Нарві (супутник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:07, 7 березня 2019, створена Vlasenko D (обговорення | внесок) (вікіпедія - не джерело)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нарві
Narvi

Narvi.jpg
Нарві

Дані про відкриття
Дата відкриття 5 лютого 2003 року
Відкривач(і) Скотт Шеппард, Девід Джуїтт, Джен Кліна
Планета Сатурн
Номер XXXI
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 19 371 000 км
Перицентр 13 172 000 км
Апоцентр 25 570 000 км[1]
Орбітальний період −1006,541 діб[2]
Ексцентриситет орбіти 0,320
Нахил орбіти 137° до площини екліптики
(109° до площини екватора планети)
Фізичні характеристики
Діаметр 6,6 км
Атмосфера відсутня
Інші позначення
S/2003 S 1, Сатрун XXXI

Нарві (Saturn XXXI; лат. Narvi, давньоскан. Narfi) — сорок п'ятий за віддаленістю від планети[3] природний супутник Сатурна. Відкритий у 2003 році групою астрономів на чолі зі Скоттом Шеппардом і отримав попереднє позначення S/2003 S 1.

Нарві має діаметр бл. 6,6 км, обертається на середній відстані 19,371 млн. кілометрів від Сатурна з періодом 1006,541 діб. Нахил орбіти 109° до екватора Сатурна, ексцентриситет орбіти 0,320.

Назву супутник отримав у січні 2005 року. У скандинавській міфології Нарві (також відомий як Нарфі, Нарі) — велетень-йотун, син Локі і Сіґюн, був убитий братом Валі.

Нарві належить до скандинавської групи нерегулярних супутників Сатурна. Супутники Нарві і Бестла утворюють підгрупу Нарві.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Перицентр і апоцентр обчислені за формулами , , де — довжина великої півосі орбіти, ексцентриситет орбіти; значення округлені до тисяч кілометрів.
  2. Негативний період обертання означає, що супутник рухається в напрямку, протилежному до напрямку добового обертання Сатурна.
  3. За довжиною великої півосі орбіти [1].

Корисні посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]