Мірошник Анатолій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анатолій Михайлович Мірошник
Основна інформація
Повне ім'я Анатолій Михайлович Мірошник
Дата народження 19 серпня 1923(1923-08-19)
Місце народження Київ
Дата смерті 14 липня 2011(2011-07-14)
Місце смерті Сідней
Країна Україна, Австралія
Національність українець
Професія композитор, піаніст
Інструменти фортепіано, скрипка, віолончель
Лейбл Olympia, Cosmopolitan

Анатолій Михайлович Мірошник (англ. Anatolij Mirosznyk, нар.19 серпня 1923 — пом.14 липня 2011)  — український композитор, піаніст, педагог, музично-громадський діяч.

Життєвий шлях[ред.ред. код]

Народився Анатолій Михайлович у Києві, де закінчив середню спеціальну музичну школу-десятирічку при школу й Київській консерваторіїї ім. П. І. Чайовського по класу фортепіано у Є. І. Толпіна.[1] Після закінчення консерваторії в 1941 році, він грав у Київському оркестрі.

Під час Другої світової війни м. Київ було окуповане німецькими військами й усіх членів Київського оркестру німці вивезли на примусові роботи до Німеччині, де юнак працював на викорчовування лісу і над будівництві. Після закінчення війни Мірошник потрапив до табору переміщених осіб у місті Байрейт. Зустрівшись там із земляками — скрипалем, колишнім професором Львівської консерваторії Володимиром Цісиком (батько Квітки Цісик) та контрабасистом-віртуозом Яковом Погребінським, музиканти створили тріо і стали давати концерти.[1]

У 1946 році вступає до Консерваторії Фрайбургу (нім. Hochshule fur Musik) в клас К. Займана, який потім рекоменує учня на роботу на Франкфуртське радіо. Відвідує приватні уроки у відомого піаніста Вальтера Гізекінга,[1] одержує фах фортепіанного виконавця і композитора.[2]

1948 року емігрував до Австралії і поселився в Сіднеї. Як усі інші емігранти того часу, підписав контракт, згідно якого мусив працювати там, куди його направить влада. Музикант спочатку був санітаром у шпиталі, а пізніше — асистентом директора готелю для новоприбулих емігрантів.[1]

Після закінчення контракту Мірошник підготував велику програму і дав сольний концерт в головній концертові залі в ратуші Сіднея.

В Австралії цілком себе присвятив розвитку української музики та займався її викладанням. Він виступав з концертами по всій Австралії і далеко за її межами.

В останні роки він «повернувся» на українську землю, де його твори сприйнялися дуже прихильно. Анатолій Мірошник удостоївся членства у Національній Спілці Композиторів України. Він дуже мріяв взяти участь в концерті в честь 20-ти ліття Незалежності України, та не судилося.[3]

Помер Анатолій Михайлович 14 липня 2011 року у Сіднеї. Його поховано на цвинтарі Руквуд, коло Лідкомбу.

Підприємництво[ред.ред. код]

В 1953 Мірошник заснував Австралійську компанію «Cosmopolitan Record Company», що видавала платівки українських співаків в Австралії,[4] таких як Володимир Рихтовський, Таїса Тарас, Яків Рудюк, Зіна Мороз та інших, а також хору Боян. Ці платівки стали рідкістю і колекціонери ймовірно їх високо оцінюють.[3]

Творчість[ред.ред. код]

Анатолій Мірошник виступав з концертами в Австралії, Новій Зеландії, Німеччині. Сам він вважав вершиною його музичної кар'єри, свій виступ у Києві на Міжнародному Музичному Фестивалі «Київ Музик Фест» у 1992,[5] 1993,[6] 1995,[7] 1999,[8] 2003[9] роках.

Його твори виконувалися в Києві ним особисто і Київським Симфонічним Оркестром. Анатолій Михайлович написав кілька композицій для фортепіано, скрипки, віолончелі, для співаків, оркестру, хору.[3] Його пісні співає жіночий ансамбль «Суцвіття», котрий було створено у Сіднеї.

Твори А. Мірошника[ред.ред. код]

Композиції[ред.ред. код]

  • 1962 — «Причинна», хореографічна поема з оркестром
  • 1988 — «Українська Рапсодія» для фортепіано з оркестром
  • 1995 — «Концертна фантазія» для фортепіано з оркестром
  • 1996 — «Остання ніч поета», балет на тему життя і творчости тараса Шевченка (Лібрето Аркадія Новицького)
  • 1999 — «Концерт № 1» для фортепіано з оркестром
  • П'єси малої форми для фортепіано.

Книжки і збірки музики[ред.ред. код]

Вищезазначені збірки музики були видані за спонсорством Фундації Українознавчих студій Австралії й роздані по музичних школах України.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Мірошник А. (коротка автобіографія) Австраліана: збірка 20 етюдів-картинок для фортепіано для дітей. — Київ: «Музична Школа», 2007. Нотне видання. 39 с.
  2. Енциклопедія української діяспори / гол. ред.: Маркусь Василь. — К. : Наукове Товариство ім. Шевченка і Національна академія наук України, вид. «ІНТЕЛ», 1995. — Т. 4 (Австралія-Азія-Африка). — ISBN 978-5-7702-1069-9.
  3. а б в Марічка Галабурда-Чигрин: І хмаронька заплаче по мені…
  4. Українці Австралії — Енциклопедичний Довідник / за ред. В. Шумського та ін. — Сідней : «Вільна думка» і Товариство Збереження Української Спадщини в Австралії, 2001. — 672 с. — ISBN 0-908168-11-X.
  5. III Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест '92» (3-10 жовтня 1992) — Анонс концертів
  6. IV Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест '93» (2-9 жовтня 1993) — Анонс концертів
  7. VI Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест '95» (30 вересня — 7 жовтня 1995) — Анонс концертів
  8. X Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест '99» (25 вересня — 2 жовтня 1999) — Анонс концертів
  9. XIV Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест' 2003» (27 вересня — 4 жовтня 2003) — Анонс концертів [1]

Посилання[ред.ред. код]


Music template.svg Це незавершена стаття про діяча музики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.