Відмінності між версіями «Міські голови Луганська»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
 
(Не показано 5 проміжних версій цього користувача)
Рядок 125: Рядок 125:
 
!Примітки
 
!Примітки
 
|-
 
|-
  +
| Римський-Корсаков (Ларін) Григорій Михайлович
| Ларін-Римський Г.М.
 
| 6 березня - травень 1917
+
| 8 березня - квітень 1917
  +
|Походив зі стародавнього дворянського роду. З'явився в Луганську близько 1911 року. Під псевдонімом «Г.Ларін» працював журналістом в Луганській лівій газеті «Донецька життя», здобув значну популярність і згодом дослужився до редактора. Після Лютневої революції 1917 оголосив себе членом РСДРП (меншовиків) і в березні став першим головою Луганського Ради.З червня 1917 почав випускати газету «Зоря» (орган Луганського райкому РСДРП (м). В серпні від блоку меншовиків і Бунда був обраний до міської думи. Продовжував функціонувати в думі і при німецькій окупації в 1918 році. у 1920 був заарештований ЧК, але зумів втекти, пробрався в білий Крим, звідки незабаром евакуювався до Туреччини. В еміграції працював у видавничому товаристві "Преса", в російсько-французькій газеті «Press de Soir »(Стамбул). у 1922 переїхав до Паріж, де став директором друкарні видавництва «Франко-російська преса». У 1922 році видав свій мемуар «Нариси лихоліття (враження і спогади про евакуацію вчених, журналістів і письменників. Февраль-квітень 1920 р.). Публікувався в емігрантській пресі. Завідував відділом публіцистики в газеті "Спільна справа", яку видавав у Парижі В.Бурцев. Помер 25.03.1937 у Парижі.
|
+
|-
  +
|Вайль Михайло Абрамович
  +
|квітень - травень 1917
  +
|Родом з Сімферополя, робочий на Луганському заводі Гартмана, активіст РСДРП, меншовик. У 1904 співзасновник профспілки робітників заводу. У 1912 керував робочим кружком, співпрацював в газеті «Донецька життя». У ніч на 22.04.1912 напередодні маївки був арештований і висланий з Луганська. Після Лютневої революції на початку березня 1917 року був обраний депутатом і заступником голови першого Луганського Ради. У квітні-травні було обрано головою Ради. У серпні обраний членом правління профспілки металістів Луганська. Влітку 1919 був зарубаний білокозаками.
 
|-
 
|-
 
| [[Нагих Іван Миколайович]]
 
| [[Нагих Іван Миколайович]]
Рядок 133: Рядок 137:
 
|
 
|
 
|-
 
|-
| Нестеров
+
| Нестеров Антон Якович
 
| червень 1917
 
| червень 1917
  +
|Народився в 1879 році. Іногородній з селян Області Війська Донського. Закінчив повітове училище. Працював слюсарем механічних майстерень на Голубовський руднику Берестове-Богодухівського гірського товариства (нині Макіївка), в 1903 вступив в РСДРП. Влітку 1905 року стояв на чолі страйку гірників Ірмінського рудника. Страйк було придушено. У січні 1907 обраний депутатом Держдуми 2 скликання від Області Війська Донського, після її розгону заарештований і засланий до Сибіру. Делегат V з'їзду РСДРП від Юзово-Петровського комітету Бурозовського рудника. Пізніше приєднався до меншовиків. Після Лютневої революції прибув до Луганська у квітні 1917 як представник Петроради став повітовим комісаром Тимчасового уряду, потім головою Громадського комітету. 3-24 червня 1917 делегат Першого Всеросійського з'їзду Рад робітничих і солдатських депутатів в Петрограді, був обраний у ВЦВК від меншовиків. У червні також став головою Луганської Ради, але незабаром після конфлікту з лідером більшовиків К.Ворошиловим був зміщений. Під час «корніловщини» був заарештований червоногвардійцями, потім втік з Луганська. Влітку 1918 повернувся до Української Держави і деякий час очолював міську комісію по боротьбі зі спекуляцією. Подальша доля невідома
|
 
 
|-
 
|-
| Макаров
+
| Макаров Олександр Васильович
 
| червень - вересень 1917
 
| червень - вересень 1917
  +
|Інженер, член РСДРП (меншовиків). До революції працював начальником гільзового цеху Луганського патронного заводу. У 1918 при німцях знову працював в міському самоврядуванні. У 1920 був обраний депутатом Луганської міської Ради. У 1922 один з керівників союзу інженерів Луганська, обраний членом правління новоствореного Науково-технічного товариства і делегатом на губернську конференцію I Всеросійського з'їзду інженерів 15.12.1922. Інших даних немає.
|
 
 
|-
 
|-
 
| [[Ворошилов Климент Єфремович]]
 
| [[Ворошилов Климент Єфремович]]

Поточна версія на 10:23, 10 жовтня 2019

Карл Гаскойн, засновник Луганська

Керівники Луганського заводу та гірничого округу[ред. | ред. код]

Ім’я Роки Примітки
Гаскойн Чарлз (Карл) Карлович 1795-1806 Славнозвісний шотландський інженер-металург, прийняв російське підданство. За наказом Катерини ІІ в 1795 році почав спорудження Луганського ливарно-гарматного заводу для забезпечення Чорноморського і берегових фортець Чорного й Озівського морів гарматами й боєприпасами.
Нілус Яків Християнович 1806-1822
Густав Гесс де Кальве 1822-1826 Доктор філософії. Відзначився покращенням побуту майстрових. Була відкрита гірнича школа для дітей майстрових. Робітники будували власні хати, був споруджений шпиталь та ферма. Проводилися геологічні дослідження, 1820 року було створено пошукову партію Луганського заводу.
Ільїн Іван Васильович 1826-1835
Мевіюс Федов Павлович 1835-1840
Бекман Валеріян Олександрович 1840-1847
Фелькнер Федор Іванович 1847-1853 Генерал-лейтенант, закінчив гірничий кадетський корпус. У 1847 році полковника Корпусу гірничих інженерів Ф. Фелькнера призначили гірничим керівником Луганського гірничого округу. У 1849 році в записці «Про Городищенску антрацитівську копальню» дає аналіз стану й показує перспективи розвитку Лисичанської, Успенської й Городищенської копалень. На початку 50-х років під його проводом проводяться дослідження центрального Донбасу.
Летунівський Микола Терентієвич 1853-1861
Мевіюс Аполон Федорович 1861-1865 Гірничий інженер, син начальника Луганського ливарного заводу. Проводить реконструкцію заводу. Вчений дослідник, автор книжки-підручника «Чавуноливарне виробництво», нагороджений Демідівською премією Академії Наук Росії 1860 р.
Фелькнер Ілідор Федорович 1865-1871
Летунівський Микола Миколайович 1871-1876
Подимівський Станіслав Леопольдович 1876-1879
Зеленцов Іван Ілліч 1879-1880
Данчич Дмитро Васильович 1880-1886

Голови Луганської міської управи[ред. | ред. код]

Ім’я Проміжок Примітки
Холодилін Микола Петрович (*1843 — †1929) 1878 - Міський староста Луганського заводу

1889 - Міський голова

Перший голова Луганської міської управи, обраний на цю посаду в 1883 році, відразу після надання Луганському статусу повітового міста й центра Слов’яносербського повіту (1882). Народився в родині кріпака, який викупився на волю. Так само, як і батько, став купцем. Займався благоустроєм вулиць Луганського, розпочав прокладання Пушкинської вулиці.
Вербівський Володимир Іванович 27 лютого 1891 - жовтень 1902 Статський радник
Лутовинов Стефан Клименієвич Вересень 1902 - 17 січня 1908 Родовий почесний громадянин
Грязєв Ніколай Олександрович 12.03 1908-04.05.1909.г Дворянин
Ніколаєв Іван Іванович 5 травня 1909 - 16 квітня 1912 Купець
Сидоров Феодул Петрович 15.05 1912-июнь1912г Особистий почесний громадянин
Лутовинов Стефан Климентійович Червень 1912 Потомствений почесний громадянин
Холодилин Іван Іванович 28 травня 1914 - 1915 Міщанин
Васнєв Микола Сергійович Вересень 1915 - 1917 Купець
Черв'яков Олександр Іванович Вересень 1917 - …
Даниловський Вересень 1919 - 26 грудня 1919

Голови Луганської (Ворошиловградської) міської ради та голови Луганського (Ворошиловградського) міськвиконкому[ред. | ред. код]

Ім’я Проміжок Примітки
Римський-Корсаков (Ларін) Григорій Михайлович 8 березня - квітень 1917 Походив зі стародавнього дворянського роду. З'явився в Луганську близько 1911 року. Під псевдонімом «Г.Ларін» працював журналістом в Луганській лівій газеті «Донецька життя», здобув значну популярність і згодом дослужився до редактора. Після Лютневої революції 1917 оголосив себе членом РСДРП (меншовиків) і в березні став першим головою Луганського Ради.З червня 1917 почав випускати газету «Зоря» (орган Луганського райкому РСДРП (м). В серпні від блоку меншовиків і Бунда був обраний до міської думи. Продовжував функціонувати в думі і при німецькій окупації в 1918 році. у 1920 був заарештований ЧК, але зумів втекти, пробрався в білий Крим, звідки незабаром евакуювався до Туреччини. В еміграції працював у видавничому товаристві "Преса", в російсько-французькій газеті «Press de Soir »(Стамбул). у 1922 переїхав до Паріж, де став директором друкарні видавництва «Франко-російська преса». У 1922 році видав свій мемуар «Нариси лихоліття (враження і спогади про евакуацію вчених, журналістів і письменників. Февраль-квітень 1920 р.). Публікувався в емігрантській пресі. Завідував відділом публіцистики в газеті "Спільна справа", яку видавав у Парижі В.Бурцев. Помер 25.03.1937 у Парижі.
Вайль Михайло Абрамович квітень - травень 1917 Родом з Сімферополя, робочий на Луганському заводі Гартмана, активіст РСДРП, меншовик. У 1904 співзасновник профспілки робітників заводу. У 1912 керував робочим кружком, співпрацював в газеті «Донецька життя». У ніч на 22.04.1912 напередодні маївки був арештований і висланий з Луганська. Після Лютневої революції на початку березня 1917 року був обраний депутатом і заступником голови першого Луганського Ради. У квітні-травні було обрано головою Ради. У серпні обраний членом правління профспілки металістів Луганська. Влітку 1919 був зарубаний білокозаками.
Нагих Іван Миколайович травень - червень 1917
Нестеров Антон Якович червень 1917 Народився в 1879 році. Іногородній з селян Області Війська Донського. Закінчив повітове училище. Працював слюсарем механічних майстерень на Голубовський руднику Берестове-Богодухівського гірського товариства (нині Макіївка), в 1903 вступив в РСДРП. Влітку 1905 року стояв на чолі страйку гірників Ірмінського рудника. Страйк було придушено. У січні 1907 обраний депутатом Держдуми 2 скликання від Області Війська Донського, після її розгону заарештований і засланий до Сибіру. Делегат V з'їзду РСДРП від Юзово-Петровського комітету Бурозовського рудника. Пізніше приєднався до меншовиків. Після Лютневої революції прибув до Луганська у квітні 1917 як представник Петроради став повітовим комісаром Тимчасового уряду, потім головою Громадського комітету. 3-24 червня 1917 делегат Першого Всеросійського з'їзду Рад робітничих і солдатських депутатів в Петрограді, був обраний у ВЦВК від меншовиків. У червні також став головою Луганської Ради, але незабаром після конфлікту з лідером більшовиків К.Ворошиловим був зміщений. Під час «корніловщини» був заарештований червоногвардійцями, потім втік з Луганська. Влітку 1918 повернувся до Української Держави і деякий час очолював міську комісію по боротьбі зі спекуляцією. Подальша доля невідома
Макаров Олександр Васильович червень - вересень 1917 Інженер, член РСДРП (меншовиків). До революції працював начальником гільзового цеху Луганського патронного заводу. У 1918 при німцях знову працював в міському самоврядуванні. У 1920 був обраний депутатом Луганської міської Ради. У 1922 один з керівників союзу інженерів Луганська, обраний членом правління новоствореного Науково-технічного товариства і делегатом на губернську конференцію I Всеросійського з'їзду інженерів 15.12.1922. Інших даних немає.
Ворошилов Климент Єфремович вересень - жовтень 1917
Воронін Пилип Устинович жовтень - листопад 1917
Ляпін Зиновій Федорович листопад 1917 - квітень 1918
Вершинін Іван Дормидонтович березень 1923 - 192.
Руденко вересень 1925
Алексєєв Іван Ілліч жовтень 1925 - червень 1926
Голяпін Іван Семенович грудень 1927 - 192.
Довбиш Олександр Федорович січень 1930 - 193.
Левандовський Станіслав Мартинович лютий 1933 - 193.
Гудков Прокоп Андрійович грудень 1934 - 193.
Богиня Петро Іванович травень 1937 - червень 1938
Зверєв Петро Якович листопад 1939 - липень 1942
Зверєв Петро Якович лютий 1943 - лютий 1944
Гриб Олександр Андрійович лютий 1944 - серпень 1946
Воробйов Павло Федотович серпень 1946 - січень 1948
Хачко Пилип Сергійович січень 1948 - грудень 1950
Стрепетов Костянтин Іванович грудень 1950 - липень 1960
Лехцієв Ілля Георгійович 1960 - січень 1965
Петров Георгій Семенович січень 1965 - березень 1985
Петров Юрій Павлович березень 1985 - червень 1987
Пантюхін Володимир Олександрович липень 1987 - 1990

Партійні керівники[ред. | ред. код]

Ім’я Проміжок Примітки
Афонін 5 грудня 1919 Керівник тимчасового партійного комітету
Костін 31 грудня 1919 —»—
Ляпін Зиновій Федорович 20 лютого 1920 - 4 січня 1923 Секретар бюра партійного комітету Луганського района. Учасник радянської окупації Луганського й Царицина в 1919 році
Мальцев Петро Іванович 4 січня 1923 - 1924 Обраний секретарем повітового комітету через від’їзд Ляпіна на курси
Ляпін Зиновій Федорович 5 травня 1924 - 1925
Семенов Борис Олександрович серпень 1925 - вересень 1927 Секретар окружного партійного комітету. 5 вересня 1927 висунутий секретарем Дніпропетровського партійного округу.
Чувирін Михайло Євдокимович 13 вересня 1927 - червень 1929 Секретар окружного партійного комітету. Скерований у розпоряджуння ЦК КП б/у в червні 1929
Зайцев Федір Іванович Червень 1929 - вересень 1930 Секретар окружного партійного комітету. У вересні 1930 — секретар Луганського міського партійного комітету.
Просвірнін Іван Олексійович 2 липня 1931 - 1932 Секретар Луганського міського партійного комістету.
Масленко Павло Федорович 1 липня 1932 - 16 липня 1932 Секретар Луганського міського партійного комістету. Відкликаний до Сталінського району.
Іванов Федір Іванович 16 липня 1932 - 18 лютого 1934 Звільнений через обрання секретарем Макіївського району.
Окорков Костянтин Іванович 19 лютого 1934 - 28 січня 1935
Шац Юрій Юхимович 28 січня 1935 - 1937
Терехов Тихон Іванович 4 вересня 1937 - липень 1938 Секретар Ворошиловградського міського партійного округу. Виключений з партії як ворог народу 17 липня 1938. Реабілітований 20 травня 1940.
Любавін Петро Митрофанович 16 липня 1938 - 13 листопада 1938 Перший секретар Ворошиловградського міськкому КП б/У. Загинув 4 серпня 1941.
Квасов Михайло Єгорович листопад 1938 - 21 грудня 1940 Перший секретар Ворошиловградського міськкому КП б/У.
Гайовий Антон Іванович 21 грудня 1940 - 1950 Перший секретар Ворошиловградського міськкому КП б/У. Депутат Верховної Ради СРСР.
Шепілов Василь Тимофійович 30 січня 1950 - листопад 1953 Перший секретар Ворошиловградського міськкому КП(б)У.
Головченко Іван Харитонович 20 листопада 1953 - 14 вересня 1954 Перший секретар Ворошиловградського міськкому КПУ.
Крамаренко Олександр Григорович 14 вересня 1954 - 22 листопада 1963 Перший секретар Ворошиловградського (Луганського) міськкому КПУ.
Стратонов Микола Степанович 22 листопада 1963 - листопад 1973 Перший секретар Луганського міськкому КПУ.
Ляхов Іван Андрійович Листопад 1973 - жовтень 1979 Перший секретар Ворошиловградського міськкому КПУ.
Попов Микола Михайлович Жовтень 1979 - квітень 1986 Перший секретар Ворошиловградського міськкому КПУ.
Котляр Олег Іванович Квітень 1986 - червень 1987 Перший секретар Ворошиловградського міськкому КПУ.
Петров Юрій Павлович Червень 1987 - листопад 1990 Перший секретар Ворошиловградського міськкому КПУ.
Тихонов Віктор Миколайович 2 листопада 1990 - 25 листопада 1991 Перший секретар Луганського міськкому КПУ.

Міські голови[ред. | ред. код]

Ім’я Проміжок Примітки
Пантюхін Володимир Олександрович 1990–1994
Данілов Олексій Мячеславович 1994–1997
Парапанов Анатолій Іванович 1997–1998 Виконуючий обов’язки
Ягоферов Анатолій Миколайович 1998–2001
Пристюк Володимир Миколайович 2001–2002 Виконуючий обов’язки
Бурлаченко Євген Дмитрович 2002–2006
Кравченко Сергій Іванович 2006–2014

Джерело[ред. | ред. код]