Місце творення приголосного: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (Вилучення 28 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q214090)
Рядок 38: Рядок 38:


[[Категорія:Фонетика]]
[[Категорія:Фонетика]]

[[als:Artikulationsort]]
[[ar:مخرج حرف]]
[[bg:Място на учленение на съгласните]]
[[br:Lec'h distagañ]]
[[ca:Punt d'articulació]]
[[de:Artikulationsort]]
[[en:Place of articulation]]
[[eo:Loko de artikulacio]]
[[es:Punto de articulación]]
[[fi:Ääntöpaikka]]
[[fr:Point d'articulation]]
[[he:בסיס חיתוך]]
[[it:Luogo di articolazione]]
[[ja:調音部位]]
[[ko:조음 위치]]
[[lv:Artikulācijas vieta]]
[[mk:Место на творба]]
[[ms:Daerah artikulasi]]
[[nl:Articulatiepunt]]
[[nn:Artikulasjonsstad]]
[[no:Artikulasjonssted]]
[[pl:Miejsce artykulacji]]
[[pt:Ponto de articulação]]
[[ro:Loc de articulare]]
[[ru:Место образования согласных]]
[[sv:Artikulationsställe]]
[[th:ฐานกรณ์]]
[[zh:发音部位]]

Версія за 21:25, 26 березня 2013

Місця творення приголосних (пасивні і активні):
1. Зовнішньогубні, 2. Внутрішньогубні, 3. Зубні, 4. Ясенні, 5. Заясенні, 6. Передньопіднебінні, 7. Середньопіднебінні, 8. Задньопіднебінні, 9. Язичкові, 10. Глоткові, 11. Гортанні, 12. Надгортанні, 13. Радикальні (коренем язика), 14. Задньоязикові, 15. Середньоязикові, 16. Ламінальні (передньою спинкою язика), 17. Апікальні (кінчиком язика), 18. Субапікальні

Місце творення приголосного — точка, де між активним і пасивним артикулятором створюється перепона на шляху видихуваного повітря. Разом зі способом творення й фонацією надає приголосному його особливе звучання. Місце творення визначається за активним і пасивним артикулятором.

Виділяють п’ять основних активних артикуляторів: губи (губні приголосні), рухлива передня частина язика (передньоязикові приголосні), тіло язика (дорсальні приголосні), корінь язика разом з надгортанником (радикальні приголосні) і гортань (гортанні приголосні). Ці артикулятори можуть діяти одночасно незалежно одне від одного, що називається коартикуляцією.

Перелік місць, де може бути перепона

Місце творення

 • Губне
Губно-губне
Губно-задньопіднебінне
Губно-ясенне
Губно-зубне
Зубно-губне

 • Зубно-зубне

 • Передньоязикове
Язиково-губне
Міжзубне
Зубне
Зубно-альвеолярне
Альвеолярне
Апікальне
Ламінальне
Субапікальне
Постальвеолярне
Альвеоло-палатальне
Ретрофлексне

 • Дорсальне
Середньопіднебінне
Лабіопалатальний
Задньоязикове
Глибокозадньоязикове
Увуло-епіглотальне

 • Радикальне
Фарингальне
Епіглото-фарингальне
Епіглотальне

 • Гортанне

Ця таблиця містить фонетичні символи МФА, які можуть невірно відображатися в деяких браузерах.

  • Губно-губне: між губами
  • Губно-зубне: між нижньою губою й верхніми зубами
  • Зубно-губне: між верхньою губою й нижніми зубами
  • Язиково-губне: між передньою частиною язика й верхньою губою
  • Зубне: між передньою частиною язика й верхніми зубами
  • Ясенне: між передньою частиною язика й ясенним бугорком
  • Заясенне: між передньою частиною язика й передньою частиною піднебіння
  • Ретрофлексне: у «справжніх» ретрофлексах язик загинається і його нижня частина торкається піднебіння
  • Твердопіднебінне: між середньою частиною язика й твердим піднебінням
  • М’якопіднебінне: між задньою частиною язика й м’яким піднебінням
  • Язичкове: між задньою частиною язика і язичком

(Усі попередні можуть бути назалізовані і більшість може бути боковими.)

Коартикуляція

У деяких мовах є приголосні що мають одночасно два місця творення, вони називаються коартикульованими. Коли вони подвійно артикульовані, артикулятори повинні мати можливість рухатися незалежно, а тому може бути лише одне місце творення у кожній з таких категорій: губні, передньоязикові, дорсальні, радикальні. (Гортань керує фонацією, і інколи повітряним потоком, а тому не вважається артикулятором.)

Частіше другорядна артикуляція має апроксимантну природу, тоді артикуляції можуть бути подібними, наприклад можливі огублені губні й под.

Серед поширених додаткових артикуляцій: