Відмінності між версіями «Міщанство»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (робот додав: da:Borger, змінив: en:Burgess (title))
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:14. Ukr mischanyn.jpg|thumb|right|150пкс|Міщанин.]]
 
[[Файл:14. Ukr mischanyn.jpg|thumb|right|150пкс|Міщанин.]]
'''Міща́нство'''  (від {{lang-pl|Mieszczaństwo}} — мешканці міста) — [[Стан суспільний|суспільний стан]] за доби [[Середньовіччя]] та [[Нова історія|Нового часу]], до якого належало населення [[місто|міст]] і містечок, яким було надано право самоврядування згідно з нормами [[Магдебурзьке право|Магдебурзького права]]. За ними громадяни міст — міщани звільнялись від залежності, суду феодалів (шляхти), підлягаючи лише [[Магістрат|магістрату]] міста і суду війта. Це робило міщан вільними людьми, які самі обирали своє місце проживання, зайняття. На теренах [[Україна|України]] міщани появились з середини 14 ст. з наданням галицькими князями, польськими королями містам магдебургії. Стан спадкувався за народженням. Для повноцінного користування правами міщанина необхідно було набути громадянство міста, для чого необхідно було володіти у даному поселенні визначеним нерухомим майном. Історично та соціально — це той же самий [[суспільний прошарок]], що у франзузькому суспільстві та мові позначається слово [[буржуазія]], а в німецькому — [[бюргерство]]; часто з уто́чненням — «дрібна́ буржуазія», «дрібне́ бюргерство».
+
'''Міща́нство'''  (від {{lang-pl|Mieszczaństwo}} — мешканці міста) — [[Стан суспільний|суспільний стан]] за доби [[Середньовіччя]] та [[Нова історія|Нового часу]], до якого належало населення [[місто|міст]] і містечок, яким було надано право самоврядування згідно з нормами [[Магдебурзьке право|Магдебурзького права]]. За ними громадяни міст — міщани звільнялись від залежності, суду феодалів (шляхти), підлягаючи лише [[Магістрат|магістрату]] міста і суду війта. Це робило міщан вільними людьми, які самі обирали своє місце проживання, зайняття. На теренах [[Україна|України]] міщани з'явились з середини 14 ст. з наданням галицькими князями, польськими королями містам магдебургії. Стан спадкувався за народженням. Для повноцінного користування правами міщанина необхідно було набути громадянство міста, для чого необхідно було володіти у даному поселенні визначеним нерухомим майном. Історично та соціально — це той же самий [[суспільний прошарок]], що у франзузькому суспільстві та мові позначається слово [[буржуазія]], а в німецькому — [[бюргерство]]; часто з уто́чненням — «дрібна́ буржуазія», «дрібне́ бюргерство».
 
[[Файл:13. Ukr mischanka.jpg|thumb|150пкс|Міщанка.]]
 
[[Файл:13. Ukr mischanka.jpg|thumb|150пкс|Міщанка.]]
 
Основні сфери занять міщан були [[ремесло|ремесла]], [[промисел|промисли]], [[торгівля]].
 
Основні сфери занять міщан були [[ремесло|ремесла]], [[промисел|промисли]], [[торгівля]].

Версія за 11:42, 16 вересня 2012

Міщанин.

Міща́нство  (від пол. Mieszczaństwo — мешканці міста) — суспільний стан за доби Середньовіччя та Нового часу, до якого належало населення міст і містечок, яким було надано право самоврядування згідно з нормами Магдебурзького права. За ними громадяни міст — міщани звільнялись від залежності, суду феодалів (шляхти), підлягаючи лише магістрату міста і суду війта. Це робило міщан вільними людьми, які самі обирали своє місце проживання, зайняття. На теренах України міщани з'явились з середини 14 ст. з наданням галицькими князями, польськими королями містам магдебургії. Стан спадкувався за народженням. Для повноцінного користування правами міщанина необхідно було набути громадянство міста, для чого необхідно було володіти у даному поселенні визначеним нерухомим майном. Історично та соціально — це той же самий суспільний прошарок, що у франзузькому суспільстві та мові позначається слово буржуазія, а в німецькому — бюргерство; часто з уто́чненням — «дрібна́ буржуазія», «дрібне́ бюргерство».

Міщанка.

Основні сфери занять міщан були ремесла, промисли, торгівля.

Міщанство визначалося суспільно-політичною активністю, внесло помітний вклад в національну українську культуру. З міщанства походить такий соціальний прошарок як інтелігенція.

У радянську добу, за часу панування диктатури пролетаріату та ідеології безкласового суспільства це слово вживалося з негативною конотацією.

Література