Міфологізм: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
мНемає опису редагування
(Виправлена граматика)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android Посилання на сторінки неоднозначності
 
(Не показані 5 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Вікіфікувати|дата=Листопад 2012}}
{{Вікіфікувати|дата=Листопад 2012}}
'''Міфологі́зм''' — спосіб поетичної реалізації [[міф]]у у творах оригінальної [[Література|літератури]]. Значення міфу в літературному творі не тотожне його [[Семантика|семантиці]] у першозразку й залежить від культури епохи, задуму письменника, жанру твору. Перехід міфічного образу в поетичний пов'язаний з усвідомленням відмінності між [[Суб'єктивність|суб'єктивністю]] процесу [[пізнання]] та [[Об'єктивність|об'єктивністю]] дійсності. Один і той же міфологічний мотив, опрацьований протягом багатьох віків, набуває у кожній епосі нових значень, служить способом втілення нової проблематики й може з часом повністю втратити архаїчний елемент або ж здобути його нове, символічне вираження.
'''Мітологі́зм''' , або '''Міфологі́зм'''  — спосіб поетичної реалізації [[міт]]у у творах оригінальної [[Література|літератури]]. Значення міту в літературному творі не тотожне його [[Семантика|семантиці]] у першозразку й залежить від культури епохи, задуму письменника, жанру твору. Перехід мітичного образу в поетичний пов'язаний з усвідомленням відмінності між [[Суб'єктивність|суб'єктивністю]] процесу [[пізнання]] та [[Об'єктивність|об'єктивністю]] дійсності. Один і той же мітологічний мотив, опрацьований протягом багатьох віків, набуває у кожній епосі нових значень, служить способом втілення нової проблематики й може з часом повністю втратити архаїчний елемент або ж здобути його нове, символічне вираження.


У сучасному [[Літературознавство|літературознавстві]] виник окремий напрям, так звана [[Архетипи|архетипна]] критика, засновник якої — літературознавець Н.Фрай. В її основі — ідея літератури як «перетвореної міфології», тому [[історія літератури]] розглядається не у загальноісторичному контексті, а як форма внутрішнього саморуху — «тотальної історії літератури» — особливостей видозміни міфологічних засад на різних етапах розвитку літератури. Відображення у літературному творі давніх міфологічних уявлень часто опосередковане через трансформовані форми поетичного переосмислення, зокрема через [[Символізм|символ]].
У сучасному [[Літературознавство|літературознавстві]] виник окремий напрям, так звана [[Архетипи|архетипна]] критика, засновник якої — літературознавець Н.Фрай. В її основі — ідея літератури як «перетвореної мітології», тому [[історія літератури]] розглядається не у загальноісторичному контексті, а як форма внутрішнього саморуху — «тотальної історії літератури» — особливостей видозміни мітологічних засад на різних етапах розвитку літератури. Відображення у літературному творі давніх мітологічних уявлень часто опосередковане через трансформовані форми поетичного переосмислення, зокрема через [[Символізм|символ]].


Проблемою міфологізму в літературі займалась українська символічна школа міфологів, а згодом [[Потебня Олександр Опанасович|О.Потебня]], який створив [[Психолінгвістика|психолінгвістичну]] концепцію теорії літератури, в її підґрунті — ідея спорідненості психологічних основ творення слова, міфу й літературного твору. У сучасній літературі риси міфологізму знаходимо в латиноамериканському романі ([[Габріель Гарсія Маркес]], Х. Гастуріас), українському химерному романі 70-х ([[Земляк Василь Сидорович|В. Земляк]], [[Загребельний Павло Архипович|П. Загребельний]], [[Дрозд Володимир Григорович|В. Дрозд]], [[Ільченко Олександр Єлисейович|О. Ільченко]]), у баладі ([[І. Драч]], [[Мовчан Павло Михайлович|П. Мовчан]], [[Воробйов Микола Панасович|М. Воробйов]], [[Калинець Ігор Миронович|І. Калинець]]).
Проблемою мітологізму в літературі займалась українська символічна школа мітологів, а згодом [[Потебня Олександр Опанасович|О.Потебня]], який створив [[Психолінгвістика|психолінгвістичну]] концепцію теорії літератури, в її підґрунті — ідея спорідненості психологічних основ творення слова, міту й літературного твору. У сучасній літературі риси мітологізму знаходимо в латиноамериканському романі ([[Габріель Гарсія Маркес]], Х. Гастуріас), українському химерному романі 70-х ([[Земляк Василь Сидорович|В. Земляк]], [[Загребельний Павло Архипович|П. Загребельний]], [[Дрозд Володимир Григорович|В. Дрозд]], [[Ільченко Олександр Єлисейович|О. Ільченко]]), у баладі ([[І. Драч]], [[Мовчан Павло Михайлович|П. Мовчан]], [[Воробйов Микола Панасович|М. Воробйов]], [[Калинець Ігор Миронович|І. Калинець]]).


== Джерела ==
== Джерела ==
* Літературознавчий  словник-довідник  / За  ред. Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К,: ВЦ «Академія», 2007. — 752 с. (Notabene).
* Літературознавчий  словник-довідник  / За  ред. Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К,: ВЦ «Академія», 2007. — 752 с.
== Посилання ==

* {{ЛЗЕ2|частина=Міфологізм; Неоміфологізм|сторінки=54-55; 116-117}}
*{{ЛЗПЛ2001|частина =Неоміфологізм |сторінки =369}}
[[Категорія:Міфологія]]
[[Категорія:Міфологія]]
[[Категорія:Літературознавство]]
[[Категорія:Літературознавство]]

Поточна версія на 21:52, 8 липня 2022

Мітологі́зм , або Міфологі́зм  — спосіб поетичної реалізації міту у творах оригінальної літератури. Значення міту в літературному творі не тотожне його семантиці у першозразку й залежить від культури епохи, задуму письменника, жанру твору. Перехід мітичного образу в поетичний пов'язаний з усвідомленням відмінності між суб'єктивністю процесу пізнання та об'єктивністю дійсності. Один і той же мітологічний мотив, опрацьований протягом багатьох віків, набуває у кожній епосі нових значень, служить способом втілення нової проблематики й може з часом повністю втратити архаїчний елемент або ж здобути його нове, символічне вираження.

У сучасному літературознавстві виник окремий напрям, так звана архетипна критика, засновник якої — літературознавець Н.Фрай. В її основі — ідея літератури як «перетвореної мітології», тому історія літератури розглядається не у загальноісторичному контексті, а як форма внутрішнього саморуху — «тотальної історії літератури» — особливостей видозміни мітологічних засад на різних етапах розвитку літератури. Відображення у літературному творі давніх мітологічних уявлень часто опосередковане через трансформовані форми поетичного переосмислення, зокрема через символ.

Проблемою мітологізму в літературі займалась українська символічна школа мітологів, а згодом О.Потебня, який створив психолінгвістичну концепцію теорії літератури, в її підґрунті — ідея спорідненості психологічних основ творення слова, міту й літературного твору. У сучасній літературі риси мітологізму знаходимо в латиноамериканському романі (Габріель Гарсія Маркес, Х. Гастуріас), українському химерному романі 70-х (В. Земляк, П. Загребельний, В. Дрозд, О. Ільченко), у баладі (І. Драч, П. Мовчан, М. Воробйов, І. Калинець).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Літературознавчий  словник-довідник  / За  ред. Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К,: ВЦ «Академія», 2007. — 752 с.

Посилання[ред. | ред. код]