Населення Лівії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:23, 8 лютого 2018, створена Dim Grits (обговорення | внесок) (Freshwater за допомогою AWB)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Лівії M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 6,411 млн осіб
Густота 3,6 особи/км²
Коефіцієнт міграції 7,8 ‰
Природний рух
Природний приріст 2,23 %
Народжуваність 18,03 ‰
Смертність 3,58 ‰
Смертність немовлят 11,48 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 26,52 %
 • 15–64 років 69,36 %
 • старіші за 65 років 4,12 %
Середня тривалість життя 76,26 року
 • чоловіків 74,54 року
 • жінок 78,06 року
Статева структура
загалом 1,08 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,05 чол./жін.
15–64 років 1,05 чол./жін.
після 65 років 1,01 чол./жін.
Етнічні групи
Нація лівійці
Мови
Офіційна арабська

Населення Лівії. Чисельність населення країни 2015 року становила 6,411 млн осіб (108-ме місце у світі)[1]. Згідно з даними ООН, 12 % населення країни становлять трудові мігранти. Чисельність лівійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 18,03 ‰ (104-те місце у світі), смертність — 3,58 ‰ (214-те місце у світі), природний приріст — 2,23 % (38-ме місце у світі) [⇨].

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність у Лівії, станом на 2015 рік, дорівнює 18,03 ‰ (104-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,05 дитини на одну жінку (113-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 41,9 % (станом на 2007 рік)[1].

Смертність в Лівії 2015 року становила 3,58 ‰ (214-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,23 % (38-ме місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Лівії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Лівії становить 28,5 року (129-те місце у світі): для чоловіків — 28,6, для жінок — 28,3 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 76,26 року (88-ме місце у світі), для чоловіків — 74,54 року, для жінок — 78,06 року[1].

Вікова структура населення Лівії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 26,52 % (869 583 чоловіка, 830 751 жінка);
  • молодь віком 15—24 роки — 17,77 % (588 243 чоловіка, 551 139 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 46,62 % (1 567 608 чоловіків, 1 421 246 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 4,97 % (163 133 чоловіка, 155 703 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 4,12 % (132 740 чоловіків, 131 630 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 6,0; коефіцієнт розлучуваності — 0,3; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 5 (2002)[2][3]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 32 року, жінки — 29,2 року, загалом — 30,6 року (дані за 1995 рік)[4].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 3,6 особи/км² (229-те місце у світі)[1].

Урбанізація[ред. | ред. код]

Докладніше: Міста Лівії

Лівія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 78,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,13 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Триполі (столиця) — 1,126 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень імміграції 2015 року становив 7,8 ‰ (15-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 5,38 тис. палестинських біженців[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 348,37 тис. внутрішньо переміщених осіб під час громадянської війни 2011 року і міжетнічних зіткнень 2014 року[1].

Лівія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[5].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
бербери і араби
  
97%
інші
  
3%
Докладніше: Народи Лівії

Головні етноси країни: бербери і араби — 97 %, інші (греки, мальтійці, італійці, єгиптяни, пакистанці, турки, індійці, тунісці) — 3 % населення[1].

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Докладніше: Українці Лівії

Мови[ред. | ред. код]

Мови Лівії (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
арабська
  
%
італійська
  
%
англійська
  
%
берберська
  
%
Докладніше: Мови Лівії

Офіційна мова[6]: арабська. Інші поширені мови: італійська, англійська, берберська (різні діалекти).

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Лівії (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
96.6%
християни
  
2.7%
інші
  
0.7%
агностики
  
0.2%
Докладніше: Релігія в Лівії

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам (сунізм, державна релігія) — 96,6 %, християнство — 2,7 %, буддизм — 0,3 %, індуїзм — 0,1 %, юдаїзм — 0,1 %, місцеві вірування — 0,1 %, не визначились — 0,2 %, інші — 0,1 % (станом на 2010 рік)[1]. У країні присутня також ібадитська течія ісламу, яку не офіційно сповідують до 1 % населення.

Освіта[ред. | ред. код]

Докладніше: Освіта в Лівії

Рівень письменності 2015 року становив 91 % дорослого населення (віком від 15 років): 96,7 % — серед чоловіків, 85,6 % — серед жінок[1]. Дані про державні витрати на освіту у відношенні до ВВП країни, станом на 2015 рік, відсутні.

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,9 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,7 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5 % ВВП країни (162-ге місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 11,48 ‰ (125-те місце у світі); хлопчиків — 12,42 ‰, дівчаток — 10,5 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 9 випадків на 100 тис. народжень (102-ге місце у світі)[1].

Лівія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

Кількість хворих на СНІД невідома, Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 31,9 % (35-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 5,6 % (оцінка на 2007 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2001 року мало 54,2 % населення в містах і 54,9 % в сільській місцевості; загалом 54,4 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 96,8 %, в сільській місцевості — 95,7 %, загалом по країні — 96,6 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2000 рік, дорівнює 4,33 км³ на рік, або 796,1 тонни на одного мешканця на рік: з яких 14 % припадає на побутові, 3 % — на промислові, 83 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 52,4 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 45,5 %; частка осіб похилого віку — 6,9 %, або 14,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності перебувала приблизно 1/3 населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств в країні відсутні[1].

Станом на 2013 рік, в країні 13,08 тис. осіб не має доступу до електромереж; 99,8 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 99,1 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 1,219 млн унікальних інтернет-користувачів (114-те місце у світі), що становило 19 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 1,195 млн осіб (137-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 17 %; промисловість і будівництво — 23 %; сфера послуг — 59 % (станом на 2004 рік)[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 30 % працездатного населення (187-ме місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 48,7 %, серед юнаків — 40,8 %, серед дівчат — 67,8 %[1].

Кримінал[ред. | ред. код]

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Лівії не докладає зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство не відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act's), країна знаходиться у списку третього рівня[7][8].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,08 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Населення Лівії
Рік Населення Зміна
1801 3 000 000
1825 3 059 000 +2.0%
1850 2 700 000 −11.7%
1870 2 400 000 −11.1%
1910 1 600 000 −33.3%
1950 1 029 000 −35.7%
1960 1 349 000 +31.1%
1970 1 994 000 +47.8%
1980 3 063 000 +53.6%
1990 4 334 000 +41.5%
2000 5 231 000 +20.7%
2010 6 355 000 +21.5%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат Libya : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Marriages and crude marriage rates : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 15 July. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. Divorces and crude divorce rates : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 15 July. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 15 July. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  5. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  6. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  7. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  8. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]