Міклош Іжо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міклош Іжо
Izsó Miklós
Szekely-izso.jpg
Народився 9 вересня 1831(1831-09-09)[1][2][…]
Боршод-Абауй-Земплен
Помер 29 травня 1875(1875-05-29)[1][2][…] (43 роки)
Будапешт
·туберкульоз
Поховання Керепеші
Країна Flag of Hungary (1874-1896).svg Угорщина
Діяльність скульптор
Alma mater Віденська академія мистецтв
Знання мов угорська[4]
Жанр Q25538011?

Міклош Іжо (угор. Izsó Miklós; 9 вересня 1831, Боршод-Абауй-Земплен — 29 травня 1875, Будапешт) — угорський скульптор, один з видатних представників угорської національної скульптури XIX століття.

Біографія[ред. | ред. код]

Міклош Іжо народився 9 вересня 1831 року. У 1848 році сімнадцятирічний Міклош був активним учасником революції 1848—1849 років в Угорщині. Був поранений. Скульптор створив образи вождів революції (Лайош Кошут, Шандор Петефі, Ю. Бем, Лайош Баттяні, Вашварі, Міхай Танчич, які увійшли згодом в галерею створених скульптором портретів. Після придушення повстання Міклош Іжо жив у вигнанні. З 1851 по 1856 роки він під керівництвом скульптора Іштвана Ференці навчався різьбі по каменю в м. Рімавська Собота (нині Словаччина).

У 1856 році переїхав до Пешту. За підтримки молодих письменників, художників і музикантів, вирушив до Відня, де працював у скульптурній майстерні Г. Гассер і Мюнхен. З 1859 року навчався у Віденській академії образотворчих мистецтв.

Творчість[ред. | ред. код]

Пам'ятник Шандор Петефі в Римавска-Собота
Пам'ятник на могилі Міклоша Іжо в Будапеште

Творче життя скульптора Міклоша Іжо було коротким. Після повернення в Угорщину в 1862 році, створив цикл бюстів своїх сучасників (Я. Аран, Б. Егреші, А. Фай, І. Зріньї і ін.). Скульптури угорського митця виконані у стилі класицизму. Йому належать три великих пам'ятника, в тому числі Шандору Петефі в Будапешті, численні портрети видатних людей Угорщини, більше сорока жанрових скульптурних груп і окремих фігур. Передчасна смерть від туберкульозу перервала життя скульптора

Галерея[ред. | ред. код]

Скульптура «Задумливий пастух». 1862

Пам'ятник письменнику Андрашу Дугоничу

Література[ред. | ред. код]

  • Izsó Miklós. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 3, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1965, S. 50.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б http://mek.oszk.hu/00300/00355/html/ABC06707/06877.htm
  2. а б Find a Grave — 1995.
  3. а б Benezit Dictionary of Artists — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/258673763