Відмінності між версіями «Наомі Кляйн»
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
(→Українською) |
|||
| (Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів) | |||
| Рядок 32: | Рядок 32: | ||
Народилася в [[Євреї|єврейській]] родині емігрантів-пацифістів із США, які виїхали до Канади на знак протесту проти [[Війна у В'єтнамі|війни у В'єтнамі]]. Ще в студентські роки, навчаючись в [[Торонтський університет|університеті Торонто]], вона брала участь у студентській газеті, де стала відома своєю статтею про [[Масове вбивство у Політехнічній школі Монреаля|вбивства в Політехнічній школі в Монреалі]], коли якийсь Марк Лепін влаштував там стрілянину, вбивши 14 людей і поранивши ще 14 (стаття була написана з [[Фемінізм|феміністських]] позицій). |
Народилася в [[Євреї|єврейській]] родині емігрантів-пацифістів із США, які виїхали до Канади на знак протесту проти [[Війна у В'єтнамі|війни у В'єтнамі]]. Ще в студентські роки, навчаючись в [[Торонтський університет|університеті Торонто]], вона брала участь у студентській газеті, де стала відома своєю статтею про [[Масове вбивство у Політехнічній школі Монреаля|вбивства в Політехнічній школі в Монреалі]], коли якийсь Марк Лепін влаштував там стрілянину, вбивши 14 людей і поранивши ще 14 (стаття була написана з [[Фемінізм|феміністських]] позицій). |
||
| − | У 2000 році вийшла знаменита книга Кляйн «[[No Logo]]» («Ні логотипу»), яка стала маніфестом альтерглобалізму. У ній автор критикує [[імперіалізм]], [[неолібералізм]] і сучасний економічний порядок, в якому людина, пригнічена глобальними [[бренд]]ами, позбавлена свободи вибору і не може реалізувати себе, а країни «[[Третій світ|третього світу]]» не можуть повноцінно розвиватися і приречені на відсталість. Винуватцями цього Кляйн вважає крупні корпорації, імперіалістичні держави, а також такі організації, як [[Міжнародний валютний фонд]] та [[Світова організація торгівлі]]. У листопаді 2005-го читачі журналів «[[Prospect]]» ([[ |
+ | У 2000 році вийшла знаменита книга Кляйн «[[No Logo]]» («Ні логотипу»), яка стала маніфестом альтерглобалізму. У ній автор критикує [[імперіалізм]], [[неолібералізм]] і сучасний економічний порядок, в якому людина, пригнічена глобальними [[бренд]]ами, позбавлена свободи вибору і не може реалізувати себе, а країни «[[Третій світ|третього світу]]» не можуть повноцінно розвиватися і приречені на відсталість. Винуватцями цього Кляйн вважає крупні корпорації, імперіалістичні держави, а також такі організації, як [[Міжнародний валютний фонд]] та [[Світова організація торгівлі]]. У листопаді 2005-го читачі журналів «[[Prospect]]» ([[Велика Британія]]) і «[[Foreign Policy]]» («[[Зовнішня політика]]» ([[США]]) шляхом голосування склали список найбільш значущих 100 [[інтелектуал]]ів світу, в якому Кляйн зайняла 11-е місце. |
У 2002 році вона публікує книгу «[[Паркани та вікна]]» («Fences and Windows») — збірник своїх альтерглобалістскіх статей, в 2007 році — книгу «[[Доктрина шоку|Доктрина шоку: розквіт капіталізму катастроф]]» («The Shock Doctrine: The Rise of Disaster Capitalism»), де звинувачує економістів [[Чиказька школа економіки|Чиказької школи]], зокрема [[Фрідман Мілтон|Мілтона Фрідмана]], у сприянні використанню кризових ситуацій — таких як в [[Чилі]] під час диктатури [[Піночет Аугусто|Августо Піночета]], в [[Росія|Росії]] під час президентства [[Єльцин Борис Миколайович|Бориса Єльцина]], а також в [[Новий Орлеан|Новому Орлеані]] після [[Катріна (ураган)|повені]] — для проштовхування неоліберальних політико-економічних рішень на користь транснаціональних компаній всупереч непопулярності і недемократичність таких рішень. |
У 2002 році вона публікує книгу «[[Паркани та вікна]]» («Fences and Windows») — збірник своїх альтерглобалістскіх статей, в 2007 році — книгу «[[Доктрина шоку|Доктрина шоку: розквіт капіталізму катастроф]]» («The Shock Doctrine: The Rise of Disaster Capitalism»), де звинувачує економістів [[Чиказька школа економіки|Чиказької школи]], зокрема [[Фрідман Мілтон|Мілтона Фрідмана]], у сприянні використанню кризових ситуацій — таких як в [[Чилі]] під час диктатури [[Піночет Аугусто|Августо Піночета]], в [[Росія|Росії]] під час президентства [[Єльцин Борис Миколайович|Бориса Єльцина]], а також в [[Новий Орлеан|Новому Орлеані]] після [[Катріна (ураган)|повені]] — для проштовхування неоліберальних політико-економічних рішень на користь транснаціональних компаній всупереч непопулярності і недемократичність таких рішень. |
||
| Рядок 41: | Рядок 41: | ||
=== Українською === |
=== Українською === |
||
| − | * [ |
+ | * [[Змінюється все. Капіталізм проти клімату]].— Київ: Наш Формат, 2016—480 с. ISBN 978-617-7279-30-2 |
=== Російською === |
=== Російською === |
||
Поточна версія на 17:38, 29 червня 2017
| Наомі Кляйн | |
|---|---|
| Naomi Klein | |
.jpg) Наомі Кляйн (2014). |
|
| Народження | 8 травня 1970 (47 років) |
| Монреаль, Канада | |
| Національність |  Канада |
| Громадянство(підданство) | Канада |
| Alma mater | Торонтський університет |
| Мова творів | англійська мова[1] |
| Рід діяльності | журналіст письменник соціолог |
| Роки активності: | з 2000 року по теперішній час |
| Напрямок | політика, соціологія |
| Жанр | альтерглобалізм, антиглобалізм |
| Magnum opus: | «No Logo» («Ні логотипу») |
| Чоловік | Avi Lewis[d][2] |
| Нагороди та премії | |
| National Business Book Award, Найкраща ділова книга року (Канада) — 2001, Warwick prize for writing — 2009 | |
| Сайт: | Офіційний веб-сайт |
 Наомі Кляйн на Вікісховищі |
|
Нао́мі Кляйн (англ. Naomi Klein; нар. 8 травня 1970 Монреаль, Канада) — канадська журналістка, письменниця і соціолог, одна із лідерок альтерглобалізму.
Біографічні відомості[ред. • ред. код]
Народилася в єврейській родині емігрантів-пацифістів із США, які виїхали до Канади на знак протесту проти війни у В'єтнамі. Ще в студентські роки, навчаючись в університеті Торонто, вона брала участь у студентській газеті, де стала відома своєю статтею про вбивства в Політехнічній школі в Монреалі, коли якийсь Марк Лепін влаштував там стрілянину, вбивши 14 людей і поранивши ще 14 (стаття була написана з феміністських позицій).
У 2000 році вийшла знаменита книга Кляйн «No Logo» («Ні логотипу»), яка стала маніфестом альтерглобалізму. У ній автор критикує імперіалізм, неолібералізм і сучасний економічний порядок, в якому людина, пригнічена глобальними брендами, позбавлена свободи вибору і не може реалізувати себе, а країни «третього світу» не можуть повноцінно розвиватися і приречені на відсталість. Винуватцями цього Кляйн вважає крупні корпорації, імперіалістичні держави, а також такі організації, як Міжнародний валютний фонд та Світова організація торгівлі. У листопаді 2005-го читачі журналів «Prospect» (Велика Британія) і «Foreign Policy» («Зовнішня політика» (США) шляхом голосування склали список найбільш значущих 100 інтелектуалів світу, в якому Кляйн зайняла 11-е місце.
У 2002 році вона публікує книгу «Паркани та вікна» («Fences and Windows») — збірник своїх альтерглобалістскіх статей, в 2007 році — книгу «Доктрина шоку: розквіт капіталізму катастроф» («The Shock Doctrine: The Rise of Disaster Capitalism»), де звинувачує економістів Чиказької школи, зокрема Мілтона Фрідмана, у сприянні використанню кризових ситуацій — таких як в Чилі під час диктатури Августо Піночета, в Росії під час президентства Бориса Єльцина, а також в Новому Орлеані після повені — для проштовхування неоліберальних політико-економічних рішень на користь транснаціональних компаній всупереч непопулярності і недемократичність таких рішень.
У 2004 році Кляйн спільно з чоловіком, Аві Льюїсом, представила на Венеціанському кінофестивалі документальний фільм «Захоплення» («The Take») про сучасні форми робітничого руху.
Видання[ред. • ред. код]
Українською[ред. • ред. код]
- Змінюється все. Капіталізм проти клімату.— Київ: Наш Формат, 2016—480 с. ISBN 978-617-7279-30-2
Російською[ред. • ред. код]
- NO LOGO: Люди против брендов. — М.: Добрая книга, 2003. — 624 с. ISBN 5-98124-001-6
- Заборы и окна. — М.: Добрая книга, 2005. — 304 с. ISBN 5-98124-032-6
- Доктрина шока. Расцвет капитализма катастроф. — М.: Добрая книга, 2009. — 656 с. ISBN 978-5-98124-357-8
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb13739544k
- ↑ Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #122769899 // общий нормативный контроль — 2012—2016.
Посилання[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Наомі Кляйн |
- Сайт Наомі Кляйн (англ.)
- Оксана Дутчак. Впливовість і немічність в епоху шоків // Спільне. — 19.06.2010 (Рецензія на книгу: Наомі Кляйн. Шокова доктрина)
- Наомі Кляйн. Шоковая доктрина («The Guardian», 2007) (рос.)
- Наомі Кляйн. Эпоха капитализма катастроф («The Guardian», 2007) (рос.)
- Наомі Кляйн. Уничтожение Ирака («The Guardian», 2007) (рос.)
- Наомі Кляйн. NO LOGO: Люди против брендов (рос.)
- Соловьёв С. Антикапиталистический ликбез. Рецензия на книгу Н.Кляйн «Доктрина шока» // Пушкин. 2009. № 2. — C. 22-26.
- Board of Directors 350.org
- Наомі Кляйн на сайті Internet Movie Database (англ.)
|
