Відмінності між версіями «Наомі Кляйн»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][перевірена версія]
 
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 32: Рядок 32:
 
Народилася в [[Євреї|єврейській]] родині емігрантів-пацифістів із США, які виїхали до Канади на знак протесту проти [[Війна у В'єтнамі|війни у В'єтнамі]]. Ще в студентські роки, навчаючись в [[Торонтський університет|університеті Торонто]], вона брала участь у студентській газеті, де стала відома своєю статтею про [[Масове вбивство у Політехнічній школі Монреаля|вбивства в Політехнічній школі в Монреалі]], коли якийсь Марк Лепін влаштував там стрілянину, вбивши 14 людей і поранивши ще 14 (стаття була написана з [[Фемінізм|феміністських]] позицій).
  
Народилася в [[Євреї|єврейській]] родині емігрантів-пацифістів із США, які виїхали до Канади на знак протесту проти [[Війна у В'єтнамі|війни у В'єтнамі]]. Ще в студентські роки, навчаючись в [[Торонтський університет|університеті Торонто]], вона брала участь у студентській газеті, де стала відома своєю статтею про [[Масове вбивство у Політехнічній школі Монреаля|вбивства в Політехнічній школі в Монреалі]], коли якийсь Марк Лепін влаштував там стрілянину, вбивши 14 людей і поранивши ще 14 (стаття була написана з [[Фемінізм|феміністських]] позицій).
   
−
У 2000 році вийшла знаменита книга Кляйн «[[No Logo]]» («Ні логотипу»), яка стала маніфестом альтерглобалізму. У ній автор критикує [[імперіалізм]], [[неолібералізм]] і сучасний економічний порядок, в якому людина, пригнічена глобальними [[бренд]]ами, позбавлена свободи вибору і не може реалізувати себе, а країни «[[Третій світ|третього світу]]» не можуть повноцінно розвиватися і приречені на відсталість. Винуватцями цього Кляйн вважає крупні корпорації, імперіалістичні держави, а також такі організації, як [[Міжнародний валютний фонд]] та [[Світова організація торгівлі]]. У листопаді 2005-го читачі журналів «[[Prospect]]» ([[Великобританія]]) і «[[Foreign Policy]]» («[[Зовнішня політика]]» ([[США]]) шляхом голосування склали список найбільш значущих 100 [[інтелектуал]]ів світу, в якому Кляйн зайняла 11-е місце.
 +
У 2000 році вийшла знаменита книга Кляйн «[[No Logo]]» («Ні логотипу»), яка стала маніфестом альтерглобалізму. У ній автор критикує [[імперіалізм]], [[неолібералізм]] і сучасний економічний порядок, в якому людина, пригнічена глобальними [[бренд]]ами, позбавлена свободи вибору і не може реалізувати себе, а країни «[[Третій світ|третього світу]]» не можуть повноцінно розвиватися і приречені на відсталість. Винуватцями цього Кляйн вважає крупні корпорації, імперіалістичні держави, а також такі організації, як [[Міжнародний валютний фонд]] та [[Світова організація торгівлі]]. У листопаді 2005-го читачі журналів «[[Prospect]]» ([[Велика Британія]]) і «[[Foreign Policy]]» («[[Зовнішня політика]]» ([[США]]) шляхом голосування склали список найбільш значущих 100 [[інтелектуал]]ів світу, в якому Кляйн зайняла 11-е місце.
   
 
У 2002 році вона публікує книгу «[[Паркани та вікна]]» («Fences and Windows») — збірник своїх альтерглобалістскіх статей, в 2007 році — книгу «[[Доктрина шоку|Доктрина шоку: розквіт капіталізму катастроф]]» («The Shock Doctrine: The Rise of Disaster Capitalism»), де звинувачує економістів [[Чиказька школа економіки|Чиказької школи]], зокрема [[Фрідман Мілтон|Мілтона Фрідмана]], у сприянні використанню кризових ситуацій — таких як в [[Чилі]] під час диктатури [[Піночет Аугусто|Августо Піночета]], в [[Росія|Росії]] під час президентства [[Єльцин Борис Миколайович|Бориса Єльцина]], а також в [[Новий Орлеан|Новому Орлеані]] після [[Катріна (ураган)|повені]] — для проштовхування неоліберальних політико-економічних рішень на користь транснаціональних компаній всупереч непопулярності і недемократичність таких рішень.
  
У 2002 році вона публікує книгу «[[Паркани та вікна]]» («Fences and Windows») — збірник своїх альтерглобалістскіх статей, в 2007 році — книгу «[[Доктрина шоку|Доктрина шоку: розквіт капіталізму катастроф]]» («The Shock Doctrine: The Rise of Disaster Capitalism»), де звинувачує економістів [[Чиказька школа економіки|Чиказької школи]], зокрема [[Фрідман Мілтон|Мілтона Фрідмана]], у сприянні використанню кризових ситуацій — таких як в [[Чилі]] під час диктатури [[Піночет Аугусто|Августо Піночета]], в [[Росія|Росії]] під час президентства [[Єльцин Борис Миколайович|Бориса Єльцина]], а також в [[Новий Орлеан|Новому Орлеані]] після [[Катріна (ураган)|повені]] — для проштовхування неоліберальних політико-економічних рішень на користь транснаціональних компаній всупереч непопулярності і недемократичність таких рішень.
Рядок 41: Рядок 41:
   
 
=== Українською ===
  
=== Українською ===
−
* [http://nashformat.ua/catalog/knygy/nf_rekomendue_2/knyga_tse_vse_zminyue_kapitalizm_vs_klimat_naomi_klyajn/ «Змінюється все. Капіталізм проти клімату».] — Київ: Наш Формат, 2016—480 с. ISBN 978-617-7279-30-2
 +
* [[Змінюється все. Капіталізм проти клімату]].— Київ: Наш Формат, 2016—480 с. ISBN 978-617-7279-30-2
   
 
=== Російською ===
  
=== Російською ===
Рядок 68: Рядок 68:
   
 
{{DEFAULTSORT:Кляйн Наомі}}
  
{{DEFAULTSORT:Кляйн Наомі}}
−
[[Категорія:Канадські письменники]]
 +
[[Категорія:Канадські письменниці]]
 
[[Категорія:Альтерглобалісти]]
  
[[Категорія:Альтерглобалісти]]
 
[[Категорія:Канадські журналісти]]
  
[[Категорія:Канадські журналісти]]

Поточна версія на 18:34, 6 вересня 2017

У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Кляйн.
Наомі Кляйн
Naomi Klein
Наомі Кляйн (2014).

Наомі Кляйн (2014).
Народження 8 травня 1970(1970-05-08) (47 років)
  Монреаль, Канада
Національність Канада Канада
Громадянство Flag of Canada.svg Канада
Alma mater Торонтський університет
Мова творів англійська мова[1]
Рід діяльності журналіст
письменник
соціолог
Роки активності: з 2000 року по теперішній час
Напрямок політика, соціологія
Жанр альтерглобалізм, антиглобалізм
Magnum opus: «No Logo» («Ні логотипу»)
Нагороди та премії
National Business Book Award, Найкраща ділова книга року (Канада) — 2001, Warwick prize for writing — 2009
Сайт: Офіційний веб-сайт
CMNS: Наомі Кляйн на Вікісховищі

Нао́мі Кляйн (англ. Naomi Klein; нар. 8 травня 1970(19700508) Монреаль, Канада) — канадська журналістка, письменниця і соціолог, одна із лідерок альтерглобалізму.

Біографічні відомості[ред. • ред. код]

Народилася в єврейській родині емігрантів-пацифістів із США, які виїхали до Канади на знак протесту проти війни у В'єтнамі. Ще в студентські роки, навчаючись в університеті Торонто, вона брала участь у студентській газеті, де стала відома своєю статтею про вбивства в Політехнічній школі в Монреалі, коли якийсь Марк Лепін влаштував там стрілянину, вбивши 14 людей і поранивши ще 14 (стаття була написана з феміністських позицій).

У 2000 році вийшла знаменита книга Кляйн «No Logo» («Ні логотипу»), яка стала маніфестом альтерглобалізму. У ній автор критикує імперіалізм, неолібералізм і сучасний економічний порядок, в якому людина, пригнічена глобальними брендами, позбавлена свободи вибору і не може реалізувати себе, а країни «третього світу» не можуть повноцінно розвиватися і приречені на відсталість. Винуватцями цього Кляйн вважає крупні корпорації, імперіалістичні держави, а також такі організації, як Міжнародний валютний фонд та Світова організація торгівлі. У листопаді 2005-го читачі журналів «Prospect» (Велика Британія) і «Foreign Policy» («Зовнішня політика» (США) шляхом голосування склали список найбільш значущих 100 інтелектуалів світу, в якому Кляйн зайняла 11-е місце.

У 2002 році вона публікує книгу «Паркани та вікна» («Fences and Windows») — збірник своїх альтерглобалістскіх статей, в 2007 році — книгу «Доктрина шоку: розквіт капіталізму катастроф» («The Shock Doctrine: The Rise of Disaster Capitalism»), де звинувачує економістів Чиказької школи, зокрема Мілтона Фрідмана, у сприянні використанню кризових ситуацій — таких як в Чилі під час диктатури Августо Піночета, в Росії під час президентства Бориса Єльцина, а також в Новому Орлеані після повені — для проштовхування неоліберальних політико-економічних рішень на користь транснаціональних компаній всупереч непопулярності і недемократичність таких рішень.

У 2004 році Кляйн спільно з чоловіком, Аві Льюїсом, представила на Венеціанському кінофестивалі документальний фільм «Захоплення» («The Take») про сучасні форми робітничого руху.

Видання[ред. • ред. код]

Українською[ред. • ред. код]

Російською[ред. • ред. код]

Примітки[ред. • ред. код]

  1. ↑ http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb13739544k

Посилання[ред. • ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Наомі Кляйн
Тематичні сайти
Нормативний контроль
Ключові особи
Явища-промотори
Наслідки
Подолання та критика, опір
Економіка та фінанси
Екстенсивний визиск
Колоніальний етап
Постколоніальний етап,
імперіалістична та
неоімперіалістична епохи
Зростання
національно-визвольного руху
Колоніалізм в Україні
Дослідження, студії та аналітика
Теорії
Віхи
Дослідники
Загальні питання
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Наомі_Кляйн&oldid=21022519