Відмінності між версіями «Нанове»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Рядок 61: Рядок 61:
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}
  +
[[Файл:Нанове на карті фон Міґа.jpg|300px|ліворуч|thumb|Село Нанове на карті фон Міґа]]
 
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
 
* [http://turka-ua.net/publ/7-1-0-198#.VYjvR_ntlHw Маловідома сторінка історії Західної Бойківщини]
 
* [http://turka-ua.net/publ/7-1-0-198#.VYjvR_ntlHw Маловідома сторінка історії Західної Бойківщини]

Версія за 23:03, 10 липня 2019

Нанове
село Нанове
село Нанове
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Старосамбірський
Рада
Основні дані
Існувало до 1951 р.
Географічні дані
Географічні координати 49°25′43″ пн. ш. 22°43′16″ сх. д. / 49.428778° пн. ш. 22.72111° сх. д. / 49.428778; 22.72111Координати: 49°25′43″ пн. ш. 22°43′16″ сх. д. / 49.428778° пн. ш. 22.72111° сх. д. / 49.428778; 22.72111
Середня висота
над рівнем моря
519 м
Водойми річка Стебник
Місцева влада
Карта
Нанове. Карта розташування: Україна
Нанове
Нанове
Нанове. Карта розташування: Львівська область
Нанове
Нанове

Нанове — колишнє бойківське село Хирівського району. Зараз територія Нанового знаходитьсья на території Старосамбірського району Львівської області.

Історія

Давня церква св. Михаїла (фото 1900 -ті рр.)
Нова церква св. Михаїла, 1913 р.

У 1880 році в селі налічувалось 365 мешканців (греко-католиків). 1913 року в селі була побудована церква Св. Михаїла, але по Другій світовій війні зруйнована. У міжвоєнний період входило до ґміни Кросьцєнко Добромильського повіту Львівського воєводства. У 1939 році в селі проживало 810 мешканців, з них 800 українців і 10 євреїв[1]. У 1951 році жителі вивезені в село Зміївка Бериславський район Херсонської області до колгоспу ім. Молотова у зв'язку з обміном територій[2]. Також у селі є каплиця Всіх Святих Українського Народу.

Каплиця село Нанове.jpg

Церква св. Михаїла

Стара

Дерев’яна тризрубна церква, увінчана наметовим верхом з одним заломом над навою і емпорою над бабинцем була збудована, за твердженням дослідника Михайла Драґана, у XVII ст. (шематизми подають 1750 і 1754 pp.). Вона мала привілей від польського короля Яна III Собєського.[3] На початок ХХ століття перебувала у поганому стані та, у зв'язку із будівництвом нової, була розібрана.

Нова

У 1913 р. на місці старої зведена нова дерев’яна, хрещата в плані з укороченими боковими раменами будівля, увінчана над середхрестям світловим восьмериком, вкритим наметовою банею. Після обміну територіями між УРСР та ПНР, споруда була зруйнована разом із усім селом, у зв'язку із тим, що село потрапило у прикордонної смуги.[3]

Фото

Примітки

  1. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 19 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  2. Дарія ПЕТРЕЧКО. — До 65-річчя останньої депортації українців з етнічних земель.— Галичина, 06 вересня 2016 року. Архів оригіналу за 26 вересень 2016. Процитовано 11 вересень 2016. 
  3. а б Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 714.
Село Нанове на карті фон Міґа

Джерела