Нама (народ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:13, 16 вересня 2015, створена TeoBot (обговорення | внесок) (checkwiki за допомогою AWB)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нама
Жінка нама палить в пустелі Калахарі (Намібія)
Кількість 324 тис. чол
Ареал

Намібія Намібія - 246 тис. чол
ПАР ПАР - 76 тис. чол

Ботсвана Ботсвана - 1,6 тис. чол
Близькі народи койсанські народи
Мова нама, африкаанс
Релігія християнство (більшість), іслам, традиційні вірування
Нама - лідер Хендрік Вітбoой (у центрі) і його товариші
Вождь народу нама Хендрік Вітбоой
Молодий чоловік нама, Намібія

Нама (нама Namagua, африкаанс Namaquai) - етнічна група, яка проживає у південній та північній частині Намібії, на території Північної Капської провінції в Південно-Африканській Республіці і Ботсвані. Загальна чисельність - 324 000. Говорять мовою нама, родинній мовам готтентотів, що належить до койсанських мов. У Намібії мова нама вважається другою національною. Належать до капоїдної раси

Історія[ред. | ред. код]

Нама етнічно споріднені бушменам і в цілому койсанським народам, які є корінними жителями Південної Африки. За новітньою теорії більшості вчених койсанські народи є найдавнішими представниками людства.

До середини XV століття племена нама, також як і гереро і готтентоти були відкинуті на західну частину Африки бантумовними племенами.

На початку XX століття сильно постраждали від Німецької колоніальної адміністрації (див. Геноцид племен гереро і нама), втративши приблизно третину свого населення.

На захист гнобленого колоністами народу вийшов вождь нама і національний герой Намібії Хендрік Вітбоой, однак у нерівному бою нама програли і піддалися геноциду (який був визнаний Німеччиною в 2004 році).

Сьогодні нама компактно проживають в північній і південній частині Намібії, на півночі ПАР, і нечисленними групами в Ботсвані. Займаються землеробством і розведенням худоби.