Набла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:41, 9 квітня 2020, створена Nepravednik (обговорення | внесок) (→‎Походження: Виправлено "один" на "приятель" у реченні "Таку назву запропонував жартома Робертсон Сміт<ref name=ety/>, один Максвелла, в особистому листуванні, і вона поступово стала звичною.")
Перейти до навігації Перейти до пошуку

На́бла — символ ∇, в математиці позначає оператор Гамільтона.

Також історично відомий як атлед (англ. atled)[1] — слово дельта справа наліво, за подібністю до перевернутої великої грецької літери дельта — ; або дел[2] (del[1])

Походження

Назва запозичена з дав.-гр. νάβλα, від дав-євр. נֵבֶלневель - рід арфи з трикутним остовом. Таку назву запропонував жартома Робертсон Сміт[1], приятель Максвелла, в особистому листуванні, і вона поступово стала звичною. Перша друкована поява терміна відзначена в 1890 році.

Використання

  • в змістовно-генетичній логіці - для позначення операції відліку;
  • в математиці - для позначення оператора Гамільтона (оператора набла).

Набір

Примітки

  1. а б в Steven Schwartzman. The Words of Mathematics: An Etymological Dictionary of Mathematical Terms Used in English. — The Mathematical Association of America, 1996. — С. 6. — ISBN 0-88385-511-9.
  2. http://jeff560.tripod.com/calculus.html VECTOR CALCULUS SYMBOLS «The vector differential operator, now written and called nabla or del, was introduced by William Rowan Hamilton (1805—1865).»