Відмінності між версіями «Міжнародний аеропорт «Київ»»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Додавання дати до шаблону)
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 38: Рядок 38:
 
== Історія ==
 
== Історія ==
 
[[Файл:Zhuliany.jpg|thumb|Зал очікування в аеропорту «Київ»]]
 
[[Файл:Zhuliany.jpg|thumb|Зал очікування в аеропорту «Київ»]]
До [[1924]] року [[Укрповітрошлях]] підготував усе необхідне для початку регулярних пасажирських перевезень у небі України. Центральним пунктом став [[Харків]], де було споруджено великий залізобетонний [[ангар]] і приміщення майстерень. Звідти пролягли повітряні маршрути Харків&nbsp;— [[Полтава]]&nbsp;— Київ та Харків&nbsp;— Полтава&nbsp;— [[Кременчук]]&nbsp;— [[Одеса]]. Відповідно у кількох містах треба було обладнати пасажирські [[аеродром]]и. У Києві для цієї мети пристосували військове льотне поле біля Жулян. [[25 травня]] 1924 сюди прибув пробним рейсом із Харкова літак Укрповітрошляху «Червоний хімік» (системи «<nowiki/>[[Dornier Komet|Дорньє Комета]]<nowiki/>»). Переліт зайняв 3 години 20 хвилин. З початку червня розпочалися систематичні польоти з Харкова до Києва і назад за розкладом, у кожен бік по одному рейсу двічі на тиждень. Втім, тоді в Жулянах було лише льотне поле, а аеропорту на цьому місті як такого ще не існувало.
+
До [[1924]] року [[Укрповітрошлях]] підготував усе необхідне для початку регулярних пасажирських перевезень у небі України. Центральним пунктом стала тодішня столиця [[Харків]], де було споруджено великий залізобетонний [[ангар]] і приміщення майстерень. Звідти пролягли повітряні маршрути Харків&nbsp;— [[Полтава]]&nbsp;— Київ та Харків&nbsp;— Полтава&nbsp;— [[Кременчук]]&nbsp;— [[Одеса]]. Відповідно у кількох містах треба було обладнати пасажирські [[аеродром]]и. У Києві для цієї мети пристосували військове льотне поле біля Жулян. [[25 травня]] 1924 сюди прибув пробним рейсом із Харкова літак Укрповітрошляху «Червоний хімік» (системи «<nowiki/>[[Dornier Komet|Дорньє Комета]]<nowiki/>»). Переліт зайняв 3 години 20 хвилин. З початку червня розпочалися систематичні польоти з Харкова до Києва і назад за розкладом, у кожен бік по одному рейсу двічі на тиждень. Втім, тоді в Жулянах було лише льотне поле, а аеропорту на цьому місті як такого ще не існувало.
   
 
Пізніше, у 1933—1935 роках у [[Бровари|Броварах]] був споруджений [[Броварський аеропорт «Київ»|головний аеропорт міста і республіки «Київ»]], який був знищений [[1941]] року. Після Другої світової війни «Жуляни» знову стали головним аеропортом Києва.
 
Пізніше, у 1933—1935 роках у [[Бровари|Броварах]] був споруджений [[Броварський аеропорт «Київ»|головний аеропорт міста і республіки «Київ»]], який був знищений [[1941]] року. Після Другої світової війни «Жуляни» знову стали головним аеропортом Києва.
Рядок 48: Рядок 48:
 
Вживати назву аеропорт «Жуляни» почали вже в [[1960-ті]] роки після будівництва [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|нового аеропорту в Борисполі]].
 
Вживати назву аеропорт «Жуляни» почали вже в [[1960-ті]] роки після будівництва [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|нового аеропорту в Борисполі]].
   
[[2005]] року були спроби підпорядкувати об'єкт [[Міністерство транспорту та зв'язку України|Міністерству транспорту та зв'язку]] для створення [[Міжнародний аеропорт|Міжнародного аеропорту]] малої і комерційної авіації. З 11 травня 2009 року аеропорт перейшов у цілодобовий режим роботи. Лоу-кост авіакомпанія [[Wizz Air|«Авіалінії Візз Ейр Україна»]] з 27 березня 2011&nbsp;р. перейшла з [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|аеропорту «Бориспіль»]] до аеропорту «Київ». Зокрема, вже 26 березня із аеропорту «Київ» було здійснено перші внутрішньоукраїнські рейси&nbsp;— до Сімферополя, а також міжнародні рейси до Німеччини, Норвегії.<ref>http://economics.unian.net/ukr/detail/82835</ref>
+
[[2005]] року були спроби підпорядкувати об'єкт [[Міністерство транспорту та зв'язку України|Міністерству транспорту та зв'язку]] для створення [[Міжнародний аеропорт|Міжнародного аеропорту]] малої і комерційної авіації. З 11 травня 2009 року аеропорт перейшов у цілодобовий режим роботи. Авіакомпанія-лоукостер [[Wizz Air|«Авіалінії Візз Ейр Україна»]] з 27 березня 2011&nbsp;р. перейшла з [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|аеропорту «Бориспіль»]] до аеропорту «Київ». Зокрема, вже 26 березня із аеропорту «Київ» було здійснено перші внутрішньоукраїнські рейси&nbsp;— до Сімферополя, а також міжнародні рейси до Німеччини, Норвегії.<ref>http://economics.unian.net/ukr/detail/82835</ref>
   
 
22 березня 2018 року [[Київська міська рада]] присвоїла аеропорту «Київ» ім'я авіаконструктора [[Сікорський Ігор Іванович|Ігоря Сікорського]].<ref>{{cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2018/03/22/7175492/ |title=Аеропорт "Київ" отримав нове ім'я |author= |date=22 березня 2018|website=https://www.pravda.com.ua/ |publisher=[[Українська правда]] |accessdate=22 березня 2018}}</ref>
 
22 березня 2018 року [[Київська міська рада]] присвоїла аеропорту «Київ» ім'я авіаконструктора [[Сікорський Ігор Іванович|Ігоря Сікорського]].<ref>{{cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2018/03/22/7175492/ |title=Аеропорт "Київ" отримав нове ім'я |author= |date=22 березня 2018|website=https://www.pravda.com.ua/ |publisher=[[Українська правда]] |accessdate=22 березня 2018}}</ref>
Рядок 65: Рядок 65:
 
Юридично аеропорт перебуває в комунальній власності столиці України (Київ), проте в 2005 році були спроби перепідпорядкування об'єкта Міністерству транспорту та зв'язку для створення Міжнародного аеропорту малої і комерційної авіації. У зв'язку з високою вартістю землі в Києві озвучувалися<ref>{{Cite news|url=http://www.wing.com.ua/content/view/782|title=Крылья - Все об украинской авиации - Новая фаза войны за Жуляны|last=|first=|date=|language=російською|work=|accessdate=30.09.06}}</ref> також плани знесення аеродрому і перенесення рейсів з Жулян в приміські аеропорти «Антонов» або Авіабаза Васильків.
 
Юридично аеропорт перебуває в комунальній власності столиці України (Київ), проте в 2005 році були спроби перепідпорядкування об'єкта Міністерству транспорту та зв'язку для створення Міжнародного аеропорту малої і комерційної авіації. У зв'язку з високою вартістю землі в Києві озвучувалися<ref>{{Cite news|url=http://www.wing.com.ua/content/view/782|title=Крылья - Все об украинской авиации - Новая фаза войны за Жуляны|last=|first=|date=|language=російською|work=|accessdate=30.09.06}}</ref> також плани знесення аеродрому і перенесення рейсів з Жулян в приміські аеропорти «Антонов» або Авіабаза Васильків.
   
Усередині терміналу «A» працюють 4 ресторани (Molto Bene, Kilometre zero, Пироги та друзі, Porto Bello), 5 барів, 2 магазини Duty Free ([[Duty Free NTY]], [[Duty Free Heinemann]]), 2 дитячі кімнати, звичайна і бізнес- зали.<ref>{{Cite web|url=https://iev.aero/services/shopping|title=Магазини аеропорт «Київ»|website=iev.aero|accessdate=2018-12-08}}</ref>
+
Усередині терміналу «A» працюють 4 ресторани (Molto Bene, Kilometre Zero, Пироги та друзі, Porto Bello), 5 барів, 2 магазини Duty Free ([[Duty Free NTY]], [[Duty Free Heinemann]]), 2 дитячі кімнати, звичайна і бізнес- зали.<ref>{{Cite web|url=https://iev.aero/services/shopping|title=Магазини аеропорт «Київ»|website=iev.aero|accessdate=2018-12-08}}</ref>
   
 
У вересні 2017 року пасажири аеропорту отримали можливість попередньо вибрати і замовити товари в магазинах безмитної торгівлі онлайн за допомогою сервісу [[MyDutyFree]], що істотно економить їхній час.<ref>{{Cite web|url=https://poputno.info/news/tovaryi-iz-duty-free-v-zhulyanah-teper-mozhno-predvaritelno-zakazat-v-internete/|title=MyDutyFree теперь работает и в аэропорту Жуляны|date=2017-09-15|website=Попутно|language=ru-RU|accessdate=2018-12-08}}</ref> Сервіс для онлайн-шопінгу в магазинах безмитної торгівлі Duty Free в [[Бориспіль|Борисполі]], [[Жуляни|Жулянах]] і аеропорт [[Одеса|Одеси]], який відкриває нові можливості користування послугами. Знижка 15&nbsp;% на попередні замовлення з преміальними картками [[MasterCard|Mastercard]].<ref>{{Cite web|url=https://privatbank.ua/platezhnie-karty/vip-karty/paket-platinum|title=Картка ​​«Platinum» ПриватБанк|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
 
У вересні 2017 року пасажири аеропорту отримали можливість попередньо вибрати і замовити товари в магазинах безмитної торгівлі онлайн за допомогою сервісу [[MyDutyFree]], що істотно економить їхній час.<ref>{{Cite web|url=https://poputno.info/news/tovaryi-iz-duty-free-v-zhulyanah-teper-mozhno-predvaritelno-zakazat-v-internete/|title=MyDutyFree теперь работает и в аэропорту Жуляны|date=2017-09-15|website=Попутно|language=ru-RU|accessdate=2018-12-08}}</ref> Сервіс для онлайн-шопінгу в магазинах безмитної торгівлі Duty Free в [[Бориспіль|Борисполі]], [[Жуляни|Жулянах]] і аеропорт [[Одеса|Одеси]], який відкриває нові можливості користування послугами. Знижка 15&nbsp;% на попередні замовлення з преміальними картками [[MasterCard|Mastercard]].<ref>{{Cite web|url=https://privatbank.ua/platezhnie-karty/vip-karty/paket-platinum|title=Картка ​​«Platinum» ПриватБанк|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>

Версія за 14:44, 10 вересня 2019

Міжнародний аеропорт «Київ» імені Ігоря Сікорського
Kyiv International Airport Logo.gif
Kiev - Zhulyany (IEV - UKKK) AN2250734.jpg
ІАТА: IEV[1] • ICAO: UKKK
Загальні дані
50°24′06″ пн. ш. 30°27′06″ сх. д. / 50.401666666694772800° пн. ш. 30.451666666694777064° сх. д. / 50.401666666694772800; 30.451666666694777064Координати: 50°24′06″ пн. ш. 30°27′06″ сх. д. / 50.401666666694772800° пн. ш. 30.451666666694777064° сх. д. / 50.401666666694772800; 30.451666666694777064
Тип цивільний
Обслуговує Україна Україна, Київ
Розташування місто Київ
Висота над р. м. 179 м / 517 фт
Веб-сайт iev.aero
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
8л/26п 2310х45 асфальт, 44/r/c/w/t
8п/26л[джерело?] 1400 земля
Статистика (2018)
Пасажирообіг 2 812 300[2]
Авіатрафік 30 248
Ідентифікатори і посилання
GeoNames, Global Geosites 6300960
IEV[1]. Карта розташування: Україна
IEV[1]
IEV[1]
IEV[1]. Карта розташування: Київ
IEV[1]
IEV[1]
Міжнародний аеропорт «Київ» у Вікісховищі?

Міжнародний аеропорт «Ки́їв» імені Ігоря Сікорського, Аеропорт «Київ-Жуля́ни» (IATA: IEVICAO: UKKK) — другий найбільший пасажирський міжнародний аеропорт України та Києва, розташований у межах столичного мікрорайону Жуляни за 8 км на південний захід від центру міста.

Історія

Зал очікування в аеропорту «Київ»

До 1924 року Укрповітрошлях підготував усе необхідне для початку регулярних пасажирських перевезень у небі України. Центральним пунктом стала тодішня столиця Харків, де було споруджено великий залізобетонний ангар і приміщення майстерень. Звідти пролягли повітряні маршрути Харків — Полтава — Київ та Харків — Полтава — Кременчук — Одеса. Відповідно у кількох містах треба було обладнати пасажирські аеродроми. У Києві для цієї мети пристосували військове льотне поле біля Жулян. 25 травня 1924 сюди прибув пробним рейсом із Харкова літак Укрповітрошляху «Червоний хімік» (системи «Дорньє Комета»). Переліт зайняв 3 години 20 хвилин. З початку червня розпочалися систематичні польоти з Харкова до Києва і назад за розкладом, у кожен бік по одному рейсу двічі на тиждень. Втім, тоді в Жулянах було лише льотне поле, а аеропорту на цьому місті як такого ще не існувало.

Пізніше, у 1933—1935 роках у Броварах був споруджений головний аеропорт міста і республіки «Київ», який був знищений 1941 року. Після Другої світової війни «Жуляни» знову стали головним аеропортом Києва.

Комплекс нового Київського аеропорту збудували у 1949 році за проектом архітектора Віктора Єлізарова — одного з авторів оновленого Хрещатика.

У назві «повітряних воріт» Києва слово «Жуляни» спочатку було відсутнє. У 1920-ті роки говорили «аеродром у Посту-Волинському», у 19401950-ті — «аеропорт на Чоколівці» або просто «Київський аеропорт», оскільки був у столиці України єдиним для клієнтів Аерофлоту. Він приймав літаки з пасажирами і вантажами з різних кінців Радянського Союзу. Через нього проходили міжнародні лінії з Москви у столиці країн соціалістичного табору.

Вживати назву аеропорт «Жуляни» почали вже в 1960-ті роки після будівництва нового аеропорту в Борисполі.

2005 року були спроби підпорядкувати об'єкт Міністерству транспорту та зв'язку для створення Міжнародного аеропорту малої і комерційної авіації. З 11 травня 2009 року аеропорт перейшов у цілодобовий режим роботи. Авіакомпанія-лоукостер «Авіалінії Візз Ейр Україна» з 27 березня 2011 р. перейшла з аеропорту «Бориспіль» до аеропорту «Київ». Зокрема, вже 26 березня із аеропорту «Київ» було здійснено перші внутрішньоукраїнські рейси — до Сімферополя, а також міжнародні рейси до Німеччини, Норвегії.[3]

22 березня 2018 року Київська міська рада присвоїла аеропорту «Київ» ім'я авіаконструктора Ігоря Сікорського.[4]

Василь Хмельницький заявив, що вклав в аеропорт $ 70 млн на будівництво терміналів, додатково взяв $ 50 млн у кредит і має намір досягти ефективності аеропорту.

23 травня 2019 року було завершено розширення основного терміналу «A» на 9,5 тис. м², унаслідок чого загальна площа збільшилася до 23,7 тис. м²[5].

Основні параметри

Другий український аеропорт за пасажиропотоком після аеропорту «Бориспіль» (без урахування тимчасово окупованих територій). Займає територію площею 265 га.

Єдина злітно-посадкова смуга завдовжки 2310 м і завширшки 45 м. У першій половині 2009 року була закінчена реконструкція злітно-посадкової смуги. Завдяки подовженню ЗПС на 510 м з'явилася можливість приймати більш важкі літаки, зокрема Boeing 737 і Airbus A320. З 11 травня 2009 року аеропорт почав роботу в цілодобовому режимі[6]). За двома злітними курсами ЗПС діє ILS І категорії[7], що створює обмеження для посадки ПС за умов недостатньої видимості. Злітно-посадкові смуги аеропорту активно використовує Завод 410 цивільної авіації, який межує з територією аеродрому.

Міжнародний аеропорт «Жуляни» зазнав значної розбудови в рамках підготовки до чемпіонату Євро-2012. 17 травня 2012 відкрито новий міжнародний термінал «A» для обслуговування міжнародних рейсів, що став найбільшим терміналом аеропорту — на момент відкриття його пропускна здатність становила 320 пасажирів на годину. 2013 року були введені в експлуатацію термінал внутрішніх рейсів «D» і бізнес-термінал «B». Усі термінали перебувають у приватному управлінні.

Юридично аеропорт перебуває в комунальній власності столиці України (Київ), проте в 2005 році були спроби перепідпорядкування об'єкта Міністерству транспорту та зв'язку для створення Міжнародного аеропорту малої і комерційної авіації. У зв'язку з високою вартістю землі в Києві озвучувалися[8] також плани знесення аеродрому і перенесення рейсів з Жулян в приміські аеропорти «Антонов» або Авіабаза Васильків.

Усередині терміналу «A» працюють 4 ресторани (Molto Bene, Kilometre Zero, Пироги та друзі, Porto Bello), 5 барів, 2 магазини Duty Free (Duty Free NTY, Duty Free Heinemann), 2 дитячі кімнати, звичайна і бізнес- зали.[9]

У вересні 2017 року пасажири аеропорту отримали можливість попередньо вибрати і замовити товари в магазинах безмитної торгівлі онлайн за допомогою сервісу MyDutyFree, що істотно економить їхній час.[10] Сервіс для онлайн-шопінгу в магазинах безмитної торгівлі Duty Free в Борисполі, Жулянах і аеропорт Одеси, який відкриває нові можливості користування послугами. Знижка 15 % на попередні замовлення з преміальними картками Mastercard.[11]

На території аеропорту розташований найбільший в Україні та один з найбільших у світі[джерело?] Державний музей авіації України, де на майданчику просто неба представлено багато зразків цивільної та військової авіатехніки.

Термінали

У міжнародному аеропорту «Київ» діють три пасажирські термінали:

  • Термінал «A». Обслуговування міжнародних рейсів. Стійки реєстрації 1-18.
  • Термінал «B». Бізнес-термінал.
  • Термінал «D». Обслуговування пасажирів по прильоту. Стійки реєстрації 1-12.

Навчальний центр аеропорту

До складу аеропорту входить навчальний центр «МАСТЕР-АВІА», який є сертифікованим навчальним закладом цивільної авіації. Данний заклад має право здійснювати професійну підготовку та підвищення кваліфікації персоналу з наземного та пасажирського обслуговування, а також здійснення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації персоналу з авіаційної безпеки та здатний забезпечувати навчальний процес.[12]

Напрями підготовки персоналу з авіаційної безпеки

  • «Базова підготовка персоналу служби авіаційної безпеки»
  • «Первинна підготовка з авіаційної безпеки»
  • «Забезпечення контролю доступу до контрольованих зон та охорони повітряних суден»

Напрями підготовки персоналу з наземного та пасажирського обслуговування

  • «Перевезення небезпечних вантажів повітряним транспортом»
  • «Наземне адміністрування та контроль»
  • «Обслуговування пасажирів»
  • «Обробка багажу в сортувальній зоні та в зоні видачі багажу»
  • «Обслуговування на пероні»
  • «Обслуговування повітряного судна»

Керівництво

На 2018 рік Головою Ради директорів аеропорту є Костржевський Денис Борисович.

Пасажирообіг

Рік Пасажиропотік
«Києва»
% Загальний
пасажиропотік
по країні
% Частка
«Києва»
2009 12,080 8,894,900 17.6 % 0.14 %
2010 29,000 140 % 10,242,500 15.2 % 0.28 %
2011 469,800[13] 1520 % 12,464,800 21.7 % 3.8 %
2012 861,900 83.5 % 14,107,000 13.2 % 6,1 %
2013 1,838,266. 113 % 15,134,600 7.3 % 12.1 %
2014 1,090,025 40.7 % 10,896,500 28 % 10 %
2015 944,305 13.4 % 10,695,200 1.8 % 8.8 %
2016 1,127,500 19.4 % 12,928,800 20.8 % 8.7 %
2017[14] 1,851,700 64.2 % 16,499,500 27.6 % 11.2 %
2018 2,812,300 51 % 20,545,500 25 % 13.69 %

За жовтень 2018 року Міжнародний аеропорт «Київ» ім. Ігоря Сікорського обслужив 259,1 тис. пасажирів, що на 48,6 % більше, ніж у жовтні 2017 р. Кількість пасажирів, обслужених на міжнародних рейсах — 251,6 тис., на внутрішніх рейсах — 7,5 тис. пасажирів.[15]

Авіалінії та напрямки

Пасажирські

Аеропорт «Київ» є хабом для авіакомпанії Wizz Air. 27 березня 2011 року авіакомпанія Wizz Air Ukraine змінила свій хаб з аеропорту «Бориспіль» на аеропорт «Жуляни»[16], яка 2015 року припинила свою діяльність через нерентабельність. Втім, її повітряний флот перейняла материнська авіакомпанія Wizz Air Hungary, яка продовжила оперувати в аеропорту «Київ».

Авіакомпанія Пункт призначення
Air Alanna Сезонний чартер: Тирана, Тиват
Alitalia Рим-Ф'юмічіно
Belavia Мінськ
Bravo Airways Амман, Бейрут, Тегеран-Імам Хомейні
Сезонний чартер: Хургада, Шарм-ель-Шейх
Buta Airways Баку
Ernest Airlines Бергамо, Болонья, Генуя, Мілан-Мальпенса, Неаполь, Рим-Ф'юмічіно
FlyErbil Ербіль, Сулейманія
Jordan Aviation Амман
LOT Polish Airlines Бидгощ, Варшава-Шопен
Motor Sich Airlines Львів, Одеса, Ужгород, Запоріжжя
Pegasus Airlines Анкара, Ізмір
Vueling Сезонний: Барселона
Wizz Air Афіни, Берлін-Шенефельд, Біллунн, Братислава, Бремен, Будапешт, Дортмунд, Франкфурт, Гданськ, Гамбург, Ганновер, Катовіце, Кельн, Копенгаген, Краків,[17] Ларнака, Лейпциг, Лісабон, Лондон-Лутон, Люблін, Меммінген, Нюрнберг, Познань, Рига, Таллінн, Салоніки, Відень, Вільнюс, Варшава-Шопен, Вроцлав
Yanair Батумі
Сезонні: Одеса, Тель-Авів

Вантажні

Авіакомпанія Пункт призначення
SprintAir Варшава-Шопен

Транспортне сполучення

Зупинка громадського транспорту «Міжнародний термінал „A“» розташована біля в'їзду на парковку терміналу «A». Громадський транспорт курсує з 6:30 до 22:30 (крім 92Н), квитки можна придбати у водія або в кіосках.

Маршрутне таксі
  • № 169 курсує від зупинки Вишневе до вулиці Старовокзальна.
  • № 368 курсує від Боярки до вулиці Старовокзальна.
  • № 302 прямує до станції метро «Контрактова площа».
  • № 482 курсує від проспекту Глушкова до станції метро «Дорогожичі».
  • № 496 курсує від лікарні «Феофанія» до станції метро «Лук'янівська».
  • № 499 курсує від станції метро «Васильківська» до Обласної лікарні.

Катастрофи

  • 17 грудня 1976 року внаслідок передчасного зниження під час заходу на посадку Ан-24 компанії «Аерофлот» зіткнувся із бетонною огорожею, після чого в'їхав у залізничний насип і спалахнув. Загинули чотири члени екіпажу і 44 пасажири. Вижили стюардеса та шість пасажирів.
  • 9 грудня 2007 чартерний рейс Beechcraft B9L відхилився від курсу при заході на посадку та зіткнувся із землею. Загинули всі, хто перебували на борту — чотири пасажири та командир судна, а також одна людина на землі.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Код IATA «IEV» від радянської транслітерації Kiev. KIE використовується для Kieta Airport[en]
  2. Аэропорт Жуляны подобрался к отметке в 3 млн пассажиров. 
  3. http://economics.unian.net/ukr/detail/82835
  4. Аеропорт "Київ" отримав нове ім'я. https://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 22 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018. 
  5. Київський аеропорт відкрив розширений термінал «A» для міжнародних рейсів. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 23 травня 2019. Процитовано 23 травня 2019. 
  6. Тепер аеропорт «Київ» може приймати «боїнги» і «аеробуси»[недоступне посилання з липень 2019]
  7. avia.gov.ua
  8. Крылья - Все об украинской авиации - Новая фаза войны за Жуляны (російською). Процитовано 30.09.06. 
  9. Магазини аеропорт «Київ». iev.aero. Процитовано 2018-12-08. 
  10. MyDutyFree теперь работает и в аэропорту Жуляны. Попутно (ru-RU). 2017-09-15. Процитовано 2018-12-08. 
  11. Картка ​​«Platinum» ПриватБанк. 
  12. Учбовий центр аеропорт «Київ». iev.aero. Процитовано 2018-12-08. 
  13. [1] Архівовано 17 січень 2014 у Wayback Machine.(рос.)
  14. Статистика Міжнародного аеропорту «Київ», грудень 2017. Підсумки року.. iev.aero. Архів оригіналу за 2018-03-13. Процитовано 2018-01-09. 
  15. Статистика Міжнародного аеропорту «Київ», жовтень 2018. iev.aero. Процитовано 2018-12-08. 
  16. «Візз Ейр» із 27 березня змінить Бориспіль на Жуляни. Дзеркало тижня. Україна. 14 січня 2011. Архів оригіналу за 7 серпень 2015. Процитовано 1 червня 2019. 
  17. Wizz Air will fly from Krakow. Cheap carrier will open 12 routes from the capital of Lesser Poland. businessinsider.com.pl. 21 November 2018. 

Джерела

Посилання