Мізогінія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
(Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
Рядок 2: Рядок 2:
'''Мізогіні́я''' ({{lang-en|Misogyny}}, від {{lang-el|μισογυνία (misogunia), μῖσος (misos)}}&nbsp;— ненависть або зневага, {{lang-el|γυνή (gyné)}}&nbsp;— жінка) або '''женоненави́сництво''', '''жононенави́сництво''', '''жінконенави́сництво'''&nbsp;— ненависть, зневага, огида, [[Сексизм|упередженість]] до [[жінка|жінок]]. Проявляється в численних формах, таких як [[Соціальне відторгнення|соціальне виключення]], [[сексизм]], [[ворожість]], [[андроцентризм]], [[Патріархат (соціальні відносини)|патріархат]], [[чоловічі привілеї]], приниження жінок, позбавлення жінок громадянських прав, [[насильство проти жінок]], [[сексуальна об'єктивація]].<ref name="Code2000">{{cite book|last=Code|first=Lorraine|title=Encyclopedia of Feminist Theories|year=2000|publisher=Routledge|location=London|isbn=978-0-415-13274-9|edition=1st|page=[https://archive.org/details/encyclopediaoffe0000unse/page/346 346]|url=https://archive.org/details/encyclopediaoffe0000unse/page/346}}</ref><ref name="Kramarae2000">{{cite book|last=Kramarae|first=Cheris|title=Routledge International Encyclopedia of Women|year=2000|publisher=Routledge|location=New York|isbn=978-0-415-92088-9|pages=1374–1377}}</ref> Поняття активно використовується в [[Психоаналіз|психоаналітичній]] літературі та є одним з ключових в [[Теорія фемінізму|теорії фемінізму]].<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=04pA60aYlkEC|title=Психология. Иллюстрированный словарь|publisher=ОЛМА Медиа Групп|language=ru|isbn=9785938780934}}</ref> Мізогінія тривалий час була офіційною беззаперечною доктриною [[Патріархат (соціальні відносини)|патріархального суспільства]]<ref name=":0">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=DUKJCgAAQBAJ|title=Другой Путь|last=Акунин|first=Борис|last2=Чхартишвили|first2=Григорий|date=2016-08-08|publisher=Litres|language=ru|isbn=9785457879294}}</ref> і тому просякує основні продукти патріархатних культур, такі як [[священні тексти]] більшості [[Релігія|релігій]], [[Міфологія|міфологій]], ідеї [[Західна філософія|західної]]<ref name="Code2000" /><ref name="Clack1999" /> та [[Східна філософія|східної філософій]] (серед впливових мізогінів [[Арістотель]], [[Рене Декарт|Декарт]], [[Томас Гоббс|Гоббс]], [[Джон Лок|Лок]], [[Жан-Жак Руссо|Руссо]], [[Георг Вільгельм Фрідріх Гегель|Гегель]], [[Артур Шопенгауер|Шопенгауер]], [[Фрідріх Ніцше|Ніцше]], [[Чарлз Дарвін|Дарвін]], [[Зигмунд Фрейд|Фрейд]]). Нині поширена у всіх формах масової культури: [[Мізогінія у мас-медіа|у мас-медіа]] (медійних засобах, рекламі), [[Мізогінія у реп-музиці|в реп-музиці]], [[Жінки і відеоігри|відеоіграх]]. Хрестоматійний приклад мізогінії&nbsp;— {{Не перекладено|Мізогінія у фільмах жахів|мізогінія у фільмах жахів|en|Gender in horror films}}. Мізогінія живить і легітимізує [[насильство проти жінок]], від крайніх його форм ([[феміцид]]у), таких як [[Вбивство честі|вбивства честі]], [[селективні аборти]], [[обливання кислотою]], до всього спектру [[Сімейне насильство|сімейного]], [[Сексуальне насилля|сексуального насильства]], разом з [[Проституція|проституцією]], [[Торгівля людьми|торгівлею жінками]], [[Культура зґвалтування|культурою зґвалтування]] (яскравий приклад&nbsp;— [[міфи про зґвалтування]]).
'''Мізогіні́я''' ({{lang-en|Misogyny}}, від {{lang-el|μισογυνία (misogunia), μῖσος (misos)}}&nbsp;— ненависть або зневага, {{lang-el|γυνή (gyné)}}&nbsp;— жінка) або '''женоненави́сництво''', '''жононенави́сництво''', '''жінконенави́сництво'''&nbsp;— ненависть, зневага, огида, [[Сексизм|упередженість]] до [[жінка|жінок]]. Проявляється в численних формах, таких як [[Соціальне відторгнення|соціальне виключення]], [[сексизм]], [[ворожість]], [[андроцентризм]], [[Патріархат (соціальні відносини)|патріархат]], [[чоловічі привілеї]], приниження жінок, позбавлення жінок громадянських прав, [[насильство проти жінок]], [[сексуальна об'єктивація]].<ref name="Code2000">{{cite book|last=Code|first=Lorraine|title=Encyclopedia of Feminist Theories|year=2000|publisher=Routledge|location=London|isbn=978-0-415-13274-9|edition=1st|page=[https://archive.org/details/encyclopediaoffe0000unse/page/346 346]|url=https://archive.org/details/encyclopediaoffe0000unse/page/346}}</ref><ref name="Kramarae2000">{{cite book|last=Kramarae|first=Cheris|title=Routledge International Encyclopedia of Women|year=2000|publisher=Routledge|location=New York|isbn=978-0-415-92088-9|pages=1374–1377}}</ref> Поняття активно використовується в [[Психоаналіз|психоаналітичній]] літературі та є одним з ключових в [[Теорія фемінізму|теорії фемінізму]].<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=04pA60aYlkEC|title=Психология. Иллюстрированный словарь|publisher=ОЛМА Медиа Групп|language=ru|isbn=9785938780934}}</ref> Мізогінія тривалий час була офіційною беззаперечною доктриною [[Патріархат (соціальні відносини)|патріархального суспільства]]<ref name=":0">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=DUKJCgAAQBAJ|title=Другой Путь|last=Акунин|first=Борис|last2=Чхартишвили|first2=Григорий|date=2016-08-08|publisher=Litres|language=ru|isbn=9785457879294}}</ref> і тому просякує основні продукти патріархатних культур, такі як [[священні тексти]] більшості [[Релігія|релігій]], [[Міфологія|міфологій]], ідеї [[Західна філософія|західної]]<ref name="Code2000" /><ref name="Clack1999" /> та [[Східна філософія|східної філософій]] (серед впливових мізогінів [[Арістотель]], [[Рене Декарт|Декарт]], [[Томас Гоббс|Гоббс]], [[Джон Лок|Лок]], [[Жан-Жак Руссо|Руссо]], [[Георг Вільгельм Фрідріх Гегель|Гегель]], [[Артур Шопенгауер|Шопенгауер]], [[Фрідріх Ніцше|Ніцше]], [[Чарлз Дарвін|Дарвін]], [[Зигмунд Фрейд|Фрейд]]). Нині поширена у всіх формах масової культури: [[Мізогінія у мас-медіа|у мас-медіа]] (медійних засобах, рекламі), [[Мізогінія у реп-музиці|в реп-музиці]], [[Жінки і відеоігри|відеоіграх]]. Хрестоматійний приклад мізогінії&nbsp;— {{Не перекладено|Мізогінія у фільмах жахів|мізогінія у фільмах жахів|en|Gender in horror films}}. Мізогінія живить і легітимізує [[насильство проти жінок]], від крайніх його форм ([[феміцид]]у), таких як [[Вбивство честі|вбивства честі]], [[селективні аборти]], [[обливання кислотою]], до всього спектру [[Сімейне насильство|сімейного]], [[Сексуальне насилля|сексуального насильства]], разом з [[Проституція|проституцією]], [[Торгівля людьми|торгівлею жінками]], [[Культура зґвалтування|культурою зґвалтування]] (яскравий приклад&nbsp;— [[міфи про зґвалтування]]).


Мізогінна поведінка, що виражається в зневазі й ненависті до всього жіночого, може '''проявлятися''' негативним ставленням до жінок взагалі або до психологічних чи фізичних [[Жіночність|жіночих]] ознак, різною мірою наявних у різних жінок та чоловіків.<ref>{{Cite web|url=http://a-z-gender.net/ua/mizoginiya.html|title=Мізогінія {{!}} Словник ґендерних термінів|website=a-z-gender.net|accessdate=2016-08-09}}</ref>
Мізогінна поведінка, що виражається в зневазі й ненависті до всього жіночого, може '''проявлятися''' негативним ставленням до жінок взагалі або до психологічних чи фізичних [[Жіночність|жіночих]] ознак, різною мірою наявних у різних жінок та чоловіків.<ref>{{Cite web|url=http://a-z-gender.net/ua/mizoginiya.html|title=Мізогінія {{!}} Словник ґендерних термінів|website=a-z-gender.net|accessdate=2016-08-09|archive-date=19 серпня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160819013402/http://a-z-gender.net/ua/mizoginiya.html}}</ref>


Мізогінія ділиться на '''зовнішню''' (що транслюється суспільством) та '''увнутрішнену''' (що [[Інтерналізація|інтерналізована]] жінками). Підкреслена зневага до власної статі&nbsp;— соціально схвалювана і приносить дивіденди у вигляді підвищення власного статусу у колі чоловіків. Увнутрішнену мізогінію можна назвати ефективним інструментом для конструювання роз'єднаності жінок. Найпотужніша зброя боротьби з мізогінією&nbsp;— жіноча [[солідарність]].<ref name=":1">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=p29lCwAAQBAJ|title=Женщины. Разговор не о мужчинах|last=Харитонова|first=Ольгерта|last2=Агамалова|first2=Лолита|date=2016-01-17|publisher=Litres|language=ru|isbn=9785457960473}}</ref>
Мізогінія ділиться на '''зовнішню''' (що транслюється суспільством) та '''увнутрішнену''' (що [[Інтерналізація|інтерналізована]] жінками). Підкреслена зневага до власної статі&nbsp;— соціально схвалювана і приносить дивіденди у вигляді підвищення власного статусу у колі чоловіків. Увнутрішнену мізогінію можна назвати ефективним інструментом для конструювання роз'єднаності жінок. Найпотужніша зброя боротьби з мізогінією&nbsp;— жіноча [[солідарність]].<ref name=":1">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=p29lCwAAQBAJ|title=Женщины. Разговор не о мужчинах|last=Харитонова|first=Ольгерта|last2=Агамалова|first2=Лолита|date=2016-01-17|publisher=Litres|language=ru|isbn=9785457960473}}</ref>


[[Міф про красу]] (ідеальна «жіночність»), мізогінія та увнутрішнена мізогінія, знецінення, [[Синдром навченої безпорадності|засвоєна безпорадність]], [[об'єктивація]] та самооб'єктивація, жорсткі [[Гендерна роль|гендерні ролі]], де у жінки роль другого плану&nbsp;— усе це прояви сексизму.<ref name=":1" />\<blockquote>«Жінка повинна відповідати певним [[Репродуктивна система|репродуктивним]], віковим, фізіологічним та іншим [[Гендерна роль|вимогам]]. Все різноманіття характерів, особистостей, бажань, можливостей зводиться до певної шаблонної „[[норма]]льної жінки“ з жорстко прописаними вимогами до неї. В свою чергу, жінкам доводиться змагатися одна з одною за право бути найкращою в рамках цього одного-єдиного шаблону. Замість того, щоб зрозуміти, що немає і не може існувати єдино правильної моделі, і насолоджуватися власною одиничною унікальністю. Лише жінка буває пропащою, тільки жінка може осквернити своєю присутністю, тільки жінка на кораблі&nbsp;— до біди.»<ref>{{Cite web|url=http://lady.tut.by/news/relationship/460813.html|title=Мизогиния, или Почему женщины ненавидят друг друга|accessdate=2016-08-09}}</ref></blockquote>
[[Міф про красу]] (ідеальна «жіночність»), мізогінія та увнутрішнена мізогінія, знецінення, [[Синдром навченої безпорадності|засвоєна безпорадність]], [[об'єктивація]] та самооб'єктивація, жорсткі [[Гендерна роль|гендерні ролі]], де у жінки роль другого плану&nbsp;— усе це прояви сексизму.<ref name=":1" />\<blockquote>«Жінка повинна відповідати певним [[Репродуктивна система|репродуктивним]], віковим, фізіологічним та іншим [[Гендерна роль|вимогам]]. Все різноманіття характерів, особистостей, бажань, можливостей зводиться до певної шаблонної „[[норма]]льної жінки“ з жорстко прописаними вимогами до неї. В свою чергу, жінкам доводиться змагатися одна з одною за право бути найкращою в рамках цього одного-єдиного шаблону. Замість того, щоб зрозуміти, що немає і не може існувати єдино правильної моделі, і насолоджуватися власною одиничною унікальністю. Лише жінка буває пропащою, тільки жінка може осквернити своєю присутністю, тільки жінка на кораблі&nbsp;— до біди.»<ref>{{Cite web|url=http://lady.tut.by/news/relationship/460813.html|title=Мизогиния, или Почему женщины ненавидят друг друга|accessdate=2016-08-09|archive-date=22 серпня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160822163142/http://lady.tut.by/news/relationship/460813.html}}</ref></blockquote>


== Історія ==
== Історія ==
Рядок 14: Рядок 14:


== Мізогінія у провідних філософських вченнях ==
== Мізогінія у провідних філософських вченнях ==
Мізогінні ідеї сповідували чи транслювали численні впливові філософи: [[Арістотель]] ([[погляди Арістотеля на жінок]]), [[Рене Декарт]], [[Томас Гоббс]], [[Джон Лок]], [[Жан-Жак Руссо]], [[Георг Вільгельм Фрідріх Гегель|Гегель]], [[Артур Шопенгауер]], [[Фрідріх Ніцше]], [[Чарлз Дарвін]], [[Зигмунд Фрейд]], [[Отто Вейнінгер]], [[Освальд Шпенглер]], [[Джон Лукас]].<ref name="Clack19992">{{cite book|title=Misogyny in the Western Philosophical Tradition: A Reader|last1=Clack|first1=Beverley|date=1999|publisher=Routledge|location=New York|pages=95–241|isbn=978-0-415-92182-4}}</ref> [[Феміністська наука|Феміністські дослідження]] відстежують вплив цих мислителів та їх мізогінних ідей на формування мізогінної західної культури.<ref>{{Citation|last=Witt|first=Charlotte|title=Feminist History of Philosophy|date=2017|url=https://plato.stanford.edu/archives/spr2017/entries/feminism-femhist/|work=The Stanford Encyclopedia of Philosophy|editor-last=Zalta|editor-first=Edward N.|edition=Spring 2017|publisher=Metaphysics Research Lab, Stanford University|access-date=2018-08-21|last2=Shapiro|first2=Lisa}}</ref>{{Перекласти}}
Мізогінні ідеї сповідували чи транслювали численні впливові філософи: [[Арістотель]] ([[погляди Арістотеля на жінок]]), [[Рене Декарт]], [[Томас Гоббс]], [[Джон Лок]], [[Жан-Жак Руссо]], [[Георг Вільгельм Фрідріх Гегель|Гегель]], [[Артур Шопенгауер]], [[Фрідріх Ніцше]], [[Чарлз Дарвін]], [[Зигмунд Фрейд]], [[Отто Вейнінгер]], [[Освальд Шпенглер]], [[Джон Лукас]].<ref name="Clack19992">{{cite book|title=Misogyny in the Western Philosophical Tradition: A Reader|last1=Clack|first1=Beverley|date=1999|publisher=Routledge|location=New York|pages=95–241|isbn=978-0-415-92182-4}}</ref> [[Феміністська наука|Феміністські дослідження]] відстежують вплив цих мислителів та їх мізогінних ідей на формування мізогінної західної культури.<ref>{{Citation|last=Witt|first=Charlotte|title=Feminist History of Philosophy|date=2017|url=https://plato.stanford.edu/archives/spr2017/entries/feminism-femhist/|work=The Stanford Encyclopedia of Philosophy|editor-last=Zalta|editor-first=Edward N.|edition=Spring 2017|publisher=Metaphysics Research Lab, Stanford University|access-date=2018-08-21|last2=Shapiro|first2=Lisa|archive-date=18 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190318074351/https://plato.stanford.edu/archives/spr2017/entries/feminism-femhist/}}</ref>{{Перекласти}}


== Див. також ==
== Див. також ==

Версія за 06:10, 29 червня 2022

Мізогіні́я (англ. Misogyny, від грец. μισογυνία (misogunia), μῖσος (misos) — ненависть або зневага, грец. γυνή (gyné) — жінка) або женоненави́сництво, жононенави́сництво, жінконенави́сництво — ненависть, зневага, огида, упередженість до жінок. Проявляється в численних формах, таких як соціальне виключення, сексизм, ворожість, андроцентризм, патріархат, чоловічі привілеї, приниження жінок, позбавлення жінок громадянських прав, насильство проти жінок, сексуальна об'єктивація.[1][2] Поняття активно використовується в психоаналітичній літературі та є одним з ключових в теорії фемінізму.[3] Мізогінія тривалий час була офіційною беззаперечною доктриною патріархального суспільства[4] і тому просякує основні продукти патріархатних культур, такі як священні тексти більшості релігій, міфологій, ідеї західної[1][5] та східної філософій (серед впливових мізогінів Арістотель, Декарт, Гоббс, Лок, Руссо, Гегель, Шопенгауер, Ніцше, Дарвін, Фрейд). Нині поширена у всіх формах масової культури: у мас-медіа (медійних засобах, рекламі), в реп-музиці, відеоіграх. Хрестоматійний приклад мізогінії — мізогінія у фільмах жахів[en]. Мізогінія живить і легітимізує насильство проти жінок, від крайніх його форм (феміциду), таких як вбивства честі, селективні аборти, обливання кислотою, до всього спектру сімейного, сексуального насильства, разом з проституцією, торгівлею жінками, культурою зґвалтування (яскравий приклад — міфи про зґвалтування).

Мізогінна поведінка, що виражається в зневазі й ненависті до всього жіночого, може проявлятися негативним ставленням до жінок взагалі або до психологічних чи фізичних жіночих ознак, різною мірою наявних у різних жінок та чоловіків.[6]

Мізогінія ділиться на зовнішню (що транслюється суспільством) та увнутрішнену (що інтерналізована жінками). Підкреслена зневага до власної статі — соціально схвалювана і приносить дивіденди у вигляді підвищення власного статусу у колі чоловіків. Увнутрішнену мізогінію можна назвати ефективним інструментом для конструювання роз'єднаності жінок. Найпотужніша зброя боротьби з мізогінією — жіноча солідарність.[7]

Міф про красу (ідеальна «жіночність»), мізогінія та увнутрішнена мізогінія, знецінення, засвоєна безпорадність, об'єктивація та самооб'єктивація, жорсткі гендерні ролі, де у жінки роль другого плану — усе це прояви сексизму.[7]\

«Жінка повинна відповідати певним репродуктивним, віковим, фізіологічним та іншим вимогам. Все різноманіття характерів, особистостей, бажань, можливостей зводиться до певної шаблонної „нормальної жінки“ з жорстко прописаними вимогами до неї. В свою чергу, жінкам доводиться змагатися одна з одною за право бути найкращою в рамках цього одного-єдиного шаблону. Замість того, щоб зрозуміти, що немає і не може існувати єдино правильної моделі, і насолоджуватися власною одиничною унікальністю. Лише жінка буває пропащою, тільки жінка може осквернити своєю присутністю, тільки жінка на кораблі — до біди.»[8]

Історія

Широкий розвиток мізогінія здобула в епоху античності. У Середньовіччі жінка займає другорядне підпорядковане становище.

Мізогінія у провідних філософських вченнях

Мізогінні ідеї сповідували чи транслювали численні впливові філософи: Арістотель (погляди Арістотеля на жінок), Рене Декарт, Томас Гоббс, Джон Лок, Жан-Жак Руссо, Гегель, Артур Шопенгауер, Фрідріх Ніцше, Чарлз Дарвін, Зигмунд Фрейд, Отто Вейнінгер, Освальд Шпенглер, Джон Лукас.[9] Феміністські дослідження відстежують вплив цих мислителів та їх мізогінних ідей на формування мізогінної західної культури.[10]

Див. також

Примітки

  1. а б Code, Lorraine (2000). Encyclopedia of Feminist Theories (вид. 1st). London: Routledge. с. 346. ISBN 978-0-415-13274-9. 
  2. Kramarae, Cheris (2000). Routledge International Encyclopedia of Women. New York: Routledge. с. 1374–1377. ISBN 978-0-415-92088-9. 
  3. Психология. Иллюстрированный словарь (рос.). ОЛМА Медиа Групп. ISBN 9785938780934. 
  4. Акунин, Борис; Чхартишвили, Григорий (8 серпня 2016). Другой Путь (рос.). Litres. ISBN 9785457879294. 
  5. Clack, Beverley (1999). Misogyny in the Western Philosophical Tradition: A Reader. New York: Routledge. с. 95–241. ISBN 978-0-415-92182-4. (англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  6. Мізогінія | Словник ґендерних термінів. a-z-gender.net. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 9 серпня 2016. 
  7. а б Харитонова, Ольгерта; Агамалова, Лолита (17 січня 2016). Женщины. Разговор не о мужчинах (рос.). Litres. ISBN 9785457960473. 
  8. Мизогиния, или Почему женщины ненавидят друг друга. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 9 серпня 2016. 
  9. Clack, Beverley (1999). Misogyny in the Western Philosophical Tradition: A Reader. New York: Routledge. с. 95–241. ISBN 978-0-415-92182-4. 
  10. Witt, Charlotte; Shapiro, Lisa (2017). Feminist History of Philosophy. У Zalta, Edward N. The Stanford Encyclopedia of Philosophy (вид. Spring 2017) (Metaphysics Research Lab, Stanford University). Архів оригіналу за 18 березня 2019. Процитовано 21 серпня 2018. 

Джерела

Посилання