіткнення й відкриття»

Li-Hill. «Зіткнення й відкриття» (2016) на проспекті Перемоги, 37

Прикрасити фасад Центру культури й мистецтв Київського політехнічного інституту запропонували Аарону Лі-Гіллу[en] (Li-Hill), нью-йоркському художнику канадського походження, випускнику Онтарійського коледжу мистецтва і дизайну[en], одного з провідних навчальних закладів Канади у царині мистецтва. Художник у своїх творах досліджує вплив індустріалізації, наукового прогресу, інформаційного простору на людину. У процесі роботи застосовує різні жанри і техніки, зокрема живопис, трафарети, елементи скульптури.

Митець своїм твором відсилає до двох важливих відкриттів минулого. Одне з них — це відкриття 2012 року бозону Гіґса. Якраз зображені люди, які біжать назустріч один одному, символізують протони, які несуться у Великому адронному колайдері зі швидкістю світла, за мить до зіткнення.

З іншого боку, динамічний малюнок відтворює хронофотографію видатного французького винахідника Етьєна-Жуля Маре, різновид фотографії із серії знімків рухливих предметів. Цей винахід вплинув на розвиток кінематографу. А Маре і його сучасник Едвард Майбрідж стали прабатьками кінематографії[100].

За переконанням кураторки Юлії Островської, цей масштабний мурал — знаковий твір для столиці[101].

Мурали Лівобережжя

Організатори кількох фестивалів вуличного мистецтва заявили про бажання перенести мурали у спальні райони[en]. 2016 року в рамках проєкту «Art United Us» створили галерею стінописів між станціями метро «Харківська» і «Вирлиця». Стіни багатоповерхових будинків на проспекті Миколи Бажана прикрасили мурали «Скарбниця» (№ 5) українського художника Олександра Брітцева, «Павич» (№ 5-е) Ернесто Мараньє, «Нестабільність» (№ 7) грецького художника INO[en], «Архангел Михаїл і дракон» (№ 9) американського художника Гая, «Мати і дочка» (№ 9-з) австралійського художника RekaOne[102][103][104]. На Харківському шосе команда «Dourone» розписала мурал «Братерство» (№ 180/21), Паола Делфін[es] — «Притулок» (№ 170), Олів'є Боннар — стінопис на будинку № 170[105][106][107].

Apollo Tores. «Універсальна мова» («Осокорки»)

Результатом діяльності арт-фестивалю «Mural Social Club» стали твори «Любов керує світом» Millo (Франческо Камілло Джорджі) на вулиці Архітектора Вербицького, 8, «Земля й небо» Фікоса Антоніоса на вулиці Анни Ахматової, 4, мурал Андрія Калькова на школі № 314, що на вулиці Княжий Затон, 7-а, мурал із хлопчиком Родріго Бранко, «Synergetic» Олександра Гребенюка, «Фрагменти надії» Сергія Радкевича — всі на Срібнокільській вулиці.

2018 року в рамках проєкту «More Than Us» («Більше, ніж ми») станцію метро «Осокорки» розписали вісім художників із різних країн — Apollo Tores із Бразилії «Універсальна мова», Matthew Dawn «Авдіївка» і Spear із Бельгії («Мурал Знання — це скарб»), Kraser з Іспанії «Батьківщина», Jasm One із Швейцарії «United», Mata Ruda з Коста-Рики «Автономія», Олександр Брітцев з України «Самоткана», BKFoxx із США «Unfinished»[108][109][110].

Умови праці художників

Паола Делфін
Жульєн Маллан
Підписи художників на стінах

Усі витрати на авіапереліт, помешкання, харчування, транспорт, фарби тощо покривали організатори. Так само вони займались підготовчими роботами. Однак повністю перешкод не вдалось уникнути. Справжнім випробуванням для іноземних художників із теплих країн стала українська погода. Іспанський художник Kenor працював над композицією на проспекті Перемоги, 114/2, в умовах негоди і задимленості від пожеж на торф'яниках під Києвом. Дощ і сніг були викликом для бразильського художника Нунка, який звик до теплих погодних умов.

У цілому муралісти розповідали про гостинність киян. Американку BKFoxx під час роботи перехожі ледь не щодня пригощали чаєм, кавою, пирогами, шоколадками[111]. Олександр Гребенюк зізнався, що, коли працював над муралом «Selfmademan», отримав цікавий досвід спілкування з місцевими мешканцями, які постійно частували його кавою і намагалися навіть нагодувати[72].

Водночас були й інші приклади. Коли стрит-артер Нунка розписував мурал на Спаській, 6-а, невдоволені його творчістю кияни намагались завадити йому і навіть викликали поліцію. На їхню думку, не припустимо псувати пам'ятку архітектури сучасними малюнками[112]. У серпні 2017 року під час розпису на Ямській вулиці, 35/34 іспанський художник Xav (Хав'єр Робледо) зазнав шаленої критики від невеликої групи киян, які не хотіли бачити на своєму будинку зображення «негра».

Критика, псування і знищення муралів

«Старе місто» проіснувало до 2014
Пасажир не розібрався і поскаржився на вандалізм. Насправді Мет'ю Дон зобразив чорно-біле фото постраждалої від обстрілу Авдіївки. Його ніби обвела фломастером дитина — символ майбутнього покоління, якому доведеться долати наслідки війни

За час «буму муралів» у Києві зникло вже кілька стинописів. Переважна більшість із них — реклами. Натомість на їхньому місці з'явились, наприклад, портрет Михайла Грушевського на вулиці Січових Стрільців, 75, мурал «Contra spem spero!» на Великій Васильківській, 39.

Найбільше громадськість обурилась втратою 3D-стінопису «Старе місто» на Великій Житомирській, 38. Його створила команда «Spray Way» на замовлення компанії «Перша приватна броварня». Коли ж термін контракту на розміщення реклами сплив, все зображення мали зафарбувати, щоправда стерли лише назву фірми. Після цього, за словами художника Ярослава Єфремова, майже ніхто навіть не здогадувався, що на муралі рекламується пиво. 2014 року за розпорядженням Шевченківської райадміністрації рекламу затинькували, а замість неї Аек з «Інтересних казок» створив мурал «Святий Юрій»[45].

Твір француза Ремеда «Жінка на човні» на Золотоустівській, 20 фактично втрачений для глядачів, оскільки впритул до будинку з муралом звели бізнес-центр.

Псують також з політичних мотивів. 15 жовтня 2017 року напередодні відкриття муралу із зображенням папи Римського Івана Павла II на вулиці його імені на картину нанесли антипольські надписи. За місяць після відкриття вандали намагались пошкодити мурал «Симон Петлюра», обстрілявши його з пейнтбольного маркера зеленими кульками. Мешканці часто не зважають на мурали і чіпляють на них кондиціонери, як на Синьоозерній, 2-а, проспекті Перемоги, 114/2, або утеплюють стіни, як на вулиці Академіка Булаховського, 40[113][114].

Іноді кияни не розуміють сенсу муралів. Коли на станції метро «Осокорки» з'явився мурал із відтворенням дитячого малюнку на зображенні Авдіївки, то один із пасажирів вирішив, що вандали зіпсували картину і написав заяву до поліції[115][116].

З 2015 року все голосніше лунали голоси проти заповнення міського простору муралами у цілому. Загострились відносини і між організаторами арт-проєктів вуличного мистецтва. Художник Lodek (Володимир Воротньов), який сам був куратором фестивалю «Muralissimo», згодом негативно поставився до санкціонованих міською владою стінописів, оскільки вони, на його думку, «не мають жодного стосунку до графіті-культури». Ця спільнота, зокрема, не сприйняла позитивно мурал «Відродження» на Андріївському узвозі. Згодом і сам куратор Олег Соснов визнав, що стінопис вийшов занадто декоративним[117]. Інші вважають, що у середмісті Києва не зовсім доречний, наприклад, стиль «Інтересних Казок»[118].

Противникам замовних стінописів зіграв на руку скандал із муралами на «Осокорках». На реалізацію цього проєкту витратили 3,65 мільйони гривень. Однак, за повідомленням журналістки «СТБ», художникам так і не заплатили гонорар в 1,7 мільйони гривень. Фактично пролунало звинувачення у розкраданні бюджетних коштів[119]. Організатор проєкту Гео Лерос, хоча формально і не мав відношення до фінансування, надав кошторис із зазначенням витрат[120]. Проте багатьох така відповідь не задовольнила. Один із київських графіті-райтерів стверджував, що вся історія з тим проєктом «не про мистецтво», а про одну випадкову особу, яка використала кількох відомих художників, щоб на них заробити і прославитись[7]. А мураліст Олександр Гребенюк, який співпрацював з Леросом, заявив, що «дедалі менше людей хочуть з ним працювати»[78]. У березні 2020 року, після конфлікту з главою Офісу Президента Андрієм Єрмаком, Гео Леросу згадали справу з муралами і відкрили кримінальне провадження за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій)[121].

Критики констатують, що зацікавленість муралами з боку міської влади майже зникла. За словами Євгенії Моляр, дослідниці й захисниці радянського монументального мистецтва, ці стінописи поступово тьмяніють й облущуються, а отже, після того, як їх зафарбують комунальники, на свіжу фарбу нанесуть теґи[7].

Розташування муралів

Розташування муралів
   Мурали і графіті 2008—2013
   Мурали і графіті 2014—2015
   Мурали з історичними персонажами і подіями
   Мурали 2015—2017

Примітки

  1. Каталог київських муралів Київмурал
  2. Найдавніші графіті Софії Київської та її датування, 2008, с. 365–399
  3. Ще про натурні дослідження Софії Київської, 2012, с. 129–150
  4. Богдана Костюк (30 березня 2019). Графіті Софії Київської свідчать про тисячолітню давність української мови. Радіо Свобода. Процитовано 17.11.2020. 
  5. Корпус графіті церкви Спаса на Берестові, 2013
  6. Kool killer, 2000, с. 157–159
  7. а б в г д Графіті в Києві, 2020
  8. A History of Graffiti in Its Own Words, 2006
  9. Є. Бажкова, М. Лур'є, К. Шумов. Міські графіті
  10. Графіті Революції гідності, 2015, с. 130—132
  11. а б Інтересні казки, 2012
  12. Katherine Brooks (07.05.2014). 25 Street Artists From Around The World Who Are Shaking Up Public Art. The Huffington Post. Процитовано 25.11.2020. 
  13. «Interesni Kazki». Роботи 2008 року. Архів оригіналу за 14.06.2020. 
  14. Інтерв'ю з художником Володимиром Манжосом, 2017
  15. а б в Фестиваль Muralissimo, 2010
  16. Садиба на Гоголівській, 32, 2003, с. 1078
  17. Коментарі до фотопроєкту «Гоголівська 32»
  18. About Olivier «2SHY»
  19. GGA Gallery: 2SHY
  20. а б Фестиваль «Muralissimo»: Zbiok
  21. ZBIOK: нова Мистецька резиденція у Франківську
  22. Славомир ZBIOK Чайковський: «Люди в Польщі реагують на мурали протилежно, як у Франківську»
  23. Веселка «Muralissimo» прикрашає Київ (архів). Тиждень.ua. 24.10.2011. Процитовано 22.11.2020. 
  24. ТОП-10 найцікавіших зразків київського стрит-арту (архів). Espreso.TV. 23.04.2014. Процитовано 22.11.2020. 
  25. Стрит-артист 3ttman: «Я використовував яскраві фарби, щоб подарувати людям радість». Art Ukraine. 25.10.2011. Процитовано 22.11.2020. 
  26. Людина минулого та Людина майбутнього: що за мурал створює польський художник Zbiok
  27. Сторінка Фейсбуку Sociopath. Учасники арт-групи «Бімба production» (укр.). 11.02.2016. Архів оригіналу за 8.11.2020. 
  28. Сторінка Фейсбуку Sociopath. Графіті. Фотографії 10 лютого 2014 (укр.). 10.02.2014. Архів оригіналу за 8.11.2020. 
  29. Ікони Революції. Фотографії 10 лютого 2014 (укр.). 10.02.2014. Архів оригіналу за 8.11.2020. 
  30. Наказ Міністерства культури України № 869 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» від 15 жовтня 2014 року
  31. Kyiv Street Art, 2017, с. 312—315
  32. У Сквері Небесної Сотні з'явилось обличчя Сергія Нігояна
  33. Проєкт скверу Небесної сотні відзначили у Барселоні
  34. Сквер Небесної сотні отримав нагороду на конкурсі в Барселоні
  35. Боротьба за сквер Небесної Сотні
  36. Сквер Небесної сотні в Києві відзначили на міжнародному урбан-конкурсі
  37. Сквер Небесної Сотні, який отримав престижну нагороду, можуть забудувати
  38. Олексій Кислов, Жульєн Маллан та Олег Соснов про арт-об'єкт на Андріївському узвозі на YouTube. 14.04.2014
  39. Мурал «Відродження» на вулиці Боричів Тік, 33. ZeFt. Пам’ятки України. Процитовано 16.11.2020. 
  40. а б в г Навігатор по муралах: Київ, 2018
  41. Стрит-арт на Ольгинській, 3
  42. Julien Malland. Мурал на вулиці Ольгинській, 3
  43. Kyiv Street Art, 2017, с. 316—319
  44. Kyiv Street Art, 2017, с. 16—19
  45. а б Interesni Kazki знову в Києві, 2014
  46. Мурал «Святий Юрій» на вул. Велика Житомирська, 38
  47. Українські художники Interesni Kazki створили в Києві мурал «Святий Юрій» (укр.). 17.10.2014. Архів оригіналу за 8.11.2020. 
  48. Леся Українка «Конвалія»
  49. Kyiv Street Art. 2010-2017, 2017, с. 144—147
  50. Мурал Лесі Українки прикрасив одну з будівель в центрі Києва. Відео
  51. Мурал «Леся Українка» на вулиці Стрілецька, 28. ZeFt. Пам’ятки України. Процитовано 22.11.2020. 
  52. Kyiv Street Art. 2010-2017, 2017, с. 208—211
  53. У Києві з’явився мурал, присвячений «Contra spem spero!» Лесі Українки. Про Львів. 09.11.2017. Процитовано 22.11.2020. 
  54. Леся Українка «Contra spem spero!»
  55. Мурал «Михайло Грушевський» на вул. Січових Стрільців, 75. ZeFt. Пам’ятки України. Процитовано 22.11.2020. 
  56. Відкриття у Солом’янському районі муралу із зображенням Симона Петлюри (укр.). 21.05.2019. Архів оригіналу за 22.09.2019. 
  57. Мурал із зображенням Симона Петлюри. КМДА
  58. У Києві з'явився мурал із зображенням Петлюри (укр.). 22.05.2019. Архів оригіналу за 20.09.2020. 
  59. Наталка Позняк-Хоменко. Пластун, летун і депутат: до дня народження Петра Франка. УІНП. Процитовано 23.11.2020. 
  60. У Києві з'явиться мурал, присвячений бою під Крутами. Укрінформ. 07.12.2018. Процитовано 22.11.2020. 
  61. Kyiv Street Art, 2017
  62. Сайт Фінтана Меґі
  63. This 'Australian Banksy' Mural Is a Gigantic Optical Illusion (en-US). Процитовано 2016-07-07. 
  64. Fintan Magee - North West Walls (en-US). Процитовано 2016-07-07. 
  65. Australian Banksy Fintan Magee Hits His Mark with Wild Optical Illusion | artnet News (en-US). 2015-06-16. Процитовано 2016-07-07. 
  66. Мурал на вулиці Волоська, 19/22. ZeFt. Пам’ятки України. Процитовано 16.11.2020. 
  67. Стрит-арт маршрут: де шукати нові мурали у Києві. 28.09.2015. Архів оригіналу за 15.11.2020. 
  68. Австралійський художник створить мурал на Подолі. DreamKyiv. 16.06.2015. Процитовано 16.11.2020. 
  69. Салій Юлія (11.10.2017). «Самосад» на Подолі: як на території посольства РФ з’явився сквер. Хмарочос. Процитовано 17.11.2020. 
  70. Проєкт «Street City Art». Street City Art. Процитовано 12.03.2018. 
  71. City Art. Створюючи новий вигляд міста. Style Insider. 19.08.2015. Процитовано 26.11.2020. 
  72. а б Знай героїв в обличчя: українські художники-муралісти
  73. Kyiv Street Art, 2017, с. 36–39
  74. Куратор київських муралів: «Стіни — це зброя у вихованні людей»
  75. Мурал на Олеся Гончара, 24-а
  76. Мурал «Selfmademan» («Люди, які створюють себе самі»)
  77. Мурал «Selfmademan» на вул. Гончара, 24-а
  78. а б Олександр Гребенюк: про стрит-арт та український арт-ринок
  79. Мурал на вулиці Спаська, 6а (Київ). Архів оригіналу за 27 червня 2020. 
  80. На Святошино стартує серія спортивних та арт-ініціатив. DreamKyiv. 4.08.2015. Процитовано 20.11.2020. 
  81. Карта: Де дивитись мурали на Святошині. DreamKyiv. 15.09.2015. Процитовано 20.11.2020. 
  82. Португальський художник створить мурал на Святошині. DreamKyiv. 14.08.2015. Процитовано 20.11.2020. 
  83. «The World-Love is Ours» Бульвар Академіка Вернадського 87. ZeFt. Пам’ятки України. Процитовано 20.11.2020. 
  84. У Києві малюють новий гігантський мурал. Obozrevatel. 7.09.2015. Процитовано 21.11.2020. 
  85. Мурал на проспекті Перемоги, 114/2 (Київ). ZeFt. Пам’ятки України. Процитовано 20.11.2020. 
  86. а б Kenor Martinez Vanbergen. Art in genes?. UnexploredCity. 10 липня 2016. Процитовано 21.11.2020. 
  87. Kenor Martinez Vanbergen: biography. Веб-сайт художника. Процитовано 20.11.2020. 
  88. 19.05.2016. Веселка – у метро. Іспанський художник розмалював потяг київської підземки. День. Процитовано 21.11.2020. 
  89. Олександра Панасюк (16.03.2016). Художники світу створять в Україні 100 муралів. Процитовано 22.11.2020. 
  90. About Mata Ruda
  91. Мурал «Берегиня» в провулку Тараса Шевченка, 1 (Київ). ZeFt. Пам’ятки України. 16.12.2016. Процитовано 19.11.2020. 
  92. Мурал «Берегиня» («Protectress»)
  93. Auto Bio. Foxx News. Процитовано 17.11.2020. 
  94. Art United Us. Facebook. 24 листопада 2017. 
  95. 7 Best Murals of the Month list, 2017
  96. Мурал на вулиці Ямська, 35/34. ZeFt. Пам’ятки України. Процитовано 21.11.2020. 
  97. а б Jaime Rojo & Steven Harrington (30.08.2017). Xav Paints New Mural In Kiev And Meets Racist Resistance. Huffington Post. Процитовано 21.11.2020. 
  98. Mural Social Club: фестиваль мистецтва у твоєму місті. Sky Art Foundation. Процитовано 20.11.2020. 
  99. Арт-проєкт Зіо Зіґлера й Олекси Манна
  100. Мурал «The Impact Of Discovery» на будівлі Центру культури та мистецтв КПІ. ZeFt. Пам’ятки України. 08.03.2018. Процитовано 20.11.2020. 
  101. Канадський стрит-артер Аарон Лі-Хілл розписав центр культури та мистецтв КПІ. Sky Art Foundation. Процитовано 20.11.2020. 
  102. Мурал «Скарбниця» на проспекті Миколи Бажана, 5. ZeFt. Пам’ятки України. Процитовано 22.11.2020. 
  103. Мурал на проспекті Миколи Бажана, 5-е. ZeFt. Пам’ятки України. Процитовано 22.11.2020. 
  104. Мурал «Instability» на проспекті Миколи Бажана, 7. ZeFt. Пам’ятки України. Процитовано 22.11.2020. 
  105. Мурал «Братерство» на Харківському шосе, 180/21. ZeFt. Пам’ятки України. Процитовано 22.11.2020. 
  106. Мурал «Shelter» на Харківському шосе, 170. ZeFt. Пам’ятки України. Процитовано 22.11.2020. 
  107. Мурал на Харківському шосе, 170. ZeFt. Пам’ятки України. Процитовано 22.11.2020. 
  108. Мурали Дарницького району, 2017
  109. Мурали на Осокорках, 2018
  110. Фото дня: як виглядає мурал на «Осокорках». 19 грудня 2018. Процитовано 22.11.2020. 
  111. Art United Us. Facebook. 24 листопада 2017. 
  112. У Києві новий скандал через мурал бразильського художника. Архів оригіналу за 27 червня 2020. 
  113. Зіпсовані мурали, 2017
  114. Володимир В'ятрович. У Петлюру знову стріляли (укр.). 18.06.2019. Архів оригіналу за 8.11.2020. 
  115. Олександр Марущак (11.10.2018). Скандал навколо мурала на «Осокорках»: кияни звертаються до поліції. Сегодня. Процитовано 22.11.2020. 
  116. У Києві розгорівся скандал через новий мурал у метро. Обозреватель. 12.10.2018. Процитовано 22.11.2020. 
  117. Розмова з Олегом Сосновим про стрит-арт та мурали. Your Art. 30.05.2019. Процитовано 22.11.2020. 
  118. Марія Глазунова (12.08.2015). Нове ім'я: Куратор Олег Соснов. Buro247. Процитовано 22.11.2020. 
  119. Мурали на «Осокорках»: на що витратили кошти з бюджету. The Village. 11.01.2019. Процитовано 22.11.2020. 
  120. «Фейк і маніпуляція»: куратор скандальних муралів у метро Києва оприлюднив усі витрат. 11.01.2019. Процитовано 22.11.2020. 
  121. Депутат Лерос каже, що одна з відкритих проти нього справ - за мурал на «Осокорках». 31.03.2020. Процитовано 22.11.2020. 

Джерела

Посилання