Відмінності між версіями «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
(Не показані 119 проміжних версій ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Otheruses|Бориспіль (значення)}}
 
{{Otheruses|Бориспіль (значення)}}
 
{{Otheruses|Київ (аеропорт)}}
 
{{Otheruses|Київ (аеропорт)}}
  +
{{Аеропорт
{{Infobox Airport
 
 
| name = Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
 
| name = Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
 
| nativename =
 
| nativename =
 
| image = Boryspil International Airport logo (inverted).svg
 
| image = Boryspil International Airport logo (inverted).svg
| image2 = Kyiv Boryspil Terminal F.jpg
+
| image2 = Aerial of KBP.jpeg
 
| image2-width = 250px
 
| image2-width = 250px
 
| IATA = KBP
 
| IATA = KBP
 
| ICAO = UKBB
 
| ICAO = UKBB
 
| type = цивільний
 
| type = цивільний
| owner = Міністерство Транспорту України
+
| owner = [[Міністерство інфраструктури України]]
| operator = Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
+
| operator = Державне підприємство «Міжнародний аеропорт „Бориспіль“»
| city-served = [[Київ]],<br/>{{UKR}}
+
| city-served = {{UKR}}, [[Київ]]
| location = [[Бориспіль|місто Бориспіль]]
+
| location = [[Бориспіль]] і [[Бориспільський район]]
 
| hub = [[Міжнародні авіалінії України]]
 
| hub = [[Міжнародні авіалінії України]]
 
| elevation-f = 427
 
| elevation-f = 427
Рядок 27: Рядок 27:
 
| r2-length-m = 3&nbsp;500 х 63
 
| r2-length-m = 3&nbsp;500 х 63
 
| r2-length-f = 11&nbsp;483
 
| r2-length-f = 11&nbsp;483
| r2-surface = [[Бетон]], 39/R/C/Х/T
+
| r2-surface = [[Бетон]], 39/R/C/X/T
 
| stat-year = 2018
 
| stat-year = 2018
| stat1-header = Кількість пасажирів:
+
| stat1-header = Пасажирообіг
| stat1-data = {{increase}} 12,603,000
+
| stat1-data = {{increase}} 12 603 000 осіб
  +
| stat2-header = Вантажообіг
| footnotes = Джерело:<ref name="Економправда">[http://www.eurointegration.com.ua/experts/2017/02/22/7062048/ Наздогнати «Варшаву». Як аеропорту «Бориспіль» залучити європейських лоукостерів], Євгеній Дихне, 22 лютого 2017, Економічна правда</ref>
 
  +
| stat2-data = {{increase}} 40 100 т
|кр = Україна~#Україна Київська область
 
  +
| stat3-header = Чисельність персоналу
  +
| stat3-data = {{increase}} 4 046 осіб
  +
| footnotes = Джерело: Аеропорт «Бориспіль»<ref>{{cite web|title=Звіт про управління|url=https://kbp.aero/wp-content/uploads/2019/05/Zvit-pro-upravlinnya-DPMA-Boryspil-2018.pdf|accessdate=28 травня 2019|work=Державне підприємство «Міжнародний аеропорт „Бориспіль“»|date=травень 2019|deadurl=no}}</ref>
  +
| кр = Україна~#Україна Київська область
 
}}
 
}}
'''Міжнародний аеропорт «Бори́спіль»''' {{airport codes|KBP|UKBB}}&nbsp;— найбільший пасажирський [[аеропорт]] [[Україна|України]] міжнародно-трансконтинентального статусу, який забезпечує понад 66&nbsp;% авіаційних пасажирських перевезень в Україні і щороку обслуговує понад 12&nbsp;млн національних та іноземних пасажирів.<ref>https://www.youtube.com/watch?v=xiZKeK1zMWg</ref>
+
'''Міжнародний аеропорт «Бори́спіль»''' {{Коди аеропортів|KBP|UKBB}}&nbsp;— основний і найбільший пасажирський міжнародний [[аеропорт]] [[Україна|України]] та її столиці, який обслуговує [[Київ]], [[Київська агломерація|Київську агломерацію]] та інші регіони України, забезпечуючи майже дві третини авіапасажирських перевезень у країні. Єдиний аеропорт України, який має трансконтинентальний статус. Щороку обслуговує понад 12 млн національних та іноземних пасажирів.<ref>https://www.youtube.com/watch?v=xiZKeK1zMWg</ref>
   
Офіційна назва&nbsp;— Державне підприємство «Міжнародний аеропорт Бориспіль».
+
Офіційна назва&nbsp;— Державне підприємство «Міжнародний аеропорт „Бориспіль“». Посаду генерального директора аеропорту від 23 березня 2017 року обіймає [[Рябікін Павло Борисович]].
   
 
== Розташування ==
 
== Розташування ==
   
Розташований за 29&nbsp;км на південний схід від [[Київ|Києва]] та за 6&nbsp;км від центру міста [[Бориспіль]].
+
Аеропорт розташований за 29&nbsp;км на південний схід від [[Київ|Києва]] та за 6&nbsp;км від центру міста [[Бориспіль]]. Пасажирські термінали та залізнична станція «Бориспіль-Аеропорт» розташовані на території міста [[Бориспіль]], а злітно-посадкові смуги&nbsp;— у межах [[Бориспільський район|Бориспільського району]] [[Київська область|Київської області]].
   
  +
«Бориспіль» вдало розташований на перетині багатьох повітряних трас, що сполучають Азію з Європою та Америкою. Понад 40 національних і зарубіжних авіакомпаній здійснюють з «Борисполя» пасажирські та вантажні перевезення за 77 регулярними маршрутами по всьому світу.
Пасажирські термінали та залізнична станція аеропорту розташовані на території міста [[Бориспіль]]. Злітні смуги розташовані на території [[Бориспільський район|Бориспільського району]] [[Київська область|Київської області]].
 
   
  +
== Історія ==
«Бориспіль» вдало розташований на перетині багатьох повітряних трас, що поєднують Азію з Європою та Америкою. Понад 29 національних та зарубіжних авіакомпаній здійснюють з «Борисполя» перевезення пасажирів та вантажів за 77 регулярними маршрутами по всьому світу.
 
  +
Із розвитком [[Реактивний літак|реактивної авіації]] наприкінці [[1950-ті|1950-х]] років зросли вимоги до якості інфраструктури. Перед керівництвом [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] та цивільної авіації постало питання будівництва аеропорту, здатного обслуговувати літаки вагою понад 100 тон. Альтернативно розглядалася реконструкція [[Міжнародний аеропорт «Київ»|аеропорту в Жулянах]], проте, аби дотриматися норм безпеки та подолати обмеження для аеропортів у межах міст, було вирішено будувати новий аеропорт поблизу комплексу [[Військово-повітряні сили СРСР|військово-повітряних сил]] у Борисполі. Цьому сприяла наявність там автомобільного шосе, відповідної [[Злітно-посадкова смуга|злітно-посадкової смуги]] з твердим покриттям, та можливість тимчасового базування, спільного із військовими<ref>{{Cite news|url=https://kbp.aero/airport/about/|title=Про аеропорт Бориспіль|language=uk|work=Аеропорт Бориспіль|accessdate=12 січня 2018}}</ref>.
   
  +
Після санкціонування базування цивільних літаків на [[Військово-повітряна база|військовому аеродромі]], підготовка аеропорту до відкриття відбувалась досить оперативно. Будівельні роботи проводили у цілодобовому режимі.
== Основні параметри ==
 
Наразі має дві [[Злітно-посадкова смуга|злітно-посадкові смуги]] довжиною 4.000&nbsp;м і 3.500&nbsp;м та чотири пасажирські [[термінал аеропорту|термінали]] (D-термінал і F- які експлуатуються, а інші два законсервовані). Технічні можливості аеродрому аеропорту «Бориспіль» залишаються унікальними для України, країн СНД та Східної Європи. Основна злітно-посадкова смуга довжиною 4000 метрів і шириною 60 метрів дозволяє приймати повітряні судна всіх типів цілодобово, включно і в умовах обмеженого огляду під час негод та ожеледиці.
 
   
  +
Умови для роботи персоналу й обслуговування пасажирів були поганими, адже все відбувалося в невеликих, тимчасових і малопристосованих приміщеннях. Аби хоч якимсь чином поліпшити настрій людям, керівництво аеропорту вирішило розмістити щит із макетом терміналу (''див. слайд нижче'').
Міжнародний аеропорт «Бориспіль» є базовим аеропортом авіакомпанії [[Міжнародні авіалінії України|МАУ]] та з 31 березня 2019 р. ― для [[SkyUp|Sky UP]] (Термінал F)<ref>{{Cite web|title=SkyUp переїжджає в “Бориспіль”. Аеропорт “розконсервує” новий термінал|url=https://www.epravda.com.ua/news/2019/02/28/645709/|website=Економічна правда|accessdate=2019-04-03|language=uk}}</ref>.
 
   
  +
[[Файл:History Boryspil.gif|ліворуч|міні|300x300пкс|Історія будівництва аеровокзалу]]
   
  +
Спочатку планувалося, що обслуговування пасажирів буде розділено за рівнями, буде побудована галерея з [[Телетрап|телескопічними трапами]]. Однак від галереї відмовилися через невирішені питання з виготовленням останніх, а обслуговування пасажирів (приліт і виїзд) було вирішено здійснювати на першому поверсі на рівні перону.
   
  +
У травні 1959 [[Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Рада Міністрів СРСР]] прийняла постанову про створення на базі військового аеродрому «Бориспіль» аеропорту Цивільного повітряного флоту '''Київ (Центральний)''' та постановила забезпечити його сучасними літаками, наземним обладнанням і радіотехнічними засобами.
Це єдиний аеропорт України, з якого виконуються трансконтинентальні рейси. Аеропорт є членом [[Міжнародна асоціація повітряного транспорту|Міжнародної асоціації повітряного транспорту]] (IATA), [[Міжнародна організація цивільної авіації|Міжнародної організації цивільної авіації]] (ICAO) та [[Міжнародна рада аеропортів Європи|Міжнародної ради аеропортів]] (ACI Europe).
 
   
  +
30 червня 1959 року начальник Головного управління ЦПФ (Цивільний повітряний флот) підписав наказ №&nbsp;265 про створення аеропорту.
=== Рекорди ===
 
Під час [[Чемпіонат Європи з футболу 2012|Чемпіонату Європи з футболу 2012]], в день проведення фінального матчу в Києві, аеропорт «Бориспіль» встановив свій найбільший рекорд&nbsp;— обслужив 630 рейсів. Загальна кількість пасажирів, які скористалися цього дня послугами аеропорту, склала 39 317 осіб (попередній рекорд був встановлений у 2008 році&nbsp;— тоді аеропорт прийняв 423 рейси). Новий рекорд був поставлений у 2018 під час проведеня матчу ліги чемпіонів.
 
   
  +
7 липня 1959 року було прийнято перший рейс. Його здійснив екіпаж Московського управління цивільної авіації на [[Ту-104]] за маршрутом [[Москва]]&nbsp;— [[Київ]]&nbsp;— [[Москва]]. На борту було 100 пасажирів (переважно керівники авіації та журналісти) та 1600&nbsp;кг вантажу. У перший рік діяльність здійснювалась у польових умовах (шести наметах), а згодом ― у тимчасових приміщеннях. Однак за такий короткий період аеропорт «Бориспіль» вийшов на третє місце за обсягом пасажирських перевезень серед аеропортів України (після аеропорту Сімферополя та «Жулян»).
== Керівництво ==
 
Наразі генеральним директором аеропорту є [[Рябікін Павло Борисович]].
 
   
  +
З [[10 липня]] 1959&nbsp;р. рейси [[Ту-104]] стали регулярними. До листопада [[1960]] року польоти до аеропорту Київ (Центральний) виконували екіпажі Московського, Ленінградського і Грузинського управлінь цивільної авіації.
Попередньо дирекцію аеропорту очолювали [[Дихне Євгеній Григорович]] та [[Кочанов Олексій Іванович]].
 
   
  +
1960 року аеропорт «Бориспіль» почав приймати міжнародні рейси до Будапешта, Відня, Софії<ref>https://kbp.aero/wp-content/uploads/2017/07/Page2VA-1.jpg</ref>. Того ж року на базі ескадрильї [[Ан-10]] був організований авіазагін №&nbsp;208 [[Турбогвинтовий двигун|турбогвинтових]] літаків [[Ту-104]] і [[Ан-10]], об'єднаний із аеропортом «Бориспіль».
== Історія аеропорту ==
 
З розвитком [[Реактивний літак|реактивної авіації]] наприкінці [[1950-ті|1950-х]] років зросли вимоги до якості інфраструктури. Перед керівництвом [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] та цивільної авіації постало питання будівництва аеропорту, здатного обслуговувати літаки вагою понад 100 тон. Як варіант розглядалася реконструкція [[Міжнародний аеропорт «Київ»|аеропорту в Жулянах]], проте, аби дотриматися норм безпеки та подолати обмеження для аеропортів у межах міст, було вирішено будувати новий аеропорт поблизу комплексу [[Військово-повітряні сили СРСР|військово-повітряних сил]] у Борисполі. Цьому сприяла наявність там автомобільного шосе, відповідної [[Злітно-посадкова смуга|злітно-посадкової смуги]] з твердим покриттям, та можливість тимчасового, спільного із військовими, базування<ref>{{Cite news|url=https://kbp.aero/airport/about/|title=Про аеропорт Бориспіль|language=uk-UA|work=Аеропорт Бориспіль|accessdate=2018-01-12}}</ref>.
 
   
  +
1961&nbsp;р.&nbsp;— інститутом «Київпроект» розроблено проект [[Термінал аеропорту|аеровокзалу]]. Будівництво нового терміналу в Борисполі тривало три роки. Нульовий цикл робіт розпочато одночасно по всьому периметру терміналу. Наземна частина була побудована двома етапами: спочатку були побудовані ліве та праве крила, потім почалося будівництво центральної частини під куполом. Тогочасний проект передбачав площу приміщення 20 300 м<sup>2</sup>. Довжина терміналу становила 230 метрів, ширина&nbsp;— 50 метрів, об'єм&nbsp;— 107 500 м<sup>3</sup>, пропускна здатність в час пік ― 1600 пасажирів на годину<ref name=":2">{{Cite web|url=https://www.avianews.com/aviation_history/1965/new_borispol_terminal.htm|title=История аэропорта Борисполь. Исторические фотографии. Как строили терминал в Борисполе Новый терминал, 1965 год.|website=www.avianews.com|accessdate=13 січня 2018}}</ref>. Головна складова терміналу ― це простір під [[Купол|куполом]]. Він складається з бетонних плит з розмірами кожної 8,1×2,6&nbsp;м вагою до 7 тон. Для піднімання плит кран довелось встановити на земляний насип висотою 7 метрів. Зсередини стелю покрито 1100-ма спеціальними акустичними панелями (вага кожної&nbsp;— 80 кг).
Після санкціонування базування цивільних літаків на [[Військово-повітряна база|військовому аеродромі]], підготовка аеропорту до відкриття відбувалась досить оперативно. Будівельні роботи проводили у цілодобовому режимі.
 
   
  +
[[1963]] року був організований Бориспільський об'єднаний авіазагін, до якого ввійшли аеропорт «Бориспіль» та льотний авіазагін №&nbsp;208. У [[1971]] році у складі Бориспільського об'єднаного авіазагону був організований другий льотний загін&nbsp;— №&nbsp;222. Станом на [[1974]] рік льотний загін №&nbsp;208 складався з трьох авіаескадриль турбореактивних літаків [[Ту-134]] і [[Ту-104]], а льотний загін №&nbsp;222&nbsp;— з двох авіаескадриль турбоґвинтових літаків [[Іл-18]] та авіаескадрильї літаків [[Ту-154]].
Умови для роботи персоналу та обслуговування пасажирів були поганими, адже все відбувалося в невеликих, тимчасових та малопристосованих приміщеннях. Щоб хоча б якось покращити настрій людям, керівництво аеропорту вирішило розмістити щит із макетом терміналу ''(див. слайд внизу).''
 
   
  +
[[20 травня]] [[1965]] року був відкритий новий Бориспільський аеровокзал. Аеропорт «Бориспіль» був обладнаний для автоматизованої посадки літаків за [[ILS#Категорії ILS|метеомінімуму 1-ї категорії]]. Тогочасні нормативи з пропускної спроможності становили 1400 пасажирів на внутрішні та 200&nbsp;— на міжнародні рейси. [[Термінал аеропорту|Аеровокзал]] був другим за розміром після московського [[Міжнародний аеропорт «Домодєдово»|аеропорту «Домодєдово»]] та одним з найбільших в Європі. Москвичі дали назву бориспільському терміналу «Критий ринок», натомість українські авіатори прозвали домодєдовський «Конюшнею»<ref name=":2" />.
Визначально планувалося, що обслуговування пасажирів буде розділено за рівнями, буде побудована галерея з [[Телетрап|телескопічними трапами]]. Однак від галереї відмовилися через невирішені питання з виготовленням останніх, а обслуговування пасажирів (приліт і виїзд) було вирішено здійснювати на першому поверсі на рівні перону.[[Файл:History Boryspil.gif|ліворуч|міні|300x300пкс|Історія будівництва аеровокзалу]]
 
В [[травень|травні]] [[1959]] [[Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Рада Міністрів СРСР]] прийняла постанову про створення на базі військового аеродрому «Бориспіль» аеропорту Цивільного повітряного флоту '''Київ (Центральний)''' і постановила забезпечити його сучасними літаками, наземним обладнанням та радіотехнічними засобами.
 
   
  +
1971&nbsp;р.&nbsp;— Відкриття другої [[Злітно-посадкова смуга|ЗПС]] 18R/36L довжиною 3,5&nbsp;км. Оскільки кількість пасажирів зростала, виникла необхідність будівництва додаткової [[Злітно-посадкова смуга|злітно-посадкової смуги]]. Крім цього, було збудовано радіоелектромайстерні, лабораторний корпус АТБ, аварійно-рятувальну станцію, комплекс [[Система радіолокації (аеропорт)|засобів вторинної радіолокації]].
30 червня 1959 року був підписаний наказ начальника Головного управління ЦПФ (Цивільний повітряний флот) №&nbsp;265 про створення аеропорту.
 
   
  +
1982&nbsp;р.&nbsp;— розпочалося будівництво центру автоматизованої системи [[Керування повітряним рухом|управління повітряним рухом]] в Україні «Стріла». Вона полегшила роботу [[Авіадиспетчер|диспетчерів]], [[Екіпаж|екіпажів]] літаків та покрила практично всю територію України.
7 липня 1959 року було прийнято перший рейс. Його здійснив екіпаж Московського управління цивільної авіації на [[Ту-104]] за маршрутом [[Москва]]-[[Київ]]-[[Москва]]. На борту було 100 пасажирів (переважно керівники авіації та журналісти) та 1600&nbsp;кг вантажу. У перший рік діяльність здійснювалась у польових умовах (шести наметах), а згодом ― у тимчасових приміщеннях. Однак за такий короткий період аеропорт «Бориспіль» вийшов на третє місце за обсягом пасажирських перевезень серед аеропортів України (після аеропортів Сімферополя та «Жуляни»).
 
  +
[[Файл:Квиток Краснодар ― Київ.jpg|міні|Квиток Аерофлоту 24.04.1989&nbsp;р. (виліт 04.05.89 р.)]]
  +
До 1990 року аеропорт «Бориспіль» мав найкращі показники серед аеропортів України. Криза після розпаду [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] вплинула на діяльність аеропорту. Закриття підприємства вдалося уникнути завдяки знайденим інвесторам.
   
  +
На початку 90-х [[Кабінет Міністрів України|Кабінет міністрів України]] ухвалив постанову історичного значення про [[Реконструкція (архітектура)|реконструкцію]] аеропорту «Бориспіль». Постанова передбачала, що 60&nbsp;% коштів буде залучено від фірм-інвесторів. Це надало новий імпульс розвиткові підприємства.
З [[10 липня]] 1959&nbsp;р. рейси [[Ту-104]] стали регулярними. До листопада [[1960]] року польоти до аеропорту Київ (Центральний) виконували екіпажі Московського, Ленінградського і Грузинського управлінь цивільної авіації.
 
   
  +
11 березня 1993&nbsp;р. аеропорт «Бориспіль» отримує статус державного [[Міжнародний аеропорт|міжнародного аеропорту]].
1960 р ― аеропорт «Бориспіль» почав приймати міжнародні рейси до Будапешта, Відня, Софії<ref>https://kbp.aero/wp-content/uploads/2017/07/Page2VA-1.jpg</ref>. В цьому ж році на базі ескадрильї [[Ан-10]] був організований авіазагін №&nbsp;208 [[Турбогвинтовий двигун|турбогвинтових]] літаків [[Ту-104]] і [[Ан-10]], об'єднаний з аеропортом Бориспіль.
 
   
  +
1 квітня 1993&nbsp;р. відбулося друге юридичне створення аеропорту «Бориспіль». Згідно з наказом [[Міністр транспорту України|Міністра транспорту України]] на базі «Бориспільського авіапідприємства» було створено «Державний міжнародний аеропорт Бориспіль» як юридичну особу, регіональну дирекцію авіакомпанії «<nowiki/>[[Авіалінії України]]<nowiki/>» та підприємство «Київцентраеро».
1961&nbsp;р. ― інститутом «Київпроект» розроблено проект [[Термінал аеропорту|аеровокзалу]]. Будівництво нового терміналу в Борисполі тривало 3 роки. Нульовий цикл робіт було розпочато одночасно по всьому периметру терміналу. Наземна частина була побудована в два етапи: спочатку були побудовані ліве та праве крила, після чого почалося будівництво центральної частини під куполом. Проект того часу передбачав площу приміщення 20 300 м<sup>2</sup>. Довжина терміналу становила 230 метрів, ширина ― 50 метрів, об'єм ― 107 500 м<sup>3</sup>, пропускна здатність в час пік ― 1600 пасажирів на годину<ref name=":2">{{Cite web|url=https://www.avianews.com/aviation_history/1965/new_borispol_terminal.htm|title=История аэропорта Борисполь. Исторические фотографии. Как строили терминал в Борисполе Новый терминал, 1965 год.|website=www.avianews.com|accessdate=2018-01-13}}</ref>. Головна складова терміналу ― це простір під [[Купол|куполом]]. Він складається з бетонних плит з розмірами кожної 8,1×2,6&nbsp;м вагою до 7 тон. Для піднімання плит кран довелось встановити на земляний насип висотою 7 метрів. Зсередини стелю покрито 1100-ма спеціальними акустичними панелями (вага кожної ― 80 кг).
 
   
  +
У 1998&nbsp;р. Президент ради [[Міжнародна організація цивільної авіації|ICAO]] доктор Ассад Котайт офіційно підтвердив статус навчального центру аеропорту як центру з авіаційної безпеки ICAO (станом на сьогодні день цей підрозділ є одним з 21 подібних центрів у світі).
В [[1963]] році був організований Бориспільський об'єднаний авіазагін, до якого ввійшли аеропорт «Бориспіль» та льотний авіазагін №&nbsp;208. В [[1971]] році у складі Бориспільського об'єднаного авіазагону був організований другий льотний загін&nbsp;— №&nbsp;222. Станом на [[1974]] рік льотний загін №&nbsp;208 складався з трьох авіаескадриль турбореактивних літаків [[Ту-134]] і [[Ту-104]], а льотний загін №&nbsp;222&nbsp;— з двох авіаескадриль турбоґвинтових літаків [[Іл-18]] та авіаескадрильї літаків [[Ту-154]].
 
   
  +
2001&nbsp;р.&nbsp;— до 10-ї річниці [[Проголошення незалежності України 1991|Незалежності України]] було реконструйовано першу [[Злітно-посадкова смуга|злітно-посадкову смугу]] (18R/36L). Кошти залучили від [[Європейський банк реконструкції та розвитку|Європейського банку реконструкції та розвитку]], що виявилось першим кредитом ЄБРР в історії України. До реконструкції [[Максимальна посадкова маса|МПМ]] лайнерів на цій [[Злітно-посадкова смуга|ЗПС]] була обмежена 47 [[Тонна|тоннами]], однак після ремонту сюди можуть здійснювати посадку будь-які типи повітряних суден<ref name=":1">http://avia.gov.ua/placemarks/derzhavne-pidpriyemstvo-mizhnarodnij-aeroport-borispil/</ref>, зокрема [[Ан-225 «Мрія»|Ан-225]] та [[Аеробус A380|А-380]]. Злітно-посадкова смуга 18R/36L відповідає вимогам ICAO [[ILS#Категорії ILS|категорії I]]<ref name=":1" />.
[[20 травня]] [[1965]] року був відкритий новий Бориспільський аеровокзал. Аеропорт «Бориспіль» був обладнаний для автоматизованої посадки літаків за [[ILS#Категорії ILS|метеомінімуму 1-ї категорії]]. Тогочасні нормативи з пропускної спроможності становили 1400 пасажирів на внутрішні та 200 ― на міжнародні рейси. [[Термінал аеропорту|Аеровокзал]] був другим за розміром після московського [[Міжнародний аеропорт «Домодєдово»|аеропорту «Домодєдово»]] та одним з найбільших в Європі. Москвичі дали назву бориспільському терміналу «Критий ринок», у відповідь українські авіатори прозвали домодєдовський «Конюшнею»<ref name=":2" />.
 
   
  +
У [[2002]] році аеропорт отримав міжнародний [[сертифікат відповідності]] ([[ISO 9001:2000]]) за впроваджену систему управління якістю послуг.
1971&nbsp;р. ― Відкриття другої [[Злітно-посадкова смуга|ЗПС]] 18R/36L довжиною 3,5&nbsp;км. Так як кількість пасажирів зростала, виникла необхідність будівництва додаткової [[Злітно-посадкова смуга|злітно-посадкової смуги]]. Крім цього, було збудовано радіоелектромайстерні, лабораторний корпус АТБ, аварійно-рятувальну станцію, комплекс [[Система радіолокації (аеропорт)|засобів вторинної радіолокації]].
 
   
  +
У [[2013]] році злітна смуга аеропорту 36R отримала підтвердження [[ILS#Категорії ILS|категорії ІІІа]] для здійснення заходів та посадок в умовах недостатньої видимості&nbsp;— 30&nbsp;м вертикальної та 200&nbsp;м горизонтальної.<ref>http://aerovokzal.net/aeroport-borispol-podtverdil-kategoriyu-iii-vpp-1/</ref>
1982&nbsp;р. ― розпочалося будівництво центру автоматизованої системи [[Керування повітряним рухом|управління повітряним рухом]] в Україні «Стріла». Вона полегшила роботу [[Авіадиспетчер|диспетчерів]], [[Екіпаж|екіпажів]] літаків та покрила практично всю територію України.
 
[[Файл:Квиток Краснодар ― Київ.jpg|міні|Квиток Аерофлоту 24.04.1989&nbsp;р. (виліт 04.05.89 р.)]]
 
До 1990 року аеропорт «Бориспіль» мав найкращі показники серед аеропортів України. Криза після розпаду [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] вплинула на діяльність аеропорту. Закриття підприємства вдалося уникнути завдяки знайденим інвесторам.
 
   
  +
=== Пропозиції щодо назви аеропорту ===
На початку 90-х [[Кабінет Міністрів України|Кабінет міністрів України]] видав історичної ваги постанову про [[Реконструкція (архітектура)|реконструкцію]] аеропорту «Бориспіль». Постанова передбачала, що 60&nbsp;% коштів буде залучено від фірм-інвесторів. Це надало новий імпульс для розвитку підприємства.
 
  +
З 29 червня до 15 липня [[2016]] року тривало відкрите ''«інтернет-голосування щодо присвоєння Міжнародному аеропорту Бориспіль ім'я видатної особистості''».<ref name=":0">{{Cite web|url=http://mtu.gov.ua/content/prisvoennya-mizhnarodnomu-aeroportu-borispil-imya-vidatnoi-osobistosti.html|title=Голосування щодо присвоєння Міжнародному аеропорту Бориспіль ім'я видатної особистості (голосування триватиме до 15 липня)|website=Міністерство інфраструктури України|accessdate=2016-07-01}}</ref> Аеропорт пропонували перейменувати на честь [[Антонов Олег Костянтинович|Олега Антонова]], [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]], [[Малевич Казимир Северинович|Казимира Малевича]], [[Сікорський Ігор Іванович|Ігоря Сікорського]], [[Чубинський Павло Платонович|Павла Чубинського]] або не перейменовувати.<ref name=":0" /> Найбільше голосів учасників набрав варіант Івана Мазепи.<ref>[http://kiev.unian.ua/1423322-pereymenuvannya-aeroportu-borispil-ukrajintsi-progolosuvali-za-mazepu.html Перейменування аеропорту «Бориспіль»: українці проголосували за Мазепу]</ref> Однак керівництво вирішило відмовитися від ідеї перейменування.
   
  +
== Основні параметри ==
11 березня 1993&nbsp;р. аеропорт «Бориспіль» отримує статус державного [[Міжнародний аеропорт|міжнародного аеропорту]].
 
  +
Міжнародний аеропорт «Бориспіль» має дві [[Злітно-посадкова смуга|злітно-посадкові смуги]] довжиною 4 000&nbsp;м і 3 500&nbsp;м та чотири пасажирські [[термінал аеропорту|термінали]] (серед яких експлуатуються лише два новіші, «D» і «F»). Технічні можливості аеродрому аеропорту «Бориспіль» є унікальними не лише для України, а й для країн СНД та Східної Європи. Основна злітно-посадкова смуга довжиною 4000 метрів і шириною 60 метрів спроможна приймати повітряні судна всіх типів цілодобово, включно і в умовах обмеженого огляду під час негод та ожеледиці.
   
  +
Це єдиний аеропорт України, з якого виконуються трансконтинентальні рейси. Аеропорт є членом [[Міжнародна асоціація повітряного транспорту|Міжнародної асоціації повітряного транспорту]] (IATA), [[Міжнародна організація цивільної авіації|Міжнародної організації цивільної авіації]] (ICAO) та [[Міжнародна рада аеропортів Європи|Міжнародної ради аеропортів]] (ACI Europe).
1 квітня 1993&nbsp;р. відбулося друге юридичне створення аеропорту «Бориспіль». Згідно наказу [[Міністр транспорту України|Міністра транспорту України]] на базі «Бориспільського авіапідприємства» було створено «Державний міжнародний аеропорт Бориспіль» як юридичну особу, регіональну дирекцію авіакомпанії «<nowiki/>[[Авіалінії України]]<nowiki/>» та підприємство «Київцентраеро».
 
   
  +
=== Програма розвитку ===
У 1998&nbsp;р. Президент ради [[Міжнародна організація цивільної авіації|ICAO]] доктор Ассад Котайт офіційно підтвердив статус навчального центру аеропорту як центру з авіаційної безпеки ICAO (станом на сьогодні день цей підрозділ є одним з 21 подібних центрів в світі).
 
  +
* Спорудити поруч терміналу інфраструктуру приаеропортової автостанції.
  +
* Розширити зону обслуговування терміналу «D».
  +
* Завершити спорудження великого автопаркінгу.
  +
* Спорудити перехід від терміналу «D» до терміналу «B».<ref>[https://daily.rbc.ua/ukr/show/gendirektor-borispolya-pavel-ryabikin-nasha-1541362370.html Велике інтерв'ю гендиректора аеропорту «Бориспіль» /РБК, 5.11.2018/]</ref>
  +
* Здійснити реконструкцію ЗПС 18R/36L.<ref name=":5">{{Cite web|url=https://interfax.com.ua/news/interview/558988.html|title=Перегрев рынка пассажирских авиаперевозок замедлит рост пассажиропотока до 14% - гендиректор аэропорта «Борисполь»|website=Интерфакс-Украина|language=ru|accessdate=16 січня 2019}} {{ref-ru}}</ref>
   
  +
== Термінали ==
2001&nbsp;р. ― до 10 річниці [[Проголошення незалежності України 1991|Незалежності України]] було реконструйовано першу [[Злітно-посадкова смуга|злітно-посадкову смугу]] (18R/36L). Кошти залучили від [[Європейський банк реконструкції та розвитку|Європейського банку реконструкції та розвитку]], що виявилось першим кредитом ЄБРР в історії України. До реконструкції [[Максимальна посадкова маса|МПМ]] лайнерів на цій [[Злітно-посадкова смуга|ЗПС]] була обмежена 47 [[Тонна|тоннами]], однак після ремонту сюди можуть здійснювати посадку будь-які типи повітряних суден<ref name=":1">http://avia.gov.ua/placemarks/derzhavne-pidpriyemstvo-mizhnarodnij-aeroport-borispil/</ref>, в тому числі [[Ан-225 «Мрія»|Ан-225]] та [[Аеробус A380|А-380]]. Злітно-посадкова смуга 18R/36L відповідає вимогам ICAO [[ILS#Категорії ILS|категорії I]]<ref name=":1" />.
 
   
  +
=== Активні ===
У [[2002]] році аеропорт отримав міжнародний [[сертифікат відповідності]] ([[ISO 9001:2000]]) на впроваджену систему управління якістю послуг.
 
   
  +
==== Термінал «D» ====
У [[2013]] році злітна смуга аеропорту 36R отримала підтвердження [[ILS#Категорії ILS|категорії ІІІа]] для здійснення заходів та посадок в умовах недостатньої видимості&nbsp;— 30&nbsp;м вертикальної та 200&nbsp;м горизонтальної.<ref>http://aerovokzal.net/aeroport-borispol-podtverdil-kategoriyu-iii-vpp-1/</ref>
 
   
  +
[[Файл:KBP terminal D.jpg|міні|праворуч|250пкс|Перон терміналу «D», 2016 рік]]
==== Пропозиції щодо назви аеропорту ====
 
З 29 червня до 15 липня [[2016]] року тривало відкрите ''«інтернет-голосування щодо присвоєння Міжнародному аеропорту Бориспіль ім'я видатної особистості''».<ref name=":0">{{Cite web|url=http://mtu.gov.ua/content/prisvoennya-mizhnarodnomu-aeroportu-borispil-imya-vidatnoi-osobistosti.html|title=Голосування щодо присвоєння Міжнародному аеропорту Бориспіль ім'я видатної особистості (голосування триватиме до 15 липня)|website=Міністерство інфраструктури України|accessdate=2016-07-01}}</ref> Аеропорт пропонували перейменувати на честь [[Антонов Олег Костянтинович|Олега Антонова]], [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]], [[Малевич Казимир Северинович|Казимира Малевича]], [[Сікорський Ігор Іванович|Ігоря Сікорського]], [[Чубинський Павло Платонович|Павла Чубинського]] або не перейменовувати.<ref name=":0" /> Найбільше голосів учасників набрав варіант Івана Мазепи.<ref>[http://kiev.unian.ua/1423322-pereymenuvannya-aeroportu-borispil-ukrajintsi-progolosuvali-za-mazepu.html Перейменування аеропорту «Бориспіль»: українці проголосували за Мазепу]</ref> Однак керівництво вирішило відмовитись від ідеї перейменування.
 
   
  +
Термінал «D»&nbsp;— найновіший термінал, який було урочисто відкрито 28 травня 2012 року. Площа терміналу становить 107 тис. кв.м, завдяки чому він є найбільшим термінальним комплексом в Україні.
== Розвиток аеропорту ==
 
   
  +
Реалізація проекту будівництва нового терміналу «D» розпочалася в листопаді 2008 року. Станом на 27 грудня 2011 року всі будівельні роботи зі спорудження терміналу «D» було завершено. Оздоблення та налагодження роботи терміналу тривало до самого відкриття.
* Поруч спорудити інфраструктуру Автостанції аеропорту.
 
* Розширити зону обслуговування терміналу-D.
 
* Завершити спорудження великого автопаркінгу.
 
* Спорудити перехід від терміналу D до терміналу B.<ref>[https://daily.rbc.ua/ukr/show/gendirektor-borispolya-pavel-ryabikin-nasha-1541362370.html Велике інтерв'ю гендиректора аеропорту «Бориспіль» /РБК, 5.11.2018/]</ref>
 
*Здійснити реконструкцію ЗПС 18R/36L<ref name=":5">{{Cite web|url=https://interfax.com.ua/news/interview/558988.html|title=Перегрев рынка пассажирских авиаперевозок замедлит рост пассажиропотока до 14% - гендиректор аэропорта "Борисполь"|website=Интерфакс-Украина|language=ru|accessdate=2019-01-16}}</ref>
 
   
  +
У зонах реєстрації нового аеровокзального комплексу передбачена велика кількість [[Реєстрація (аеропорт)|стійок реєстрації]] (60 у зоні міжнародних рейсів, 16 у зоні внутрішніх рейсів та 6&nbsp;— для веб-реєстрації), 18 пунктів контролю на авіаційну безпеку у зоні міжнародних рейсів та 6 у зоні внутрішніх рейсів, 28 кабін паспортного контролю, що дозволяє уникати черг. Термінал оснащений 11 стаціонарними [[Телетрап|аеромостами]] з [[Супровідна система паркування|автоматизованою системою докування]] (для посадки/висадки), які дозволяють одночасно приймати шість літаків класу «<nowiki/>[[Boeing 747|Боїнг 747]]<nowiki/>» і п'ять літаків класу «<nowiki/>[[Boeing 737|Боїнг 737]]<nowiki/>». Термінал може обслуговувати до 10&nbsp;млн пасажирів на рік, 3000 пасажирів на годину на виліт і стільки ж на приліт. У зоні відправлення нового аеровокзального комплексу передбачено 61 стійку реєстрації (подвоється до 2021 року після закінчення робіт), 18 пунктів контролю на авіабезпеку, 28 кабін паспортного контролю. Галерея очікування рейсів у зоні відльоту має довжину 870&nbsp;м, яка має збільшитися на 400 м (±) після завершення продовження галереї. Очікується завершення в 2020 році.
== ''Термінал «А» (законсервований)'' ==
 
[[Файл:Boryspil Airport Terminal A.jpg|міні|праворуч|250пкс|Термінал «A» в 2006 році]]
 
[[Термінал аеропорту|Термінал]] «А» аеропорту «Бориспіль» був орієнтованим на обслуговування пасажирів, що подорожують у межах України. Тут розташовувався зал очікування (2-й поверх), [[туалет]] (цокольний поверх), пункти обміну валют та авіадовідка. У терміналі також розміщувалися представництва авіакомпаній, що здійснюють внутрішні рейси. Біля терміналу «A» знаходились кафе та автомобільний паркінг під охороною, а також камери схову аеропорту.
 
   
  +
Для зручності пасажирів установлені ліфти, ескалатори, [[траволатор]]и. Загалом встановлено 20 пасажирських та 2 вантажних ліфти, 20 ескалаторів і 12 траволаторів фірми [[Шиндлер]] (Швейцарія). Швидкість руху останніх&nbsp;— 0,5 м/с, довжина стрічки&nbsp;— від 28&nbsp;м до 58&nbsp;м, що дозволяє збільшити пропускну здатність терміналу.
Більшість рейсів здійснювалася авіакомпаніями «[[АероСвіт]]» та «[[Дніпроавіа]]», також в терміналі «А» обслуговувалися внутрішні рейси пасажирів [[Міжнародні Авіалінії України|Міжнародних Авіаліній України]] та «[[Мотор Січ#Авіакомпанія «Мотор Січ»|Мотор-січ]]».
 
   
  +
У терміналі діє дитячий майданчик і VIP-зала.<ref>https://kbp.aero/about/press-center/news/2016/1591/ 1 червня у «Борисполі» відкрили новий дитячий майданчик та влаштували для дітей справжнє свято</ref>
З 15 вересня [[2011]] року всі внутрішні рейси з «Борисполя» здійснюються з термінала «В», а термінал «А» закритий. [[Міністр транспорту і зв'язку України]] [[Єфименко Костянтин Олексійович|Костянтин Єфименко]] повідомив, що у [[2018]] році термінали «А» і «В» аеропорту «Бориспіль» планується знести для побудови нового терміналу<ref>[http://tsn.ua/ukrayina/u-borispoli-znesut-dva-terminali.html У «Борисполі» знесуть два термінали]</ref>.
 
   
== ''Термінал «B» (законсервований)'' ==
+
==== Термінал «F» ====
   
[[Файл:Kiev - Borispol (KBP - UKBB) AN1390090.jpg|міні|праворуч|250пкс|Термінал «B»]]
+
[[Файл:Terminal F KBP.JPG|міні|праворуч|250пкс|Термінал «F»]]
   
  +
Термінал «F» був відкритий 21 вересня 2010 року. Пропускна спроможність становить 900 пасажирів на виліт та 900&nbsp;— на приліт.&nbsp;Перші пасажири прийняті 31 жовтня 2010 року.<ref>{{Cite web |url=http://5.ua/newsline/263/0/68052/ |title=В аеропорту «Бориспіль» відкрили новий термінал «F» |accessdate=21 вересня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110807002748/http://5.ua/newsline/263/0/68052/ |archivedate=7 серпня 2011 |deadurl=yes }}</ref> З 27 жовтня (початок зимової навігації) 2013 року термінал «F» був законсервований, і всі рейси переведені до терміналу «B», а надалі&nbsp;— до терміналу «D».<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2013/09/19/6998299/ Аеропорт Бориспіль вирішив заморозити термінал «F»]</ref>
Відкритий у 1965&nbsp;р. Усі операції з вильоту та прильоту пасажирів внутрішніх рейсів здійснювалися на першому поверсі центральної частини (під куполом). Зони були розділені пандусом, що вів на другий поверх. У лівому відділі знаходилися 10 [[Реєстрація (аеропорт)|стійок реєстрації]], які приймали [[багаж]] на всі рейси, а також накопичувачі для вилітаючих пасажирів, в правому&nbsp;— зона отримання багажу прибуваючими пасажирами і кафе.
 
   
  +
Керівництво аеропорту розглядало можливість відновлення роботи терміналу для компенсації пікових навантажень аеропорту в ранкові та вечірні періоди у 2017&nbsp;р.<ref>{{Cite web|url=http://cfts.org.ua/news/2017/02/14/aeroport_borispol_dumaet_o_vozobnovlenii_raboty_terminala_f_v_2017_godu_39040/|title=Аэропорт Борисполь думает о возобновлении работы терминала F в 2017 году|website=cfts.org.ua|accessdate=14 лютого 2017}} {{ref-ru}}</ref>
На другий поверх пасажири піднімалися пандусом шириною 4-6 метрів, покритим рифленим ґумовим килимком. Там були [[зала очікування]], ресторан на 200 місць, два кафе, пошта та телеграф. За рестораном у лівій частині терміналу розташувався цех бортового харчування, у якому також готувалася їжа для ресторану.
 
   
  +
Термінал «F» був базовим для [[Міжнародні авіалінії України|МАУ]] (міжнародні рейси).<ref>[http://www.epravda.com.ua/news/2012/09/11/334741/ «АероСвіт» і МАУ відмовилися переходити в новий термінал «Борисполя»]</ref> Термінал обслуговував міжнародні та чартерні рейси 22 авіакомпаній: МАУ, UM Air, Utair Україна, Air Baltic, Armavia, Adria Airways, Belavia, Caspian Airlines, Austrian Airlines ([[Австрія]]), Georgian Airways, Germanwings, Libyan Arab airlines ([[Лівія]]), Lufthansa ([[Німеччина]]), Finnair ([[Фінляндія]]), S7 Airlines ([[Росія]]) та інші.
Інновацією того часу стало будівництво терміналу «все під одним дахом». Уперше в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] міжнародні та внутрішні авіарейси обслуговуються в одній будівлі. Міжнародний сектор знаходився в правому крилі й займав невелику площу. На другому поверсі у правому куті було кафе та [[зала очікування]] пасажирів міжнародних ліній.
 
   
  +
23 березня 2018 року в терміналі було проведено прес-конференцію з нагоди підписання контрактів з [[Ryanair]]. Павло Рябікін заявив, що за зростання частот останньої до 15 на день, термінал «F» буде доцільно розконсервувати<ref>{{Cite web|url=http://cfts.org.ua/news/2018/03/23/reysy_ryanair_v_borispole_budut_vypolnyatsya_iz_terminala_d_46353/|title=Рейсы Ryanair в Борисполе будут выполняться из терминала D|website=cfts.org.ua|accessdate=23 березня 2018}}</ref>. Раніше розглядалося питання про його знесення<ref>{{Cite web|url=http://cfts.org.ua/news/2017/12/30/snosa_ne_budet_v_aeroportu_borispol_razyyasnili_buduschee_terminalov_b_i_f_44815|title=Сноса пока не будет: в аэропорту Борисполь разъяснили будущее терминалов B и F|website=cfts.org.ua|accessdate=23 березня 2018}}</ref>.
Однією з особливостей терміналу була велика тераса з боку [[Злітно-посадкова смуга|ЗПС]]. На неї можна було потрапити як з другого поверху купола, так і з боку привокзальної площі сходами. На терасу був вільний доступ для пасажирів.
 
   
  +
За словами директора Рябікіна<ref name=":3" />, у фінплані 2018&nbsp;р. на розконсервацію терміналу передбачено 100&nbsp;млн грн. Для цього також потрібно залучити і навчити ~ 300 осіб обслуговуючого персоналу, що забере 3-5 міс. Середня недокомплектація співробітниками на підприємство&nbsp;— 12&nbsp;% (близько 400 чоловік), у деяких виробничих підрозділах&nbsp;— до 25&nbsp;%.
До 2012 року був основним [[Термінал аеропорту|терміналом]] аеропорту. У терміналі зосереджені магазини, кафе і бари, представництва авіакомпаній, туристичних фірм, банків, доступ до Інтернету, бізнес-центр, камери схову.
 
   
  +
На початку березня 2019 було повідомлено, що з 31 березня термінал обслуговуватиме рейси авіакомпаній [[Ryanair]] та [[SkyUp]].<ref>{{Cite web|title=«Бориспіль» відкриває лоукост-термінал: чи стане дешевше літати|url=https://apostrophe.ua/ua/article/society/2019-03-21/borispol-otkryivaet-loukost-terminal-stanet-li-deshevle-letat/24607|website=Апостроф|accessdate=23 березня 2019|language=uk}}</ref>
До 2012 року обслуговував більшу частину авіапасажирів аеропорту, що відправляються в дальнє і близьке зарубіжжя, у ньому розташовано пункти перевірки авіабезпеки. Пункти догляду на авіаційну безпеку розташовані в залі вильоту безпосередньо перед виходами на посадку. Після проходження паспортного контролю пасажири очікують у залі вильоту оголошення про запрошення пасажирів відповідного рейсу пройти до пунктів догляду на авіаційну безпеку вказаного виходу на посадку.
 
   
  +
31 березня 2019 термінал був розконсервований і почав у тестовому режимі обслуговувати лоукости та чартерні рейси{{джерело}}.
Після закінчення процедури контролю на авіаційну безпеку пасажири розміщуються в зонах очікування до початку посадки у літак. З метою запобігання випадків затримки з відправленням рейсу пасажири повинні завчасно прибувати на пункти догляду з авіаційної безпеки для своєчасного проходження формальностей. Другий поверх терміналу являє собою міжнародну зону, у ньому розміщуються [[Крамниця|крамниці]] «<nowiki/>[[Магазин безмитної торгівлі|Duty-free]]<nowiki/>».
 
   
  +
=== Законсервовані ===
З 15 вересня 2011 року по грудень 2014 року термінал обслуговав усі внутрішні рейси на виліт і приліт. Після добудови терміналу D і відкриття стійок і коридорів для внутрішніх рейсів, термінал В закрито.
 
   
  +
==== Термінал «A» ====
За словами директора Рябікіна<ref name=":3">{{Cite news|url=http://biz.liga.net/pervye-litsa/transport/interview/ryabikin-ryanair-sozdast-kollaps-priletaya-v-pikovye-chasy|title=Павел Рябикин: Ryanair создаст коллапс, прилетая в пиковые часы|accessdate=2018-04-04}}</ref>, в конструкції терміналу є проблема з кріпленням купола над центральним залом. Вартість його реставрації співмірна з вартістю розконсервації терміналу F.
 
   
  +
[[Файл:Boryspil Airport Terminal A.jpg|міні|праворуч|250пкс|Термінал «A» в 2006 році]]
== ''Термінал «C» (законсервований)'' ==
 
   
  +
Термінал «A» аеропорту «Бориспіль» спеціалізувався на обслуговуванні авіапасажирів, що подорожують територією України. Тут розташовувався зал очікування (2-й поверх), [[туалет]] (цокольний поверх), пункти обміну валют та авіадовідка. У терміналі також розміщувалися представництва авіакомпаній, що здійснюють внутрішні рейси. Біля терміналу «A» знаходились кафе й автомобільний паркінг під охороною, а також камери схову аеропорту.
У 1995&nbsp;р. було відкрито термінал С для обслуговування VIP-пасажирів. Він розрахований в першу чергу для обслуговування персональних літаків бізнес-авіації. Розташований праворуч від термінала «B», оснащений власним паркуванням під охороною. У залі&nbsp;— окремі кімнати відпочинку, послуги зв'язку, зали для проведення прес-конференцій, нарад і бенкетів. Закритий у 2012 році, а обслуговування VIP-пассажирів перенесено до терміналу D.
 
   
  +
Більшість рейсів здійснювалася авіакомпаніями «[[АероСвіт]]» та «[[Дніпроавіа]]», також у терміналі «A» обслуговувалися внутрішні рейси пасажирів [[Міжнародні Авіалінії України|Міжнародних Авіаліній України]] та «[[Мотор Січ#Авіакомпанія «Мотор Січ»|Мотор-січ]]».
==Термінал «D»==
 
[[Файл:KBP terminal D.jpg|thumb|250пкс|Перон терміналу «D», 2016 рік]]
 
   
  +
З 15 вересня [[2011]] року всі внутрішні рейси з «Борисполя» здійснюються з термінала «B», а термінал «A» закритий. [[Міністр транспорту і зв'язку України]] [[Єфименко Костянтин Олексійович|Костянтин Єфименко]] повідомив, що у [[2018]] році термінали «A» і «B» аеропорту «Бориспіль» планується знести для побудови нового терміналу<ref>[http://tsn.ua/ukrayina/u-borispoli-znesut-dva-terminali.html У «Борисполі» знесуть два термінали]</ref>.
Термінал «D»&nbsp;— новий термінал площею 107 тис. кв.м. 28 травня 2012 року його було урочисто відкрито, наразі це найбільший термінальний комплекс в Україні.
 
   
  +
==== Термінал «B» ====
Реалізація проекту будівництва нового терміналу «D» почалася в листопаді 2008 року. Станом на 27 грудня 2011 року всі будівельні роботи зі спорудження терміналу «D» було завершено. Оздоблення та налагодження роботи терміналу тривало до самого відкриття.
 
   
  +
[[Файл:Kiev - Borispol (KBP - UKBB) AN1390090.jpg|міні|праворуч|250пкс|Термінал «B»]]
У зонах реєстрації нового аеровокзального комплексу передбачена велика кількість [[Реєстрація (аеропорт)|стійок реєстрації]] (60 у зоні міжнародних рейсів, 16 у зоні внутрішніх рейсів та 6&nbsp;— для web-реєстрації), 18 пунктів контролю на авіаційну безпеку у зоні міжнародних рейсів та 6 у зоні внутрішніх рейсів, 28 кабін паспортного контролю, що дозволяє уникати черг. Термінал оснащений 11 стаціонарними [[Телетрап|аеромостами]] з [[Супровідна система паркування|автоматизованою системою докування]] (для посадки/висадки), які дозволяють одночасно приймати шість літаків класу «<nowiki/>[[Boeing 747|Боїнг 747]]<nowiki/>» і п'ять літаків класу «<nowiki/>[[Boeing 737|Боїнг 737]]<nowiki/>». Термінал може обслуговувати до 10&nbsp;млн пасажирів на рік, 3000 пасажирів на годину на виліт і стільки ж на приліт. У зоні відправлення нового аеровокзального комплексу передбачено 61 стійку реєстрації (подвоється до 2021 року після закінчення робіт), 18 пунктів контролю на авіабезпеку, 28 кабін паспортного контролю. Галерея очікування рейсів у зоні відльоту має довжину 870&nbsp;м, яка має збільшитись на 400м(+-) після завершення продовження галереї. Очікується завершення в 2020 році.
 
   
  +
Термінал «B» відкрито 1965 року. Усі операції з вильоту та прильоту пасажирів внутрішніх рейсів здійснювалися на першому поверсі центральної частини (під куполом). Зони були розділені пандусом, що вів на другий поверх. У лівому відділі знаходилися 10 [[Реєстрація (аеропорт)|стійок реєстрації]], які приймали [[багаж]] на всі рейси, а також накопичувачі для вилітаючих пасажирів; у правому&nbsp;— зона отримання багажу прибуваючими пасажирами і кафе.
Для зручності пасажирів встановлені ліфти, ескалатори, [[Траволатор|траволатори]]. Всього встановлено 20 пасажирських та 2 вантажних ліфти, 20 ескалаторів і 12 траволаторів фірми [[Шиндлер]] (Швейцарія). Швидкість руху останніх ― 0,5 м/с, довжина стрічки&nbsp;— від 28&nbsp;м до 58&nbsp;м, що дозволяє збільшити пропускну здатність терміналу.
 
   
  +
На другий поверх пасажири піднімалися пандусом шириною 4—6 метрів, покритим рифленим ґумовим килимком. Там були [[зала очікування]], ресторан на 200 місць, два кафе, пошта та телеграф. За рестораном у лівій частині терміналу розташувався цех бортового харчування, у якому також готувалася їжа для ресторану.
У терміналі діє дитячий майданчик та VIP-зала.<ref>https://kbp.aero/about/press-center/news/2016/1591/ 1 червня у «Борисполі» відкрили новий дитячий майданчик та влаштували для дітей справжнє свято</ref>
 
   
  +
Інновацією того часу стало будівництво терміналу за принципом «усе під одним дахом». Уперше в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] міжнародні та внутрішні авіарейси обслуговалися в одній будівлі. Міжнародний сектор знаходився в правому крилі та займав невелику площу. На другому поверсі у правому куті було кафе та [[зала очікування]] пасажирів міжнародних ліній.
==Термінал «F»==
 
   
  +
Однією з особливостей терміналу була велика тераса з боку [[Злітно-посадкова смуга|ЗПС]]. На неї можна було потрапити як з другого поверху купола, так і з боку привокзальної площі сходами. На терасу був вільний доступ для пасажирів.
[[Файл:Terminal F KBP.JPG|міні|праворуч|250пкс|Термінал «F»]]
 
   
  +
До 2012 року був основним [[Термінал аеропорту|терміналом]] аеропорту: там була зосереджена більшість магазинів, кафе та барів, представництв авіакомпаній, туристичних фірм, банків, доступ до Інтернету, бізнес-центр, камери схову. Термінал обслуговував більшість авіапасажирів аеропорту, які прямують у далеке й близьке зарубіжжя, у ньому розташовувалися пункти перевірки авіабезпеки. Пункти догляду на авіаційну безпеку були розташовані в залі вильоту безпосередньо перед виходами на посадку. Другий поверх терміналу являв собою міжнародну зону, у ньому розміщувалися крамниці «[[Магазин безмитної торгівлі|Duty-free]]».
[[Термінал аеропорту|Термінал]] був відкритий 21 вересня 2010 року. Пропускна спроможність складає 900 пасажирів на виліт та 900 ― на приліт.&nbsp;Перші пасажири були прийняті 31 жовтня 2010 року.<ref>{{Cite web |url=http://5.ua/newsline/263/0/68052/ |title=В аеропорту «Бориспіль» відкрили новий термінал «F» |accessdate=21 вересень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110807002748/http://5.ua/newsline/263/0/68052/ |archivedate=7 серпень 2011 |deadurl=yes }}</ref> З 27 жовтня (початок зимової навігації) 2013 року Термінал «F» був заморожений і всі рейси були переведені у Термінал «B», а у подальшому&nbsp;— у Термінал «D».<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2013/09/19/6998299/ Аеропорт Бориспіль вирішив заморозити термінал «F»]</ref>
 
   
  +
З 15 вересня 2011 року по грудень 2014 року термінал обслуговав усі внутрішні рейси на виліт і приліт. Після добудови терміналу «D» і відкриття стійок і коридорів для внутрішніх рейсів, термінал «B» законсервовано.
Керівництво аеропорту розглядала можливість відновлення роботи терміналу для компенсації пікових навантажень аеропорту в ранкові та вечірні періоди у 2017&nbsp;р.<ref>{{Cite web|url=http://cfts.org.ua/news/2017/02/14/aeroport_borispol_dumaet_o_vozobnovlenii_raboty_terminala_f_v_2017_godu_39040/|title=Аэропорт Борисполь думает о возобновлении работы терминала F в 2017 году|website=cfts.org.ua|accessdate=2017-02-14}}</ref>
 
   
  +
За словами директора Рябікіна<ref name=":3">{{Cite news|url=http://biz.liga.net/pervye-litsa/transport/interview/ryabikin-ryanair-sozdast-kollaps-priletaya-v-pikovye-chasy|title=Павел Рябикин: Ryanair создаст коллапс, прилетая в пиковые часы|accessdate=4 квітня 2018}} {{ref-ru}}</ref>, у конструкції терміналу існує проблема з кріпленням купола над центральною залою. Вартість його реставрації співмірна з вартістю розконсервації терміналу «F».
Термінал «F» був базовим для [[Міжнародні авіалінії України|МАУ]] (міжнародні рейси).<ref>[http://www.epravda.com.ua/news/2012/09/11/334741/ «АероСвіт» і МАУ відмовилися переходити в новий термінал «Борисполя»]</ref> Термінал обслуговував міжнародні та чартерні рейси 22 авіакомпаній: МАУ, UM Air, Utair Україна, Air Baltic, Armavia, Adria Airways, Belavia, Caspian Airlines, Austrian Airlines ([[Австрія]]), Georgian Airways, Germanwings, Libyan Arab airlines ([[Лівія]]), Lufthansa ([[Німеччина]]), Finnair ([[Фінляндія]]), S7 Airlines ([[Росія]]) та інші.
 
   
  +
==== Термінал «C» ====
23.03.18 в терміналі було проведено прес-конференцію з нагоди підписання контрактів з [[Ryanair]]. Павло Рябікін заявив, що при зростанні частот останньої до 15 в день термінал F буде доцільно розконсервувати<ref>{{Cite web|url=http://cfts.org.ua/news/2018/03/23/reysy_ryanair_v_borispole_budut_vypolnyatsya_iz_terminala_d_46353/|title=Рейсы Ryanair в Борисполе будут выполняться из терминала D|website=cfts.org.ua|accessdate=2018-03-23}}</ref>. Раніше розглядалося питання про його знесення<ref>{{Cite web|url=http://cfts.org.ua/news/2017/12/30/snosa_ne_budet_v_aeroportu_borispol_razyyasnili_buduschee_terminalov_b_i_f_44815|title=Сноса пока не будет: в аэропорту Борисполь разъяснили будущее терминалов B и F|website=cfts.org.ua|accessdate=2018-03-23}}</ref>.
 
   
  +
[[Файл:Terminal C KBP.JPG|міні|праворуч|250пкс|Термінал «C»]]
За словами директора Рябікіна<ref name=":3" />, у фінплані 2018&nbsp;р. на розконсервацію терміналу передбачено 100&nbsp;млн грн. Для цього також потрібно залучити і навчити ~ 300 осіб обслуговуючого персоналу, що забере 3-5 міс. Середня недокомплектація співробітниками по підприємству ― 12&nbsp;% (близько 400 чоловік), в деяких виробничих підрозділах ― до 25&nbsp;%.
 
   
  +
Термінал «C» відкритий 1995 року для обслуговування VIP-пасажирів. Він був призначений передусім для обслуговування персональних літаків бізнес-авіації. Розташований праворуч від термінала «B», оснащений власним паркуванням під охороною. У залі&nbsp;— окремі кімнати відпочинку, послуги зв'язку, зали для проведення прес-конференцій, нарад і бенкетів. Закритий у 2012 році, а обслуговування VIP-пассажирів перенесено до терміналу «D».
На початку березня 2019 було повідомлено, що з 31 березня термінал обслуговуватиме рейси авіакомпаній [[Ryanair]] та [[SkyUp]].<ref>{{Cite web|title="Бориспіль" відкриває лоукост-термінал: чи стане дешевше літати|url=https://apostrophe.ua/ua/article/society/2019-03-21/borispol-otkryivaet-loukost-terminal-stanet-li-deshevle-letat/24607|website=Апостроф|accessdate=2019-03-21|language=uk}}</ref>
 
   
  +
=== Вантажний термінал ===
31 березня 2019 термінал було розконсервовано для лоукостів та чартерних рейсів. Наразі він працює у тестовому режимі.
 
  +
Вантажний термінал призначений для обслуговування вантажних рейсів. Біля нього розташована станція для вантажних автомобілів. Він має стоянкову ділянку, розраховану на 17 літаків.
   
  +
2018 року розпочалося будівництво нового вантажного терміналу{{джерело}}.
== Вантажний термінал ==
 
Вантажний термінал призначений для обслуговування вантажних рейсів. Біля нього розташована станція для вантажних автомобілів. Він має стоянкову ділянку, розраховану на 17 літаків.
 
 
У 2018 році почалося будівництво нового вантажного терміналу.
 
   
 
== Державне авіаційне підприємство «Україна» ==
 
== Державне авіаційне підприємство «Україна» ==
  +
{{розширити розділ}}
  +
На базі інфраструктури аеропорту з 1996 року діє [[Державне авіаційне підприємство «Україна»]], яке забезпечує офіційні авіаперельоти найвищого державного керівництва України. У розпорядженні підприємства перебувають три сучасні авіалайнери й один гвинтокрил, а також окремий посадковий термінал.<ref>[http://www.dus.gov.ua/content/державне-авіаційне-підприємство-україна Сайт Державного управління справами]</ref>
   
  +
== Пасажиропотік ==
На базі інфраструктури аеропорту з 1996 року діє [[Державне авіаційне підприємство «Україна»]], яке забезпечує офіційні авіаперельоти найвищого державного керівництва України. В розпорядження підприємства перебувають 3 сучасні авіалайнери та 1 гвинтокрил, а також окремий посадковий термінал.<ref>[http://www.dus.gov.ua/content/державне-авіаційне-підприємство-україна Сайт Державного управління справами]</ref>
 
 
== Кількість пасажирів ==
 
 
{| cellpadding="4" cellspacing="0" style="margin: 0 0 1em 1em; border:3px solid #cccccc;"
 
{| cellpadding="4" cellspacing="0" style="margin: 0 0 1em 1em; border:3px solid #cccccc;"
 
|- bgcolor="#cccccc"
 
|- bgcolor="#cccccc"
! Рік || Пасажиропотік<br/> Борисполя || % || Загальний<br/>пасажиропотік<br/> по країні || % || Частка<br/> Борисполя
+
! Рік || Пасажиропотік<br/> «Борисполя» || % || Загальний<br/>пасажиропотік<br/> у країні || % || Частка<br/> Борисполя
 
|- bgcolor="#efefef"
 
|- bgcolor="#efefef"
 
| 2005 || 3.900.000 || — || 6.450.000 || — || 60&nbsp;%
 
| 2005 || 3.900.000 || — || 6.450.000 || — || 60&nbsp;%
Рядок 213: Рядок 212:
 
| 2012 ||8.478.000||{{збільшення}} 5,4&nbsp;%||14.107.000||{{збільшення}} 13,2&nbsp;%||{{зменшення}} 60&nbsp;%
 
| 2012 ||8.478.000||{{збільшення}} 5,4&nbsp;%||14.107.000||{{збільшення}} 13,2&nbsp;%||{{зменшення}} 60&nbsp;%
 
|-
 
|-
| 2013 ||7.932.000||{{зменшення}} 6,4&nbsp;%||15.134.600||{{збільшення}} 7,3&nbsp;%||{{зменшення}} 52,4&nbsp;%
+
| 2013 ||7.932.000||{{зменшення}} 6,4&nbsp;%||15.134.600||{{збільшення}} 7,3&nbsp;%||{{зменшення}} 52,4&nbsp;%
 
|-
 
|-
 
| 2014 ||6.890.443||{{зменшення}} 13,1&nbsp;%||10.896.500||{{зменшення}} 28&nbsp;%||{{збільшення}} 63,23&nbsp;%
 
| 2014 ||6.890.443||{{зменшення}} 13,1&nbsp;%||10.896.500||{{зменшення}} 28&nbsp;%||{{збільшення}} 63,23&nbsp;%
Рядок 223: Рядок 222:
 
| 2017 ||10.554.757<ref>{{Cite web|url=https://www.aci-europe.org/index.php?option=com_user&view=login&return=aHR0cHM6Ly93d3cuYWNpLWV1cm9wZS5vcmcvY29tcG9uZW50L2Rvd25sb2Fkcy9kb3dubG9hZHMvNTM0OS5odG1s|title=Login {{!}} ACI EUROPE|website=www.aci-europe.org|accessdate=2019-01-16}}</ref>||{{збільшення}} 21,9&nbsp;%||16.499.500<ref>http://avia.gov.ua/pro-nas/statistika/operativna-informatsiya/</ref>||{{збільшення}} 27,6&nbsp;%||{{зменшення}} 64&nbsp;%
 
| 2017 ||10.554.757<ref>{{Cite web|url=https://www.aci-europe.org/index.php?option=com_user&view=login&return=aHR0cHM6Ly93d3cuYWNpLWV1cm9wZS5vcmcvY29tcG9uZW50L2Rvd25sb2Fkcy9kb3dubG9hZHMvNTM0OS5odG1s|title=Login {{!}} ACI EUROPE|website=www.aci-europe.org|accessdate=2019-01-16}}</ref>||{{збільшення}} 21,9&nbsp;%||16.499.500<ref>http://avia.gov.ua/pro-nas/statistika/operativna-informatsiya/</ref>||{{збільшення}} 27,6&nbsp;%||{{зменшення}} 64&nbsp;%
 
|-
 
|-
| 2018 ||12.603.271<ref>{{Cite web|url=https://www.aci-europe.org/index.php?option=com_user&view=login&return=aHR0cHM6Ly93d3cuYWNpLWV1cm9wZS5vcmcvY29tcG9uZW50L2Rvd25sb2Fkcy9kb3dubG9hZHMvNTM0OS5odG1s|title=Login {{!}} ACI EUROPE|website=www.aci-europe.org|accessdate=2019-01-16}}</ref>||{{збільшення}} 19,4&nbsp;%||20.550.000<ref>{{Cite web|url=https://ukr.segodnya.ua/economics/transport/ukrainskie-aeroporty-pobili-istoricheskiy-rekord-po-chislu-passazhirov-1205118.html|title=Українські аеропорти побили історичний рекорд по числу пасажирів|website=ukr.segodnya.ua|language=uk|accessdate=2019-01-16}}</ref>||{{збільшення}} 24,5%||{{зменшення}} 63&nbsp;%
+
| 2018 ||12.603.271<ref>{{Cite web|url=https://www.aci-europe.org/index.php?option=com_user&view=login&return=aHR0cHM6Ly93d3cuYWNpLWV1cm9wZS5vcmcvY29tcG9uZW50L2Rvd25sb2Fkcy9kb3dubG9hZHMvNTM0OS5odG1s|title=Login {{!}} ACI EUROPE|website=www.aci-europe.org|accessdate=2019-01-16}}</ref>||{{збільшення}} 19,4&nbsp;%||20.550.000<ref>{{Cite web|url=https://ukr.segodnya.ua/economics/transport/ukrainskie-aeroporty-pobili-istoricheskiy-rekord-po-chislu-passazhirov-1205118.html|title=Українські аеропорти побили історичний рекорд по числу пасажирів|website=ukr.segodnya.ua|language=uk|accessdate=2019-01-16}}</ref>||{{збільшення}} 24,5&nbsp;%||{{зменшення}} 63&nbsp;%
 
|-
 
|-
 
|-
 
|-
 
|- bgcolor="ffffff"
 
|- bgcolor="ffffff"
 
|}
 
|}
  +
«Бориспіль» входить в [[Асоціація аеропортів Європи|Асоціацію аеропортів Європи]] (ACI). За підсумками [[2016]] року Міжнародний аеропорт «Бориспіль» став одним з лідерів рейтингу європейських аеропортів за класифікацією ACI Europe ([[Міжнародна рада аеропортів Європи|Міжнародна рада аеропортів]]), посівши 3-тє місце за темпами зростання серед аеропортів, які щорічно обслуговують від 5 до 10 мільйонів пасажирів. Лідерами у цій категорії стали аеропорти [[Берлін]]а (36,7&nbsp;%) та [[Ларнака (аеропорт)|Ларнаки]] (24,2&nbsp;%).
 
  +
«Бориспіль» є членом [[Асоціація аеропортів Європи|Асоціації аеропортів Європи]] (ACI). За підсумками [[2016]] року Міжнародний аеропорт «Бориспіль» став одним з лідерів рейтингу європейських аеропортів за класифікацією ACI Europe ([[Міжнародна рада аеропортів Європи|Міжнародна рада аеропортів]]), посівши 3-тє місце за темпами зростання серед аеропортів, які щорічно обслуговують від 5 до 10 мільйонів пасажирів. Лідерами цієї категорії стали аеропорти [[Берлін]]а (36,7&nbsp;%) та [[Ларнака (аеропорт)|Ларнаки]] (24,2&nbsp;%).
  +
  +
=== Рекорди ===
  +
Під час [[Чемпіонат Європи з футболу 2012|Чемпіонату Європи з футболу 2012]], у день проведення фінального матчу в Києві, аеропорт «Бориспіль» встановив свій найбільший рекорд&nbsp;— обслужив 630 рейсів. Загальна кількість пасажирів, які скористалися цього дня послугами аеропорту, встановила 39 317 осіб (попередній рекорд встановлено 2008 року, коли аеропорт прийняв 423 рейси). Новий рекорд встановлено у 2018 під час проведеня [[Фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2018|фіналу Ліги чемпіонів УЄФА]].
   
 
== Авіакомпанії та напрямки ==
 
== Авіакомпанії та напрямки ==
Рядок 238: Рядок 241:
   
 
=== Пасажирські ===
 
=== Пасажирські ===
  +
«Бориспіль» є базовим аеропортом авіакомпаній [[Міжнародні авіалінії України|МАУ]] та з 31 березня 2019&nbsp;р.&nbsp;— для [[SkyUp]] (термінал «F»)<ref>{{Cite web|title=SkyUp переїжджає в «Бориспіль». Аеропорт «розконсервує» новий термінал|url=https://www.epravda.com.ua/news/2019/02/28/645709/|website=Економічна правда|accessdate=3 квітня 2019|language=uk}}</ref>.
  +
 
{{Airport-dest-list
 
{{Airport-dest-list
 
<!-- -->
 
<!-- -->
 
| [[Aegean Airlines]]| [[Афіни (аеропорт)|Афіни]]
 
| [[Aegean Airlines]]| [[Афіни (аеропорт)|Афіни]]
 
<!-- -->
 
<!-- -->
| [[Aigle Azur]] | '''Сезонний''':[[Париж-Орлі]]
+
| [[Aigle Azur]] | '''Сезонний:''' [[Париж-Орлі]]
 
<!-- -->
 
<!-- -->
 
| [[Air Arabia]]| [[Шарджа (аеропорт)|Шарджа]]
 
| [[Air Arabia]]| [[Шарджа (аеропорт)|Шарджа]]
Рядок 300: Рядок 305:
 
| [[Qatar Airways]]|[[Хамад (аеропорт)|Доха]]
 
| [[Qatar Airways]]|[[Хамад (аеропорт)|Доха]]
 
<!-- -->
 
<!-- -->
| [[Ryanair]]|[[Афіни (аеропорт)|Афіни]], [[Барселона (аеропорт)|Барселона]], [[Берлін-Шенефельд]], [[Братислава (аеропорт)|Братислава]], [[Бидгощ (аеропорт)|Бидгощ]], [[Дублін (аеропорт)|Дублін]], [[Дюссельдорф Веце (аеропорт)|Дюссельдорф Веце]] (з 20 жовтня 2019), [[Франкфурт-Хан]] (з 20 жовтня 2019), [[Гданськ (аеропорт)|Гданськ]], [[Карлсруе/Баден-Баден (аеропорт)|Карлсруе/Баден-Баден]] (з 21 червня 2019), [[Катовіце (аеропорт)|Катовіце]] (з 30 жовтня 2019),<ref>{{cite web|url=https://dziennikzachodni.pl/ryanair-w-katowicach-otwiera-baze-na-lotnisku-w-pyrzowicach-i-11-nowych-kierunkow-do-miast-europy/ar/13964218|title=Ryanair in Katowice opens the base at the airport in Pyrzowice and 11 new directions to European cities|website=dziennikzachodni.pl|date=15 March 2019}}</ref> , [[Краків (аеропорт)|Краків]], [[Лондон-Станстед]], [[Мадрид (аеропорт)|Мадрид]] (з 27 жовтня 2019), [[Манчестер (аеропорт)|Манчестер]], [[Нюрнберг (аеропорт)|Нюрнберг]] (з 21 жовтня 2019)<ref>{{cite web|url=https://flug.check24.de/news/winterflugplan-2019-ryanair-tegel-nuernberg-65632|title=Winter timetable 2019/2020: Ryanair with new routes from Tegel and Nuremberg|publisher=flug.check24.de|date=29 March 2019}}</ref>, [[Пафос (аеропорт)|Пафос]], [[Познань (аеропорт)|Познань]], [[Софія (аеропорт)|Софія]], [[Стокгольм-Скавста]], [[Валенсія (аеропорт)|Валенсія]] (з 29 жовтня 2019),[[Вільнюс (аеропорт)|Вільнюс]], [[Варшава-Модлін]], [[Вроцлав (аеропорт)|Вроцлав]]
+
| [[Ryanair]]|[[Афіни (аеропорт)|Афіни]], [[Барселона (аеропорт)|Барселона]], [[Берлін-Шенефельд]], [[Братислава (аеропорт)|Братислава]], [[Бидгощ (аеропорт)|Бидгощ]], [[Дублін (аеропорт)|Дублін]], [[Дюссельдорф Веце (аеропорт)|Дюссельдорф Веце]] (з 20 жовтня 2019), [[Франкфурт-Хан]] (з 20 жовтня 2019), [[Гданськ (аеропорт)|Гданськ]], [[Карлсруе/Баден-Баден (аеропорт)|Карлсруе/Баден-Баден]] (з 21 червня 2019), [[Катовіце (аеропорт)|Катовіце]] (з 30 жовтня 2019),<ref>{{cite web|url=https://dziennikzachodni.pl/ryanair-w-katowicach-otwiera-baze-na-lotnisku-w-pyrzowicach-i-11-nowych-kierunkow-do-miast-europy/ar/13964218|title=Ryanair in Katowice opens the base at the airport in Pyrzowice and 11 new directions to European cities|website=dziennikzachodni.pl|date=15 березня 2019}}</ref> , [[Краків (аеропорт)|Краків]], [[Лондон-Станстед]], [[Мадрид (аеропорт)|Мадрид]] (з 27 жовтня 2019), [[Манчестер (аеропорт)|Манчестер]], [[Нюрнберг (аеропорт)|Нюрнберг]] (з 21 жовтня 2019)<ref>{{cite web|url=https://flug.check24.de/news/winterflugplan-2019-ryanair-tegel-nuernberg-65632|title=Winter timetable 2019/2020: Ryanair with new routes from Tegel and Nuremberg|publisher=flug.check24.de|date=29 березня 2019}}</ref>, [[Пафос (аеропорт)|Пафос]], [[Познань (аеропорт)|Познань]], [[Софія (аеропорт)|Софія]], [[Стокгольм-Скавста]], [[Валенсія (аеропорт)|Валенсія]] (з 29 жовтня 2019),[[Вільнюс (аеропорт)|Вільнюс]], [[Варшава-Модлін]], [[Вроцлав (аеропорт)|Вроцлав]]
 
<!-- -->
 
<!-- -->
  +
|[[Scandinavian Airlines]]|[[Аеропорт Осло-Гардермуен|Осло-Гардермуен]] (з 26 жовтня 2019) <ref>{{cite news |title=З Києва до Осло запустять прямий безпересадковий рейс |url=https://tsn.ua/ukrayina/z-ukrayini-do-oslo-zapustyat-pryamiy-bezperesadkoviy-reys-1348641.html |accessdate=31 травня, 2019 |work=www.tsn.ua |date=21 травня, 2019 |language=uk}}</ref><ref name="SAS_Back">{{cite news |last1=Liu |first1=Jim |title=SAS resumes 3 destinations in W19 |url=https://www.routesonline.com/news/38/airlineroute/284473/sas-resumes-3-destinations-in-w19/ |accessdate=31 травня, 2019 |work=Routesonline |date=22 травня, 2019}}</ref>
| [[SkyUp]]<ref name=SkyUp">{{cite web|url=https://skyup.aero/uk/|title=SkyUp|website=skyup.aero|date=25 October 2018}}</ref><ref name="SkyUpS19">{{cite news|last1=Liu|first1=Jim|title=SkyUp Airlines updates S19 network expansion |url=https://www.routesonline.com/news/38/airlineroute/283035/skyup-airlines-updates-s19-network-expansion/|work=Routesonline|date=20 February 2019}}</ref><ref name="UP">{{cite web|url=https://online.joinup.ua/freight_monitor?|title=freight monitor|website=online.joinup.ua}}</ref>| [[Барселона (аеропорт)|Барселона]],<ref name="SkyUpBVY"/> [[Батумі (аеропорт)|Батумі]],<ref name="SkyUpS19"/> [[Ларнака (аеропорт)|Ларнака]]<ref name="SkyUpS19"/>, [[Неаполь (аеропорт)|Неаполь]],<ref name="SkyUpS19"/> [[Одеса (аеропорт)|Одеса]] (з 2 червня 2019),<ref name="SkyUpS19"/> [[Тбілісі (аеропорт)|Тбілісі]], [[Єреван (аеропорт)|Єреван]]<ref name="SkyUpBVY"/> <br>'''Чартер:''' [[Хургада (аеропорт)|Хургада]]<ref name="UP"/> [[Шарм-ель-Шейх (аеропорт)|Шарм-ель-Шейх]]<ref name="UP"/> <br>'''Сезонний:''' [[Аліканте (аеропорт)|Аліканте]],<ref name="SkyUpS19"/> [[Бургас (аеропорт)|Бургас]] (з 31 травня 2019),<ref name="SkyUpBVY"/> [[Катанія (аеропорт)|Катанія]] (з 2 червня 2019),<ref name="SkyUpS19"/> [[Фару (аеропорт)|Фару]] (з 1 червня 2019),<ref name="SkyUpS19"/> [[Пальма-де-Мальорка (аеропорт)|Пальма-де-Мальорка]] (з 2 червня 2019),<ref name="SkyUpS19"/> [[Ріміні (аеропорт)|Ріміні]] (з 1 червня 2019),<ref name="SkyUpS19"/> [[Тенерифе-Південний (аеропорт)|Тенерифе-Південний]],<ref name="SkyUpS19"/> [[Варна (аеропорт)|Варна]] (з 14 червня 2019)<ref name="SkyUpBVY"/><br>'''Сезонний чартер:''' [[Анталія (аеропорт)|Анталія]], [[Міляс-Бодрум (аеропорт)|Бодрум]],<ref name="UP"/> [[Даламан (аеропорт)|Даламан]], [[Іракліон (аеропорт)|Іракліон]],<ref name="UP"/> [[Марса-Алам (аеропорт)|Марса-Алам]], [[Монастір (аеропорт)|Монастір]], [[Пула (аеропорт)|Пула]] (з 15 червня 2019),<ref>{{cite news|last1=Liu|first1=Jim|title=SkyUp Airlines adds Pula service from June 2019|url=https://www.routesonline.com/news/38/airlineroute/283634/skyup-airlines-adds-pula-service-from-june-2019/|work=Routesonline|date=29 March 2019}}</ref> [[Спліт (аеропорт)|Спліт]] (з 6 червня 2019),<ref name="UP"/> [[Тирана (аеропорт)|Тирана]], [[Тиват (аеропорт)|Тиват]]
 
 
<!-- -->
 
<!-- -->
  +
| [[SkyUp]]<ref name="SkyUp">{{cite web|url=https://skyup.aero/uk/|title=SkyUp|website=skyup.aero|date=25 жовтня 2018}}</ref><ref name="SkyUpS19">{{cite news|last1=Liu|first1=Jim|title=SkyUp Airlines updates S19 network expansion |url=https://www.routesonline.com/news/38/airlineroute/283035/skyup-airlines-updates-s19-network-expansion/|work=Routesonline|date=20 лютого 2019}}</ref><ref name="UP">{{cite web|url=https://online.joinup.ua/freight_monitor?|title=freight monitor|website=online.joinup.ua}}</ref>| [[Барселона (аеропорт)|Барселона]],<ref name="SkyUp"/> [[Батумі (аеропорт)|Батумі]],<ref name="SkyUpS19"/> [[Ларнака (аеропорт)|Ларнака]]<ref name="SkyUpS19"/>, [[Неаполь (аеропорт)|Неаполь]],<ref name="SkyUpS19"/> [[Одеса (аеропорт)|Одеса]] (з 2 червня 2019),<ref name="SkyUpS19"/> [[Тбілісі (аеропорт)|Тбілісі]], [[Єреван (аеропорт)|Єреван]]<ref name="SkyUp"/> <br/>'''Чартер:''' [[Хургада (аеропорт)|Хургада]]<ref name="UP"/> [[Шарм-ель-Шейх (аеропорт)|Шарм-ель-Шейх]]<ref name="UP"/> <br/>'''Сезонний:''' [[Аліканте (аеропорт)|Аліканте]],<ref name="SkyUpS19"/> [[Бургас (аеропорт)|Бургас]] (з 31 травня 2019),<ref name="SkyUp"/> [[Катанія (аеропорт)|Катанія]] (з 2 червня 2019),<ref name="SkyUpS19"/> [[Фару (аеропорт)|Фару]] (з 1 червня 2019),<ref name="SkyUpS19"/> [[Пальма-де-Мальорка (аеропорт)|Пальма-де-Мальорка]] (з 2 червня 2019),<ref name="SkyUpS19"/> [[Ріміні (аеропорт)|Ріміні]] (з 1 червня 2019),<ref name="SkyUpS19"/> [[Тенерифе-Південний (аеропорт)|Тенерифе-Південний]],<ref name="SkyUpS19"/> [[Варна (аеропорт)|Варна]] (з 14 червня 2019)<ref name="SkyUp"/><br/>'''Сезонний чартер:''' [[Анталія (аеропорт)|Анталія]], [[Міляс-Бодрум (аеропорт)|Бодрум]],<ref name="UP"/> [[Даламан (аеропорт)|Даламан]], [[Іракліон (аеропорт)|Іракліон]],<ref name="UP"/> [[Марса-Алам (аеропорт)|Марса-Алам]], [[Монастір (аеропорт)|Монастір]], [[Пула (аеропорт)|Пула]] (з 15 червня 2019),<ref>{{cite news|last1=Liu|first1=Jim|title=SkyUp Airlines adds Pula service from June 2019|url=https://www.routesonline.com/news/38/airlineroute/283634/skyup-airlines-adds-pula-service-from-june-2019/|work=Routesonline|date=29 березня 2019}}</ref> [[Спліт (аеропорт)|Спліт]] (з 6 червня 2019),<ref name="UP"/> [[Тирана (аеропорт)|Тирана]], [[Тиват (аеропорт)|Тиват]]
|[[Swiss International Air Lines]]|[[Цюрих (аеропорт)|Цюрих]]
 
 
<!-- -->
 
<!-- -->
  +
|[[Swiss International Air Lines]]|[[Цюрих (аеропорт)|Цюрих]]
|[[Turkish Airlines]]| [[Бодрум (аеропорт)|Бодрум]],<ref>{{cite web|url=https://www.routesonline.com/news/38/airlineroute/282154/turkish-airlines-adds-bodrum-kiev-service-from-april-2019/|title=Turkish Airlines adds Bodrum – Kiev service from April 2019|publisher=routesonline|accessdate=26 December 2018}}</ref>, [[Аеропорт Стамбул|Стамбул]]
 
 
<!-- -->
 
<!-- -->
  +
|[[Turkish Airlines]]| [[Бодрум (аеропорт)|Бодрум]],<ref>{{cite web|url=https://www.routesonline.com/news/38/airlineroute/282154/turkish-airlines-adds-bodrum-kiev-service-from-april-2019/|title=Turkish Airlines adds Bodrum – Kiev service from April 2019|publisher=routesonline|accessdate=26 грудня 2018}}</ref>, [[Аеропорт Стамбул|Стамбул]]
| [[Ukraine International Airlines]]| [[Алмати (аеропорт)|Алмати]], [[Амман (аеропорт)|Амман]], [[Схіпгол (аеропорт)|Амстердам]], [[Есенбога (аеропорт)|Анкара]], [[Афіни (аеропорт)|Афіни]], [[Баку (аеропорт)|Баку]], [[Бангкок-Суварнабхумі]], [[Барселона (аеропорт)|Барселона]], [[Beijing Capital International Airport|Пекін]], [[Бергамо (аеропорт)|Бергамо]], [[Берлін-Тегель]], [[Брюссель (аеропорт)|Брюссель]], [[Будапешт (аеропорт)|Будапешт]], [[Каїр (аеропорт)|Каїр]], [[Чернівці (аеропорт)|Чернівці]], [[Кишинів (аеропорт)|Кишинів]], [[Міжнародний аеропорт імені Соломона Бандаранаїке|Коломбо]], [[Копенгаген (аеропорт)|Копенгаген]], [[Делі-Індіра Ганді]], [[Дніпропетровськ (аеропорт)|Дніпро]], [[Дубай (аеропорт)|Дубай]], [[Дюссельдорф (аеропорт)|Дюссельдорф]], [[Франкфурт (аеропорт)|Франкфурт]], [[Женева (аеропорт)|Женева]], [[Гельсінкі (аеропорт)|Гельсінкі]], [[Стамбул-Ататюрк]], [[Івано-Франківськ (аеропорт)|Івано-Франківськ]], [[Херсон (аеропорт)|Херсон]] [[Kharkiv International Airport|Харків]], [[Ларнака (аеропорт)|Ларнака]], [[Лондон-Гатвік]], [[Львів (аеропорт)|Львів]], [[Мадрид (аеропорт)|Мадрид]], [[Мілан-Мальпенса]], [[Мінськ (аеропорт)|Мінськ]], [[Мюнхен (аеропорт)|Мюнхен]], [[Міжнародний аеропорт імені Джона Кеннеді|Нью-Йорк-Дж. Кеннеді]], [[Одеса (аеропорт)|Одеса]], [[Париж-Шарль де Голль]], [[Прага (аеропорт)|Прага]], [[Рига (аеропорт)|Рига]], [[Рим-Ф'юмічіно]], [[Стокгольм-Арланда]], [[Тбілісі (аеропорт)|Тбілісі]], [[Тегеран-Імам Хомейні]], [[Тель-Авів-Бен-Гуріон]], [[Торонто-Пірсон]], [[Венеція (аеропорт)|Венеція]], [[Відень (аеропорт)|Відень]], [[Вільнюс (аеропорт)|Вільнюс]], [[Варшава-Шопен]], [[Вінниця (аеропорт)|Вінниця]], [[Єреван (аеропорт)|Єреван]], [[Запоріжжя (аеропорт)|Запоріжжя]], [[Цюрих (аеропорт)|Цюрих]]<br/>'''Сезонний:'''[[Ізмір (аеропорт)|Ізмір]] (з 15 червня 2019)<ref name="S19 EE">{{Cite web|url=https://www.routesonline.com/news/38/airlineroute/280613/ukraine-international-s19-european-network-expansion/|title=Ukraine International S19 European network expansion|date=18 September 2018|website=routesonline.com|language=en-GB|access-date=18 September 2018}}</ref>, [[Ніцца (аеропорт)|Ніцца]], [[Пальма-де-Мальорка (аеропорт)|Пальма-де-Мальорка]], [[Зальцбург (аеропорт)|Зальцбург]]<br/>'''Сезонний чартер:''' [[Анталія (аеропорт)|Анталія]], [[Бодрум (аеропорт)|Бодрум]], [[Бургас (аеропорт)|Бургас]], [[Даламан (аеропорт)|Даламан]], [[Гоа (аеропорт)|Гоа]], [[Кайсері (аеропорт)|Кайсері]], [[Хургада (аеропорт)|Хургада]], [[Ла-Романа (аеропорт)|Ла-Романа]], [[Шарм-ель-Шейх (аеропорт)|Шарм-ель-Шейх]]. [[Тенерифе-Південний (аеропорт)|Тенерифе-Південний]]
 
  +
<!-- -->
  +
| [[Ukraine International Airlines]]| [[Алмати (аеропорт)|Алмати]], [[Амман (аеропорт)|Амман]], [[Схіпгол (аеропорт)|Амстердам]], [[Есенбога (аеропорт)|Анкара]], [[Афіни (аеропорт)|Афіни]], [[Баку (аеропорт)|Баку]], [[Бангкок-Суварнабхумі]], [[Барселона (аеропорт)|Барселона]], [[Beijing Capital International Airport|Пекін]], [[Бергамо (аеропорт)|Бергамо]], [[Берлін-Тегель]], [[Брюссель (аеропорт)|Брюссель]], [[Будапешт (аеропорт)|Будапешт]], [[Каїр (аеропорт)|Каїр]], [[Чернівці (аеропорт)|Чернівці]], [[Кишинів (аеропорт)|Кишинів]], [[Міжнародний аеропорт імені Соломона Бандаранаїке|Коломбо]], [[Копенгаген (аеропорт)|Копенгаген]], [[Делі-Індіра Ганді]], [[Дніпропетровськ (аеропорт)|Дніпро]], [[Дубай (аеропорт)|Дубай]], [[Дюссельдорф (аеропорт)|Дюссельдорф]], [[Франкфурт (аеропорт)|Франкфурт]], [[Женева (аеропорт)|Женева]], [[Гельсінкі (аеропорт)|Гельсінкі]], [[Стамбул-Ататюрк]], [[Івано-Франківськ (аеропорт)|Івано-Франківськ]], [[Херсон (аеропорт)|Херсон]] [[Kharkiv International Airport|Харків]], [[Ларнака (аеропорт)|Ларнака]], [[Лондон-Гатвік]], [[Львів (аеропорт)|Львів]], [[Мадрид (аеропорт)|Мадрид]], [[Мілан-Мальпенса]], [[Мінськ (аеропорт)|Мінськ]], [[Мюнхен (аеропорт)|Мюнхен]], [[Міжнародний аеропорт імені Джона Кеннеді|Нью-Йорк-Дж. Кеннеді]], [[Одеса (аеропорт)|Одеса]], [[Париж-Шарль де Голль]], [[Прага (аеропорт)|Прага]], [[Рига (аеропорт)|Рига]], [[Рим-Ф'юмічіно]], [[Стокгольм-Арланда]], [[Тбілісі (аеропорт)|Тбілісі]], [[Тегеран-Імам Хомейні]], [[Тель-Авів-Бен-Гуріон]], [[Торонто-Пірсон]], [[Венеція (аеропорт)|Венеція]], [[Відень (аеропорт)|Відень]], [[Вільнюс (аеропорт)|Вільнюс]], [[Варшава-Шопен]], [[Вінниця (аеропорт)|Вінниця]], [[Єреван (аеропорт)|Єреван]], [[Запоріжжя (аеропорт)|Запоріжжя]], [[Цюрих (аеропорт)|Цюрих]]<br/>'''Сезонний:''' [[Ізмір (аеропорт)|Ізмір]] (з 15 червня 2019)<ref name="S19 EE">{{Cite web|url=https://www.routesonline.com/news/38/airlineroute/280613/ukraine-international-s19-european-network-expansion/|title=Ukraine International S19 European network expansion|date=18 September 2018|website=routesonline.com|language=en-GB|access-date=18 вересня 2018}}</ref>, [[Ніцца (аеропорт)|Ніцца]], [[Пальма-де-Мальорка (аеропорт)|Пальма-де-Мальорка]], [[Зальцбург (аеропорт)|Зальцбург]]<br/>'''Сезонний чартер:''' [[Анталія (аеропорт)|Анталія]], [[Бодрум (аеропорт)|Бодрум]], [[Бургас (аеропорт)|Бургас]], [[Даламан (аеропорт)|Даламан]], [[Гоа (аеропорт)|Гоа]], [[Кайсері (аеропорт)|Кайсері]], [[Хургада (аеропорт)|Хургада]], [[Ла-Романа (аеропорт)|Ла-Романа]], [[Шарм-ель-Шейх (аеропорт)|Шарм-ель-Шейх]]. [[Тенерифе-Південний (аеропорт)|Тенерифе-Південний]]
 
<!-- -->
 
<!-- -->
 
|[[Windrose Airlines]]|[[Дніпропетровськ (аеропорт)|Дніпро]], [[Бухарест (аеропорт)|Бухарест]], [[Софія (аеропорт)|Софія]] <br/>'''Сезонний''': [[Анкона (аеропорт)|Анкона]], [[Барселона (аеропорт)|Барселона]], [[Бургас (аеропорт)|Бургас]], [[Ларнака (аеропорт)|Ларнака]], [[Пула (аеропорт)|Пула]], [[Тиват (аеропорт)|Тиват]]<br/> '''Сезонний чартер:''' [[Анталія (аеропорт)|Анталія]], [[Бодрум (аеропорт)|Бодрум]], [[Даламан (аеропорт)|Даламан]], [[Іракліон (аеропорт)|Іракліон]], [[Хургада (аеропорт)|Хургада]], [[Ізмір (аеропорт)|Ізмір]], [[Ламеція-Терме (аеропорт)|Ламеція-Терме]], [[Араксос (аеропорт)|Араксос]], [[Родос (аеропорт)|Родос]], [[Шарм-ель-Шейх (аеропорт)|Шарм-ель-Шейх]], [[Спліт (аеропорт)|Спліт]]
 
|[[Windrose Airlines]]|[[Дніпропетровськ (аеропорт)|Дніпро]], [[Бухарест (аеропорт)|Бухарест]], [[Софія (аеропорт)|Софія]] <br/>'''Сезонний''': [[Анкона (аеропорт)|Анкона]], [[Барселона (аеропорт)|Барселона]], [[Бургас (аеропорт)|Бургас]], [[Ларнака (аеропорт)|Ларнака]], [[Пула (аеропорт)|Пула]], [[Тиват (аеропорт)|Тиват]]<br/> '''Сезонний чартер:''' [[Анталія (аеропорт)|Анталія]], [[Бодрум (аеропорт)|Бодрум]], [[Даламан (аеропорт)|Даламан]], [[Іракліон (аеропорт)|Іракліон]], [[Хургада (аеропорт)|Хургада]], [[Ізмір (аеропорт)|Ізмір]], [[Ламеція-Терме (аеропорт)|Ламеція-Терме]], [[Араксос (аеропорт)|Араксос]], [[Родос (аеропорт)|Родос]], [[Шарм-ель-Шейх (аеропорт)|Шарм-ель-Шейх]], [[Спліт (аеропорт)|Спліт]]
Рядок 316: Рядок 323:
 
}}
 
}}
   
З 25 листопада 2015 року [[Уряд України|уряд]] заборонив рейси всіх російських авіакомпаній над територією України<ref> http://tsn.ua/ukrayina/ukrayina-zakrila-nebo-dlya-vsih-tranzitnih-reysiv-rosiyskih-aviakompaniy-541350.html</ref>. Окремим російським авіакомпаніям, які здійснювали рейси у [[Крим]], заборона була введена ще 25 жовтня 2015 року.
+
З 25 листопада 2015 року [[Уряд України|уряд]] заборонив рейси всіх російських авіакомпаній над територією України<ref> http://tsn.ua/ukrayina/ukrayina-zakrila-nebo-dlya-vsih-tranzitnih-reysiv-rosiyskih-aviakompaniy-541350.html</ref>. Для окремих російських авіакомпаній, які здійснювали рейси у [[Крим]], заборона була введена ще 25 жовтня 2015 року.
   
 
=== Вантажні ===
 
=== Вантажні ===
Рядок 338: Рядок 345:
 
}}
 
}}
   
=== Авіакомпанії, що базувалися у МА «Бориспіль» у минулому ===
+
=== Авіакомпанії, що базувалися у «Борисполі» в минулому ===
 
* [[Wizz Air Ukraine]]&nbsp;— дочірня компанія польсько-угорського лоукосту WizzAir
 
* [[Wizz Air Ukraine]]&nbsp;— дочірня компанія польсько-угорського лоукосту WizzAir
 
* [[Аеросвіт]]&nbsp;— найбільша авіакомпанія України (на момент діяльності), збанкрутувала у 2013
 
* [[Аеросвіт]]&nbsp;— найбільша авіакомпанія України (на момент діяльності), збанкрутувала у 2013
   
 
== Транспортне сполучення ==
 
== Транспортне сполучення ==
Аеропорт розташований за 4&nbsp;км від міжнародного автошляху {{Автошлях М|03}}.
+
Аеропорт розташований за 4&nbsp;км від міжнародного автошляху {{Автошлях М|03}}. Найближча станція метрополітену&nbsp;— [[Бориспільська (станція метро)|«Бориспільська»]] (18 км).
   
 
=== Автобусне сполучення ===
 
=== Автобусне сполучення ===
Рядок 349: Рядок 356:
 
* №&nbsp;322 (Sky Bus)&nbsp;— з Південного вокзалу залізничної станції [[Київ-Пасажирський]] із зупинками на [[Київський центральний автовокзал|Центральному автовокзалі]] та станції метро [[Харківська (станція метро)|«Харківська»]].
 
* №&nbsp;322 (Sky Bus)&nbsp;— з Південного вокзалу залізничної станції [[Київ-Пасажирський]] із зупинками на [[Київський центральний автовокзал|Центральному автовокзалі]] та станції метро [[Харківська (станція метро)|«Харківська»]].
 
* №&nbsp;323&nbsp;— з [[Видубичі (автостанція)|АС «Видубичі»]].
 
* №&nbsp;323&nbsp;— з [[Видубичі (автостанція)|АС «Видубичі»]].
Також виконують міжміські рейси (із заходом на [[Київський центральний автовокзал|Центральний автовокзал]]) компанії «[[Гюнсел]]», «[[Автолюкс]]», «Укрбус».
+
Також виконують міжміські рейси (із заїздом на [[Київський центральний автовокзал|Центральний автовокзал]]) компанії «[[Гюнсел]]», «[[Автолюкс]]», «Укрбус».
 
Із [[Київ|Києва]] до аеропорту також дешево дістатися автобусами через місто [[Бориспіль]] (№&nbsp;316 Станція метро [[Лівобережна (станція метро)|«Лівобережна»]]&nbsp;— місто [[Бориспіль]], №&nbsp;317 Станція метро [[Харківська (станція метро)|«Харківська»]]&nbsp;— місто [[Бориспіль]], №&nbsp;318 Станція метро [[Бориспільська (станція метро)|«Бориспільська»]]&nbsp;— місто [[Бориспіль]]), пересівши потім на місцевий автобус №&nbsp;2 (вул. Каховська&nbsp;— аеропорт).
 
Із [[Київ|Києва]] до аеропорту також дешево дістатися автобусами через місто [[Бориспіль]] (№&nbsp;316 Станція метро [[Лівобережна (станція метро)|«Лівобережна»]]&nbsp;— місто [[Бориспіль]], №&nbsp;317 Станція метро [[Харківська (станція метро)|«Харківська»]]&nbsp;— місто [[Бориспіль]], №&nbsp;318 Станція метро [[Бориспільська (станція метро)|«Бориспільська»]]&nbsp;— місто [[Бориспіль]]), пересівши потім на місцевий автобус №&nbsp;2 (вул. Каховська&nbsp;— аеропорт).
   
 
Сполучення між терміналами здійснюється транспортом аеропорту.
 
Сполучення між терміналами здійснюється транспортом аеропорту.
   
  +
=== Залізничне сполучення ===
Найближча станція метрополітену&nbsp;— [[Бориспільська (станція метро)|«Бориспільська»]] (18 км).
 
  +
{{Докладніше|Kyiv Boryspil Express}}'''
   
До [[Євро-2012]] планувалося побудувати швидкісну залізничну лінію Жуляни&nbsp;— Київ&nbsp;— Бориспіль.
+
До [[Євро-2012]] пропонувалося побудувати швидкісну залізничну лінію Жуляни&nbsp;— Київ&nbsp;— Бориспіль.
   
Наприкінці 2017 року було запропоновано проект продовження гілки метро до аеропорту «Бориспіль»<ref>{{cite web|url=https://24tv.ua/metro_do_borispolya_kiyivske_metro_proponuyut_prodovzhiti_do_aeroportu_n903923|title=Метро до Борисполя: київське метро пропонують продовжити до аеропорту|work=Телеканал новин «24»|date=19.12.2017|accessdate=07.01.2018}}</ref><ref>{{cite web|url=http://fakty.ictv.ua/ua/ukraine/20171220-u-kyyevi-hochut-zapustyty-metro-do-aeroportu-boryspil/|title=У Києві хочуть запустити метро до аеропорту Бориспіль|work=ФАКТИ. ICTV|date=20.12.2017|accessdate=07.01.2018}}</ref>. Основною його перевагою є те, що з будь-якої точки [[Київ|Києва]] можна буде без проблем і недорого дістатися до аеропорту. Вартість даного проекту оцінена у близько 300&nbsp;млн доларів, а термін його виконання становитиме не менше двох років, з частковим перекриттям Бориспільської траси.
+
Наприкінці 2017 року було запропоновано проект продовження [[Сирецько-Печерська лінія|Сирецько-Печерської лінії]] метро до аеропорту «Бориспіль»<ref>{{cite web|url=https://24tv.ua/metro_do_borispolya_kiyivske_metro_proponuyut_prodovzhiti_do_aeroportu_n903923|title=Метро до Борисполя: київське метро пропонують продовжити до аеропорту|work=Телеканал новин «24»|date=19 грудня 2017|accessdate=7 січня 2018}}</ref><ref>{{cite web|url=http://fakty.ictv.ua/ua/ukraine/20171220-u-kyyevi-hochut-zapustyty-metro-do-aeroportu-boryspil/|title=У Києві хочуть запустити метро до аеропорту Бориспіль|work=ФАКТИ. ICTV|date=20 грудня 2017|accessdate=7 січня 2018}}</ref>. Основною його перевагою є те, що з будь-якої точки [[Київ|Києва]] можна буде без проблем і недорого дістатися до аеропорту. Вартість даного проекту оцінена у близько 300&nbsp;млн доларів, а термін його виконання становитиме не менше двох років, з частковим перекриттям Бориспільської траси.
 
=== Залізничне сполучення ===
 
{{Докладніше|Kyiv Boryspil Express}}'''
 
   
 
[[28 березня]] [[2018]] року на засіданні Кабінету Міністрів України було затверджено реалізацію проекту будівництва залізничного сполучення між Києвом і столичним аеропортом «Бориспіль»<ref>[http://mykyivregion.com.ua/2018/03/28/kabmin-zatverdiv-budivnictvo-zaliznichnogo-spoluchennya-kiyiv-aeroport-borispil/ Кабінет Міністрів України затвердив реалізацію проекту будівництва залізничного сполучення між Києвом і столичним аеропортом "Бориспіль]</ref>.
 
[[28 березня]] [[2018]] року на засіданні Кабінету Міністрів України було затверджено реалізацію проекту будівництва залізничного сполучення між Києвом і столичним аеропортом «Бориспіль»<ref>[http://mykyivregion.com.ua/2018/03/28/kabmin-zatverdiv-budivnictvo-zaliznichnogo-spoluchennya-kiyiv-aeroport-borispil/ Кабінет Міністрів України затвердив реалізацію проекту будівництва залізничного сполучення між Києвом і столичним аеропортом "Бориспіль]</ref>.
Рядок 372: Рядок 377:
   
 
== Інциденти ==
 
== Інциденти ==
  +
29 квітня 2019 року в аеропорту «Бориспіль» транслювався промоційний відеоролик, у якому Україна зображувалася без [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]], за фактом чого [[Національна поліція України]] відкрила кримінальне провадження. Встановлено, що цей відеоролик транслювався на прохання [[Міністерство інформаційної політики України|Міністерства інформаційної політики України]].<ref>{{cite web |url=https://www.5.ua/suspilstvo/u-boryspoli-transliuvaly-rolyk-z-ukrainoiu-bez-krymu-politsiia-vidkryla-kryminalne-provadzhennia-191459.html |назва=У «Борисполі» транслювали ролик з Україною без Криму – поліція відкрила кримінальне провадження |автор= |дата=30 квітня 2019 |веб-сайт=5 канал |видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=1 травня 2019}}</ref>
   
  +
== Галерея ==
29 квітня 2019 року в аеропорту «Бориспіль» транслювався промоційний відеоролик, в якому Україна відображена без [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]], за фактом чого [[Національна поліція України]] відкрила кримінальне провадження. Встановлено, що цей відеоролик транслювався на прохання [[Міністерство інформаційної політики України|Міністерства інформаційної політики України]].<ref>{{cite web |url=https://www.5.ua/suspilstvo/u-boryspoli-transliuvaly-rolyk-z-ukrainoiu-bez-krymu-politsiia-vidkryla-kryminalne-provadzhennia-191459.html |назва=У "Борисполі" транслювали ролик з Україною без Криму – поліція відкрила кримінальне провадження |автор= |дата=30 квітня 2019 |веб-сайт=5 канал |видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=1 травня 2019}}</ref>
 
 
== Галерея зображень ==
 
 
<center><gallery>
 
<center><gallery>
 
Файл:BoryspilAirport2.JPG|Злітно-посадкові смуги
 
Файл:BoryspilAirport2.JPG|Злітно-посадкові смуги
Рядок 386: Рядок 390:
 
</gallery></center>
 
</gallery></center>
   
  +
=== Великі панорами ===
== Відеоматеріали ==
 
https://www.facebook.com/avianews/videos/198822273485750/
 
 
== Великі панорами аеропорту ==
 
 
{{wide image|BORYSPIL AIRPORT KIEV UKRAINE SEP 2013 (9862349633).jpg|973px|Велика панорама аеропорту}}
 
{{wide image|BORYSPIL AIRPORT KIEV UKRAINE SEP 2013 (9862349633).jpg|973px|Велика панорама аеропорту}}
 
{{wide image|BORYSPIL AIRPORT KIEV SEP 2013 (9859575844).jpg|973px|Велика панорама злітної смуги аеропорту}}
 
{{wide image|BORYSPIL AIRPORT KIEV SEP 2013 (9859575844).jpg|973px|Велика панорама злітної смуги аеропорту}}
Рядок 401: Рядок 402:
 
* [[Список аеропортів України]]
 
* [[Список аеропортів України]]
 
* [[Пасажиропотік аеропортів України]]
 
* [[Пасажиропотік аеропортів України]]
* [[Kyiv Boryspil Express]]
 
* [[Бориспіль-Аеропорт|Залізнична станція «Аеропорт-Бориспіль»]]
 
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
{{reflist|3}}
+
{{reflist|2}}
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
Рядок 414: Рядок 413:
 
* [https://twitter.com/boryspilaero Офіційний твітер-екаунт]
 
* [https://twitter.com/boryspilaero Офіційний твітер-екаунт]
 
* [https://www.avianews.com/aviation_history/2018/03/05/borispol_airport_beginning/ История аэропорта Борисполь: как все начиналось]
 
* [https://www.avianews.com/aviation_history/2018/03/05/borispol_airport_beginning/ История аэропорта Борисполь: как все начиналось]
* {{cite web |url=http://uprom.info/news/other/infrastruktura/novu-zlitno-posadkovu-smugu-v-aeroportu-borispil-planuyut-zbuduvati-do-2022-roku |title=Нову злітно-посадкову смугу в аеропорту Бориспіль планують збудувати до 2022 року |author= |date=2018-11-05 |website=http://uprom.info/ |publisher=[[Національний промисловий портал]] |accessdate=4 листопада 2018}}
+
* {{cite web |url=http://uprom.info/news/other/infrastruktura/novu-zlitno-posadkovu-smugu-v-aeroportu-borispil-planuyut-zbuduvati-do-2022-roku |title=Нову злітно-посадкову смугу в аеропорту Бориспіль планують збудувати до 2022 року |author= |date=5 листопада 2018 |website=http://uprom.info/ |publisher=[[Національний промисловий портал]] |accessdate=4 листопада 2018}}
   
 
{{Аеропорти України}}
 
{{Аеропорти України}}

Версія за 09:02, 31 травня 2019

Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
Boryspil International Airport logo (inverted).svg
Aerial of KBP.jpeg
ІАТА: KBP  • ICAO: UKBB
Загальні дані
50°20′41″ пн. ш. 30°53′36″ сх. д. / 50.34472222224977855° пн. ш. 30.89333333336077914° сх. д. / 50.34472222224977855; 30.89333333336077914Координати: 50°20′41″ пн. ш. 30°53′36″ сх. д. / 50.34472222224977855° пн. ш. 30.89333333336077914° сх. д. / 50.34472222224977855; 30.89333333336077914
Тип цивільний
Власник Міністерство інфраструктури України
Оператор Державне підприємство «Міжнародний аеропорт „Бориспіль“»
Обслуговує Україна Україна, Київ
Розташування Бориспіль і Бориспільський район
Висота над р. м. 130 м / 427 фт
Веб-сайт Сайт аеропорту
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
м фт
18L/36R 4 000 х 60 13 123 бетон, 80/r/c/w/t
18R/36L 3 500 х 63 11 483 бетон, 39/r/c/x/t
Статистика (2018)
Пасажирообіг 12 603 000 осіб
Вантажообіг 40 100 т
Чисельність персоналу 4 046 осіб
Джерело: Аеропорт «Бориспіль»[1]
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 6300952
Structurae 20074682
KBP. Карта розташування: Україна
KBP
KBP
KBP. Карта розташування: Київська область
KBP
KBP
CMNS: Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у Вікісховищі

Міжнародний аеропорт «Бори́спіль» (IATA: KBPICAO: UKBB) — основний і найбільший пасажирський міжнародний аеропорт України та її столиці, який обслуговує Київ, Київську агломерацію та інші регіони України, забезпечуючи майже дві третини авіапасажирських перевезень у країні. Єдиний аеропорт України, який має трансконтинентальний статус. Щороку обслуговує понад 12 млн національних та іноземних пасажирів.[2]

Офіційна назва — Державне підприємство «Міжнародний аеропорт „Бориспіль“». Посаду генерального директора аеропорту від 23 березня 2017 року обіймає Рябікін Павло Борисович.

Розташування

Аеропорт розташований за 29 км на південний схід від Києва та за 6 км від центру міста Бориспіль. Пасажирські термінали та залізнична станція «Бориспіль-Аеропорт» розташовані на території міста Бориспіль, а злітно-посадкові смуги — у межах Бориспільського району Київської області.

«Бориспіль» вдало розташований на перетині багатьох повітряних трас, що сполучають Азію з Європою та Америкою. Понад 40 національних і зарубіжних авіакомпаній здійснюють з «Борисполя» пасажирські та вантажні перевезення за 77 регулярними маршрутами по всьому світу.

Історія

Із розвитком реактивної авіації наприкінці 1950-х років зросли вимоги до якості інфраструктури. Перед керівництвом УРСР та цивільної авіації постало питання будівництва аеропорту, здатного обслуговувати літаки вагою понад 100 тон. Альтернативно розглядалася реконструкція аеропорту в Жулянах, проте, аби дотриматися норм безпеки та подолати обмеження для аеропортів у межах міст, було вирішено будувати новий аеропорт поблизу комплексу військово-повітряних сил у Борисполі. Цьому сприяла наявність там автомобільного шосе, відповідної злітно-посадкової смуги з твердим покриттям, та можливість тимчасового базування, спільного із військовими[3].

Після санкціонування базування цивільних літаків на військовому аеродромі, підготовка аеропорту до відкриття відбувалась досить оперативно. Будівельні роботи проводили у цілодобовому режимі.

Умови для роботи персоналу й обслуговування пасажирів були поганими, адже все відбувалося в невеликих, тимчасових і малопристосованих приміщеннях. Аби хоч якимсь чином поліпшити настрій людям, керівництво аеропорту вирішило розмістити щит із макетом терміналу (див. слайд нижче).

Історія будівництва аеровокзалу

Спочатку планувалося, що обслуговування пасажирів буде розділено за рівнями, буде побудована галерея з телескопічними трапами. Однак від галереї відмовилися через невирішені питання з виготовленням останніх, а обслуговування пасажирів (приліт і виїзд) було вирішено здійснювати на першому поверсі на рівні перону.

У травні 1959 Рада Міністрів СРСР прийняла постанову про створення на базі військового аеродрому «Бориспіль» аеропорту Цивільного повітряного флоту Київ (Центральний) та постановила забезпечити його сучасними літаками, наземним обладнанням і радіотехнічними засобами.

30 червня 1959 року начальник Головного управління ЦПФ (Цивільний повітряний флот) підписав наказ № 265 про створення аеропорту.

7 липня 1959 року було прийнято перший рейс. Його здійснив екіпаж Московського управління цивільної авіації на Ту-104 за маршрутом Москва — Київ — Москва. На борту було 100 пасажирів (переважно керівники авіації та журналісти) та 1600 кг вантажу. У перший рік діяльність здійснювалась у польових умовах (шести наметах), а згодом ― у тимчасових приміщеннях. Однак за такий короткий період аеропорт «Бориспіль» вийшов на третє місце за обсягом пасажирських перевезень серед аеропортів України (після аеропорту Сімферополя та «Жулян»).

З 10 липня 1959 р. рейси Ту-104 стали регулярними. До листопада 1960 року польоти до аеропорту Київ (Центральний) виконували екіпажі Московського, Ленінградського і Грузинського управлінь цивільної авіації.

1960 року аеропорт «Бориспіль» почав приймати міжнародні рейси до Будапешта, Відня, Софії[4]. Того ж року на базі ескадрильї Ан-10 був організований авіазагін № 208 турбогвинтових літаків Ту-104 і Ан-10, об'єднаний із аеропортом «Бориспіль».

1961 р. — інститутом «Київпроект» розроблено проект аеровокзалу. Будівництво нового терміналу в Борисполі тривало три роки. Нульовий цикл робіт розпочато одночасно по всьому периметру терміналу. Наземна частина була побудована двома етапами: спочатку були побудовані ліве та праве крила, потім почалося будівництво центральної частини під куполом. Тогочасний проект передбачав площу приміщення 20 300 м2. Довжина терміналу становила 230 метрів, ширина — 50 метрів, об'єм — 107 500 м3, пропускна здатність в час пік ― 1600 пасажирів на годину[5]. Головна складова терміналу ― це простір під куполом. Він складається з бетонних плит з розмірами кожної 8,1×2,6 м вагою до 7 тон. Для піднімання плит кран довелось встановити на земляний насип висотою 7 метрів. Зсередини стелю покрито 1100-ма спеціальними акустичними панелями (вага кожної — 80 кг).

1963 року був організований Бориспільський об'єднаний авіазагін, до якого ввійшли аеропорт «Бориспіль» та льотний авіазагін № 208. У 1971 році у складі Бориспільського об'єднаного авіазагону був організований другий льотний загін — № 222. Станом на 1974 рік льотний загін № 208 складався з трьох авіаескадриль турбореактивних літаків Ту-134 і Ту-104, а льотний загін № 222 — з двох авіаескадриль турбоґвинтових літаків Іл-18 та авіаескадрильї літаків Ту-154.

20 травня 1965 року був відкритий новий Бориспільський аеровокзал. Аеропорт «Бориспіль» був обладнаний для автоматизованої посадки літаків за метеомінімуму 1-ї категорії. Тогочасні нормативи з пропускної спроможності становили 1400 пасажирів на внутрішні та 200 — на міжнародні рейси. Аеровокзал був другим за розміром після московського аеропорту «Домодєдово» та одним з найбільших в Європі. Москвичі дали назву бориспільському терміналу «Критий ринок», натомість українські авіатори прозвали домодєдовський «Конюшнею»[5].

1971 р. — Відкриття другої ЗПС 18R/36L довжиною 3,5 км. Оскільки кількість пасажирів зростала, виникла необхідність будівництва додаткової злітно-посадкової смуги. Крім цього, було збудовано радіоелектромайстерні, лабораторний корпус АТБ, аварійно-рятувальну станцію, комплекс засобів вторинної радіолокації.

1982 р. — розпочалося будівництво центру автоматизованої системи управління повітряним рухом в Україні «Стріла». Вона полегшила роботу диспетчерів, екіпажів літаків та покрила практично всю територію України.

Квиток Аерофлоту 24.04.1989 р. (виліт 04.05.89 р.)

До 1990 року аеропорт «Бориспіль» мав найкращі показники серед аеропортів України. Криза після розпаду СРСР вплинула на діяльність аеропорту. Закриття підприємства вдалося уникнути завдяки знайденим інвесторам.

На початку 90-х Кабінет міністрів України ухвалив постанову історичного значення про реконструкцію аеропорту «Бориспіль». Постанова передбачала, що 60 % коштів буде залучено від фірм-інвесторів. Це надало новий імпульс розвиткові підприємства.

11 березня 1993 р. аеропорт «Бориспіль» отримує статус державного міжнародного аеропорту.

1 квітня 1993 р. відбулося друге юридичне створення аеропорту «Бориспіль». Згідно з наказом Міністра транспорту України на базі «Бориспільського авіапідприємства» було створено «Державний міжнародний аеропорт Бориспіль» як юридичну особу, регіональну дирекцію авіакомпанії «Авіалінії України» та підприємство «Київцентраеро».

У 1998 р. Президент ради ICAO доктор Ассад Котайт офіційно підтвердив статус навчального центру аеропорту як центру з авіаційної безпеки ICAO (станом на сьогодні день цей підрозділ є одним з 21 подібних центрів у світі).

2001 р. — до 10-ї річниці Незалежності України було реконструйовано першу злітно-посадкову смугу (18R/36L). Кошти залучили від Європейського банку реконструкції та розвитку, що виявилось першим кредитом ЄБРР в історії України. До реконструкції МПМ лайнерів на цій ЗПС була обмежена 47 тоннами, однак після ремонту сюди можуть здійснювати посадку будь-які типи повітряних суден[6], зокрема Ан-225 та А-380. Злітно-посадкова смуга 18R/36L відповідає вимогам ICAO категорії I[6].

У 2002 році аеропорт отримав міжнародний сертифікат відповідності (ISO 9001:2000) за впроваджену систему управління якістю послуг.

У 2013 році злітна смуга аеропорту 36R отримала підтвердження категорії ІІІа для здійснення заходів та посадок в умовах недостатньої видимості — 30 м вертикальної та 200 м горизонтальної.[7]

Пропозиції щодо назви аеропорту

З 29 червня до 15 липня 2016 року тривало відкрите «інтернет-голосування щодо присвоєння Міжнародному аеропорту Бориспіль ім'я видатної особистості».[8] Аеропорт пропонували перейменувати на честь Олега Антонова, Івана Мазепи, Казимира Малевича, Ігоря Сікорського, Павла Чубинського або не перейменовувати.[8] Найбільше голосів учасників набрав варіант Івана Мазепи.[9] Однак керівництво вирішило відмовитися від ідеї перейменування.

Основні параметри

Міжнародний аеропорт «Бориспіль» має дві злітно-посадкові смуги довжиною 4 000 м і 3 500 м та чотири пасажирські термінали (серед яких експлуатуються лише два новіші, «D» і «F»). Технічні можливості аеродрому аеропорту «Бориспіль» є унікальними не лише для України, а й для країн СНД та Східної Європи. Основна злітно-посадкова смуга довжиною 4000 метрів і шириною 60 метрів спроможна приймати повітряні судна всіх типів цілодобово, включно і в умовах обмеженого огляду під час негод та ожеледиці.

Це єдиний аеропорт України, з якого виконуються трансконтинентальні рейси. Аеропорт є членом Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) та Міжнародної ради аеропортів (ACI Europe).

Програма розвитку

  • Спорудити поруч терміналу інфраструктуру приаеропортової автостанції.
  • Розширити зону обслуговування терміналу «D».
  • Завершити спорудження великого автопаркінгу.
  • Спорудити перехід від терміналу «D» до терміналу «B».[10]
  • Здійснити реконструкцію ЗПС 18R/36L.[11]

Термінали

Активні

Термінал «D»

Перон терміналу «D», 2016 рік

Термінал «D» — найновіший термінал, який було урочисто відкрито 28 травня 2012 року. Площа терміналу становить 107 тис. кв.м, завдяки чому він є найбільшим термінальним комплексом в Україні.

Реалізація проекту будівництва нового терміналу «D» розпочалася в листопаді 2008 року. Станом на 27 грудня 2011 року всі будівельні роботи зі спорудження терміналу «D» було завершено. Оздоблення та налагодження роботи терміналу тривало до самого відкриття.

У зонах реєстрації нового аеровокзального комплексу передбачена велика кількість стійок реєстрації (60 у зоні міжнародних рейсів, 16 у зоні внутрішніх рейсів та 6 — для веб-реєстрації), 18 пунктів контролю на авіаційну безпеку у зоні міжнародних рейсів та 6 у зоні внутрішніх рейсів, 28 кабін паспортного контролю, що дозволяє уникати черг. Термінал оснащений 11 стаціонарними аеромостами з автоматизованою системою докування (для посадки/висадки), які дозволяють одночасно приймати шість літаків класу «Боїнг 747» і п'ять літаків класу «Боїнг 737». Термінал може обслуговувати до 10 млн пасажирів на рік, 3000 пасажирів на годину на виліт і стільки ж на приліт. У зоні відправлення нового аеровокзального комплексу передбачено 61 стійку реєстрації (подвоється до 2021 року після закінчення робіт), 18 пунктів контролю на авіабезпеку, 28 кабін паспортного контролю. Галерея очікування рейсів у зоні відльоту має довжину 870 м, яка має збільшитися на 400 м (±) після завершення продовження галереї. Очікується завершення в 2020 році.

Для зручності пасажирів установлені ліфти, ескалатори, траволатори. Загалом встановлено 20 пасажирських та 2 вантажних ліфти, 20 ескалаторів і 12 траволаторів фірми Шиндлер (Швейцарія). Швидкість руху останніх — 0,5 м/с, довжина стрічки — від 28 м до 58 м, що дозволяє збільшити пропускну здатність терміналу.

У терміналі діє дитячий майданчик і VIP-зала.[12]

Термінал «F»

Термінал «F»

Термінал «F» був відкритий 21 вересня 2010 року. Пропускна спроможність становить 900 пасажирів на виліт та 900 — на приліт. Перші пасажири прийняті 31 жовтня 2010 року.[13] З 27 жовтня (початок зимової навігації) 2013 року термінал «F» був законсервований, і всі рейси переведені до терміналу «B», а надалі — до терміналу «D».[14]

Керівництво аеропорту розглядало можливість відновлення роботи терміналу для компенсації пікових навантажень аеропорту в ранкові та вечірні періоди у 2017 р.[15]

Термінал «F» був базовим для МАУ (міжнародні рейси).[16] Термінал обслуговував міжнародні та чартерні рейси 22 авіакомпаній: МАУ, UM Air, Utair Україна, Air Baltic, Armavia, Adria Airways, Belavia, Caspian Airlines, Austrian Airlines (Австрія), Georgian Airways, Germanwings, Libyan Arab airlines (Лівія), Lufthansa (Німеччина), Finnair (Фінляндія), S7 Airlines (Росія) та інші.

23 березня 2018 року в терміналі було проведено прес-конференцію з нагоди підписання контрактів з Ryanair. Павло Рябікін заявив, що за зростання частот останньої до 15 на день, термінал «F» буде доцільно розконсервувати[17]. Раніше розглядалося питання про його знесення[18].

За словами директора Рябікіна[19], у фінплані 2018 р. на розконсервацію терміналу передбачено 100 млн грн. Для цього також потрібно залучити і навчити ~ 300 осіб обслуговуючого персоналу, що забере 3-5 міс. Середня недокомплектація співробітниками на підприємство — 12 % (близько 400 чоловік), у деяких виробничих підрозділах — до 25 %.

На початку березня 2019 було повідомлено, що з 31 березня термінал обслуговуватиме рейси авіакомпаній Ryanair та SkyUp.[20]

31 березня 2019 термінал був розконсервований і почав у тестовому режимі обслуговувати лоукости та чартерні рейси[джерело?].

Законсервовані

Термінал «A»

Термінал «A» в 2006 році

Термінал «A» аеропорту «Бориспіль» спеціалізувався на обслуговуванні авіапасажирів, що подорожують територією України. Тут розташовувався зал очікування (2-й поверх), туалет (цокольний поверх), пункти обміну валют та авіадовідка. У терміналі також розміщувалися представництва авіакомпаній, що здійснюють внутрішні рейси. Біля терміналу «A» знаходились кафе й автомобільний паркінг під охороною, а також камери схову аеропорту.

Більшість рейсів здійснювалася авіакомпаніями «АероСвіт» та «Дніпроавіа», також у терміналі «A» обслуговувалися внутрішні рейси пасажирів Міжнародних Авіаліній України та «Мотор-січ».

З 15 вересня 2011 року всі внутрішні рейси з «Борисполя» здійснюються з термінала «B», а термінал «A» закритий. Міністр транспорту і зв'язку України Костянтин Єфименко повідомив, що у 2018 році термінали «A» і «B» аеропорту «Бориспіль» планується знести для побудови нового терміналу[21].

Термінал «B»

Термінал «B»

Термінал «B» відкрито 1965 року. Усі операції з вильоту та прильоту пасажирів внутрішніх рейсів здійснювалися на першому поверсі центральної частини (під куполом). Зони були розділені пандусом, що вів на другий поверх. У лівому відділі знаходилися 10 стійок реєстрації, які приймали багаж на всі рейси, а також накопичувачі для вилітаючих пасажирів; у правому — зона отримання багажу прибуваючими пасажирами і кафе.

На другий поверх пасажири піднімалися пандусом шириною 4—6 метрів, покритим рифленим ґумовим килимком. Там були зала очікування, ресторан на 200 місць, два кафе, пошта та телеграф. За рестораном у лівій частині терміналу розташувався цех бортового харчування, у якому також готувалася їжа для ресторану.

Інновацією того часу стало будівництво терміналу за принципом «усе під одним дахом». Уперше в СРСР міжнародні та внутрішні авіарейси обслуговалися в одній будівлі. Міжнародний сектор знаходився в правому крилі та займав невелику площу. На другому поверсі у правому куті було кафе та зала очікування пасажирів міжнародних ліній.

Однією з особливостей терміналу була велика тераса з боку ЗПС. На неї можна було потрапити як з другого поверху купола, так і з боку привокзальної площі сходами. На терасу був вільний доступ для пасажирів.

До 2012 року був основним терміналом аеропорту: там була зосереджена більшість магазинів, кафе та барів, представництв авіакомпаній, туристичних фірм, банків, доступ до Інтернету, бізнес-центр, камери схову. Термінал обслуговував більшість авіапасажирів аеропорту, які прямують у далеке й близьке зарубіжжя, у ньому розташовувалися пункти перевірки авіабезпеки. Пункти догляду на авіаційну безпеку були розташовані в залі вильоту безпосередньо перед виходами на посадку. Другий поверх терміналу являв собою міжнародну зону, у ньому розміщувалися крамниці «Duty-free».

З 15 вересня 2011 року по грудень 2014 року термінал обслуговав усі внутрішні рейси на виліт і приліт. Після добудови терміналу «D» і відкриття стійок і коридорів для внутрішніх рейсів, термінал «B» законсервовано.

За словами директора Рябікіна[19], у конструкції терміналу існує проблема з кріпленням купола над центральною залою. Вартість його реставрації співмірна з вартістю розконсервації терміналу «F».

Термінал «C»

Термінал «C»

Термінал «C» відкритий 1995 року для обслуговування VIP-пасажирів. Він був призначений передусім для обслуговування персональних літаків бізнес-авіації. Розташований праворуч від термінала «B», оснащений власним паркуванням під охороною. У залі — окремі кімнати відпочинку, послуги зв'язку, зали для проведення прес-конференцій, нарад і бенкетів. Закритий у 2012 році, а обслуговування VIP-пассажирів перенесено до терміналу «D».

Вантажний термінал

Вантажний термінал призначений для обслуговування вантажних рейсів. Біля нього розташована станція для вантажних автомобілів. Він має стоянкову ділянку, розраховану на 17 літаків.

2018 року розпочалося будівництво нового вантажного терміналу[джерело?].

Державне авіаційне підприємство «Україна»

На базі інфраструктури аеропорту з 1996 року діє Державне авіаційне підприємство «Україна», яке забезпечує офіційні авіаперельоти найвищого державного керівництва України. У розпорядженні підприємства перебувають три сучасні авіалайнери й один гвинтокрил, а також окремий посадковий термінал.[22]

Пасажиропотік

Рік Пасажиропотік
«Борисполя»
% Загальний
пасажиропотік
у країні
% Частка
Борисполя
2005 3.900.000 6.450.000 60 %
2006 4.625.000 18,6 % 7.441.000 15,4 % 62 %
2007 5.671.000 22,6 % 9.300.000 25 % 61 %
2008 6.700.000 18,1 % 10.800.000 16 % 62 %
2009 5.795.100 13,5 % 8.894.900 17,6 % 64 %
2010 6.694.212 15,5 % 10.242.500 15,2 % 66 %
2011 8.047.115 20,2 % 12.464.800 21,7 % 64,4 %[23]
2012 8.478.000 5,4 % 14.107.000 13,2 % 60 %
2013 7.932.000 6,4 % 15.134.600 7,3 % 52,4 %
2014 6.890.443 13,1 % 10.896.500 28 % 63,23 %
2015 7.277.135 5,6 % 10.695.200 1,8 % 68,04 %
2016 8.650.000 18,9 % 12.929.900[24] 20,8 % 67 %
2017 10.554.757[25] 21,9 % 16.499.500[26] 27,6 % 64 %
2018 12.603.271[27] 19,4 % 20.550.000[28] 24,5 % 63 %

«Бориспіль» є членом Асоціації аеропортів Європи (ACI). За підсумками 2016 року Міжнародний аеропорт «Бориспіль» став одним з лідерів рейтингу європейських аеропортів за класифікацією ACI Europe (Міжнародна рада аеропортів), посівши 3-тє місце за темпами зростання серед аеропортів, які щорічно обслуговують від 5 до 10 мільйонів пасажирів. Лідерами цієї категорії стали аеропорти Берліна (36,7 %) та Ларнаки (24,2 %).

Рекорди

Під час Чемпіонату Європи з футболу 2012, у день проведення фінального матчу в Києві, аеропорт «Бориспіль» встановив свій найбільший рекорд — обслужив 630 рейсів. Загальна кількість пасажирів, які скористалися цього дня послугами аеропорту, встановила 39 317 осіб (попередній рекорд встановлено 2008 року, коли аеропорт прийняв 423 рейси). Новий рекорд встановлено у 2018 під час проведеня фіналу Ліги чемпіонів УЄФА.

Авіакомпанії та напрямки

Національний перевізник — «Міжнародні Авіалінії України»
Колишній національний перевізник — «АероСвіт — Українські авіалінії»
Перон аеропорту біля терміналу «B»
На стоянці — літак «АероСвіту»
Білоруський урядовий літак Як-40 в аеропорту «Бориспіль»
Вантажний літак Боїнг-747 в аеропорту

Пасажирські

«Бориспіль» є базовим аеропортом авіакомпаній МАУ та з 31 березня 2019 р. — для SkyUp (термінал «F»)[29].

Авіакомпанія Пункт призначення
Aegean Airlines Афіни
Aigle Azur Сезонний: Париж-Орлі
Air Arabia Шарджа
Air Astana Алмати, Нур-Султан
Air France Париж-Шарль де Голль
airBaltic Рига
Air Malta Валетта
Air Moldova Кишинів
Air Serbia Белград (з 2 червня 2019)
Anda Air Сезонний чартер: Анталія, Шарм-ель-Шейх
AtlasGlobal Сезонний чартер: Анталія
Austrian Airlines Відень
Azerbaijan Airlines Баку
Azur Air Ukraine Сезонний чартер: Анталія, Барселона, Бодрум, Бургас, Коломбо, Даламан, Енфіда, Гоа, Хургада, Ла-Романа, Камрань, Пхукет, Пунта-Кана, Шарм-ель-Шейх
Belavia Мінськ
Bravo Airways Чартер: Хургада, Шарм-ель-Шейх
Сезонний чартер: Аліканте
British Airways Лондон-Хітроу (до жовтня 2019)
Brussels Airlines Брюссель
Czech Airlines Прага
El Al Тель-Авів
Ellinair Сезонний: Салоніки
flydubai Дубай
Georgian Airways Тбілісі
Iraqi Airways Багдад
KLM Амстердам
Laudamotion Відень, Штутгарт (з 8 листопада 2019)
LOT Polish Airlines Варшава-Шопен
Lufthansa Франкфурт, Мюнхен
Nordica Таллінн
Qatar Airways Доха
Ryanair Афіни, Барселона, Берлін-Шенефельд, Братислава, Бидгощ, Дублін, Дюссельдорф Веце (з 20 жовтня 2019), Франкфурт-Хан (з 20 жовтня 2019), Гданськ, Карлсруе/Баден-Баден (з 21 червня 2019), Катовіце (з 30 жовтня 2019),[30] , Краків, Лондон-Станстед, Мадрид (з 27 жовтня 2019), Манчестер, Нюрнберг (з 21 жовтня 2019)[31], Пафос, Познань, Софія, Стокгольм-Скавста, Валенсія (з 29 жовтня 2019),Вільнюс, Варшава-Модлін, Вроцлав
Scandinavian Airlines Осло-Гардермуен (з 26 жовтня 2019) [32][33]
SkyUp[34][35][36] Барселона,[34] Батумі,[35] Ларнака[35], Неаполь,[35] Одеса (з 2 червня 2019),[35] Тбілісі, Єреван[34]
Чартер: Хургада[36] Шарм-ель-Шейх[36]
Сезонний: Аліканте,[35] Бургас (з 31 травня 2019),[34] Катанія (з 2 червня 2019),[35] Фару (з 1 червня 2019),[35] Пальма-де-Мальорка (з 2 червня 2019),[35] Ріміні (з 1 червня 2019),[35] Тенерифе-Південний,[35] Варна (з 14 червня 2019)[34]
Сезонний чартер: Анталія, Бодрум,[36] Даламан, Іракліон,[36] Марса-Алам, Монастір, Пула (з 15 червня 2019),[37] Спліт (з 6 червня 2019),[36] Тирана, Тиват
Swiss International Air Lines Цюрих
Turkish Airlines Бодрум,[38], Стамбул
Ukraine International Airlines Алмати, Амман, Амстердам, Анкара, Афіни, Баку, Бангкок-Суварнабхумі, Барселона, Пекін, Бергамо, Берлін-Тегель, Брюссель, Будапешт, Каїр, Чернівці, Кишинів, Коломбо, Копенгаген, Делі-Індіра Ганді, Дніпро, Дубай, Дюссельдорф, Франкфурт, Женева, Гельсінкі, Стамбул-Ататюрк, Івано-Франківськ, Херсон Харків, Ларнака, Лондон-Гатвік, Львів, Мадрид, Мілан-Мальпенса, Мінськ, Мюнхен, Нью-Йорк-Дж. Кеннеді, Одеса, Париж-Шарль де Голль, Прага, Рига, Рим-Ф'юмічіно, Стокгольм-Арланда, Тбілісі, Тегеран-Імам Хомейні, Тель-Авів-Бен-Гуріон, Торонто-Пірсон, Венеція, Відень, Вільнюс, Варшава-Шопен, Вінниця, Єреван, Запоріжжя, Цюрих
Сезонний: Ізмір (з 15 червня 2019)[39], Ніцца, Пальма-де-Мальорка, Зальцбург
Сезонний чартер: Анталія, Бодрум, Бургас, Даламан, Гоа, Кайсері, Хургада, Ла-Романа, Шарм-ель-Шейх. Тенерифе-Південний
Windrose Airlines Дніпро, Бухарест, Софія
Сезонний: Анкона, Барселона, Бургас, Ларнака, Пула, Тиват
Сезонний чартер: Анталія, Бодрум, Даламан, Іракліон, Хургада, Ізмір, Ламеція-Терме, Араксос, Родос, Шарм-ель-Шейх, Спліт
Yanair Сезонний: Тель-Авів
Сезонний чартер: Барселона, Ріміні, Шарм-ель-Шейх, Тенерифе-Південний

З 25 листопада 2015 року уряд заборонив рейси всіх російських авіакомпаній над територією України[40]. Для окремих російських авіакомпаній, які здійснювали рейси у Крим, заборона була введена ще 25 жовтня 2015 року.

Вантажні

Авіакомпанія Пункт призначення
Aero Charter Харків, Лейпциг/Галле, Люксембург
DHL Aviation Лейпциг/Галле, Катовіце
Kalitta Air Бахрейн
Motor Sich Airlines Анкара, Запоріжжя
Turkish Airlines Cargo Стамбул-Ататюрк, Будапешт, Відень-Швехат, Гельсінкі-Вантаа
ULS Airlines Cargo Стамбул-Ататюрк
Ukraine International Airlines Брюссель, Прага, Льєж, Відень
Silk Way Airlines Баку, Франкфурт-Хан, Мілан-Мальпенса

Авіакомпанії, що базувалися у «Борисполі» в минулому

  • Wizz Air Ukraine — дочірня компанія польсько-угорського лоукосту WizzAir
  • Аеросвіт — найбільша авіакомпанія України (на момент діяльності), збанкрутувала у 2013

Транспортне сполучення

Аеропорт розташований за 4 км від міжнародного автошляху М03. Найближча станція метрополітену — «Бориспільська» (18 км).

Автобусне сполучення

Автобусне сполучення з Києвом здійснюється за маршрутами:

Також виконують міжміські рейси (із заїздом на Центральний автовокзал) компанії «Гюнсел», «Автолюкс», «Укрбус». Із Києва до аеропорту також дешево дістатися автобусами через місто Бориспіль (№ 316 Станція метро «Лівобережна» — місто Бориспіль, № 317 Станція метро «Харківська» — місто Бориспіль, № 318 Станція метро «Бориспільська» — місто Бориспіль), пересівши потім на місцевий автобус № 2 (вул. Каховська — аеропорт).

Сполучення між терміналами здійснюється транспортом аеропорту.

Залізничне сполучення

Докладніше: Kyiv Boryspil Express

До Євро-2012 пропонувалося побудувати швидкісну залізничну лінію Жуляни — Київ — Бориспіль.

Наприкінці 2017 року було запропоновано проект продовження Сирецько-Печерської лінії метро до аеропорту «Бориспіль»[41][42]. Основною його перевагою є те, що з будь-якої точки Києва можна буде без проблем і недорого дістатися до аеропорту. Вартість даного проекту оцінена у близько 300 млн доларів, а термін його виконання становитиме не менше двох років, з частковим перекриттям Бориспільської траси.

28 березня 2018 року на засіданні Кабінету Міністрів України було затверджено реалізацію проекту будівництва залізничного сполучення між Києвом і столичним аеропортом «Бориспіль»[43].

Нова станція отримала назву «Бориспіль-аеропорт»[44]. Окрім двох платформ, також було побудовано шляхопровід над трасою М03 («Київ — Харків»)[45], а також укладено майже чотири кілометри погонних метрів колії[44]. До станції курсує чотири рейкові автобуси виробництва компанії «Pesa»[46].

Швидкісний залізничний експрес Київ—аеропорт «Бориспіль» курсує цілодобово і зупиняється на визначених станціях: Аеропорт «Бориспіль», Дарниця, Київ-Пасажирський[47]. Доїхати в аеропорт можна за 35 хвилин і 80 гривень. У майбутньому експрес планують з'єднати зі станцією метро Видубичі.

25 жовтня 2018 відбувся перший тестовий рейс експресу між станцією «Київ-Пасажирський» і аеропортом «Бориспіль». Проект обійшовся в 580 млн гривень і був запущений в лютому 2018 року. Будівництво проведено раніше запланованого часу.[48][49]. Офіційне відкриття руху експресу відбулося 30 листопада 2018 року, за участю Президента України та Прем'єр-міністра України.[50]

Інциденти

29 квітня 2019 року в аеропорту «Бориспіль» транслювався промоційний відеоролик, у якому Україна зображувалася без АР Крим, за фактом чого Національна поліція України відкрила кримінальне провадження. Встановлено, що цей відеоролик транслювався на прохання Міністерства інформаційної політики України.[51]

Галерея

Великі панорами

Велика панорама аеропорту
Велика панорама злітної смуги аеропорту

Контактна інформація

  • 4505 — платний номер. 2,10 грн. за з'єднання, 8,60 грн. за хвилину, тарифікація щосекундна.
  • +380-44-364-45-05 — безкоштовний номер для дзвінків з України і з-за кордону, надає дані щодо руху авіарейсів аеропорту «Бориспіль» виключно на поточну добу.

Оператори спілкуються українською, англійською та російською мовами.

Див. також

Примітки

  1. Звіт про управління. Державне підприємство «Міжнародний аеропорт „Бориспіль“». травень 2019. Процитовано 28 травня 2019. 
  2. https://www.youtube.com/watch?v=xiZKeK1zMWg
  3. Про аеропорт Бориспіль. Аеропорт Бориспіль (uk). Процитовано 12 січня 2018. 
  4. https://kbp.aero/wp-content/uploads/2017/07/Page2VA-1.jpg
  5. а б История аэропорта Борисполь. Исторические фотографии. Как строили терминал в Борисполе Новый терминал, 1965 год.. www.avianews.com. Процитовано 13 січня 2018. 
  6. а б http://avia.gov.ua/placemarks/derzhavne-pidpriyemstvo-mizhnarodnij-aeroport-borispil/
  7. http://aerovokzal.net/aeroport-borispol-podtverdil-kategoriyu-iii-vpp-1/
  8. а б Голосування щодо присвоєння Міжнародному аеропорту Бориспіль ім'я видатної особистості (голосування триватиме до 15 липня). Міністерство інфраструктури України. Процитовано 2016-07-01. 
  9. Перейменування аеропорту «Бориспіль»: українці проголосували за Мазепу
  10. Велике інтерв'ю гендиректора аеропорту «Бориспіль» /РБК, 5.11.2018/
  11. Перегрев рынка пассажирских авиаперевозок замедлит рост пассажиропотока до 14% - гендиректор аэропорта «Борисполь». Интерфакс-Украина (ru). Процитовано 16 січня 2019.  (рос.)
  12. https://kbp.aero/about/press-center/news/2016/1591/ 1 червня у «Борисполі» відкрили новий дитячий майданчик та влаштували для дітей справжнє свято
  13. В аеропорту «Бориспіль» відкрили новий термінал «F». Архів оригіналу за 7 серпня 2011. Процитовано 21 вересня 2010. 
  14. Аеропорт Бориспіль вирішив заморозити термінал «F»
  15. Аэропорт Борисполь думает о возобновлении работы терминала F в 2017 году. cfts.org.ua. Процитовано 14 лютого 2017.  (рос.)
  16. «АероСвіт» і МАУ відмовилися переходити в новий термінал «Борисполя»
  17. Рейсы Ryanair в Борисполе будут выполняться из терминала D. cfts.org.ua. Процитовано 23 березня 2018. 
  18. Сноса пока не будет: в аэропорту Борисполь разъяснили будущее терминалов B и F. cfts.org.ua. Процитовано 23 березня 2018. 
  19. а б Павел Рябикин: Ryanair создаст коллапс, прилетая в пиковые часы. Процитовано 4 квітня 2018.  (рос.)
  20. «Бориспіль» відкриває лоукост-термінал: чи стане дешевше літати. Апостроф (uk). Процитовано 23 березня 2019. 
  21. У «Борисполі» знесуть два термінали
  22. Сайт Державного управління справами
  23. Украинские аэропорты: 21 % рост пассажиропотока в 2011 году (детальные данные)(рос.)
  24. http://avia.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/Pidsumky-roboty-2016.pdf
  25. Login | ACI EUROPE. www.aci-europe.org. Процитовано 2019-01-16. 
  26. http://avia.gov.ua/pro-nas/statistika/operativna-informatsiya/
  27. Login | ACI EUROPE. www.aci-europe.org. Процитовано 2019-01-16. 
  28. Українські аеропорти побили історичний рекорд по числу пасажирів. ukr.segodnya.ua (uk). Процитовано 2019-01-16. 
  29. SkyUp переїжджає в «Бориспіль». Аеропорт «розконсервує» новий термінал. Економічна правда (uk). Процитовано 3 квітня 2019. 
  30. Ryanair in Katowice opens the base at the airport in Pyrzowice and 11 new directions to European cities. dziennikzachodni.pl. 15 березня 2019. 
  31. Winter timetable 2019/2020: Ryanair with new routes from Tegel and Nuremberg. flug.check24.de. 29 березня 2019. 
  32. З Києва до Осло запустять прямий безпересадковий рейс. www.tsn.ua (uk). 21 травня, 2019. Процитовано 31 травня, 2019. 
  33. Liu, Jim (22 травня, 2019). SAS resumes 3 destinations in W19. Routesonline. Процитовано 31 травня, 2019. 
  34. а б в г д SkyUp. skyup.aero. 25 жовтня 2018. 
  35. а б в г д е ж и к л м Liu, Jim (20 лютого 2019). SkyUp Airlines updates S19 network expansion. Routesonline. 
  36. а б в г д е freight monitor. online.joinup.ua. 
  37. Liu, Jim (29 березня 2019). SkyUp Airlines adds Pula service from June 2019. Routesonline. 
  38. Turkish Airlines adds Bodrum – Kiev service from April 2019. routesonline. Процитовано 26 грудня 2018. 
  39. Ukraine International S19 European network expansion. routesonline.com (en-GB). 18 September 2018. Процитовано 18 вересня 2018. 
  40. http://tsn.ua/ukrayina/ukrayina-zakrila-nebo-dlya-vsih-tranzitnih-reysiv-rosiyskih-aviakompaniy-541350.html
  41. Метро до Борисполя: київське метро пропонують продовжити до аеропорту. Телеканал новин «24». 19 грудня 2017. Процитовано 7 січня 2018. 
  42. У Києві хочуть запустити метро до аеропорту Бориспіль. ФАКТИ. ICTV. 20 грудня 2017. Процитовано 7 січня 2018. 
  43. Кабінет Міністрів України затвердив реалізацію проекту будівництва залізничного сполучення між Києвом і столичним аеропортом "Бориспіль
  44. а б Залізнична станція в аеропорту «Бориспіль» вже отримала назву | Медіацентр «Магістраль». info.uz.ua (ua). Процитовано 2018-10-23. 
  45. Запрошуємо оглянути будівництво залізничної лінії до Борисполя. www.facebook.com (uk). Процитовано 2018-10-23. 
  46. Євген Кравцов. www.facebook.com (uk). Процитовано 2018-10-23. 
  47. Офіційний розклад руху залізничного експресу на Київ
  48. Експрес в аеропорт “Бориспіль” вийшов в тестовий рейс. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-10-25. Процитовано 25 жовтня 2018. 
  49. Володимир Гройсман перевірив готовність залізничного експресу до Борисполя /Урядовий портал, 25.10.2018/
  50. Kyiv Boryspil Express відправився у перший рейс /УНН, 30.11.2018/
  51. У «Борисполі» транслювали ролик з Україною без Криму – поліція відкрила кримінальне провадження. 5 канал. 30 квітня 2019. Процитовано 1 травня 2019. 

Джерела