Відмінності між версіями «Населення Землі»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Історія: Додано вміст)
(Мітки: Редагування з мобільного пристрою, Редагування через мобільну версію)
 
(Не показані 115 проміжних версій 13 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Population curve.svg|thumb|300px|Ріст населення Землі за останні 12 тисяч років]]
 
  +
{{Населення країни
'''Населення Землі''' — [[популяція]] [[людина|людей]] на планеті [[Земля (планета)|Земля]].
 
  +
| країни = світу
  +
| графік = Population curve.svg
  +
| графік_розмір =
  +
| графік_підпис = Ріст населення Землі за останні 12 тис. років
  +
| чисельність = {{Збільшення}}7,4 млрд
  +
| густота = {{Збільшення}}49,7
  +
| природний_приріст = {{Збільшення}}1,08
  +
| народжуваність = 18,6
  +
| смертність = 7,8
  +
| тривалість_життя = {{Збільшення}}69
  +
| вік_чоловіків = {{Збільшення}}67
  +
| вік_жінок = {{Збільшення}}71,1
  +
| фертильність =
  +
| смертність_немовлят = 34,1
  +
| к_міграції =
  +
| 0–14_років = 25,64
  +
| 15–64_років = 65,87
  +
| 65_років = 8,49
  +
| статева_структура = 1,01
  +
| сс_народження = 1,03
  +
| сс_15_років = 1,07
  +
| сс_15–64_років = 1,02
  +
| сс_65_років = 0,8
  +
| нація = [[земляни]]
  +
| найбільший_етнос = [[ханьці]]
  +
| нацменшини =
  +
| оф_мова = [[китайська мова|китайська]], [[іспанська мова|іспанська]], [[англійська мова|англійська]], [[Французька мова|французька]], [[арабська мова|арабська]], [[Російська мова|російська]]<ref>Робочі мови ООН.</ref>
  +
| роз_мова = [[гінді]], [[португальська мова|португальська]], [[бенгальська мова|бенгальська]], [[японська мова|японська]], [[яванська мова|яванська]] та ін.<ref>Найпоширеніші мови світу, окрім тих, що використовуються в ООН</ref>
  +
}}
   
Згідно з підрахунками [[ООН]] [[31 жовтня]] [[2011]] року чисельність населення Землі сягнула 7 мільярдів осіб<ref>{{cite news|url=http://www.bbc.co.uk/news/world-15459643 |title=Population seven billion: UN sets out challenges|date=2011-10-26|publisher=BBC|accessdate=2011-10-31}}</ref><ref>{{cite news|url=http://www.guardian.co.uk/world/2011/oct/31/seven-billionth-baby-born-philippines?intcmp=122 |title=World's 'seven billionth baby' is born|date=2011-10-31|publisher=The Guardian|accessdate=2011-10-31}}</ref>. Чисельність населення Землі в 2016 році досягла позначки в 7 430 000 000 чоловік.<ref>[http://vedomosti-ua.com/45363-oon-predstavila-doklad-o-chislennosti-naseleniya.html Доповідь ООН]</ref> Це число зростає й надалі, згідно з прогнозами, нечуваними до [[20 століття|20-го століття]] темпами, хоча швидкість зростання, сягнувши піку в 2,2% на рік у 1963-му, скоротилася майже вдвічі. Якщо й надалі населення світу зростатиме вздовж теперішньої кривої, то воно досягне 9&nbsp;млрд до 2042 року<ref>[http://www.worldometers.info/population/ World Population Clock&nbsp;— Worldometers]</ref><ref>[http://www.census.gov/ipc/www/idb/worldpopinfo.html International Data Base (IDB)&nbsp;— World Population]</ref>.
 
  +
'''Населення Землі'''&nbsp;— [[популяція]] [[людина|людей]] на планеті [[Земля (планета)|Земля]]. Чисельність населення планети 2017 року становила {{formatnum:7405107650}} осіб<ref name="WF"/>. Згідно з підрахунками [[ООН]] чисельність населення Землі сягнула 7&nbsp;млрд осіб [[31 жовтня]] [[2011]] року<ref name="BBC20111026"/><ref name="Guardian20111031"/>. Чисельність людства стабільно збільшується, [[народжуваність]] 2015 року становила 18,6&nbsp;‰, [[смертність]]&nbsp;— 7,8&nbsp;‰, [[природний приріст]]&nbsp;— 10,8&nbsp;‰ {{перехід|#Відтворення|2|}}. Середня [[густота населення]] планети 2017 року становила 49,7 особи/км². Шість з семи континентів планети здавна заселені людством. [[Антарктида]] через власну віддаленість і суворий клімат не має постійного населення дотепер. Найбільш заселена [[Азія]], найменш&nbsp;— [[Австралія]] з [[Океанія|Океанією]]. Загалом в [[Азія|Азії]] проживає понад 60&nbsp;%, тільки в одних Китаї та Індії&nbsp;— 35&nbsp;% населення планети {{перехід|#Розселення|2|}}.<!--Історично чисельність населення планети зростало таким чином: _. Чисельність населення планети зростає швидкими темпами, згідно з прогнозами, нечуваними до [[XX століття]] темпами, хоча швидкість зростання, сягнувши свого піку в 2,2&nbsp;% на рік 1963 року, скоротилася майже вдвічі. Якщо й надалі населення світу зростатиме вздовж теперішньої кривої, то воно досягне 9&nbsp;млрд до 2042 року{{sfn|Worldometers.info}}<ref name="HistoricalEstimates"/> {{перехід|#Відтворення|2|}}. {{перехід|#Етнічний склад|2|}}. _ {{перехід|#Розселення|2|}}. {{перехід|#Мови|2|}}. _ {{перехід|#Релігії|2|}}. _ {{перехід|#Освіта|2|}}. _ {{перехід|#Охорона здоров'я|2|}}. Присутня державна система [[Соціальне забезпечення|соціального захисту]] малозахищених верств населення {{перехід|#Соціальна політика|2|}}. ---> [[Демографія|Демографічні]] й [[Соціологічне дослідження|соціологічні дослідження]] ведуться як на рівні національних державних і науково-освітніх установ, так і рядом міжнародних організацій та відповідними інституціями ООН. Згідно рекомендацій ООН держави повинні проводити [[перепис]]и власного населення не рідше ніж раз на десятиліття {{перехід|#Демографічні дослідження|2|}}.
   
== Історичні дані ==
 
  +
== Історія ==
Точно оцінити кількість людності Землі в давні історичні епохи важко. Точніші дані відомі для тих періодів історії та тих країн, де вже почали проводитися [[перепис]]и.
 
  +
Точно оцінити кількість людності Землі в давні історичні епохи важко. Точні дані відомі для тих періодів історії та тих країн, де почали проводитися [[перепис]]и. Сучасна людина («Homo sapiens») з'явилася на Землі приблизно 40-100 тис. років тому. Кількість населення Землі постійно зростала внаслідок [[Розширене відтворення|розширеного відтворення]]. На кінець [[Плейстоцен|плейстоценової епохи]], епохи заледеніння, на планеті мешкало приблизно 3&nbsp;млн людей; у середньому [[неоліт]]і на всіх континентах проживало 40 млн{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=67-96}}. У історичну епоху чисельність населення зростала наступним чином: початок нової ери&nbsp;— 230&nbsp;млн осіб, [[1500]] рік&nbsp;— 440&nbsp;млн осіб, [[1800]] рік&nbsp;— 952&nbsp;млн осіб, [[1900]] рік&nbsp;— 1,6 млрд осіб, [[1950]] рік&nbsp;— 2,5&nbsp;млрд осіб, [[2000]] рік&nbsp;— 6&nbsp;млрд осіб{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=67-96}}. За деякими оцінками в 300—400 роках у межах [[Західна Римська імперія|Західної]] та [[Східна Римська імперія|Східної Римської імперій]] мешкало близько 50&nbsp;млн людей<ref name="tulane"/>.
   
За оцінками в 300-400-му роках в межах [[Західна Римська імперія|Західної]] та [[Східна Римська імперія|Східної Римської імперій]] мешкало близько 50 мільйонів людей<ref>[http://www.tulane.edu/~august/H303/handouts/Population.htm Population estimates of the Roman Empire], Dr. Kenneth W. Harl</ref>.
 
  +
У демографічній історії людства виділяють три великі епохи, що відповідають трьом історичним типам відтворення населення:
  +
* '''Архетипова,''' пов'язана з [[Первісне суспільство|епохою первісного суспільства]]{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=70-75}}. Людство існувало в умовах [[Привласнювальна економіка|привласнювальної економіки]], лише використовувала продовольчі ресурси природи. Чисельність населення була обмежена ресурсами. Народжуваність майже дорівнювала смертності. Ріст чисельності міг відбуватись лише за рахунок екстенсивного розширення, міграцій і освоєння нових територій. Перша демографічна революція відбулася при переході до виробляючої економіки&nbsp;— [[землеробство]], [[скотарство]]{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=70-75}}. Населення перейшло до осілості, створення постійних поселень ([[Протомісто|протоміста]]), поліпшувалися умови життя, стабілізувалось харчування, знижувалися показники смертності{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=70-75}}. Осілий спосіб життя разом із землеробством не тільки дозволяв збільшувати кількість дітей за рахунок зниження їхньої смертності, але й постійно потребував нових робочих рук для підтримки такого способу господарювання, особливо в районах з річковою [[Іригація|іригацією]].
   
У наведеній нижче таблиці подано оцінки людності за періодами й регіонами.
 
  +
* '''Аграрна''', що тривала до другої половини [[XVII століття]]. Для цієї епохи були характерними висока народжуваність і висока смертність&nbsp;— 20-30&nbsp;% (тобто 200—300 дітей на 1000 народжених), невеликий природний приріст, куца середня тривалість життя&nbsp;— 25-35 років (загалом через високу дитячу смертність){{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=70-75}}. Процес росту населення відбувався спонтанно під впливом природних факторів, без свідомого втручання людства у відтворення{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=67-96}}. Великі [[Пандемія|пандемії]] сильно знижували чисельність людства на цілих континентах, [[бубонна чума]] в середньовічній Європі, європейські інфекційні хвороби не властиві [[індіанці|аборигенам]] [[Новий світ|Нового світу]] в епоху великих географічних відкриттів. Тривалі [[Посуха|посухи]] змушували цілі народи мігрувати на великі відстані, змінювати не тільки місце, але й спосіб життя&nbsp;— [[велике переселення народів]].
   
{| class="wikitable" style="font-size:97%; text-align:right;"
 
  +
* '''Індустріальна''', що відповідає розвитку технічного прогресу й початку промисловій революції [[XVII століття]] в Західній Європі{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=67-96}}. Хоча загальне зростання темпів приросту населення розпочалося ще XI століття, друга демографічна революція припала на кінець [[XVIII століття|XVIII]]&nbsp;— середину [[XIX століття]] і поступово поширилася на весь світ{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=70-75}}. Причинами революції були зміни у характері суспільства, що стали наслідком процесів [[Урбанізація|урбанізації]], [[Індустріалізація|індустріалізації]], демографічної поведінки населення (регулювання кількості дітей в сім'ї), змін в структурі причин смертності, коли почала спадати неконтрольована екзогенна смертність. Вже на середину XIX століття темпи приросту європейського населення перевищували темпи приросту населення інших континентів. Цей етап переходу тривав приблизно 100—150 років. Демографічний розвиток прискорився в першій половині [[XX століття]], особливо після [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Вже у [[1970-ті|1970-х]] роках почали говорити про світовий «[[демографічний вибух]]», пов'язаний з [[Країни, що розвиваються|країнами, що розвиваються]]{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=67-96}}. Несинхронність розвитку першої та другої фаз демографічної революції упродовж відносно короткого часу викликає стрімкий ріст чисельності населення - демографічний вибух. За XIX століття населення Європи зросло на 135 млн осіб. Наприклад, [[населення Швеції]] за 150 років зросло майже у 4 рази{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=67-96}}. У більшості країн світу, особливо країн [[Третій світ|Третього світу]], цей перехід ще не завершився{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=70-75}}.
|+ Оцінки людності різних регіонів Землі (в мільйонах)
 
  +
  +
До другої половини [[XVII століття]] збільшення чисельності населення відбувалось повільно. Швидкість приросту населення стала стрімко збільшуватись, починаючи з [[1820]] року, коли населення планети перевалило за 1 мільярд, кожен наступний мільярд додавався відповідно через 107, 32, 15, 13, 12, 12 років{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=67-96}}. Умовний п'ятимільярдний житель планети, згідно з розрахунками демографів ООН, народився 11 липня [[1987]] року в [[Загреб]]і ([[Югославія]]), 12 жовтня [[1999]] року в [[Сараєво|Сараєві]] ([[Боснія і Герцеговина]])&nbsp;— шестимільярдний, 31 жовтня [[2011]] року в [[Калінінград]]і ([[Росія]])&nbsp;— семимільярдний{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=67-96}}. Темпи приросту населення планети на межі тисячоліть уповільнились і за прогнозами зменшаться до нульових показників до кінця [[XXI століття]]. У 2010-х роках населення Землі щорічно збільшується на понад 75&nbsp;млн осіб, тобто майже на одну [[Населення Туреччини|Туреччину]], чи півтори [[Населення України|України]].
  +
  +
=== Демографічний перехід ===
  +
{{main|Демографічний перехід}}
  +
У другій половині [[XX століття]] зростання населення набуло «вибухоподібного» характеру. Демографи пояснюють це так званим «[[Демографічний перехід|демографічним переходом]]», який переживає людство. Демографічний перехід характеризується такими послідовними фазами:
  +
* Фаза 1. Для неї характерна висока народжуваність, висока смертність, низький [[природний приріст]] населення.
  +
* Фаза 2. Зберігається висока народжуваність, проте з'являється тенденція до її зменшення, різко знижується смертність у всіх вікових групах населення у зв'язку з успіхами медицини, у зв'язку з чим існує високий і дуже високий природний приріст.
  +
* Фаза 3. Характеризується малим відсотком народжуваності, низькою смертністю, низьким природним приростом населення.
  +
  +
Друга фаза являє собою [[демографічний вибух]]. Країни [[Європа|Європи]] пройшли його ще у XVIII—XIX століттях разом з [[Індустріалізація|індустріалізацією]], країни, що розвиваються, вступили в цю фазу лише в [[1950-ті|1950]]-[[1960-ті|1960-х]] роках Оскільки на ці країни припадало 9/10 загального приросту населення Землі, це спричинило глобальний демографічний вибух. Середньорічний приріст населення у другій половині 1960-х роках сягав 21&nbsp;‰,а в країнах, що розвиваються, 30-45&nbsp;‰ і навіть більше. Із соціально-економічним розвитком країн [[Латинська Америка|Латинської Америки]], [[Східна Азія|Східної]] і [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]] природний приріст їх населення поступово зменшувався, до 16-17&nbsp;‰, а деякі з них ([[Китай]]) упритул підійшли до третьої фази демографічного переходу. Економічно розвинені країни на цій фазі знаходились вже у середині ХХ століття, згодом сюди увійшли тодішні [[соціалізм|соціалістичні країни]] Європи. Сучасний світовий демографічний вибух, особливо у малорозвинених країнах, перетворився на [[Глобальні проблеми людства|глобальну проблему людства]]{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=70-75}}.
  +
  +
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
  +
Фази демографічного переходу.gif|border|<small>Приріст населення у різних фазах демографічного переходу</small>
  +
World population (UN).svg|border|<small>Зміна населення континентів, історія та прогноз. Вертикальна вісь у логарифмічному масштабі</small>
  +
|border|<small></small>
  +
</gallery>
  +
  +
Країни, котрі майже завершили демографічний перехід, наблизилися до стану «стаціонарного» населення, країни Південної Азії та Африки проходять «пік» демографічного вибуху, інші країни поступово наближаються до «європейського» типу{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=70-75}}. У країнах Східної і Центрально-Східної Європи демографічний перехід відбувається по-різному. Так східноєвропейські країни, як республіки у складі СРСР забезпечували слаборозширене відтворення населення, після проголошення незалежності економічна криза 1990-х, загострення міжнаціональних відносин ускладнили демографічну ситуацію, викликали депопуляцію населення -6,0…-5,0&nbsp;‰{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=70-75}}. Центральноазіатські країни, як і раніше, перебувають в «епіцентрі» демографічного вибуху і чисельність їх населення швидко зростає +19…+22&nbsp;‰{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=70-75}}.
  +
  +
У XX столітті людність світу зростало найшвидше порівняно з усіма минулими епохами завдяки зменшенню [[смертність|смертності]] в багатьох країнах. Зменшення смертності пояснюється прогресом [[медицина|медицини]] й значним збільшенням продуктивності [[сільське господарство|сільського господарства]], пов'язаного із [[зелена революція|зеленою революцією]]<ref name="BBC6496585"/><ref name="energybulletin"/>. Згідно інших джерел головною причиною зростання кількості населення є запровадження [[гігієна|гігієни]] та покращення санітарного стану місць проживання, що зменшило кількість інфекційних хвороб таких як [[бубонна чума]], [[висипний тиф]] тощо{{sfn|Кемп П.|2013}}.
  +
  +
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="text-align:right;"
  +
|+ Оцінки історичної людності різних регіонів Землі в млн осіб
 
! Роки
 
! Роки
 
! width="70"| Світ
 
! width="70"| Світ
Рядок 18: Рядок 70:
 
! width="70"| [[Азія]]
 
! width="70"| [[Азія]]
 
! width="70"| [[Європа]]
 
! width="70"| [[Європа]]
! width="70"| [[Латинська Америка]] *
 
  +
! width="70"| [[Латинська Америка]]<ref name="LatinAmerica">[[Латинська Америка]] включає [[Центральна Америка|Центральну Америку]] ([[Мексика|Мексику]], [[Кариби]]) та [[Південна Америка|Південну Америку]].</ref>
! width="70"| [[Північна Америка]]*
 
  +
! width="70"| [[Північна Америка]]<ref name="NorthAmerica">[[Північна Америка]] включає [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Канада|Канаду]], [[Гренландія|Гренландію]], [[Бермудські Острови|Бермуди]] та [[Сен-П'єр і Мікелон]].</ref>
 
! width="70"| [[Океанія]]
 
! width="70"| [[Океанія]]
 
! Примітки
 
! Примітки
|- style="text-align:right;"
 
!style="text-align: right;" |70,000 до н.&nbsp;е.
 
| < 1
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|<ref>[http://www.breitbart.com/article.php?id=080425101050.cni2ks3u&show_article=1 Humans lived in tiny, separate bands for 100,000 years<!-- Bot generated title -->]</ref>
 
|- style="text-align:right;"
 
!style="text-align: right;" |10,000 до н.&nbsp;е.
 
| 4
 
|
 
|
 
| 2
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|- style="text-align:right;"
 
!style="text-align: right;" | 9000 до н.&nbsp;е.
 
| 5
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|- style="text-align:right;"
 
!style="text-align: right;" | 8000 до н.&nbsp;е.
 
| 5
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|<ref name="HistoricalEstimates">an average of figures from different sources as listed at the US Census Bureau's [http://www.census.gov/ipc/www/worldhis.html Historical Estimates of World Population]; see also *[[Michael Kremer|Kremer, Michael]]. 1993. «Population Growth and Technological Change: One Million B.C. to 1990,» The [[Quarterly Journal of Economics]] 108(3): 681–716. </ref>
 
|- style="text-align:right;"
 
!style="text-align: right;" | 7000 до н.&nbsp;е.
 
| 7
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|- style="text-align:right;"
 
!style="text-align: right;" | 6000 до н.&nbsp;е.
 
| 10
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|- style="text-align:right;"
 
!style="text-align: right;" | 5000 до н.&nbsp;е.
 
| 15
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|- style="text-align:right;"
 
!style="text-align: right;" | 4000 до н.&nbsp;е.
 
| 20
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|<ref>Bishop Ussher places creation of [[:en:Adam and eve|Adam and Eve;]] world population two.</ref>
 
|- style="text-align:right;"
 
!style="text-align: right;" | 3000 до н.&nbsp;е.
 
| 25
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|- style="text-align:right;"
 
!style="text-align: right;" | 2000 до н.&nbsp;е.
 
| 35
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|
 
|- style="text-align:right;"
 
!style="text-align: right;" | 1000 до н.&nbsp;е.
 
| 50
 
|
 
|
 
| 5
 
|
 
|
 
|
 
|<ref name="HistoricalEstimates"/>
 
|- style="text-align:right;"
 
!style="text-align: right;" | 500 до н.&nbsp;е.
 
| 100
 
|
 
|
 
| 16
 
|
 
|
 
|
 
|<ref name="HistoricalEstimates"/>
 
|- style="text-align:right;"
 
!style="text-align: right;" | 1
 
| 300
 
|
 
|
 
| 42
 
|
 
|
 
|
 
|<ref>The range of figures from different sources as listed at the US Census Bureau's [http://www.census.gov/ipc/www/worldhis.html Historical Estimates of World Population] put the population at 1 AD between 170 million to 400 million.</ref>
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" | 1000
 
  +
| style="text-align:left;" | 70 тис. до н.&nbsp;е.|| <1 || || || || || || ||<ref name="breitbart"/>
| 400
 
|
 
|
 
| 50
 
|
 
|
 
|
 
|
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" | 1750
+
| style="text-align:left;" | 10 тис. до н.&nbsp;е. || 4 || || || 2 || || || ||
| 791
 
| 106
 
| 502
 
| 163
 
| 16
 
| 2
 
| 2
 
|
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" | 1800
+
| style="text-align:left;" | 9 тис. до н.&nbsp;е. || 5 || || || || || || ||
| 978
 
| 107
 
| 635
 
| 203
 
| 24
 
| 7
 
| 2
 
|
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" | 1850
 
  +
| style="text-align:left;" | 8 тис. до н.&nbsp;е. || 5 || || || || || || ||<ref name="HistoricalEstimates"/><ref name="Kremer"/>
| 1262
 
| 111
 
| 809
 
| 276
 
| 38
 
| 26
 
| 2
 
|
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |1900
+
| style="text-align:left;" | 7 тис. до н.&nbsp;е. || 7 || || || || || || ||
| 1650
 
| 133
 
| 947
 
| 408
 
| 74
 
| 82
 
| 6
 
|
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |1950
+
| style="text-align:left;" | 6 тис. до н.&nbsp;е. || 10 || || || || || || ||
| 2518,6
 
| 221,2
 
| 1398,5
 
| 547,4
 
| 167,1
 
| 171,6
 
| 12,8
 
|
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |1955
+
| style="text-align:left;" | 5 тис. до н.&nbsp;е. || 15 || || || || || || ||
| 2755,8
 
| 246,7
 
| 1541,9
 
| 575,2
 
| 190,8
 
| 186,9
 
| 14,3
 
|
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |1960
 
  +
| style="text-align:left;" | 4 тис. до н.&nbsp;е. || 20 || || || || || || ||<ref>[[Джеймс Ушшер]] у цьому місці хронології розмістив створення [[Адам і Єва|Адама і Єви]], чисельність населення світу дорівнювало двом.</ref>
| 2981,7
 
| 277,4
 
| 1674,3
 
| 601,4
 
| 209,3
 
| 204,2
 
| 15,9
 
|
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |1965
+
| style="text-align:left;" | 3 тис. до н.&nbsp;е. || 25 || || || || || || ||
| 3334,9
 
| 313,7
 
| 1899,4
 
| 634,0
 
| 250,5
 
| 219,6
 
| 17,7
 
|
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |1970
+
| style="text-align:left;" | 2 тис. до н.&nbsp;е. || 35 || || || || || || ||
| 3692,5
 
| 357,3
 
| 2143,1
 
| 655,9
 
| 284,9
 
| 231,9
 
| 19,4
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |1975
 
  +
| style="text-align:left;" | 1 тис. до н.&nbsp;е. || 50 || || || 5 || || || ||<ref name="HistoricalEstimates"/>
| 4068,1
 
| 408,2
 
| 2397,5
 
| 675,5
 
| 321,9
 
| 243,4
 
| 21,6
 
|
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |1980
 
  +
| style="text-align:left;" | 500 до н.&nbsp;е. || 100 || || || 16 || || || ||<ref name="HistoricalEstimates"/>
| 4434,7
 
| 469,6
 
| 2632,3
 
| 692,4
 
| 361,4
 
| 256,1
 
| 22,8
 
|
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |1985
 
  +
| style="text-align:left;" | 1 || 300 || || || 42 || || || ||<ref name="HistoricalEstimates"/>
| 4831
 
| 541,8
 
| 2887,6
 
| 706,0
 
| 401,5
 
| 269,5
 
| 24,7
 
|
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |1990
+
| style="text-align:left;" | 1000 || 400 || || || 50 || || || ||
| 5263,6
 
| 622,443
 
| 3167,8
 
| 721,6
 
| 441,5
 
| 283,5
 
| 26,7
 
|
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |1995
+
| style="text-align:left;" | 1750 || 791 || 106 || 502 || 163 || 16 || 2 || 2 ||
| 5674,4
 
| 707,5
 
| 3430,1
 
| 727,4
 
| 481,1
 
| 299,4
 
| 28,9
 
|
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |2000
+
| style="text-align:left;" | 1800 || 978 || 107 || 635 || 203 || 24 || 7 || 2 ||
| 6070,6
 
| 795,7
 
| 3679,7
 
| 728
 
| 520,2
 
| 315,9
 
| 31
 
|
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |2005
+
| style="text-align:left;" | 1850 || 1262 || 111 || 809 || 276 || 38 || 26 || 2 ||
| 6453,6
+
|-
| 888
+
| style="text-align:left;" | 1900 || 1650 || 133 || 947 || 408 || 74 || 82 || 6 ||
| 3917,5
+
|-
| 724,7
+
| style="text-align:left;" | 1950 || 2518,6 || 221,2 || 1398,5 || 547,4 || 167,1 || 171,6 || 12,8 ||
| 558,3
+
|-
| 332,2
+
| style="text-align:left;" | 1955 || 2755,8 || 246,7 || 1541,9 || 575,2 || 190,8 || 186,9 || 14,3 ||
| 33**
+
|-
|
+
| style="text-align:left;" | 1960 || 2981,7 || 277,4 || 1674,3 || 601,4 || 209,3 || 204,2 || 15,9 ||
  +
|-
  +
| style="text-align:left;" | 1965 || 3334,9 || 313,7 || 1899,4 || 634,0 || 250,5 || 219,6 || 17,7 ||
  +
|-
  +
| style="text-align:left;" | 1970 || 3692,5 || 357,3 || 2143,1 || 655,9 || 284,9 || 231,9 || 19,4 ||
  +
|-
  +
| style="text-align:left;" | 1975 || 4068,1 || 408,2 || 2397,5 || 675,5 || 321,9 || 243,4 || 21,6 ||
  +
|-
  +
| style="text-align:left;" | 1980 || 4434,7 || 469,6 || 2632,3 || 692,4 || 361,4 || 256,1 || 22,8 ||
  +
|-
  +
| style="text-align:left;" | 1985 || 4831,0 || 541,8 || 2887,6 || 706,0 || 401,5 || 269,5 || 24,7 ||
  +
|-
  +
| style="text-align:left;" | 1990 || 5263,6 || 622,4 || 3167,8 || 721,6 || 441,5 || 283,5 || 26,7 ||
  +
|-
  +
| style="text-align:left;" | 1995 || 5674,4 || 707,5 || 3430,1 || 727,4 || 481,1 || 299,4 || 28,9 ||
  +
|-
  +
| style="text-align:left;" | 2000 || 6070,6 || 795,7 || 3679,7 || 728,0 || 520,2 || 315,9 || 31,0 ||
  +
|-
  +
| style="text-align:left;" | 2005 || 6453,6 || 888,0 || 3917,5 || 724,7 || 558,3 || 332,2 || 33,0 ||
 
|-
 
|-
 
! Роки
 
! Роки
Рядок 247: Рядок 122:
 
! width="70"| [[Азія]]
 
! width="70"| [[Азія]]
 
! width="70"| [[Європа]]
 
! width="70"| [[Європа]]
! width="70"| [[Латинська Америка]] *
+
! width="70"| [[Латинська Америка]]<ref name="LatinAmerica"/>
! width="70"| [[Північна Америка]]*
+
! width="70"| [[Північна Америка]]<ref name="NorthAmerica"/>
 
! width="70"| [[Океанія]]
 
! width="70"| [[Океанія]]
 
! Примітки
 
! Примітки
Рядок 254: Рядок 129:
 
|}
 
|}
   
<nowiki>*</nowiki> ''[[Північна Америка]] включає [[США]], [[Канада|Канаду]], [[Гренландія|Гренландію]], [[Бермуди]] та [[Сен-П'єр і Мікелон]]. [[Латинська Америка]] включає [[Центральна Америка|Центральну Америку]] ([[Мексика|Мексику]], [[Кариби]]) та [[Південна Америка|Південну Америку]].
 
  +
В 2000-му році Організація Об'єднаних Націй оцінила ріст людності на рівні 1,14&nbsp;% на рік, що становить 75&nbsp;млн нових людей. Це менше, ніж пікове значення у 86&nbsp;млн людей 1987 року. Швидкість росту населення на всій Землі поступово зменшується від 2,19&nbsp;% 1963 року, але в окремих регіонах, зокрема на [[Близький Схід|Близькому Сході]] та в Африці на південь від [[Сахара|Сахари]], рівень росту залишається високим. В деяких країнах ріст від'ємний, тобто населення зменшується. Особливо це стосується [[Центральна Європа|Центральної]] та [[Східна Європа|Східної Європи]], в основному через малу [[народжуваність]]. Вже у [[2010-ті|2010-х]] роках [[Японія]] та деякі країни [[Західна Європа|Західної Європи]] теж зіткнуться з проблемою зменшення населення через перевищення смертності над народжуваністю.
   
== Зміна чисельності населення ==
 
  +
У результаті росту населення, що перевищує можливості регіону, виникає [[перенаселення]]. З іншого боку, такі області можна розглядати також як недонаселені, оскільки мешканців в них не вистачає для підтримки наявної економічної системи. ООН стверджує, що темпи росту населення швидко зменшуються через демографічний перехідний період. Вважається, що людність Землі досягне максимального значення у 9,22&nbsp;млрд 2075 року<ref name="WorldPop2300final"/>.
[[Файл:Фази демографічного переходу.gif|thumb|right|300px|right|приріст населення у різних фазах демографічного переходу.]]
 
Кількість населення Землі постійно зростає внаслідок [[Розширене відтворення|розширеного відтворення]]. До другої половини XVII&nbsp;ст. збільшення чисельності населення відбувалось повільно, із початком розвитку [[Капіталізм|капіталізму]] пришвидшилося, а в другій половині XX&nbsp;ст. набуло «вибухоподібного» характеру. Демографи пояснюють це т. зв. «демографічним переходом», який переживає людство. Перехід характеризується такими послідовними фазами:
 
   
Фаза 1. Для неї характерна висока народжуваність, висока смертність, низький [[природний приріст]] населення;
 
  +
== Природний рух ==
  +
{{main|Природний рух населення}}
   
Фаза 2. Зберігається висока народжуваність, проте з'являється тенденція до її зменшення, різко знижується смертність у всіх вікових групах населення у зв'язку з успіхами медицини, у зв'язку з чим існує високий і дуже високий природний приріст;
 
  +
=== Відтворення ===
  +
[[Народжуваність]] населення планети, станом на 2016 рік, дорівнює 18,5&nbsp;‰, 148 народжень щохвилини, або 2,5 щосекунди<ref name="WF"/>. У стародавні часи народжуваність майже повсюдно була високою, близькою до фізіологічного максимуму (50-60&nbsp;‰). Вона стала помітно знижуватися з кінця [[XVIII століття]], на початку [[XX століття]] становила 40-45&nbsp;‰, у 1950-х роках&nbsp;— 37,3&nbsp;‰, 1997 рок&nbsp;— 24&nbsp;‰{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=70-75}}. У другій половині XX століття в світі щорічно народжувалося в середньому 130&nbsp;млн осіб, з яких 112&nbsp;млн припадало на країни, що розвиваються, а 18,0&nbsp;млн&nbsp;— на розвинені{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=70-75}}. Найбільші показники народжуваності зберігаються у країнах Африки та Азії: [[Населення Нігеру|Нігер]] (54&nbsp;‰), [[Населення Малаві|Малаві]], [[Населення Анголи|Ангола]] (по 48&nbsp;‰), [[Населення Сомалі|Сомалі]], [[Населення Малі|Малі]], [[Населення Афганістану|Афганістан]] (по 43&nbsp;‰); серед європейських країн&nbsp;— у [[Населення Албанії|Албанії]] (17&nbsp;‰), [[Населення Ісландії|Ісландії]] та [[Населення Республіки Македонія|Македонії]] (15&nbsp;‰); на американському континенті&nbsp;— у [[Населення Гватемали|Гватемалі]], [[Населення Нікарагуа|Нікарагуа]] (36—35&nbsp;‰){{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=70-75}}.
   
Фаза 3. Характеризується малим відсотком народжуваності, низькою смертністю, низьким природним приростом населення.
 
  +
[[Коефіцієнт потенційної народжуваності]] 2015 року становив 2,42 дитини на одну жінку<ref name="WF"/>. Число дітей на одну жінку в світі в середньому поступово зменшується. Так в країнах, що розвиваються, цей показник на зламі тисячоліть зменшився з 3,5 до 3,4 (без Китаю&nbsp;— до 4,0), у економічно розвинених країнах цей показник становіть&nbsp;— до 1,6{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=70-75}}. Найбільше значення цього коефіцієнту в таких країнах: [[Населення Гани|Гана]] (7,4), [[Населення Ємену|Ємен]] (7,2), [[Населення Сомалі|Сомалі]] (7), [[Населення Ефіопії|Ефіопія]] (6,7), [[Населення Танзанії|Танзанія]] (6,2){{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=70-75}}.
   
Друга фаза являє собою [[демографічний вибух]]. Країни [[Європа|Європи]] пройшли його ще у XVIII–XIX&nbsp;ст. разом з [[Індустріалізація|індустріалізацією]], країни, що розвиваються, вступили в цю фазу лише в 50-60-х рр. XX&nbsp;ст. Оскільки на ці країни припадало 9/10 загального приросту населення Землі, це спричинило глобальний [[демографічний вибух]]. Середньорічний приріст населення у другій половині 1960-х рр. сягав 21‰,а в країнах, що розвиваються, 30-45‰ і навіть більше. Із соціально-економічним розвитком країн [[Латинська Америка|Латинської Америки]], Східної і Південно-Східної [[Азія|Азії]] природний приріст їх населення поступово зменшувався (зараз 16-17‰), а деякі з них ([[Китай]], [[НІК]]) упритул підійшли до 3 фази демографічного переходу. Економічно розвинені країни на цій фазі знаходились вже у середині ХХ ст., згодом сюди увійшли тодішні [[соціалізм|соціалістичні країни]] Європи.
 
  +
[[Смертність]] населення планети 2016 року становила 7,8&nbsp;‰, 108 смертей кожної хвилини, або 1,8 кожної секунди<ref name="WF"/>.
   
  +
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="text-align: right;"
  +
|+Структура причин смерті в деяких країнах світу (%) за даними ВОЗ, 1980-ті роки,
  +
|-
  +
! Причини смерті !! Швеція !! Португалія !! США !! Мексика !! Філіппіни
  +
|-
  +
| align="left" | [[Інфекція|Інфекційні]] та [[Паразитизм|паразитарні]] (A00-B99) || 0,8 || 2,6 || 0,8 || 18,8 || 22,6
  +
|-
  +
| align="left" | [[Онкологія|Новоутворення]] (C00-D48) || 22,5 || 12,3 || 19,5 || 5,0 || 4,6
  +
|-
  +
| align="left" | [[Серцево-судинна система]] (I00-I99) || 40,2 || 37,8 || 47,7 || 13,0 || 13,4
  +
|-
  +
| align="left" | Зовнішні причини смерті (V01-Y98) || 4,4 || 5,0 || 5,4 || 6,6 || 5,5
  +
|-
  +
| align="left" | Інші причини || 23,1 || 42,3 || 26,6 || 56,6 || 53,9
  +
|-
  +
|}
   
[[Файл:World population (UN).svg|thumb|300px|Зміна населення різних континентів та прогноз на майбутнє. Вертикальна вісь у логарифмічному масштабі.]]
 
  +
[[Природний приріст]] населення планети 2016 року становив 1,06&nbsp;%. Щохвилини у світі народжується 149 немовлят, або 2,5 щосекунди<ref name="WF"/>. Ріст чисельності населення в різних регіонах світу неоднаковий, в Африці [[природний приріст]] становить 3&nbsp;%, в Латинській Америці&nbsp;— 1,8&nbsp;%, у країнах Європи приріст дуже низький, у розвинених країнах відбувається [[депопуляція]] (зменшення населення). На початок XXI століття природний приріст населення планети відбувався майже виключно за рахунок країн, що розвиваються (97&nbsp;%){{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=67-96}}. У зв'язку з нерівномірністю приросту чисельності населення слід очікувати значних геоекономічних зрушень та змін на політичній карті світу.
   
  +
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="text-align: right;"
  +
|+Загальні коефіцієнти відтворення населення світу (‰), згідно з даними ООН, 2001 рік
  +
|-
  +
! Регіон
  +
! Народжуваність
  +
! Смертність
  +
! Природний приріст
  +
|-
  +
| style="text-align:left" | [[Населення Африки|Африка]] || 38 || 14 || 24
  +
|-
  +
| style="text-align:left" | [[Латинська Америка]]<ref name="LatinAmerica"/> || 24 || 7 || 17
  +
|-
  +
| style="text-align:left" | [[Північна Америка]]<ref name="NorthAmerica"/> || 14 || 9 || 5
  +
|-
  +
| style="text-align:left" | [[Населення Азії|Азія]] || 22 || 8 || 14
  +
|-
  +
| style="text-align:left" | [[Населення Європи|Європа]] || 10 || 11 || -1
  +
|-
  +
| style="text-align:left" | [[Населення Океанії|Океанія]] || 18 || 7 || 11
  +
|-
  +
| style="text-align:left" | '''Світ загалом''' || 22 || 9 || 13
  +
|-
  +
|}
   
В двадцятому столітті людність світу зростало найшвидше порівняно з усіма минулими епохами завдяки зменшенню [[смертність|смертності]] в багатьох країнах. Зменшення смертності пояснюється прогресом [[медицина|медицини]] й значним збільшенням продуктивності [[сільське господарство|сільського господарства]], пов'язаного із [[зелена революція|зеленою революцією]]<ref>[http://news.bbc.co.uk/2/hi/in_depth/6496585.stm The limits of a Green Revolution?]</ref><ref>[http://www.energybulletin.net/19525.html The Real Green Revolution]</ref>.
 
  +
=== Статево-вікова структура ===
  +
{{main|Вікова структура населення}}
  +
[[Файл:Population pyramid of World 2016.png|міні|праворуч|[[Віково-статева піраміда]] населення планети, 2016 рік {{ref-en}}]]
   
В 2000-му році Організація Об'єднаних Націй оцінила ріст людності на рівні 1,14% в рік, що становить 75&nbsp;млн людей. Це менше, ніж пікове значення у 86&nbsp;млн людей у 1987 році. Швидкість росту населення на всій Землі поступово зменшується від 2,19% в 1963 році, але в окремих регіонах, зокрема на [[Близький Схід|Близькому Сході]] та в Африці на південь від [[Сахара|Сахари]], рівень росту залишається високим.
 
  +
[[Середній вік]] населення планети становить 30,4 року; для чоловіків&nbsp;— 29,6, для жінок&nbsp;— 31,1 року (оцінка за 2017 рік)<ref name="WF"/>.
   
В деяких країнах ріст від'ємний, тобто населення зменшується. Особливо це стосується Центральної та Східної Європи, в основному через малу [[народжуваність]] та Півдня Африки&nbsp;— через високу смертність зв'язану із захворюваннями [[СНІД]]ом{{fact}}. В наступному десятилітті [[Японія]] та деякі країни [[Західна Європа|Західної Європи]] теж зіткнуться з проблемою зменшення населення через перевищення смертності над народжуваністю.
 
  +
[[Очікувана середня тривалість життя]] людини 2016 року становила 69 років; для чоловіків&nbsp;— 67 років, для жінок&nbsp;— 71,1 року<ref name="WF"/>. Розвиток цивілізації повсякчас сприяв розвиткові [[Охорона здоров'я|охорони здоров'я]], поліпшенню побутових умов, що вплинуло на середню тривалість життя. У [[Стародавній Рим|Стародавньому Римі]] та [[Стародавня Греція|Стародавній Греції]] вона не перевищувала 25 років, у часи [[середньовіччя]]&nbsp;— 32 роки{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=70-75}}. Звичайно, на ці показники сильно впливала статистика високого рівня дитячої смертності помножена на велику народжуваність. Вони ні в якому разі не заперечують існування у давнину такої вікової групи, як старі люди. Античний філософ [[Платон]] дожив до 80 років, митець [[Епоха відродження|епохи Відродження]], [[Тіціан]]&nbsp;— майже до 100, у нові часи [[Йоганн Вольфганг фон Гете|Йоганн Гете]] та [[Ісаак Ньютон]] перетнули вікову межу у 80 років{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=70-75}}. На початку 1950-х років у розвинених країнах середня тривалість життя становила 71,4 року, у країнах, що розвиваються&nbsp;— 52,7 року; у 1970-х роках&nbsp;— відповідно 73,1 та 56,6 року{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=70-75}}. Різниця у тривалості життя між різними типами країн і в різних регіонах поступово зменшується.
   
В результаті росту населення, що перевищує можливості регіону, виникає [[перенаселення]]. З іншого боку, такі області можна розглядати також як недонаселені, оскільки мешканців в них не вистачає для підтримки економічної системи.
 
  +
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="text-align: right;"
  +
|+Очікувана тривалість життя (роки) чоловіків та жінок, за даними ООН, 2001 рік
  +
|-
  +
! !! Африка !! Америка !! Азія <br/>(без Росії) !! Європа <br/>(без Росії) !! Океанія !! Світ
  +
|-
  +
| align="left" | Чоловіки || 52 || 70 || 65 || 70 || 72 || 65
  +
|-
  +
| align="left" | Жінки || 55 || 76 || 68 || 78 || 76 || 69
  +
|-
  +
|}
   
ООН стверджує, що темпи росту населення швидко зменшуються через демографічний перехідний період. Вважається, що людність Землі досягне максимального значення 9,22&nbsp;млрд в 2075 році<ref> [http://www.un.org/esa/population/publications/longrange2/WorldPop2300final.pdf]</ref>.
 
  +
[[Вікова структура населення]] світу, станом на 2017 рік, виглядає наступним чином:
  +
* діти віком до 14 років&nbsp;— 25,44&nbsp;% (963 981 944 чоловіка, 898 974 458 жінок);
  +
* молодь віком 15-24 роки&nbsp;— 16,16&nbsp;% (611 311 930 чоловіків, 572 229 547 жінок);
  +
* дорослі віком 25-54 роки&nbsp;— 41,12&nbsp;% (1 522 999 578 чоловіків, 1 488 011 505 жінок);
  +
* особи передпохилого віку (55-64 роки)&nbsp;— 8,6&nbsp;% (307 262 939 чоловіків, 322 668 546 жінок);
  +
* особи похилого віку (65 років і старіші)&nbsp;— 8,68&nbsp;% (283 540 918 чоловіків, 352 206 092 жінки)<ref name="WF"/>.
   
== Розподіл ==
 
  +
Найвищий показник очікуваної середньої тривалості життя чоловіків і жінок на початок тисячоліття був серед розвинених країн: [[Населення Японії|Японія]] (77 і 83 роки відповідно), [[Населення Ісландії|Ісландія]] (77 і 81), [[Населення Швеції|Швеція]] (76 і 81); найнижчий серед африканських країн: [[Населення Замбії|Замбія]] (37 років){{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=70-75}}. Лише в [[Населення Індії|Індії]], [[Населення Пакистану|Пакистані]], [[Населення Бангладеш|Бангладеш]], [[Населення Іраку|Іраку]], [[Населення Непалу|Непалі]], [[Населення Бутану|Бутані]], [[Населення Буркіна-Фасо|Буркіна-Фасо]], [[Населення Папуа Нової Гвінеї|Папуа&nbsp;— Новій Гвінеї]] тривалість життя жінок значно менша, ніж у чоловіків{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=70-75}}.
{{Докладніше|Густота населення}}
 
[[Файл:Population density.png|thumb|Густота населення станом на 1994 р]]
 
Населення Землі розподілене на планеті нерівномірно. Найбільша [[густота населення]] в [[Індія|Індії]], [[Китай|Китаї]], [[Японія|Японії]], на заході Європи в районі [[Бенілюкс]]у та в районах великих мегаполісів.
 
   
Загалом в Азії проживає понад 60% світового населення. Китай та Індія становлять 20% та 17%, відповідно. Друге місце займає Африка&nbsp;— 12%. Європі належать 11%, Північній Америці&nbsp;— 8%, Південній&nbsp;— 5,3%. Найменше населення серед усіх континентів у Австралії&nbsp;— 21 мільйон.
 
  +
Статево-вікове співвідношення населення світу (оцінка 2016 року):
  +
* при народженні&nbsp;— 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  +
* у віці до 14 років&nbsp;— 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  +
* у віці 15-24 років&nbsp;— 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  +
* у віці 25-54 років&nbsp;— 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  +
* у віці 55-64 років&nbsp;— 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  +
* у віці старше за 64 роки&nbsp;— 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  +
* загалом&nbsp;— 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої<ref name="WF"/>.
   
== Етнічний склад ==
 
  +
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="text-align: right;"
У світі тисячі [[народ]]ів. Найчисельніший із них&nbsp;— [[китайці|ханьці]]. Вони становлять 19,73% земного населення. 14,2% людей походить із [[Африка південніше Сахари|Африки на південь від Сахари]]{{fact}}.
 
  +
|+Статева структура населення регіонів світу, 1995 рік
  +
|-
  +
! Регіон !! Чоловіки (млн осіб) !! Жінки (млн осіб) !! % жінок !! Перевищення <br/>чоловіків (млн осіб)
  +
|-
  +
| align="left" | [[Африка]] || 363 || 365 || 50,1 || -2
  +
|-
  +
| align="left" | [[Латинська Америка]]<ref name="LatinAmerica"/> || 240 || 241 || 50,1 || -1
  +
|-
  +
| align="left" | [[Північна Америка]]<ref name="NorthAmerica"/> || 143 || 149 || 50,0 || -6
  +
|-
  +
| align="left" | [[Азія]] || 1767 || 1690 || 48,9 || +77
  +
|-
  +
| align="left" | [[Європа]] || 351 || 375 || 51,6 || -24
  +
|-
  +
| align="left" | [[Океанія]] || 14,3 || 14,2 || 49,8 || +0,1
  +
|-
  +
! align="left" | Світ загалом || 2879 || 2836 || 49,6 || +43
  +
|-
  +
|}
   
== Передбачення ==
 
  +
За біологічною ознакою виділяють такі вікові групи:
Те, як зростатиме людність Землі в майбутньому, важко передбачити на довгу перспективу. В середньому народжуваність дещо зменшується, але дуже різна в розвинутих країнах (де вона часто недостатня для відтворення населення) та країнах, що розвиваються. Існує велика відмінність у народжуваності серед представників різних етносів. Смертність може несподівано збільшитися через хвороби, війни та катастофи, або ж зменшитися завдяки новим відкриттям у медицині. ООН видала кілька різних прогнозів, які ґрунтуються на різних припущеннях. Впродовж останніх років ООН неперервно змінювала ці прогнози в сторону зменшення, аж тільки в бюлетені за березень 2007 року збільшила цифри на 2050 рік на 273&nbsp;млн.
 
  +
* до 15 років&nbsp;— діти і юнаки;
  +
* 15-64 років&nbsp;— молодь дорослі;
  +
* 65 і більше років&nbsp;— люди похилого віку{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=75-76}}.
   
{| class="wikitable" style="text-align:right; font-size:96%;"
 
  +
На основі співвідношення різних вікових груп визначають три типи вікових структур населення:
|+Прогнози ООН (в тисячах).<ref>[http://www.un.org/esa/population/publications/sixbillion/sixbillion.htm The World at Six Billion]</ref><ref >[http://www.globalchange.umich.edu/globalchange2/current/lectures/human_pop/human_pop.html Population Growth over Human History]</ref>
 
  +
* прогресивний (розвивається), коли чисельність дітей, до 15 років, становить понад 25&nbsp;%, а старіше 50 років&nbsp;— менше 25&nbsp;%;
! Роки
 
  +
* стаціонарний (стабілізований);
! Світ
 
  +
* регресивний (деградує){{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=75-76}}.
! Африка
 
  +
! Азія
 
  +
За прогнозами демографів до 2025 року частка осіб у віці більше 60 років у розвинених країнах переважатиме.
! Європа
 
  +
! Латинська Америка
 
  +
Країни Європи наближаються до регресивного типу у зв'язку зі зростанням частки осіб старших вікових груп. Найменший показник «молодості»: [[Населення Італії|Італія]] (-1,5&nbsp;%), [[Населення Німеччини|Німеччина]] (0,9&nbsp;%), [[Населення Норвегії|Норвегія]] (3,6&nbsp;%), [[Населення Франції|Франція]] (4&nbsp;%), [[Населення Угорщини|Угорщина]] 3,6&nbsp;%), [[Населення України|Україна]] (9,2&nbsp;%){{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=75-76}}. У більшості країн Азії і Африки вікова структура молода: [[Населення Лівії|Лівія]] (47,6&nbsp;%), [[Населення Гани|Гана]] (47,6&nbsp;%), [[Населення Ефіопії|Ефіопія]] (45,2&nbsp;%), [[Населення Того|Того]] (42,2&nbsp;%), [[Населення Замбії|Замбія]] (42,2&nbsp;%), [[Населення Сирії|Сирія]] (41,9&nbsp;%){{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=75-76}}.
! США та Канада
 
  +
! Океанія
 
  +
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="text-align: right;"
  +
|+Вікова структура населення регіонів світу (%), 2001 рік
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |2010
 
  +
! rowspan="2" | Регіони !! colspan="3" | Вікові групи !! rowspan="2" | Показник <br/>«молодості»
|6,830,283
 
|984,225 (14.4%)
 
|4,148,948 (60.7%)
 
|719,714 (10.5%)
 
|594,436 (8.7%)
 
| 348,139 (5.1%)
 
| 34,821 (0.5%)
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |2015
 
  +
! 0-14 !! 15-64 !! 65 і більше
| 7,197,247
 
| 1,084,540 (15.1%)
 
| 4,370,522 (60.7%)
 
| 713,402 (9.9%)
 
| 628,260 (8.7%)
 
| 363,953 (5.1%)
 
| 36,569 (0.5%)
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |2020
 
  +
| align="left" | [[Африка]] || 43 || 54 || 3 || 40
| 7,540,237
 
| 1,187,584 (15.7%)
 
| 4,570,131 (60.6%)
 
| 705,410 (9.4%)
 
| 659,248 (8.7%)
 
| 379,589 (5.0%)
 
| 38,275 (0.5%)
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |2025
 
  +
| align="left" | [[Америка]] || 28 || 64 || 8 || 20
| 7,851,455
 
| 1,292,085 (16.5%)
 
| 4,742,232 (60.4%)
 
| 696,036 (8.9%)
 
| 686,857 (8.7%)
 
| 394,312 (5.0%)
 
| 39,933 (0.5%)
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |2030
 
  +
| align="left" | [[Азія]] || 30 || 64 || 6 || 24
| 8,130,149
 
| 1,398,004 (17.2%)
 
| 4,886,647 (60.1%)
 
| 685,440 (8.4%)
 
| 711,058 (8.7%)
 
| 407,532 (5.0%)
 
| 41,468 (0.5%)
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |2035
 
  +
| align="left" | [[Європа]] || 18 || 67 || 15 || 3
| 8,378,184
 
| 1,504,179 (18.0%)
 
| 5,006,700 (59.8%)
 
| 673,638 (8.0%)
 
| 731,591 (8.7%)
 
| 419,273 (5.0%)
 
| 42,803 (0.5%)
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |2040
 
  +
| align="left" | [[Океанія]] || 25 || 65 || 10 || 15
| 8,593,591
 
| 1,608,329 (18.7%)
 
| 5,103,021 (59.4%)
 
| 660,645 (8.0%)
 
| 747,953 (8.7%)
 
| 429,706 (5.0%)
 
| 43,938 (0.5%)
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |2045
 
  +
! align="left" | Світ || 30 || 63 || 7 || 23
| 8,774,394
 
| 1,708,407 (19.5%)
 
| 5,175,311 (59.0%)
 
| 646,630 (7.4%)
 
| 759,955 (8.7%)
 
| 439,163 (5.0%)
 
| 44,929 (0.5%)
 
 
|-
 
|-
!style="text-align: right;" |2050
 
| 8,918,724
 
| 1,803,298 (20.2%)
 
| 5,217,202 (58.5%)
 
| 653,323 (7.3%)
 
| 767,685 (8.6%)
 
| 447,931 (5.0%)
 
| 45,815 (0.5%)
 
 
|}
 
|}
  +
  +
=== Шлюбність&nbsp;— розлучуваність ===
  +
  +
== Сімейна структура ==
  +
{{main|Сімейна структура населення}}
  +
Члени людської [[Сім'я|родини]] пов'язані [[Спорідненість|кровною спорідненістю]], спільністю [[побут]]у, взаємодопомогою, [[мораль]]ною відповідальністю по відношенню один до одного та відносно спільними поглядами на власне місце в [[Суспільство|суспільстві]]. Величина і структура таких сімей у різних країнах різноманітні. Найменший середній розмір родини (3 особи), це типовий розмір сімей для розвинених країн (Європа, Північна Америка); найбільший розмір сімей (понад 6 осіб) типовий серед країн, що розвиваються{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=76-77}}.
  +
  +
Більшість народів світу підтримують традицію [[Моногамія|моногамних]] сімей. У країнах мусульманського світу, Африці (навіть християн), Азії, Океанії поширене багатоженство&nbsp;— [[полігінія]]. Серед інших форм [[шлюб]]у, особливо серед народів південної [[Населення Індії|Індії]] та [[Населення Непалу|Непалу]], можливе багатомужжя&nbsp;— [[поліандрія]]{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=76-77}}. У сучасному світі поширюється форма [[консесуальний шлюб]]&nbsp;— вільний союз чоловіка і жінки, що не оформлений офіційно. У країнах Європи ([[Населення Франції|Франція]], [[Населення Данії|Данія]]) також зростає кількість дітей, народжених поза шлюбом; в Україні цей показник вищий за 10&nbsp;%{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=76-77}}.
  +
  +
Мінімальний [[шлюбний вік]] в усіх країнах регулюється законом; у більшості країн для чоловіків&nbsp;— 16-21 років, для жінок&nbsp;— 16-18 років. Чоловіки в розвинених країнах вступають до шлюбу пізно. У той самий час в окремих мусульманських країнах ([[Населення Саудівської Аравії|Саудівська Аравія]], [[Населення Ємену|Ємен]], [[Населення Об'єднаних Арабських Еміратів|Об'єднані Арабські Емірати]]) дівчат видають заміж досить рано, у віці 10-12 років{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=76-77}}.
  +
  +
У міжнародній статистиці при дослідженні населення найбільш частіше застосовується не сім'я, а [[домогосподарство]]. За рекомендацією ООН домогосподарства виділяють за ознакою ведення сумісного домашнього господарства, сумісного проживання. На відміну від сім'ї, домогосподарство може складатися лише з однієї людини, що самостійно проживає, або включати у свій склад членів, що не пов'язані родинними, чи шлюбними стосунками{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=76-77}}.
  +
  +
У світі найбільш поширені домогосподарства з 2 осіб. Середній розмір домогосподарств у Європі&nbsp;— 2,6, у США&nbsp;— 2,62, Росії&nbsp;— 2,84 особи. У Західній Європі і США, починаючи з 1990-х років другими за розповсюдженням домогосподарства одиноких{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=76-77}}. В Україні середній розмір домогосподарств становить&nbsp;— 2,58 особи, найбільш популярні домогосподарства одиноких (29,4&nbsp;%) та з двох осіб (24,8&nbsp;%){{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=76-77}}.
  +
  +
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="text-align: right;"
  +
|+ Структура розподілу домогосподарств в Європі та Північній Америці (%)<ref name="Data19901994">Дані по Європі подані за 1990—1991 роки, по США&nbsp;— за 1992 року, по Росії&nbsp;— за 1994 рік.</ref>
  +
! rowspan="2" | Тип домогосподарств !! colspan="3" | Частка домогосподарств !! colspan="3" | Частка населення, <br/>що проживає в них
  +
|-
  +
! Росія !! Європа !! США !! Росія !! Європа !! США
  +
|-class="bright"
  +
| align="left" | '''Сімейні''' || 77,5 || 69,7 || 70,2 || 90,3 || 86,3 || 86,1
  +
|-
  +
| з однієї сім'ї || 73,9 || 68,3 || — || 83,2 || — || —
  +
|-
  +
| повної || 60,5 || 60,9 || 54,8 || 71,0 || — || 67,9
  +
|-
  +
| неповної || 13,4 || 7,4 || 15,4 || 12,2 || — || 18,2
  +
|-
  +
| з двох і більше сімей || 3,6 || 1,4 || — || 6,8 || — || —
  +
|-class="bright"
  +
| align="left" | '''Несімейні''' || 22,5 || 30,3 || 29,8 || 9,7 || 13,5 || 13,9
  +
|-
  +
| одинокі || 19,2 || 26,7 || 25,1 || 6,7 || 10,4 || 9,6
  +
|-
  +
| інші || 3,3 || 3,6 || 4,7 || 3,0 || 3,1 || 4,3
  +
|-
  +
|}
  +
  +
== Розселення ==
  +
{{Докладніше|Розселення населення Землі}}
  +
Населення на Землі розміщене нерівномірно, що зумовлено рядом факторів{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=87-90}}:
  +
* '''Природними.''' Певні природні екосистеми, як то густі [[вологі тропічні ліси]], [[пустеля|пустелі]], [[тундра]], [[високогір'я]], чи [[Льодовиковий щит|покривні льодовики]], не сприяють розселенню людей. З розвитком технологій роль таких чинників поступово знижується.
  +
* '''Історичними.''' Хід історії людства зумовив особливості сучасного стану заселення земної суші.
  +
* '''Демографічними.''' Відмінності в демографічній ситуації впливають на тенденцію розвитку картини розміщення населення на континентах.
  +
* '''Соціальними.''' Соціально-економічні умови життя людей, їхня господарська діяльність, рівень розвитку виробництва значно впливають на характер розселення людства все більше у зв'язку з впровадженням досягнень науково-технічного прогресу.
  +
  +
Середня густота населення Землі постійно змінюється, [[1950]] року вона становила 18 осіб/км²; на початку [[1990-ті|1990-х]] років&nbsp;— 40 осіб/км²; [[1997]] року&nbsp;— 47 осіб/км²; [[2017]] року становила 49,7 особи/км²<ref name="WF"/>{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=87-90}}. Близько 60&nbsp;% людства живе на низовинних ділянках Землі не вище 200&nbsp;м над рівнем моря; 4/5&nbsp;— на висотах до 500&nbsp;м над рівнем моря. У найбільш заселених регіонах світу, що займають не більше 7&nbsp;% території, проживає до 70&nbsp;% усього населення планети{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=87-90}}. Рідкозаселені або зовсім незаселені території займають майже 40&nbsp;% території суші, на них живе лише 1&nbsp;% населення планети{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=87-90}}. Історично значні скупчення населення сформувалися у древніх районах штучного зрошення ([[Індо-Гангська низовина|Індо-Гангська]], [[Нільська долина|Нільська]] та [[Велика китайська рівнина|Велика Китайська низовини]]), а пізніше в нових індустріальних районах Європи, Північної Америки. На ці регіони припадає менше 10&nbsp;% суші, близько 2/3 населення планети{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=87-90}}.
  +
  +
=== За континентами ===
  +
Шість з семи континентів планети здавна заселені людством. Найбільш заселена Азія, найменш&nbsp;— Австралія з Океанією. Загалом в [[Азія|Азії]] проживає понад 60&nbsp;% світового населення, [[Африка|Африці]]&nbsp;— 12&nbsp;%, [[Європа|Європі]] 11&nbsp;%, [[Північна Америка|Північній Америці]]&nbsp;— 8&nbsp;%, [[Південна Америка|Південній Америці]]&nbsp;— 5,3&nbsp;%, у [[Австралія|Австралії]] та [[Океанія|Океанії]]&nbsp;— менше 1&nbsp;% населення людства. [[Антарктида]] через власну віддаленість і суворий клімат не має постійного населення дотепер.
  +
  +
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
  +
World population density 1994.png|border|<small>Густота населення планети, 1994 рік {{ref-en}}</small>
  +
Countries by population density.svg|border|<small>Густота населення планети за країною, 2006 рік {{ref-en}}</small>
  +
Population_density_countries_2017_world_map,_people_per_sq_km.svg|border|<small>Густота населення планети за країною, 2017 рік {{ref-en}}</small>
  +
</gallery>
  +
  +
Найбільш заселеним континентом є [[Азія]], демографічний центр континенту розташований у районі [[Індостан|Індостанського субконтиненту]], це зони інтенсивного сільського господарства (вирощування рису), [[Дельта Гангу|дельти Гангу з Брахмапутрою]], [[Іраваді]]. В [[Індонезія|Індонезії]] більшість населення концентрується на острові [[Ява (острів)|Ява]] з родючими вулканічними ґрунтами (більше 700 осіб/км²){{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=87-90}}. Сільське населення [[Південно-Західна Азія|Південно-Західної Азії]] зосереджене вздовж передгір'їв [[Левант]]у, [[Ельбурс]]у, у [[Месопотамія|межиріччі]] [[Тигр (річка)|Тигру]] і [[Євфрат]]у. Досить висока густота населення на узбережжі [[Перська затока|Перської затоки]], що пов'язано з [[Видобуток нафти|видобутком нафти]]. У [[Східна Азія|Східній Азії]] на берегах [[Японське море|Японського моря]] густота населення від 300 осіб/км² ([[Японські острови]]) до 500 осіб/км² ([[Південна Корея]]){{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=87-90}}. Суворі кліматичні умови завадили заселенню північних регіонів Азії, особливо [[Сибір]] і [[Далекий Схід Росії]], середня густота населення [[Росія|Росії]]&nbsp;— 8,7 особи/км²{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=87-90}}.
  +
  +
Нерівномірно заселена [[Європа]], головна смуга розселення людства на цьому континенті простягається з півночі на південь від [[Північна Ірландія|Північної Ірландії]] через [[Англія|Англію]], долину [[Рейн]]у до [[Північна Італія|Північної Італії]] (переривається в [[Альпи|Альпах]]). У цій смузі зосереджено багато галузей промисловості та інтенсивне сільське господарство, сильно розвинена інфраструктура. Інша смуга проходить в широтному напрямку, від [[Бретань|Бретані]], вздовж річок [[Самбр]] і [[Маас (річка)|Маас]] через північ [[Франція|Франції]] до [[Німеччина|Німеччини]] ([[Рурський регіон|Рурська область]]). Саме в цьому регіоні зародилися промислові райони як явище, що призвело до підвищення природного приросту населення і притоку робочої сили. У цих двох смугах проживає близько 130&nbsp;млн осіб, середня густота населення сягає 119 осіб/км²{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=87-90}}. Досить висока густота населення характерна для ряду країн [[Центрально-Східна Європа|Центрально-Східної Європи]], але розміщено воно нерівномірно, малозаселеними є гірські території і лісові масиви. Пересічна густота населення [[Польща|Польщі становить]] 127 осіб/км², максимальна&nbsp;— понад 300 осіб/км² (промислові райони [[Нижня Сілезія|Нижньої]] й [[Верхня Сілезія|Верхньої Сілезії]]); [[Чехія|Чехії]]&nbsp;— 134 особи/км²; [[Словаччина|Словаччини]]&nbsp;— 112 осіб/км²; [[Угорщина|Угорщини]]&nbsp;— 111 осіб/км²; [[Сербія|Сербії]]&nbsp;— 42 особи/км²; [[Чорногорія|Чорногорії]]&nbsp;— 42 особи/км²; [[Словенія|Словенії]]&nbsp;— 100 осіб/км²; [[Республіка Македонія|Македонії]]&nbsp;— 4 особи/км²; [[Хорватія|Хорватії]]&nbsp;— 85 осіб/км²; [[Боснія і Герцеговина|Боснії і Герцеговині]]&nbsp;— 70 осіб/км²{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=87-90}}. Чимало населення східної частини [[Південна Європа|Південної Європи]] зосереджене на узбережжі [[Адріатичне море|Адріатичного моря]]. Серед країн [[Східна Європа|Східної Європи]] високу густоту населення має [[Молдова]]&nbsp;— 130 осіб/км², [[Україна]]&nbsp;— 80 осіб/км²{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=87-90}}.
  +
  +
Головні причини слабкого заселення величезних площ у [[Африка|Африці]]: природні умови (пустелі, вологі екваторіальні ліси, гірські території), історична спадщина [[Колоніальний поділ Африки|європейської колонізації]], наслідки системи [[Работоргівля|работоргівлі]]. Населення сконцентровано у прибережних районах, де зосереджені великі міста, морські порти вивозу продукції, сільськогосподарські плантації (середземноморські райони [[Магриб]]у, береги [[Гвінейська затока|Гвінейської затоки]], рівнини [[Нігерія|Нігерії]]){{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=87-90}}.
  +
  +
Розміщення населення у [[Північна Америка|Північній Америці]] залежить від історичного часу заселення конкретної території. Основна кількість населення [[Сполучені Штати Америки|США]] і [[Канада|Канади]] (130&nbsp;млн осіб) зосереджена між атлантичним узбережжям та меридіаном 85° з. д., у вузькій смузі державного кордону між двома країнами, між [[Великі озера|Великими озерами]] та річками [[Міссісіпі (річка)|Міссісіпі]] й [[Огайо (річка)|Огайо]]{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=87-90}}. Суворі кліматичні умови завадили широкому заселенню просторів на крайній півночі континенту. [[Центральна Америка]] особливо густо заселена на [[Антильські острови|Антильських островах]] ([[Ямайка]]&nbsp;— 200 осіб/км²; [[Барбадос]] та [[Тринідад і Тобаго]]&nbsp;— 580 осіб/км²). Найменш заселені пустельні регіони північно-західної частини [[Мексика|Мексики]] ([[Сонора (пустеля)|пустеля Сонора]]){{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=87-90}}. Значна кількість жителів [[Південна Америка|Південної Америки]] живе на західному і східному узбережжях континенту. Великі площі вологих тропічних лісів [[Амазонська низовина|Амазонії]], савани [[Гран-Чако]], пустельна [[Патагонія]] і прохолодна [[Вогняна Земля]] заселені слабко{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=87-90}}.
  +
  +
В [[Австралія (континент)|Австралії]] найгустіше заселені території на східній, південно-східній окраїнах континенту{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=87-90}}. Нерівномірно заселені й острови [[Океанія|Океанії]], на одних велике скупчення населення, інші залишаються безлюдними{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=87-90}}.
  +
  +
=== За країнами ===
  +
{| class="wikitable" style="text-align:right; float:right; margin:10px;"
  +
|+Країни світу з населенням понад 100 млн осіб
  +
|-
  +
! Країна !! Населення !! % населення Землі
  +
|-
  +
| style="text-align:left" | {{CHN}} || {{formatnum:1,389,470,000}} || 18,30
  +
|-
  +
| style="text-align:left" | {{IND}} || {{formatnum:1,328,470,000}} || 17,50
  +
|-
  +
| style="text-align:left" | {{USA}} || {{formatnum:326,700,000}} || 4,30
  +
|-
  +
| style="text-align:left" | {{IDN}} || {{formatnum:261,890,900}} || 3,44
  +
|-
  +
| style="text-align:left" | {{PAK}} || {{formatnum:210,729,000}} || 2,77
  +
|-
  +
| style="text-align:left" | {{BRA}} || {{formatnum:208,716,000}} || 2,74
  +
|-
  +
| style="text-align:left" | {{NGR}} || {{formatnum:193,392,500}} || 2,54
  +
|-
  +
| style="text-align:left" | {{BAN}} || {{formatnum:164,068,000}} || 2,16
  +
|-
  +
| style="text-align:left" | {{RUS}} || {{formatnum:146,877,088}} || 1,93
  +
|-
  +
| style="text-align:left" | {{JAP}} || {{formatnum:126,560,000}} || 1,66
  +
|-
  +
| style="text-align:left" | {{MEX}} || {{formatnum:123,982,528}} || 1,63
  +
|-
  +
| style="text-align:left" | {{PHI}} || {{formatnum:105,499,000}} || 1,39
  +
|-
  +
|}
  +
  +
Станом на 2017 рік, у світі нараховується 12 країн з числом жителів понад 100 млн осіб. Загалом у цих країнах проживає 60% населення світу. 1950 року таких країн було лише чотири (Китай, Індія, США, [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]){{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=67-96}}. Найбільш населеними країнами світу, станом на 2017 рік, є: [[Китайська Народна Республіка|Китай]]&nbsp;— 1,38&nbsp;млрд осіб (20&nbsp;% усього людства); [[Індія]]&nbsp;— 1,28&nbsp;млрд осіб (17&nbsp;% усього людства); [[Сполучені Штати Америки]]&nbsp;— 326,6&nbsp;млн осіб; [[Індонезія]]&nbsp;— 260,6&nbsp;млн осіб; [[Бразилія]]&nbsp;— 207,4&nbsp;млн осіб; [[Пакистан]]&nbsp;— 204,9&nbsp;млн осіб; [[Нігерія]]&nbsp;— 190,6&nbsp;млн осіб; [[Бангладеш]]&nbsp;— 157,8&nbsp;млн осіб; [[Росія]]&nbsp;— 142,3&nbsp;млн осіб; [[Японія]]&nbsp;— 126,5&nbsp;млн осіб.
  +
  +
Найменш населені країни світу, станом на 2017 рік: [[Ватикан]]&nbsp;— 1,0 тис. осіб; [[Монтсеррат]] (володіння [[Велика Британія|Великої Британії]])&nbsp;— 5,3 тис. осіб; [[Сен-П'єр і Мікелон]] (володіння [[Франція|Франції]])&nbsp;— 5,5 тис. осіб; [[Сен-Бартельмі]] (володіння Франції)&nbsp;— 7,2 тис. осіб; [[Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья]] (володіння Великої Британії)&nbsp;— 7,8 тис. осіб; [[Острови Кука]] (вільно асоційована країна із [[Нова Зеландія|Новою Зеландією]])&nbsp;— 9,3 тис. осіб; [[Науру]]&nbsp;— 9,6 тис. осіб; [[Тувалу]]&nbsp;— 11,1 тис. осіб; [[Волліс і Футуна]] (володіння Франції)&nbsp;— 15,7 тис. осіб; [[Ангілья]] (володіння Великої Британії)&nbsp;— 17,1 тис. осіб.
  +
  +
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
  +
World population percentage.png|border|<small>Частка населення провідних країн у населенні світу {{ref-en}}</small>
  +
Countries and Dependencies by Population in 2014.svg|border|<small>Розміщення населення планети за країнами, 2014 рік {{ref-en}}</small>
  +
</gallery>
  +
  +
Найбільш густо заселені країни світу, станом на 2017 рік: [[Макао]] (спеціальний регіон [[Китайська Народна Республіка|Китаю]])&nbsp;— 21,35 тис. осіб/км²; [[Монако]] 15,3&nbsp;— тис. осіб/км²; [[Сінгапур]]&nbsp;— 8,6 тис. осіб/км²; [[Гонконг]] (спеціальний регіон Китаю)&nbsp;— 6,7 тис. осіб/км²; [[сектор Газа]] (частина [[Палестинська держава|Палестинської держави]])&nbsp;— 4,9 тис. осіб/км²; [[Гібралтар]] (володіння [[Велика Британія|Великої Британії]])&nbsp;— 4,5 тис. осіб/км²; [[Бахрейн]]&nbsp;— 1,857 тис. осіб/км²; [[Мальдіви]]&nbsp;— 1,3 тис. осіб/км²; [[Мальта]]&nbsp;— 1,3 тис. осіб/км²; [[Бермудські Острови]] (володіння Великої Британії)&nbsp;— 1,3 тис. осіб/км².
  +
  +
{| class="wikitable collapsible collapsed sortable" style="text-align:right"
  +
|+ Найбільш густо населені незалежні держави світу із населенням більше 5&nbsp;млн громадян
  +
|-
  +
! Місце !! Країна !! Населення !! Площа (км²) !! Густота (осіб/км²)
  +
|-
  +
| 1 || align=left|{{SIN}} || {{formatnum:5612300}} || 710 || {{#expr: 5612300 / 710 round 0}}
  +
|-
  +
| 2 || align=left|{{BAN}} || {{formatnum:164030000}} || {{formatnum:143998}} || {{#expr: 164030000 / 143998 round 0}}
  +
|-
  +
| 3 || align=left|{{TWN}} || {{formatnum:23562318}} || {{formatnum:36190}} || {{#expr: 23562318 / 36190 round 0}}
  +
|-
  +
| 4 || align=left|{{KOR}} || {{formatnum:51446201}} || {{formatnum:99538}} || {{#expr: 51446201 / 99538 round 0}}
  +
|-
  +
| 5 || align=left|{{LBN}} || {{formatnum:6082000}} || {{formatnum:10452}} || {{#expr: 6082000 / 10452 round 0}}
  +
|-
  +
| 6 || align=left|{{RWA}} || {{formatnum:11809295}} || {{formatnum:26338}} || {{#expr: 11809295 / 26338 round 0}}
  +
|-
  +
| 7 || align=left|{{NED}} || {{formatnum:17200000}} || {{formatnum:41526}} || {{#expr: 17200000 / 41526 round 0}}
  +
|-
  +
| 8 || align=left|{{HAI}} || {{formatnum:10911819}} || 27065 || {{#expr: 10911819 / 27065 round 0}}
  +
|-
  +
| 9 || align=left|{{IND}} || {{formatnum:1328200000}} || {{formatnum:3287240}} || {{#expr: 1328200000 / 3287240 round 0}}
  +
|-
  +
| 10 || align=left|{{ISR}} || {{formatnum:8820000}} || {{formatnum:22072}} || {{#expr: 8820000 / 22072 round 0}}
  +
|-
  +
|}
  +
  +
Найменш густо заселені країни світу, станом на&nbsp;— 2017 рік: [[Гренландія]] (автономний регіон [[Данія|Данії]]) менше&nbsp;— 1 особи/км²; [[Монголія]]&nbsp;— 2,0 особи/км²; [[Західна Сахара]]&nbsp;— 2,3 особи/км²; [[Австралія]]&nbsp;— 3,0 особи/км²; [[Намібія]]&nbsp;— 3,0 особи/км²; [[Ісландія]]&nbsp;— 3,4 особи/км²; [[Мавританія]]&nbsp;— 3,6 особи/км²; [[Гаяна]]&nbsp;— 3,7 особи/км²; [[Лівія]]&nbsp;— 3,8 особи/км²; [[Суринам]]&nbsp;— 3,8 особи/км².
  +
  +
{{see also|Список країн за густотою населення}}
  +
  +
=== Урбанізація ===
  +
{{main|Урбанізація}}
  +
Населення планети швидко урбанізується, концентруючись навколо головних планетарних місць тяжіння, причому темпи цього процесу найвищі саме для найбільших міських агломерацій. Рівень [[Урбанізація|урбанізованості]] населення планети становить 54,9&nbsp;% населення країни (станом на 2017 рік), темпи зростання частки міського населення&nbsp;— 1,84&nbsp;% (оцінка тренду на 2015—2020 роки)<ref name="WF"/>.
  +
  +
Головні міста планети (чисельність подана станом на 2017 рік): [[Токіо]] ([[Японія]])&nbsp;— 38,24&nbsp;млн осіб; [[Делі]] ([[Індія]])&nbsp;— 27,19&nbsp;млн осіб; [[Шанхай]] ([[Китай]])&nbsp;— 25,20&nbsp;млн осіб; [[Пекін]] (Китай)&nbsp;— 22,06&nbsp;млн осіб; [[Мумбаї]] (Індія)&nbsp;— 21,69&nbsp;млн осіб; [[Сан-Паулу]] ([[Бразилія]])&nbsp;— 21,52&nbsp;млн осіб; [[Мехіко]] ([[Мексика]])&nbsp;— 21,32&nbsp;млн осіб; [[Осака]] ([[Японія]])&nbsp;— 20,41&nbsp;млн осіб; [[Каїр]] ([[Єгипет]])&nbsp;— 19,49&nbsp;млн осіб; [[Дакка]] ([[Бангладеш]])&nbsp;— 18,89&nbsp;млн осіб<ref name="WF"/>.
  +
  +
{{Найбільші міста світу}}
  +
{{see also|Міста-мільйонники світу}}
  +
  +
== Міграції ==
  +
{{main|Міграція населення}}
  +
Міграція впливає на важливі економічні, соціальні, демографічні та етнічні процеси як в середині окремих держав, так і на картину цих процесів у світовому масштабі<ref name="ЮЕ"/>. Кількість мігрантів по всьому світові 1910 року дорівнювала 33&nbsp;млн осіб, 1965 року це число подвоїлось і сягнуло позначки 65&nbsp;млн осіб, 1990 року у світі було вже 120&nbsp;млн, а на початку XXI століття&nbsp;— 175&nbsp;млн мігрантів<ref name="ЕІУ"/>.
  +
  +
Після [[Епоха великих географічних відкриттів|епохи Великих географічних відкриттів]] [[європейці]] заселили величезні простори [[Північна Америка|Північної]] та [[Південна Америка|Південної Америки]], [[Австралія|Австралії]], докорінно змінивши їхню етнічну картину{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=90-91}}. В історії таких «країн мігрантів», як [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Канада]], [[Австралія]] були періоди, коли [[механічний приріст]] населення перевищував [[природний приріст]]{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=90-91}}. До Америки примусово ввозилося багато [[Работоргівля|чорношкірих рабів]] з [[Африка|Африки]], а до Австралії [[англійці]] відсилали власних злочинців на заслання{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=90-91}}. Упродовж століть суттєво змінювалися напрями та причини міграцій; міграції відрізнялись за обсягом та складом переселенців. У [[Західна Європа|Західній Європі]] за період [[1815]]—[[1914]] років «чиста» еміграція становила 35-40&nbsp;млн осіб. Великі потоки мігрантів до Америки дали [[Велика Британія]], [[Італія]], [[Німеччина]], [[Іспанія]], [[Франція]], [[Ірландія]], країни [[Скандинавія|Скандинавії]], [[Польща]], [[Росія]], [[Україна]]{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=90-91}}. У XX столітті посилився потік мігрантів з [[Китай|Китаю]], [[Японія|Японії]], [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]] до Америки{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=90-91}}. У другій половині XX століття до країн Європи приїхало багато переселенців з Африки, [[Південно-Західна Азія|Південно-Західної Азії]]; до Росії прибували мігранти з [[Корея|Кореї]], Китаю, [[В'єтнам]]у. Новітня міграція спочатку мала сезонний характер, але поступово [[африканці]], [[індійці]], [[турки]], [[іранці]] оселилися в країнах Західної Європи назавжди{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=90-91}}. Наприкінці XX століття посилився потік мігрантів з [[Куба|Куби]] і В'єтнаму до США, з [[Туреччина|Туреччини]], [[Хорватія|Хорватії]], [[Боснія та Герцеговина|Боснії та Герцеговини]] до Німеччини. Етнічні [[німці]] репатріюють з Росії, [[Казахстан]]у до Німеччини; росіяни&nbsp;— з [[Азербайджан]]у, Казахстану, [[Таджикистан]]у, [[Ічкерія|Ічкерії]] до Росії та інших країн; [[євреї]]&nbsp;— до [[Ізраїль|Ізраїлю]]{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=90-91}}.
  +
  +
==== Біженці й вимушені переселенці ====
  +
{{main|Біженці|Внутрішньо переміщені особи}}
  +
Згідно даних [[Верховний комісар ООН у справах біженців|Верховного комісара ООН у справах біженців]] (UNHCR) 2016 року у світі налічувалось 65,6&nbsp;млн осіб, що були змушені залишити домівку, з них 22,5 млн [[біженці]]в, 2,8&nbsp;млн шукачів притулку від переслідувань, 40,3 млн [[Внутрішньо переміщені особи|внутрішньо переміщених осіб]]<ref name="WF"/>.
  +
  +
Наприкінці XX століття новим трендом у потоках міграції стало зростання кількості [[біженці]]в. У [[1990-ті|1990-х]] роках територіальні конфлікти, міжнаціональні локальні суперечки, гостра політична боротьба, інколи голод породжують нову «хвилю» міграції населення. Великі внутрішні і зовнішні потоки біженців спостерігаються в багатьох країнах Південної та Південно-Західної Азії ([[Афганістан]], [[Індія]], [[Шрі-Ланка]], [[Іран]], [[Ірак]], [[Ізраїль]], [[Ліван]]), Африки ([[Ангола]], [[Ефіопія]], [[Чад]], [[Сомалі]], [[Південно-Африканська Республіка|ПАР]], [[Уганда]]), Латинської Америки ([[Куба]], [[Нікарагуа]], [[Гватемала]], [[Перу]], [[Колумбія]]){{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=90-91}}. Збільшується потік біженців з республік [[Центральна Азія|Центральної Азії]] ([[Киргизстан]], [[Таджикистан]], [[Туркменістан]]) та країн [[Південний Кавказ|Південного Кавказу]] до [[Росія|Росії]]{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=90-91}}. Розпад соціалістичної [[Югославія|Югославії]] спричинив міграцію населення з її території до країн Західної Європи{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=90-91}}. На початку XXI століття у світі налічувалось щонайменше 20&nbsp;млн біженців.
  +
  +
Приблизно 10&nbsp;млн осіб 2015 року [[Апатрид|не мали громадянства]] жодної з держав світу<ref name="WF"/>.
  +
  +
== Расово-етнічний склад ==
  +
  +
=== Раси ===
  +
{{main|Раса}}
  +
Історично за [[фенотип]]ом усе розмаїття представників людства поділяють на ряд так званих рас, тобто великі популяції людей із відносно спільними показниками як зовнішніх рис (фенотип), так і генеалогічного родства ([[генотип]]). Уперше термін «раса» запропонував французький вчений і мандрівник [[Франсуа Берньє]]. Традиційно виділяються три великі раси: [[Європеоїдна раса|європеоїдну]] («білі люди»), [[Негроїдна раса|негроїдну]] («чорношкірі») і [[Монголоїдна раса|монголоїдну]] («жовті люди»). За сучасними уявленнями виділяють також [[Австралоїдна раса|австралоїдну]], а [[американоїди|американоїдну]] (індіанці, «червоношкірі») відносять до малих рас, яких різні [[Антропологія|антропологи]] вирізняють більше десятка{{sfn|Макарчук С. А.|2008}}.
  +
  +
=== Етноси ===
  +
{{main|Народи світу}}
  +
  +
У світі нараховується близько 5 тис. народів&nbsp;— від багатьох мільйонів до декількох сотень або навіть десятків осіб. Найбільші народи, чисельність яких становить понад 10&nbsp;млн осіб кожен, становлять майже 80&nbsp;% населення світу{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=81-83}}. Найчисельніший із них&nbsp;— [[китайці|ханьці]], вони становлять 19,73&nbsp;% земного населення.
  +
  +
Більшість країн світу&nbsp;— багатонаціональні. В Європі близько 20 держав, де основна національність становить понад 90&nbsp;% усього населення ([[Данія]], [[Швеція]], [[Португалія]], [[Італія]], [[Ірландія]], [[Греція]]){{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=81-83}}. В Азії національно однорідними є [[Південна Корея]], [[Японія]], [[Ємен]], [[Бангладеш]], [[Саудівська Аравія]]{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=81-83}}. Більшість країн Америки&nbsp;— багатонаціональні, так у [[Сполучені Штати Америки|США]] живуть представники понад 100 народів, у [[Бразилія|Бразилії]] та [[Канада|Канаді]]&nbsp;— понад 80, [[Мексика|Мексиці]] та [[Аргентина|Аргентині]]&nbsp;— понад 50 тощо. У Латинській Америці більшість урядів держав вважають власні країни [[Моноетнічна держава|мононаціональними]], оскільки [[індіанці]], [[мулати]], [[метиси]] складають єдину націю в державі{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=81-83}}. В Африці етнічна картина досить строката, особливо в Західній і Центральній Африці, вона ніяк не залежить від проведених кордонів між державами, спадок колоніальної епохи. Саме тому на додачу до власної національної самосвідомості, місцеві жителі додають племінну. Така строката політико-етнічна карта є причиною численних етнічних і релігійних конфліктів на континенті ([[геноцид хуту]], [[Війна в Дарфурі|конфлікт в Дарфурі]], утворення [[Південний Судан|Південного Судану]] та [[Еритрея|Еритреї]], [[Перша конголезька війна|конголезькі війни]]){{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=81-83}}. Понад 80&nbsp;% населення Австралії&nbsp;— англоавстралійці, частина жителів&nbsp;— [[Аборигени Австралії|аборигени]], предки яких тисячоліттями жили на цьому континенті{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=81-83}}.
  +
  +
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="text-align: right;"
  +
|+Групи народів за чисельністю, початок 1990-х років
  +
|-
  +
! Чисельність народів <br>(млн осіб) !! Народів у групі !! Чисельність групи <br>(млн осіб) !! %
  +
|-
  +
| >100 || 7 || 2075 || 37,9
  +
|-
  +
| 100-50 || 12 || 890 || 16,2
  +
|-
  +
| 50-25 || 17 || 580 || 10,6
  +
|-
  +
| 25-10 || 43 || 825 || 15,1
  +
|-
  +
| 10-5 || 52 || 480 || 8,8
  +
|-
  +
| 5-1 || 190 || 421 || 7,6
  +
|-
  +
| <1 || ? || 209 || 3,8
  +
|-
  +
! Загалом || ? || 5480 || 100,0
  +
|}
  +
  +
Політичні кордони не завжди збігаються з етнічними. Трапляється, що один народ розділений державними кордонами і окремі його частини проживають у різних державах. Це породжує етнічні проблеми у світі, які постійно впливають на політичну та соціальну обстановку. Національно-релігійні конфлікти переростають у збройні, ведеться боротьба за національну незалежність, автономії, права меншин ([[Боснійська війна|Боснія і Герцеговина]], [[Північна Ірландія]], [[Палестинська держава|Палестина]], [[країна Басків]] в [[Іспанія|Іспанії]], [[Таджикистан]], [[Карабаський конфлікт|Нагірний Карабах]], [[Перша російсько‐чеченська війна|Ічкерія]]){{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=81-83}}.
  +
  +
{{see also|Народ|Етнос}}
  +
  +
== Мови ==
  +
{{bar box
  +
| title=Мови світу (2017 рік)<ref name="WF"/>
  +
| titlebar=#ddd
  +
| left1=Мова:
  +
| right1=Відсоток:
  +
| float=right
  +
| bars= {{bar percent|[[китайська мова|китайська]]|red|11.8}} {{bar percent|[[іспанська мова|іспанська]]|yellow|5.8}} {{bar percent|[[англійська мова|англійська]]|blue|4.7}} {{bar percent|[[гінді]]|orange|3.6}}{{bar percent|[[арабська мова|арабська]]|green|3.3}}}}
  +
{{main|Мови світу}}
  +
  +
Найпоширеніші мови світу: стандартна [[китайська мова|китайська]]&nbsp;— 11,82&nbsp;%, [[іспанська мова|іспанська]] (кастильська)&nbsp;— 5,77&nbsp;%, [[англійська мова|англійська]]&nbsp;— 4,67&nbsp;%, [[гінді]]&nbsp;— 3,62&nbsp;%, [[арабська мова|арабська]]&nbsp;— 3,3&nbsp;%, [[португальська мова|португальська]]&nbsp;— 2,83&nbsp;%, [[бенгальська мова|бенгальська]]&nbsp;— 2,69&nbsp;%, [[російська мова|російська]]&nbsp;— 2,33&nbsp;%, [[японська мова|японська]] 1,7&nbsp;%, [[яванська мова|яванська]]&nbsp;— 1,15&nbsp;%, [[німецька мова|німецька]]&nbsp;— 1,09&nbsp;% (оцінка 2014 року)<ref name="WF"/>. Установи [[ООН]] у своїй повсякденній роботі використовують 6 мов: арабську, китайську, англійську, [[Французька мова|французьку]], російську та іспанську. Ці 6 мов є рідними, або ними володіють як другою мовою більше половини населення світу, використовуються в якості офіційних мов спілкування більшістю країн світу<ref name="Державна"/>.
  +
  +
Однією з головних рис етносів ([[Плем'я|племен]], [[Народність|народностей]], [[Нація|націй]]) є спільна мова, тому назви народів і мов найчастіше збігаються{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=81-83}}. З плином часу та чи інша мова внаслідок різних причин, міграції та [[розселення народів]], [[Колоніалізм|колоніальної експансії]], розвитку [[Торгівля|торгівлі]], поширювалася на різних територіях{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=81-83}}. Широкому поширенню європейських мов слугувала колоніальна експансія європейських народів з початком [[Епоха великих географічних відкриттів|епохи великих географічних відкриттів]]{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=81-83}}. Наприклад, англійською мовою говорять на усіх континентах, вона є офіційною в [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Канада|Канаді]], на багатьох [[Антильські острови|Антильських островах]], [[Гаяна|Гаяні]], [[Південно-Африканська Республіка|Південно-Африканській Республіці]], Індії та значній кількості інших азійських і африканських країн, [[Австралія|Австралії]], [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]]; іспанська&nbsp;— у більшості країн Латинської Америки, [[Екваторіальна Гвінея|Екваторіальній Гвінеї]], на [[Філіппіни|Філіппінах]]; португальська&nbsp;— в [[Бразилія|Бразилії]], [[Ангола|Анголі]], [[Мозамбік|Мозамбіці]], [[Східний Тимор|Східному Тиморі]] тощо{{sfn|Дубович І. А.|2008}}. Так склалося історично, що деякі народи спілкуються двома мовами ([[білінгвізм]]): [[бельгійці]] ([[Валлонська мова|валлонська]] і [[Французька мова|французька]]), [[ірландці]] ([[Ірландська мова|ірландська]] та [[Англійська мова|англійська]]), [[канадці]] ([[Англійська мова|англійська]] і [[Французька мова в Канаді|французька]]), [[філіппінці]] ([[Філіппінська мова|філіппінська]] та [[Іспанська мова|іспанська]]), [[українці]] ([[Українська мова в Україні|українська]] і [[Російська мова в Україні|російська]]){{sfn|Дубович І. А.|2008}}.
  +
  +
Загалом у світі людство користується 7,1 тис. різноманітних мов, у Азії розмовляють на 2,3 тис. мов, в Африці&nbsp;— 2,14 тис. мов, на островах Тихого океану&nbsp;— 1,31 тис. мов, в обох Америках&nbsp;— 1,06 тис. мов, у Європі розмовляють 290 мовами (оцінка 2016 року)<ref name="WF"/>. Детально встановити їх кількість дуже важко, окремі куточки планети Земля недостатньо вивчені в [[Лінгвістика|лінгвістичному]] відношенні. Приблизно 300 мов мають більше 1&nbsp;млн носіїв кожна; 80&nbsp;% усіх мов розмовляє менше ніж 100 тис. людей загалом, кожною з 140 зникаючих мов володіє менше 10 людей<ref name="WF"/>. Найбільше розмаїття мов притаманне гірським ізольованим регіонам острова [[Нова Гвінея]] (839 мов), [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]], [[Кавказ]]у.
  +
  +
=== Мовні сім'ї ===
  +
{{main|Мовна сім'я}}
  +
Головними [[Мовна сім'я|мовними сім'ями]] на планеті виступають:
  +
* [[Індоєвропейська мовна сім'я|Індоєвропейська]]&nbsp;— складається з 10 мовних груп ([[Індоарійські мови|індоарійська]], [[Романські мови|романська]], [[Германські мови|германська]], [[Слов'янські мови|слов'янська]] та інші), що об'єднують близько 100 різних мов, якими розмовляє 44,8&nbsp;% населення світу{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=81-83}}. До найбільш поширених мов цієї сім'ї належать: [[Англійська мова|англійська]] (450&nbsp;млн мовців), [[гінді]] (260&nbsp;млн мовців) і [[урду]] (70&nbsp;млн мовців), [[Іспанська мова|іспанська]] (300&nbsp;млн мовців), [[бенгальська мова|бенгальська]] (240&nbsp;млн мовців), [[Російська мова|російська]] (240&nbsp;млн мовців), [[Португальська мова|португальська]] (170&nbsp;млн мовців), [[Німецька мова|німецька]] (100&nbsp;млн мовців), [[Французька мова|французька]] (100&nbsp;млн мовців), [[Українська мова|українська]] (понад 50&nbsp;млн мовців){{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=81-83}}. Лінгвісти вважають, що мови цієї сім'ї виникли на межі [[Південно-Східна Європа|Південно-Східної Європи]] і [[Західна Азія|Західної Азії]] на початку нашої ери і розповсюдилися від країн [[Західна Європа|Західної Європи]] до [[Індо-Гангська рівнина|Індо-Гангської низовини]]. У XVI—XIX століттях мови цієї сім'ї поширились по всіх континентах світу{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=81-83}}.
  +
* [[Китайсько-тибетська мовна сім'я|Китайсько-тибетська]] (сино-тибетська)&nbsp;— розмовляє 22,6&nbsp;% населення світу, китайською мовою на початку 1990-х років розмовляло понад 1,2&nbsp;млрд осіб. Територіально займає дуже компактну територію [[Східна Азія|Східної]] і [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]]{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=81-83}}.
  +
* [[Нігеро-кордофанська мовна сім'я|Нігеро-кордофанська]]&nbsp;— розмовляє 6&nbsp;% населення світу. Африка на південь від Сахари.
  +
* [[Семіто-хамітська мовна сім'я|Семіто-хамітська]] (афроазійська)&nbsp;— розмовляє 5,6&nbsp;% населення світу, [[арабська мова]] налічує 180 мовців. Поширена у [[Північна Африка|Північній Африці]] та на [[Близький Схід|Близькому Сході]]{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=81-83}}.
  +
* [[Австронезійська мовна сім'я|Австронезійська]]&nbsp;— розмовляє 4,9&nbsp;% населення світу, [[індонезійська мова]] налічує 250&nbsp;млн мовців. Острови Тихого океану, [[Зондський архіпелаг]], [[Тайвань (острів)|Тайвань]], [[Мадагаскар (острів)|Мадагаскар]].
  +
* [[Дравідійська мовна сім'я|Дравідійська]]&nbsp;— розмовляє 3,9&nbsp;% населення світу. Приблизно 85 мов, поширених на півдні [[Індостан]]у{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=81-83}}.
  +
* [[Алтайська мовна сім'я|Алтайська]]. Мови [[Тюркські народи|тюркських]], [[Монголи|монгольських]] і [[Тунгуси|тунгусо]]-[[Маньчжури|маньчжурських народів]], що населяють широкий пояс в Азії від [[Туреччина|Туреччини]] до [[Корея|Кореї]]. Загалом 550&nbsp;млн мовців.
  +
* [[Австроазійська мовна сім'я|Австроазійська]]. Об'єднує понад 150 мов, поширених у континентальній частині Південно-Східної та Південної Азії. Близько 117&nbsp;млн мовців.
  +
* [[Ніло-сахарська мовна сім'я|Ніло-сахарська]]. Поширена у [[Судан (регіон)|Східному Судані]].
  +
* [[Кавказька мовна сім'я|Кавказька]]. Приблизно 40 місцевих мов [[Кавказ]]у, якими говорять 12&nbsp;млн людей.
  +
* [[Уральська мовна сім'я|Уральська]]. Мови [[Фіни|фінів]], [[Саами|саамів]], [[угорці]]в, [[Ханти|хантів]], [[мансі]] та інших народів, що населяють північ [[Європа|Європи]] і [[Західний Сибір|Західного Сибіру]]. Загалом 22&nbsp;млн мовців.
  +
* [[Койсанська мовна сім'я|Койсанська]]. Зникаюча невелика мовна сім'я народів пустельної частини півдня Африки.
  +
* [[Ескімосо-алеутська мовна сім'я|Ескімосо-алеутська]]. Зникаюча невелика мовна сім'я корінних народів крайньої півночі Північної Америки.
  +
* [[Чукотсько-камчатська мовна сім'я|Чукотсько-камчатська]]. Зникаюча невелика мовна сім'я народів [[Камчатський півострів|Камчатки]] і [[Чукотський півострів|Чукотки]]. Приблизно 13 тис. мовців.
  +
  +
<gallery caption="Лінгвістичні карти" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
  +
Mapa Lenguas del Mundo.png|border|<small>Світу {{ref-es}}</small>
  +
Simplified Languages of Europe map.svg|border|<small>Європи {{ref-en}}</small>
  +
African language families uk.svg|border|<small>Африки</small>
  +
</gallery>
  +
  +
Умовно виділяють недостатньо вивчені сім'ї [[Андаманські мови|андаманців]], [[Папуаські мови|папуасів]], [[Австралійські мови|австралійців-аборигенів]], [[Індіанські мови|американських індіанців]]. Відокремлене положення займають такі великі мови, як [[Японська мова|японська]] (123&nbsp;млн мовців), [[Корейська мова|корейська]] (80&nbsp;млн мовців); також [[Баскійська мова|баскська]], [[Юкагірські мови|юкагірська]], [[Бурська мова|бурська]] та [[Нівхська мова|нівхська]]{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=81-83}}.
  +
  +
== Релігії ==
  +
{{bar box
  +
| title=Релігії світу (2009 рік)<ref name="WF"/>
  +
| titlebar=#ddd
  +
| left1=Віросповідання:
  +
| right1=Відсоток:
  +
| float=right
  +
| bars= {{bar percent|[[Християнство|християни]]|blue|31.4}}{{bar percent|[[Іслам|мусульмани]]|green|23.2}}{{bar percent|[[Індуїзм|індуїсти]]|brown|15.0}}{{bar percent|[[Буддизм|буддисти]]|orange|7.1}}{{bar percent|місцеві вірування|gray|5.9}}{{bar percent|інші|gray|1.0}}{{bar percent|[[Атеїзм|атеїсти]]|black|16.4}}}}
  +
{{main|Світові релігії}}
  +
  +
Головні [[релігія|релігії]] й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення світу: [[християнство]]&nbsp;— 31,4&nbsp;%, [[іслам]]&nbsp;— 23,2&nbsp;%, [[індуїзм]]&nbsp;— 15&nbsp;%, [[буддизм]]&nbsp;— 7,1&nbsp;%, місцеві традиційні вірування&nbsp;— 5,9&nbsp;%, [[юдаїзм]]&nbsp;— 0,2&nbsp;%, інші&nbsp;— 0,8&nbsp;%, не сповідують жодної з релігій&nbsp;— 16,4&nbsp;% (станом на 2010 рік)<ref name="WF"/>.
  +
  +
== Освіта ==
  +
{{main|Освіта у світі}}
  +
Рівень [[Грамотність|письменності]] населення планети 2016 року становив 86,2&nbsp;% дорослого населення (віком від 15 років): 89,8&nbsp;%&nbsp;— серед чоловіків, 82,6&nbsp;%&nbsp;— серед жінок<ref name="WF"/>. Третина неписьменного дорослого населення зосереджена в [[Тропічна Африка|Африці південніше Сахари]], [[Південна Азія|Південній]] та [[Західна Африка|Західній Африці]]. Дві третини неписьменного населення планети складають жінки. Середня тривалість освіти становить 12 років, для хлопців&nbsp;— до 12 років, для дівчат&nbsp;— до 12 років (станом на 2014 рік)<ref name="WF"/>.
  +
  +
== Охорона здоров'я ==
  +
{{main|Охорона здоров'я у світі}}
  +
[[Смертність немовлят]] до 1 року, станом на 2016 рік, становила 34,1&nbsp;‰; хлопчиків&nbsp;— 36,1&nbsp;‰, дівчаток&nbsp;— 32,1&nbsp;‰<ref name="WF"/>. Рівень [[материнська смертність|материнської смертності]] 2016 року становив 216 випадків на 100 тис. народжень<ref name="WF"/>.
  +
  +
=== Захворювання ===
  +
2016 року на планеті було зареєстровано 36,7&nbsp;млн хворих на [[СНІД]], це 0,8&nbsp;% населення в репродуктивному віці 15-49 років<ref name="WF"/>. 2016 року від цієї хвороби померло 1&nbsp;млн хворих по всьому світові<ref name="WF"/>.
  +
  +
=== Санітарія ===
  +
Доступ до облаштованих джерел [[Питна вода|питної води]] 2015 року мало 96,5&nbsp;% населення в містах і 84,7&nbsp;% в сільській місцевості; загалом 91,1&nbsp;% населення країни<ref name="WF"/>.
  +
  +
Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення ([[каналізація]], [[септик]]): в містах&nbsp;— 82,3&nbsp;%, в сільській місцевості&nbsp;— 50,5&nbsp;%, загалом&nbsp;— 67,7&nbsp;% (станом на 2015 рік)<ref name="WF"/>.
  +
  +
== Соціально-економічне положення ==
  +
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 52,5&nbsp;% (станом на 2015 рік): частка дітей&nbsp;— 39,9&nbsp;%; частка осіб похилого віку&nbsp;— 12,6&nbsp;%, або 7,9 потенційно працездатних на 1 пенсіонера<ref name="WF"/>. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Розподіл [[Дохід домогосподарства|доходів домогосподарств]] планети виглядає таким чином: нижній дециль&nbsp;— 2,6&nbsp;%, верхній дециль&nbsp;— 30,2&nbsp;% (станом на 2008 рік)<ref name="WF"/>.
  +
  +
Станом на 2013 рік, 83&nbsp;% населення планети мало доступ до [[електрифікація|електричних мереж]], 95&nbsp;% у містах і 70&nbsp;% у сільських поселеннях<ref name="WF"/>. 1,2&nbsp;млрд людей на планеті не мали постійного доступу до електромереж. Рівень проникнення [[інтернет]]-технологій на планеті різниться від дешевого широкополосного доступу в країнах Європи і [[Азійські тигри|східноазійських тигрів]], до дорогого супутникового або мобільного у багатьох регіонах планети і навіть майже повної відсутності в деяких полярних регіонах. Станом на липень 2015 року в у світі налічувалось 3,17&nbsp;млрд унікальних інтернет-користувачів, тобто менша половина людства користувалась інтернетом<ref name="WF"/>. Найбільша кількість інтернет-користувачів була сконцентрована в наступних країнах (станом на 2016 рік): Китай&nbsp;— 730,7&nbsp;млн; Індія&nbsp;— 374,3&nbsp;млн; США&nbsp;— 246,8&nbsp;млн; Бразилія&nbsp;— 122,8&nbsp;млн; Японія&nbsp;— 116,6&nbsp;млн; Росія&nbsp;— 108,8&nbsp;млн; Мексика&nbsp;— 73,3&nbsp;млн; Німеччина&nbsp;— 72,3&nbsp;млн; Індонезія&nbsp;— 65,5&nbsp;млн; Велика Британія&nbsp;— 61 млн<ref name="WF"/>.
  +
  +
=== Трудові ресурси ===
  +
Загальні [[трудові ресурси]] людства 2015 року становили 3,39&nbsp;млрд осіб<ref name="WF"/>. Зайнятість [[Економічно активне населення|економічно активного населення]] у господарстві країни розподіляється наступним чином: [[Сільське господарство|аграрне]], [[Лісове господарство|лісове]] і [[Рибне господарство|рибне господарства]]&nbsp;— 34,6&nbsp;%; [[промисловість]] і [[будівництво]]&nbsp;— 22,2&nbsp;%; сфера послуг&nbsp;— 43,1&nbsp;% (станом на 2011 рік)<ref name="WF"/>. [[Безробіття]] згідно офіційної статистики 2014 року дорівнювало 8&nbsp;% працездатного населення 2013 року&nbsp;— 7,3&nbsp;% 30&nbsp;% населення країн, що розвиваються не мають постійного джерела доходів; для [[Розвинені країни|розвинених країн]] ця частка становить 4-12&nbsp;% (станом на 2007 рік).
  +
  +
== Кримінал ==
  +
{{main|Злочинність у світі}}
  +
  +
=== Наркотики ===
  +
{{main|Наркоторгівля}}
  +
[[Файл:Drugroutemap.gif|right|thumb|Світові маршрути наркотрафіку {{ref-en}}]]
  +
  +
Загальні посів [[Кока (рослина)|коки]] на планеті 2013 року дорівнювали 165 тис. га ([[Колумбія]], [[Болівія]], [[Перу]]), потенційне виробництво [[кокаїн]]у кожен рік зростає на 7&nbsp;%, до 640 тонн 2013 року. Уряд Колумбії за допомогою уряду [[США]] проводить агресивну кампанію з викорінення плантацій коки, уряд Перу збільшив власні зусилля з ліквідації плантацій, але не наважується викорінити посіви в ключових районах вирощування. По всьому світу незаконне культивування [[опійний мак|опійного маку]] збільшилося 2013 року до 6,8 тис. тонн. Основні виробники: [[Афганістан]]&nbsp;— 82&nbsp;%, [[Південно-Східна Азія]]&nbsp;— 12&nbsp;%, [[Пакистан]]&nbsp;— 3&nbsp;%, [[Латинська Америка]]&nbsp;— 4&nbsp;% світового виробництва<ref name="WF"/>.
  +
  +
=== Торгівля людьми ===
  +
{{main|Торгівля людьми}}
  +
Згідно оцінок міжнародної організації праці, 2012 року приблизно 20,9&nbsp;млн осіб стали жертвами [[Примусова праця|примусової праці]], що представляє повний спектр [[Торгівля людьми|торгівлі людьми]] («сучасне рабство») заради [[трудова експлуатація|трудової]] та [[Сексуальне рабство|сексуальної експлуатації]]. Приблизно третина зареєстрованих випадків стосується перетину міжнародних кордонів, найчастіше пов'язане з сексуальною експлуатацією. Торгівля людьми найбільш поширена у [[Південно-Східна Європа|Південно-Східній Європі]], [[Євразія|Євразії]] та [[Африка|Африці]], а найчастіше випадки реєструються в ЄС, Канаді, США та інших розвинених країнах світу.
  +
  +
Згідно зі [[Доповідь про торгівлю людьми|щорічною доповіддю]] про [[Торгівля людьми|торгівлю людьми]] ({{lang-en|Trafficking in Persons Report}}) [[Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми]] [[Державний департамент США|Державного департаменту США]], усі країни світу умовно поділяють на три групи, відносно того яких зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами докладають їхні уряди, та наскільки національне законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв ({{lang-en|Trafficking Victims Protection Act’s}}), держава знаходиться у списку першого рівня<ref name="trafficking"/><ref name="UNDOC"/>. Найбільшої уваги потребують країни з другого та третього списків.
  +
  +
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
  +
Trafficking of women, children and men.png|border|<small>Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків {{ref-en}}</small>
  +
Trafficking in Persons.svg|border|<small>Глобальна боротьба з торгівлею людьми {{ref-en}}</small>
  +
</gallery>
  +
  +
У другому списку представлені країни, які не повністю відповідають мінімальним стандартам щодо ліквідації торгівлі людьми, але докладають значних зусиль для цього (44 країни): [[Антигуа і Барбуда]], [[Болівія]], [[Ботсвана]], [[Болгарія]], [[Буркіна-Фасо]], [[Камбоджа]], [[Китай]], [[Демократична Республіка Конго]], [[Республіка Конго]], [[Коста-Рика]], [[Куба]], [[Джибуті]], [[Єгипет]], [[Габон]], [[Гана]], [[Гвінея]], [[Гаяна]], [[Гаїті]], [[Катар]], [[Лаос]], [[Ліван]], [[Лесото]], [[Малайзія]], [[Мальдіви]], [[Малі]], [[Маврикій]], [[М'янма]], [[Намібія]], [[Пакистан]], [[Папуа-Нова Гвінея]], [[Саудівська Аравія]], [[Сент-Вінсент і Гренадини]], [[Соломонові Острови]], [[Шрі-Ланка]], [[Судан]], [[Судан]], [[Східний Тимор]], [[Танзанія]], [[Тринідад і Тобаго]], [[Туніс]], [[Туркменістан]], [[Україна]], [[Узбекистан]], [[Ямайка]]<ref name="trafficking"/><ref name="UNDOC"/>.
  +
  +
У третьому списку представлені країни, які не відповідають мінімальним стандартам щодо ліквідації торгівлі людьми, і не демонструють значних зусиль для ліквідації цього явища (23 країни): [[Алжир]], [[Білорусь]], [[Беліз]], [[Бурунді]], [[Центральноафриканська Республіка]], [[Коморські Острови]], [[Екваторіальна Гвінея]], [[Еритрея]], [[Гамбія]], [[Гвінея-Бісау]], [[Іран]], [[Північна Корея]], [[Кувейт]], [[Лівія]], [[Маршаллові Острови]], [[Мавританія]], [[Росія]], [[Південний Судан]], [[Сирія ]], [[Таїланд]], [[Венесуела]], [[Ємен]], [[Зімбабве]]<ref name="trafficking"/><ref name="UNDOC"/>.
  +
  +
== Демографічні дослідження ==
  +
<!--{{Historical populations
  +
| source =
  +
| align = right
  +
| title = Населення Австрії
  +
| shading = black
  +
| percentages = pagr
  +
|
  +
| }}--->
  +
Демографічні дослідження у світі ведуться як державними, так і науковими установами окремих країн, спеціальними інституціями ОНН, міжнародних організацій:
  +
* .
  +
  +
=== Переписи ===
  +
Відомості про чисельність населення національні державні органи одержують на основі регулярних загальних переписів населення (за рекомендацією експертів ООН кожні 10 років), а в проміжках між ними&nbsp;— шляхом розрахунків, спираючись на переписи як базові показники{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=67-96}}.
  +
  +
=== Демографічний прогноз ===
  +
Те, як зростатиме людність Землі в майбутньому, важко передбачити на довгу перспективу. В середньому народжуваність дещо зменшується, але дуже різна в розвинутих країнах (де вона часто недостатня для відтворення населення) та країнах, що розвиваються. Існує велика відмінність у народжуваності серед представників різних етносів. Смертність може несподівано збільшитися через хвороби, війни та катастрофи, або ж зменшитися завдяки новим відкриттям у медицині. ООН видала кілька різних прогнозів, які ґрунтуються на різних припущеннях. Впродовж останніх років ООН неперервно змінювала ці прогнози в сторону зменшення, аж тільки в бюлетені за березень 2007 року збільшила цифри на 2050 рік на 273&nbsp;млн.
  +
  +
{| class="wikitable" style="text-align:right"
  +
|+Прогнози ООН населення світу за регіонами<ref>[http://www.un.org/esa/population/publications/sixbillion/sixbillion.htm The World at Six Billion]</ref><ref >[http://www.globalchange.umich.edu/globalchange2/current/lectures/human_pop/human_pop.html Population Growth over Human History]</ref>
  +
! rowspan="2" | Рік
  +
! rowspan="2" | Світ
  +
! colspan="2" | Африка
  +
! colspan="2" | Азія
  +
! colspan="2" | Європа
  +
! colspan="2" | Латинська<br/>Америка
  +
! colspan="2" | Північна<br/>Америка
  +
! colspan="2" | Океанія
  +
|-
  +
! тис. осіб
  +
! %
  +
! тис. осіб
  +
! %
  +
! тис. осіб
  +
! %
  +
! тис. осіб
  +
! %
  +
! тис. осіб
  +
! %
  +
! тис. осіб
  +
! %
  +
|-
  +
|style="text-align: right;" | 2010 || {{formatnum:6830283}} || {{formatnum:984225}} || 14,4 || {{formatnum:4148948}} || 60,7 || {{formatnum:719714}} || 10,5 || {{formatnum:594436}} || 8,7 || {{formatnum:348139}} || 5,1 || {{formatnum:34821}} || 0,5
  +
|-
  +
|style="text-align: right;" | 2015 || {{formatnum:7197247}} || {{formatnum:1084540}} || 15,1 || {{formatnum:4370522}} || 60,7 || {{formatnum:713402}} || 9,9 || {{formatnum:628260}} || 8,7 || {{formatnum:363953}} || 5,1 || {{formatnum:36569}} || 0,5
  +
|-
  +
|style="text-align: right;" | 2020 || {{formatnum:7540237}} || {{formatnum:1187584}} || 15,7 || {{formatnum:4570131}} || 60,6 || {{formatnum:705410}} || 9,4 || {{formatnum:659248}} || 8,7 || {{formatnum:379589}} || 5,0 || {{formatnum:38275}} || 0,5
  +
|-
  +
|style="text-align: right;" | 2025 || {{formatnum:7851455}} || {{formatnum:1292085}} || 16,5 || {{formatnum:4742232}} || 60,4 || {{formatnum:696036}} || 8,9 || {{formatnum:686857}} || 8,7 || {{formatnum:394312}} || 5,0 || {{formatnum:39933}} || 0,5
  +
|-
  +
|style="text-align: right;" | 2030 || {{formatnum:8130149}} || {{formatnum:1398004}} || 17,2 || {{formatnum:4886647}} || 60,1 || {{formatnum:685440}} || 8,4 || {{formatnum:711058}} || 8,7 || {{formatnum:407532}} || 5,0 || {{formatnum:41468}} || 0,5
  +
|-
  +
|style="text-align: right;" | 2035 || {{formatnum:8378184}} || {{formatnum:1504179}} || 18,0 || {{formatnum:5006700}} || 59,8 || {{formatnum:673638}} || 8,0 || {{formatnum:731591}} || 8,7 || {{formatnum:419273}} || 5,0 || {{formatnum:42803}} || 0,5
  +
|-
  +
|style="text-align: right;" | 2040 || {{formatnum:8593591}} || {{formatnum:1608329}} || 18,7 || {{formatnum:5103021}} || 59,4 || {{formatnum:660645}} || 8,0 || {{formatnum:747953}} || 8,7 || {{formatnum:429706}} || 5,0 || {{formatnum:43938}} || 0,5
  +
|-
  +
|style="text-align: right;" | 2045 || {{formatnum:8774394}} || {{formatnum:1708407}} || 19,9 || {{formatnum:5175311}} || 59,0 || {{formatnum:646630}} || 7,4 || {{formatnum:759955}} || 8,7 || {{formatnum:439163}} || 5,0 || {{formatnum:44929}} || 0,5
  +
|-
  +
|style="text-align: right;" | 2050 || {{formatnum:8918724}} || {{formatnum:1803298}} || 20,2 || {{formatnum:5217202}} || 58,5 || {{formatnum:653323}} || 7,3 || {{formatnum:767685}} || 8,6 || {{formatnum:447931}} || 5,0 || {{formatnum:45815}} || 0,5
  +
|-
  +
|}
  +
  +
Після [[2025]] року населення світу й надалі буде зростати, незважаючи на падіння народжуваності, що пояснюється великою часткою жінок [[Фертильність|фертильного віку]] та планетарним збільшенням очікуваної [[Середня тривалість життя|тривалості життя]]. Прогноз експертів ООН 1996 року стосовно чисельності населення планети до 2025 року був у рамках 7,49…8,58&nbsp;млрд осіб{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=67-96}}. Більш точним видався прогноз з найменшими числами, через те, що країни, що розвиваються, здійснюють національний [[демографічний перехід]] значно швидше, ніж це зробили колись розвинені країни. Вже на початок тисячоліття у [[мегалополіс]]ах країн [[Третій світ|Третього світу]] народжуваність знаходилась на середньоєвропейському рівні.
  +
  +
Очікувана стабілізація чисельності людей на планеті почнеться при досягненні таких показників: середня тривалість життя&nbsp;— 74,8 року, сумарний коефіцієнт народжуваності&nbsp;— 2,08&nbsp;%, нетто-коефіцієнт відтворення&nbsp;— 1{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=67-96}}. Приріст населення припиниться лише тоді, коли чисельність і вікова структура жінок у фертильному віці не будуть змінюватись, а загальні коефіцієнти народжуваності і смертності зрівняються. Прогнозовано це відбудеться наприкінці XXI століття, коли кількість людей на планеті сягне позначки у 11-12 млрд{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=67-96}}. Найбільш населеною країною планети на той час буде Індія з 1,5&nbsp;млрд громадян, другою&nbsp;— Китай; Нігерія, США, Бразилія, Пакистан, Індонезія, Бангладеш матимуть населення у межах 235—300&nbsp;млн осіб; [[В'єтнам]], [[Ефіопія]], [[Єгипет]], [[Іран]], Мексика, [[Росія]], [[Японія]], [[Демократична Республіка Конго|ДР Конго]], [[Туреччина]], Філіппіни&nbsp;— більше 100&nbsp;млн осіб{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=67-96}}. Росія, [[Україна]], [[Білорусь]] до кінця століття втратять щонайменше 20, 5 і 1&nbsp;млн осіб, відповідно. Україна входитиме до четвертого десятку країн світу за кількістю населення. Найбільш людним континентом залишиться Азія (60&nbsp;% населення планети), частка Африки зросте до 19&nbsp;%, частка населення Європи і Північної Америки знизиться до 17&nbsp;%{{sfn|Кузик С. П.|2002|сторінки=67-96}}.
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
  +
* [[Демографія]]
  +
* [[Географія населення]]
 
* [[Всесвітній день народонаселення]]
 
* [[Всесвітній день народонаселення]]
   
== Посилання в тексті ==
 
  +
== Примітки ==
{{references|2}}
 
  +
{{reflist|2|refs=
  +
<ref name="WF">{{cite web 2 |url = https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/xx.html |title = World |work = [[The World Factbook]] |publisher = {{comment|Washington, D.C.|Вашингтон, округ Колумбія}} : [[Центральне розвідувальне управління|Central Intelligence Agency]] |date = 21 січня 2017 |issn = 1553-8133 |accessdate = 21 лютого 2017 року |lang= en |showlang = 1 |ref = The World Factbook }}</ref>
  +
  +
<ref name="BBC20111026">{{cite web 2 |url=http://www.bbc.co.uk/news/world-15459643 |title=Population seven billion: UN sets out challenges |date=26 жовтня 2011 року |publisher=[[BBC]] |accessdate=31 жовтня 2011 року |lang= en |showlang = 1 }}</ref>
  +
  +
<ref name="ЮЕ">''Бакаев О. В., Римаренко Ю. І.'' [http://leksika.com.ua/13141219/legal/migratsiya Міграція] // {{Юридична енциклопедія}}</ref>
  +
  +
<ref name="ЕІУ">''[[Малиновська Олена Анатоліївна|Малиновська О. А.]]'' [http://www.history.org.ua/?termin=Migratsiya_zovnishnya Міграція зовнішня (міждержавна)] // {{ЕІУ|6}}</ref>
  +
  +
<ref name="Guardian20111031">{{cite web 2 |url=http://www.guardian.co.uk/world/2011/oct/31/seven-billionth-baby-born-philippines?intcmp=122 |title=World's 'seven billionth baby' is born |date=31 жовтня 2011 року |publisher=[[The Guardian]] |accessdate=31 жовтня 2011 року |lang= en |showlang = 1 }}</ref>
  +
  +
<ref name="Державна">Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.</ref>
  +
  +
<ref name="trafficking">{{Cite web 2 |url= http://www.state.gov/g/tip/rls/tiprpt/2013/ |title= Trafficking in Persons Report 2013 |author= [[Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми США|Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons]] |website= [[Державний департамент США|U.S. State Department]] |type= |date= 2013 рік |accessdate= 12 січня 2018 року |lang= en |showlang = 1 |ref = }}&nbsp;— щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.</ref>
  +
  +
<ref name="UNDOC">{{Cite web 2 |url= http://www.unodc.org/unodc/en/human-trafficking/global-report-on-trafficking-in-persons.html |title= UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery |author= |website= [[Управління ООН з наркотиків і злочинності|UNODC]] |type= |date= 2009 рік |accessdate= 12 січня 2018 року |lang= en |showlang = 1 |ref = }}&nbsp;— доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.</ref>
  +
  +
<ref name="tulane">{{Стаття |автор=Dr. Kenneth W. Harl |назва= Population estimates of the Roman Empire |посилання=http://www.tulane.edu/~august/H303/handouts/Population.htm |відповідальний= |видання= |тип= |місце = |видавництво =|рік= |місяць= |том= |випуск= |номер= |сторінки= |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова=en }}</ref>
  +
  +
<ref name="breitbart">{{Стаття |автор= |назва=Humans lived in tiny, separate bands for 100,000 years |посилання=http://web.archive.org/20080806142323/http://www.breitbart.com/article.php?id=080425101050.cni2ks3u&show_article=1 |відповідальний= |видання=[[Breitbart]] |тип= |місце = |видавництво = |рік=2008 |місяць= 25 квітня |том= |випуск= |номер= |сторінки= |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= }}</ref>
  +
  +
<ref name="HistoricalEstimates">{{Cite web 2 |url= http://www.census.gov/ipc/www/worldhis.html |author= |authorlink= |title=Historical Estimates of World Population |website= [[US Census Bureau]] |type= |date= |accessdate= 21 лютого 2018 року |lang= en |showlang = 1 |quote= }}</ref>
  +
  +
<ref name="Kremer">{{Стаття |автор=[[Майкл Кремер|Kremer, Michael]] |назва=Population Growth and Technological Change: One Million B.C. to 1990 |посилання= |відповідальний= |видання=The [[Quarterly Journal of Economics]] |тип= |місце = |видавництво =|рік=1993 |місяць= |том= |випуск= |номер=108(3) |сторінки=681—716 |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова=en }}</ref>
  +
  +
<ref name="BBC6496585">{{Cite web 2 |headingon= yes |author= |authorlink= |date=29 березня 2007 року |url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/in_depth/6496585.stm |title= The limits of a Green Revolution? |type= |publisher= |website=[[BBC News]] |accessdate=21 лютого 2018 року |archiveurl=http://web.archive.org/20070411011043/http://news.bbc.co.uk/2/hi/in_depth/6496585.stm |deadlink= |archivedate=11 квітня 2007 року |lang=en |showlang = 1 |quote= }}</ref>
  +
  +
<ref name="energybulletin">{{Cite web 2 |author=Adam Fenderson |authorlink= |date=August 23, 2006 |url=http://www.resilience.org/stories/2006-08-23/real-green-revolution/ |title=The Real Green Revolution |type= |publisher= |website=The Resilience |accessdate=21 лютого 2018 року |archiveurl=http://web.archive.org/20180221192855/http://www.resilience.org/stories/2006-08-23/real-green-revolution/ |deadlink= |archivedate=21 лютого 2018 року |lang=en |showlang = 1 |quote= }}</ref>
  +
  +
<ref name="WorldPop2300final">{{Стаття |автор= |назва=World population to 2300 |посилання=http://www.un.org/esa/population/publications/longrange2/WorldPop2300final.pdf |відповідальний= |видання= UN Department of Economic and Social Affairs |тип= |місце =New York |видавництво = |рік=2004 |місяць= |том= |випуск= |номер= |сторінки= |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова=en }}</ref>
  +
  +
<!--
  +
<ref name="IOM">{{Cite web 2 |url= http://www.iom.int/countries |title= International Organization for Migration |author= |website= |type= |date= |accessdate= 12 січня 2018 року |lang= en |showlang = 1 |ref = }}&nbsp;— країни-члени [[Міжнародна організація з міграції|Міжнародної організації з міграції]].</ref>
  +
<ref name="EC">{{Cite web 2 |url= https://www.coe.int/en/web/conventions/full-list/-/conventions/treaty/148/signatures |title= European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. |author= |website= [[Рада Європи|Council of Europe]] |type= |date= |accessdate= 12 січня 2018 року |lang= en |showlang = 1 |ref = }}&nbsp;— країни-підписанти [[Європейська хартія регіональних мов|Європейської хартії регіональних мов]].</ref>
  +
<ref name="Eurostat2011">{{Cite web 2 |url= http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php/Marriage_and_divorce_statistics |title= Marriage and divorce statistics |author= |website= [[Євростат|Eurostat]], [[Європейська комісія|European Commission]] |type= |date= 2011 рік |accessdate= 12 січня 2018 року |lang= en |showlang = 1 |ref = }}&nbsp;— статистика шлюбів і розлучень в Європі.</ref>
  +
<ref name="UNECE">{{Cite web 2 |url= http://w3.unece.org/PXWeb2015/pxweb/en/STAT/STAT__30-GE__02-Families_households/052_en_GEFHAge1stMarige_r.px/ |title= Mean age at first marriage by sex |author= |website= [[Європейська економічна комісія ООН|United Nations Economic Commission for Europe]] |type= |date= |accessdate= 12 січня 2018 року |lang= en |showlang = 1 |ref = }}&nbsp;— вік першого шлюбу за країною, за статтю.</ref>
  +
<ref name="Eurostat">{{Cite web 2 |headingon= yes |url= http://ec.europa.eu/eurostat/web/products-datasets/-/demo_nind |author= |authorlink= |title= Marriage indicators |website= [[Євростат|Eurostat]], [[Європейська комісія|European Commission]] |type= |date= 10 August 2016 |accessdate= |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>
  +
<ref name="UNSD">{{Cite web 2 |headingon= yes |url= http://unstats.un.org/unsd/Demographic/products/dyb/dybcensus/V1_Table2.pdf |author= |authorlink= |title= Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics |website= [[Статистичний відділ ООН|United Nations Statistical Division]] |type= |date= 2004 |accessdate= 29 січня 2018 року |archiveurl=http://web.archive.org/save/http://unstats.un.org/unsd/Demographic/products/dyb/dybcensus/V1_Table2.pdf |deadlink= |archivedate= 30 січня 2018 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = UNSD }}</ref>
  +
<ref name="UNSTAT2011marriage">{{Cite web 2 |headingon= yes |url= http://unstats.un.org/unsd/demographic/products/dyb/dyb2011/Table23.pdf |author= |authorlink= |title= Marriages and crude marriage rates |website= [[Статистичний відділ ООН|United Nations Statistical Division]] |type= |date= 2011 |accessdate= 29 січня 2018 року |archiveurl=http://web.archive.org/save/http://unstats.un.org/unsd/demographic/products/dyb/dyb2011/Table23.pdf |deadlink= |archivedate= 30 січня 2018 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = UNSTAT2011marriage }}</ref>
  +
<ref name="UNSTAT2011divorce">{{Cite web 2 |headingon= yes |url= http://unstats.un.org/unsd/demographic/products/dyb/dyb2011/Table25.pdf |author= |authorlink= |title= Divorces and crude divorce rates |website= [[Статистичний відділ ООН|United Nations Statistical Division]] |type= |date= 2011 |accessdate= 29 січня 2018 року |archiveurl=http://web.archive.org/save/http://unstats.un.org/unsd/demographic/products/dyb/dyb2011/Table25.pdf |deadlink= |archivedate= 30 січня 2018 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = UNSTAT2011divorce }}</ref>
  +
<ref name="ЮЕ">[ ] // {{Юридична енциклопедія}}</ref>
  +
<ref name="УРЕ">[ ] // {{УРЕ}}</ref>
  +
--->
  +
}}
  +
  +
== Література ==
  +
  +
=== Українською ===
  +
* {{книга|автор = |заголовок = Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу |відповідальний = упорядники : [[Скуратович Олег Ярославович|О. Я. Скуратович]], [[Чанцева Ніна Іванівна|Н. І. Чанцева]] |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[ДНВП «Картографія»]] |рік = 2010 |isbn= 978-966-475-639-3 | ref = Атлас. Економічна і соціальна географія світу}}
  +
* {{книга |автор = [[Безуглий Віталій Вікторович|Безуглий В. В.]], Козинець С. В. |заголовок = Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник |видання = видання 2-ге, доп., перероб |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[Академія (видавничий центр)|ВЦ «Академія»]] |рік = 2007 |сторінок = 688 |isbn = 966-580-144-9}}
  +
* {{книга |автор = [[Гудзеляк Ірина Іванівна|Гудзеляк І. І.]] |частина = |посилання частина = |заголовок = Географія населення: Навчальний посібник |посилання = |том= |відповідальний = І. Гудзеляк |місце = {{comment|Л.|Львів}} |видавництво = Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка |рік = 2008 |сторінок = 232 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= 978-966-613-599-8 |ref = Гудзеляк І. І. }}
  +
* {{книга |автор = [[Дахно Іван Іванович|Дахно І. І.]] |заголовок = Країни світу: Енциклопедичний довідник |відповідальний = І. І. Дахно, С. М. Тимофієв |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[Мапа (видавництво)|Мапа]] |рік = 2011 |сторінок = 606 |серія = Бібліотека нового українця |isbn = 978-966-8804-23-6 |ref = Дахно І. І. }}
  +
* {{книга |автор = [[Джаман Василь Олексійович|Джаман В. О.]] |частина = |посилання частина = |заголовок = Регіональні системи розселення: демографічні аспекти |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|Чернівці|Чернівці}} |видавництво = [[Рута (видавництво)|Рута]] |рік = 2003 |сторінок = 392 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= 9665685988 |ref = Джаман В. О. }}
  +
* {{книга |автор = [[Дорошенко Лідія Степанівна|Дорошенко Л. С.]] |частина = |посилання частина = |заголовок = Демографія: Навчальний посібник |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[Міжрегіональна академія управління персоналом|МАУП]] |рік = 2005 |сторінок = 112 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= 966-608-442-2 |ref = Дорошенко Л. С. }}
  +
* {{книга |автор = [[Дубович Іван Андрійович|Дубович І. А.]] |заголовок = Країнознавчий словник-довідник |посилання = |відповідальний = |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[Знання (видавництво)|Знання]] |видання = 5-те вид., перероб. і доп. |рік = 2008 |том = |сторінок = 839 |сторінки = |isbn = 978-966-346-330-8 |ref= Дубович І. А. }}
  +
* {{книга |автор = |частина = |посилання частина = |заголовок = Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник |посилання = |том= |відповідальний = За ред. [[Кузик Степан Петрович|Кузика С. П.]] |місце = {{comment|Л.|Львів}} |видавництво = [[Світ (видавництво)|Світ]] |рік = 2002 |сторінок = 672 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= 966-603-178-7 |ref = Кузик С. П. }}
  +
* {{книга |автор = |частина = |посилання частина = |заголовок = Загальна медична географія світу |посилання = |том= |відповідальний = В.&nbsp;О.&nbsp;Шевченко [та ін.] |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [б.в.] |рік = 1998 |сторінок = 178 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Шевченко В. О. }}
  +
* {{книга |автор = [[Крисаченко Валентин Семенович|Крисаченко В. С.]] |частина = |посилання частина = |заголовок = Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = Видавництво [[Національний інститут стратегічних досліджень|Національного інституту стратегічних досліджень]] |рік = 2005 |сторінок = 368 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= 966-554-083-1 |ref = Крисаченко В. С. }}
  +
* {{книга |автор = [[Любіцева Ольга Олександрівна|Любіцева О. О.]], [[Мезенцев Костянтин Володимирович|Мезенцев К. В.]], [[Павлов Сергій Валентинович|Павлов С. В.]] |частина = |посилання частина = |заголовок = Географія релігій |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[АртЕК]] |рік = 1999 |сторінок = 504 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= 966-505-006-0 |ref = Любіцева О. О. та ін. }}
  +
* {{книга |автор = [[Макарчук Степан Арсентійович|Макарчук С. А.]] |частина = Антропологічний поділ людства |посилання частина = |заголовок =Етнічна історія України : Навчальний посібник |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[Знання (видавництво)|Знання]] |рік =2008 |сторінок =471 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn=978-966-346-409-1 |ref =Макарчук С. А. }}
  +
* {{книга |автор = [[Масляк Петро Олексійович|Масляк П. О.]], [[Дахно Іван Іванович|Дахно І. І.]] |частина = |посилання частина = |заголовок = Економічна і соціальна географія світу |посилання = |том= |відповідальний = П.&nbsp;О.&nbsp;Масляк, І.&nbsp;І.&nbsp;Дахно ; за ред. П. О. Масляка |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[Вежа (видавництво)|Вежа]] |рік = 2003 |сторінок = 280 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= 966-7091-53-8 |ref = Масляк П. О. }}
  +
  +
=== Російською ===
  +
* {{ref-ru}} {{книга |автор = Брук С. И. |частина = Народонаселение мира |посилання частина = http://nation.geoman.ru/demogr/item/f00/s00/e0000728/index.shtml |заголовок = [[Демографический энциклопедический словарь]] |посилання = http://nation.geoman.ru |том= |відповідальний = главн. ред. [[Валентей Дмитро Ігнатович|Валентей Д. И.]] |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = [[Велика російська енциклопедія (видавництво)|Советская энциклопедия]] |рік = 1985 |сторінок = 608 |сторінки = |серія = |isbn= |ref = ДЭС }}
  +
* {{ref-ru}} {{книга |автор = |частина = |посилання частина = |заголовок = [[Країни і народи (Мысль)|Страны и народы]]. Земля и человечество. Общий обзор |посилання = |том= |відповідальний = Редкол. : Отв. ред. [[Брук Соломон Ілліч|С. И. Брук]], [[Покшишевський Вадим В'ячеславович|В. В. Покшишевский]] |місце = {{comment|М.|Мысль}} |видавництво = «[[Мысль]]» |рік = 1978 |сторінок = 351 |сторінки = |серія = Страны и народы |тираж = 180 тис. |isbn= |ref = Страны и народы. Том 1 }}
  +
* {{ref-ru}} {{книга |автор = |частина = |посилання частина = |заголовок = [[Атлас народів світу|Атлас народов мира]] |посилання = |том= |відповідальний = Отв. ред. [[Брук Соломон Ілліч|С. И. Брук]] и В. С. Апенченко |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = [[Головне управління геодезії та картографії СРСР|ГУГК ГГК СССР]] и [[Інститут етнології та антропології РАН|Институт этнографии им. Н.&nbsp;Н.&nbsp;Миклухо-Маклая АН СССР]] |рік = 1964 |сторінок = 185 |сторінки = |серія = |тираж = 20 тис. |isbn= |ref = Атлас народов мира }}
  +
* {{ref-ru}} {{книга |автор = Боярский А. Я. |заголовок = Население и методы его изучения |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = |рік = 1975 |сторінок = |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Боярский А. Я. }}
  +
* {{ref-ru}} {{книга |автор = |частина = |посилання частина = |заголовок = Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки |посилання = |том= |відповідальний = под ред. [[Брук Соломон Ілліч|С.&nbsp;И.&nbsp;Брука]] |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = [[Наука (видавництво)|Издательство АН СССР]] |рік = 1962 |сторінок = 487 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Брук С. И. }}
  +
* {{ref-ru}} {{книга |автор = Кемп П., Армс К. |частина = |посилання частина = |заголовок =Введение в биологию |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = [[Книга по Требованию]] |рік =2013 |сторінок =674 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn=978-5-458-31897-6 |ref = Кемп П. }}
  +
* {{ref-ru}} {{книга |автор = [[Лаппо Георгій Михайлович|Лаппо Г. М.]] |частина = |посилання частина = |заголовок = География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = Туманит, изд. центр ВЛАДОС |рік = 1997 |сторінок = 476 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= 5-691-00047-0 |ref = Лаппо Г. М. }}
  +
* {{ref-ru}} {{книга |автор = [[Урланіс Борис Цезарович|Урланис Б. Ц.]] |частина = |посилання частина = |заголовок = Рост населения в Европе (опыт исчисления) |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = [[ОГИЗ-Госполитиздат]] |рік = 1941 |сторінок = 436 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Урланис Б. Ц. }}
  +
* {{ref-ru}} {{книга |автор = [[Анджей Ягельський|Ягельский А.]] |частина = |посилання частина = |заголовок = География населения |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = [[Прогресс (видавництво)|Прогресс]] |рік = 1980 |сторінок = 383 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Ягельский А. }}
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
* [http://esa.un.org/wpp/ World Population Prospects] ([[United Nations Population Division]]).
 
  +
{{Commonscat|Demography}}
* [http://www.digitalsurvivors.com/archives/worldpopulation.php Year-by-Year World Population Estimates: 10,000 B.C. to 2007 A.D.]
 
  +
* {{Cite web 2 |date=2017 |url=https://esa.un.org/unpd/wpp/ |title=World Population Prospects&nbsp;— Population Division |type= |publisher= |website=[[United Nations Population Division]] |accessdate=21 лютого 2018 року |lang= en |showlang = 1 |quote= }}&nbsp;— офіційні оцінки та прогнози населення від Організації Об'єднаних Націй за період 1950—2100 років.
* [http://www.ibiblio.org/lunarbin/worldpop World Population]
 
  +
* {{Cite web 2 |url= https://esa.un.org/unpd/wpp/ |title= World Population Prospects |author= |website= [[Організація Об'єднаних Націй|United Nation]]. [[Відділ економічних і соціальних справ ООН|Department of Economic and Social Affairs]] |type= |date= |lang= en |showlang = 1 |ref = World Population Prospects }}&nbsp;— демографічні показники населення світу.
* [http://www.optimumpopulation.org/ Optimum Population Trust]
 
  +
* {{Cite web 2 |url= http://www.who.int/countries/ |title= Global Health Observatory |author= |website= [[Всесвітня організація охорони здоров'я|World Health Organization]] (WHO) |type= |date= |lang= en |showlang = 1 |ref = Global Health Observatory }}&nbsp;— медико-статистичні показники країн світу.
* [http://www.unfpa.org/swp/ State of World Population 2007 report] 27 June, 2007&nbsp;— United Nations Population Fund
 
  +
* {{Cite web 2 |url= http://www.dhsprogram.com/data/available-datasets.cfm |title= Demographic and Health Surveys |author= |website= [[Агентство США з міжнародного розвитку|U.S. Agency for International Development]] |type= |date= |lang= en |showlang = 1 |ref = USAID }}&nbsp;— репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
* [http://www.unfpa.org/wpd/ World Population Day] United Nations: 11 July
 
  +
* {{Cite web 2 |url= http://www.unicef.org/infobycountry/ |title= At a glance. Statistics and Monitoring |author= |website= [[ЮНІСЕФ|UNICEF]] |type= |date= |lang= en |showlang = 1 |ref = UNICEF }}&nbsp;— статистичні дані про стан і положення дітей у світі.
* [http://www.unfpa.org/6billion/ The Day of 6 Billion] official homepage
 
  +
* {{Cite web 2 |url= http://data.worldbank.org/country/ukraine |title= World Bank Open Data |author= |website= [[Світовий банк|The World Bank]] |type= |date= |lang= en |showlang = 1 |ref = The World Bank }}&nbsp;— статистично-економічні показники країн світу.
* [http://esa.un.org/unpp/ World Population Prospects]. URL accessed on April 7, 2005.
 
  +
* {{Cite web 2 |url= http://www.ilo.org/ |title= International Labor Organization |author= |website= [[Міжнародна організація праці|International Labor Organization]] |type= |date= |lang= en |showlang = 1 |ref = }}&nbsp;— економіко-статистичні показники від Міжнародної організації праці.
* [http://www.counttheworld.com/?counter=pop_world World Population Counter]
 
  +
* {{Cite web 2 |url= http://www.undp.org/ |title= United Nations Development Programme |author= |website= [[Програма розвитку ООН|UNDP]] |type= |date= |lang= en |showlang = 1 |ref = UNDP }}&nbsp;— сторінка Програми розвитку ООН.
* [http://base.google.com/base/a/1121639/D3593813974111928662 Trend of growth rate with total global population]
 
  +
* {{Cite web 2 |url= http://www.unece.org/info/ece-homepage.html |title= United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) |author= |website= |type= |date= |lang= en |showlang = 1 |ref = }}&nbsp;— [[Європейська економічна комісія ООН|Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН)]].
* [http://www.pbs.org/wgbh/nova/transcripts/3108_worldbal.html The World in Balance] Transcript of two-part PBS' Nova on World Population
 
  +
* {{Cite web 2 |url= http://www.census.gov/population/international/ |title= World Population Estimates |author= |website= [[Бюро перепису населення США|U.S. Census Bureau]] |type= |date= |lang= en |showlang = 1 |ref = U.S. Census Bureau }}&nbsp;— оцінки населення світу.
* [[BBC]] (1999). ''[http://news.bbc.co.uk/2/hi/in_depth/472704.stm UN chief welcomes six billionth baby]''. URL accessed on March 7, 2005.
 
  +
* {{Cite web 2 |date= 2017 |url=https://www.unfpa.org/swop |title=State of World Population 2017 |type= |publisher= |website= [[United Nations Population Fund]] (UNFPA) |accessdate=21 лютого 2018 року |lang= en |showlang = 1 |quote= }}
* [[Central Intelligence Agency]] (2004). ''[https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/xx.html CIA The World Factbook 2004]''. URL accessed on February 13, 2005.
 
  +
* {{Cite web 2 |date= 11 July 2017 |url=https://www.unfpa.org/events/world-population-day |title=World Population Day |type= |publisher= |website=[[United Nations Population Fund]] (UNFPA) |accessdate=21 лютого 2018 року |lang= en |showlang = 1 |quote= }}&nbsp;— всесвітній день народонаселення.
  +
* {{Cite web 2 |date= 2017 |url=http://www.worldometers.info/uk/ |title=Worldometers |type= |publisher= |website=Worldometers.info |accessdate=21 лютого 2018 року |lang= uk |showlang = 1 |quote= |ref =Worldometers.info }}&nbsp;— світова демографічна та інша статистика населення Землі у реальному часі.
  +
* {{Cite web 2 |headingon= yes |author= |authorlink= |date= 20 квітня 2004 року |url=http://www.pbs.org/wgbh/nova/transcripts/3108_worldbal.html |title= World in the Balance: The People Paradox |type= |publisher= |website=[[Public Broadcasting Service]] (PBS). NOVA and Linda Harrar Productions |accessdate=21 лютого 2018 року |archiveurl=http://web.archive.org/20180221180202/http://www.pbs.org/wgbh/nova/transcripts/3108_worldbal.html |deadlink= |archivedate=21 лютого 2018 року |lang= en |showlang = 1 |quote= }}&nbsp;— текстівка документального фільму «Баланс світу: Парадокс людства».
  +
* {{Cite web 2 |headingon= yes |author= |authorlink= |date=13 жовтня 1999 року |url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/in_depth/472704.stm |title= UN chief welcomes six billionth baby |type= |publisher= |website=[[BBC News]] |accessdate=21 лютого 2018 року |archiveurl=http://web.archive.org/20040204230527/http://news.bbc.co.uk/2/hi/in_depth/472704.stm |deadlink= |archivedate=21 лютого 2018 року |lang=en |showlang = 1 |quote= }}&nbsp;— 6-мільярдний житель планети народився у Боснії.
  +
* {{YouTube|PUwmA3Q0_OE|Human Population Through Time}}&nbsp;— розселення людства планетою за останні 2 тис. років.
  +
  +
{{Демографія країн світу}}
  +
{{Портали|Географія|Соціологія|Етнологія|Медицина|Освіта|Релігія|колір=}}
   
 
[[Категорія:Демографія]]
 
[[Категорія:Демографія]]
[[Категорія:Довкілля]]
+
[[Категорія:Світ]]

Поточна версія на 15:34, 13 травня 2018

Населення світу M:
Ріст населення Землі за останні 12 тис. років
Ріст населення Землі за останні 12 тис. років
Чисельність 7,4 млрд осіб
Густота 49,7 особи/км²
Природний рух
Природний приріст 1,08 %
Народжуваність 18,6 ‰
Смертність 7,8 ‰
Смертність немовлят 34,1 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 25,64 %
 • 15–64 років 65,87 %
 • старіші за 65 років 8,49 %
Середня тривалість життя 69 року
 • чоловіків 67 року
 • жінок 71,1 року
Статева структура
загалом 1,01 чол./жін.
при народженні 1,03 чол./жін.
до 15 років 1,07 чол./жін.
15–64 років 1,02 чол./жін.
після 65 років 0,8 чол./жін.
Етнічні групи
Нація земляни
Найбільший етнос ханьці
Мови
Офіційна китайська, іспанська, англійська, французька, арабська, російська[1]
Також у побуті гінді, португальська, бенгальська, японська, яванська та ін.[2]

Населення Землі — популяція людей на планеті Земля. Чисельність населення планети 2017 року становила 7 405 107 650 осіб[3]. Згідно з підрахунками ООН чисельність населення Землі сягнула 7 млрд осіб 31 жовтня 2011 року[4][5]. Чисельність людства стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 18,6 ‰, смертність — 7,8 ‰, природний приріст — 10,8 ‰ . Середня густота населення планети 2017 року становила 49,7 особи/км². Шість з семи континентів планети здавна заселені людством. Антарктида через власну віддаленість і суворий клімат не має постійного населення дотепер. Найбільш заселена Азія, найменш — Австралія з Океанією. Загалом в Азії проживає понад 60 %, тільки в одних Китаї та Індії — 35 % населення планети . Демографічні й соціологічні дослідження ведуться як на рівні національних державних і науково-освітніх установ, так і рядом міжнародних організацій та відповідними інституціями ООН. Згідно рекомендацій ООН держави повинні проводити переписи власного населення не рідше ніж раз на десятиліття .

Історія[ред.ред. код]

Точно оцінити кількість людності Землі в давні історичні епохи важко. Точні дані відомі для тих періодів історії та тих країн, де почали проводитися переписи. Сучасна людина («Homo sapiens») з'явилася на Землі приблизно 40-100 тис. років тому. Кількість населення Землі постійно зростала внаслідок розширеного відтворення. На кінець плейстоценової епохи, епохи заледеніння, на планеті мешкало приблизно 3 млн людей; у середньому неоліті на всіх континентах проживало 40 млн[6]. У історичну епоху чисельність населення зростала наступним чином: початок нової ери — 230 млн осіб, 1500 рік — 440 млн осіб, 1800 рік — 952 млн осіб, 1900 рік — 1,6 млрд осіб, 1950 рік — 2,5 млрд осіб, 2000 рік — 6 млрд осіб[6]. За деякими оцінками в 300—400 роках у межах Західної та Східної Римської імперій мешкало близько 50 млн людей[7].

У демографічній історії людства виділяють три великі епохи, що відповідають трьом історичним типам відтворення населення:

  • Архетипова, пов'язана з епохою первісного суспільства[8]. Людство існувало в умовах привласнювальної економіки, лише використовувала продовольчі ресурси природи. Чисельність населення була обмежена ресурсами. Народжуваність майже дорівнювала смертності. Ріст чисельності міг відбуватись лише за рахунок екстенсивного розширення, міграцій і освоєння нових територій. Перша демографічна революція відбулася при переході до виробляючої економіки — землеробство, скотарство[8]. Населення перейшло до осілості, створення постійних поселень (протоміста), поліпшувалися умови життя, стабілізувалось харчування, знижувалися показники смертності[8]. Осілий спосіб життя разом із землеробством не тільки дозволяв збільшувати кількість дітей за рахунок зниження їхньої смертності, але й постійно потребував нових робочих рук для підтримки такого способу господарювання, особливо в районах з річковою іригацією.
  • Аграрна, що тривала до другої половини XVII століття. Для цієї епохи були характерними висока народжуваність і висока смертність — 20-30 % (тобто 200—300 дітей на 1000 народжених), невеликий природний приріст, куца середня тривалість життя — 25-35 років (загалом через високу дитячу смертність)[8]. Процес росту населення відбувався спонтанно під впливом природних факторів, без свідомого втручання людства у відтворення[6]. Великі пандемії сильно знижували чисельність людства на цілих континентах, бубонна чума в середньовічній Європі, європейські інфекційні хвороби не властиві аборигенам Нового світу в епоху великих географічних відкриттів. Тривалі посухи змушували цілі народи мігрувати на великі відстані, змінювати не тільки місце, але й спосіб життя — велике переселення народів.
  • Індустріальна, що відповідає розвитку технічного прогресу й початку промисловій революції XVII століття в Західній Європі[6]. Хоча загальне зростання темпів приросту населення розпочалося ще XI століття, друга демографічна революція припала на кінець XVIII — середину XIX століття і поступово поширилася на весь світ[8]. Причинами революції були зміни у характері суспільства, що стали наслідком процесів урбанізації, індустріалізації, демографічної поведінки населення (регулювання кількості дітей в сім'ї), змін в структурі причин смертності, коли почала спадати неконтрольована екзогенна смертність. Вже на середину XIX століття темпи приросту європейського населення перевищували темпи приросту населення інших континентів. Цей етап переходу тривав приблизно 100—150 років. Демографічний розвиток прискорився в першій половині XX століття, особливо після Другої світової війни. Вже у 1970-х роках почали говорити про світовий «демографічний вибух», пов'язаний з країнами, що розвиваються[6]. Несинхронність розвитку першої та другої фаз демографічної революції упродовж відносно короткого часу викликає стрімкий ріст чисельності населення - демографічний вибух. За XIX століття населення Європи зросло на 135 млн осіб. Наприклад, населення Швеції за 150 років зросло майже у 4 рази[6]. У більшості країн світу, особливо країн Третього світу, цей перехід ще не завершився[8].

До другої половини XVII століття збільшення чисельності населення відбувалось повільно. Швидкість приросту населення стала стрімко збільшуватись, починаючи з 1820 року, коли населення планети перевалило за 1 мільярд, кожен наступний мільярд додавався відповідно через 107, 32, 15, 13, 12, 12 років[6]. Умовний п'ятимільярдний житель планети, згідно з розрахунками демографів ООН, народився 11 липня 1987 року в Загребі (Югославія), 12 жовтня 1999 року в Сараєві (Боснія і Герцеговина) — шестимільярдний, 31 жовтня 2011 року в Калінінграді (Росія) — семимільярдний[6]. Темпи приросту населення планети на межі тисячоліть уповільнились і за прогнозами зменшаться до нульових показників до кінця XXI століття. У 2010-х роках населення Землі щорічно збільшується на понад 75 млн осіб, тобто майже на одну Туреччину, чи півтори України.

Демографічний перехід[ред.ред. код]

У другій половині XX століття зростання населення набуло «вибухоподібного» характеру. Демографи пояснюють це так званим «демографічним переходом», який переживає людство. Демографічний перехід характеризується такими послідовними фазами:

  • Фаза 1. Для неї характерна висока народжуваність, висока смертність, низький природний приріст населення.
  • Фаза 2. Зберігається висока народжуваність, проте з'являється тенденція до її зменшення, різко знижується смертність у всіх вікових групах населення у зв'язку з успіхами медицини, у зв'язку з чим існує високий і дуже високий природний приріст.
  • Фаза 3. Характеризується малим відсотком народжуваності, низькою смертністю, низьким природним приростом населення.

Друга фаза являє собою демографічний вибух. Країни Європи пройшли його ще у XVIII—XIX століттях разом з індустріалізацією, країни, що розвиваються, вступили в цю фазу лише в 1950-1960-х роках Оскільки на ці країни припадало 9/10 загального приросту населення Землі, це спричинило глобальний демографічний вибух. Середньорічний приріст населення у другій половині 1960-х роках сягав 21 ‰,а в країнах, що розвиваються, 30-45 ‰ і навіть більше. Із соціально-економічним розвитком країн Латинської Америки, Східної і Південно-Східної Азії природний приріст їх населення поступово зменшувався, до 16-17 ‰, а деякі з них (Китай) упритул підійшли до третьої фази демографічного переходу. Економічно розвинені країни на цій фазі знаходились вже у середині ХХ століття, згодом сюди увійшли тодішні соціалістичні країни Європи. Сучасний світовий демографічний вибух, особливо у малорозвинених країнах, перетворився на глобальну проблему людства[8].

Країни, котрі майже завершили демографічний перехід, наблизилися до стану «стаціонарного» населення, країни Південної Азії та Африки проходять «пік» демографічного вибуху, інші країни поступово наближаються до «європейського» типу[8]. У країнах Східної і Центрально-Східної Європи демографічний перехід відбувається по-різному. Так східноєвропейські країни, як республіки у складі СРСР забезпечували слаборозширене відтворення населення, після проголошення незалежності економічна криза 1990-х, загострення міжнаціональних відносин ускладнили демографічну ситуацію, викликали депопуляцію населення -6,0…-5,0 ‰[8]. Центральноазіатські країни, як і раніше, перебувають в «епіцентрі» демографічного вибуху і чисельність їх населення швидко зростає +19…+22 ‰[8].

У XX столітті людність світу зростало найшвидше порівняно з усіма минулими епохами завдяки зменшенню смертності в багатьох країнах. Зменшення смертності пояснюється прогресом медицини й значним збільшенням продуктивності сільського господарства, пов'язаного із зеленою революцією[9][10]. Згідно інших джерел головною причиною зростання кількості населення є запровадження гігієни та покращення санітарного стану місць проживання, що зменшило кількість інфекційних хвороб таких як бубонна чума, висипний тиф тощо[11].

В 2000-му році Організація Об'єднаних Націй оцінила ріст людності на рівні 1,14 % на рік, що становить 75 млн нових людей. Це менше, ніж пікове значення у 86 млн людей 1987 року. Швидкість росту населення на всій Землі поступово зменшується від 2,19 % 1963 року, але в окремих регіонах, зокрема на Близькому Сході та в Африці на південь від Сахари, рівень росту залишається високим. В деяких країнах ріст від'ємний, тобто населення зменшується. Особливо це стосується Центральної та Східної Європи, в основному через малу народжуваність. Вже у 2010-х роках Японія та деякі країни Західної Європи теж зіткнуться з проблемою зменшення населення через перевищення смертності над народжуваністю.

У результаті росту населення, що перевищує можливості регіону, виникає перенаселення. З іншого боку, такі області можна розглядати також як недонаселені, оскільки мешканців в них не вистачає для підтримки наявної економічної системи. ООН стверджує, що темпи росту населення швидко зменшуються через демографічний перехідний період. Вважається, що людність Землі досягне максимального значення у 9,22 млрд 2075 року[18].

Природний рух[ред.ред. код]

Відтворення[ред.ред. код]

Народжуваність населення планети, станом на 2016 рік, дорівнює 18,5 ‰, 148 народжень щохвилини, або 2,5 щосекунди[3]. У стародавні часи народжуваність майже повсюдно була високою, близькою до фізіологічного максимуму (50-60 ‰). Вона стала помітно знижуватися з кінця XVIII століття, на початку XX століття становила 40-45 ‰, у 1950-х роках — 37,3 ‰, 1997 рок — 24 ‰[8]. У другій половині XX століття в світі щорічно народжувалося в середньому 130 млн осіб, з яких 112 млн припадало на країни, що розвиваються, а 18,0 млн — на розвинені[8]. Найбільші показники народжуваності зберігаються у країнах Африки та Азії: Нігер (54 ‰), Малаві, Ангола (по 48 ‰), Сомалі, Малі, Афганістан (по 43 ‰); серед європейських країн — у Албанії (17 ‰), Ісландії та Македонії (15 ‰); на американському континенті — у Гватемалі, Нікарагуа (36—35 ‰)[8].

Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,42 дитини на одну жінку[3]. Число дітей на одну жінку в світі в середньому поступово зменшується. Так в країнах, що розвиваються, цей показник на зламі тисячоліть зменшився з 3,5 до 3,4 (без Китаю — до 4,0), у економічно розвинених країнах цей показник становіть — до 1,6[8]. Найбільше значення цього коефіцієнту в таких країнах: Гана (7,4), Ємен (7,2), Сомалі (7), Ефіопія (6,7), Танзанія (6,2)[8].

Смертність населення планети 2016 року становила 7,8 ‰, 108 смертей кожної хвилини, або 1,8 кожної секунди[3].

Природний приріст населення планети 2016 року становив 1,06 %. Щохвилини у світі народжується 149 немовлят, або 2,5 щосекунди[3]. Ріст чисельності населення в різних регіонах світу неоднаковий, в Африці природний приріст становить 3 %, в Латинській Америці — 1,8 %, у країнах Європи приріст дуже низький, у розвинених країнах відбувається депопуляція (зменшення населення). На початок XXI століття природний приріст населення планети відбувався майже виключно за рахунок країн, що розвиваються (97 %)[6]. У зв'язку з нерівномірністю приросту чисельності населення слід очікувати значних геоекономічних зрушень та змін на політичній карті світу.

Статево-вікова структура[ред.ред. код]

Віково-статева піраміда населення планети, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення планети становить 30,4 року; для чоловіків — 29,6, для жінок — 31,1 року (оцінка за 2017 рік)[3].

Очікувана середня тривалість життя людини 2016 року становила 69 років; для чоловіків — 67 років, для жінок — 71,1 року[3]. Розвиток цивілізації повсякчас сприяв розвиткові охорони здоров'я, поліпшенню побутових умов, що вплинуло на середню тривалість життя. У Стародавньому Римі та Стародавній Греції вона не перевищувала 25 років, у часи середньовіччя — 32 роки[8]. Звичайно, на ці показники сильно впливала статистика високого рівня дитячої смертності помножена на велику народжуваність. Вони ні в якому разі не заперечують існування у давнину такої вікової групи, як старі люди. Античний філософ Платон дожив до 80 років, митець епохи Відродження, Тіціан — майже до 100, у нові часи Йоганн Гете та Ісаак Ньютон перетнули вікову межу у 80 років[8]. На початку 1950-х років у розвинених країнах середня тривалість життя становила 71,4 року, у країнах, що розвиваються — 52,7 року; у 1970-х роках — відповідно 73,1 та 56,6 року[8]. Різниця у тривалості життя між різними типами країн і в різних регіонах поступово зменшується.

Вікова структура населення світу, станом на 2017 рік, виглядає наступним чином:

  • діти віком до 14 років — 25,44 % (963 981 944 чоловіка, 898 974 458 жінок);
  • молодь віком 15-24 роки — 16,16 % (611 311 930 чоловіків, 572 229 547 жінок);
  • дорослі віком 25-54 роки — 41,12 % (1 522 999 578 чоловіків, 1 488 011 505 жінок);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 8,6 % (307 262 939 чоловіків, 322 668 546 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 8,68 % (283 540 918 чоловіків, 352 206 092 жінки)[3].

Найвищий показник очікуваної середньої тривалості життя чоловіків і жінок на початок тисячоліття був серед розвинених країн: Японія (77 і 83 роки відповідно), Ісландія (77 і 81), Швеція (76 і 81); найнижчий серед африканських країн: Замбія (37 років)[8]. Лише в Індії, Пакистані, Бангладеш, Іраку, Непалі, Бутані, Буркіна-Фасо, Папуа — Новій Гвінеї тривалість життя жінок значно менша, ніж у чоловіків[8].

Статево-вікове співвідношення населення світу (оцінка 2016 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15-24 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25-54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55-64 років — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[3].

За біологічною ознакою виділяють такі вікові групи:

  • до 15 років — діти і юнаки;
  • 15-64 років — молодь дорослі;
  • 65 і більше років — люди похилого віку[19].

На основі співвідношення різних вікових груп визначають три типи вікових структур населення:

  • прогресивний (розвивається), коли чисельність дітей, до 15 років, становить понад 25 %, а старіше 50 років — менше 25 %;
  • стаціонарний (стабілізований);
  • регресивний (деградує)[19].

За прогнозами демографів до 2025 року частка осіб у віці більше 60 років у розвинених країнах переважатиме.

Країни Європи наближаються до регресивного типу у зв'язку зі зростанням частки осіб старших вікових груп. Найменший показник «молодості»: Італія (-1,5 %), Німеччина (0,9 %), Норвегія (3,6 %), Франція (4 %), Угорщина 3,6 %), Україна (9,2 %)[19]. У більшості країн Азії і Африки вікова структура молода: Лівія (47,6 %), Гана (47,6 %), Ефіопія (45,2 %), Того (42,2 %), Замбія (42,2 %), Сирія (41,9 %)[19].

Шлюбність — розлучуваність[ред.ред. код]

Сімейна структура[ред.ред. код]

Члени людської родини пов'язані кровною спорідненістю, спільністю побуту, взаємодопомогою, моральною відповідальністю по відношенню один до одного та відносно спільними поглядами на власне місце в суспільстві. Величина і структура таких сімей у різних країнах різноманітні. Найменший середній розмір родини (3 особи), це типовий розмір сімей для розвинених країн (Європа, Північна Америка); найбільший розмір сімей (понад 6 осіб) типовий серед країн, що розвиваються[20].

Більшість народів світу підтримують традицію моногамних сімей. У країнах мусульманського світу, Африці (навіть християн), Азії, Океанії поширене багатоженство — полігінія. Серед інших форм шлюбу, особливо серед народів південної Індії та Непалу, можливе багатомужжя — поліандрія[20]. У сучасному світі поширюється форма консесуальний шлюб — вільний союз чоловіка і жінки, що не оформлений офіційно. У країнах Європи (Франція, Данія) також зростає кількість дітей, народжених поза шлюбом; в Україні цей показник вищий за 10 %[20].

Мінімальний шлюбний вік в усіх країнах регулюється законом; у більшості країн для чоловіків — 16-21 років, для жінок — 16-18 років. Чоловіки в розвинених країнах вступають до шлюбу пізно. У той самий час в окремих мусульманських країнах (Саудівська Аравія, Ємен, Об'єднані Арабські Емірати) дівчат видають заміж досить рано, у віці 10-12 років[20].

У міжнародній статистиці при дослідженні населення найбільш частіше застосовується не сім'я, а домогосподарство. За рекомендацією ООН домогосподарства виділяють за ознакою ведення сумісного домашнього господарства, сумісного проживання. На відміну від сім'ї, домогосподарство може складатися лише з однієї людини, що самостійно проживає, або включати у свій склад членів, що не пов'язані родинними, чи шлюбними стосунками[20].

У світі найбільш поширені домогосподарства з 2 осіб. Середній розмір домогосподарств у Європі — 2,6, у США — 2,62, Росії — 2,84 особи. У Західній Європі і США, починаючи з 1990-х років другими за розповсюдженням домогосподарства одиноких[20]. В Україні середній розмір домогосподарств становить — 2,58 особи, найбільш популярні домогосподарства одиноких (29,4 %) та з двох осіб (24,8 %)[20].

Розселення[ред.ред. код]

Населення на Землі розміщене нерівномірно, що зумовлено рядом факторів[22]:

  • Природними. Певні природні екосистеми, як то густі вологі тропічні ліси, пустелі, тундра, високогір'я, чи покривні льодовики, не сприяють розселенню людей. З розвитком технологій роль таких чинників поступово знижується.
  • Історичними. Хід історії людства зумовив особливості сучасного стану заселення земної суші.
  • Демографічними. Відмінності в демографічній ситуації впливають на тенденцію розвитку картини розміщення населення на континентах.
  • Соціальними. Соціально-економічні умови життя людей, їхня господарська діяльність, рівень розвитку виробництва значно впливають на характер розселення людства все більше у зв'язку з впровадженням досягнень науково-технічного прогресу.

Середня густота населення Землі постійно змінюється, 1950 року вона становила 18 осіб/км²; на початку 1990-х років — 40 осіб/км²; 1997 року — 47 осіб/км²; 2017 року становила 49,7 особи/км²[3][22]. Близько 60 % людства живе на низовинних ділянках Землі не вище 200 м над рівнем моря; 4/5 — на висотах до 500 м над рівнем моря. У найбільш заселених регіонах світу, що займають не більше 7 % території, проживає до 70 % усього населення планети[22]. Рідкозаселені або зовсім незаселені території займають майже 40 % території суші, на них живе лише 1 % населення планети[22]. Історично значні скупчення населення сформувалися у древніх районах штучного зрошення (Індо-Гангська, Нільська та Велика Китайська низовини), а пізніше в нових індустріальних районах Європи, Північної Америки. На ці регіони припадає менше 10 % суші, близько 2/3 населення планети[22].

За континентами[ред.ред. код]

Шість з семи континентів планети здавна заселені людством. Найбільш заселена Азія, найменш — Австралія з Океанією. Загалом в Азії проживає понад 60 % світового населення, Африці — 12 %, Європі 11 %, Північній Америці — 8 %, Південній Америці — 5,3 %, у Австралії та Океанії — менше 1 % населення людства. Антарктида через власну віддаленість і суворий клімат не має постійного населення дотепер.

Найбільш заселеним континентом є Азія, демографічний центр континенту розташований у районі Індостанського субконтиненту, це зони інтенсивного сільського господарства (вирощування рису), дельти Гангу з Брахмапутрою, Іраваді. В Індонезії більшість населення концентрується на острові Ява з родючими вулканічними ґрунтами (більше 700 осіб/км²)[22]. Сільське населення Південно-Західної Азії зосереджене вздовж передгір'їв Леванту, Ельбурсу, у межиріччі Тигру і Євфрату. Досить висока густота населення на узбережжі Перської затоки, що пов'язано з видобутком нафти. У Східній Азії на берегах Японського моря густота населення від 300 осіб/км² (Японські острови) до 500 осіб/км² (Південна Корея)[22]. Суворі кліматичні умови завадили заселенню північних регіонів Азії, особливо Сибір і Далекий Схід Росії, середня густота населення Росії — 8,7 особи/км²[22].

Нерівномірно заселена Європа, головна смуга розселення людства на цьому континенті простягається з півночі на південь від Північної Ірландії через Англію, долину Рейну до Північної Італії (переривається в Альпах). У цій смузі зосереджено багато галузей промисловості та інтенсивне сільське господарство, сильно розвинена інфраструктура. Інша смуга проходить в широтному напрямку, від Бретані, вздовж річок Самбр і Маас через північ Франції до Німеччини (Рурська область). Саме в цьому регіоні зародилися промислові райони як явище, що призвело до підвищення природного приросту населення і притоку робочої сили. У цих двох смугах проживає близько 130 млн осіб, середня густота населення сягає 119 осіб/км²[22]. Досить висока густота населення характерна для ряду країн Центрально-Східної Європи, але розміщено воно нерівномірно, малозаселеними є гірські території і лісові масиви. Пересічна густота населення Польщі становить 127 осіб/км², максимальна — понад 300 осіб/км² (промислові райони Нижньої й Верхньої Сілезії); Чехії — 134 особи/км²; Словаччини — 112 осіб/км²; Угорщини — 111 осіб/км²; Сербії — 42 особи/км²; Чорногорії — 42 особи/км²; Словенії — 100 осіб/км²; Македонії — 4 особи/км²; Хорватії — 85 осіб/км²; Боснії і Герцеговині — 70 осіб/км²[22]. Чимало населення східної частини Південної Європи зосереджене на узбережжі Адріатичного моря. Серед країн Східної Європи високу густоту населення має Молдова — 130 осіб/км², Україна — 80 осіб/км²[22].

Головні причини слабкого заселення величезних площ у Африці: природні умови (пустелі, вологі екваторіальні ліси, гірські території), історична спадщина європейської колонізації, наслідки системи работоргівлі. Населення сконцентровано у прибережних районах, де зосереджені великі міста, морські порти вивозу продукції, сільськогосподарські плантації (середземноморські райони Магрибу, береги Гвінейської затоки, рівнини Нігерії)[22].

Розміщення населення у Північній Америці залежить від історичного часу заселення конкретної території. Основна кількість населення США і Канади (130 млн осіб) зосереджена між атлантичним узбережжям та меридіаном 85° з. д., у вузькій смузі державного кордону між двома країнами, між Великими озерами та річками Міссісіпі й Огайо[22]. Суворі кліматичні умови завадили широкому заселенню просторів на крайній півночі континенту. Центральна Америка особливо густо заселена на Антильських островах (Ямайка — 200 осіб/км²; Барбадос та Тринідад і Тобаго — 580 осіб/км²). Найменш заселені пустельні регіони північно-західної частини Мексики (пустеля Сонора)[22]. Значна кількість жителів Південної Америки живе на західному і східному узбережжях континенту. Великі площі вологих тропічних лісів Амазонії, савани Гран-Чако, пустельна Патагонія і прохолодна Вогняна Земля заселені слабко[22].

В Австралії найгустіше заселені території на східній, південно-східній окраїнах континенту[22]. Нерівномірно заселені й острови Океанії, на одних велике скупчення населення, інші залишаються безлюдними[22].

За країнами[ред.ред. код]

Країни світу з населенням понад 100 млн осіб
Країна Населення % населення Землі
Flag of the People's Republic of China.svg КНР 1 389 470 000 18,30
Індія Індія 1 328 470 000 17,50
Flag of the United States.svg США 326 700 000 4,30
Індонезія Індонезія 261 890 900 3,44
Пакистан Пакистан 210 729 000 2,77
Бразилія Бразилія 208 716 000 2,74
Нігерія Нігерія 193 392 500 2,54
Бангладеш Бангладеш 164 068 000 2,16
Росія Росія 146 877 088 1,93
Японія Японія 126 560 000 1,66
Мексика Мексика 123 982 528 1,63
Філіппіни Філіппіни 105 499 000 1,39

Станом на 2017 рік, у світі нараховується 12 країн з числом жителів понад 100 млн осіб. Загалом у цих країнах проживає 60% населення світу. 1950 року таких країн було лише чотири (Китай, Індія, США, СРСР)[6]. Найбільш населеними країнами світу, станом на 2017 рік, є: Китай — 1,38 млрд осіб (20 % усього людства); Індія — 1,28 млрд осіб (17 % усього людства); Сполучені Штати Америки — 326,6 млн осіб; Індонезія — 260,6 млн осіб; Бразилія — 207,4 млн осіб; Пакистан — 204,9 млн осіб; Нігерія — 190,6 млн осіб; Бангладеш — 157,8 млн осіб; Росія — 142,3 млн осіб; Японія — 126,5 млн осіб.

Найменш населені країни світу, станом на 2017 рік: Ватикан — 1,0 тис. осіб; Монтсеррат (володіння Великої Британії) — 5,3 тис. осіб; Сен-П'єр і Мікелон (володіння Франції) — 5,5 тис. осіб; Сен-Бартельмі (володіння Франції) — 7,2 тис. осіб; Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья (володіння Великої Британії) — 7,8 тис. осіб; Острови Кука (вільно асоційована країна із Новою Зеландією) — 9,3 тис. осіб; Науру — 9,6 тис. осіб; Тувалу — 11,1 тис. осіб; Волліс і Футуна (володіння Франції) — 15,7 тис. осіб; Ангілья (володіння Великої Британії) — 17,1 тис. осіб.

Найбільш густо заселені країни світу, станом на 2017 рік: Макао (спеціальний регіон Китаю) — 21,35 тис. осіб/км²; Монако 15,3 — тис. осіб/км²; Сінгапур — 8,6 тис. осіб/км²; Гонконг (спеціальний регіон Китаю) — 6,7 тис. осіб/км²; сектор Газа (частина Палестинської держави) — 4,9 тис. осіб/км²; Гібралтар (володіння Великої Британії) — 4,5 тис. осіб/км²; Бахрейн — 1,857 тис. осіб/км²; Мальдіви — 1,3 тис. осіб/км²; Мальта — 1,3 тис. осіб/км²; Бермудські Острови (володіння Великої Британії) — 1,3 тис. осіб/км².

Найменш густо заселені країни світу, станом на — 2017 рік: Гренландія (автономний регіон Данії) менше — 1 особи/км²; Монголія — 2,0 особи/км²; Західна Сахара — 2,3 особи/км²; Австралія — 3,0 особи/км²; Намібія — 3,0 особи/км²; Ісландія — 3,4 особи/км²; Мавританія — 3,6 особи/км²; Гаяна — 3,7 особи/км²; Лівія — 3,8 особи/км²; Суринам — 3,8 особи/км².

Урбанізація[ред.ред. код]

Докладніше: Урбанізація

Населення планети швидко урбанізується, концентруючись навколо головних планетарних місць тяжіння, причому темпи цього процесу найвищі саме для найбільших міських агломерацій. Рівень урбанізованості населення планети становить 54,9 % населення країни (станом на 2017 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,84 % (оцінка тренду на 2015—2020 роки)[3].

Головні міста планети (чисельність подана станом на 2017 рік): Токіо (Японія) — 38,24 млн осіб; Делі (Індія) — 27,19 млн осіб; Шанхай (Китай) — 25,20 млн осіб; Пекін (Китай) — 22,06 млн осіб; Мумбаї (Індія) — 21,69 млн осіб; Сан-Паулу (Бразилія) — 21,52 млн осіб; Мехіко (Мексика) — 21,32 млн осіб; Осака (Японія) — 20,41 млн осіб; Каїр (Єгипет) — 19,49 млн осіб; Дакка (Бангладеш) — 18,89 млн осіб[3].


Міграції[ред.ред. код]

Міграція впливає на важливі економічні, соціальні, демографічні та етнічні процеси як в середині окремих держав, так і на картину цих процесів у світовому масштабі[23]. Кількість мігрантів по всьому світові 1910 року дорівнювала 33 млн осіб, 1965 року це число подвоїлось і сягнуло позначки 65 млн осіб, 1990 року у світі було вже 120 млн, а на початку XXI століття — 175 млн мігрантів[24].

Після епохи Великих географічних відкриттів європейці заселили величезні простори Північної та Південної Америки, Австралії, докорінно змінивши їхню етнічну картину[25]. В історії таких «країн мігрантів», як США, Канада, Австралія були періоди, коли механічний приріст населення перевищував природний приріст[25]. До Америки примусово ввозилося багато чорношкірих рабів з Африки, а до Австралії англійці відсилали власних злочинців на заслання[25]. Упродовж століть суттєво змінювалися напрями та причини міграцій; міграції відрізнялись за обсягом та складом переселенців. У Західній Європі за період 18151914 років «чиста» еміграція становила 35-40 млн осіб. Великі потоки мігрантів до Америки дали Велика Британія, Італія, Німеччина, Іспанія, Франція, Ірландія, країни Скандинавії, Польща, Росія, Україна[25]. У XX столітті посилився потік мігрантів з Китаю, Японії, Південно-Східної Азії до Америки[25]. У другій половині XX століття до країн Європи приїхало багато переселенців з Африки, Південно-Західної Азії; до Росії прибували мігранти з Кореї, Китаю, В'єтнаму. Новітня міграція спочатку мала сезонний характер, але поступово африканці, індійці, турки, іранці оселилися в країнах Західної Європи назавжди[25]. Наприкінці XX століття посилився потік мігрантів з Куби і В'єтнаму до США, з Туреччини, Хорватії, Боснії та Герцеговини до Німеччини. Етнічні німці репатріюють з Росії, Казахстану до Німеччини; росіяни — з Азербайджану, Казахстану, Таджикистану, Ічкерії до Росії та інших країн; євреї — до Ізраїлю[25].

Біженці й вимушені переселенці[ред.ред. код]

Згідно даних Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR) 2016 року у світі налічувалось 65,6 млн осіб, що були змушені залишити домівку, з них 22,5 млн біженців, 2,8 млн шукачів притулку від переслідувань, 40,3 млн внутрішньо переміщених осіб[3].

Наприкінці XX століття новим трендом у потоках міграції стало зростання кількості біженців. У 1990-х роках територіальні конфлікти, міжнаціональні локальні суперечки, гостра політична боротьба, інколи голод породжують нову «хвилю» міграції населення. Великі внутрішні і зовнішні потоки біженців спостерігаються в багатьох країнах Південної та Південно-Західної Азії (Афганістан, Індія, Шрі-Ланка, Іран, Ірак, Ізраїль, Ліван), Африки (Ангола, Ефіопія, Чад, Сомалі, ПАР, Уганда), Латинської Америки (Куба, Нікарагуа, Гватемала, Перу, Колумбія)[25]. Збільшується потік біженців з республік Центральної Азії (Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан) та країн Південного Кавказу до Росії[25]. Розпад соціалістичної Югославії спричинив міграцію населення з її території до країн Західної Європи[25]. На початку XXI століття у світі налічувалось щонайменше 20 млн біженців.

Приблизно 10 млн осіб 2015 року не мали громадянства жодної з держав світу[3].

Расово-етнічний склад[ред.ред. код]

Раси[ред.ред. код]

Докладніше: Раса

Історично за фенотипом усе розмаїття представників людства поділяють на ряд так званих рас, тобто великі популяції людей із відносно спільними показниками як зовнішніх рис (фенотип), так і генеалогічного родства (генотип). Уперше термін «раса» запропонував французький вчений і мандрівник Франсуа Берньє. Традиційно виділяються три великі раси: європеоїдну («білі люди»), негроїдну («чорношкірі») і монголоїдну («жовті люди»). За сучасними уявленнями виділяють також австралоїдну, а американоїдну (індіанці, «червоношкірі») відносять до малих рас, яких різні антропологи вирізняють більше десятка[26].

Етноси[ред.ред. код]

Докладніше: Народи світу

У світі нараховується близько 5 тис. народів — від багатьох мільйонів до декількох сотень або навіть десятків осіб. Найбільші народи, чисельність яких становить понад 10 млн осіб кожен, становлять майже 80 % населення світу[27]. Найчисельніший із них — ханьці, вони становлять 19,73 % земного населення.

Більшість країн світу — багатонаціональні. В Європі близько 20 держав, де основна національність становить понад 90 % усього населення (Данія, Швеція, Португалія, Італія, Ірландія, Греція)[27]. В Азії національно однорідними є Південна Корея, Японія, Ємен, Бангладеш, Саудівська Аравія[27]. Більшість країн Америки — багатонаціональні, так у США живуть представники понад 100 народів, у Бразилії та Канаді — понад 80, Мексиці та Аргентині — понад 50 тощо. У Латинській Америці більшість урядів держав вважають власні країни мононаціональними, оскільки індіанці, мулати, метиси складають єдину націю в державі[27]. В Африці етнічна картина досить строката, особливо в Західній і Центральній Африці, вона ніяк не залежить від проведених кордонів між державами, спадок колоніальної епохи. Саме тому на додачу до власної національної самосвідомості, місцеві жителі додають племінну. Така строката політико-етнічна карта є причиною численних етнічних і релігійних конфліктів на континенті (геноцид хуту, конфлікт в Дарфурі, утворення Південного Судану та Еритреї, конголезькі війни)[27]. Понад 80 % населення Австралії — англоавстралійці, частина жителів — аборигени, предки яких тисячоліттями жили на цьому континенті[27].

Політичні кордони не завжди збігаються з етнічними. Трапляється, що один народ розділений державними кордонами і окремі його частини проживають у різних державах. Це породжує етнічні проблеми у світі, які постійно впливають на політичну та соціальну обстановку. Національно-релігійні конфлікти переростають у збройні, ведеться боротьба за національну незалежність, автономії, права меншин (Боснія і Герцеговина, Північна Ірландія, Палестина, країна Басків в Іспанії, Таджикистан, Нагірний Карабах, Ічкерія)[27].

Див. також: Народ та Етнос

Мови[ред.ред. код]

Мови світу (2017 рік)[3]
Мова: Відсоток:
китайська
  
11.8%
іспанська
  
5.8%
англійська
  
4.7%
гінді
  
3.6%
арабська
  
3.3%
Докладніше: Мови світу

Найпоширеніші мови світу: стандартна китайська — 11,82 %, іспанська (кастильська) — 5,77 %, англійська — 4,67 %, гінді — 3,62 %, арабська — 3,3 %, португальська — 2,83 %, бенгальська — 2,69 %, російська — 2,33 %, японська 1,7 %, яванська — 1,15 %, німецька — 1,09 % (оцінка 2014 року)[3]. Установи ООН у своїй повсякденній роботі використовують 6 мов: арабську, китайську, англійську, французьку, російську та іспанську. Ці 6 мов є рідними, або ними володіють як другою мовою більше половини населення світу, використовуються в якості офіційних мов спілкування більшістю країн світу[28].

Однією з головних рис етносів (племен, народностей, націй) є спільна мова, тому назви народів і мов найчастіше збігаються[27]. З плином часу та чи інша мова внаслідок різних причин, міграції та розселення народів, колоніальної експансії, розвитку торгівлі, поширювалася на різних територіях[27]. Широкому поширенню європейських мов слугувала колоніальна експансія європейських народів з початком епохи великих географічних відкриттів[27]. Наприклад, англійською мовою говорять на усіх континентах, вона є офіційною в США, Канаді, на багатьох Антильських островах, Гаяні, Південно-Африканській Республіці, Індії та значній кількості інших азійських і африканських країн, Австралії, Новій Зеландії; іспанська — у більшості країн Латинської Америки, Екваторіальній Гвінеї, на Філіппінах; португальська — в Бразилії, Анголі, Мозамбіці, Східному Тиморі тощо[29]. Так склалося історично, що деякі народи спілкуються двома мовами (білінгвізм): бельгійці (валлонська і французька), ірландці (ірландська та англійська), канадці (англійська і французька), філіппінці (філіппінська та іспанська), українці (українська і російська)[29].

Загалом у світі людство користується 7,1 тис. різноманітних мов, у Азії розмовляють на 2,3 тис. мов, в Африці — 2,14 тис. мов, на островах Тихого океану — 1,31 тис. мов, в обох Америках — 1,06 тис. мов, у Європі розмовляють 290 мовами (оцінка 2016 року)[3]. Детально встановити їх кількість дуже важко, окремі куточки планети Земля недостатньо вивчені в лінгвістичному відношенні. Приблизно 300 мов мають більше 1 млн носіїв кожна; 80 % усіх мов розмовляє менше ніж 100 тис. людей загалом, кожною з 140 зникаючих мов володіє менше 10 людей[3]. Найбільше розмаїття мов притаманне гірським ізольованим регіонам острова Нова Гвінея (839 мов), Південно-Східної Азії, Кавказу.

Мовні сім'ї[ред.ред. код]

Докладніше: Мовна сім'я

Головними мовними сім'ями на планеті виступають:

Умовно виділяють недостатньо вивчені сім'ї андаманців, папуасів, австралійців-аборигенів, американських індіанців. Відокремлене положення займають такі великі мови, як японська (123 млн мовців), корейська (80 млн мовців); також баскська, юкагірська, бурська та нівхська[27].

Релігії[ред.ред. код]

Релігії світу (2009 рік)[3]
Віросповідання: Відсоток:
християни
  
31.4%
мусульмани
  
23.2%
індуїсти
  
15.0%
буддисти
  
7.1%
місцеві вірування
  
5.9%
інші
  
1.0%
атеїсти
  
16.4%
Докладніше: Світові релігії

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення світу: християнство — 31,4 %, іслам — 23,2 %, індуїзм — 15 %, буддизм — 7,1 %, місцеві традиційні вірування — 5,9 %, юдаїзм — 0,2 %, інші — 0,8 %, не сповідують жодної з релігій — 16,4 % (станом на 2010 рік)[3].

Освіта[ред.ред. код]

Докладніше: Освіта у світі

Рівень письменності населення планети 2016 року становив 86,2 % дорослого населення (віком від 15 років): 89,8 % — серед чоловіків, 82,6 % — серед жінок[3]. Третина неписьменного дорослого населення зосереджена в Африці південніше Сахари, Південній та Західній Африці. Дві третини неписьменного населення планети складають жінки. Середня тривалість освіти становить 12 років, для хлопців — до 12 років, для дівчат — до 12 років (станом на 2014 рік)[3].

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2016 рік, становила 34,1 ‰; хлопчиків — 36,1 ‰, дівчаток — 32,1 ‰[3]. Рівень материнської смертності 2016 року становив 216 випадків на 100 тис. народжень[3].

Захворювання[ред.ред. код]

2016 року на планеті було зареєстровано 36,7 млн хворих на СНІД, це 0,8 % населення в репродуктивному віці 15-49 років[3]. 2016 року від цієї хвороби померло 1 млн хворих по всьому світові[3].

Санітарія[ред.ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 96,5 % населення в містах і 84,7 % в сільській місцевості; загалом 91,1 % населення країни[3].

Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 82,3 %, в сільській місцевості — 50,5 %, загалом — 67,7 % (станом на 2015 рік)[3].

Соціально-економічне положення[ред.ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 52,5 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 39,9 %; частка осіб похилого віку — 12,6 %, або 7,9 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[3]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Розподіл доходів домогосподарств планети виглядає таким чином: нижній дециль — 2,6 %, верхній дециль — 30,2 % (станом на 2008 рік)[3].

Станом на 2013 рік, 83 % населення планети мало доступ до електричних мереж, 95 % у містах і 70 % у сільських поселеннях[3]. 1,2 млрд людей на планеті не мали постійного доступу до електромереж. Рівень проникнення інтернет-технологій на планеті різниться від дешевого широкополосного доступу в країнах Європи і східноазійських тигрів, до дорогого супутникового або мобільного у багатьох регіонах планети і навіть майже повної відсутності в деяких полярних регіонах. Станом на липень 2015 року в у світі налічувалось 3,17 млрд унікальних інтернет-користувачів, тобто менша половина людства користувалась інтернетом[3]. Найбільша кількість інтернет-користувачів була сконцентрована в наступних країнах (станом на 2016 рік): Китай — 730,7 млн; Індія — 374,3 млн; США — 246,8 млн; Бразилія — 122,8 млн; Японія — 116,6 млн; Росія — 108,8 млн; Мексика — 73,3 млн; Німеччина — 72,3 млн; Індонезія — 65,5 млн; Велика Британія — 61 млн[3].

Трудові ресурси[ред.ред. код]

Загальні трудові ресурси людства 2015 року становили 3,39 млрд осіб[3]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 34,6 %; промисловість і будівництво — 22,2 %; сфера послуг — 43,1 % (станом на 2011 рік)[3]. Безробіття згідно офіційної статистики 2014 року дорівнювало 8 % працездатного населення 2013 року — 7,3 % 30 % населення країн, що розвиваються не мають постійного джерела доходів; для розвинених країн ця частка становить 4-12 % (станом на 2007 рік).

Кримінал[ред.ред. код]

Наркотики[ред.ред. код]

Докладніше: Наркоторгівля
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Загальні посів коки на планеті 2013 року дорівнювали 165 тис. га (Колумбія, Болівія, Перу), потенційне виробництво кокаїну кожен рік зростає на 7 %, до 640 тонн 2013 року. Уряд Колумбії за допомогою уряду США проводить агресивну кампанію з викорінення плантацій коки, уряд Перу збільшив власні зусилля з ліквідації плантацій, але не наважується викорінити посіви в ключових районах вирощування. По всьому світу незаконне культивування опійного маку збільшилося 2013 року до 6,8 тис. тонн. Основні виробники: Афганістан — 82 %, Південно-Східна Азія — 12 %, Пакистан — 3 %, Латинська Америка — 4 % світового виробництва[3].

Торгівля людьми[ред.ред. код]

Докладніше: Торгівля людьми

Згідно оцінок міжнародної організації праці, 2012 року приблизно 20,9 млн осіб стали жертвами примусової праці, що представляє повний спектр торгівлі людьми («сучасне рабство») заради трудової та сексуальної експлуатації. Приблизно третина зареєстрованих випадків стосується перетину міжнародних кордонів, найчастіше пов'язане з сексуальною експлуатацією. Торгівля людьми найбільш поширена у Південно-Східній Європі, Євразії та Африці, а найчастіше випадки реєструються в ЄС, Канаді, США та інших розвинених країнах світу.

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, усі країни світу умовно поділяють на три групи, відносно того яких зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами докладають їхні уряди, та наскільки національне законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[30][31]. Найбільшої уваги потребують країни з другого та третього списків.

У другому списку представлені країни, які не повністю відповідають мінімальним стандартам щодо ліквідації торгівлі людьми, але докладають значних зусиль для цього (44 країни): Антигуа і Барбуда, Болівія, Ботсвана, Болгарія, Буркіна-Фасо, Камбоджа, Китай, Демократична Республіка Конго, Республіка Конго, Коста-Рика, Куба, Джибуті, Єгипет, Габон, Гана, Гвінея, Гаяна, Гаїті, Катар, Лаос, Ліван, Лесото, Малайзія, Мальдіви, Малі, Маврикій, М'янма, Намібія, Пакистан, Папуа-Нова Гвінея, Саудівська Аравія, Сент-Вінсент і Гренадини, Соломонові Острови, Шрі-Ланка, Судан, Судан, Східний Тимор, Танзанія, Тринідад і Тобаго, Туніс, Туркменістан, Україна, Узбекистан, Ямайка[30][31].

У третьому списку представлені країни, які не відповідають мінімальним стандартам щодо ліквідації торгівлі людьми, і не демонструють значних зусиль для ліквідації цього явища (23 країни): Алжир, Білорусь, Беліз, Бурунді, Центральноафриканська Республіка, Коморські Острови, Екваторіальна Гвінея, Еритрея, Гамбія, Гвінея-Бісау, Іран, Північна Корея, Кувейт, Лівія, Маршаллові Острови, Мавританія, Росія, Південний Судан, Сирія , Таїланд, Венесуела, Ємен, Зімбабве[30][31].

Демографічні дослідження[ред.ред. код]

Демографічні дослідження у світі ведуться як державними, так і науковими установами окремих країн, спеціальними інституціями ОНН, міжнародних організацій:

  • .

Переписи[ред.ред. код]

Відомості про чисельність населення національні державні органи одержують на основі регулярних загальних переписів населення (за рекомендацією експертів ООН кожні 10 років), а в проміжках між ними — шляхом розрахунків, спираючись на переписи як базові показники[6].

Демографічний прогноз[ред.ред. код]

Те, як зростатиме людність Землі в майбутньому, важко передбачити на довгу перспективу. В середньому народжуваність дещо зменшується, але дуже різна в розвинутих країнах (де вона часто недостатня для відтворення населення) та країнах, що розвиваються. Існує велика відмінність у народжуваності серед представників різних етносів. Смертність може несподівано збільшитися через хвороби, війни та катастрофи, або ж зменшитися завдяки новим відкриттям у медицині. ООН видала кілька різних прогнозів, які ґрунтуються на різних припущеннях. Впродовж останніх років ООН неперервно змінювала ці прогнози в сторону зменшення, аж тільки в бюлетені за березень 2007 року збільшила цифри на 2050 рік на 273 млн.

Прогнози ООН населення світу за регіонами[32][33]
Рік Світ Африка Азія Європа Латинська
Америка
Північна
Америка
Океанія
тис. осіб % тис. осіб % тис. осіб % тис. осіб % тис. осіб % тис. осіб %
2010 6 830 283 984 225 14,4 4 148 948 60,7 719 714 10,5 594 436 8,7 348 139 5,1 34 821 0,5
2015 7 197 247 1 084 540 15,1 4 370 522 60,7 713 402 9,9 628 260 8,7 363 953 5,1 36 569 0,5
2020 7 540 237 1 187 584 15,7 4 570 131 60,6 705 410 9,4 659 248 8,7 379 589 5,0 38 275 0,5
2025 7 851 455 1 292 085 16,5 4 742 232 60,4 696 036 8,9 686 857 8,7 394 312 5,0 39 933 0,5
2030 8 130 149 1 398 004 17,2 4 886 647 60,1 685 440 8,4 711 058 8,7 407 532 5,0 41 468 0,5
2035 8 378 184 1 504 179 18,0 5 006 700 59,8 673 638 8,0 731 591 8,7 419 273 5,0 42 803 0,5
2040 8 593 591 1 608 329 18,7 5 103 021 59,4 660 645 8,0 747 953 8,7 429 706 5,0 43 938 0,5
2045 8 774 394 1 708 407 19,9 5 175 311 59,0 646 630 7,4 759 955 8,7 439 163 5,0 44 929 0,5
2050 8 918 724 1 803 298 20,2 5 217 202 58,5 653 323 7,3 767 685 8,6 447 931 5,0 45 815 0,5

Після 2025 року населення світу й надалі буде зростати, незважаючи на падіння народжуваності, що пояснюється великою часткою жінок фертильного віку та планетарним збільшенням очікуваної тривалості життя. Прогноз експертів ООН 1996 року стосовно чисельності населення планети до 2025 року був у рамках 7,49…8,58 млрд осіб[6]. Більш точним видався прогноз з найменшими числами, через те, що країни, що розвиваються, здійснюють національний демографічний перехід значно швидше, ніж це зробили колись розвинені країни. Вже на початок тисячоліття у мегалополісах країн Третього світу народжуваність знаходилась на середньоєвропейському рівні.

Очікувана стабілізація чисельності людей на планеті почнеться при досягненні таких показників: середня тривалість життя — 74,8 року, сумарний коефіцієнт народжуваності — 2,08 %, нетто-коефіцієнт відтворення — 1[6]. Приріст населення припиниться лише тоді, коли чисельність і вікова структура жінок у фертильному віці не будуть змінюватись, а загальні коефіцієнти народжуваності і смертності зрівняються. Прогнозовано це відбудеться наприкінці XXI століття, коли кількість людей на планеті сягне позначки у 11-12 млрд[6]. Найбільш населеною країною планети на той час буде Індія з 1,5 млрд громадян, другою — Китай; Нігерія, США, Бразилія, Пакистан, Індонезія, Бангладеш матимуть населення у межах 235—300 млн осіб; В'єтнам, Ефіопія, Єгипет, Іран, Мексика, Росія, Японія, ДР Конго, Туреччина, Філіппіни — більше 100 млн осіб[6]. Росія, Україна, Білорусь до кінця століття втратять щонайменше 20, 5 і 1 млн осіб, відповідно. Україна входитиме до четвертого десятку країн світу за кількістю населення. Найбільш людним континентом залишиться Азія (60 % населення планети), частка Африки зросте до 19 %, частка населення Європи і Північної Америки знизиться до 17 %[6].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Робочі мови ООН.
  2. Найпоширеніші мови світу, окрім тих, що використовуються в ООН
  3. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан World : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  4. Population seven billion: UN sets out challenges : [англ.]. — BBC, . — Дата звернення: 31 жовтня 2011 року.
  5. World's 'seven billionth baby' is born : [англ.]. — The Guardian, . — Дата звернення: 31 жовтня 2011 року.
  6. а б в г д е ж и к л м н п р с т Кузик С. П., 2002, с. 67-96
  7. Dr. Kenneth W. Harl. Population estimates of the Roman Empire.
  8. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Кузик С. П., 2002, с. 70-75
  9. The limits of a Green Revolution? : [арх. 11 квітня 2007 року] : [англ.] // BBC News. — . — Дата звернення: 21 лютого 2018 року.
  10. The Real Green Revolution : [арх. 21 лютого 2018 року] : [англ.] / Adam Fenderson // The Resilience. — 2006. — 23 August. — Дата звернення: 21 лютого 2018 року.
  11. Кемп П., 2013
  12. а б в г Латинська Америка включає Центральну Америку (Мексику, Кариби) та Південну Америку.
  13. а б в г Північна Америка включає США, Канаду, Гренландію, Бермуди та Сен-П'єр і Мікелон.
  14. Humans lived in tiny, separate bands for 100,000 years // Breitbart. — 2008. — 25 квітня.
  15. а б в г Historical Estimates of World Population : [англ.] // US Census Bureau. — Дата звернення: 21 лютого 2018 року.
  16. Kremer, Michael. Population Growth and Technological Change: One Million B.C. to 1990 // The Quarterly Journal of Economics. — 1993. — No. 108(3). — P. 681—716.
  17. Джеймс Ушшер у цьому місці хронології розмістив створення Адама і Єви, чисельність населення світу дорівнювало двом.
  18. World population to 2300 // UN Department of Economic and Social Affairs. — New York, 2004.
  19. а б в г Кузик С. П., 2002, с. 75-76
  20. а б в г д е ж Кузик С. П., 2002, с. 76-77
  21. Дані по Європі подані за 1990—1991 роки, по США — за 1992 року, по Росії — за 1994 рік.
  22. а б в г д е ж и к л м н п р с т у Кузик С. П., 2002, с. 87-90
  23. Бакаев О. В., Римаренко Ю. І. Міграція // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 1998. — ISBN 966-749-200-1.
  24. Малиновська О. А. Міграція зовнішня (міждержавна) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  25. а б в г д е ж и к л Кузик С. П., 2002, с. 90-91
  26. Макарчук С. А., 2008
  27. а б в г д е ж и к л м н п р с т у Кузик С. П., 2002, с. 81-83
  28. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  29. а б Дубович І. А., 2008
  30. а б в Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  31. а б в UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  32. The World at Six Billion
  33. Population Growth over Human History

Література[ред.ред. код]

Українською[ред.ред. код]

Російською[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]