Відмінності між версіями «Наливайкове»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
 
Рядок 102: Рядок 102:
 
{{Великомихайлівський район}}
 
{{Великомихайлівський район}}
   
[[Категорія:Села Одеської області]]
+
[[Категорія:Села Роздільнянського району]]
 
[[Категорія:Виборчий округ 139]]
 
[[Категорія:Виборчий округ 139]]
[[Категорія:Населені пункти Роздільнянського району]]
 
[[Категорія:Населені пункти Одеської області]]
 

Поточна версія на 18:43, 1 березня 2021

село Наливайкове
Nalivaykove.jpg
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Роздільнянський район
Громада Новоборисівська сільська громада
Код КОАТУУ 5121683905
Облікова картка Наливайкове 
Основні дані
Засноване 1902 (119 років)
Населення 134
Площа 0,86 км²
Густота населення 155,81 осіб/км²
Поштовий індекс 67160
Телефонний код +380 4859
Географічні дані
Географічні координати 47°01′56″ пн. ш. 30°06′08″ сх. д. / 47.03222° пн. ш. 30.10222° сх. д. / 47.03222; 30.10222Координати: 47°01′56″ пн. ш. 30°06′08″ сх. д. / 47.03222° пн. ш. 30.10222° сх. д. / 47.03222; 30.10222
Середня висота
над рівнем моря
154 м
Найближча залізнична станція 6 км
Місцева влада
Адреса ради 67121, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Новоборисівка, вул. Центральна, 21
Карта
Наливайкове. Карта розташування: Україна
Наливайкове
Наливайкове
Наливайкове. Карта розташування: Одеська область
Наливайкове
Наливайкове
Мапа

CMNS: Наливайкове у Вікісховищі

Нали́вайкове (у минулому — Поливайка, Наливайко, хутор Лак) — село в Україні, у Новоборисівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 134 осіб.

Назва[ред. | ред. код]

Село отримало назву Наливайко наприкінці 1910-х, ймовірніше за все, на честь українського козацького ватажка Северина Наливайка.

Історія[ред. | ред. код]

Топографічна карта 1917 року нам показує існування Подколины, х-ра Пришпакъ (в майбутньому — Петрівське), х-ра Сутера (пізніше — територія тракторної бригади с. Наливайкове), х. Лакъ (зараз Наливайкове)

Карта Одеської губернії 1920 року (трьохверстка) показує нам існування х. Подколины, х. Козаков (у минулому — Пришпакъ, пізніше — Петрівське), х. Сутера, х. Козака (зараз — Козакове), х. Амона (німецька колонія (у 1924 р. проживало 14 людей)[1] на південний схід від сучасного села Наливайкове) у складі Цебриковської волості Тираспольського повіту.[2]

Коли в 1923 р утворилася Одеська округа Одеської губернії Подколіно в складі Цебрикiвського району стало сільрадою.[3] Куди увійшли Козакова, Бойсбахера і Сутера. Але політика влади була спрямована на те, щоб витісняти етнічних німців в Казахську РСР і на Далекий Схід і з 1924 починають переселяти жителів Київської, Подільської та Волинської губерній. В Петровське — 17 сімей або 74 людини, Козакова — 51 сім'я 222 осіб і Наливайко — 42 сім'ї 222 осіб. Можливо це наслідки німецького повстання 1919 р

Топографічна карта, яка малювалась у 1931-1932 рр., показує нам існування Подколины, Пришпак, Казаков, х-ра Сутара, Наливайко, Раковский (зараз частина передостаннього).

Адміністративна карта Одеської області 1937 року нам показує існування Подколіно (центр сільради), Козаково, Сутера, Поливайка (сучасне Наливайкове).

Станом на 1 вересня 1946 року хутір Наливайкове входив до складу Підколінської сільської Ради.[4][5]

У 1962 році Цебриківський район був ліквідовананий, а Петрівська сільрада перейшла до складу Роздільнянського району.[6][7]

Станом на 1 травня 1967 року Наливайкове було у складі Петрівської сільської ради[8]. На території Петрівської сільради було 2 колгоспи: імені Димитрова (господарський центр — Першотравневе), «Україна» (Підколіне)[8].

До 17 липня 2020 року було підпорядковане Великомихайлівському району, який був ліквідований[9].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 253 особи, з яких 129 чоловіків та 124 жінки.[10]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 133 особи.[11]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[12]

Мова Відсоток
українська 85,82 %
російська 6,72 %
молдовська 6,72 %
болгарська 0,75 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф.-М.,"ЭРН", 2006.- С. 31(рос.)
  2. Карта Одесской губернии, 1920(рос.)
  3. Карта Одесского округа Одесской губернии, 1923(рос.)
  4. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 390.
  5. Карта РККА L-36 (А) Одесская область, 1941(рос.)
  6. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 46–48.
  7. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
    СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 116–118.
    (рос.)
  8. а б Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 19, 106.
  9. Прийнято Постанову. www.rada.gov.ua. Процитовано 2020-07-25. 
  10. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 30 вересня 2019. 
  11. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 30 вересня 2019. 
  12. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 30 вересня 2019. 

Посилення[ред. | ред. код]